Постанова від 02.07.2025 по справі 904/4811/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.07.2025 року м. Дніпро Справа № 904/4811/24

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кощеєва І.М. ( доповідач )

суддів: Дарміна М.О., Чус О.В.

секретар судового засідання: Скородумова Л.В.

представники сторін:

від прокуратури: Риженко В.О.

від позивача: Ольховська А.М.

від відповідача: Акулов Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

в режимі відеоконференції апеляційну скаргу

Заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури

на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 06.02.2025 р.

( суддя Красота О.І., м. Дніпро, повний текст ухвали складено 06.02.2025 р.)

у справі

за позовом

Керівника Криворізької південної окружної прокуратури

в інтересах держави

в особі Криворізької міської ради,

м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до

Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро Світ",

м. Дніпро

про зобов`язання усунути перешкоди у користуванні самовільно зайнятою земельною ділянкою, привівши її у придатний до використання стан, шляхом знесення розміщених на ній будівель і споруд, скасування права оренди, припинення права володіння нерухомим майном та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

Керівник Криворізької південної окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Криворізької міської ради з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро Світ" в якому просив суд:

- усунути власнику територіальній громаді міста Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради у володінні та розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:02:020:0073 загальною площею 0,0503 га, розташованої за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Соборності ( колишня назва Косіора ), 49г, шляхом зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро Світ" звільнити земельну ділянку шляхом знесення будівель та споруд самочинного будівництва: нежитлову будівлю (загальною площею 112,3 кв.м) за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Соборності ( колишня назва Косіора ), 49г ( реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 349945112110 );

- скасувати державну реєстрацію права приватної власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро Світ" на об`єкт нерухомого майна (нежитлову будівлю), площею 112,3 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Соборності ( колишня назва Косіора ) № 49г, проведену 11.10.2021 р. рішенням приватного нотаріуса Криворізького районного нотаріального округу Рисіною С.В. (номер запису про право власності 44514364 ), шляхом внесення до Державного реєстру запису про відсутність права із закриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна 349945112110;

- скасувати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпро Світ" державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:02:020:0073 площею 0,0503 га, що розташована за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Соборності ( колишня назва Косіора ) № 49г ( реєстраційна справа на обєкт нерухомого майна 2694268512110 ).

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.02.2025 р. у справі № 904/4811/24 затверджено мирову угоду, укладену між Криворізькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпро Світ" 16.01.2025 р. у справі № 904/4811/24 у відповідній редакції. Закрито провадження у справі № 904/4811/24. Скасувано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.11.2024 р. у справі № 904/4811/24.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погодившись з вказаною ухвалою суду, через систему "Електронний суд", заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 06.02.2025 р. та направити справу № 904/4811/24 для продовження розгляду до Господарського суду Дніпропетровської області.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник вважає, що ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 06.02.2025 р. у справі № 904/4811/24 постановлено із неправильним застосуванням норм матеріального ( ст. ст. 5, 13, 14 Конституції України, ст. ст. 3, 13, 15, 16, 324, 376, 178, 228, 328, 376 ЦК України, ст. ст. 116, 134, 152, 212 ЗК України, ст. ст. 1, 2, 6, 10, 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність», ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності») та процесуального права ( ст. ст. 2, 4, 11, 20, 45, 50, 55, 192 ГПК України ), без повного та всебічного з`ясування обставин справи, а тому вона підлягає скасуванню на підставі ст. ст. 277, 280 ГПК України.

