Постанова від 04.07.2025 по справі 369/6516/16-ц

справа № 369/6516/16-ц головуючий у суді І інстанції Скрипник О.Г.

провадження № 22-ц/824/11052/2025 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Фінагеєв В.О.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

04 липня 2025 року м. Київ

Київський апеляційний суд

у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Фінагеєва В.О. (суддя-доповідач), Кашперської Т.Ц., Яворського М.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09 квітня 2025 року про зупинення провадження, постановлену під головуванням судді Скрипник О.Г.в місті Києві, у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Києво-Святошинському районі Київської області, Товариства з обмеженою відповідальністю «Лука Девелопмент», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, третя особа: Приватне сільськогосподарське товариство «Шевченківське», про скасування державної реєстрації земельної ділянки, скасування кадастрового номеру земельної ділянки та визнання права власності на земельну ділянку, -

В С Т А Н О В И В:

У липні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив суд скасувати державну реєстрацію земельної ділянки за кадастровим номером 3222482000:05:003:0258; скасувати кадастровий номер 3222482000:05:003:0258 земельної ділянки; визнати за ним право власності на земельну частку (пай) за сертифікатом серії РН № 354555 відповідно до складеної ТОВ «Оксоль» за договором від 23 листопада 2015 року технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) громадянину ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства, земельна ділянка розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, Гореницька сільська рада.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09 квітня 2025 року зупинено провадження у зазначеній цивільній справі до розгляду касаційним цивільним судом справи № 369/12244/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, Товариства з обмеженою відповідальністю «Лука Девелопмент», Бучанської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Білогородська сільська рада Бучанського району Київської області, Приватне сільськогосподарське підприємство «Шевченківське», про визнання недійсним рішення, розпорядження, договору, державного акту на право власності на земельну ділянку та визнання права на завершення процедури приватизації.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції через порушення норм процесуального права, неповного з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 вказує, що

п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України передбачено, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Рішення у справі № 369/12244/22 набуло законної сили 04 грудня 2024 року після його перегляду в апеляційному порядку. Водночас, провадження у справі зупиняється до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що підставою зупинення провадження у справі не може бути касаційне оскарження попередніх судових рішень в іншій справі, оскільки рішення суду вже набрало законної сили. Крім того, визначаючи наявність підстав, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, застосовується в тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог чи умов, від яких залежить можливість її розгляду. Отже, підставою для зупинення провадження у справі є не лише існування іншої справи на розгляді в суді та припущення про те, що рішення в ній має значення для цивільної справи, що розглядається, а саме неможливість її розгляду до вирішення іншої справи. Такого висновку судом першої інстанції не наведено.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зокрема щодо зупинення провадження у справі, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вищезазначене, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, виходячи з наступного.

Зупиняючи провадження у справі суд першої інстанції виходив з того, що від вирішення справи 369/12244/22 залежить вирішення даної цивільної справи, а тому провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Києво-Святошинському районі Київської області, Товариства з обмеженою відповідальністю «Лука Девелопмент», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, третя особа: приватне сільськогосподарське товариство «Шевченківське» про скасування державної реєстрації земельної ділянки, скасування кадастрового номеру земельної ділянки та визнання права власності на земельну ділянку слід зупинити до розгляду касаційним цивільним судом справи № 369/12244/22.

З таким висновком суду першої інстанції суд апеляційної інстанції не погоджується з наступних підстав.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Розумність строків розгляду справи судом є одним із принципів цивільного судочинства.

Європейський суд з прав людини зауважив, що розумність тривалості провадження повинна оцінюватись з урахуванням обставин справи та таких критеріїв як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також важливості спору для заявника (FRYDLENDER v. FRANCE, № 30979/96, § 43, ЄСПЛ, від 20 червня 2000 року).

Вимога щодо дотримання розумного строку розгляду справи спрямована на швидкий захист судом порушених прав особи, оскільки будь-яке зволікання може негативно відобразитися на правах, які підлягають захисту, а відсутність своєчасного судового захисту може призводити до ситуацій, коли наступні дії суду вже не матимуть значення для особи та її прав.

Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи.

