Рішення від 07.07.2025 по справі 904/1273/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.07.2025м. ДніпроСправа № 904/1273/23 (904/4112/24)

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Первушина Ю.Ю.

за участю секретаря судового засідання (помічника за дорученням) Рустамової З.Р.

за участю представників учасників справи:

від позивача: Стеценко Алла Іванівна, довіреність №б/н від 12.08.2024.

від відповідача-1: повноважний представник не з`явився.

від відповідача-2: повноважний представник не з`явився.

від відповідача-3: Пономарьов Владислав Дмитрович, довіреність №б/н від 01.07.2024

від третьої особи: повноважний представник не з`явився.

Розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження господарську справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" (30068, Хмельницька область, Славутський район, село Крупець, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 43, код ЄДРПОУ 34863309)

до відповідача-1: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Райагрохім" (52370, Дніпропетровська область, Криничанський район, село Козаче, код ЄДРПОУ 30791477)

відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Органік Збут" (79018, місто Львів, вулиця Героїв УПА, будинок 10, код ЄДРПОУ 42251009)

відповідача-3: Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитна компанія "Хлібний Край Інвест" (49006, місто Дніпро, вулиця Надії Алексєєнко, будинок 21, код ЄДРПОУ 40518562)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "ТК Дніпроагротранс" (49038, місто Дніпро, вулиця Пастера, будинок 10, код ЄДРПОУ 42539296)

про визнання договорів недійсними

в межах справи №904/1273/23

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" (30068, Хмельницька область, Славутський район, село Крупець, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 43, код ЄДРПОУ 34863309)

до боржника Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Райагрохім" (52370, Дніпропетровська область, Криничанський район, село Козаче, код ЄДРПОУ 30791477)

про визнання банкрутом

ПРОЦЕДУРА

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.08.2024 було прийнято рішення відкрити провадження у справі про банкрутство Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Райагрохім" (52370, Дніпропетровська область, Криничанський район, село Козаче, код ЄДРПОУ 30791477); визнати грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" (30068, Хмельницька область, Славутський район, село Крупець, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 43, код ЄДРПОУ 34863309) в розмірі 26 840,00 грн. - витрати з оплати судового збору (1 черга задоволення), 60 300, 00 грн - витрати з оплати авансування винагороди арбітражному керуючому (1 черга задоволення), 1366009,27 грн - заборгованість за основним зобов`язанням (4 черга задоволення).

06.08.2024 на офіційному веб-порталі судової влади України оприлюднено повідомлення про відкриття провадження у справі банкрутство Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Райагрохім" (52370, Дніпропетровська область, Криничанський район, село Козаче, код ЄДРПОУ 30791477) за №73789.

04.09.2024 до відділу канцелярії суду Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитна компанія "Хлібний Край Інвест" подав заяву про визнання кредиторських вимог до боржника на загальну суму 7 748 113, 49 грн (вх. суду №872/24). Ухвалою від 19.09.2024 господарський суд, в межах справи № 904/1273/23 постановив прийняти до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитна компанія "Хлібний Край Інвест" (49006, місто Дніпро, вулиця Надії Алексєєнко, будинок 21, код ЄДРПОУ 40518562) з грошовими вимогами до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Райагрохім" (52370, Дніпропетровська область, Криничанський район, село Козаче, код ЄДРПОУ 30791477) про визнання грошових вимог в розмірі 7 748 113,49 грн та судового збору у сумі 6056,00 грн. На час розгляду даного позову заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитна компанія "Хлібний Край Інвест" знаходиться на розгляді господарського суду.

В основу заявлених ТОВ "Кредитна компанія "Хлібний Край Інвест" грошових вимог покладено твердження про не виконання обов`язків які випливають з Договору поставки добрив №30/09/20 від 30 вересня 2020 року укладеному між Товариством з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма Фабрика органічних добрив" та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Райагрохім" та Договору відступлення права вимоги від 14 лютого 2021 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма Фабрика органічних добрив" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Кредитна компанія Хлібний Край на суму 7754169,49 грн.

В свою чергу ініціюючий кредитор у справі № 904/1273/23 Товариство з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" (код ЄДРПОУ 34863309) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до відповідача-1: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Райагрохім" (код ЄДРПОУ 30791477), відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Органік Збут" (код ЄДРПОУ 42251009), відповідача-3: Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитна компанія "Хлібний Край Інвест" (код ЄДРПОУ 40518562), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "ТК Дніпроагротранс" (код ЄДРПОУ 42539296) в якій просить суд:

- визнати недійсним Договір поставки добрив №30/09/20 від 30 вересня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма Фабрика органічних добрив" та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Райагрохім".

- визнати недійсним Договір відступлення права вимоги від 14 лютого 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма Фабрика органічних добрив" та Товариством з обмеженою відповідальністю Кредитна компанія Хлібний Край.

- судові витрати по сплаті судового збору покласти на Відповідачів у наступних пропорціях: 3 028,00 грн. - покласти на ТОВ "Комерційна фірма Фабрика органічних добрив", 1514,00 грн. - покласти на ТОВ Кредитна компанія Хлібний Край та 1514,00 грн. - покласти на СТОВ "Райагрохім".

Згідно витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 18.09.2024 справу №904/1273/23 (9044112/24) передано на розгляд судді Первушину Ю.Ю.

Позовна заява подана в межах справи №904/1273/23 про банкрутство Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Райагрохім" (52370, Дніпропетровська область, Криничанський район, село Козаче, код ЄДРПОУ 30791477).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №904/1273/23 (904/4112/24). Клопотання позивача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження задоволено. Розглядати справу №904/1273/23(904/4112/24) за правилами Господарського процесуального кодексу України в порядку загального позовного провадження в межах справи про банкрутство №904/1273/23. Призначено підготовче засідання на 04.11.2024 о 12:00год.

07.10.2024 через систему "Електронний суд" представник відповідача-3 надіслав відзив на позовну заяву ТОВ "Суффле Агро Україна" про визнання договорів недійсними (вх. суду №46620/24).

04.11.2024 через систему "Електронний суд" представник Позивача надіслав клопотання про витребування доказів (вх. суду №50758/24).

Відповідачі 1-2 та третя особа у підготовче судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

У підготовчому судовому засідання заслухано пояснення представників позивача та відповідача-3.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-3, ураховуючи неявку відповідачів 1-2, ухвалою суду від 04.11.2024 відкладено судове засідання на 03.12.2024 о 16:30 год.

03.12.2024 через підсистему "Електронний суд" представник відповідача-1 надіслав пояснення на клопотання ТОВ "Суффле Агро Україна" про витребування доказів (вх. суду №56128/24).

Відповідачі 1-2 та третя особа у підготовче судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

У підготовчому засіданні заслухано пояснення представника позивача стосовно поданого клопотання про витребування доказів. Представник позивача підтримала подану заява та просила суд задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.12.2024 клопотання позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" про витребування доказів (вх. суду №50758/24) - задоволено. Відкладено підготовче засідання суду на 27.01.2025 о 11:00 год.

21.01.2025 до відділу канцелярії суду представник відповідача-1 на виконання вимог ухвали суду від 03.12.2024 подав усі наявні документи (вх. суду №2848/25).

27.01.2025 до відділу канцелярії суду представник відповідача-1 подав письмові пояснення на клопотання позивача про витребування доказів від 04.11.2024 (вх. суду №3619/25).

У підготовчому судовому засіданні заслухано пояснення представника позивача та відповідача-3.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників справи, суд дійшов висновку повторно витребувати у відповідача-2 та третьої особи документи.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.01.2025 відкладено підготовче засідання суду на 18.02.2025 о 11:00 год. Повторно витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК ДНІПРОАГРОТРАНС" та Товариства з обмеженою відповідальністю Органік Збут документи.

Станом на 18.02.2025 вимоги ухвали суду від 27.01.2025 не виконано, витребувані судом документи не подано.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.02.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 17.03.2025 о 14:00 год. Постановлено учасникам судового процесу забезпечити явку повноважних представників та наявність оригіналів письмових доказів, копії яких долучено до матеріалів справи, для огляду документів в судовому засіданні.

Відповідачі 1-2 та третя особа у судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

У судовому засіданні заслухано представників позивача та відповідача-3 щодо позовних вимог.

Також суд вважає за необхідне повідомили арбітражного керуючого Микитюк Анатолія Івановича, який виконує повноваження розпорядника майна Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Райагрохім" (відповідач-1 по справі) про слухання даної справи та запропонувати подати письмові пояснення по суті спору.

Ураховуючи вищевказане, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.03.2025 відкладено на 07.04.2025 о 15:30 год.

24.03.2025 через підсистему "Електронний суд" представник відповідача-3 подав докази направлення на адресу розпорядника майна копію відзиву на позовну заяву (вх. суду №12571/25).

25.03.2025 через підсистему "Електронний суд" представник позивача подав докази направлення на адресу розпорядника майна копію позовної заяви (вх. суду №12803/25).

Відповідачі 1-2 та третя особа у судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

У судовому засіданні заслухано вступне слово учасників справи. Суд перейшов до стадії дослідження доказів. Ураховуючи закінчення робочого часу, ухвалою суду від 07.04.2025 відкладено розгляд справи на 29.04.2025 о 15:00 год.

Судове засідання призначене на 29.04.2025 о 15:00 год. не відбулось, у зв`язку з перебуванням судді Первушина Ю.Ю. на лікарняному з 28.04.2025 по 30.04.2025 (включно). Після виходу з лікарняного ухвалою від 02.05.2025 суд призначив судове засідання суду на 03.06.2025 о 15:00 год., для подальшого розгляду справи.

Судове засідання суду призначене на 03.06.2025 знято з розгляду, задля збереження життя та здоров`я учасників судового процесу, оскільки у місті Дніпрі була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram каналу, що інформує про повітряну тривогу) та стався ракетний обстріл міста. Ухвалою господарського суду судове засідання призначено на 01.07.2025 о 11:00 год.

В судовому засіданні 01.07.2025 прийняли участь представники позивача та відповідача-3. Представники інших учасників провадження в судове засідання на з явилися.

В судовому засіданні 01.07.2025 судом було завершено дослідження доказів, заслухано промови представників сторін під час судових дебатів та здійснено перехід до стадії ухвалення судового рішення по суті спору. В судовому засіданні судом проголошено про відкладення ухвалення та проголошення рішення по суті спору у справі №904/1273/23(904/4112/24) на 07.07.2025 о 16:00 год. Учасників провадження які не з`явилися до судового засідання 01.07.2025 суд повідомив ухвалою про час проголошення судового рішення.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Стислий виклад позиції позивача.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Суффле Агро Україна», маючи статус кредитора у справі про банкрутство Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «РАЙАГРОХІМ» № 904/1273/23, звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою в порядку встановленому приписами ст. 7 КУзПБ.

В межах справи про банкрутство Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «РАЙАГРОХІМ» судом було визнано грошові вимоги ТОВ «КРЕДИТНА КОМПАНІЯ «ХЛІБНИЙ КРАЙ ІНВЕСТ» які виникли на підставі :

1) Договору поставки добрив № 30/09/20 від 30 вересня 2020 року, укладеним між

СТОВ "Райагрохім" та ТОВ «Комерційна фірма «Фабрика органічних добрив» (після перейменування та в даний момент - ТОВ "ОРГАНІК ЗБУТ", далі за текстом Відповідач 2), відповідно до якого у Відповідача 2 виникло право вимоги до Відповідача 1 за поставлені добрива в сумі основного боргу 4 578 000,00 грн.

2) Договору відступлення права вимоги від 14 лютого 2021 року, укладеним між Відповідачем 2 та Відповідачем 3, відповідно до якого право вимоги боргу в сумі 4 578 000,00 грн. від Відповідача 2 було відступлене первісним кредитором (далі за текстом - Відповідач 2) новому кредитору ТОВ «КРЕДИТНА КОМПАНІЯ «ХЛІБНИЙ КРАЙ ІНВЕСТ» (далі за текстом - Відповідач 3).

ТОВ Суффле Агро Україна вважає вказані договори недійсним із наступних підстав.

Позивач вважає оспорювані договори фіктивними та фраудаторними (недійсними) з тих підстав, що вони укладалися із «використанням права на зло» з боку відповідачів.

1). Предметом договору поставки є нібито органічні добрива «Біочар-Фод», які є агрохімікатами відповідно до Закону України «Про пестициди і агрохімікати».

2). Відповідно до статті 7 Закону України «Про пестициди і агрохімікати», державній реєстрації підлягають препаративні форми пестицидів і агрохімікатів, крім випадків, передбачених цим Законом. Відомості про пестициди і агрохімікати, щодо яких прийнято рішення про державну реєстрацію, підлягають включенню до Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні, Порядок ведення якого регулюється Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2023 р. № 758. В іншому випадку, такі товари є об`єктами, обмеженими в обороті (можуть відчужуватися виключно для їх державної реєстрації (випробувань тощо) чи утилізації) і не можуть відчужуватися в рамках господарської діяльності відповідно до статті 178 Цивільного кодексу України. Органічні добрива «Біочар-Фод» не пройшли державну реєстрацію, а тому є об`єктами, обмеженими в обороті, і не можуть бути предметом оскаржуваного договору поставки.

3). На ринку України немає жодної публічної згадки про органічні добрива «Біочар-Фод». Матеріали справи НЕ містять жодного документу, який би давав бодай якесь уявлення про те, де, коли та ким вироблено вказані добрива, які документи, що посвідчують їх якість, як вони взагалі виглядають, як виглядає їх упаковка.

4). Придбання добрив у такій кількості складає понад 52 % собівартості продукції Боржника відповідно до його фінансової звітності за 2020 рік та перевищує цю собівартість за 2021 рік, що абсолютно не відповідає статистичним даним щодо складу та структури собівартості у рослинництві, де витрати на мінеральні добрива складають лише 17 % від виробничих витрат.

5). Матеріали справи містять ТРИ різні дані про вагу поставлених добрив: 83 296,944 кг (Договір поставки, специфікація та видаткові документи), 83,297 тонн (товарно- транспортні накладні) та 83 296,944323 кг (податкова накладна).

6). Постачальник добрив (ТОВ «КФ «Фабрика органічних добрив») за короткий період діяльності (з 18/06/2018 року) тричі змінювало найменування, види діяльності, засновників та керівників, а також місцезнаходження (при чому, в різних областях України), фактично пропрацювало лише 1 рік, задекларувавши за 2020 рік доходи в обсязі 841 млн. грн., що є неймовірним результатом для новоствореного підприємства, із 5 тис. грн. статутним капіталом, без ЖОДНИХ фінансових ресурсів, основних засобів та матеріально-технічної бази. При цьому, ТОВ «КФ «Фабрика органічних добрив» є фігурантом багатьох кримінальних проваджень в якості компанії, яка здійснює безтоварні господарські операції з метою надання суб`єктам господарювання фіктивного податкового кредиту. Із 2021 року це підприємство знаходиться у стані ліквідації, а 23.01.2023 року має анульований статус платника ПДВ за рiшенням контролюючого органу за ненадання декларацiй протягом року.

7). ТОВ «КФ «Фабрика органічних добрив» не витребувало боргу у Боржника та не вчинило жодних дій щодо його повернення, тобто, поставило товар безоплатно та без наміру отримати відшкодування (законної ділової мети). Крім того, дане підприємство у вересні 2020 року нібито здійснило аналогічні поставки ще двом підприємствам ОСОБА_1 , так що вартість безоплатно переданих товарів склала понад 1 млн. доларів. При цьому, Відповідач 2 із 21.02.2024 року не має можливості погасити Позивачу заборгованість в сумі 3 578,66 грн. у виконавчому провадженні № 74237447.

