Рішення від 03.07.2025 по справі 640/1325/19

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2025 року ЛуцькСправа № 640/1325/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Шепелюка В.Л., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Золотой Мандарин Квадра» до Головного управління ДФС у м. Києві, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Золотой Мандарин Квадра» (далі ТзОВ «Золотой Мандарин Квадра», позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі ГУ ДФС у м. Києві, відповідач 1), Державної фіскальної служби України (далі ДФС України, відповідач 2) про визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову у такій реєстрації від 24.10.2018 №964884/32931937 щодо відмови у реєстрації податкової накладної від 14.11.2017 №399; зобов`язання Державну фіскальну службу України зареєструвати у день надходження податкову накладну від 14.11.2017 року №399 ТзОВ «Золотой Мандарин Квадра».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем складено та подано на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН) податкову накладну (далі ПН) від 14.11.2017 №399, проте згідно з квитанцією №9253593167 від 30.11.2017 реєстрація ПН була зупинена.

Позивач подав до Комісії ГУ ДФС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Комісія ГУ ДФС у м. Києві) пояснення та копії документів, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію вказаної ПН.

Проте, рішенням Комісії ГУ ДПС у м. Києві від 24.10.2018 №964884/32931937 було відмовлено у реєстрації зазначеної ПН.

Позивач не погоджується із зазначеним рішенням комісії ГУ ДФС у м. Києві та вказує, що контролюючому органу було подано письмові пояснення та копії усіх первинних документів, які підтверджують реальність здійснених господарських операцій з поставки товару контрагенту, а тому були відсутні підстави для прийняття рішення про відмову у реєстрації ПН.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.02.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні) у строк, не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

В поданих до суду відзивах на позовну заяву представник відповідачів позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні, вважає, що за результатами поданих документів комісією ГУ ДФС у м. Києві будо прийнято рішення про відмову у реєстрації ПН відповідно до норм чинного законодавства.

Інших заяв по суті справи від учасників справи до суду не надходило.

Суд зауважує, що відповідно до частини третьої статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) у разі ліквідації або припинення роботи адміністративного суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи адміністративного суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено.

Законом України від 13.12.2022 №2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі Закон №2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2825-IX (в редакції Закону України від 16.07.2024 №3863-IX «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ» (далі Закон №3863-ІХ, який набрав чинності 26.09.2024) установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя. До початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом, крім випадку, передбаченого абзацом четвертим цього пункту. Не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративні справи, які були передані до Київського окружного адміністративного суду та розподілені між суддями до набрання чинності Законом №3863-ІХ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом №3863-ІХ, але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 КАС України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України.

Після початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду Київський окружний адміністративний суд та інші окружні адміністративні суди України завершують розгляд та вирішення переданих їм справ.

Судом апеляційної інстанції щодо всіх справ, підсудних окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, та переданих на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України відповідно до цього Закону, є Шостий апеляційний адміністративний суд.

На підставі пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2825-IX (в редакції Закону №3863-ІХ) та Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399, проведено автоматизований розподіл адміністративних справ, які не розглянуті окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України; за його результатами справа №640/1325/19 передана на розгляд та вирішення Волинському окружному адміністративному суду. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Волинського окружного адміністративного суду від 21.02.2025 цю справу передано для розгляду судді Шепелюку В.Л.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 26.02.2025 прийнято до провадження адміністративну справу ТзОВ «Золотий Мандарин Квадра» до ГУ ДФС у м. Києві, ДФС України про визнання протиправним скасування рішення, зобов`язання вчинити дії; замінено відповідачів у справі ГУ ДФС у м. Києві на правонаступника Головне управління ДПС у м. Києві (ГУ ДПС у м. Києві), як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ ВП 44116011), ДФС України на Державну податкову службу України (ДПС України, 04053, місто Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393).

