Рішення від 04.07.2025 по справі 646/13599/24

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 646/13599/24 Провадження 2/636/1647/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.07.2025 місто Чугуїв

Чугуївський міський суд Харківської області в складі:

головуючого судді Золотоверхої О. О.

за участю секретаря судового засідання Караулової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Пей» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

24.01.2025 з Червонозаводського районного суду м. Харкова до Чугуївського міського суду Харківської області надійшла позовна заява, в якому представник позивача просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №GP-5377651 від 06.11.2013 у розмірі 45753.52 грн. станом на 16.07.2024, та судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між АТ «БАНК РЕНЕСАНС КАПІТАЛ» та відповідачем було укладено кредитний договір №GP-5377651 від 06.11.2013. Вказаний правочин було вчинено Відповідачем шляхом підписання пропозиції укласти договір карткового рахунку та договір страхування (оферта) з АТ «Банк Ренесанс Капітал». В подальшому АТ «Банк Ренесанс Капітал» припинилося шляхом приєднання до ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк». Як наслідок, ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» стало правонаступником усіх прав та зобов`язань ПАТ «Банк «Ренесанс Капітал». На підставі зазначеного вище кредитного договору Позичальнику надано грошові кошти в якості кредиту у сумі 28600 грн., на умовах строковості, поворотності та оплатності. Розмір процентної ставки склав 11% річних, а розмір комісії за користування кредитом 2,30%. Підписана Відповідачем пропозиція є договором приєднання, який містить умови договору банківського рахунку та кредитного договору: номер рахунку, сума кредиту (кредитного ліміту) 28600 грн., розмір процентної ставки - 11 % річних, розмір комісії - 2,30% річних. Як вбачається з підписаної Відповідачем пропозиції, остання письмово підтвердила, що отримала та ознайомилася з інформацією про умови кредитування рахунку та орієнтовну загальність вартість кредиту, надані виходячи із обраних Відповідачем умов кредитування. Також, Відповідач підтвердила про отримання всіх пояснень, необхідних для забезпечення можливості оцінити, чи адаптований договір до потреб позивача та фінансової ситуації, зокрема шляхом роз`яснення наведеної інформації, в тому числі суттєвих характеристик запропонованих послуг та певних наслідків, в тому числі в разі невиконання позивачем зобов`язань за таким договором. У преамбулі пропозиції є посилання на Загальні умови договорів кредитування, відкриття та ведення рахунків, які містять деталізовані умови видачі, обслуговування кредиту, порядку нарахування процентів, комісії, відповідальності та інші умови кредитування. Загальні умови договорів кредитування, відкриття та ведення рахунків погоджені Відповідачем. Враховуючи зазначене вище, Відповідач ознайомлена умовами договору - про що свідчить її власний підпис, оскільки Відповідач під час укладення договору ознайомилася з його текстом та змістом в цілому, жодних заперечень щодо уточнення чи зміни його викладу не висловлювала. Відповідач довготривалий строк не виконувала належним чином свої кредитні зобов`язання перед Банком. Заборгованість відповідача перед Банком станом на 07.05.2024 складала 45753,52 грн., з яких: 19334,43 грн. заборгованість за кредитом; 11490,8 грн., заборгованість по процентам, 14928,29 грн., заборгованість за комісією. 08.05.2021 між АТ «ПУМБ» та ТОВ «ФК «ФІНАКО» укладено договір відступлення права вимоги (цесії) № 1, за яким ТОВ «ФК «ФІНАКО», отримало (набуло) право грошової вимоги до боржників БАНКУ, вказаних у реєстрі боржників, в т.ч. і до відповідача. В наступному, а саме 16.07.2024, між ТОВ «ФК «ФІНАКО» та ТОВ «ФК «СМАРТ ПЕЙ» було укладено договір факторингу № 1, за яким ТОВ «ФК «СМАРТ ПЕЙ» отримало (набуло) право грошової вимоги до боржників БАНКУ (Позикодавця), вказаних у реєстрі боржників, в т.ч. і до Відповідача. Згідно реєстру боржників, загальна сума заборгованості Відповідача станом на дату укладання Договору факторингу за Кредитним договором склала 45753,52 грн, з яких: 19334,43 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 11490,8 грн. сума заборгованості за відсотками, 14928,29 грн., заборгованість за комісією. Вказана сума боргу була нарахована БАНКОМ та не змінювалась з дати відступлення права вимоги за договором цесії від 08.05.2024. На підставі викладеного представник позивача просив позов задовольнити.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав заяву, в якій просила розгляд проводити без участі представника, позов підтримала, не заперечувала проти винесення заочного рішення.

