Рішення від 25.06.2025 по справі 921/189/25

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25 червня 2025 року м. ТернопільСправа № 921/189/25

Господарський суд Тернопільської області у складі судді Руденка О.В.

за участі секретаря судового засідання Касюдик О.О.

розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг"

до відповідача Комунального підприємства теплових мереж Тернопільської обласної ради "Тернопільтеплокомуненерго"

про стягнення заборгованості в сумі 3 342 243,43 грн.

за участі представників сторін:

позивача: Бернацька О.В. адвокат (в режимі відеоконференції);

відповідача: Миколайчук Н.Л., довіреність.

Суть справи:

До Господарського суду Тернопільської області через систему "Електронний суд" поступила позовна заява ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" до Комунального підприємства теплових мереж Тернопільської обласної ради "Тернопільтеплокомуненерго" про стягнення боргу.

Судом відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

В обґрунтування заявлених вимог, підтриманих у судовому засіданні повноважним представником, позивач посилається на неналежне виконання його контрагентом умов укладеного між сторонами договору №2203-ПСО(ТКЕ)-30 від 29.09.2022, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість, сума якої заявлена до стягнення у судовому порядку.

Представник відповідача проти позову заперечила з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву №266/03 від 16.04.2025. Підтверджує про наявну заборгованість за спірним договором, але заперечує проти пред`явлених позовних вимог та стягнення заборгованості повністю, оскільки у відповідача наявне право на оплату заборгованості з різниці в тарифах на послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води за рахунок Державного бюджету України через те, що дана заборгованість підпадає під правове регулювання Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення" від 03.11.2016 за №1730-VIII (зі змінами), постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Методики визначення заборгованості з різниці в тарифах" від 15.09.2021 №977 (зі змінами) та Закону України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування" від 29.07.2022 №2479-ІХ (зі змінами). Оскільки підприємство виконало взяті на себе зобов`язання та не підвищувало тариф для споживачів у зв`язку із чим виникла різниця в тарифах, яка на сьогоднішній день не врегульована та непогашення якої спричинило прострочення оплати отриманого від позивача природного газу.

Позивач у відповіді на відзив №б/н (вх.№2835) від 21.04.2025 зазначає, що враховуючи наведене у відзиві, має бути укладено договір про організацію взаєморозрахунків, як це визначено Законом №1730-VIII, або сплачено суму основного боргу. Оскільки у матеріалах справи відсутні відповідні докази, то посилання відповідача на зазначені обставини є безпідставними. Крім того, щодо твердження відповідача про те, що він включений у Реєстр теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості станом на 30.05.2022, позивач зазначає, що вказана заборгованість не стосується спірного договору, оскільки постачання природного газу за ним здійснювалося у період з жовтня 2022 року по квітень 2023 року.

Справа в режимі відеоконференції з технічною фіксацією (звукозапис) судового процесу розглядалась відповідно до ст.ст. 197, 222 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши представлені докази, заслухавши представника позивача, господарський суд встановив наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", ЕІС-код 56Х930000010610Х (Постачальник) та Комунальним підприємством теплових мереж Тернопільської обласної ради "Тернопільтеплокомуненерго", ЕІС-код 56ХQ000039TGE002 (Споживач) 29 вересня 2022 року було укладено Договір №2203-ПСО(ТКЕ)-30 постачання природного газу (далі-Договір), згідно п.1.1. якого Постачальник зобов`язався поставити Споживачу, який є виробником теплової енергії в розумінні пп1) пункту 4 Положення, природний газ, а Споживач зобов`язався прийняти його та оплатити на умовах цього договору.

Природний газ, що постачається за цим Договором, використовується Споживачем для власних потреб або в якості сировини і не може бути використаний для перепродажу (п. 1.2 Договору).

Відповідно до п. 1.3. за цим Договором може бути поставлений природний газ (за кодом згідно з УКТЗЕД 2711 21 00 00) власного видобутку (природний газ, видобутий на території України) та/або імпортований природний газ, ввезений на митну територію України.

