Рішення від 04.07.2025 по справі 200/6203/19

Справа № 932/6203/19

Провадження № 2/932/2976/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 липня 2025 року м. Дніпро

Шевченківський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді - Куцевола В.В.

при секретарі - Рибалці В.І.

за участі

представників позивача Варфоломея С.В., Сушка С.В.

відповідача Спіцина П.А.

представника відповідачів 1, 2 Гейка В.І.

представника відповідачів 4 Скосарева І.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Дніпрі за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Запорізьке шосе 80» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , виконавчого комітету Шевченківської районної у м. Дніпрі ради, Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради про визнання рішень незаконними та недійсними свідоцтв, -

ВСТАНОВИВ:

У квітня 2019 рокуОб`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Запорізьке шосе 80» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , виконавчого комітету Шевченківської районної у м. Дніпрі ради, Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради про визнання незаконними рішень та недійсним свідоцтва про право власності.

Позов мотивований тим, що 07.02.2018 року ревізійною комісією ОСББ «Запорізьке шосе 80» виявлено, що власники квартири АДРЕСА_1 зайняли частину допоміжного приміщення (електрощитової) та приєднали його до своєї квартири. Дозвіл на відчуження частини вказаного приміщення співвласники квартир у вказаному багатоквартирного будинку не надавали.

Під час підготовки матеріалів для звернення до суду стало відомо, що згідно з рішенням виконавчого комітету Бабушкінської районної у місті Дніпрі ради «Про затвердження протоколу громадської комісії з житлових питань при виконкомі» від 21.11.2003 року № 853 «Про затвердження протоколу засідання громадської комісії з житлових питань при виконкомі» (зі змінами) надано дозвіл на приєднання частини колясочної, площею 9,1 кв. м, як підсобне приміщення, до загальної площі суміжної квартири АДРЕСА_1 . Розпорядженням Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради від 16.03.2017 року № 2/32-17 вказана квартира, загальною площею 47,5 кв. м, передана у власність мешканців. Водночас на момент заселення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 квартира мала загальну площу 38,4 кв. м.

Відповідно до висновку експертного дослідження приміщення електрощитової, площею 16,6 кв. м, що розташоване на першому поверсі під`їзду № 5 багатоповерхового будинку АДРЕСА_2 , за проектним рішенням належить до допоміжних приміщень з функціональним призначенням для розміщення електричного введення і розподільчого щита.

Дії відповідачів, внаслідок яких частину допоміжного приміщення, яке перебуває у спільній власності всіх власників квартир та нежитлових приміщень, передано у приватну власність, є протиправними та порушують права співвласників багатоквартирного будинку.

Уточнивши позовні вимоги позивач просив суд:

визнати незаконним рішення Виконавчого комітету Бабушкінської районної у місті Дніпрі ради «Про затвердження протоколу засідання громадської комісії з житлових питань при виконкомі» від 21.11.2003 року № 853 в частині пунктів 1, 1.4, 1.4.2 щодо квартири АДРЕСА_1 (з урахування змін, внесених рішеннями від 27.11.2015 року та від 22.07.2016 року);

визнати незаконним розпорядження Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради від 16.03.2017 року № 2/32-17;

визнати недійсним свідоцтво про право власності на житло від 16.03.2017 року, реєстраційний номер 32Б-17, видане Департаментом житлового господарства Дніпровської міської ради.

Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 24.02.2023 року у задоволенні позову Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Запорізьке шосе 80» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Виконавчого комітету Шевченківської районної у м. Дніпрі ради, Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради про визнання рішень незаконними та недійсними свідоцтва було відмовлено.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 27.06.2023 року рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 24.02.2023 року було залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 07.08.2024 року рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 24.02.2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 27.06.2023 року було скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою від 26.08.2024 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Представником відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 подано відзив, у якому зазначено, що чоловік відповідача-1 та батько відповідача-2 - ОСОБА_3 в грудні 1985 року отримав ордер серії І № 1217 від 12.12.1985 року виконавчого комітету Бабушкінської районної ради народних депутатів, який видано на підставі рішення виконкому Бабушкінської районної ради народних депутатів № 969 від 22.11.85 на житлове приміщення (квартиру), житловою площею 19,1 кв.м., квартиру АДРЕСА_1 .

