Рішення від 04.07.2025 по справі 640/2617/20

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 640/2617/20

04 липня 2025 рокум.Тернопіль Тернопільський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Грицюка Р.П., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайм-ф`южн-сейлс" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267), Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011) про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Максмед Інтенешнл» (позивач/ТОВ «Максмед Інтенешнл», згідно ухвали від 15.05.2025 ТОВ "Прайм-ф`южн-сейлс") звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (відповідач-1/ГУ ДПС у м. Києві), Державної податкової служби України (відповідач-2/ДПС України), в якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в м. Києві про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 15.01.2020 №1439579/36259618, №1439578/36259618, №1439577/36259618, №1439576/36259618, №1439575/36259618, №1439571/36259618, №1439566/36259618, №1439569/36259618, №1439568/36259618, №1439574/36259618, №1439573/36259618, №1439565/36259618, №1439564/36259618, №1439572/36259618, №1439567/36259618, №1439570/36259618, №1439563/36259618;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати датою подання на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 02.12.2019 №№1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, від 03.12.2019 №№ 12, 13, 14, 15, 16, 17.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю зупинення реєстрації податкової накладної. Позивач вважає оскаржувані рішення необґрунтованими, тобто прийнятими без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). На думку позивача, контролюючий орган безпідставно застосував до позивача процедуру зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбачену Порядком №1165, за відсутності об`єктивних ознак, адже відповідач-1 отримав усі необхідні документи та пояснення, проте надані пояснення не були прийняті до уваги та не проаналізовані.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.03.2020 відкрито провадження у справі.

Відповідно до Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13.12.2022 №2825-ІХ ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва; утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві; визначено територіальну юрисдикцію Київського міського окружного адміністративного суду, яка поширюється на місто Київ.

Пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ установлено, що з дня набрання чинності цим Законом: до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом

На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ, справа №640/21634/22 надіслана до Тернопільського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 03.03.2025 справу прийнято до провадження судді, розгляд справи розпочато спочатку, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

З 05 жовтня 2021 року офіційно почала функціонувати підсистеми «Електронний суд», «Електронний кабінет» та підсистема відеоконференцзв`язку. Пунктом 17 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

У відповідності до абзацу першого частини п`ятої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, у порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Частиною шостою статті 18 КАС України встановлено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Згідно з інформацією, наявною в комп`ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду» електронний документ (ухвала Тернопільського окружного адміністративного суду від 03.03.2025 у справі №640/11315/20) доставлена в Електронний кабінет Головного управління ДПС у м. Києві 04.03.2025, Державної податкової служби України 03.03.2025.

У встановлений судом строк відповідачами подано відзив на позов, в якому просять відмовити в позові з підстав правомірності оспорюваних рішень, прийнятих відповідно до ПК України і Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 01.05.2025 залучено співвідповідача у справі Головне управління ДПС у м. Києві, утворене як відокроемлений підрозділ ДПС України (код ЄДРПОУ 44116011), розгляд справи розпочато спочатку.

Ухвалою суду від 15.05.2025 через зміну найменування позивача з "Максмед Інтернешнл" на "Прайм-ф`южн-сейлс" допущено заміну найменування позивача у цій справі.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини.

Позивач ТОВ "Максмед Інтернешнл" є юридичною особою (ідентифікаційний код 36259618), перебуває на обліку в ГУ ДПС у м. Києві. Основним видом діяльності є оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (код КВЕД 46.71).

ТОВ "Максмед Інтернешнл" та ТОВ «КСМ-Трейд» укладено договір поставки №28/11 від 28.11.2019 (далі по тексту Договір поставки-1), відповідно до умов якого позивач зобов`язується передати у власність покупця технічні мастила, оливи та рідину згідно письмових заявок покупця, а покупець зобов`язується попередньо оплатити товар в порядку та на умовах, передбачених цим Договором (пункти 1.1, 2.1, 5.1 Договору поставки-1).

На виконання умов Договору поставки-1, 28.11.2019 позивачем та ТОВ "КСМ-Трейд" укладено та підписано Специфікацію №1, відповідно до умов якої позивач (продавець) зобов`язується поставити у власність ТОВ "КСМ-Трейд" (покупця), а покупець прийняти та оплатити товар оливу І-40А у кількості 600 т суму 9599997,60 грн, у тому числі ПДВ 1599999,60 грн.