За умовами п. 2.1 укладеного правочину Постачальник передає Споживачу на умовах цього Договору замовлений Споживачем обсяг (об`єм) природного газу у період з вересня 2022 року по березень 2023 року (включно), в кількості 4 344,522 тис.куб.м:

- Обсяг І (фіксований) тис.куб.м: вересень 2022 - 0,000, жовтень 2022 - 8,294, листопад 2022 - 61,571, грудень 2022 - 96,521, січень 2023 - 100,076, лютий 2023 - 97,114, березень 2023 - 70, 133;

- Обсяг ІІ тис.куб.м: вересень 2022 - 0,000, жовтень 2022 - 131,314, листопад 2022 - 57,723, грудень 2022 - 73,989, січень 2023 - 108,163, лютий 2023 - 70,442, березень 2023 - 252,917;

- Обсяг ІІІ (фіксований) тис.куб.м: вересень 2022 - 0,000, жовтень 2022 - 116,324, листопад 2022 - 61,571510,703, грудень 2022 - 677,222, січень 2023 - 718,677, лютий 2023 - 619,981, березень 2023 - 573,358;

- Загальний обсяг тис.куб.м: вересень 2022 - 0,000, жовтень 2022 - 255,932, листопад 2022 - 629,997, грудень 2022 - 847,732, січень 2023 - 926,916, лютий 2023 - 787,537, березень 2023 - 896,408.

Відповідно до п. 2.2.1. Обсяг І (фіксований) природного газу використовується Споживачем для потреб виробництва теплової енергії для надання послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води населенню та/або постачання теплової енергії як товарної продукції для зазначених потреб.

Обсяг III (фіксований) природного газу використовується Споживачем для виробництва теплової енергії для надання послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води бюджетним установам/організаціям та релігійним організаціям, закладам охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо), закладам охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), підприємствам, установам та організаціям, що перебувають в управлінні Державного управління справами, та/або постачання теплової енергії як товарної продукції для зазначених потреб.

Обсяг II природного газу використовується Споживачем для потреб, відмінних від тих, що покриваються за рахунок Обсягів І (фіксований) та III (фіксований).

Приймання-передача газу, переданого Постачальником Споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу (п. 3.5. Договору).

Згідно з п. 4.1. Договору ціна та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим Договором, встановлюється наступним чином:

4.1.1. Ціна обсягів газу, визначених в пункті 2.1 цього Договору як Обсяг І (фіксований) за 1000 куб. м газу без ПДВ - 6 183,33 грн, крім того ПДВ за ставкою 20%, всього з ПДВ - 7 420,00 грн;

крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124,16 грн без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді нарівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом - 136,576 грн, крім того ПДВ 20% - 27,315 грн, всього з ПДВ - 163,89 грн за 1000 куб. м.

Всього ціна газу для Обсягу І (фіксований) за 1000 куб. м з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед, становить 7 583,89 грн.

4.1.2. Ціна обсягів газу, визначених в пункті 2.1 цього Договору як Обсяг ІІ (фіксований) за 1000 куб. м газу без ПДВ - 31 937,92 грн, крім того ПДВ за ставкою 20%, всього з ПДВ - 38 325,50 грн;

крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124,16 грн без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді нарівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом - 136,576 грн, крім того ПДВ 20% - 27,315 грн, всього з ПДВ - 163,89 грн за 1000 куб.м.

Всього ціна газу для Обсягу ІІ (фіксований) за 1000 куб. м з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед, становить 38 489,39 грн.

4.1.3. Ціна обсягів газу, визначених в пункті 2.1. цього Договору як Обсяг III (фіксований) за 1000 куб.м газу без ПДВ - 13 658,33 грн, крім того ПДВ за ставкою 20%, всього з ПДВ - 16 390,00 грн;

крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124,16 грн без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді нарівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом - 136,576 грн, крім того ПДВ 20% - 27,315 грн, всього з ПДВ - 163,89 грн за 1000 куб. м.

