Рішення від 03.07.2025 по справі 380/24233/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2025 рокусправа № 380/24233/24

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої - судді Потабенко В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Мартін Енерджі Груп» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування розпорядження та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Мартін Енерджі Груп» (далі ТзОВ «Мартін Енерджі Груп», позивач) до Головного управління ДПС у Львівській області (далі ГУ ДПС у Львівській області, відповідач), у якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати розпорядження Головного управління ДПС у Львівській області № 843-РЛ від 15.11.2024 про відмову у видачі ліцензії ТзОВ «Мартін Енерджі Груп»;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області видати ТзОВ «Мартін Енерджі Груп» (код ЄДРПОУ 43759280) ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним за адресою: Львівська обл., м. Львів, вул. Старознесенська, 157 на підставі поданої заяви із вхідним номером №36288/АП від 28.10.2024.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач для здійснення роздрібної торгівлі пальним має намір використовувати належне товариству на праві власності обладнання - модулі для заправки (ємності, паливо-роздавальні колонки), які не є нерухомим майном і монтаж яких за місцем торгівлі не є об`єктом будівництва у розумінні ст. 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт), а відтак, воно не може бути введено в експлуатацію відповідно до ст. 39 зазначеного Закону і на нього не може бути виданий акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів. Позивач наполягає, що ним подано повний перелік документів для отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним. З огляду на викладене, позивач вважає розпорядження ГУ ДПС у Львівській області № 843-РЛ від 15.11.2024 про відмову у видачі ліцензії ТзОВ «Мартін Енерджі Груп» протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою суддя від 09.12.2024 відкрила провадження в адміністративній справі за цим позовом та вирішила розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання.

24.12.2024 за вх. № 94708 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позову відмовити. У ньому відповідач зазначив, що позивачем не дотримано вимоги ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» в частині надання документів, зокрема зазначає, що необхідним для отримання ліцензії документом є акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального. Звертає увагу, що позивач намагається підмінити поняття «об`єкт необхідний для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального», яке містить ст. 15 Закону №481, іншим терміном - «нерухоме майно», тобто звузити вимоги закону. Не погоджується з правовою позицією позивача, що тільки на «нерухоме майно» має бути підтвердження введення в експлуатацію.

Представник позивача подав відповідь на відзив (вх. № 96102 від 31.12.2024), де зазначає, що на відміну від нерухомого майна, переміщення якого неможливе без його знецінення та зміни призначення, тимчасові споруди мають відмінності, зокрема, виготовляються з полегшених збірних конструкцій та встановлюється без улаштування заглибленого фундаменту тощо. Підтвердженням того, що об`єкт, який перебуває в оренді позивача є саме тимчасовою спорудою слугує висновок експерта про результати будівельно-технічної експертизи № 61/24 від 10.09.2024. Отже, наданий позивачем договір про співробітництво (партнерство) від 01.09.2024 та договір оренди №01 від 25.07.2024, витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку із кадастровим номером: 4610137200:08:013:0023 є належними доказами, що підтверджують право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт для виробництва пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об`єкта в експлуатацію, будь якого цільового призначення. При цьому, податковим органом жодним чином не доведено, що майданчик з твердим покриттям, розташований за адресою: м. Львів, вул. Старознесенська, 157, площею 40 кв.м. на земельній ділянці орендодавця (кадастровий номер 4610137200:08:013:0023) є спорудою, право власності на яку підлягає державній реєстрації.

Ухвалою суддя від 03.01.2025 суд залучив до участі у розгляді справи третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Державну інспекцію архітектури та містобудування України.