При цьому Скаржник зазначає, що що фактично зайнята земельна ділянка з кадастровим номером 1211000000:02:020:0073, площею 0,0503 га, ні ТОВ «Дніпро Світ», ні ТОВ «Салтівський м`ясокомбінат КР», ні будь-яким іншим особам під будівництво нерухомого майна не надавались, відповідні дозволи на їх будівництво не видавались та не реєструвались, спірне нерухоме майно в експлуатацію не приймалось, тому є об`єктами самочинного будівництва. При цьому компетентними державними органами під час будівництва торгівельних павільйонів, посеред зони багатоповерхової щільної забудови не вивчено питання можливих негативних наслідків, до яких може призвести їх функціонування на зазначеній ділянці. На даний час спірний самочинно збудований об`єкт продовжує функціонувати, що викликає глибоке занепокоєння у місцевих жителів, які звертались до міської ради із петиціями, що підписано 2 000 громадян про припинення хаотичної забудови міста. Предмет спору у справі становить значний суспільний інтерес.

Скаржник наголошує на тому, що Криворізька міська рада у справі №904/4811/24 не представляє власні інтереси як юридичної особи щодо власного майна, а є представницьким органом територіальної громади м. Кривого Рогу, відповідно до вимог ст. ст. 5, 13, 14 Конституції України, ст. 324 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 6, 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Разом з тим, ухвалою господарського суду затверджено мирову угоду та закрито провадження у справі, чим фактично легалізовано самочинне будівництво, оскільки відповідно до п. 3 мирової угоди Криворізька міська рада не заперечує проти права власності на спірне майно. При цьому, судом проігноровано та не надано будь-якої оцінки запереченням прокуратури на вказану мирову угоду. Мирова угода не містить жодних умов про знесення самочинно збудованих об`єктів, що виключає виконання мирової угоди щодо основних позовних вимог прокуратури про знесення самочинно збудованих торгівельних павільйонів, як виконавчого документу в порядку ст. 193 ГПК України та унеможливлює у подальшому звернення до суду із позовом про знесення самочинно збудованих торгівельних павільйонів.

Скаржник вважає, що законодавством чітко передбачено порядок відведення та надання в оренду земельних ділянок, у тому числі з метою їх забудови, до якого не входить визнання міською радою права власності будь-яких осіб на самочинно збудовані об`єкти нерухомого майна та «не заперечення» щодо надання земельних ділянок в оренду замість вирішення цього питання на пленарному засіданні. Також не передбачено і «згоди» органу місцевого самоврядування, в особі його одноособових працівників, на використання земельної ділянки без належним чином прийнято на сесії ради рішення. При цьому саме територіальна громада м. Кривого Рогу є власником спірної земельної

Скаржник зазначає, що мирова угода від імені міської ради підписана начальником юридичного управління Виконкому Криворізької міської ради Кудіним М. В. в умовах зловживання своїми правами та конфлікту інтересів. Так, Кудін М.В. не мав повноважень на підписання мирової угоди, оскільки на пленарному засіданні міської ради рішення відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» не приймалося. З урахуванням того, що передача земельних ділянок можлива лише за наявності рішення сесії міської ради то і будь-які розпорядження земельними ділянками, у тому числі щодо укладення мирових угод у справах за позовами про знесення самочинно збудованого майна та повернення до комунальної власності земельних ділянок належить також до виключної компетенції сесії міської ради.

На переконання Скаржника укладання вказаної незаконної мирової угоди нівелює принцип законності, оскільки створює прецедент легалізації не просто самочинно збудованого майна, а самочинно збудованого майна, право власності на яке зареєстровано на підставі неправдивих документів (зокрема договорів купівлі-продажу 1995 та 1996 років). Сам факт її укладання є підтвердженням умисних дій, спрямованих на проведення незаконної державної реєстрації права власності на нерухоме майно з метою створення уявлення щодо законності будівництва торгового павільйону та обходу процедури земельних торгів стосовно земельної ділянки. Разом з тим, умови мирової угоди від 16.01.2025 р. не містять жодних поступок зі сторони ТОВ «Дніпро Світ», оскільки фактично, у порушення вимог ст. 376 ЦК України, легалізують самочинно збудований торгівельний павільйон. Така мирова угода порушує принцип рівності всіх перед законом та створює умови для нечесної економічної конкуренції серед підприємців, оскільки доброчесний підприємець не може проводити незаконну реєстрацію права власності на нерухоме майно з метою обходу процедури земельних торгів та розміщення своїх торгівельних павільйонів у найбільш привабливих з економічної точки зору місцях.

