Ухвала від 02.07.2025 по справі 478/1716/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 липня 2025 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участю секретаря ОСОБА_4

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_5 , в інтересах засудженого ОСОБА_6 , на ухвалу Казанківського районного суду Миколаївської області від 7 травня 2025 року, стосовно

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

-якою задоволено клопотання ДУ «Казанківська виправна колонія (№93)» відносно засудженого ОСОБА_6 про уточнення початку строку виконання покарання та зарахування у строк покарання часу відбуття покарання в установах виконання покарань на непідконтрольній території України.

Учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_7

захисник ОСОБА_5

(в режимі відеоконференції за допомогою сервісу EASYCON)

встановив:

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі захисник просить ухвалу суду скасувати. Постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволені клопотання ДУ «Казанківська виправна колонія (№93)» відносно засудженого ОСОБА_6 про уточнення початку строку виконання покарання та зарахування у строк покарання часу відбуття покарання в установах виконання покарань на непідконтрольній території України.

Короткий зміст ухвали.

Ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області від 7 травня 2025 року задоволено клопотання ДУ «Казанківська виправна колонія (№93)» відносно засудженого ОСОБА_6 про уточнення початку строку виконання покарання та зарахування у строк покарання часу відбуття покарання в установах виконання покарань на непідконтрольній території України.

Зараховано ОСОБА_6 у строк відбування покарання, визначеного вироком Дарницького районного суду м. Києва від20.07.2017 року, який ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 28.12.2017 року в частині призначеного покарання пом`якшений, період фактичного відбування покарання з 02.05.2018 року по 28.02.2022 року, період відбування покарання в установах виконання покарань на непідконтрольній території України з 01.03.2022 року по 30.07.2024 року, період переміщення на непідконтрольній території України та території російської федерації протягом якого вирок не виконувався, з 31.07.2024 року по 05.10.2024 року включно.

Строк відбуванняпокарання засудженому ОСОБА_6 постановлено обчислюватиз моментуйого повторногозатримання,в порядку виконання вироку Дарницького районного суду м. Києва від20.07.2017 року, який ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 28.12.2017 року в частині призначеного покарання пом`якшений, тобто з 05.10.2024 року.

Узагальнені доводи апеляційної скарги.

В апеляційнійскарзі захисник вказує, що оскаржувана ухвали взагалі не містить пояснень причин зміни початку строку відбування покарання, а чинне законодавство України не містить правових підстав для зміни дати початку відбування покарання судом, навіть за наявності перерви позбавлення волі. Зауважує, що окупаційна влада рф примусово, перевела ОСОБА_6 для відбування покарання з Північної виправної колонії (№ 90) до незаконно сформованої окупаційною владою так званої Керченської виправної колонії № 126, ОСОБА_6 не надавав свого дозволу на перевезення на тимчасово окуповану територію для продовження відбування покарання. Вважає, що вина за незаконне переміщення ОСОБА_6 покладається на представників окупаційної влади, проте чинне законодавство зобов`язує представників органів влади провести евакуацію ув`язнених, що зроблено не було. На думку сторони захисту, суд ухвалив судове рішення за відсутності норми права, яке дозволяє суду прийняти відповідне рішення, тобто фактично суд прийняв на себе компетенцію законодавчого органу.

Обставини встановлені судом першої інстанції.

Адміністрація ДУ «Казанківська виправна колонія (№93)» звернулася до суду з клопотанням відносно засудженого ОСОБА_6 про уточнення початку строку виконання покарання та зарахування у строк покарання часу відбуття покарання в установах виконання покарань на непідконтрольній території України, в якому зазначено, що в ДУ «Казанківська виправна колонія (№93)» з 08.11.2024 року відбуває покарання ОСОБА_6 ,який засуджений вироком Дарницького районного суду м. Києва від 20.07.2017 року за ч.2 ст.121 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 9 років. Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 28.12.2017 року вирок Дарницького районного суду м. Києва від 20.07.2017 року змінено в частині призначеного покарання, ОСОБА_6 вважається засудженим за ч.2 ст.121 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років. В іншій частині вирок залишено без змін. З 22.12.2020 року по 01.03.2022 року засуджений ОСОБА_6 відбував покарання у ДУ «Північна виправна колонія (№90)» (73032, Херсонська область м. Херсон, Друге північне селище, вул. Некрасова, буд.№234). Відповідно до наказу Міністерстваз Питаньреінтеграції тимчасовоокупованих територійУкраїни №309від 22.12.2022року «Прозатвердження Перелікутериторій,на якихведуться (велися)бойові діїабо тимчасовоокупованих російськоюфедерацією» Херсонськаміська територіальнагромада (UA65100150000057191)з 01.03.2022року по11.11.2022року булавключена дотериторій,на якихвелися бойовідії татимчасово булаокупована російськоюфедерацією. Після відступу окупаційних військ російської федерації з частини Херсонської області було встановлено відсутність у ДУ «Північна виправна колонія (№90)» засуджених та осіб, взятих під варту, у тому числі і засудженого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . 05.10.2024 року на виконання вироку Дарницького районного суду м. Києва від 20.07.2017 року ОСОБА_6 був повторно затриманий та поміщений до ДУ «Одеський слідчий ізолятор».