Представник третьої особи подав пояснення на позовну заяву (вх. № 4894 від 21.01.2025), де зазначає, що ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем торгівлі суб`єкта господарювання терміном на п`ять років. Відповідно до вищезазначених норм законодавства, будівництво об`єктів підвищеної небезпеки - АЗС, АГЗС, АГЗП здійснюється суб`єктами господарювання у відповідності до порядку, передбаченому ч. 5 ст. 26 Закону №3038-VI. ДБН А.3.1-5:2016 «Організація будівельного виробництва» встановлюють загальні вимоги до організації будівельного виробництва під час нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту, технічного переоснащення (далі - будівництво) будинків, будівель, споруд будь-якого призначення, їх комплексів або частин, лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури (далі - об`єкти будівництва). Відповідно до п. 3.2.2 зазначених ДБН, будівельний майданчик це територія, яка виділяється в установленому порядку для будівництва об`єктів, розміщення тимчасових будівель, споруд та інженерних мереж, будівельної техніки, будівельних матеріалів, виробів, конструкцій та обладнання, які використовуються у процесі будівництва. Будівельні роботи - це роботи, що виконуються на будівельному майданчику (об`єкті) при зведенні будівель і споруд. До будівельних робіт відносяться будівельні, монтажні, ремонтно-будівельні, пусконалагоджувальні роботи. Таким чином, встановлення автозаправної станції (пункту) будь-якого виду передбачає здійснення будівельно-монтажних робіт щодо її стаціонарного розміщення на земельній ділянці у відповідності до Державних будівельних норм.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Оскільки відсутні клопотання будь-якої зі сторін про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Суд встановив, що ТзОВ «Мартін Енерджі Груп» звернулось до ГУ ДПС у Львівській області із заявою щодо ліцензій на право роздрібної торгівлі із вхідним номером №36288/АП від 28.10.2024.

До заяви позивачем подано:

копію дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки; · копію дозволу на виконання або експлуатування обладнання, призначене для використання в потенційно вибухонебезпечних середовищах;

копію договору про співробітництво (партнерство);

копію договору оренди №01;

копію акту введення в експлуатацію основних засобів;

платіжну інструкцію №1166;

копію витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Кадастровий номер:4610137200:08:013:0023, адреса: Старознесенська, 157; Львівська обл., м. Львів, вул. копію висновку експерта по результатах проведення будівельно-технічної експертизи за зверненням директора ТзОВ «Мартін Енерджі Груп» Ковальського О.Р. №61/24.

15.11.2024 відповідачем видано розпорядження №843-РЛ, яким відмовлено позивачу у видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним у зв`язку з встановленням порушення вимог абз. абз. 2 та 3 ч. 42 ст. 15 Закону України від 19.12.1995 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», а саме:

- не подано разом із заявою на отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт для виробництва пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об`єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;

- не подано разом із заявою на отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним завірену копію акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці роздрібної торгівлі пальним, необхідних для роздрібної торгівлі пальним, який знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Старознесенська, 157.

Позивач не погоджуючись із вищевказаним рішенням та звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами ст. 1 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (далі - Закон № 481) роздрібна торгівля пальним - діяльність із придбання або отримання та подальшого продажу або відпуску пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик з автозаправної станції/автогазозаправної станції/газонаповнювальної станції/газонаповнювального пункту та інших місць роздрібної торгівлі через паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки та/або реалізація скрапленого вуглеводневого газу в балонах для побутових потреб населення та інших

Відповідно до ч. ч. 35, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43 ст. 15 Закону №481/95-ВР ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем торгівлі суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) терміном на п`ять років.

Ліцензія видається за поданою нарочно, поштою або в електронному вигляді заявою суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію (крім ліцензії на оптову торгівлю пальним за наявності місць оптової торгівлі пальним, роздрібну торгівлю пальним, зберігання пального з метою подальшої його реалізації іншим споживачам).

У заяві зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб`єкт господарювання (у тому числі іноземний суб`єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має намір одержати ліцензію (оптова, роздрібна торгівля алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, оптова, роздрібна торгівля пальним або зберігання пального).

Суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на кожне місце роздрібної торгівлі пальним.

У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), фіскальні номери програмних реєстраторів розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в податкових органах.

У додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним суб`єктом господарювання (у тому числі іноземним суб`єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) зазначається адреса місця торгівлі і вказуються перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення, фіскальні номери програмних реєстраторів розрахункових операцій; реєстраційні номери книг обліку розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі.

Для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів:

- документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об`єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;

- акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального;

- дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Копії таких документів не подаються у разі їх наявності у відкритих державних реєстрах, якщо реквізити таких документів та назви відповідних реєстрів зазначено в заяві на видачу ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на зберігання пального.

Частинами 47 та 49 ст. 15 Закону № 481/95-ВР визначено, що вимагати представлення інших документів, крім зазначених у цьому Законі, забороняється. Зазначені в цьому Законі документи (крім документів, які подаються заявником для отримання ліцензії на право виробництва пального, оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального) подаються в одному примірнику в копіях, засвідчених нотаріально або органом, який видав оригінал документа або посадовою особою органу ліцензування. Заява про видачу ліцензії та визначені цим Законом документи подаються уповноваженою особою заявника або надсилаються рекомендованим листом. У разі подання заяви про видачу ліцензії та доданих до неї документів особисто вони приймаються за описом, копія якого видається заявнику з відміткою про дату прийняття заяви та документів і підписом особи, яка їх прийняла.