Відповідач у судові засідання 11.04.2025 та 04.07.2025 не з`явилася, причину неявки суду не повідомила, про дату та час розгляду справи повідомлялася своєчасно та належним чином, відзив на позов не надала, заяв про розгляд справи в її відсутності не надходило.

Зі згоди представника позивача, керуючись вимогами ч. 4 ст. 223, ст. ст. 280, 281 ЦПК України, суд проводить заочний розгляд справи.

Суд, розглянувши позов, повно та всебічно дослідивши надані докази, встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

06.11.2013 між АТ «Банк Ренесанс Капітал» та ОСОБА_2 підписано пропозицію укласти Договори (оферта) (копія а.с.136), згідно якої клієнт (відповідач) пропонує АТ «Банк Ренесанс Капітал» та ПрАТ «УАСК «АСКА ЖИТТЯ» укласти з нею договір про надання споживчого кредиту; договір карткового рахунка, договір страхування; підтвердила, що в день подання до Банку цієї Пропозиції ознайомлена з останньою чинною редакцією Умов з усіма змінами, Правил користування платіжними картками Банку та Тарифами які розміщуються Банком на інформаційних стендах у відділеннях Банку та на його офіційному сайті, з інформацією про умови кредитування та умови кредитування Карткового рахунку (у формі овердрафту), а також орієнтовну сукупну вартість кредиту. Умови кредиту зазначено наступні: номер кредитного договору - GP-5377651, сума 28600.00 грн. (25000.00 грн. на загальні цілі, 3600.00 грн. в оплату договору страхування); строк 36 місяців; розмір комісії за обслуговування 2.30 %, розмір процентної ставки 11 % річних; спосіб видачі безготівковий. Наявні також умови договору страхування, графік платежів (період з 06.11.2013 по 06.11.2016). Пропозицію підписано власноручним підписом клієнта.

Надано і копію загальних умов договорів кредитування, відкриття та ведення рахунків, підписані клієнтом власноручним підписом без ознак підпису клієнта (а.с.31-32).

Згідно копії детальної інформації про юридичну особу щодо ПАТ «БАНК РЕНЕСАНС КАПІТАЛ" (а.с.13-14) припинив діяльність 19.07.2016, правонаступником зазначено ПАТ «ПУМБ». Факт правонаступництва зафіксовано і у статуті АТ «ПУМБ» (копія редакції від 23.12.2021 а.с.16-19)

На підтвердження видачі позичальнику коштів до суду надано копію платіжної інструкції №2725946 від 06.11.2013 на суму 28600.00 грн. «Видача кредита зг. Договору GP-5377651 від 06.11.2013» (а.с.7, 43).

Надано і виписку по особовому рахунку з 06.11.2013 по 07.05.2024 стосовно ОСОБА_1 (а.с.10-12, 44-46), з якої вбачається внесення позичальником коштів на погашення заборгованості.

З розрахунку заборгованості, складеного АТ «ПУМБ» (а.с.8-9) заборгованість відповідача за договором № GP-5377651 від 06.11.2013 становить 45753.52 грн., з яких: 19334.43 грн. заборгованість за кредитом; 11490.80 грн. заборгованість процентами, за комісією 14928.29 грн. При цьому з розрахунку вбачається, що заборгованість по кредиту розрахована за період з 06.12.2013 по 06.11.2016, заборгованість по процентам за період з 06.11.2013 по 01.12.2019, за комісією з 06.12.2013 по 07.05.2024; позичальником погашено: за тілом кредиту 9265.57 грн., за процентами 2904.90 грн., по комісії - 8752.51 грн.