Посилаючись на зазначені вище обставини ДУ «Казанківська виправна колонія (№93)» просить уточнити початок строку виконання покарання засудженому ОСОБА_6 та зарахувати у строк покарання час відбуття покарання в установах виконання покарань на непідконтрольній території України.

Ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області від 7 травня 2025 року задоволено клопотання ДУ «Казанківська виправна колонія (№93)» відносно засудженого ОСОБА_6 про уточнення початку строку виконання покарання та зарахування у строк покарання часу відбуття покарання в установах виконання покарань на непідконтрольній території України. Зараховано ОСОБА_6 у строк відбування покарання, визначеного вироком Дарницького районного суду м. Києва від20.07.2017 року, який ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 28.12.2017 року в частині призначеного покарання пом`якшений, період фактичного відбування покарання з 02.05.2018 року по 28.02.2022 року, період відбування покарання в установах виконання покарань на непідконтрольній території України з 01.03.2022 року по 30.07.2024 року, період переміщення на непідконтрольній території України та території російської федерації протягом якого вирок не виконувався, з 31.07.2024 року по 05.10.2024 року включно. Строк відбуванняпокарання засудженому ОСОБА_6 постановлено обчислюватиз моментуйого повторногозатримання,в порядку виконання вироку Дарницького районного суду м. Києва від20.07.2017 року, який ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 28.12.2017 року в частині призначеного покарання пом`якшений, тобто з 05.10.2024 року.

Обставини встановлені апеляційної інстанції.

Заслухавши доповідь судді,пояснення захисника, думку прокурора, який вважав ухвалу суду законною та обґрунтованою, суд апеляційної інстанції дійшов наступного.

Згідно ч.1 ст.539 КПК України, питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.

Пунктом 14 частини 1 статті 537 КПК України визначено, що під час виконання вироку, суд визначений частиною другою статті 539 КПК України, має право вирішувати питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають під час виконання вироку.

Частиною 2 статті 539 КПК України визначено, що клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається, зокрема, до суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктом 14 ч.1 ст.537 цього Кодексу.

Як вбачається із матеріалів судової справи, вироком Дарницького районного суду м. Києва від20.07.2017 року ОСОБА_6 засуджено за ч.2 ст.121 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 9 років. Строк відбування покарання ОСОБА_6 відраховувати з моменту його затримання та поміщення останнього в ДУ «Київський слідчий ізолятор» (арк.особ.спр.6-13).

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 28.12.2017 року вирок Дарницького районного суду м. Києва від20.07.2017 року відносно ОСОБА_6 змінено в частині призначеного покарання. Пом`якшено ОСОБА_6 покарання за ч.2 ст.121 КК України до позбавлення волі на строк 7 років. У решті вирок залишено без змін (арк.особ.спр.14-23).

Вирок Дарницького районного суду м. Києва від20.07.2017 року набрав чинності 28.12.2017 року (арк.особ.спр.5).

Згідно довідки про судимість №24284516315161219526 від 10.10.2024 року, засуджений ОСОБА_6 був затриманий 02.05.2018 року в порядку виконання вироку Дарницького районного суду м. Києва від20.07.2017 року та поміщений до ДУ «Київський слідчий ізолятор», звідки 18.05.2018 року прибув до ДУ «Бучанська виправна колонія (№85)». 22.12.2020 року вибув із ДУ «Бучанська виправна колонія (№85)» до ДУ «Північна виправна колонія (№90)» (73032, Херсонська область м. Херсон, Друге північне селище, вул. Некрасова, буд.№234) (арк.особ.спр.41-43) де відбував покарання.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року за №2102-IX, у зв`язку з широкомасштабною військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», на всій території України з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який в подальшому неодноразово продовжений відповідними Указами Президента України.