На виконання умов Договору поставки-1, 02.12.2019 позивачем та ТОВ "КСМ-Трейд" укладено та підписано Специфікацію №2, відповідно до умов якої позивач (продавець) зобов`язується поставити у власність ТОВ "КСМ-Трейд" (покупця), а покупець прийняти та оплатити товар оливу І-40А у кількості 288 т суму 5935680,00 грн, у тому числі ПДВ 989280,00 грн.

На виконання умов Договору поставки-1 на підставі заявки покупця № 1 від 28.11.2019 ТОВ "Максмед Інтернешнл" оформлено рахунок на оплату №Н/28/11-1 від 28.11.2019.

Відповідно до зазначеного рахунку ТОВ "КСМ - Трейд" здійснило 02.12.2019 передоплату товару на загальну суму 4000000,00 грн і 03.12.2019 на суму 1 800 000,00 грн, що стверджується банківськими виписками (а.с. 27-28, т.1)

Олива І-40А реалізована ТОВ «КСМ-Трейд» у кількості 140 т відповідно до видаткової накладної №27 від 02.12.2019 на суму 2885400,00 грн і у кількості 148 т відповідно до видаткової накладної № 28 від 03.12.2019.

Оливу індустріальну І-40А, щодо поставки якого між позивачем та ТОВ «КСМ-Трейд» укладено Договір поставки-1, було придбано позивачем у ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КСМ Лубрикантс" (далі по тексту ТОВ "КСМ Лубрикантс"), факт чого підтверджується наступними документами.

Так, договором поставки №Л209-19 від 02.12.2019 (далі по тексту - Договір поставки-2) постачальник зобов`язується передати у власність покупця технічні мастила, оливи, автохімію та автокосметику, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити товар в порядку та на умовах, передбачених цим Договором. ТОВ "КСМ Лубрикантс" та ТОВ "Максмед Інтернешнл" укладено та підписано Специфікацію №1 від 02.12.2019, відповідно до якого ТОВ "КСМ Лубрикантс" зобов`язується поставляти у власність позивача, а позивач прийняти та оплатити оливу індустріальну І-40А у кількості 140 т на суму 2879700,00 грн, у тому числі ПДВ на суму 476450,00 грн.

На виконання умов Специфікації №2 до Договору поставки-2, ТОВ "КСМ Лубрикантс" поставило ТОВ "Максмед Інтернешнл" зобов`язувалося прийняти і оплатити оливу індустріальну І-40А у кількості 148 т на суму 3034740,00 грн, у тому числі ПДВ на суму 506790,00 грн. Згідно видаткових накладних від 02.12.2019 № КЛ-1202-6 позивач отримав 140 т оливи індустріальної І-40А на суму 2870700,00 грн, від 03.12.2019 № КЛ-1203-7 - у кількості 148 т на суму 3034740,00 грн.

Позивачем 02.12.2019 складено податкові накладні №1, №2, №3, №4 на суму з ПДВ 450 000,00 грн кожна, № 5, №6, №7, №8, №9 на суму з ПДВ 400000,00 грн кожна, №10, №11 на суму з ПДВ 100000,00 грн кожна, 03.12.2019 складено податкові накладні №12, №13 на суму з ПДВ 350000,00 грн, №14 на суму з ПДВ 300000,00 грн, №15, №16 на суму з ПДВ 400000,00 грн кожна, № 17 на суму з ПДВ 135680,00 грн.

Реєстрацію вказаних податкових накладних зупинено 27.12.2019 і 28.12.2019 через відповідність пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку.

Позивачем до контролюючого органу були подані письмові пояснення та копії усіх зазначених вище документів. Однак, відповідачем прийнято рішення від 15.01.2020 №1439579/36259618, №1439578/36259618, №1439577/36259618, №1439576/36259618, №1439575/36259618, №1439571/36259618, №1439566/36259618, №1439569/36259618, №1439568/36259618, №1439574/36259618, №1439573/36259618, №1439565/36259618, №1439564/36259618, №1439572/36259618, №1439567/36259618, №1439570/36259618, №1439563/36259618 про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних №№ 1-11 від 02.12.2019 і №№ 12-17 від 03.12.2019 у зв`язку з ненадання платником податку копій документів: розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

З метою виключення позивача з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податків, до ДПС України позивачем подано пояснення щодо встановленої відповідності платника податків критеріям ризиковості (лист ТОВ "Максмед Інтернешнл" від 10.01.2020 б/н, від 23.01.2020 № 23/2-20), за результатами розгляду комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ДПС України від 29.01.2020 прийнято рішення про невідповідність платника податку (ТОВ ТОВ "Максмед Інтернешнл") критеріям ризиковості платника податку.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

При вирішенні спору по суті суд керувався таким.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим Кодексом України (далі - ПК України).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з абзацами 1, 10 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок №1246), відповідно до пункту 2 якого податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Пунктом 12 Порядку № 1246 визначено, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС (пункт 14 Порядку № 1246).