Відтак, на думку Скаржника, враховуючи, що мирова угода від 24.01.2025 р. у справі № 904/4388/24 суперечить ст. ст. 5, 13, 14 Конституції України, ст.ст. 3, 13, 15, 16, 324, 376, 178, 228, 328, 376 ЦК України, ст. ст. 116, 134, 152, 212 ЗК України, ст. ст. 1, 2, 6, 10, 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність», ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст. 55 ГПК України та грубо порушує права та охоронювані законом інтереси мешканців територіальної громади міста Кривого Рогу, тому мирова угода, укладена 16.01.2025 р. між ТОВ «Дніпро Світ» та Криворізькою міською радою, не підлягала затвердженню судом.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Від Криворізької міської ради надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому Позивач не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає її безпідставною і необґрунтованою.

Зокрема, міська рада посилається на те, що мирову угоду від 16.01.2025 р. укладено між Позивачем та Відповідачем і підписано від імені Позивача Кудіним М.В. та засвідчено печаткою Позивача, від імені Відповідача - директором Букреєвим О.С. та засвідчено печаткою Відповідача. Повноваження представника Криворізької міської ради підтверджуються відомостями з Єдиного державного реестру юридичних осіб, фізичних осіб- підприемців та громадських формувань ( відповідно до яких Кудін М. В. відповідальний за представництво інтересів Криворізької міської територіальної громади в особі Криворізької міської ради в установленому законом порядку та участь у судових справах у порядку самопредставництва, з правом підпису відповідних документів ), копією довіреності № 12/26/540 від 13.12.2024 р., якою міською радою надано начальнику юридичного управління виконкому міської ради Кудіну М.В. право на ведення всіх справ, у яких міська рада є позивачем з усіма правами, що надані законом позивачу, у тому числі з правом підпису всіх необхідних для виконання цією довіреністю документів, зокрема на укладення мирової угоди. Крім того, відповідно до Положення про юридичне управління виконкому Криворізької міської ради в новій редакції, затвердженої рішенням Криворізької міської ради від 25.03.2015 р. № 3476 основним завданням та функціями Управління є представництво, захист прав і законних інтересів територіальної громади м. Кривого Рогу в особі міської ради та її виконавчих органів ( п. п. 2.2 ). Аналогічний припис містить п. п. 3.7 Положення яким визначено серед основних обов`язків управління представництво в установленому законом порядку інтересів громади в особі міської ради.

Крім того, Позивач зазначає, що ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.12.2024 р. у справі № 904/3912/23 за аналогічними обставинами та правовідносинами були встановлені повноваження на підписання мирової угоди з боку представника позивача. Наведеною ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.12.2024 р. затверджено мирову угоду між Криворізькою міською радою і ТОВ "Векта Лайн" та, відповідно, встановлені обставини правомірності укладення такої угоди.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро Світ" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому Товариство не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає її безпідставною і необґрунтованою.

Зокрема, у відзиві Товариство посилається на те, що ТОВ «ДНІПРО СВІТ» відповідно до вимог чинного законодавства України є добросовісним набувачем майна і не має ніякого відношення до начебто самочинного будівництва відповідного майна, що в свою чергу ( з приводу самочинного будівництва ) є припущенням органу прокуратури так як не ґрунтується на жодному доказу долученому до матеріалів справи та більш того спростовується відповідними матеріалами справи.