08.05.2024 між АТ «ПУМБ» та ТОВ «ФК «ФІНАКО» в електронному вигляді укладено договір відступлення прав вимоги (цесії) №1(копія а.с.20-22а, підписано цифровими підписами), згідно якого останнім за плату відступається право вимоги до боржників, зазначених у реєстрі боржників з дня надходження оплати прав вимоги. Згідно копії витягу з реєстру боржників №1 до Договору відступлення прав вимоги (цесії) №1 від 08.05.2024 до ОСОБА_1 за договором № GP-5377651 від 06.11.2013 у сумі 45753.52 грн. (а.с.15). Надано і копію платіжної інструкції №250 від 08.05.2024 про оплату за договором про відступлення прав вимоги (цесії) від 08.05.2025 (а.с.48).

До суду надано повідомлення на адресу позивача про відступлення прав вимоги ТОВ «ФК «ФІНАКО», складеного від імені представника АТ «ПУМБ» у розмірі 60053.52 грн. щодо договору GP-5377651 від 06.11.2013 (а.с.47, 49), проте вказані документи не містить ні дати, ні вихідного номера, ні підпису особи, яка його склала.

16.07.2024 між ТОВ «ФК «ФІНАКО» та ТОВ «ФК «СМАРТ ПЕЙ» в електронному вигляді укладено договір факторингу №2 (копія а.с.25-28а, підписано цифровими підписами), згідно якого останнім за плату відступається право вимоги до боржників, зазначених у відповідних реєстрах боржників у день здійснення оплати ціни прав вимоги. Згідно копії витягу з реєстру боржників до Договору факторингу №2 від 16.07.2024 до ОСОБА_1 за договором № GP-5377651 від 06.11.2013 у сумі 45753.52 грн. (а.с.15). надано і копію платіжної інструкції від 17.07.2024 щодо оплати за договором факторингу (а.с.36).

22.07.2024 позивачем на адресу відповідача надіслано письмову вимогу (повідомлення) щодо необхідності погасити заборгованість за договором GP-5377651 від 06.11.2013 у розмірі 60053.52 грн. (а.с.35)

За змістом статей626,628 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1ст. 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 638 ЦК Українипередбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 1055 ЦК Україниустановлено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ч. 1ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування», у чинній на день укладення Договору редакції, договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Примірник укладеного в електронному вигляді договору про споживчий кредит та додатки до нього надаються споживачу у спосіб, що дозволяє встановити особу, яка отримала примірник договору та додатків до нього, зокрема, - шляхом направлення на електронну адресу або іншим шляхом з використанням контактних даних, зазначених споживачем під час укладення договору про споживчий кредит. Обов`язок доведення того, що один з оригіналів договору (змін до договору) був переданий споживачу, покладається на кредитодавця.

Відповідно до ч. 1ст. 207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно зі ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», у чинній на день укладення сторонами Договору редакції (далі Закон), електронний документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 6 Закону для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Відповідно до ч.1ст.1 Закону України «Про електронні довірчі послуги», електронний підпис, електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються ним як підпис; електронні дані, будь-яка інформація в електронній формі; засіб електронного підпису чи печатки апаратно-програмний або апаратний пристрій чи програмне забезпечення, які використовуються для створення та/або перевірки електронного підпису чи печатки.

Відповідно до змісту ст. 7 Закону оригінал електронного документа повинен давати змогу довести його цілісність та справжність у порядку, визначеному законодавством; у визначених законодавством випадках може бути пред`явлений у візуальній формі відображення, в тому числі у паперовій копії. Копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством.

Згідно зі ст.14 Закону електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства України або на підставі договорів, що визначають взаємовідносини суб`єктів електронного документообігу. Використання електронного документа у цивільних відносинах здійснюється згідно з загальними вимогами вчинення правочинів, встановлених цивільним законодавством.

Відповідно до п. 5 ч. 1ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», у чинній на день укладення сторонами Договору редакції, у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні: електронний договір домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з ч.ч. 1-3ст.100ЦПК України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис». Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу. Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.

Частиною 13статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», передбачено, що електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36Господарського процесуальногокодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно зі змістом ст.ст.526,527,530 ЦК Українизобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до статті 1054 ЦК Україниза кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (частина 1статті 1049 ЦК України).

У відповідності до ч. 2 ст.1054та ч. 2 ст.1050 ЦК Українинаслідками порушення боржником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення усієї суми кредиту.

