Рішення від 04.07.2025 по справі 2/1519/8584/11

Справа №2/1519/8584/11

№пр.2/1519/1530/12

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5 червня 2012 року

Малиновський районний суд м. Одеси в складі

головуючого судді Целуха А.П.,

при секретарі судового засідання Корнієнко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, -

ВСТАНОВИВ:

В Малиновський районний суд м. Одеси звернулася ОСОБА_3 з позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом (а.с.2- 3). В обґрунтування своїх вимог вона зазначила, що її батьку належав будинок по II провулку Марата 1. Будинок був побудований на земельній ділянці, яка була відведена під будівництво будинку згідно рішення виконавчого комітету Іллічівської районної ради депутатів трудящих від 09.09.1956 року. В січні 1957 року був укладений договір про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві особистої власності між виконавчим комітетом Іллічівської районної ради депутатів трудящих та батьком позивачки. 30.01.1960 року Інспекцією архітектурного будівництва був виданий дозвіл на будівництво. За життя батько позивачки склав заповіт, згідно якого належний йому будинок він заповідав позивачці. Після смерті батька позивачка звернулася до нотаріальної контори для видачі свідоцтва про право на спадщину, але їй було відмовлено в зв`язку із відсутністю правовстановлюючих документів.

Відповідачка у судове засідання не з`явилася, про час і місце судового засідання повідомлялася належним чином. Заяву про розгляд справи у її відсутності не подавала. Суд, у зв`язку з неявкою відповідачки та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, в порядку статті 169 ЦПК України, зі згоди представника позивача, ухвалює заочне рішення по справі, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Суд, перевіривши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи 09.09.1956 року виконкомом Іллічівської районної ради депутатів трудящихся було прийнято рішення про відвід земельної ділянки під індивідуальне жиле будівництво спадкодавцю (а.с.34), та встановлені його межі (а.с. 29).

03.01.1957 року між виконавчим комітетом Іллічівської районної ради депутатів трудящих та ОСОБА_4 було укладено договір про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві особистої власності (а.с.30).

23.07.1985 року ОСОБА_4 склав заповіт (а.с.4), згідно якого житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 він заповів ОСОБА_5 . Заповіт було посвідчено державним нотаріусом П`ятої одеської державної нотаріальної контори Мельник Л.В. Як вбачається з матеріалів цивільної та спадкової справи, позивачка змінювала прізвища в зв`язку з укладенням шлюбу з ОСОБА_6 на ОСОБА_7 , а потім на ОСОБА_8 (а.с.39-41). ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер про що в Книзі реєстрації смертей 17.01.1997 року було зроблено відповідний актовий запис за №609 та Відділом реєстрації актів громадянського стану Жовтневої рай адміністрації виконкому Одеської міськради народних депутатів було видано Свідоцтво про смерть (а.с.36). Після його смерті відкрилася спадщина у вигляді житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , який він заповідав позивачці. Як вбачається з матеріалів спадкової справи, надісланої на запит суду П`ятою одеською державною нотаріальною конторою, з заявою про прийняття спадщини до майна померлого звернулась позивачка. Інші спадкоємці за законом з відповідними заявами до нотаріальної контори не звертались. Неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину в нотаріальному порядку нотаріус обґрунтував п. 216 «Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» від 03.03.2004 р., відповідно до якого видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правоустановчих документів про належність цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна. У спадкоємця в наявності будівельна документація, проте документи передбачені Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно відсутні. Як вбачається з відповіді ОМБТІ та РОН дід 17.05.2012 р., реєстрація права власності на домоволодіння відсутня.

Визначаючи норми матеріального права, що підлягають застосуванню та надаючи правову кваліфікацію фактично існуючим між сторонами по справі правовідносинам суд виходить з п. 4 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України, згідно з яким він застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Згідно з п. 5 Прикінцевих та перехідних положень до ЦК України правила книги шостої Цивільного кодексу України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом. Як вбачається з матеріалів справи, все спадкове майно було отримано позивачкою, яка проживає та зареєстрована за спірною адресою з 1980 року. Відповідно підлягає застосуванню закон, що був чинний на момент відкриття спадщини - ЦК УРСР. Згідно зі ст. 524 ЦК УРСР, спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом. Згідно зі ст. 534 ЦК УРСР кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям. Відповідно до ст. 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном. Інші особи своїх прав на спадщину на заявляли, що підтверджується матеріалами спадкової справи. Згідно зі ст.548 ЦК України, для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. В справі, що розглядається спадкування здійснювалось на підставі заповіту. Підставою виникнення права приватної власності згідно з ч. 2 ст. 12 Закону України „Про власність, який був чинний на момент відкриття спадщини, є зокрема успадкування майна. Таким чином, як вбачається із фактичних обставин справи спадкові відносини, що виникли після смерті спадкодавця припинилися зі спливом 6 місячного строку на прийняття спадщини, передбаченого ч. 2 ст. 549 ЦК УРСР, що був чинний на момент відкриття спадщини, і трансформувалися в відносини права власності, яке не було оформлене в установленому законом порядку. Оскільки позивач прийняв спадщину, проте не оформив її в установленому законом порядку за нормами п.4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, т.я. правовідносини власності мають триваючий характер, до процедури його підтвердження в судовому порядку підлягає застосуванню ЦК України.