Всього ціна газу для Обсягу III (фіксований) за 1000 куб. м з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед, становить 16 553,89 грн.

Загальна фактична вартість цього Договору дорівнює вартості фактично використаного за цим Договором природного газу з урахуванням вартості послуг його транспортування (п. 4.3. Договору).

У розділі 5 Договору сторони погодили порядок та умови проведення розрахунків. Так, Споживач здійснює розрахунок за придбані обсяги природного газу в наступному порядку: 70 відсотків вартості фактично переданого відповідно до акту/актів приймання - передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу; остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту/актів приймання-передачі природний газ - до 15-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому Споживач повинен був сплатити 70 відсотків грошових коштів за відповідний розрахунковий період.

У разі відсутності акту/актів приймання-передачі, фактична вартість переданого Споживачу природного газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.3 пункту 3.5 цього Договору (п.5.1.).

Відповідно до п. 13.1 даний договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення підписів печаткою (за наявності) та діє до 31.03.2023, а в частині розрахунків - до повного їх виконання.

У п.13.3 угоди сторони погодили такий порядок внесення змін до цього Договору: усі зміни і доповнення до цього Договору оформлюються у формі додаткової угоди про внесення змін до цього Договору та підписуються уповноваженими представниками Сторін, в т.ч. з урахуванням п. 13.6 цього Договору, крім випадків, зазначених у пунктах 13.4. та 13.5.

Надалі між контрагентами були укладені додаткові угоди: №2 від 27.02.2023, №3 від 03.04.2023, №4 від 04.04.2023, якими серед іншого, внесли зміни у п.13.3, а саме: "Строк дії Договору та інші умови" Договору замінити слова та цифри 31.03.2023 на слова та цифри 30.04.2023.

На виконання умов Договору, за період з жовтень - грудень 2022 року, січень-квітень 2023 року, Постачальник передав у власність Споживача природний газ на загальну суму 39 967 614,79 грн, що підтверджується Актами приймання - передачі природного газу:

- від 31 жовтня 2022 р., обсяг переданого газу: 3,59100 тис. куб. м, вартістю: 27 233,74 грн (обсяг І);

- від 31 жовтня 2022 р., обсяг переданого газу: 11,69100 тис. куб. м, вартістю: 193 531,50 грн (обсяг ІІІ);

- від 30 листопада 2022 р., обсяг переданого газу: 44,78200 тис. куб. м, вартістю: 339 621,64 грн (обсяг І);

- від 30 листопада 2022 р., обсяг переданого газу: 3,43800 тис. куб. м, вартістю: 132 326,54 грн (обсяг ІІ);

- від 30 листопада 2022 р., обсяг переданого газу: 294,91000 тис. куб. м, вартістю: 4 881 906,88 грн (обсяг ІІІ);

- від 31 грудня 2022 р., обсяг переданого газу: 48,96100 тис. куб. м, вартістю: 371 314,70 грн (обсяг 1);

- від 31 грудня 2022 р., обсяг переданого газу: 7,40000 тис. куб. м, вартістю: 284 821,52 грн (обсяг ІІ);

- від 31 грудня 2022 р., обсяг переданого газу: 503,92400 тис. куб. м, вартістю: 8 341 901,05 грн (обсяг ІІІ);

- від 31 січня 2023 р., обсяг переданого газу: 77,00800 тис. куб. м, вартістю: 584 019,98 грн (обсяг І);

- від 31 січня 2023 р., обсяг переданого газу: 6,25100 тис. куб. м, вартістю: 240597,22 грн (обсяг ІІ);

- від 31 січня 2023 р., обсяг переданого газу: 469,71300 тис. куб. м, вартістю: 7 775 576,02 грн (обсяг ІІІ);

- від 28 лютого 2023 р., обсяг переданого газу: 72,65900 тис. куб. м, вартістю: 551 037,66 грн (обсяг І);