Товариство також вказує на те, що чинне законодавство України не визначає, які саме умови повинні бути застосовані при укладанні мирової угоди ( враховуючи виключно предмет спору та/чи виходячи за його межі ) та надає право сторонам на власний розсуд виходити за межі предмету спору та погоджувати будь-які інші умови, якщо вони не зачіпають інтереси третіх осіб. Відповідно до вимог чинного законодавства України, умови мирової угоди стосуються прав та обов`язків учасників справи щодо предмета позову. На підставі частини першої ст. 192 ГПК України сторони погодили умови укладеної між ними ( сторонами ) угоди. Мирова угода укладена в інтересах учасників справи та не суперечить вимогам чинного законодавства. Погодження умов мирової угоди між ТОВ «ДНІПРО СВІТ» та КМР є достатніми для її затвердження.

Крім того, Товариство зазначає про те, що 10.12.2024 р. за результатами розгляду справи № 904/3912/23 у Верховному Суді було затверджено Мирову угоду, яка укладена між ТОВ «ВЕКТА ЛАЙН» та Криворізькою міською радою. Відповідна справа є подібною до цієї справи так як Позивачем по справі виступає Криворізька міська рада а предмет доказування є такий самий як у цій справі ( вимога прокуратури зводяться до усунення перешкод у користуванні самовільно зайнятою земельною ділянкою, припинення володіння нерухомим майном шляхом його знесення).

Також, в порушення вимог чинного законодавства України, Прокуратура зазначаючи про начебто вплив директора товариства на керівництво міста, посилається виключна на власні припущення не надаючи жодного доказу, які б підтверджували відповідні обставини. В свою чергу, Криворізька міська рада затверджуючи мирову угоду не приймає рішення щодо надання відповідних земельних ділянок в оренду ТОВ «ДНІПРО СВІТ», так як відповідні рішення щодо надання земельних ділянок в оренду, ще до звернення прокуратури до суду, були прийняті на сесії міської ради ( за яке віддали свої голоси депутати міської ради ) та на підставі яких були укладені договори оренди земельних ділянок з ТОВ «ДНІПРО СВІТ» і таким чином відповідні висновки Верховного Суду по справі № 907/825/22, № 911/15/19 є нерелевантними по відношенню до нашої справи.

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 20.02.2025 р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Кощеєв І.М. (доповідач), судді Чус О.В., Дармін М.О..

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 24.02.2025 р. витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи/копії матеріалів справи № 904/4811/24.

Матеріали справи № 904/4811/24 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.03.2025 р. відкрито апеляційне провадження. Розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 30.04.2025 р..

Від представника Криворізької міської ради до суду надійшла заява про його участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів та підсистеми відеоконференцзв`язку Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі ЄСІТС).

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 28.04.2025 р., судове засідання у справі № 904/4811/24 призначене на 30.04.2025 р. вирішено провести з представником Криворізької міської ради, в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду ( зал судового засідання № 511 ) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в підсистеми ЄСІТС.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 30.04.2025 р., розгляд апеляційної скарги відкладено в судове засідання на 02.07.2025 р..

Представником Прокурора у судовому засіданні було заявлене клопотання про чергове відкладення розгляду апеляційної скарги до розгляду Верховним Судом касаційної скарги в аналогічній справі.

Присутні представники сторін заперечували проти чергового відкладення розгляду апеляційної скарги, посилаючись на наявність правових висновків Верховного Суду в аналогічних справах.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Розглядаючи клопотання учасника справи про відкладення розгляду справи, повинен оцінити обставини, на які останній посилається у ньому як на підставу для відкладення з точки зору їх поважності та за результатами такої оцінки або визнати такі причини поважними і, як наслідок, відкласти розгляд справи, або відмовити у задоволенні такого клопотання у разі визнання таких причин неповажними.

У пункті 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989 зазначено, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується із обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.

У разі відкладення розгляду справи за відсутності достатніх підстав, будуть порушені розумні строки тривалості судового провадження, що в свою чергу може бути порушенням права на справедливий та публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, і як наслідок - права на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

Враховуючи наведене, а також приймаючи до уваги, що розгляд апеляційної скарги вже відкладався, у зв`язку з чим клопотання Прокурора про чергове відкладення розгляду справи судом апеляційної інстанції залишається без задоволення.