Ліцензія або рішення про відмову в її видачі видається заявнику не пізніше 10 календарних днів (щодо пального не пізніше 20 календарних днів) з дня одержання зазначених у цьому Законі документів. У рішенні про відмову у видачі ліцензії повинна бути вказана підстава для відмови з посиланням на відповідні норми законодавства.

Зі змісту наведених правових норм можна зробити висновок, що для здійснення господарської діяльності, зокрема, з роздрібної торгівлі пальним, суб`єкт господарювання має отримати ліцензію на здійснення такої діяльності. Вичерпний перелік документів, що подається разом із заявою про отримання ліцензії, визначений ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального». У цьому переліку, крім іншого, визначено документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою та акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства.

Цей висновок узгоджується із правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 06.04.2021 у справі № 240/8544/20, від 08.06.2022 № 340/3135/20.

Верховний Суд у постанові від 08.06.2022 у справі № 340/3135/20 зазначив, що правомірною є відмова у видачі ліцензії суб`єкту господарювання на роздрібну торгівлю пальним у разі неподання таким суб`єктом акта вводу в експлуатацію об`єкта, акта готовності об`єкта до експлуатації або сертифікату про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, а саме - стаціонарного заправного комплексу.

Цей розділ закріплює визначення і інших термінів, які пов`язані з обігом пального: багатопаливна АЗС - АЗС, технологічне обладнання якої призначено для заправлення автотранспорту моторним паливом двох або трьох видів, серед яких дозволяється рідке моторне паливо (бензин / дизельне паливо) (п. 3.6); - паливозаправний пункт - АЗС, яка розташована на території підприємства і призначена для заправлення автотранспорту, який належить підприємству (п. 3.42): пересувна АЗС - комплексна установка технологічного обладнання, змонтованого на автомобільному шасі або причепі, для транспортування та відпуску нафтопродуктів (п. 3.44).

Частиною 3 ст. 18 Закону №481/95-ВР встановлено, що тимчасово, до 1 січня 2022 року, суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) можуть отримувати ліцензію на право виробництва пального, право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального на відповідне місце здійснення такої діяльності без подання акта вводу в експлуатацію об`єкта або акта готовності об`єкта до експлуатації, або сертифіката про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інших документів, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо об`єктів, необхідних для здійснення відповідної діяльності, за умови подання копій документів, що підтверджують право власності на такі об`єкти нерухомого майна, виданих у встановленому законодавством порядку до 1 січня 2014 року.

Положення ч. 3 ст. 18 у системному зв`язку із положеннями ст. 15 Закону № 481/95-ВР необхідно розуміти так, що тимчасово - до 1 січня 2022 року право на отримання ліцензії на виробництво пального, оптову або роздрібну торгівлю пальним або зберігання пального без подання документів, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, мають суб`єкти господарювання, що у встановленому законом порядку до 1 січня 2014 року набули право власності на кожен з об`єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального; у разі розміщення нових об`єктів на відповідній території або у разі, якщо на такі об`єкти не набуто право власності відповідно до закону до 1 січня 2014 року, для отримання ліцензії на вищезазначені види господарської діяльності необхідно подати документ, що підтверджує прийняття об`єктів в експлуатацію, якщо ці об`єкти потребують введення в експлуатацію відповідно до законодавства.

Суд зазначає, що редакція Правил, в якій містилось визначення понять стаціонарної, пересувної та контейнерної АЗС зазнала змін на підставі постанови КМ України «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» № 1159 від 04.12.2019.

При цьому, згідно Правил в редакції від 14.01.2020, а саме п. 2, термін «автозаправна станція» вживається у значенні, наведеному в ДБН Б.2.2 12:2019 «Планування і забудова територій».

Згідно п. 3.2. ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій», автозаправна станція - це комплекс будинків, споруд, технологічного обладнання, призначений для приймання, зберігання моторного палива та заправлення ним автотранспорту (мототранспорту).