Відповідно доч.1ст.512ЦКУкраїни Кредитору зобов`язанніможе бутизамінений іншоюособою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (частин перша статті 513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові і відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Частиною першою статті 1077 ЦК визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом частини першої статті 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно зі статтею 1081 ЦК України, клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Частинами першою, другою статті 1082 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

Неотримання боржником письмового повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові не є перешкодою для реалізації права фактора звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду, а боржник у судовому засіданні має можливість заперечувати проти вимог фактора, що відповідає положенням статті 124 Конституції України.

Крім того, за змістом наведених положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особи, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первинному кредитору і таке виконання зобов`язання є належним.

Верховний Суд у постанові від 02.11.2021 у справі № 905/306/17 зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія, як заінтересована сторона, повинна надати суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.

Визначення поняття зобов`язання міститься у ч.1ст.509 ЦК України.

Відповідно до цієї норми зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст.1048ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

З положень частини 1, 2ст. 1056-1 ЦК Українивбачається, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Заст.610 ЦК Українипорушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідност.629 ЦК Українидоговір є обов`язковим для виконання сторонами.

Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері визначає Закон України «Про споживче кредитування»(далі також -Закон України № 1734-VIII), який набрав чинності 10 червня 2017 року.

За статтею 11Закону України«Про захистправ споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України № 1734-VIII.

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, уключаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту. Додатком 2 до Правил про споживчий кредит до платежів за додаткові та супутні послуги банку віднесено, у тому числі, розрахунково-касове обслуговування.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону № 1734-VIIIтапідтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості (постанова Великої Палати Верховного Суду в постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19, провадження № 14-44цс21),

Відповідно до частини 4 статті 263ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У той же час суд вважає за необхідне зазначити наступне.

За загальним правилом, передбаченим статтею 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частинами другою, третьою статті 215ЦК України визначено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до частини першоїстатті 216ЦК Українинедійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Згідно зі статтями 11,18Закону України«Про захистправ споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування». Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Перелік несправедливих умов у договорах із споживачами не є вичерпним. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

Отже, для кваліфікації умов договору несправедливими необхідна наявність одночасно таких ознак: по-перше, умови договору порушують принцип добросовісності (пункту 6 частини першої статті3, частина третя статті509 ЦК України); по-друге, умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків сторін; по-третє, умови договору завдають шкоди споживачеві.

Відповідно до статті 47 Закону України«Про банкиі банківськудіяльність» банк самостійно встановлює процентні ставки та комісійну винагороду за надані послуги.

Після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит (частини перша та друга статті 11 Закону України «Про споживче кредитування»).

Відповідно до частини п`ятої статті 12Закону України«Про споживчекредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Поняття «строк договору», «строк виконання зобов`язання» та «термін виконання зобов`язання» згідно з приписамиЦК Українимають різний зміст.

Відповідно до частини першоїстатті 251 ЦК Українистроком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. А згідно з частиною другою цієї статті терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а термін - календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (стаття 252 ЦК України).

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору (частина першастатті 631 ЦК України). Цей строк починає спливатиз моменту укладення договору (частина друга вказаної статті), хоча сторони можуть встановити, що його умови застосовуються до відносин між ними, які виникли до укладення цього договору (частина третя цієї статті). Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (частина четвертастатті 631 ЦК України).

Відтак, закінчення строку договору, який був належно виконаний лише однією стороною, не звільняє другу сторону від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання нею її обов`язків під час дії договору.

Поняття «строк виконання зобов`язання» і «термін виконання зобов`язання» охарактеризовані устатті 530 ЦК України. Згідно з приписами її частини першої, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на викладене строк (термін) виконання зобов`язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього, зокрема коли сторони погодили строк (термін) виконання ними зобов`язання за договором і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного виконання вказаного зобов`язання.

У відповідності зістаттею 610 ЦК Українипорушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першоюстатті 612 ЦК Україниборжник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Відповідно достатті 599 ЦК Українизобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Отже, після настання терміну внесення чергового платежу за договором і після спливу строку кредитування зобов`язання простроченого боржника за договором не припиняється. Так, зобов`язання може бути належно виконане простроченим боржником і після спливу позовної давності. Згідно з частиною першоюстатті 267 ЦК Україниособа, яка виконала зобов`язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності.