У судовому засіданні 02.07.2025 р., проведеному в режимі відеоконференції, була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.

7. Встановлені судом обставини справи.

Керівник Криворізької південної окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Криворізької міської ради з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро Світ" і просив суд:

- усунути власнику територіальній громаді міста Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради у володінні та розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:02:020:0073 загальною площею 0,0503 га, розташованої за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Соборності (колишня назва Косіора), 49г, шляхом зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро Світ" звільнити земельну ділянку шляхом знесення будівель та споруд самочинного будівництва: нежитлову будівлю (загальною площею 112,3 кв.м) за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Соборності (колишня назва Косіора), 49г (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 349945112110);

- скасувати державну реєстрацію права приватної власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро Світ" на об`єкт нерухомого майна (нежитлову будівлю), площею 112,3 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Соборності (колишня назва Косіора) № 49г, проведену 11.10.2021 рішенням приватного нотаріуса Криворізького районного нотаріального округу Рисіною С.В. (номер запису про право власності 44514364), шляхом внесення до Державного реєстру запису про відсутність права із закриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна 349945112110;

- скасувати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпро Світ" державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:02:020:0073 площею 0,0503 га, що розташована за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Соборності ( колишня назва Косіора ) № 49г (реєстраційна справа на обєкт нерухомого майна 2694268512110).

Під час розгляду справи в суді першої інстанції від Позивача та Відповідача надійшла спільна заява про затвердження мирової угоди, в якій сторони просили суд затвердити мирову угоду між сторонами від 16.01.2025 р., провадження у справі закрити.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.02.2025 р. у справі № 904/4811/24 затверджено мирову угоду, укладену між Криворізькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпро Світ" 16.01.2025 р. у справі № 904/4811/24 у такій редакції:

1. З метою врегулювання господарського спору у справі № 904/4811/24 за позовом Керівника Криворізької південної окружної прокуратури в інтересах держави в особі Криворізької міської ради до відповідача ТОВ ДНІПРО СВІТ про усунення перешкод у користуванні самовільно зайнятою земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:02:020:0073 та припинення володіння нерухомим майном за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Соборності ( колишня назва Косіора ), 49Г, Сторони досягли взаємоприйнятної домовленості відносно предмету спору по справі № 904/4811/24.

2. На земельній ділянці з кадастровим номером 1211000000:02:020:0073, розташовується об`єкт нерухомого майна нежитлова будівля, загальною площею 112,3 кв.м., що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Соборності ( колишня назва Косіора ), 49Г, реєстраційний номер 349945112110, власником якого є ТОВ ДНІПРО СВІТ відповідно до Договору купівлі-продажу будівлі від 06.05.2014 р., посвідченого приватним нотаріусом Кірієнко І.М., зареєстрованого в реєстрі за № 361, та Додаткового Договору до Договору купівлі-продажу будівлі від 06.05.2014 р., реєстр№361, посвідченого приватним нотаріусом Кірієнко І.М., зареєстрованого в реєстрі за № 633.

3. Криворізька міська рада не заперечує про надання земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:02:020:0073 в оренду ТОВ ДНІПРО СВІТ, яка вже перебуває в оренді ТОВ ДНІПРО СВІТ під нерухоме майно, та не заперечує проти права власності на майно визначене у пункті 2 цієї Мирової угоди, яке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ТОВ «ДНІПРО СВІТ».

4. ТОВ ДНІПРО СВІТ зобов`язується протягом 36 ( тридцяти шести ) місяців після затвердження цієї Мирової угоди сплачувати Криворізькій міській раді орендну плату за земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:02:020:0073, на якій розміщено нерухоме майно визначене у пункту 2 цієї Мирової угоди у подвійному розмірі (звичайний розмір орендної плати встановлений Договором оренди земельної ділянки) та з передплатою на 6 (шість) місяців (передплата вноситься протягом 30 календарних днів з моменту затвердження цієї Мирової угоди Господарським судом Дніпропетровської області).