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття (пункт 15 Порядку №1246).

Згідно з п.17 Порядку №1246, у разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.

Наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №520).

Пунктами 2-7 Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Також, постановою Кабінету Міністрів України 11.02.2019 №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок №1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Реєстр, ЄРПН), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Відповідно до п. 6 Порядку № 1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Законодавцем не визначено чіткого переліку документів, які платник податку може подати до контролюючого органу, такий перелік визначається платником податку на власний розсуд у кожному випадку окремо, в залежності від підстав зупинення реєстрації податкової накладної.

Таким чином, при зупиненні реєстрації податкової накладної з посиланням на ненадання платником податків достатніх документів, контролюючий орган має чітко зазначити конкретний вид критерію ризиковості платника податку та навести у розрізі визначеного критерію перелік документів, надання яких дасть можливість прийняти податкову накладну до реєстрації.

Суд також зазначає, що вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Перелік), у розрізі Критеріїв оцінки закріплює диференціацію документів, які є достатніми для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, залежно від встановленої відповідності податкової накладної тому чи іншому критерію.

Так, із квитанцій слідує, що контролюючим органом сформовано висновок про відповідність спірним податковим накладним критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених підпунктом пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Зміст цієї квитанції зумовлює висновок про те, що податковим органом в порушення пункту 201.16 статті 201 ПК України не вказано конкретного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних у такому виді, який би унеможливив неоднозначне розуміння цієї пропозиції платником податків, що призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Згідно з копіями квитанцій від 27.12.2019 та від 28.12.2019 у них зазначено пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника, якому відповідає позивач, та пропозиція надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Так, відповідно до пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

- платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);

- дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

- платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджет-них установ);

- платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

- платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 та абзацу 1 п. 49.2 і п. 49.18 ст. 49 ПК України;

- платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звіт-ність за останній звітний період всупереч нормам пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 та п. 46.2 ст. 46 ПК України;

- наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Водночас, відповідач не навів аргументів і не надав суду доказів, які б підтверджували належність позивача до визначених пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості, та не спростував доводів позивача про те, що позивач не відноситься до жодного з них.

Ба бальше, рішенням відповідача від 29.01.2020 позивача виключено з реєстру ризикових платників.

Також суд звертає увагу, що відповідно до Критеріїв ризиковості платника податку одним з таких критеріїв є наявність у контролюючих органів податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Проте, у спірних правовідносинах зупинення реєстрації податкової накладної на підставі критеріїв ризиковості порушує принцип правової визначеності та передбачуваності, що вказує на неправомірність такого зупинення.

Водночас, механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, регламентовано чинним на момент спірних правовідносин наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520, яким затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 520).

Пунктом 2 Порядку № 520 визначено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Разом із тим, пунктом 5 Порядку № 520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, серед яких:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

При цьому, письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку (пункти 6, 7 Порядку №520).

Згідно з вимогами пунктів 9, 10 та 11 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Суд встановив та підтверджується матеріалами справи, що 09.01.2020 ТОВ "Максмед Інтернешнл" надіслало повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено (а.с. 90-104, т.1).

Разом з тим, після подання позивачем копій документів та письмових пояснень, що стосуються складення спірних податкових накладних контролюючий орган такі документи не врахував, прийнявши оскаржені рішення про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної з підстав ненадання платником податку переліку документів, про які не йшлося у квитанціях про зупинення реєстрації ПН.

Вказані обставини є свідченням невідповідності рішення контролюючого органу про зупинення реєстрації податкових накладних вимозі правової визначеності, оскільки можливість виконання платником податків обов`язку надати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом переліку цих документів.

Натомість платником податків надано до податкового органу та до суду первинні документи на підтвердження господарських операцій, із здійснення яких було виписано відповідні податкові накладні, про які йшлося раніше і яким суд надав оцінку.