14.04.2025 на адресу суду від ГУ ДПС у м. Києві надійшов відзив на позовну заяву, у якому викладені аналогічні обґрунтування як і у попередньо поданому відзиві.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ТзОВ «Золотой Мандарин Квадра» зареєстроване згідно з встановленим чинним законодавством порядком. Так, за даними, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань основним видом діяльності товариства є: Виготовлення виробів із бетону для будівництва (код КВЕД 23.61). Крім того, іншими видами економічної діяльності позивача, зокрема, є: Виробництво інших виробів із бетону гіпсу та цементу (код КВЕД 23.69); Діяльність посередників у торгівлі деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами (код КВЕД 46.13); Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно- технічним обладнанням (код КВЕД 46.73).

Ураховуючи наведені види економічної діяльності позивача, останній має право та можливість здійснювати виробництво, зокрема, фігурних елементів мощення (решітка паркувальна, тротуарна плитка, бордюр, бруківка, поребрик) (надалі також - «ФЕМ») що постачалися за відповідною господарською операцією, про яку йтиметься в цьому Позові, та цей факт взагалі не може викликати сумніву.

Крім того, позивач за господарськими договорами здійснює оптові закупівлі сировини та матеріалів, що необхідні для здійснення його діяльності та власне з якої виробляються товари, що в подальшому реалізуються позивачем (копії договорів долучаються). Позивач має орендовані приміщення, які використовуються для здійснення своєї господарської діяльності, що загалом становлять загальну площу більше 9000 кв. м. (копії договорів долучаються), а також, у тому числі, орендує обладнання, необхідне для виробництва товарів (копії договорів долучаються). Наразі в штаті товариства налічується близько 300 найманих працівників, що підтверджується матеріалами справи.

У рамках коду КВЕД 23.69 товариство виготовляє такі товари як бруківку, поребрик, бордюр дорожній двошаровий, решітку паркувальну (код товарів згідно з УКТ ЗЕД 6810), які пізніше за договорами поставки постачаються покупцям.

Так, 07.08.2013 між позивачем (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Північно-український будівельний альянс» (далі - ТзОВ «Північно-український будівельний альянс») (покупець) було укладено договір №ТД-302. За умовами договору №ТД-302 (п. 1.1) «позивач (продавець) передає у власність покупцю будівельні матеріали -ФЕМ, стінові блоки (далі - «товар»), а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його у відповідності до умов цього договору».

На виконання умов договору №ТД-302 від 07.08.2013 та замовлення покупця №К00016042 від 20.10.2017 позивачем було передано товар у власність покупця, що підтверджується рахунком №К00016042 від 20.10.2017, видатковою накладною №К00011457 від 14.11.2017.

Відповідно до вказаної видаткової накладної позивач передав у власність

ТзОВ «Північно-український будівельний альянс»:

1) Бруківка квадрат (бісер, L20 w20 h6) у кількості 24 метрів квадратних (ціна без ПДВ - 249,35 грн./ м, на загальну суму без ПДВ - 5984,40 грн).

2) Бруківка кирпич (жемчуг, L20 w10 h6) у кількості 38,88 метрів квадратних (ціна без пдв - 249,35 грн./ метрів квадратних, на загальну суму без ПДВ - 9694,73 грн).

3) Бордюр дорожній двошаровий (сірий, L100 w15 h30) у кількості 28 шт. (ціна без ПДВ - 117,35 грн/шт., на загальну суму без ПДВ - 3285,80 грн).

4) Поребрик (сірий, L100 w8 h20)y кількості 21 шт. (ціна без ПДВ - 60,15 грн/шт., на загальну суму без ПДВ - 1263,15 грн).

Крім того, на транспортування товару витрачено 1500,00 грн без НДС, що відображено у видатковій накладній.

Тож, усього було передано товару на загальну суму 26 073,69 грн. у т. ч. ПДВ - 4345, 62 грн., який був відповідно оплачений, що підтверджується випискою №31870 від 17.11.2017 з банківського рахунку, відкритому в ПАТ КБ «Айбокс банк».

Передання товару здійснювалося на підставі договору №TД-302 та повністю відповідало його умовам.