5. Після спливу 36 місяців з моменту затвердження цієї Мирової угоди Відповідач зобов`язується сплачувати Позивачу оренду плату відповідно до умов укладеного Договору оренди земельної ділянки та/або іншого Договору, яким буде визначено розмір орендної плати чи іншого платежу за земельну ділянку під нерухомим майном визначеного у пункті 2 цієї Мирової угоди.

6. Протягом 30 календарних днів з моменту затвердження цієї Мирової угоди Господарським судом Дніпропетровської області ТОВ ДНІПРО СВІТ зобов`язується перерахувати на розрахунковий рахунок Дніпропетровської обласної прокуратури грошові кошти на відшкодування витрат по сплаті судового збору за подання органами прокуратури в інтересах держави в особі Позивача - Криворізької міської ради позовної заяви, в тому числі і добровільного перерахування сум судового збору щодо яких судом вже прийняті рішення про їх стягнення.

7. Сторони гарантують та підтверджують, що з дня затвердження Господарським судом Дніпропетровської області цієї Мирової угоди та після виконання всіх умов цієї Мирової угоди Сторони не матимуть і не заявлятимуть в майбутньому одна до одної жодних вимог, претензій, позовів тощо з приводу предмету, спору та правовідносин, що випливають та/або пов`язані з цією справою.

8. Сторони цієї Мирової Угоди дійшли згоди, що у разі невиконання Відповідачем своїх зобов`язань визначених пунктом 4 цієї Мирової Угоди, ухвала про затвердження мирової угоди у справі № 904/4811/24 є виконавчим документом згідно ст. 193 ГПК України та у відповідності до вимог Закону України Про виконавче провадження передається для примусового стягнення в органи ДВС.

9. Сторони заявляють, що ані в процесі укладення цієї Мирової угоди, ані в процесі виконання її умов не були, не будуть і не можуть бути порушені права та охоронювані законом інтереси будь-яких третіх осіб. Сторони підтверджують, що ця Мирова угода укладена з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і стосуються виключно прав та обов`язків Сторін, а умови цієї Мирової угоди не суперечать закону, є виконуваними та такими, що не порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб.

10. Сторони з цією Мировою угодою ознайомлені та заперечень не мають. Наслідки укладення цієї Мирової угоди та її затвердження передбачені статтями 192, 193 та 231 ГПК України Сторонам відомі та зрозумілі. Представники Сторін, що підписали цю Мирову угоду, уповноважені на її підписання/укладання.

Закрито провадження у справі № 904/4811/24. Скасувано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.11.2024 р. у справі № 904/4811/24.

Судове рішення мотивоване тим, що дана мирова угода стосується лише прав та обов`язків сторін щодо предмету спору, не суперечить законодавству, не порушує прав і охоронюваних інтересів інших осіб. Також, суд послався на враховуння висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 22.05.2024 р. у справі № 922/436/22 та в ухвалі від 10.12.2024 р. у справі № 904/3912/23.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін та Прокурора, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а ухвалу господарського суду залишити без змін, виходячи з наступного.

Оскаржуваною ухвалою закрито провадження у справі у зв`язку з затвердженням мирової угоди. Процесуальні дії щодо затвердження судом мирової угоди та закриття через це провадження у справі перебувають у нерозривному зв`язку і не можуть розглядатися окремо одна від одної ( аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 р. у справі № 911/918/15 та від 24.01.2020 р. у справі № 911/5310/14 ).

Суд першої інстанції відхиливши заперечення Прокурора про те, що умови мирової угоди суперечать закону, інтересам Відповідача та Держави, встановив, що мирова угода відповідає фактичним обставинам справи та не суперечить вимогам чинного законодавства України, не порушує права третіх осіб, підписана уповноваженими особами та скріплена їх печатками.

