Повістка від 04.07.2025 по справі 450/1532/23

Справа № 450/1532/23 Головуючий у 1 інстанції:

Провадження № 22-з/811/130/25 Доповідач в 2-й інстанції: Ванівський О. М.

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2025 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді: Ванівського О.М.

суддів: Цяцяка Р.П., Шеремети Н.О.

секретаря :Підлужного В.І.,

з участю: позивача ОСОБА_1 та його представника адвоката Левицького І.В.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вмісті Львовів залісудузаяву представника ОСОБА_2 адвоката Маланюка М.М. про стягнення витрат на правничу допомогу та судового збору у справі за апеляційними скаргами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 29 травня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ТзОВ "Саліс Агро Торг", ТзОВ "ВББ-Комфорт", ОСОБА_4 про визнання майнових прав,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Львівського апеляційного суду перебувала цивільна справа за апеляційними скаргами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 29 травня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ТзОВ "Саліс Агро Торг", ТзОВ "ВББ-Комфорт", ОСОБА_4 про визнання майнових прав.

Постановою Львівського апеляційного суду від 14 травня 2025 року апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задоволено.Рішення Пустомитівськогорайонного судуЛьвівської областівід 29травня 2024року скасовано.Ухвалено новесудове рішення,яким впозові ОСОБА_1 до ТзОВ "Саліс Агро Торг", ТзОВ "ВББ-Комфорт", ОСОБА_4 про визнання майнових прав відмовлено.

Представник ОСОБА_2 адвокат Маланюк М.М. звернувся до Львівського апеляційного суду із заявою про стягнення судових витрат. Просив стягнути витрати на правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у розмірі 10000 грн. та 6709, 50 грн. судових витрат.

Перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що заява підлягає до часткового задоволення.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Згідно ч.1 ст.133ЦПКУкраїни судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно доч.1,2ст.141ЦПК Українисудовий збірпокладається насторони пропорційнорозміру задоволенихпозовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Встановлено що при поданні апеляційної скарги, ОСОБА_2 сплатив 6709 грн. 50 коп. судового збору.

Згідно з ч.6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи, що ОСОБА_1 був звільнений від сплати судового збору, а апеляційну скаргу ОСОБА_5 було задоволено, колегія суддів приходить до висновку, що сплачений ОСОБА_2 судовий збір підлягає компенсації за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

В частині вимог заяви про стягнення 10000грн. витрат на правничу допомогу, колегія суддів вважає що така не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

У постанові від 18.03.2024 року у справі № 459/2350/23 (провадження № 61-1802св24) Верховний Суд навів правовий висновок щодо застосування статті 134 ЦПК України про необхідність подання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, вказавши, що аналіз положень статті 134 ЦПК України свідчить про те, що у разі неподання попереднього (орієнтовного) розрахунку у суду є право відмовити у відшкодуванні відповідних судових витрат. Надання попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат не є безумовною підставою для відмови у їх стягненні, якщо такий розрахунок попередньо (з першою заявою по суті спору) не надавався, оскільки закон використовує термін «може відмовити», а не «відмовляє». Для цього суд має застосувати положення закону про завдання та принципи цивільного судочинства, пропорційність у цивільному судочинстві, а також конкретні обставини справи, вимоги, з якими заявник звернувся до суду, їх значення для заявника. Таким чином, хоча відмова у відшкодуванні витрат на правову допомогу у зв`язку з неподанням заявником попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат є правом суду, а не обов`язком, суд має враховувати конкретні обставини справи та принцип диспозитивності цивільного судочинства. Попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат є обов`язковою складовою як позовної заяви (апеляційної та касаційної скарг), так і відзиву, оскільки з огляду на положення процесуального закону попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат враховується судом під час вирішення питання про розподіл судових витрат, пов`язаних із розглядом справи. При цьому слід зауважити, що поданий стороною попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми таких витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Частиною восьмоюстатті 141ЦПК Українивстановлено,що розмірвитрат,які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Частинами першою, другою, третьою статті 246 ЦПК України встановлено, що якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Аналіз наведених процесуальних норм вказує на те, що умовами вирішення питання про розподіл судових витрат (крім судового збору), є подання стороною відповідної заяви (усної чи письмової) до закінчення судових дебатів у справі, а також подання відповідних доказів про понесені витрати у строки, визначені процесуальним законом.

Згідно з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 29.06.2022 у справі № 161/5317/18 (провадження № 61-3454св22), неподання чи не заявлення стороною до закінчення судових дебатів у справі про необхідність розподілу судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, крім судового збору, є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат.

Відповідно до вищенаведеного, апеляційний суд зазначає, що право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, кореспондується з її обов`язками: по-перше,зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв`язку із розглядом справи;по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі;по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду (пункт 1.20 постанови Верховного Суду від 19.07.2021 р у справі № 910/16803/19).

У додатковій постанові Верховного Суду від 22.03.2018 у справі № 910/9111/17 вказано, що відшкодування судових витрат, у тому числі на професійну правничу допомогу, здійснюється за наявності відповідної заяви (клопотання) сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів.

У постанові Верховного Суду від 20.05.2020 у справі № 643/3720/15-ц (провадження № 61-18762св19) зазначено, що «враховуючи відсутність у матеріалах справи попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які особа понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, відсутність у заяві переліку витрат, про відшкодування яких йдеться, незаявлення до закінчення судових дебатів про відшкодування судових витрат та неподання особою заяви про намір подати докази на підтвердження судових витрат після ухвалення судового рішення, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про відшкодування витрат».

Із поданою заявником заяви про ухвалення додаткового рішення вбачається, що заявлені ним витрати у розмірі 10 000,00 грн це витрати понесені на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанцій.

Разом з тим, у матеріалах справи відсутній попередній (орієнтовний) розрахунок сум витрат на професійну правничу допомогу, які ОСОБА_2 поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, як і відсутня його заява про стягнення таких витрат.

5 травня 2025 року представник ОСОБА_2 адвокат Маланюк М.М. долучив опис робіт, договір про надання правової допомоги та довідку про оплату. Вказані документи, не були направлені сторонам у справі.

Відповідно до пунктів 4, 6 частини другої статті 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Колегія суддів критично оцінює долучений опис робіт у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 .

Так, згідно вказаного опису, адвокат в грудні 2024 року ознайомлювався з рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 29 травня 2024 року, з документами. 19.12.2024 року та 20.12.2024 року складав апеляційну скаргу.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, апеляційну скаргу було подано та підписано особисто ОСОБА_2

ОСОБА_6 подав заяву про видачу копій ухвал та ознайомлення з матеріалами справи 25 лютого 2025 року та діяв на підставі ордеру від 24 лютого 2025 року.(т.3 а.с. 34)

В ордері, долученому до заяви про ознайомлення з матеріалами справ зазначено, що такий виданий на підставі договору про надання правової допомоги №3 від 24 лютого 2025 року. Вказане суперечить інформації, зазначеній в описі робіт, долученій ОСОБА_6 05.05.2025 року.

Враховуючи вищенаведене,відсутність попереднього(орієнтовного)розрахунку сумвитрат направничу допомогу,апеляційний суддійшов висновкупро відмовуу задоволеннізаяви представника ОСОБА_2 адвокатаМаланюка М.М. про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат понесених на правову допомогу.

Керуючись ст.ст.134, 137, 246, 270 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Компенсувати ОСОБА_2 за рахунокдержави упорядку,встановленому КабінетомМіністрів Українисудовий збір за подання апеляційної скарги на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 29 травня 2024 року в розмірі 6709 грн. 50 коп.

У задоволеннізаяви представника ОСОБА_2 адвоката МаланюкаМ.М. про стягнення витрат за надання правничої допомоги відмовити.

Ухвала набирає законної сили з дня прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повної ухвали.

Головуючий : Ванівський О.М.

Судді: Цяцяк Р.П.

Шеремета Н.О.