Наказом Міністерстваз Питаньреінтеграції тимчасовоокупованих територійУкраїни №309від 22.12.2022року «Прозатвердження Перелікутериторій,на якихведуться (велися)бойові діїабо тимчасовоокупованих російськоюфедерацією» Херсонськаміська територіальнагромада з01.03.2022року по11.11.2022року булавключена дотериторій,на якихвелися бойовідії татимчасово булаокупована. Таким чином, ДУ «Північна виправна колонія (№90)» , яка розташована в Херсонській області м. Херсон, Друге північне селище, вул. Некрасова, буд.№234 де відбував покарання засуджений в зазначений вище період була тимчасово окупована.

Після відступу окупаційних військ російської федерації з частини Херсонської області було встановлено відсутність у ДУ «Північна виправна колонія (№90)» засуджених та осіб, взятих під варту, у тому числі і засудженого ОСОБА_6 .

Крім того, матеріалами особової справи та матеріалами подання встановлено, що засуджений ОСОБА_6 з 01.03.2022 року по 30.07.2024 року перебував в установах виконання покарань на територіях підконтрольних рф, та був звільнений 30.07.2024 року з місць позбавлення волі на підставі постанови Керчинського міського суду Республіки Крим від 12.07.2024 року, якою вирок Дарницького районного суду м. Києва від20.07.2017 року приведено у відповідність з чинним законодавством російської федерації. Згідно цієї постанови ОСОБА_6 визнано засудженим за ч.4 ст.111 КК РФ до 6 років 6 місяців позбавлення волі з відбуванням покарання в колонії суворого режиму (а.с.43).

З довідки про затримання від 05.10.2024 року вбачається, що на виконання вироку Дарницького районного суду м. Києва від20.07.2017 року ОСОБА_6 був повторно затриманий на території м. Біляївка Одеської області та поміщений до ДУ «Одеський слідчий ізолятор» (арк. спр.3).

З 08.11.2024 року засуджений ОСОБА_6 відбував покарання у ДУ «Казанківська виправна колонія (№93)».З повідомлення ДУ «Казанківська виправна колонія (№93)» від 02.05.2025 року, за вих.№93/6.3-2134, вбачається, що засуджений ОСОБА_6 14.01.2025 року звільнений з ДУ «Казанківська виправна колонія (№93)» по відбуттю строку покарання.

З початком повномасштабної війни росії проти України, в небезпечному становищі опинилися установи виконання покарань, зокрема виправні колонії, в яких тримаються засуджені.

Держава Україна несе відповідальність за осіб, які утримуються в установах відбуття покарання, і тому при відповідних загрозах, має бути чітко запланована вчасна евакуація або релокація закладів, які знаходяться на небезпечних або наближених до небезпечних територій, а також подальший порядок організації їх перебування в інших установах.

Відповідно до Постанови № 934 про «Порядок проведення обов`язкової евакуації окремих категорій населення у разі введення правового режиму воєнного стану», у разі введення правового режиму воєнного стану у місцевостях, наближених до районів, де ведуться бойові дії, проводиться обов`язкова евакуація засуджених та осіб, взятих під варту.

Засуджені належать до цивільного населення, яке підлягає захисту відповідно до норм Женевської конвенції «Прозахист цивільногонаселення підчас війни» та Додаткових протоколів до Женевських конвенцій від 1977 року. Тримання в`язнів на непідконтрольній території є незаконним, оскільки такі дії здійснюються без відповідних повноважень.

Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи державам-учасницям про Європейські пенітенціарні правила, ухваленої 11.01.2006, визначено, що при поводженні з усіма особами, позбавленими волі, необхідно дотримуватись їхніх прав людини. Особи, позбавлені волі, зберігають усі права, яких вони не були законно позбавлені за рішенням суду, відповідно до якого вони засуджені до позбавлення волі чи взяті під варту.

Евакуація установи відбуття покарання, де перебував засуджений ОСОБА_6 , вчасно не відбулася, і ці причини знаходяться поза межами судового розгляду в даному провадженні.