Так, у цьому ж ДБН наявна таблиця 10.9 під назвою Класифікація АЗС за їх категорією, де чітко визначено 4 типи АЗС за їх технологічним рішенням, а саме залежно від розміщення резервуара відносно ПРК, визначення яких наведено в розділі З Терміни і визначення: Традиційна автозаправна станція це автозаправна станція з підземним розташуванням резервуарів зберігання палива, технологічне обладнання якої призначене для заправлення автотранспорту тільки рідким моторним паливом (бензином, дизельним паливом); характеризується розосередженим розташуванням резервуарів зберігання палива і паливно-роздавальних колонок (п. 3.63); Блочна автозаправна станція це автозаправна станція з підземним розташуванням резервуарів зберігання палива, технологічне обладнання якої призначене для заправлення автотранспорту тільки рідким моторним паливом (бензином, дизельним паливом); характеризується розміщенням паливороздавальних колонок над резервуаром зберігання палива та виконана як цілісний заводський виріб (п. 3.9); Модульна автозаправна станція це автозаправна станція з наземним розташуванням резервуарів для зберігання палива, технологічне обладнання якої призначене для заправлення автотранспорту тільки рідким моторним паливом (бензином, дизельним паливом); характеризується розосередженим розташуванням ПРК та резервуара зберігання палива (п. 3.38); Контейнерна автозаправна станція це установка для відпуску нафтопродуктів, яка складається з резервуара і паливороздавальної колонки, зблокованих в єдиному контейнері (п. 3.32).

Тобто, чинне законодавство оперує вищевказаними поняттями щодо визначення класифікації АЗС. Порядок в чинній редакції та ДБН Б.2.2-12:2019 не містять визначень поняття «стаціонарна автозаправна станція».

Також, суд зауважує, що Верховний Суд у постанові від 09.08.2022 у справі №580/2513/21 дійшов висновків, що для отримання ліцензії на роздрібну торгівлю пальним суб`єкт господарювання зобов`язаний подати до ліцензійного органу акт вводу в експлуатацію об`єкта, акт готовності об`єкта до експлуатації або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта щодо виконаного цілісним заводським виробом стаціонарного АЗС, проте такий обов`язок не виникає, якщо АЗС розміщено на бетонному майданчику, як цілісний заводський виріб і для його установлення не передбачено будь-яких будівельних робіт, зокрема, улаштування фундаменту.

Суд вказує, що поняття «цілісний заводський виріб» охоплює в себе такі елементи, як паливороздавальні колонки та резервуари. Тобто, ці два устаткування є цілісним заводським виробом, який установлений на покритті із бруківки та не являється об`єктом нерухомого майна та не підпадає під визначення об`єкт завершеного будівництва.

Разом з тим, як вбачається із акта введення в експлуатацію основних засобів від 01.09.2024 року, відповідні об`єкти (резервуари, паливороздавальні колонки), які знаходяться за адресою Львівська обл., м. Львів, вул. Старознесенська, 157, було введено в експлуатацію. Відповідно, наведене свідчить, що торгівля пальним, яку планує здійснювати позивач, проводиться через модульні автозаправні станції, які відносяться до автозаправних станцій з наземним розташуванням резервуарів для зберігання палива, улаштування яких здійснюється без проведення будівельних робіт, оскільки обладнання та споруди розміщуються без фундаменту та без підземного розміщення резервуарів.

Відповідач звертає увагу на те, що законодавство, яке регулює питання роздрібної торгівлі пальним, не прив`язує отримання ліцензії на роздрібну торгівлю пальним виключно до того, чи є обладнання об`єктами нерухомого чи рухомого майна і якщо дане обладнання є рухомим майном то відповідно ліцензія видається без акту вводу в експлуатацію об`єкта або інших документів, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію.

Натомість, у висновку експерта №59/24 від 09.09.2024 зазначено, що міні-АЗС яка розташована за адресою: Львівська область, м. Львів, Личаківський район, вул. Старознесенська, 157 та складається з паливороздавальної колонки «Шельф», зав. №15774, рік випуску 2023, країна виробник Україна; резервуару РГС-10, зав. № 2, рік виготовлення - 2017, країна виробник Україна; резервуару РГС-4,9, зав. № 020524, рік 2002, країна виробник Україна; паливороздавальної колонки «Шельф», зав. № 15148, рік випуску 2022, країна виробник Україна, не являється об`єктом нерухомого майна та не підлягає під визначення - об`єкт завершеного будівництва. У відповідності до чинного законодавства дозвіл на початок будівництва та прийняття в експлуатацію, міні АЗС, що розташована на орендованій земельній ділянці за адресою: Львівська область, м. Львів, Личаківський район, вул. Старознесенська, 157, не потрібно тому, що дана міні-АЗС не являється об`єктом нерухомого майна та відповідає п. 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 № 406 «Про затвердження переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію».

Варто зазначити, що згідно із ч. 1 ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Згідно ч. 2 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, здійснюється на підставі акта готовності об`єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

При цьому, згідно п. 7 постанови КМ України «Про затвердження переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію», до будівельних робіт, які не потребують документів належить розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності відповідно до статті 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Оскільки при влаштуванні модульної автозаправної станції позивач не здійснював будь-яких будівельних робіт, обладнання останнього розміщено на бетонному майданчику, без улаштування фундаменту, розміщення таких АЗС не потребує документів, що дають право на їх будівництво, та, відповідно, вони не підлягають прийняттю в експлуатацію в розумінні Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», що не було враховано відповідачем. Відповідно, міні-АЗС на якій позивач розташовує обладнання є цілісним стаціонарним заводським виробом, відповідно його розміщення не потребує отримання дозволу на будівництво та подальшого введення в експлуатацію.

Суд звертає увагу, що модульні заправки (міні-АЗС) є рухомим майном, тобто матеріальним об`єктом, який може бути переміщеним без заподіяння йому шкоди.

Таким чином, суд вважає, що у позивача не виникло обов`язку щодо отримання актів вводу в експлуатацію об`єкта або актів готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікатів про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інших документів, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального для провадження підприємницької діяльності за адресою: Львівська область, м. Львів, Личаківський район, вул. Старознесенська, 157. При цьому, Західним міжрегіональним управлінням державної служби з питань праці видано дозвіл на виконання газонебезпечених робіт та інших, а також експлуатування обладнання. Як вбачається із акта введення в експлуатацію основних засобів від 01.09.2024, відповідні об`єкти (резервуари, паливороздавальні колонки), які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , було введено в експлуатацію.

Окрім цього, суд наголошує на тому, що на підтвердження права користування земельною ділянкою на якій розташована мобільний авто-заправний комплекс, позивачем подано відповідачу:

- договір про співробітництво (партнерство) від 01.09.2024, укладений між ФОП ОСОБА_1 (сторона 1) та ТзОВ «Мартін Енерджі Груп» (сторона 2). Предметом цього договору є взаємодія і співробітництво сторін Договору з метою шляхом об`єднання спільних зусиль та активів з метою підвищення господарської та економічної ефективності їх діяльності (п. 1. вищенаведеного договору). Згідно з п. 1.2. даного договору сторона 1 надає стороні 2 право розміщувати та використовувати у комерційних цілях об`єкти придорожнього сервісу, зокрема мобільні авто-заправні комплекси з необхідною інфраструктурою на земельних ділянках, які належать стороні 1 на праві оренди, а сторона 2 надає право стороні 1 використання розміщених об`єктів у власних та спільних комерційних цілях, зокрема: на земельній ділянці за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4610137200:08:013:0023, площею 0,04 га;

- витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Кадастровий номер:4610137200:08:013:0023, адреса: Старознесенська, 157, Львівська обл., м. Львів. Із даного витягу вбачається, що земельна ділянка перебуває у приватній власності ОСОБА_1 згідно Державного акту від 27.01.2010 ЯИ 859634;

- договір оренди №01 від 25.07.2024, укладений між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «Мартін Енерджі Груп». Згідно п. 1.1. договору орендодавець передає, а орендар приймає в платне користування майданчик з твердим покриттям (надалі об`єкт), розташований за адресою: АДРЕСА_1 , площею 40 кв.м. на земельній ділянці орендодавця (кадастровий номер 4610137200:08:013:0023) згідно додатку №1 (акт прийому-передачі), що є невід`ємною частиною цього договору, для обслуговування автомобілів. Як зазначено у п. 2.1. договору, орендар має право використовувати об`єкт для здійснення господарської діяльності у відповідності з вказаним в п. 1.2. договору цільовим призначенням, розміщати на об`єкті оренди тимчасові споруди для провадження діяльності, здійснювати з дозволу Орендодавця за власні кошти та без відшкодування, реконструкцію, технічне переоснащення та інші зміни об`єкта оренди, що покращують його стан;