Відповідно до ч. 7 ст. 46 ГПК України сторони можуть примиритися, у тому числі шляхом медіації, на будь-якій стадії судового процесу. Результат домовленості сторін може бути оформлений мировою угодою.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 192 ГПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, якщо мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.

При цьому затвердження мирової угоди під час розгляду справи має здійснюватися з застосуванням принципу «судового розсуду». Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими ГПК України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення, встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), такий, що є найбільш оптимальним в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.

Водночас, надавши учасникам справи право на врегулювання спору між собою на засадах диспозитивності, законодавець в той же час визначив межі реалізації такого права, дотримання яких є обов`язковим і для учасників правовідносин, і для суду.

Так, як передбачено ч. 5 ст. 192 ГПК України суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо: 1) умови мирової угоди суперечать закону або порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними; або 2) одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Тобто, повноваження суду щодо ухвалення судового рішення у зв`язку з укладенням сторонами мирової угоди також є обмеженими та передбачають можливість відмови у затвердженні мирової угоди та продовження судового розгляду у вказаних випадках.

Відтак, укладення мирової угоди, як способу реалізації процесуальних прав, є правом сторони, яке, в свою чергу згідно процесуального Закону неможливо реалізувати якщо такі дії суперечать законодавству або це призводить до порушення чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів.

Таким чином, суд має дослідити умови мирової угоди на предмет того, чи відповідають ці умови закону; перевірити чи не порушує мирова угода права чи охоронювані законом інтереси інших осіб; чи не є її умови невиконуваними; а також чи відповідають дії представників сторін мирової угоди інтересам осіб, яких вони представляють ( подібний за змістом правовий висновок викладено у постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 р. у справі № 911/918/15 та від 24.01.2020 р. у справі № 911/5310/14).

Суд установив, що мирову угоду від 16.01.2025 р. укладено між Позивачем та Відповідачем і підписано від імені Позивача Кудіним М.В. та засвідчено печаткою Криворізької міської ради, від імені Відповідача - директором Букреєвим О.С. та засвідчено печаткою Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро Світ".

Повноваження представника Криворізької міської ради підтверджуються відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, копією довіреності № 12/26/540 від 13.12.2024 р., якою надано право Кудіну М.В., зокрема на укладення мирової угоди.

Повноваження директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро Світ" підтверджуються відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Наведені документи не містять даних щодо обмеження права зазначених осіб підписувати та подавати мирові угоди.

Крім того, судом враховується, що ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.12.2024 р. у справі № 904/3912/23 були встановленні повноваження на підписання мирової угоди, зокрема, з боку представника позивача - Кудіна М.В. Саме наведеною ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.12.2024 р. було затверджено мирову угоду між Криворізькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Векта Лайн" та, відповідно, встановлені обставини правомірності укладення такої угоди.

Відтак, Мирова угода підписана процесуально праводієздатними особами, що мають необхідний для цього обсяг повноважень.

Також, необхідно зауважити, що умови Мирової угоди стосуються прав та обов`язків Сторін щодо предмету позову у справі та не є такими, що не можуть бути виконані.

Судом також не встановлено осіб, чиї права або охоронювані законом інтереси можуть бути порушені внаслідок укладення Мирової угоди, а остання не суперечить вимогам чинного законодавства та укладена в інтересах Сторін.

В свою чергу, відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин Суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22.05.2024 р. у справі № 922/436/22 залишено без змін ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 19.03.2024 р. у справі № 922/436/22, якою затверджено мирову угоду, укладену між Харківською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Маяк Інвест Холдинг", та закрито провадження у справі. Водночас у справі № 922/436/22 позов подано керівником Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Маяк Інвест Холдинг" про визнання незаконним та скасування рішення з одночасним припиненням права власності, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом зобов`язання вчинити певні дії. Позовні вимоги у справі № 922/436/22 були обґрунтовані самочинним будівництвом на самовільно захопленій земельній ділянці.