У зв`язку з невеликою житловою площею квартири 19,1 кв.м. родина Спіциних вирішила у законному порядку збільшити загальну площу свого житлового приміщення за рахунок приєднання до квартири частини суміжного приміщення колясочної, як суміжного підсобного приміщення.

З відповідною заявою від 15.09.2003 року щодо приєднання до квартири АДРЕСА_1 частини колясочної площею 10.5 кв.м., як підсобного приміщення, основний квартиронаймач ОСОБА_3 звернувся до відповідного компетентного органу до органу місцевого самоврядування, а саме до виконавчого комітету Бабушкінської у місті Дніпропетровську ради.

Рішенням виконавчого комітету Бабушкінської районної ради № 853 від 21.11.2003 року «Про затвердження протоколу засідання громадської комісії з житлових питань при виконкомі» вирішено: частину колясочної площею 10,5 кв.м. в будинку АДРЕСА_3 дозволити приєднати, як підсобне приміщення, до загальної площі гр. ОСОБА_3 , який проживає у суміжній однокімнатній квартирі АДРЕСА_4 , де проживає гр. ОСОБА_3 , однокімнатною, житловою площею 19,4 кв.м., загальною 48 кв.м. Після смерті основного квартиронаймача ОСОБА_3 рішенням виконавчого комітету Бабушкінської районної у місті Дніпропетровську ради № 333/3 від 22.07.2011 року «Про зміну умов договору найму житлових приміщень КЖЕП-36» було переоформлено особові рахунки на житлове приміщення, яке складається з однієї кімнати, житловою площею 19,4 кв.м., загальною 49,8 кв.м. в квартирі АДРЕСА_1 з померлого наймача ОСОБА_3 на його дружину ОСОБА_1 . У 2015 році ОСОБА_1 , ОСОБА_2 вирішили приватизувати квартиру та почали збирати всі необхідні для цього документи, але з`ясувалось, що в деяких документах були помилки в розмірі площі приєднаної до квартири у 2003 році частини колясочної зазначено було площу 10,5 кв.м., а в дійсності вона складала 9,1 кв.м., що також привело до неправильності визначення загальної площі. Виникла необхідність усунути ці арифметичні помилки, які були усунуті шляхом прийняття рішень про внесення змін виконавчим комітетом районної у місті ради у раніше прийняті ним рішення: № 217 від 22.07.2016, № 380 від 27.11.2015.

Згідно розпорядження Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради від 16.03.2017 року № 2/32-17 родині Спіциних видано свідоцтво Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради про право власності на житло реєстраційний № 32Б-17 від 16.03.2017 р. щодо кв. АДРЕСА_1 , загальною площею 47,5 кв.м.

Дії родини ОСОБА_4 щодо збільшення площі квартири шляхом приєднання частини приміщення електрощитової вчинені у повній відповідності до вимог законодавства, яке діяло у 2003 році, на підставі рішень компетентних органів, та без порушення прав мешканців багатоквартирного будинку, а позовні вимоги ОСББ є необґрунтованими, безпідставними, незаконними і такими, що не підлягають задоволенню

ОСББ, як позивачем, до позовної заяви не надано жодного свідоцтва про право власності співвласників багатоквартирного будинку на будь-яку квартиру в ньому в підтвердження факту її приватизації, тобто в підтвердження виникнення права приватної власності на будь-яку квартиру в багатоквартирному будинку АДРЕСА_2 .

За таких обставин ОСББ, як позивачем, який звернувся до суду нібито за захистом саме порушених прав власності на допоміжні приміщення співвласників будинку, не доведено виникнення та наявність цих прав у будь-якого співвласника будинку станом на 2003 та 2017 роки, хоча саме ці обставини є суттєвими та навіть визначальними по справі, бо входять до предмету доказування по цій справі.