Відповідно до експертного висновку №02/2012, виконаного експертом ПП «Одеський науково-дослідний центр експертних досліджень», житловий будинок літ. „А та гараж літ. „Ж, розташовані по АДРЕСА_2 відповідають будівельним нормам та правилам ДБН, СНІП та інш., та не перешкоджають в користуванні суміжним землекористувачам (а.с. 60-67). Згідно зі ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Згідно ст. 317 ЦК України власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном. Згідно зі ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема визнання права. Будівництво здійснювалось спадкодавцем у встановленому на той момент порядку з відповідного дозволу та затвердженої документації на відведеної для цієї мети земельної ділянки. Таким чином, суд вважає, що зібрані по справі докази та встановлені судом фактичні обставини справи, в врахуванням заочного розгляду справи та відсутності обґрунтованих заперечень відповідача дозволяють задовольнити позов в повному обсязі. Згідно зі ст. 217 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Керуючись ст. 41 Конституції України, ст.ст. 524, 534, 548, 549 ЦК УРСР, ст.ст. 16, 317 ЦК України, ст.ст. 1, 3, 10, 11, 60, 130,208, 209, 212,213-215, 217,224-225 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на будинок АДРЕСА_3 , який складається з: літ «А» загальною площею 173, 7 кв.м., в тому числі житлова площа 105, 4 кв.м., підсобна 68,3 кв.м., які включають: 1-1 кухня, площею 15,1 кв.м., 1-2 коридору, площею 4,3 кв.м., 1-3 житлової кімнати, площею 8,7 кв.м., 1-4 житлової кімнати, площею 19,1 кв.м., 1-5 коридор, площею 7,8 кв.м., 1-6 ванна, загальною площею 3,3 кв.м., 1-7 житлова кімната 23,6 кв.м., 2-1 коридор, площею 7,5 кв.м., 2-2 житлової кімнати, площею 10,8 кв.м., 2-3 житлової кімнати, площею 22,7 кв.м., 2-4 житлової кімнати, площею 12,3 кв.м.,-2-5 коридору, площею 5,6 кв.м., 2-6 кухні, площею 8,8 кв.м., 2-7 житлової кімнати, площею 8,2 кв.м., 2-8 коридор площею 9,9 кв.м., 2-9 санвузел 6,0 кв.м.; уборну літ. «Е» площею 1, 8 кв.м.; гараж літ. «Ж» площею 19, 0 кв.м.; огорожа № 1-3; мостіння І в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Встановити порядок виконання рішення, визначивши, що це рішення у разі набрання ним законної сили є підставою для реєстрації за ОСОБА_1 права власності на будинок АДРЕСА_3 , який складається з: літ «А» загальною площею 173, 7 кв.м., в тому числі житлова площа 105, 4 кв.м., підсобна 68,3 кв.м., які включають: 1-1 кухня, площею 15,1 кв.м., 1-2 коридору, площею 4,3 кв.м., 1-3 житлової кімнати, площею 8,7 кв.м., 1-4 житлової кімнати, площею 19,1 кв м., 1-5 коридор, площею 7,8 кв.м., 1-6 ванна, загальною площею.3,3 кв.м., 1-7 житлова кімната 23,6 кв.м., 2-1 коридор, площею 7,5 кв.м., 2-2 житлової кімнати, площею 10,8 кв.м., 2-3 житлової кімнати, площею 22,7 кв.м., 2-4 житлової кімнати, площею 12,3 кв.м., 2-5 коридору, площею 5,6 кв.м., 2-6 кухні, площею 8,8 кв.м., 2-7 житлової кімнати, площею 8,2 кв.м., 2-8 коридор площею 9,9 кв.м., 2-9 санвузел 6,0 кв.м.; уборну літ. «Е» площею 1, 8 кв.м.; гараж літ. «Ж» площею 19, 0 кв.м.; огорожа № 1-3; мостіння І в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії, позивачем в загальному порядку, тобто рішення суду позивачем може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Відповідно до статей 231, 232 ЦПК України оскарження заочного рішення відповідачем в апеляційному порядку може мати місце лише в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення та в разі ухвалення повторного заочного рішення судом першої інстанції. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя Целух А.П.