Частиною 1 ст. 251 ЦПК України передбачено перелік обов`язкових підстав для зупинення провадження, який є вичерпним.

Зокрема, відповідно до пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

За пунктом 5 частини першої статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 6 частини першої статті 251 цього Кодексу, до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.

Така підстава зупинення провадження застосовується у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав заявлених у цій справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

Відповідні норми спрямовані, зокрема, на попередження ухвалення судових рішень, виходячи з доказів і встановлених на їх підставі обставин, які можуть бути спростованими рішенням у іншій справі, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Так, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 грудня 2021 року в справі № 761/33089/20 (провадження № 61-18470св21) вказано, що «тлумачення пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України свідчить, що обов`язкове зупинення провадження у справі можливе за наявності у сукупності таких умов: 1) об`єктивної неможливості розгляду справи до вирішення іншої справи, тобто неможливість для суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі; 2) пов`язаність справ - пов`язаною зі справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; у тому числі йдеться про факти, які мають преюдиційне значення».

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2022 року у справі № 357/10397/19 (провадження № 61-5752сво21) вказано, що «метою зупинення провадження у справі згідно з пунктом 6 частини першої статті 251 ЦПК України є виявлення обставин (фактів), які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому провадженні, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Об`єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у справі, провадження у якій зупинено, зокрема факти, що мають преюдиційне значення. З огляду на вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з`ясовувати: як пов`язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи. Отже, необхідність в зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у конкретній справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв`язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи. Разом із тим, необхідно враховувати, що відповідно до пункту 6 частини першої статі 251 ЦПК України суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду».

Таким чином, для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду необхідно у кожному конкретному випадку з`ясовувати: як пов`язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи.

Необхідність у зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у цій справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв`язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи.

Зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що від вирішення справи 369/12244/22 залежить вирішення даної цивільної справи, а тому провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Києво-Святошинському районі Київської області, Товариства з обмеженою відповідальністю «Лука Девелопмент», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, третя особа: приватне сільськогосподарське товариство «Шевченківське» про скасування державної реєстрації земельної ділянки, скасування кадастрового номеру земельної ділянки та визнання права власності на земельну ділянку слід зупинити до розгляду касаційним цивільним судом справи № 369/12244/22.

Проте, суд, у порушення вимог п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, зазначивши іншу цивільну справи, до вирішення якої зупиняється провадження у справі, не проаналізував предмети та підстави спорів у справах, не вказав, у чому полягає пов`язаність справ, та не зазначив обставини, які б давали обґрунтовані підстави для висновку про необхідність зупинення провадження у справі. Також, судом першої інстанції не враховано, що підставою зупинення провадження у справі не може бути касаційне оскарження попередніх судових рішень у справі, оскільки ці рішення вже набрали законної сили.

Сама по собі взаємопов`язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду однієї справи до прийняття рішення в іншій справі. Підставою для зупинення провадження у справі є не лише існування іншої справи на розгляді в суді та припущення про те, що рішення в ній має значення для справи, що розглядається, а саме неможливість її розгляду до вирішення іншої справи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 липня 2022 року у справі № 923/196/20 (провадження № 12-58гс21) зроблено висновок про те, що формування земельних ділянок їх володільцем, зокрема внаслідок поділу та/або об`єднання, з присвоєнням їм кадастрових номерів, зміною інших характеристик не впливає на можливість захисту права власності чи інших майнових прав у визначений цивільним законодавством спосіб.

Подібні правові висновки викладено також у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 29 травня 2019 року у справі № 367/2022/15-ц (провадження № 14-376цс18), від 01 жовтня 2019 року у справі № 922/2723/17 (провадження 12-2гс19), від 01 вересня 2020 року у справі № 233/3676/19 (провадження № 14-65цс20), від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (провадження 14-2цс21).

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

За таких обставин суд апеляційної інстанції приходить висновку про те, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню із направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись статтями 374, 376, 379, 381, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09 квітня 2025 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених частиною 3 статті 389 Цивільного процесуального кодексу України.

Судді Фінагеєв В.О.

Кашперська Т.Ц.

Яворський М.А.