Матеріали справи не містять належних доказів стосовно наявності та порушення прав співвласників багатоквартирного будинку відповідачами жодного документа, який би посвідчував право власності на квартиру у будинку і, відповідно, право сумісної власності на допоміжні приміщення в будинку. Тобто, позивачем не доведено порушення прав власників квартир багатоквартирного будинку та співвласників допоміжних приміщень в багатоквартирному будинку.

У зв`язку з тим, що відповідачі тривалий час (з 1988 року) володіли та користувались своїм єдиним житловим приміщенням, до складу якого за згоди балансоутримувача багатоквартирного будинку та компетентних органів місцевого самоврядування, входила і приєднана спірна частина допоміжного приміщення, відповідачі набули прав власників цього житла в розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та положень ст. 1 Першого протоколу до Конвенції.

У разі, якщо під час нового розгляду справи суд дійде висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСББ необхідно застосувати правові наслідки того, що позивач ОСББ пропустив строк позовної давності для звернення до суду з цим позовом.

Позивачем подано відповідь на відзив, у якій зазначено, що Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Запорізьке шосе 80" було створено 12.11.2015 року, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань. Тобто, до вищезазначеної дати ОСББ "Запорізьке шосе 80" не могло знати про факт самозахоплення відповідачами-1 та 2 частини приміщення електрощитової. В той-же час, після створення ОСББ, об`єднання також не мало всієї необхідної інформації, стосовно технічного стану будинку та місць приєднання певними мешканцями частини допоміжних приміщень будинку до квартири в якій вони проживають.

Позивач наголошує,що відповідач-1та відповідач-2не підіймалипитання юридичноїдолі спірногоприміщення назагальних зборахОСББ " Запорізьке шосе 80",та незвертались запогодженнями збоку позивача.07.02.2018року,ревізійною комісієюОСББ " Запорізьке шосе 80 виявленота зафіксовано,що власникиквартири АДРЕСА_1 зайняличастину допоміжногоприміщення (електрощитової)у 5-мупід`їзді будинкута приєдналице приміщеннядо своєїквартири,що відображеноу відповідномуакті.У зв`язкуз вищезазначеним,ОСББ " Запорізьке шосе 80 було вимушено з`ясовувати підстави для такого перепланування допоміжного приміщення у будинку, для чого об`єднанням було подано запити. З відповіді Директора Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради №3/9-1381 від 22.03.2018 року стало відомо, що на підставі рішення виконавчого комітету Бабушкінської районної у місті ради від 21.11.2003 року № 853 «Про затвердження протоколу засідання громадської комісії з житлових питань при виконкомі» (зі змінами, які були внесені Виконавчим комітетом Бабушкінської районної у місті Дніпрі Ради від 27.11.2015 року за № 380 та від 22.07.2016 року за № 217) частина колясочної площею 9,1 кв. м. в будинку АДРЕСА_2 приєднано, як підсобне приміщення, до загальної площі суміжної однокімнатної квартири АДРЕСА_5 цього будинку та Розпорядженням органу приватизації від 16.03.2017 квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 47,5 кв. м. передана у власність мешканців. Також, було отримано відповідь Шевченківської районної у місті Дніпрі ради №13/29- 66 від 28.03.2018 року.

Таким чином, враховуючи факти того, що: ОСББ "Запорізьке шосе 80 було створено 12.11.2015 року, та не мало одразу інформації про факт того, що відповідач-1 та 2 приєднали до власної квартири частину приміщення електрощитової електрощитової й лише 07.02.2018 року ОСББ "Запорізьке шосе 80 отримало інформацію про те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зайняли частину приміщення електрощитової, оскільки даний факт було встановлено ревізійною комісією позивачем було дотримано трирічний строк, встановлений ст. 257 ЦК України, який обраховується з дня, коли ОСББ дізналось про факт порушення права співвласників будинку на допоміжне приміщення (ст. 261 ЦК України).