На виконання вимог положень Податкового коднксу України (ст.ст. 187, 201 ПК України) ТзОВ «Золотой Мандарин Квадра» склало ПН №399 від 14.11.2017 на загальну суму 26 073,69 грн., у т.ч. ПДВ - 4345, 62 грн., визначену в первинних документах.

30.11.2017 позивачем отримано квитанцію про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - «Квитанція №1»), за якою повідомлено, що ПН доставлено до ДФС України, документ прийнято, однак реєстрація зупинена. На виконання п. 56.23 ст. 56 ПКУ позивачем було подано до ДФС України письмові пояснення та документи про підтвердження реальності здійснення операцій по податковій накладній, реєстрація якої була зупинена.

Однак, рішенням комісії ГУ ДФС у м. Києві про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №964887/32931937 від 24.10.2018 було відмовлено у реєстрації податкової накладної.

З метою оскарження вказаного рішення позивачем 01.11.2018 було подано до ДФС України скаргу на рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних 24.10.2018 №964884/32931937. На момент подання позовної заяви відповіді на скаргу позивачем отримано не було.

Не погодившись з рішеннями про відмову у реєстрації податкової накладної та рішення ДФС України, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права, обов`язки платників податків та зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (в редакції, чинній на час виникнення між сторонами спірних відносин).

У відповідності до пункту 74.2. статті 74 ПК України, в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно із пунктом 74.3 статті 74 ПК України зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» №1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок №1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Положеннями пункту 13 Порядку №1246 встановлено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Аналогічні приписи містить підпункт 201.16.1 пункту 201.16 статті ПК України, згідно яких реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Згідно із підпунктом 201.16.1. пункту 201.16 статті 201 ПК України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Наказ №567).

Зі змісту квитанції щодо ПН №399 від 14.11.2017, складених ТОВ «Золотой Мандарин Квадра» видно, що контролюючим органом сформовано висновок про відповідність податкової накладної пункту 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, затверджених Наказом МФУ №567 від 13.06.2017.

Пунктом 6 Критеріїв встановлено, що моніторинг податкової накладної / розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яку (який) подано на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 раза більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеному у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 % загального такого залишку для платників, у яких значення показника D становить більше 0,03; більше 60 % - від 0,02 до 0,03; більше 50 % - від 0,015 до 0,02; більше 40 % - від 0,01 до 0,015, більше 30 % - від 0,005 до 0,01, більше 20 % - до 0,005) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб`єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі;

3) розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку на додану вартість, якщо передбачається зміна вартості товару/послуг більше ніж удвічі та/або зміна номенклатури товарів/послуг (для кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД - зміна перших чотирьох цифр кодів, а для кодів послуг відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг - перших двох цифр кодів).

В порушення положень підпункту 201.16.1. пункту 201.16 статті ПК України, відповідачем не зазначено у квитанції конкретного чіткого критерію оцінки ступеня ризиків, який став підставою для зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН.

Причинами для зупинення реєстрації податкових накладних у вказаній квитанції зазначено наступне: ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 №567. За результатом опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД:49.41.

У квитанції позивачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН.

Відповідно до пункту 1 Вичерпного переліку документів Наказу №567, вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Перелік), у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567 (далі - Критерії):

1) для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством;

2) для критерію, зазначеного в підпункті 2 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

З аналізу даних норм законодавства слідує, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

У квитанції щодо податкової накладної №399 від 14.11.2017 контролюючим органом не наведено конкретного переліку документів на підтвердження правомірності складання та подання відповідного розрахунку коригування, а наведено лише загальні фрази. Крім того, відповідачем-2 не вказано якому саме підпункту пункту 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 №567 відповідає податкова накладна, подана позивачем.

У відповідності до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 ПК України, письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Підпунктом 201.16.3 пункту 201.16 статті 201 ПК України встановлено, що письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Порядок роботи комісії визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 ПК України.

Такі документи направляються податковим органом за місцем обліку платника податків відповідно підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 ПК України до Комісії ДФС України для прийняття Рішення щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування.