- від 28 лютого 2023 р., обсяг переданого газу: 6,16400 тис. куб. м, вартістю: 237 248,63 грн (обсяг ІІ);

- від 28 лютого 2023 р., обсяг переданого газу: 511,31400 тис. куб. м, вартістю: 8 464 234,28 грн (обсяг ІІІ);

- від 31 березня 2023 р., обсяг переданого газу: 40,29900 тис. куб. м, вартістю: 305 623,08 грн (обсяг І);

- від 31 березня 2023 р., обсяг переданого газу: 4,39300 тис. куб. м, вартістю: 169 083,91 грн (обсяг ІІ);

- від 31 березня 2023 р., обсяг переданого газу: 328,03400 тис. куб. м, вартістю: 5 430 237,83 грн (обсяг ІІІ);

- від 30 квітня 2023 р., обсяг переданого газу: 9,83600 тис. куб. м, вартістю: 74 595,11 грн (обсяг І);

- від 30 квітня 2023 р., обсяг переданого газу: 94,40100 тис. куб. м, вартістю: 1 562 703,50 грн (обсяг ІІІ).

За дані обсяги газу відповідач розрахувався частково у жовтні - грудні 2022 року, січні - лютому 2023 року, частково у березні 2023 року.

Відтак, за твердженням позивача, борг його контрагента за постачання природного газу становить 3 342 243,43 грн., сума якого і є предметом судового розгляду у даній справі.

Дослідивши норми чинного законодавства, оцінивши зібрані у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов слід задовольнити в повному обсязі, виходячи з наступних міркувань.

За положеннями ч. 1 ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Аналогічні за змістом норми містяться і в ст.ст.509,526 Цивільного кодексу України.

До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з врахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За своїм змістом та правовою природою укладений між сторонами правочин є договором поставки.

В силу ст. 712 ЦК України, ч. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 191 Господарського кодексу України передбачено, що державні регульовані ціни запроваджуються Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, державними колегіальними органами та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу" № 329-VIII від 09.04.2015 передбачено, що постачання природного газу здійснюється за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем, крім випадків, передбачених цим Законом.

Матеріалами справи підтверджено, що ціна газу на періоди поставки була врегульована сторонами відповідно до умов Договору.

Частиною 1 статті 530 ЦК України обумовлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч. 7 ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 ЦК України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Згідно із ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За таких обставин, сума основної заборгованості перед позивачем станом на час звернення із позовом та вирішення даного спору становить 3 342243,43 грн, яка відповідачем не спростована, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення як заявлені обґрунтовано та правомірно.

Щодо заперечень відповідача, суд зазначає наступне.

Станом на момент укладення між сторонами спірного договору діяв Закон України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування" (далі - Закон 2479-IX), відповідно до статті першої якого (в редакції, чинній на дату укладення договору) протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, забороняється підвищення тарифів на: послуги з розподілу природного газу для всіх категорій споживачів; теплову енергію (її виробництво, транспортування та постачання) для населення, послуги з постачання теплової енергії для населення та постачання гарячої води для населення.

Статтею 2 Закону 2479-IX визначені гарантії, що надаються суб`єктам господарювання, зокрема, суб`єктам господарювання, що здійснюють виробництво та/або транспортування, та/або постачання теплової енергії і надають послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, щодо яких запроваджено мораторій згідно з частиною першою статті 1 цього Закону, компенсується: заборгованість з різниці в тарифах на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, на теплову енергію, послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, що підлягає врегулюванню на умовах та в порядку, визначених Законом України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення".

У статті 4 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення" (далі-Закон 1730-VIII) встановлено, що взаєморозрахунки або перерахування субвенції проводяться щодо врегулювання заборгованості з різниці в тарифах для погашення кредиторської заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій перед ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", суб`єктом господарювання, що здійснює функції постачальника "останньої надії", за спожитий природний газ з 1 червня 2021 року по останнє число шостого місяця після місяця, в якому припинено або скасовано воєнний стан (без урахування розміру зобов`язань із сплати неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за спожитий природний газ), не погашеної на початок місяця, в якому укладається договір про організацію взаєморозрахунків, а в разі її відсутності - кредиторської заборгованості перед операторами газотранспортної чи газорозподільної системи за послуги з розподілу або транспортування природного газу.