Представником відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 подано відповідь на відзив, у якій зазначає, що відповідно, співвласники багатоквартирного будинку з моменту набуття прав на допоміжні приміщення згідно наданих представником позивача свідоцтв у 1993, 1997, 1998, 2003 роках, тобто значно раніше часу створення ОСББ (12.11.2015), мали право та можливість у разі порушення їх майнових прав звертатись до суду за їх захистом. Позивач повинен був довести, але не довів, того факту, що співвласники спірного допоміжного приміщення, які набули прав власності на нього ще у 1993, 1997, 1998, 2003 роках, можливість та обов`язок яких знати про стан своїх майнових прав презюмується, не довідались та не могли довідатись з моменту приватизації ними своїх квартир до 07.02.2018 року. Також безпідставним є посилання ОСББ і на те, що ані Виконавчий комітет Бабушкінської районної у місті Дніпрі ради, ані Департамент житлового господарства Дніпровської міської ради не повідомляли ОСББ про прийняті ними зміни до рішення від 21.11.2003 року № 853 та/або прийняте розпорядження №2/32-17 від 16.03.2017 року. Наводячи такі доводи позивач не зазначає норм права, згідно до яких вищезазначені органи місцевого самоврядування зобов`язані були це робити.

Ухвалою від 02.04.2025 року, закрито підготовче провадження у справі та призначено її до розгляду по суті у судовому засіданні.

У судовому засіданні представники позивача надали пояснення аналогічні викладеним у позові та відповіді на відзив, наполягали на задоволенні позовних вимог.

У судовому засіданні представник відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та сам ОСОБА_2 просили відмовити у задоволенні позову.

У судовому засіданні представник Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради просив відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, судом встановлено, що 12.12.1985 року ОСОБА_3 виконавчим комітетом Бабушкінської районної ради виданий ордер № 1314 на жиле приміщення ? однокімнатну ізольовану квартиру АДРЕСА_1 , жилою площею 19,1 кв. м.

ОСОБА_1 постійно проживала у квартирі АДРЕСА_1 сім`єю в складі 3-х осіб: ОСОБА_3 та сина ОСОБА_2 .

Рішенням виконавчого комітету Бабушкінської районної ради від 21.11.2003 року № 853«Про затвердження протоколу громадської комісії з житлових питань при виконкомі»надано дозвіл на приєднання частини колясочної площею 10,5 кв. м у будинку АДРЕСА_3 , як підсобне приміщення, до загальної площі Спіцина А. М., який проживає у суміжній однокімнатній квартирі АДРЕСА_5 та вирішено вважати квартиру АДРЕСА_5 однокімнатною, житловою площею 19,4 кв. м, загальною площею 48,0 кв. м.

Рішення прийнято на підставі: протоколу засідання громадської комісії з житлових питань при Бабушкінському райвиконкому; заяви ОСОБА_1 ; довідки з місця проживання про склад сім`ї та прописку; викопіювання з поверхового плану та експлікації; акта обстеження комісії в складі представників ЖЕКУ-36 (вказано про відгородження частини електрощитової із забезпеченням доступу для обслуговування); акта, за яким частина колясочної зайнята мешканцями квартири АДРЕСА_5 із 1988 року, який підписаний мешканцями квартир АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 та АДРЕСА_8 ; акта огляду стану будинку, складеного комісією виконкому Бабушкінської районної ради (вказано про наявність можливості обслуговування електрощитової); ордеру на вселення.

У рішення від 21.11.2003 року № 853 вносилися зміни рішеннями від 27.11.2015 року та від 22.07.2016 року в частині обрахунку площі квартири (у зв`язку із раніше допущеними помилками).

Рішенням виконавчого комітету Бабушкінської районної у м. Дніпропетровську ради від 22.07.2011 року № 333/3 змінено умови найму квартири АДРЕСА_5 в частині зміни квартиронаймача: з ОСОБА_3 на ОСОБА_1

20.08.2015 року створено ОСББ «Запорізьке шосе 80» та 12.11.2015 року проведено його державну реєстрацію.