Залишення засудженого ОСОБА_6 на непідконтрольній Україні території є порушенням його прав як особливо вразливої групи населення, і у даному випадку відповідальними за життя та здоров`я засудженого є відповідні органи влади, які мали забезпечити його евакуацію.

Відповідно до КВК України засудженим забороняється порушувати правила поведінки та правила відбуття покарання, без дозволу персоналу пенітенціарних установ виходити з камер та інших приміщень режимних корпусів.

Судом достеменно встановлено, що у встановленому законодавством порядку засуджений ОСОБА_6 не був евакуйований на підконтрольну Державі Україна територію, опинився в районі проведення бойових дій, тобто за своєю волею не порушував обов`язки засудженого встановлені законодавством України, та без дозволу персоналу Державних пенітенціарних установ не залишав приміщень режимних корпусів.

За такихобставин,суд першоїінстанції вірнодійшов довисновку,що викладенівище даніпідтверджують,що ОСОБА_6 перебував вколонії натимчасово окупованійтериторії домоменту йогоповторного затримання 05.10.2024 року, а тому термін його незаконного ув`язнення окупаційною владою підлягає зарахуванню в строк відбуття ним покарання за вироком суду, ухваленого іменем України, коли його виконання в установленому законом порядку стало унеможливлене внаслідок збройної агресії, тимчасової окупації, до дня повернення засудженого на підконтрольну Україні територію.

У зв`язку із встановленими обставинами, з метою вирішення питань, пов`язаних із виконанням вироку Дарницького районного суду м. Києва від20.07.2017 року, який ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 28.12.2017 року в частині призначеного покарання пом`якшений, колегія суддів вважає, що засудженому ОСОБА_6 суд першоїінстанції вірнозарахував у строк відбуття покарання період фактичного відбування покарання, з 02.05.2018 року по 28.02.2022 року, та період відбування покарання в установах виконання покарань на непідконтрольній території України - з 01.03.2022 року по 30.07.2024 року, а також період переміщення на непідконтрольній території України та території російської федерації протягом якого вирок не виконувався - з 31.07.2024 року по 05.10.2024 року, та визначив останньому початок строку відбування покарання з моменту його повторного затримання, тобто з 05.10.2024 року.

Іншого підходу до вказаних ситуацій законодавством України на момент розгляду клопотання ДУ «Казанківська виправна колонія (№93)» судом першої інстанції не визначено.

Такий підхід суд апеляційної інстанції вважає справедливим по відношенню до засудженого ОСОБА_6 , який поза своєю волею опинився на непідконтрольній території України, тим самим, був фактично позбавлений волі до моменту повернення на підконтрольну територію України.

Доводи сторонизахисту проте,що судпершої інстанції,приймаючи рішеннящодо ОСОБА_6 , діявпо замежами своїх повноваженьє неприйнятними.Оскільки, чиннимзаконодавством України,а саме положеннямист.357,359КПК України, визначено,що самесуд вмежах територіальноїюрисдикції якоговідбуває покарання засуджений,наділений компетенцією вирішувати питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають під час виконання вироку.

З оглядуна вищенаведене,колегія суддіввважає,що судпершої інстанції діявв межахсвоїх повноважень, повнота об`єктивнодослідив обставинисправи,прийняв законнета обґрунтованерішення увідповідності звимогами кримінальногопроцесуального законуУкраїни.А томудоводи апелянтапро істотне порушення судомпершої інстанції вимогкримінального процесуальногозакону прирозгляді судовоїсправи тапостановленні судовогорішення щодо ОСОБА_6 , єнеобґрунтованими.За такого, підстав для скасування ухвали суду першої інстанції, а відтак, і для задоволення апеляційної скарги захисника, суд апеляційної інстанції не вбачає.

Керуючись ст. ст. 376, 405, 407, 418, 419, 424, 532 КПК України, апеляційний суд

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , в інтересах засудженого ОСОБА_6 , залишити без задоволення.

Ухвалу Казанківського районного суду Миколаївської області від 7 травня 2025 року, якою задоволено клопотання ДУ «Казанківська виправна колонія (№93)» відносно засудженого ОСОБА_6 про уточнення початку строку виконання покарання та зарахування у строк покарання часу відбуття покарання в установах виконання покарань на непідконтрольній території України, - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді