Рішення від 01.07.2025 по справі 914/1222/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.07.2025 Справа № 914/1222/25

Господарський суд Львівської області у складі судді Запотічняк О.Д.

за участю секретаря судового засідання Яремко В.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за позовом: Жовківська міська рада, м. Жовква, Львівська обл.,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Хонігма», с. Сопошин, Львівська обл.,

про: стягнення 373 478, 29 грн

за участю представників сторін:

від позивача: Іващук І.П., Бакум О.В.;

від відповідача: не з`явився;

Хід розгляду справи.

Жовківська міська рада звернулась до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хонігма» про стягнення 373 478, 29 грн.

Ухвалою від 25.04.2025 суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 27.05.2025.

Ухвалою від 27.05.2025 суд відклав підготовче засідання на 17.06.2025.

Ухвалою від 17.06.2025 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив розгляд справи по суті в судовому засіданні на 01.07.2025.

В судове засідання 01.07.2025 з`явилися представники позивача, позовні вимоги підтримали з підстав наведених в позовній заяві.

Відповідач в жодне судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, причин неявки не повідомив.

Беручи до уваги предмет та підстави позову у даній справі, належним чином повідомлення сторін про розгляд справи, закінчення процесуальних строків, суд дійшов до висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обгрунтованого рішення.

В судовому засіданні 01.07.2025 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Правова позиція позивача.

В обґрунтування позовної заяви позивач стверджує, що відповідач як власник нерухомого майна, що знаходиться за адресою: Львівська область, Львівський район, с. Сопошин, вул. Львівська, буд. 14 в період 17.08.2023 по 26.11.2024 користувався земельною ділянкою комунальної власності кадастровий номер 4622788800:01:006:0002 без правовстановлюючих документів та не здійснював плати за її користування, що стало наслідком безпідставного збереження у себе коштів, які повинні бути сплачені за фактичне користування земельною ділянкою.

Згідно розрахунку позивача за вказаний період відповідач безпідставно зберіг плату в сумі 373 478, 29 грн, яка розрахована виходячи з нормативно-грошової оцінки, згідно Витягу із технічної документації.

Правова позиція відповідача.

Відповідач відзиву чи письмових обґрунтованих пояснень суду не представив, позовні вимоги не заперечив, доказів сплати заборгованості не подав.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України, Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу.

З довідки про доставку електронного листа судом вбачається, що відповідач отримав ухвалу від 25.04.2025 про відкриття провадження у своєму електронному кабінеті 25.04.2025 о 16:12.

Таким чином, суд зазначає про те, що ухвала 25.04.2025 про відкриття провадження вручена відповідачу 25.04.2025, а відтак, останній мав строк для подання відзиву 13.05.2025.

Відповідно до чинного законодавства України, враховуючи належне повідомлення сторін про судовий розгляд справи, неподання відповідачем відзиву на позовну заяву та достатність доказів, які містяться у матеріалах справи для вирішення спору, з урахуванням закінчення строків розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду спору по суті.

Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Як встановлено матеріалами справи, Рішенням Жовківської міської ради № 122 від 31.03.2023 припинено договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 4622788800:01:006:0002 площею 1,0406 га для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості в с. Сопошин, вул. Львівська, 14в, яка перебувала в користуванні Клепач Любов Михайлівни.

Цим же рішенням, надано Клепачу Богдану Михайловичу терміном на 25 років в оренду земельну ділянку кадастровий номер 4622788800:01:006:0002 площею 1,0406 га для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості за вище зазначеною адресою встановлено річну орендну плату у розмірі 10 % від нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки.

Однак, Клепач Богдан Михайлович так і не уклав у встановленому законом порядку договір оренди на земельну ділянку кадастровий номер 4622788800:01:006:0002 площею 1,0406 га для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.

Так, 04.03.2025 Клепач Богдан Михайлович сплатив до бюджету Жовківської міської ради 107246,62 грн, безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки кадастровий номер 4622788800:01:006:0002, без належним чином оформленого права власності чи права користування (за період з 31.03.2023 по 16.08.2023 (включно).

В подальшому 17.08.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «ХОНІГМА» на підставі Договору купівлі- продажу нерухомого майна придбало у Клепача Богдана Михайловича нежитлову будівлю площею 432,8 кв. м. (складові частини об`єкта нерухомого майна: склад загальною площею 1009,3 кв.м.;склад загальною площею 89,3 кв. м.; прохідна загальною площею 7,9 кв. м.), яка розташована за адресою: Львівська область Львівський район с. Сопошин, вул.Львівська, будинок 14в.

З моменту набуття права власності на об`єкт нерухомого майна ТзОВ «ХОНІГМА» використовувало до 26.11.2024 року земельну ділянку кадастровий номер 4622788800:01:006:0002 площею 1,0406 га, яка перебуває у комунальній власності, без належних правових підстав (без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав), а Жовківська міська рада як власник земельної ділянки мала обґрунтовані сподівання на отримання орендної плати за використання земельної ділянки, однак не змогла їх реалізувати внаслідок відсутності між сторонами відносин щодо її використання в порядку, встановленому законом.