При цьому, судом встановлено, що позивач надав контролюючому органу копії документів на власний розсуд, у тому числі відповідні договори, видаткові накладні, виписки з банківських рахунків тощо, оскільки відповідачем в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не зазначено які саме конкретно документи та в підтвердження якої обставини необхідно подати.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленій, зокрема, у постанові від 23.10.2018 у справі № 822/1817/18, прийнятий суб`єктом владних повноважень акт індивідуальної дії, як акт правозастосування, повинен бути обґрунтованим та вмотивованим, що передбачає наведення в даному випадку податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

А тому, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 821/1173/17.

У свою чергу, покликання на ненадання платником податку переліку документів, вимоги про надання яких відповідачем не ставилося у квитанціях про зупинення реєстрації ПН, як підставу в обґрунтування прийняття рішень про відмову за відсутності встановленого законодавством вичерпного переліку документів, та за умови не наведення комісією доказів того, що документи, які були подані позивачем є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, вказує на наявність підстав для скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

Зважаючи на недоведеність відповідачем, на якого ч. 2 ст. 77 КАС України покладено обов`язок доказування правомірності своїх рішення, дії чи бездіяльності, правомірності зупинення реєстрації податкових накладних, суд дійшов висновку про неправомірність таких дій.

Згідно з п. 21 Порядку №117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

- ненадання платником податку копій документів відповідно до пп. 4 п. 13 цього Порядку;

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Надані позивачем контролюючому органу копії первинних і розрахункових документів на підтвердження господарських взаємовідносин з контрагентами, копії яких наявні у справі, підтверджують постачання позивачем на користь ТОВ «КСМ Трейд» товару відповідного найменування, кількості, ціни згідно з укладеними між ними господарськими договорами, реквізити та зміст яких встановлений судом вище, а також перерахунок покупцями на користь позивача коштів за поставлений товар.

Пояснення позивача і додані до них первинні документи підтверджують виникнення у позивача податкових зобов`язань з ПДВ відповідно до п. 187.1 ст. 187 і п. 201.1 ст. 201 ПК України, тому позивач зобов`язаний був скласти і зареєструвати в ЄРПН податкові накладні. Податкові накладні оформлені відповідно до п. 201.1. ст. 201 ПК України, порушень законодавства при їх складенні відповідачем не встановлено.

Відзив відповідача не містить аргументованих доводів і доказів, які б спростовували доводи позивача і надані ним докази.

Суд зауважує, що неподання позивачем контролюючому органу усіх документів згідно визначеного п. 14 Порядку №117 переліку не спростовує наявність підстав для реєстрації податкової накладної в ЄРПН, оскільки цей Порядок не зобов`язує платника податків подавати усі документи, а лише пропонує подати необхідні. З урахуванням відсутності доказів щодо належності позивача до конкретної ознаки ризиковості, визначеної пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості, відсутності аргументованих доводів недостатності поданого позивачем пакету документів, відповідач не спростував наявність підстав для реєстрації податкових накладних.

Підсумовуючи, суд зазначає про недоведеність відповідачем правомірності прийняття оспорюваних рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, які порушили право (обов`язок) позивача щодо реєстрації податкових накладних, тому вимоги про визнання протиправними і скасування оспорюваних рішень належить задовольнити.

Суд звертає увагу, що при реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому під час розгляду справи суд не робить висновків щодо реальності операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної. При цьому здійснення моніторингу відповідності ПН критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення такого моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.05.2020 по справі N 0940/1240/18.

У зв`язку із вказаним, суд вважає, що оскаржені рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про реєстрацію/відмову реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН податкових накладних від 15.01.2020 №1439579/36259618, №1439578/36259618, №1439577/36259618, №1439576/36259618, №1439575/36259618, №1439571/36259618, №1439566/36259618, №1439569/36259618, №1439568/36259618, №1439574/36259618, №1439573/36259618, №1439565/36259618, №1439564/36259618, №1439572/36259618, №1439567/36259618, №1439570/36259618, №1439563/36259618 про відмову в реєстрації в ЄРПН податкових накладних від 02.12.2019 №№1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, від 03.12.2019 №№ 12, 13, 14, 15, 16, 17 прийняті не у спосіб, визначений законом, а тому, є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 02.12.2019 №№1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, від 03.12.2019 №№ 12, 13, 14, 15, 16, 17, суд зазначає таке.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) у разі задоволення позову суд може прийняти постанову про зобов`язання відповідача вчинити певні дії.

Аналізуючи положення КАС України, можна дійти висновку, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов`язувати суб`єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.

При цьому, згідно з нормами пункту 19 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується.

При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Пунктом 20 цього Порядку № 1246 визначено, що внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Отже, реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням Державної податкової служби України.

З урахуванням вказаних положень, беручи до уваги встановлену судом протиправність оспорюваних рішень про відмову у реєстрації податкових накладних, та з метою ефективного поновлення порушеного права позивача, належить задовольнити похідні вимоги про зобов`язання відповідача зареєструвати в ЄРПН податкові накладні датою їх фактичного подання.

У справі, яка розглядається, обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкових накладних від 02.12.2019 №№1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, від 03.12.2019 №№ 12, 13, 14, 15, 16, 17 в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідач не надав і не довів, а суд не встановив.

З огляду на висновок суду щодо протиправності та скасування рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд вважає за необхідне зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 02.12.2019 №№1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, від 03.12.2019 №№ 12, 13, 14, 15, 16, 17 датою їх подання.

Суд також зауважує, що рішення суду має бути не тільки законним та обґрунтованим, а й повинно ефективно захищати порушені права позивача. Тому, суд вважає, що покладення на ДПС України обов`язку зареєструвати податкову накладну не вважатиметься втручанням у її дискреційні повноваження.

Відтак суд щодо покликання відповідача на втручання в його дискреційні повноваження зазначає, що реалізація суб`єктами публічної адміністрації своїх повноважень, які є законодавчо визначеними, випливає з положень частини другої статті 19 Конституції України і здійснюється в межах відповідної законної дискреції.

Під дискреційними повноваженнями слід розуміти надання органу або посадовій особі повноважень діяти на власний розсуд в межах закону. Зокрема, дискреційні повноваження полягають у тому, що суб`єкт владних повноважень може обирати у конкретній ситуації альтернативне рішення, яке є законним.

Дискреційні повноваження це комплекс прав і зобов`язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення. Також ця особа може вибирати рішення у передбачених для конкретних ситуацій нормативно-правових актах або схожих документах.

Відповідно до Рекомендацій Комітету Ради Європи № R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Ради 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він уважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.

Адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб`єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції. При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до п. 19 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);

- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Згідно з п. 20 Порядку №1246 внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Таким чином, нормами Податкового кодексу України та Постанови №1246 чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - ЄКПЛ або Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України №475/97-ВР від 17.07.97; Конвенція набула чинності для України 11.09.97.

За приписами ч.1,2 статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України №Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини№ №3477-IV від 23.02.2006, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява №28924/04) констатував: 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд, в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними.

Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні.

Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Croatia), заява №58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява №48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об`єднаного Королівства (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист. Крім того, суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Засіб захисту, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п.75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява №38722/02)).

Отже, ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Також суд керується приписами ч. 4 ст. 245 КАС України, за змістом якої у разі визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, суд може зобов`язати відповідача суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку про те, що належним способом відновлення порушеного права позивача, а також із метою усунення порушень, допущених відповідачем у спірних правовідносинах, є зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати спірні податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх подання.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з вимогами ст. 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Прайм-Ф`южн-Сейлс» до Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267), Головного управління ДПС в м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011), Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН податкових накладних від 15.01.2020 №1439579/36259618, №1439578/36259618, №1439577/36259618, №1439576/36259618, №1439575/36259618, №1439571/36259618, №1439566/36259618, №1439569/36259618, №1439568/36259618, №1439574/36259618, №1439573/36259618, №1439565/36259618, №1439564/36259618, №1439572/36259618, №1439567/36259618, №1439570/36259618, №1439563/36259618.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 02.12.2019 №№1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, від 03.12.2019 №№ 12, 13, 14, 15, 16, 17 датою їх подання.

Стягнути з Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011) за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Прайм-Ф`южн-Сейлс» 17867,00 грн судових витрат.

Стягнути з Державної податкової служби України за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Прайм-Ф`южн-Сейлс» 17867,00 грн судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 04 липня 2026 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Прайм-ф`южн-сейлс" (місцезнаходження: просп. Лобановського Валерія, 119А, офіс 26, м. Київ,03039 код ЄДРПОУ 36259618);

відповідач:

- Державна податкова служба України (місцезнаходження: пл. Львівська, 8, м. Київ, 04053 код ЄДРПОУ 43005393).

- Головне управління ДПС у м. Києві (місцезнаходження: вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116 код ЄДРПОУ 44116011).

- Головне управління ДПС у м. Києві (місцезнаходження: вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116 код ЄДРПОУ 43141267).

Головуючий суддяГрицюк Р.П.