У випадку спливу позовної давності заява про захист цивільного права або інтересу приймається судом до розгляду, проте сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частини друга та четвертастатті 267 ЦК України).

Отже, припис абзацу 2 частини першоїстатті 1048 ЦК Українипро щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Враховуючи викладене, суд вважає, що право позикодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку позики чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другоюстатті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другоюстатті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Вказана позиція викладена у постанові Великої палати Верховного Суду від 28.03.2018 по справі № 444/9519/12 (н/п 4-10 цс 18).

Суд зазначає, що позивачем не надано документів, які б підтверджували перелік послуг, наданих первісним кредитором відповідачу, за які передбачено сплату комісії за обслуговування кредиту. Крім того із тексту пропозиції на укладення договорів від 06.11.2013 взагалі не є зрозумілим розмір такої комісії (на день?, на місяць?, на рік?) та на яку суму вона нараховується (на суму кредиту?, на суму заборгованості по кредиту?). Таким чином суд вважає, що вимоги в частині стягнення заборгованості за комісією у розмірі 14928.29 грн. не підлягають задоволенню.

Щодо заборгованості по відсоткам суд зазначає наступне. З розрахунку заборгованості вбачається, що сума заборгованості по відсоткам становить 11490.80 грн., нарахована за період з 06.11.2013 по 01.01.2020 включно (тобто поза строком) з розрахунку 0.01 % на місяць. З умов оферти від 06.11.2013 вбачається, що відсоткова ставка становить 11.00 % річних, строк кредиту 36 місяців. Таким чином загальна сума процентів за період кредитування склала б 9438.00 грн. (з розрахунку 28600,00 грн. * 11% * 3 роки (що дорівнює 36 місяців) = 9438.00 грн.). При цьому з розрахунку заборгованості вбачається, що по процентам позичальником сплачено 2904,90 грн. Таким чином з відповідача підлягає стягненню сума заборгованості по відсоткам у розмірі 6423,10 грн. (9438,00 грн. 2904,90 грн. = 6423,10 грн.)

Таким чином судвважає,що задоговором № GP-5377651 від 06.11.2013 підлягає стягненню сума заборгованості за тілом кредиту у розмірі 19334.43 грн. та заборгованість за процентами у розмірі 6423.10 грн. (загалом 25757.53 грн.)

Відповідно до ч.ч. 1, 2ст. 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Частинами 1-4статті 12 ЦПК Україниустановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 1 ст.81, ч. 1 ст.83 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Відповідно до ст.89ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі.

Згідно зіст. 80 ЦПК Українидостатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд розподіляє судові витрати відповідно дост. 141 ЦПК України.

Відповідно доч.ч.1,2,8ст.141ЦПК України судовийзбір покладаєтьсяна сторонипропорційно розмірузадоволених позовнихвимог. Іншісудові витрати,пов`язані зрозглядом справи,покладаються: уразі задоволенняпозову на відповідача; уразі відмовив позові напозивача; у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 76-81, 89, 100, 141, 259, 263-265, 268, 273, 279, 280-282, 284, 289,352,354, п.п.15.5п.15ч.1Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Пей» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 ,адреса: АДРЕСА_1 )на користьтовариства зобмеженою відповідальністю«СМАРТ ПЕЙ»(кодЄДРПОУ 43696954,адреса:м.Київ,вул.Іоанна ПавлаІІ,4/6,корп.А,офіс 303)заборгованість задоговором № GP-5377651 від 06.11.2013 у розмірі 25757.53 грн. (двадцять п`ять тисяч сімсот п`ятдесят сім гривень 53 копійки).

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь на користь товариства з обмеженою відповідальністю «СМАРТ ПЕЙ» (код ЄДРПОУ 43696954, адреса: м. Київ, вул. Іоанна Павла ІІ, 4/6, корп.А, офіс 303) понесені останнім судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1364.15 грн. (одна тисяча триста шістдесят чотири гривні 15 копійок).

В задоволенні решти вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його переглядякщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Харківського апеляційного суду через Чугуївський міський суд Харківської області. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя О.О. Золотоверха