Розпорядженням Департаменту житлового господарства від 22.12.2016 року № 837 передано ОСОБА_1 у приватну власність квартиру АДРЕСА_1 .

16.03.2017 року на ім`я ОСОБА_2 , ОСОБА_1 видано свідоцтво про право власності на житло на квартиру АДРЕСА_1 , площею 47,5 кв.м.

Згідно з актом ревізійної комісії ОСББ «Запорізьке шосе 80» від 07.02.2018 року власники квартири АДРЕСА_5 зайняли частину допоміжного приміщення (колясочної) та приєднали це приміщення до своєї квартири. Вказано, що таке приміщення є спільною власністю всіх власників квартир в будинку та приєднано відповідачами без згоди таких власників.

У наданому позивачем висновку експертного будівельно-технічного дослідження від 11.03.2019 року № 12/19 вказано, що за технічним паспортом та експлікацією на будинок АДРЕСА_2 , приміщення літ. IV у під`їзду; 5, площею 16,6 кв. м., має функціональне призначення електрощитової (для розміщення електричне введення і розподільний щит), за проектним рішенням належить до допоміжних приміщень. На час дослідження доступ до частини приміщення електрощитової неможливий, відомостей про зміну функціонального призначення на дослідження не надано.

У частині другій статті 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» передбачено, що власники квартир багатоквартирних будинків та житлових приміщень у гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов`язані брати участь у загальних витратах, пов`язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитках. Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і та інше) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.

У рішенні Конституційного Суду України у справі про права співвласників на допоміжні приміщення багатоквартирних будинків від 02 березня 2004 року

№ 4-рп/2004 вказано, що в аспекті конституційного звернення і конституційного подання положення частини першої статті 1, положення пункту 2 статті 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» треба розуміти так: допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і т. ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема створення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього. Власник (власники) неприватизованих квартир багатоквартирного будинку є співвласником (співвласниками) допоміжних приміщень нарівні з власниками приватизованих квартир. Питання щодо згоди співвласників допоміжних приміщень на надбудову поверхів, улаштування мансард у багатоквартирних будинках, на вчинення інших дій стосовно допоміжних приміщень (оренда тощо) вирішується відповідно до законів України, які визначають правовий режим власності.

У рішенні Конституційного Суду України від 09 листопада 2011 року у справі

№14-рп/2011за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_4 щодоофіційного тлумачення положень пункту 2 статті 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» Конституційний Суд України вказав, що за законодавством України допоміжне приміщення у дво- або багатоквартирному будинку, гуртожитку має своє функціональне призначення, яке полягає у забезпеченні експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців. Під поняттям «мешканці» треба розуміти власників, співвласників, наймачів, орендарів окремих житлових і нежитлових приміщень будинку, які проживають у будинку і становлять визначене коло суб`єктів, які реалізують право спільної власності на окремий її об`єкт - допоміжні приміщення.

Згідно з частиною другою статті 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

У статті 369 ЦК України передбачено, що співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини першої статті 385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).

Набуття права вланості іншими власниками квартир у будинку АДРЕСА_2 підтверджується наданими позивачем копіями свідоцтв: про право власності на житло від 28.04.1998 року щодо приватизації квартири АДРЕСА_9 ; про право власності на житло від 25.03.1998 року щодо приватизації квартири АДРЕСА_10 ; про право власності на житло від 15.01.2003 року щодо приватизації квартири АДРЕСА_11 ; про право власності на житло від 27.04.1993 року щодо приватизації квартири АДРЕСА_12 ; про право власності на житло від 24.12.1997 року щодо приватизації квартири АДРЕСА_13 ; про право власності на житло від 01.10.1997 року щодо приватизації квартири АДРЕСА_14 ; про право власності на житло від 21.10.1997 року щодо приватизації квартири АДРЕСА_15 .