- акт приймання-передачі об`єкту оренди як додаток №1 до договору оренди №01 від 25.07.2024. Відповідно до умов договору оренди №01 від 25.07.2024 орендодавець передав, в орендар прийняв у строкове платне користування майданчик з твердим покриттям, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , площею 40 кв.м. на земельній ділянці орендодавця (кадастровий номер 4610137200:08:013:0023). З моменту фактичної передачі та підписання цього акту право користування на об`єкт оренди переходить від орендодавця до орендаря. Згідно ст. 796 ЦК України одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також право користування земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі або споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму. У договорі найму сторони можуть визначити розмір земельної ділянки, яка передається наймачеві. Якщо розмір земельної ділянки у договорі не визначений, наймачеві надається право користування усією земельною ділянкою, якою володів наймодавець.

У постановах від 10.11.2023 у справі №440/2474/20 та від 22.07.2021 у справі 640/19955/19 Верховний Суд зробив висновки, що при укладанні договору найму об`єкта (споруди, окремої частини, ін.) презюмується, що наймач має право користування земельною ділянкою, на якій знаходиться такий об`єкт, а також право користування земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі або споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму. Передача земельної ділянки у користування за вказаними правилами проводиться незалежно від того, чи існують у договорі умови щодо прав на земельні ділянки, на яких розташовані об`єкти (споруди, ін.), що передаються у найм. Крім того, норми, які встановлюють наведені правила, не мають характеру диспозитивності, тобто застосовуються й поза волею наймодавця та наймача. Таким чином, Позивач набув право користування земельною ділянкою із кадастровим номером 4610137200:08:013:0023, незважаючи на відсутність окремо укладених договорів оренди відповідних земельних ділянок, на підтвердження чого податковому органу були надані належні документи.

Водночас, у відзиві відповідач зазначає, що майданчик з твердим покриттям є нерухомим майном (інженерною спорудою), а право власності на такий підлягає державній реєстрації.

Проте, суд встановив, що позивач лише орендує вказане майно, а тому вказані твердження суперечать реальному змісту спірних правовідносин.

Як вже встановив суд, модульні заправки (міні АЗС) є рухомим майном, тобто матеріальним об`єктом, який може бути переміщеним без заподіяння йому шкоди.

Отже, вимоги щодо державної реєстрації прав не поширюються на вказане майно, а тому позивач подав відповідачу документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт для виробництва пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об`єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення.

За наслідками розгляду справи суд висновує, що оскаржуване розпорядження ГУ ДПС у Львівській області № 843-РЛ від 15.11.2024 про відмову у видачі ліцензії ТзОВ «Мартін Енерджі Груп» не відповідає критеріям правомірності та обґрунтованості, передбаченим п. 1 та п. 3 ч. 2 ст. 2 КАС України, а тому таке необхідно визнати протиправним та скасувати.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження

При цьому під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

За таких обставин, обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача видати ТзОВ «Мартін Енерджі Груп» ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним за адресою: Львівська обл., м. Львів, вул. Старознесенська, 157, на підставі поданої заяви із вхідним номером №36288/АП від 28.10.2024.

Щодо судового збору, то відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 2, 6-9, 19-20, 22, 25-26, 72, 77, 90, 139, 143, 241-246, 255, 257-258, 293, 295, п.п. 15.5 п.15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати розпорядження Головного управління ДПС у Львівській області № 843-РЛ від 15.11.2024 про відмову у видачі ліцензії товариству з обмеженою відповідальністю «Мартін Енерджі Груп».

Зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області (адреса: 79003, м. Львів, вул. Стрийська, буд. 35, код ЄДРПОУ 43759280) видати товариству з обмеженою відповідальністю «Мартін Енерджі Груп» (адреса: 81600, Україна, Львівська область, м. Миколаїв, вул. Львівське шосе, буд. 1, код ЄДРПОУ 43759280) ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним за адресою: Львівська область, м. Львів, вул. Старознесенська, 157, на підставі поданої заяви із вхідним номером №36288/АП від 28.10.2024.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, буд. 35, код ЄДРПОУ 43759280) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Мартін Енерджі Груп» (адреса: 81600, Україна, Львівська область, м. Миколаїв, вул. Львівське шосе, буд. 1, код ЄДРПОУ 43759280) судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень рівно.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 03.07.2025.

СуддяПотабенко Варвара Анатоліївна