Отже, з урахуванням критеріїв подібності, визначених у пунктах 39, 96, 97 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 р. у справі № 233/2021/19, суд зазначає, що правовідносини у справах № 904/39/24 та № 922/436/22 є подібними.

Водночас, Верховний Суд у справі № 922/436/22, залишаючи без змін ухвалу апеляційного господарського суду, якою затверджено мирову угоду між Харківською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Маяк Інвест Холдинг" та закрито провадження у справі, зазначив, що мирова угода є вираженням взаємного волевиявлення сторін, що спрямоване на вирішення спору між ними на основі компромісу та припинення його подальшого судового розгляду. Крім того, Верховний Суд з посиланням на приписи ст. 376 ЦК України зазначив, що знесення самочинного об`єкта нерухомості є крайньою мірою впливу на забудовника і можливе лише тоді, коли використано всі передбачені законодавством заходи з метою усунення порушень та коли неможлива перебудова об`єкта нерухомості чи особа відмовляється від здійснення такої перебудови. При цьому Верховний Суд у справі № 922/436/22 зазначив, що керівник Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова подав позов в інтересах власника земельної ділянки - Харківської міської ради. Водночас висловленим при укладенні мирової угоди волевиявленням Харківська міська рада погодилася з будівництвом відповідачем на земельній ділянці житлового комплексу та з подальшим оформленням прав на земельну ділянку в установленому порядку. Враховуючи правові наслідки надання власником земельної ділянки згоди на її використання та можливість у подальшому визнання права власності на об`єкт, Верховний Суд у справі № 922/436/22, з огляду на приписи статей 375 та 376 ЦК України, визнав надмірними доводи керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова про необхідність знесення самочинного будівництва.

Посилання Прокурора на висновки Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду колегією суддів відхиляються як безпідставні, оскільки справи, на які посилається Прокурор, суттєво відрізняються за предметом і підставами позовних вимог, установленими фактичними обставинами, змістом правовідносин та їх матеріально-правовим регулюванням від справи, що розглядається.

Натомість суд погоджується із доводами представника Криворізької міської ради про те, що вирішення питання щодо укладення мирової угоди не є обов`язковим для вирішення на сесії міської ради відповідно до вимог Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", обмеження, передбачені ст. 55 ГПК України на укладення мирових угод стосуються Прокурора, а не Позивача у справі.

Отже, обставини, визначені частиною 5 ст. 192 ГПК України, щодо наявності підстав для відмови у затвердженні мирової угоди, відсутні.

За приписами п. 7 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом.

В ч. 3 ст. 231 ГПК України зазначено, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Так, в пункті 10 мирової угоди сторони підтвердили, що наслідки укладення мирової угоди та її затвердження судом, передбачені статтями 192, 193 та частиною 3 ст. 231 ГПК України, відповідно до якої повторне звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається, сторонам відомі і зрозумілі.

При цьому колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 193 ГПК України виконання мирової угоди здійснюється особами, які її уклали, в порядку і строки, передбачені цією угодою; ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження", а також зазначає, що у разі невиконання затвердженої судом мирової угоди ухвала суду про затвердження мирової угоди може бути подана для її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень ( на підставі ст. ст. 3, 5 Закону України "Про виконавче провадження" ).

Таким чином, умови мирової угоди стосуються прав та обов`язків учасників справи щодо предмета позову. На підставі частини 1 ст. 192 ГПК України сторони погодили умови укладеної між ними ( сторонами ) угоди. Мирова угода укладена в інтересах учасників справи та не суперечить вимогам чинного законодавства.

Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що викладені у апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування судового рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні Скаржником норм матеріального та процесуального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ).

Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.

Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження.

За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а судове рішення підлягає залишенню без змін.

10. Судові витрати.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури - залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 06.02.2025 р. у справі № 904/4811/24 - залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 07.07.2025 р.

Головуючий суддяІ.М. Кощеєв

Суддя М.О. Дармін

Суддя О.В. Чус