8). Відступлення права вимоги Відповідачу 3 (ТОВ «КК «Хлібний Край Інвест») не є доказом вжиття заходів із погашення боргу, оскільки ТОВ «КК «Хлібний Край Інвест» зобов`язалося відшкодувати вартість відступленого права протягом 50 років, тобто до 2071 року, що, зважаючи на стан процедури ліквідації Відповідача 2, фактично робить відступлення безоплатним. Крім того, ТОВ «КК «Хлібний Край Інвест» саме знаходиться у незадовільному фінансовому стані, кілька років поспіль не здійснює господарської діяльності, втратило статус фінансової установи, а також платника ПДВ, не має навіть банківського рахунку та із 26.02.2024 року не має можливості погасити Позивачу заборгованість в сумі 1 342,00 грн. у виконавчому провадженні № 74280990.

9). ТОВ «КК «Хлібний Край Інвест» є особою, заінтересованою відносно до Боржника, оскільки має із ним одного кінцевого бенефіціарного власника ( ОСОБА_2 ), із 2021 року даний кредитор НЕ вчинив ЖОДНИХ дій щодо стягнення заборгованості, а виключно імітував листування із Боржником. При цьому, як вбачається із такого листування та актів звірок, заборгованість Боржника перед Відповідачем складає нібито 5 798 000,00 грн., однак заява подана виключно на суму (основного боргу) 4 578 000,00 грн. При цьому, у відзиві на заяву Боржник НЕ підтвердив наявність боргу перед Відповідачем 3 та не зазначив його у поданій суду Розшифровці кредиторської заборгованості.

10). І Боржник, і ТОВ «КК «Хлібний Край Інвест» є фігурантами багатьох кримінальних проваджень, в тому числі пов`язаних із ухиленням від сплати податків та шахрайством.

11). Перевезення добрив нібито здійснювалося ТОВ «ТК Дніпроагротранс», яке також є особою, заінтересованою відносно до Боржника, оскільки має із ним одного кінцевого бенефіціарного власника ( ОСОБА_2 ). При цьому, ТОВ «ТК Дніпроагротранс» не має ліцензії на перевезення небезпечних вантажів, а додані до справи товарно-транспортні накладні вчинені без усіх реквізитів, що вимагаються Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97 № 363.

12). Крім цього, Договір поставки містить ряд інших нетипових умов для подібного виду правовідносин, а є виключно рамковим договором, не конкретизує умови поставки, містить вимоги щодо поставки в цистернах та в упаковці, не містить вимог щодо порядку утилізації тари, взагалі не конкретизує якісні характеристики, виробника, інші дані щодо товару, за якими його можна було б ідентифікувати тощо.

13). Позивач є кредитором так званої Групи Кисіля, де загальна сума стягнутих коштів на користь Позивача за 15-ма судовими рішеннями проти 9 компаній складає понад 110 млн. грн. Всі боржники знаходяться у стані банкрутства, а 6 із них вже визнані банкрутами та знаходяться в стані ліквідації. Як безспірно підтверджується публічною інформацією із ЄДР, п. Кисіль через належні йому підприємства створив так звані «юридичні клони» збанкрутілих боржників (компанії, що мають співзвучні назви, однакові види діяльності, місцезнаходження, менеджмент та бенефіціарів), на які очевидно намагається здійснити переоформлення активів та переведення господарської діяльності. Наприклад, 25.08.2021 року було створено нову компанію - ТОВ "СГ ТОВ "РАЙАГРОХИМ" з місцезнаходженням 52370, Дніпропетровська обл., Криничанський р-н, село Козаче.

14). В процесі розгляду справ про банкрутство підприємств Групи Кисіля Позивачем було заявлено загалом 113 позовних вимог про визнання фраудаторними договорів, що були подані суду кредиторами Групи Кисіля для створення фіктивних кредиторських вимог та отримання, відповідно, більшості голосів у зборах кредиторів боржників-банкрутів. УСІ вказані 113 позовів були задоволені судами. При цьому, саме Відповідач 3 є фігурантом 16- ти із вказаних справ, а Відповідач 2 фігурантом 2-х, які описані в позові.

15). Під час судових проваджень Позивачем виявлені численні факти підробки документів ОСОБА_3 , що було встановлено судами та стало підставою для початку 13-ти кримінальних проваджень. 2 договори із Відповідачем 2 були також підроблені (додані до позову). Таким чином, наявні численні факти ознак протиправної діяльності та підробки документів, а тому всі подані докази Суд зобов`язаний оцінювати критично.

З приводу ознак недійсності договору відступлення права вимоги, позивач зазначив, що дійсних вимог до Боржника, які були відступлені, не існує, оскільки документи, додані до заяви із кредиторськими вимогами, не підтверджують реальне здійснення господарських операцій. Таким чином, договір відступлення як похідний договір також підлягає визнанню недійсним.

ТОВ "Суфле Агро Україна" вважає оспорювані правочини фраудаторними, з огляду на приписи ст. 42 КУзПБ, ст. ст. 3, 13, 203, 214 ЦК України.

Стислий виклад позиція відповідача ТОВ "Кредитна компанія "Хлібний край".

Відповідач 3 ТОВ "Кредитна компанія "Хлібний край" заперечувало проти задоволення позову, надала суду відзив, за змістом якого вказувала наступне.

Відповідач 3 вважає твердження Позивача щодо того, де дана заявка була виготовлена та за допомогою яких технічних засобів, недоречними та такими, що не впливають на суть правовідносин, що виникли між сторонами договору поставки, адже як вбачається із матеріалів справи, вказана заявка з поставки товару була виконана Відповідачем-2 у строк, зазначений у відповідній заявці.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Не зазначенням сторонами договору поставки місця складання акту приймання-передачі товару не є суттєвим та істотним недоліком такого оформленого первинного документа та не впливає на зміст правовідносин, що виникли між Відповідачем-2 та Відповідачем-1 за договором поставки, оскільки:

1) відсутність в акті відомостей щодо місця його складання не перешкоджають можливості ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції, тобто у вищевказаному акті безпосередньо зазначено найменування та реквізити підприємства - постачальника та найменування і реквізити підприємства - покупця товару;

2) в акті приймання-передачі товару містяться відомості про: дату складання документа, обсяг господарської операції розмір відповідної грошової суми, на яку поставлено товар за відповідним договором поставки;

3) в акті приймання-передачі товару вказані відомості про суму (розмір) грошових коштів, що підлягають сплаті СГ ТОВ «Райагрохім» Новому кредитору (Відповідачу-3) на підставі договору відступлення права вимоги заборгованості за договором поставки добрив.

Отже, зазначені вище обставини беззаперечно дають можливість, зокрема, ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції та визначити її обсяг, що тільки підтверджує факт проведення такої господарської операції, як поставка товару.

Твердження Позивача про те, що акт приймання-передачі товару не деталізує місце його поставки, є перекрученням дійсних обставин справи та не відповідає чинному законодавству щодо оформлення первинних документів, оскільки вказаний документ (акт), як вбачається з його змісту, складено сторонами саме на підтвердження факту постачання Відповідачем-2 та отримання Відповідачем-1 товару загальною вартістю 4 578 000,00 грн., що в жодному разі не заборонено чинним законодавством України та жодним чином не спростовує факт здійснення господарської операції між Відповідачем-2 та Відповідачем-1.

Як вбачається із відповідних товарно-транспортних накладних, останні складені у відповідності до вимог п. 11.1. глави 11 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363 (далі Правила), оскільки зазначені первинні документи містять в собі інформацію про: назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та озвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

Таким чином, оскільки у вищенаведених товарно-транспортних накладних містяться усі необхідні для такого виду первинного документу відомості та реквізити, суб`єкти господарювання мали право оформити їх без дотримання форми, наведеної у додатку 7 до цих Правил.

У зв`язку з вказаними обставинами, твердження Позивача про не зазначення у відповідних товарно-транспортних накладних дати навантаження та розвантаження вантажу є недоречними та безпідставними.

Щодо базису поставки товару відповідно до правил Інкотермс, відповідач-3 зазначив, що відповідно до п.2.6. договору поставки добрив №30/09/20 від 30.09.2020 сторонами визначено, що постачальник (Відповідач-2) може здійснювати поставку товару на умовах DDP, CPT або на базових умовах EXW «франко-склад, франко-завод», FCA «Франко-перевізник».

Так, Інкотермс 2020 передбачено використання 11 правил, які поділені на два окремих класи. Зокрема, перший клас включає сім правил Інкотермс 2020, які можуть застосовуватися незалежно від обраного виду транспорту і його кількості. Цей клас включає наступні терміни: EXW, FCA, CPT, CIP, DAP, DPU і DDP.

Оскільки термін FCA (франко-перевізник), який передбачено умовами договору поставки, може використовуватися незалежно від обраного виду транспорту, на виконання умов п. 2.6. договору поставки добрив №30/09/20 від 30.09.2020, Відповідачем-2 здійснена поставка товару Відповідачу-1 саме автотранспортними засобами, що, як вбачається з положень офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс), не є порушенням умов договору поставки та, як вбачається із вищевикладеного, не впливає на факт належного виконання Відповідачем-2 зобов`язань з поставки товару.

Таким чином, укладений між Відповідачем-1 та Відповідачем-2 договір поставки є саме тим основоположним первинним документом, який визначає умови здійснення поставки товару, регулює взаємовідносини, що виникли між постачальником та покупцем, та умовами якого перш за все і мали керуватися його сторони, в тому числі при вирішенні питання щодо обрання виду транспорту, яким здійснювалось перевезення вантажу (товару).

Відтак, зазначаючи у позовній заяві про відсутність у наданих Відповідачем-3 документах відомостей щодо базису поставки відповідно до Інкотермс, Позивач умисно вдається до введення суду в оману та перекручення дійсних обставин справи, що є неприйнятним та неприпустимим.

Щодо договору відступлення права вимоги від 14.02.2021, укладеного між Відповідачем-2 та Відповідачем-3 відзив містить наступні пояснення.

14.02.2021 року між Відповідачем-2, як первісним кредитором, та Відповідачем-3, як новим кредитором, укладено договір відступлення права вимоги (далі - Договір відступлення), згідно з п. 1.1. якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, Первісний кредитор відступає (передає) Новому кредитору належні Первісному кредитору права вимоги заборгованості за договором поставки добрив №30/09/20 від 30.09.2020 до Відповідача-1 із розміром дійсної вимоги у сумі 4 578 000,00 грн.

Як передбачено п. 1.4. договору відступлення, до Нового кредитора (Відповідача-3) переходять всі без винятку права та обов`язки Первісного кредитора (Відповідача-2) за відповідним основним договором в частині повернення грошових коштів в загальному розмірі 4 578 000,00 грн.

Слід зазначити, що сторонами договору відступлення було погоджено, що передбачене цим договором право вимоги заборгованості за зобов`язанням, в розмірі, зазначеному у п. 1.4. договору, що випливає з основного договору, переходить до Нового кредитора з моменту його підписання та скріплення печатками сторін цього Договору (п.4.3. Договору відступлення).

Також на виконання умов пп. 2.3.1. п. 2.3. договору відступлення при укладенні договору відступлення Відповідач-2 передав Відповідачу-3 за актом приймання-передачі документації (вих. №14-02 від 14.02.2021) до договору відступлення права вимоги всі документи, які підтверджують наявну у Боржника заборгованість за договором поставки добрив №30/09/2020 від 30.09.2020 та право вимоги якої набув Відповідач-3.

Щодо умов договору відступлення про обов`язок перерахування Новим кредитором суми відшкодування у відповідному розмірі за відступлення права вимоги протягом довготривалого періоду часу, Відповідач-3 повідомляє, що як зазначено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 01.07.2020 у справі №816/378/16:

«п. 71 однією із засад цивільного законодавства є свобода договору (пункт 3 частини першої статті 3 ЦК України). Таким чином, особа може, реалізуючи своє право свободи договору (право свободи правочину), вчиняти з метою створення, зміни, припинення тощо цивільних прав і обов`язків будь-які правомірні дії. При цьому не вимагається прямої вказівки на правомірність дій в акті цивільного законодавства, а достатньо того, що закон не визначає ці дії як заборонені.».

Сторони договору відступлення права вимоги, уклавши відповідний правочин, на законних підставах, в порядку передбаченому статтями 512, 513, 514, 517 ЦК України, визначили та погодили на власний розсуд саме такі умови договору, зокрема і щодо умови відтермінування оплати за оспорюваним договором, дійшли домовленостей щодо усіх його істотних умов, що в свою чергу, не порушує публічного порядку та не завдає шкоди інтересам сторін відповідного договору, адже фактом його укладення сторони виразили своє волевиявлення щодо настання відповідних правових наслідків, які полягають у набутті Відповідачем-3 статусу нового кредитора боржника Відповідача-1, право вимоги до якого обґрунтовано усіма долученими Відповідачем-3 до заяви з грошовими вимогами документами.

03.12.2024 через підсистему "Електронний суд" керівник СГ ТОВ «Райагрохім» надав суду письмові пояснення та докази.

Директор СГ ТОВ «Райагрохім» зазначив, що згідно з даними, що містяться у відкритому публічному доступі в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань (витяг додається), СГ ТОВ «Райагрохім» є суб`єктом господарювання із статутним капіталом у розмірі 413 500,00 грн., основним видом діяльності якого є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, з огляду на що підприємство, здійснюючи господарську діяльність, має

використовувати добрива для посилення родючості ґрунтів.

Також згідно з КВЕД 01.19 підприємство здійснює вирощування інших однорічних та дворічних культур.

Добриво, що було поставлено на адресу СГ ТОВ «Райагрохім», за своєю суттю є перегноєм, який використовують для покращення якості ґрунту землі, із розрахунку на 1 (один) гектар у кількості 300-400 кілограмів.

В той же час, як відомо Відповідачу-1, безпосередньо самі добрива на даний час у 2024 році існують під назвою «Біочар» та є доступними для купівлі у різноманітних торгових центрах, наприклад, таких як національна мережа торговельних центрів «Епіцентр» та інших торгових локаціях, інтернет-магазинах, маркетплейсах тощо.

СГ ТОВ «Райагрохім» було використано зазначені добрива за їх безпосереднім призначенням: для покращення якості та родючості ґрунту землі при вирощуванні зернових культур.

Щодо різної ваги поставлених добрив, яка зазначена у декількох первинних документах, Відповідач-1 повідомляє, що ця обставина обумовлена тим, що перевезення добрив здійснювалося у мішках, що підтверджується наявними у матеріалах справи супровідними документами до договору поставки добрив №30/09/20 від 30.09.2020.

Перед завантаженням цього товару постачальником для подальшого його перевезення на автотранспортних засобах вантажними вагами було зважено добрива, первісна вага яких відповідала масі, зазначеній у заявці на поставку товару, специфікації до договору поставки, підготовлених постачальником видатковій накладній, акті приймання-передачі та рахунку-фактурі 83 296,944 кг.

Проте, фактично при прийомці товару СГ ТОВ «Райагрохім» було встановлено, що деякі мішки з добривами під час їх перевезення були порвані та не значно пошкоджені, що в свою чергу, при здійсненні повторного зважування покупцем обумовило наявність незначної похибки у фактичній кількості отриманого товару через його втрату, що не було критичним для діяльності підприємства.

У зв`язку з наведеними обставинами СГ ТОВ «Райагрохім» було підписано акт приймання-передачі, видаткову накладну та прибуткову накладну на відповідну масу товару: 83 296,944 кг.

Також різні вантажні ваги, як технічні прилади, що застосовуються при поставці та відвантаженні товарів, мають властивість не завжди передавати точні дані по вазі, що також обумовило незначну похибку у кількості (масі) фактично отриманих добрив.

Отже, зважаючи на викладене, будь-яких претензій та вимог з приводу кількості фактично отриманого (поставленого) Відповідачем-2 товару у Відповідача-1, як покупця, не виникало.

Щодо кількості товару, вказаного у товарно-транспортних накладних, Відповідач-1, після спливу доволі довготривалого часу (через чотири роки після здійснення поставки та отримання у 2020 році відповідного товару) на даний час може лише стверджувати, що ця обставина пояснюється нічим іншим, як округленням постачальником розміру ваги (тоннажу) добрив, що були відвантажені, а саме округлення кількості 83 296,944 кг до цілого числа 83 297 кг., що також не вплинуло на належне виконання постачальником зобов`язань за договором поставки та не може ставити під сумнів правовідносини, що виникли між сторонами договору поставки.

СГ ТОВ «Райагрохім» повідомим суду, що поставлені добрива зберігались на складах (у складських приміщеннях), які належать СГ ТОВ «Райагрохім» на праві власності, мають

відповідні площі та знаходяться за наступними адресами:

1) Нежиле приміщення, загальною площею 720,9 кв.м., що знаходиться за адресою: Дніпропетровська обл., Кам`янський р-н, с. Козаче, вул. Центральна, буд. 22-в;

2) Нежиле приміщення, заг. площею 778,4 кв.м., що знаходиться за адресою: Дніпропетровська обл., Кам`янський р-н, с. Козаче, вул. Центральна, буд. 22-б;

3) Нежиле приміщення, загальною площею 376,6 кв.м., що знаходиться за адресою: Дніпропетровська обл., Кам`янський р-н, с. Козаче, вул. Центральна, буд. 22-а.

Вищевказані відомості підтверджуються сформованою інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №398163651 від 07.10.2024.

Як вбачається з вказаної інформаційної довідки, СГ ТОВ «Райагрохім» орендує більше тридцяти земельних ділянок, що використовуються ним для здійснення підприємницької діяльності, що в свою чергу, лише підтверджує можливість Відповідача-1 розподілити та використати поставлені органічні добрива за їх безпосереднім призначенням.

З метою підтвердження правовідносин щодо здійснення підприємством господарської діяльності, СГ ТОВ «Райагрохім просив долучити до матеріалів справи наступні докази:

1) Податкова декларація з податку на додану вартість за серпень 2020 року з додатками №2, №5 до податкової декларації з податку на додану вартість та квитанцією №2 від 21.09.2020;

2) Податкова декларація з податку на додану вартість за вересень 2020 року з додатком № 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та квитанцією № 2 від 20.10.2020;

3) Податкова декларація з податку на додану вартість за жовтень 2020 року з додатками №1, №5 до податкової декларації з податку на додану вартість та квитанцією №2 від 20.11.2020;

4) Фінансова звітність малого підприємства за 2020 рік;

5) Фінансова звітність малого підприємства за 2021 рік.

Відповідач 2 ТОВ "Органік Збуд" відзиву на позов суду не надало, участь повноважного представника в судовому засіданні не забезпечило.

Обставини справи встановлені судом та висновки суду.

Під час розгляду справи а судових засідання судом було заслухано представників учасників провадження, досліджено матеріали справи та надані суду докази.

30.09.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Комерційна фірма «Фабрика органічних добрив» («Постачальник»/«Продавець») та СГ ТОВ «Райагрохім» («Покупець»/ «Боржник») було укладено Договір поставки добрив №30/09/20.

Відповідно до п. 1.1. Договору Постачальник зобов`язується передати у встановлені цим Договором строки добрива (в подальшому - Товар) у власність Покупця для використання у підприємницькій діяльності, а Покупець прийняти Товар та оплатити його вартість за цінами та на умовах, визначених цим Договором та додатками (специфікаціями) до нього.

Умови оплати сторони визначили наступні: Покупець зобов`язується здійснити оплату у розмірі 100 % вартості товару, зазначеної у специфікації №1 від 30.09.2020, протягом одного банківського дня з моменту поставки повної кількості товару (Продукції) та виставлення рахунку.

Отримавши товар СГ ТОВ «Райагрохім» не здійснило розрахунків перед Постачальником, у зв`язку з чим у боржника ТОВ «КК «Хлібний край інвест» наполягає, що у СГ ТОВ «Райагрохім» утворилась заборгованість за договором поставки добрив №30/09/20 у розмірі 4 578 000 (чотири мільйони п`ятсот сімдесят вісім тисяч) грн. 00 коп.

14.02.2021 між Первісним кредитором та ТОВ «КК «Хлібний край інвест» укладено Договір відступлення права вимоги, відповідно до п. 1.1. якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, Первісний кредитор відступає (передає) Новому кредитору належні Первісному кредитору права вимоги заборгованості за договором поставки добрив №30/09/20 від 30.09.2020, а саме: найменування боржника: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Райагрохім»; ідентифікаційний код: 30791477; розмір дійсної вимоги: 4 578 000,00 грн.

14.02.2021 Боржником було отримано повідомлення про відступлення права вимоги до СГ ТОВ «Райагрохім» заборгованості за договором поставки добрив №30/09/20 від 30.09.2020 на підставі договору про відступлення права вимоги від 14.02.2021.

Також між Боржником та ТОВ «КК «Хлібний край інвест», як Новим кредитором, з метою підтвердження розміру наявної у СГ ТОВ «Райагрохім» суми заборгованості укладались акти звіряння взаємних розрахунків станом на 31.12.2022 та станом на 31.03.2023, відповідно до яких за договором про відступлення права вимоги від 14.02.2021 зафіксовано заборгованість СГ ТОВ «Райагрохім» у загальному розмірі 4 578 000 (чотири мільйони п`ятсот сімдесят вісім тисяч) грн. 00 коп.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачами було укладено та підписано оспорювані договори. Сторони не оспорюють факту підписання договорів. Про те позивач вказує на комплексне дослідження співпраці між сторонами оспорюваних правочинів, історію їх взаємовідносин, вказує на особливості господарської діяльності боржника СГ ТОВ «Райагрохім» з огляду на приписи ст. ст. 1, 42 КУзПБ та наполягає на штучному створенні заборгованості перед заінтересованими особами кредиторами.

Відповідно до публічних даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі за текстом - ЄДР), учасником СГТОВ «Райагрохім» з часткою 31 % у статутному капіталі є ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ).

Відповідно до публічних даних з ЄДР кінцевим бенефіціарним власником ТОВ "Кредитна компанія "Хлібний Край Інвест" (код ЄДРПОУ 40518562) є ОСОБА_2 через ТОВ "Агро-СЕМ 3".

Відповідно до публічних даних з ЄДР кінцевим бенефіціарним власником ТОВ "Органік Збут" (код ЄДРПОУ 4221009) є ОСОБА_4 . Компанія знаходиться в стані припинення з 16.12.2021 за рішенням засновників.

Відповідно до публічних даних з ЄДР кінцевим бенефіціарним власником ТОВ "ТК Дніпроагротранс" (код ЄДРПОУ 42539296) є ОСОБА_2 через ТОВ "Торговий Дім „Хлібний Край"" (код ЄДРПОУ 39746176).

Предметом Договору поставки добрів від 30.09.2020 були добрива визначені умовами специфікації № 1 до договору : добриво органічне ""Біочар-Фод".

Відповідно до пункту 1.1. даного Договору, постачальник зобов`язується передати у встановлені цим Договором строки добрива (в подальшому товар) у власність покупця для використання у підприємницькій діяльності, а покупець прийняти товар та оплатити його вартість за цінами та на умовах, визначених цим договором та додатками (специфікаціями) до нього.

Відповідно до пункту 2.1. даного Договору, ціна на Товар та загальна вартість партії товару визначається сторонами у додатках (специфікаціях) до даного Договору.

Відповідно до пункту 2.4. даного Договору, покупець оплачує товар шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок продавця, згідно з виставленим продавцем рахунком-фактурою, на умовах погоджених у додатках (специфікаціях).

Відповідно до пункту 2.5. даного Договору, Постачальник може надати Покупцеві право відстрочки оплати за Товар, але не більше від 2 (двох) календарних днів з дати фактичного отримання кожної партії Товару.

Відповідно до пункту 2.6. даного Договору, поставка товару здійснюється згідно наданих покупцем заявок. Заявка вважається надано коректною у разі відправки на електронну адресу постачальника… Постачальник може здійснювати поставку Товару на умовах DDP, CPT або на базових умовах EXW «франко-склад, франко-завод», FCA «франко-перевізник».

Відповідно до пункту 2.7. даного Договору, під завантаження Товару повинні подаватися цистерни очищені, сертифіковані, забезпечені відповідними клапанами, які передбачені для перевезення і зливання такого Товару. Упаковка Товару має відповідати його характеру і забезпечувати цілісність під час транспортування, складування та тривалого зберігання.

Відповідно до пункту 2.9. даного Договору, продавець зобов`язується передавати з кожним поставленим товаром наступні документи: рахунок-фактура, видаткова накладна, ТТН, документи, які засвідчують якість товару.

СТОВ «Райагрохім», із посиланням на Договір поставки, подало заяву на поставку товару № 1 від 30/09/2020 року на поставку 83 296,944 кг добрива органічного «Біочар- Фод», фасовка у мішках, у строк до 14 жовтня 2020 року та за адресою: Дніпропетровська область, Криничанський район, с. Козаче, тобто, за місцезнаходженням СТОВ «Райагрохім».

Закону України «Про пестициди і агрохімікати» регулює правові відносини, пов`язані з державною реєстрацією, виробництвом, закупівлею, транспортуванням, зберіганням, торгівлею та безпечним для здоров`я людини і навколишнього природного середовища застосуванням пестицидів і агрохімікатів, визначає права і обов`язки підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, а також повноваження органів виконавчої влади і посадових осіб у цій сфері.

Стаття 3 наведеного Закону встановлює основні принципи державної політики у сфері діяльності, пов`язаної з пестицидами і агрохімікатами. Основними принципами державної політики у сфері діяльності, пов`язаної з пестицидами і агрохімікатами, є:

пріоритетність збереження здоров`я людини і охорони навколишнього природного середовища по відношенню до економічного ефекту від застосування пестицидів і агрохімікатів;

державна підконтрольність їх ввезення на митну територію України, реєстрації, виробництва, зберігання, транспортування, торгівлі і застосування;

обґрунтованість їх застосування;

мінімалізація використання пестицидів за рахунок впровадження біологічного землеробства та інших екологічно безпечних, нехімічних методів захисту рослин;

безпечність для здоров`я людини та навколишнього природного середовища під час їх виробництва, транспортування, зберігання, випробування і застосування за умови дотримання вимог, встановлених санітарними нормами та іншими нормативно-правовими актами;

єдність державної політики щодо діяльності, пов`язаної з пестицидами і агрохімікатами.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про пестициди і агрохімікати», державній реєстрації підлягають препаративні форми пестицидів і агрохімікатів, крім випадків, передбачених цим Законом.

Державна реєстрація пестицидів і агрохімікатів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, на підставі позитивних результатів випробувань та матеріалів досліджень. Порядок державної реєстрації та перереєстрації пестицидів і агрохімікатів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Обов`язковою умовою державної реєстрації пестицидів та агрохімікатів є наявність відповідної документації щодо їх безпечного застосування, включаючи позитивну еколого-експертну оцінку матеріалів, поданих для реєстрації пестицидів та агрохімікатів, методик визначення залишкових кількостей пестицидів і агрохімікатів у сільськогосподарській продукції, кормах, харчових продуктах, грунті, воді, повітрі.

Пестициди і агрохімікати реєструються терміном до десяти років. Після закінчення терміну реєстрації пестицидів і агрохімікатів може здійснюватися їх перереєстрація у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відомості про пестициди і агрохімікати, щодо яких прийнято рішення про державну реєстрацію, підлягають включенню до Державного реєстру не пізніше п`яти робочих днів з дня надходження оплати реєстраційного внеску.

Держателем Державного реєстру є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, який забезпечує відкритий і безоплатний доступ до нього на своєму офіційному веб-сайті.

Відповідно до вимог п. 19 Постанови КМУ від 4 березня 1996 р. N 295 "Про затвердження Порядку проведення державних випробувань, державної реєстрації та перереєстрації, видання переліків пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні" (який діяв під час оспорюваного правочину) Державній реєстрації підлягають препаративні форми пестицидів і агрохімікатів вітчизняного та іноземного виробництва, для яких розроблені регламенти застосування, включаючи гігієнічні нормативи і методи контролю за їх дотриманням.

До матеріалів справи додано копію лабораторних випробувань №64 добрива "Біочар Фод" від 02.09.2019 (том-1, арк.с. 50). Судом встановлено, що наданий до матеріалів справи протокол випробувань № 64 не доводить факту державної реєстрації добрива у відповідності до вимог законодавства України.

Також Закон України "Про пестициди і агрохімікати" передбачає певний порядок застосування пестицидів і агрохімікатів (стаття 13 Закону) та встановлює загальні вимоги до транспортування, зберігання, застосування, утилізації, знищення та знешкодження пестицидів і агрохімікатів та торгівлі ними (ст. 12 Закону).

Відповідно до вимог статті 14 Закону України "Про пестициди і агрохімікати" підприємства, установи і організації зобов`язані вести облік наявності та використання пестицидів і агрохімікатів, у тому числі пестицидів і агрохімікатів із дослідних партій, що використовуються ними для державних випробувань і наукових досліджень та на які не поширюється вимога щодо їх державної реєстрації, та надавати інформацію органам, що ведуть державний облік.

Доказів дотримання вимог Закону України "Про пестициди і агрохімікати" що до державної реєстрації, застосування та транспортування відповідачі до матеріалів справи не надали.

Наведені обставини, на думку суду, вказують на недобросовісне ставлення відповідачами до виконання вимог законодавства України в сфері закупівлі, транспортування, зберігання, торгівлі та безпечним для здоров`я людини і навколишнього природного середовища застосуванням пестицидів і агрохімікатів.

Крим того, наведені обставини ставлять під сумнів реальність господарської операції, за наслідками якої в обліку боржника виникли грошові зобов`язання.

Позивач ставить під сумнів факт існування такого предмету договору як добриво "Біочар-Фод", оскільки, як вбачається із даних реєстру (https://data.gov.ua/dataset/389ddb5a-ac73-44bb-9252-f899e4a97588), таких зареєстрованих органічних добрив як «Біочар-Фод» не було зареєстровано.

Між ТОВ «КФ «Фабрика органічних добрив» (первісний кредитор) та ТОВ «КК «Хлібний Край Інвест» (новий кредитор) було укладено Договір відступлення права вимоги від 14.02.2021 року. Відповідно до даного Договору ТОВ «КФ «Фабрика органічних добрив» відступило на адресу ТОВ «КК «Хлібний Край Інвест» право вимоги до СТОВ «Райагрохім» за спірним договором поставки на суму 4 578 000,00 грн.

Відповідно до пункту 2.2.1. Договору, ТОВ «КК «Хлібний Край Інвест» зобов`язалося компенсувати ТОВ «КФ «Фабрика органічних добрив» відступлене право вимоги в сумі 4 578 000,00 грн. впродовж 50 років з дати підписання договору відступлення, тобто до 14.02.2071 року.

В даному аспекті позивач ґрунтовно звертав увагу суду на той факт, що ТОВ «КФ «Фабрика органічних добрив» вже близько трьох років знаходиться у стані припинення, що також вказує на сумнівність мети такого правочину.

Стандарт доказування «вірогідності доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання».

Згідно з частиною першою та третьою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Таким чином, правом оспорити правочин наділені не лише сторони такого правочину, але й інші заінтересовані особи.

В даному випадку Позивач правомірно звернувся до суду за захистом конкурсних інтересів як кредитор у справі № 904/1273/23.

Інститут визнання недійсними правочинів боржника у межах справи про банкрутство є універсальним засобом захисту у відносинах неплатоспроможності та частиною єдиного механізму правового регулювання відносин неплатоспроможності, що спрямована на дотримання балансу інтересів не лише осіб які беруть участь у справі про банкрутство, а й осіб, залучених у справу про банкрутство, наприклад, контрагентів боржника. Визнання недійсними правочинів боржника у межах справи про банкрутство спрямоване на досягнення однієї з основних цілей процедури неплатоспроможності - максимально можливе справедливе задоволення вимог кредиторів.

При укладенні договору сторони мають переслідувати легітимну мету. Будь-яка господарська операція, дія суб`єкта господарювання повинна мати розумне пояснення мети її здійснення. Така мета не може бути очевидно неправомірною та недобросовісною. Правочин не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення, ухилення від сплати податків, привласнення коштів без належних підстав тощо.

Відповідно до частин першої - четвертої статті 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

Тобто, цивільні права здійснюються особою до визначених меж, поки це не суперечить інтересам інших осіб і публічним інтересам. Такі межі можуть визначатися договором або актами цивільного законодавства. Обов`язок при здійсненні цивільних прав утримуватися від дій, які порушували б права інших осіб, конкретизується актами цивільного законодавства, що встановлюють ці права. Порушення меж здійснення цивільних прав веде до зловживання правом.

Вирішуючи спір про визнання недійсним правочину, оспорюваного заінтересованою особою, підлягає встановленню, яким чином наслідки такого правочину вплинули або можуть вплинути на права та інтереси цієї особи, оскільки звернення заінтересованої особи до суду із позовом про визнання недійсним договору направлене на усунення несприятливих наслідків для цієї особи (недопущення їх виникнення у майбутньому), пов`язаних із вчиненням такого правочину.

Також необхідним є надання оцінки дій сторін цього договору в контексті критеріїв добросовісності, справедливості, недопустимості зловживання правами, зокрема, спрямованим на позбавлення позивача в майбутньому законних майнових прав.

В обранні варіанта добросовісної поведінки боржник зобов`язаний піклуватися про те, щоб його юридично значимі вчинки були економічно обґрунтованими. Також поведінка боржника повинна відповідати критеріям розумності, які передбачають, що кожне зобов`язання, яке правомірно виникло, повинно бути виконано належним чином, а тому кожний кредитор вправі розраховувати, що усі існуючі перед ним зобов`язання за звичайних умов будуть належним чином та своєчасно виконані. Боржник повинен мати на меті добросовісне виконання усіх своїх зобов`язань, а в разі неможливості такого виконання - надати справедливе та своєчасне задоволення прав та правомірних інтересів кредитора.

Особа, яка є боржником перед своїми контрагентами повинна утримуватись від дій, які безпідставно або сумнівно зменшують розмір її активів. Будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов`язання із погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності та набуває ознак фраудаторного правочину (правочину, що вчинений боржником на шкоду кредиторам).

Фраудаторним може виявитися будь-який правочин (договір), укладений між учасниками цивільних відносин, який не відповідає загальним вимогам, додержання яких є необхідним для чинності правочину, що визначені статтею 203 ЦК України, зокрема: зміст правочину суперечить ЦК України, актам законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (власність використовується на шкоду іншим); волевиявлення боржника як учасника правочину є неправомірним, внутрішня воля націлена на обман, "на зло" іншої особи (кредитора); правочин не є реальним, не має економічної мети, правові наслідки є зловживанням правами та викликають порушення прав кредиторів (боржник не отримує еквівалентних зустрічних майнових дій, кредитор втрачає забезпечення).

У постанові від 07.10.2020 у справі №755/17944/18 (провадження №61-17511св19) Верховний Суд зазначив, що договором, який вчиняється на шкоду кредиторам (фраудаторним договором), може бути як оплатний, так і безоплатний договір. Застосування конструкції "фраудаторності" при оплатному цивільно-правовому договорі має певну специфіку, яка проявляється в обставинах, що дозволяють кваліфікувати оплатний договір як такий, що вчинений на шкоду кредитору. До таких обставин, зокрема, відноситься: момент укладення договору; контрагент, з яким боржник вчиняє оспорюваний правочин (наприклад, родич боржника, пасинок боржника, пов`язана чи афілійована юридична особа); ціна (ринкова/неринкова), наявність чи відсутність оплати ціни контрагентом боржника.

Особа, яка є боржником перед своїми контрагентами повинна утримуватись від дій, які безпідставно або сумнівно зменшують розмір її активів. У період протягом трьох років, що передували відкриттю процедури банкрутства або після відкриття справи про банкрутство дії щодо будь-якого вилучення (відчуження) боржником своїх майнових активів є підозрілими і можуть становити втручання у право власності кредиторів, відтак відчуження майна боржником повинно здійснюватися з огляду на права кредиторів щодо забезпечення їх вимог активами боржника, а неврахування інтересів кредиторів у такому випадку є зловживанням з боку боржника своїми правами щодо розпорядження майном як власника, за умови, що відчуження майна призводить завідомо до зменшення обсягу платоспроможності боржника і наносить шкоду кредиторам.

Господарський суд приймає до уваги правову позицію Великої Палати Верховного Суду у постанові від 07 вересня 2022 року у справі № 910/16579/20. Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України недійсним є правочин, у момент учинення якого сторонами (стороною) не було додержано вимог, установлених частинами першою-третьою, п`ятою, шостою статті 203 цього Кодексу.

Зокрема, зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (частина перша статті 203 цього Кодексу). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (частина третя статті 215 ЦК України).

Отже, порушення загальних засад цивільного законодавства (засад справедливості, добросовісності та розумності), визначених імперативно пунктом б частини першої статті З ЦК України, які мають наслідком вихід учасниками правочину за межі здійснення цивільних прав, наданих договором чи актами цивільного законодавства, з наміром завдати шкоди іншій особі (частина третя статті 13 ЦК України) може бути самостійною підставою недійсності правочину.

Відповідно до правових висновків, викладених у п. 10.53. Постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 вересня 2022 року у справі № 910/16579/20 (провадження №12-60гс21), якщо багатосторонній правочин учинено за участю боржника з недобросовісною метою, такий правочин може бути визнаний недійсним (фраудаторним) як із підстав, передбачених статтею 42 КУзПБ, так і відповідно до статей 3, 13 ЦК України.

Добросовісність є однією з основополооїсних засад цивільного законодавства та імперативним принципом щодо дій усіх учасників цивільних правовідносин (пункт б частини першої статті 3 ЦК України). Добросовісність - це відповідність дій учасників цивільних правовідносин певному стандарту поведінки, який характеризується чесністю, відкритістю, повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Тобто цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, що відповідатиме зазначеним критеріям та уявленням про честь і совість.

Частиною третьою статті 13 ЦК України визначено, що не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Зловживання правом - це особливий тип правопорушення, яке вчиняється правомочною особою при здійсненні нею належного їй права, пов`язаний з використанням недозволених конкретних форм у межах дозволеного їй законом загального типу поведінки.

Формулювання зловживання правом передбачає у собі певну суперечність. Так, особа, яка користується власним правом, має дозвіл на певну поведінку, а якщо її дія не дозволена, то саме тому відбувається вихід за межі свого права (дія без права). Такі випадки трапляються, якщо особа діє недобросовісно, всупереч меті наданого їй права.

Зловживання правом і використання приватноправового інструментарію всупереч його призначенню проявляється у тому, що: 1) особа (особи) використовувала/ використовували право на зло; 2) наявні негативні наслідки (різного прояву) для інших осіб (негативні наслідки є певним станом, у який потрапляють інші суб`єкти, чиї права безпосередньо пов`язані з правами особи, яка ними зловживає; цей стан не задовольняє інших суб`єктів; для здійснення ними своїх прав не вистачає певних фактів та/або умов; настання цих фактів /умов безпосередньо залежить від дій іншої особи; інша особа може перебувати у конкретних правовідносинах з цими особами, які потерпають від зловживання нею правом, або не перебувають); 3) враховується правовий статус особи / осіб (особа перебуває у правовідносинах і як їх учасник мас уявлення не лише про обсяг своїх прав, а й про обсяг прав інших учасників цих правовідносин і порядок їх набуття та здійснення; особа не вперше перебуває у цих правовідносинах, або ці правовідносини є тривалими, або вона є учасником й інших аналогічних правовідносин) (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11 листопада 2021року у справі № 910/8482/18 (910/4866/21), пункти 76.3, 76.5).