13 лютого 2025 року Жовківською міською радою надіслано претензію (вих № 04-17/401) на поштову адресу відповідача з вимогою добровільно сплатити на користь Жовківської міської ради безпідставно збережені кошти у сумі 373 478,29 грн.

У відповідь ТзОВ «Хонігма» надіслала лист від 05 березня 2025 року № 01-05/2025 року про те, що вважає нашу вимогу необґрунтованою.

Не погоджуючись із діями відповідача Жовківська міська рада звернулась до суду із матеріально-правовою вимогою про стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою комунальної власності кадастровий номер 4622788800:01:006:0002 без правовстановлюючих документів за період 17.08.2023 по 26.11.2024 в розмірі 373 478, 29 грн.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються нормами Конституції України, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та інших нормативно-правових актів.

Відповідно до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси і континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Суб`єктами права на землі комунальної власності, згідно статті 80 Земельного кодексу України, є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Статтями 7, 140, 142 Конституції України та ст. ст. 16, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування, функціонування якого гарантується державою, є рухоме і нерухоме майно, доходи міських бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах.

Згідно з ст. ст. 26, 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та ст. 12 Земельного кодексу України до компетенції сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин, зокрема розпорядження землями територіальних громад, здійснення контролю за додержанням земельного природоохоронного законодавства, використання і охороною земель, вирішення земельних спорів та інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Частиною 5 ст. 60 цього Закону визначено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності.

Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України та п. 14.1.147. ст.14 Податкового кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин). Отже, законодавець розмежовує поняття "земельний податок" та "орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності" в залежності від правових підстав передання прав землекористування такими ділянками.

Отже, чинним законодавством розмежовано поняття "земельний податок" і "орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності".

Відповідно до ч. 2 ст. 152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

При цьому згідно з ч. 1 ст. 156 ЗК України, власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок, зокрема, неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

За змістом вказаних положень ЦК України та ЗК України відшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема, за завдану шкоду майну чи за порушення прав власника земельної ділянки.

Шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч. 1 ст. 1166 ЦК України). Підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення, як: шкода; протиправна поведінка її заподіювача; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов`язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкоди заподіяно не з її вини (ч. 2 ст. 1166 ЦК України).

Відповідно до частин 1, 2 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

За змістом приписів глав 82 і 83 ЦК України, для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна у набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювана шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності у деліктних зобов`язаннях. Натомість, для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої. Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Суд встановив, що у період з 17.08.2023 по 26.11.2024 відповідач був власником нерухомого майна, яке розміщене на земельній ділянці комунальної форми власності кадастровий номер: 4622788800:01:006:0002.

До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 р. у справі № 629/4628/16-ц, від 20 листопада 2018 р. у справі № 922/3412/17, постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 28 лютого 2020 р. у справі № 913/169/18 та постанові Верховного Суду від 04 березня 2021 р. у справі № 922/3463/19.

Земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.

Про необхідність застосування статті 79-1 ЗК України та положень Закону України "Про Державний земельний кадастр" при розгляді позову про стягнення безпідставно збережених коштів у виді недоотриманої орендної плати неодноразово зазначалося Верховним Судом, зокрема, у постановах від 29.01.2019 у справах № 922/3780/17 та № 922/536/18, від 11.02.2019 у справі № 922/391/18, від 12.04.2019 у справі № 922/981/18, у яких міститься висновок про те, що для вирішення спору щодо фактичного користування земельною ділянкою без укладення правовстановлюючих документів та без державної реєстрації прав на неї встановленню підлягають обставини, зокрема, чи є земельна ділянка, за фактичне користування якою позивач просить стягнути безпідставно збережені кошти, сформованим об`єктом цивільних прав протягом усього періоду, зазначеного у позові. У випадку відсутності сформованості спірної земельної ділянки, як об`єкту цивільних прав вказане свідчить про наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог.

Основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності є нормативна грошова оцінка земель, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями п. 288.5.1 ст. 288 ПК України (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09. 2018 у справі № 920/739/17).

Так, Велика Палата Верховного Суду у постановах від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц та від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17 дійшла висновку, що обов`язковими для визначення орендної плати є відомості у витягах з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок.

Таким чином, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є належним та допустимим доказом, що підтверджує дані про нормативну грошову оцінку.

Відповідно до ч. 2 ст. 20 та ч. 3 ст. 23 Закону України "Про оцінку земель", дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру.

Щодо розміру безпідставно збережених коштів за період з 17.08.2023 по 26.11.2024.

Відповідно до пункту 289.1 статті 289 Податкового Кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який у будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено приписами підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового Кодексу України.

Статтею 13 Закону України «Про оцінку земель» регламентовано, що для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності нормативна грошова оцінка земель проводиться обов`язково. Нормативно-грошова оцінка земельних ділянок у межах населених пунктів проводиться не рідше ніж на 5-7 років (стаття 18 Закону України "Про оцінку земель").