Пунктом 51 постанови Верховного Суду від 23.04.2024 у справі №925/636/23 сформовано наступний висновок щодо застосування норм статті 4 Закону № 1730-VIII в редакції Закону № 2479-IX:

"1) стаття 4 Закону України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування" № 1730-VIII в редакції Закону України від 29 липня 2022 року № 2479-IX має на меті врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ з 1 червня 2021 року. Це врегулювання здійснюється шляхом взаєморозрахунків між сторонами заборгованості; перерахування субвенції з державного бюджету теплопостачальним та теплогенеруючим організаціям для погашення заборгованості;

2) наявність заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію та послуги з її постачання не є достатньою підставою для звільнення теплопостачальних та теплогенеруючих організацій від обов`язку оплатити спожитий ними природний газ, а також послуги з його розподілу та транспортування. Для застосування цього механізму сторони мають укласти договір про організацію взаєморозрахунків. Умови та порядок проведення взаєморозрахунків або перерахування субвенції у 2022 році визначені постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2022 року № 1403;

3) Закон не передбачає можливість проведення взаєморозрахунків за рішенням суду при вирішенні спору про стягнення заборгованості за спожитий газ. Суд не може провести таке зарахування самостійно".

Таким чином, факт наявності заборгованості держави перед відповідачем з різниці в тарифах не припиняє його зобов`язання щодо оплати за спожитий природний газ.

В той же час, статтею 4 Закону 1730-VIII встановлено, що взаєморозрахунки або перерахування субвенції проводяться у порядку та на умовах, затверджених Кабінетом Міністрів України, за рахунок та в межах видатків державного бюджету за цільовим призначенням, джерелом формування яких є надходження, визначені Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" та на наступні роки на погашення заборгованості з різниці в тарифах.

Таким чином, джерелом погашення заборгованості позивача перед відповідачем за спожитий природний газ законодавець визначає суму компенсації заборгованості з різниці в тарифах, що здійснюється за рахунок видатків державного бюджету.

Отже, в даному випадку повинна бути вчинена юридично значима дія щодо фактичного погашення суми основного боргу за поставлений природний газ, зокрема, укладено договір про організацію взаєморозрахунків між учасниками спору.

В свою чергу, підписавши договір про організацію взаєморозрахунків, сторони погоджуються з тим, що між ними встановлюється інший (відмінний від того, що був передбачений у договорі постачання природного газу) порядок розрахунків і строк проведення розрахунків за природний газ, поставлений за договором постачання природного газу.

Наведена правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 16.01.2020 у справі № 912/685/19 та від 29.04.2020 у справі № 917/693/19.

До підписання договору про організацію взаєморозрахунків зобов`язання відповідача з оплати природного газу не припиняються.

В той же час, як вбачається з матеріалів справи та підтверджується сторонами, договір про організацію взаєморозрахунків між останніми не підписувався.

Як наслідок, заявлені у даній справі позовні вимоги задовольняються судом повністю.

Судовий збір, в силу ст.129 ГПК України, покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 79, 86, 126, 129, 233, 236-238, 240, 241, 242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Комунального підприємства теплових мереж Тернопільської обласної ради "Тернопільтеплокомуненерго" (вул. Київська, 3А, м. Тернопіль, 46016, код ЄДРПОУ 03353590) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 42399676) основний борг в сумі 3 342 243 (три мільйони триста сорок дві тисячі двісті сорок три) грн 43 коп. та 40 106 (сорок тисяч сто шість) грн 92 коп. витрат зі сплати судового збору. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, в порядку та строки встановлені ст.ст. 256-257 ГПК України. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повний текст рішення складено 07.07.2025.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Суддя О.В. Руденко