Застосування конструкції фраудаторності при оплатному цивільно-правовому договорі має певну специфіку, яка проявляється в обставинах, що дають змогу кваліфікувати оплатиш договір як такий, що вчинений на шкоду кредитору. До таких обставин, зокрема, відноситься: момент укладення договору; контрагент (контрагенти), з яким (якими) боржник учиняє оспорюваний договір; ціна договору (ринкова / неринкова), наявність / відсутність оплати ціни договору контрагентом боржника; дотримання процедури (черговості) при виконанні зобов`язань, якщо така процедура визначена законом імперативно. Подібних висновків дійшов Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду в постанові від 02 червня 2021 року у справі № 904/7905/16 (пункт 155).

Учинення власником майна правочину на шкоду своїм кредиторам може полягати як у виведенні майна боржника власником на третіх осіб, так і у створенні преференцій у задоволенні вимог певного кредитора на шкоду іншим кредиторам боржника, внаслідок чого виникає ризик незадоволення вимог інших кредиторів.

Укладення фраудаторних правочинів є характерним для боржників у процедурах банкрутства, позаяк неплатоспроможність боржника означає ситуацію, коли не вистачає коштів для задоволення всіх вимог кредиторів і, діючи недобросовісно, боржник намагається створити переваги для задоволення вимог дружнього кредитора на шкоду іншим своїм кредиторам, порушивши встановлену законом черговість або пропорційність задоволення вимог окремого класу кредиторів.

Задоволення боржником вимог окремого кредитора поза межами конкурсної процедури банкрутства з використанням пов`язаних (або непов`язаних) із боржником осіб підтверджує неправомірну і недобросовісну мету боржника щодо створення йому преференції у виконанні зобов`язань та порушення імперативно встановленої у банкрутстві черговості задоволення вимог певних класів кредиторів боржника.

Отже, правочини за участю боржника, які допомагають реалізувати цю мету, мають ознаки фраудаторності, незалежно від того, чи такий правочин є двостороннім (одностороннім) чи багатостороннім (у якому буде задіяно низку учасників, об`єднаних єдиною неправомірною метою). Для класифікації правочину як фраудаторного має значення фактична участь боржника у ньому як одного з учасників вольових дій, направлених на виведення майна боржника з метою незадоволення вимог одного або декількох його кредиторів у легальній судовій процедурі.

Суд погоджується з висновком позивача, що спірних договорів вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином, без наміру його реального виконання, виключно із метою формування штучної дружньої кредиторської заборгованості з метою здійснення в майбутньому контролю над комітетом кредиторів боржника у випадку відкриття провадження у справі про банкрутство щодо нього.

Відповідно до статті 2 Господарського кодексу України, учасниками відносин у сфері господарювання є суб`єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб`єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.

Відповідно до статті 55 Господарського кодексу України, суб`єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб`єктами господарювання є, крім іншого, громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про підприємництво», підприємництво - це безпосередня самостійна, систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг з метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як суб`єкти підприємницької діяльності у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до статті 8 того ж Закону, державна реєстрація суб`єктів підприємницької діяльності, крім об`єднань юридичних осіб, що здійснюють свою діяльність в Україні на умовах угод про розподіл продукції, проводиться у виконавчому комітеті міської, районної в місті ради або в районній, районній міст Києва і Севастополя державній адміністрації (далі - органи державної реєстрації) за місцезнаходженням або місцем проживання даного суб`єкта, якщо інше не передбачено законом. Забороняється реєстрація суб`єктів підприємницької діяльності, найменування яких суперечать вимогам частини третьої статті 2 цього Закону. Відомості про зареєстровані суб`єкти підприємницької діяльності вносяться до Реєстру суб`єктів підприємницької діяльності. Порядок його ведення визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», одним із основних принципів, на яких базується державна реєстрація, є принцип обов`язковості державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі.

Таким чином, господарський суд приходить до висновку про обґрунтованість посилань позивача про те, що оспорювані договори є правочинами, щодо яких є заінтересованість та такими, що укладені з метою створення штучної кредиторської заборгованості.

Враховуючи наявність заінтересованості у вказаних правочинах та пов`язаність осіб, можна зробити висновок що сторони оспорюваних договорів були обізнані про фінансовий стан та наміри контрагентів, рішення про укладення договорів приймалось за обізнаності та на підставі волевиявлення спільних контролерів юридичних осіб.

З огляду на викладене, господарський суд приймає до уваги міркування позивача, знаходить його обґрунтування логічними та такими, що підтверджуються доказами наданими до матеріалів справи, критично ставиться до заперечень відповідачів, що - реальним кредиторам СГ ТОВ "Райагрохім", що у розумінні норм ЦК України є зловживанням правом.

Встановлені судом обставини господарських операцій відповідачів, покладених в основу оспорюваних правочинів, суперечать принципам цивільного обороту, свідчать про спрямованість та використання спірних договорів на цілі, відмінні від отримання прибутку, доводять вирогидність фраудаторності оспорюваних договорів та наявність у діях відповідачів спільного умислу на створення штучної кредиторської заборгованості для подaльшого здійснення контролю над комітетом кредиторів боржника у разі відкриття провадження у справі про його банкрутство.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до частини 5 статті 203 Цивільного кодексу України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Укладення договору, який за своїм змістом суперечить вимогам закону, оскільки не спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків, є порушенням частин першої та п`ятої статті 203 ЦК України, що за правилами статті 215 названого Кодексу є підставою для визнання його недійсним.

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17).

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про можливість задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Інші обставини справи.

Матеріали справи містять значний обсяг пояснень та документів аналіз яких не відображено вище за текстом рішення, оскільки, не всі встановлені судом обставини мають вирішальне значення для ухвалення судового рішення.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи, господарський суд враховує висновки Європейського Суду з прав людини у справі Проніна проти України (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

З огляду на наведене в судовому рішенні викладені тільки ті обставини які мають значення для вирішення спору.

Судові витрати.

При поданні позову СГ ТОВ "Суффле Агро Україна" надало докази оплати судового збору платіжною інструкцією № 218220 від 11.09.2024 в сумі 6056,00 грн.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідачів в рівних частинах.

Керуючись стаття 76-80, 86, 126, 129, 232, 233, 236-238, 240-242, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ТОВ "Суффле Агро Україна" до відповідачів: СГ ТОВ "Райагрохім", ТОВ "Органік Збут", ТОВ "Кредитна компанія "Хлібний Край Інвест", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "ТК Дніпроагротранс" про визнання договорів недійсними-задовольнити.

Визнати недійсним Договір поставки добрив №30/09/20 від 30 вересня 2020 року укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма Фабрика органічних добрив" та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Райагрохім".

Визнати недійсним Договір відступлення права вимоги від 14 лютого 2021 року укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма Фабрика органічних добрив" та Товариством з обмеженою відповідальністю Кредитна компанія Хлібний Край.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" (30068, Хмельницька область, Славутський район, село Крупець, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 43, код ЄДРПОУ 34863309) з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Райагрохім" (52370, Дніпропетровська область, Криничанський район, село Козаче, код ЄДРПОУ 30791477) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2018,67 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" (30068, Хмельницька область, Славутський район, село Крупець, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 43, код ЄДРПОУ 34863309) з Товариства з обмеженою відповідальністю "Органік Збут" (79018, місто Львів, вулиця Героїв УПА, будинок 10, код ЄДРПОУ 42251009) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2018,67 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" (30068, Хмельницька область, Славутський район, село Крупець, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 43, код ЄДРПОУ 34863309) з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитна компанія "Хлібний Край Інвест" (49006, місто Дніпро, вулиця Надії Алексєєнко, будинок 21, код ЄДРПОУ 40518562) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2018,67 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене в порядку передбаченому статтями 254, 256-259 ГПК України протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення ухвалено та підписано 07.07.2025.

Суддя Ю.Ю. Первушин