Відповідно до статті 20 Закону України «Про оцінку земель» за результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.

Частиною 2 статті 20 Закону України «Про оцінку земель» передбачено, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Згідно з положеннями частини 3 статті 23 цього Закону Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру.

Суд враховує, що при стягненні безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, нарахування мають здійснюватися позивачем не самостійно (шляхом арифметичного розрахунку без проведення нормативної грошової оцінки землі), а виключно на підставі витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель (постанови Верховного Суду від 12.06.2019 у справі №922/902/18, від 08.08.2019 у справі №922/1276/18, від 01.10.2019 у справі №922/2082/18, від 06.11.2019 у справі №922/3607/18).

При цьому, чинне законодавство не містить обґрунтування обов`язковості надання витягу з технічної документації за кожен календарний рік упродовж спірного періоду, формування такого здійснюється автоматично в режимі реального часу, тобто на час звернення заявника, у зв`язку з чим програмним забезпеченням і чинним законодавством не передбачено формування вказаних витягів на певну дату, яка вже минула (вказаний правовий висновок викладено у постанові ВС від 29.05.2020 у справі №922/2843/19).

Суд зауважує, що Верховний Суд у справі № 922/2060/20 вказує, що «витяг може бути доказом проведення оцінки та визначати дані про акту оцінку як на момент його видачі, так за попередній період, за умови, що нормативно-грошова оцінка була сталою і не зазнала змін у цей період».

Рішенням Жовківської міської ради № 27 від 15.12.2022 «Про встановлення розміру ставки орендної плати у договорах оренди земельних ділянок та додаткових договорів (угод) до договорів оренди земельних ділянок, що розташовані на території Жовківської міської ради Львівського району Львівської області» (набрало чинності 01.01.2023), встановлено ставку орендної плати у розмірі 10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки для всіх інших підрозділів коду виду цільового призначення, які не згадані в пункті 1 цього рішення.

В пункті 1 згаданого рішення встановлено ставку орендної плати у розмірі 12% від нормативної грошової оцінки за земельні ділянки сільськогосподарського призначення (земельні ділянки, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково- дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей; земельні ділянки, надані для діяльності у сфері надання послуг у сільському господарстві, та інше)...

Згідно витягу № НВ-9917102382023 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, нормативно грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 4622788800:01:006:0002 в 2023 році складала 2 816 188,15 грн.

Згідно витягу № НВ-9950577012024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, нормативно грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 4622788800:01:006:0002 в 2024 році складала 2 960 893,46 грн.

Згідно розрахунку заборгованості ТзОВ «ХОНІГМА» загальна сума безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки кадастровий номер 4622788800:01:006:0002, без належним чином оформленого права власності чи права користування за період з 17.08.2023 по 26.11.2024(включно), становить 373 478, 29 грн.

Здійснивши перерахунок розміру орендної плати згідно з заявленими позивачем періодами, з урахуванням, нормативно грошової оцінки земельних ділянок, відповідних коефіцієнтів індексації та , ставки орендної плати відповідно до нормативно грошової оцінки (10%) суд встановив, що позивачем вірно здійснено відповідні нарахування.

Доказів сплати відповідачем за земельну ділянку кадастровий номер 4622788800:01:006:0002 за період з 17.03.2023 по 26.11.2024 відсутні.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 ГПК України, вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України, встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У зв`язку з викладеним, враховуючи вищенаведені положення норм чинного законодавства України, приймаючи до уваги встановлені фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги слід задоволити повністю в розмірі 373 478,29 грн.

Судові витрати.

Оскільки спір виник через неправомірні дії відповідача, судовий збір, відповідно до ст.129 ГПК України, покладається на відповідача.

Відтак до стягнення з Відповідача на користь Позивача підлягає 4 481,74 грн сплаченого судового збору.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 74, 73, 76-78, 86, 129, 236-241 ГПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Хонігма» (Львівська область, Львівський район, с. Сопошин, вул. Львівська,14В, код ЄДРПОУ: 45371009) на користь Жовківської міської ради Львівського району Львівської області (отримувач ГУК Львiв/Жовківськатг /18010900; Код отримувача (ЄДРПОУ) 38008294; Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.); Номер рахунку (IBAN) - A718999980334169815000013871; Код класифікації доходів бюджету 18010900;) безпідставно збережені кошти за використання земельної ділянки кадастровий номером 4622788800:01:006:0002 в сумі 373 478,29 грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Хонігма» (Львівська область, Львівський район, с. Сопошин, вул. Львівська,14В, код ЄДРПОУ: 45371009) на користь Жовківської міської ради Львівського району Львівської області (Отримувач: Жовківська міська рада Львівського району Львівської області; Код отримувача: 04056248; Банк отримувача: ДКСУ м. Київ; МФО 820172; Номер рахунку: НОМЕР_1 ) 4481,74 грн сплаченого судового збору.

Наказ видати згідно ст. 327 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 07.07.2025.

СуддяЗапотічняк О.Д.