Вказаними доказамитакож підтверджуєтьсянабуття співвласникамибагатоквартирного будинкуправ надопоміжні приміщення будинку АДРЕСА_2 .

Разом з цим, відповідачами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 не надано доказів отримання згоди співвласників багатоквартирного будинку на приєднання чи передачу у користування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 частини допоміжного приміщення.

За змістом норм ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відновлення становища, яке існувало до порушення.

Статтею 21 ЦК України визначено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до ч.1 ст.393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Оскільки приєднана відповідачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 частина допоміжного приміщення до квартири без згоди всіх співвласників будинку порушує права останніх, а рішення органів місцевого самоврядування прийняті всупереч положень ст. 369 ЦК України позовні вимоги ОСББ «Запорізьке шосе 80» підлягають задоволенню.

При цьому суд не вбачає підстав для застосування строку позовної давності з наступних підстав.

Згідно ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Так, свідоцтво про право власності на житло на квартиру АДРЕСА_1 видане ОСОБА_2 та ОСОБА_1 16.03.2017 року.

Саме з моменту набуття права власності на квартиру в яку включено частину допоміжного приміщення багатоквартирного будинку позивач міг довідатися про порушення прав співвласників багатоквартирного будинку, оскільки саме свідоцтво про право власності на житло є підставою для державної реєстрації права вланості на нерухоме майно.

Разом з цим, з позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Запорізьке шосе 80» звернулось до суду 19.04.2019 року, тобто в межах трирічного строку.

Посилання представника відповідачів на те, що про порушення своїх прав співвласники могли довідатись з часу фактичного приєднання родиною ОСОБА_4 частини допоміжного приміщення чи прийняття рішення виконавчого комітету Бабушкінської районної ради від 21.11.2003 № 853, не заслуговують на увагу оскільки ОСББ «Запорізьке шосе 80», яке діє в інтересах всіх співвласників будинку на той час ще не було створено.

Участь мешканців окремих квартир при складанні актів у 2003 році не свідчить по обізнаність всіх співвласників багатоквартирного будинку про приєднання відповідачами частини допоміжного приміщення, зокрема, й тих які набули право власності на квартири згідно свідоцтв наданих позивачем.

Таким чином, позивачем не пропущений строк звернення до суду з даними позовними вимогами.

Виходячи з приписівст.141 ЦПК України, на користь позивача з кожного з відповідачів підлягає стягненню судовий збір сплачений позивачами за подання позову (5763,00 грн.), апеляційної скарги (8644,5 грн.) та касаційної скарги ( 16104,00 грн.) у розмірі 7627,87 грн.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 76-81, 83, 258, 259, 265, 268, 272-273, 352-355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Запорізьке шосе 80» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , виконавчого комітету Шевченківської районної у м. Дніпрі ради, Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради про визнання рішень незаконними та недійсними свідоцтв - задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати рішення Виконавчого комітету Бабушкінської районної у місті Дніпрі ради «Про затвердження протоколу засідання громадської комісії з житлових питань при виконкомі» від 21.11.2003 року № 853 в частині пунктів 1, 1.4, 1.4.2 щодо квартири АДРЕСА_1 , з урахування змін, внесених рішеннями від 27.11.2015 року та від 22.07.2016 року.

Визнати незаконним та скасувати розпорядження Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради від 16.03.2017 року № 2/32-17.

Визнати незаконним та скасувати свідоцтво про право власності на житло від 16.03.2017 року, реєстраційний номер 32Б-17, видане Департаментом житлового господарства Дніпровської міської ради.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Запорізьке шосе 80» судовий збір у розмірі 7627,87 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Запорізьке шосе 80» судовий збір у розмірі 7627,87 грн.

Стягнути з виконавчого комітетуШевченківської районноїу м.Дніпрі радина користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Запорізьке шосе 80» судовий збір у розмірі 7627,87 грн.

Стягнути з Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Запорізьке шосе 80» судовий збір у розмірі 7627,87 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 273 ЦПК України та може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя В.В. Куцевол