ТзОВ «Золотой Мандарин Квадра» вказало на те, що на виконання положень підпункту 201.16.2 пункту 201.6 статті 201 ПК України направило копії документів стосовно господарських операцій, щодо яких складено податкову накладну №399 від 14.11.2017.

Щодо аналізу господарських операцій між позивачем та його контрагентами, то в даній справі суд не надає оцінку реальності їх здійснення, оскільки це питання повинно досліджуватись під час здійснення податкового контролю, що відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України включає в себе систему заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №117).

Даний Порядок діяв станом на дату прийняття оскаржуваних рішень про відмову у реєстрації податкових накладних.

Відповідно до пункту 21 Порядку №117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

У рішенні комісії ГУ ДФС від 24.10.2018 №964884/32931937 підставою для відмови у реєстрації податкової накладної вказано: надання платником податку копій документів, які складено з порушенням законодавства, а саме документ від 14.11.2017 №399 (накладна).

Щодо решти документів, наданих позивачем у контролюючого органу зауваження відсутні.

Позивачем зазначено про те, що первинні документи, оформлені в рамках господарських відносин, копії яких надані відповідачу для прийняття рішення та наявні в матеріалах справи щодо реєстрації податкової накладної складені у відповідності до вимог законодавства та є первинними документами, які засвідчують факт реального виконання ТзОВ «Золотой Мандарин Квадра» та його контрагентом господарських зобов`язань.

В свою чергу відповідачами, як суб`єктами владних повноважень не доведено наявності підстав для відмови у реєстрації податкової накладної від 14.11.2017 №399.

Суд вважає, що надані позивачем документи є достатньою підставою для реєстрації податкових накладних, а реальність господарської операції може бути перевірена контролюючим органом під час проведення перевірки платника податків.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення комісії ГУ ДФС є необґрунтованим, не мотивованим та не відповідає положенням законодавства.

Таким чином, позовні вимоги позивача про визнання протиправним та скасування рішення комісії ГУ ДФС від 24.10.2018 №964884/32931937 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до змісту статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з пунктом 4 частин 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до абзацу 1 частини 4 названої статті КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

З системного аналізу вказаних норм КАС України можна дійти висновку, що законодавством передбачено право суду, у випадку визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень, зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

За вказаних обставин, в контексті наведених норм, суд вважає, що для прийняття рішення про реєстрацію зазначених податкових накладних виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення у даному випадку не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

В даному випадку, задоволення позовних вимог про зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну від 14.11.2017 №399, подану позивачем датою її подання, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Відповідно до пункту 19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Пунктом 20 вказаного Порядку встановлено, що у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

З огляду на викладене, а також з метою ефективного, повного та належного захисту порушених прав позивача, суд вважає за необхідне захистити порушені права позивача шляхом визнання протиправним та скасування рішення комісії ГУ ДФС від 24.10.2018 №964884/32931937 та зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну 14.11.2017 №399 датою її фактичного надходження.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог частини 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з частинами 1-2 статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Вимогами статті 76 КАС України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2 статті 77 КАС України).

На думку суду, відповідачами, як суб`єктами владних повноважень, покладений на них обов`язок доказування правомірності прийнятих рішень з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 КАС України, не виконано, а тому, з урахуванням положень частини 4 КАС України, беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на те, що суд задовольняє позов, то на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у м. Києві (комісією якого прийнято протиправне рішення) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 3842,00 грн. Доказів понесення інших судових витрат матеріали справи не містять.

Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Золотий Мандарин Квадра» (01015, місто Київ, вулиця Лейпцізька, 3-А код ЄДРПОУ 32931937) до Головного управління ДПС у м. Києві (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ ВП 44116011), Державної податкової служби України (04053, місто Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 24 жовтня 2018 року №964884/32931937.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «Золотий Мандарин Квадра» від 14 листопада 2017 року №399 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного надходження.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Золотий Мандарин Квадра» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві судові витрати у сумі 3842,00 грн (три тисячі вісімсот сорок дві грн 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В. Л. Шепелюк