Рішення

від 21.01.2008 по справі 41/249-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

41/249-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.01.08р.

Справа № 41/249-07

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "Ельгуар", м. Дніпропетровськ 

до  Товариства з обмеженою відповідальністю Торгового дому "ЮМ Металургенергоремонт", м. Дніпропетровськ 

про стягнення 72497,27 грн.

                                                                                Суддя Орєшкіна Е.В.

В засіданні приймали участь представники:

Від позивача: Брижан В.М., директор

Від відповідача: Лівшиць А.С., директор 

СУТЬ СПОРУ:

          Позивач, з урахуванням уточнень позовних вимог (заява б/н від 14.01.08 року) звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 58500 грн., пені –5352,75 грн., відсотків річних –902,15 грн., інфляційних збитків –5440,50 грн., всього -  70195,40 грн.

          В обґрунтування позовних вимог посилається на порушення відповідачем прийнятих на себе зобов'язань щодо оплати поставленої йому позивачем продукції за  умовами укладеного між сторонами договору № 09/11 від 24.11.06 року.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, відзив на позов та витребуваних судом документів не надав, проти позову заперечує, просить суд в позові відмовити, посилаючись на необґрунтованість та безпідставність заявлених позивачем вимог.

За згодою представника позивача в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в сукупності,  господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем –Товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробничим підприємством „Ельгуар” та відповідачем –Товариством з обмеженою відповідальністю Торговим домом „ЮМ Металургенергоремонт” укладений договір № 09/11 від 24.11.06 року, пунктом 1.1. якого передбачено зобов'язання постачальника (позивача у справі)  поставити покупцю (відповідачу у справі) та ввести в експлуатацію вузли обліку дизельного палива у кількості 7 комплектів в асортименті, та зобов'язання покупця, відповідно, прийняти вказаний товар та його сплатити.

На виконання умов договору позивачем поставлена відповідачу продукція на загальну суму 68500 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000003 від 05.03.07 року, копія якої додана до позовної заяви.

Пунктом 5.1. договору сторонами узгоджено, що оплата товару покупцем здійснюється у національній валюті України по факту вводу в експлуатацію вузлів на протязі 5 банківських днів з моменту підписання актів про їх приймання в експлуатацію.

Відповідачем частково сплачена отримана продукція, в розмірі 10000 грн., що підтверджується банківською випискою, копія якої долучена до позову.

Згідно приписів ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, дія яких поширюється на спірні взаємовідносини, зобов'язання мають виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та закону. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України).

На вимогу суду (ухвали від 28.11.07 року, від 20.12.07 року) акту про приймання в експлуатацію вузлів обліку дизельного палива позивачем не подано, відповідачем факт підписання такого акту та ввод в експлуатацію отриманого від позивача товару заперечується.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Посилання позивача на те, що відповідачем при прийнятті товару не було створено відповідних умов для введення вузлів обліку дизельного палива в експлуатацію не доведено належними доказами.

Оскільки строк оплати товару за умовами укладеного між сторонами договору настає після вводу його в експлуатацію та такого доказу сторонами не подано, у відповідності із ст. 612 Цивільного кодексу України відповідач в даному випадку не може  вважатися таким, що прострочив виконання свого зобов'язання, внаслідок чого право позивача, відповідно, не може вважатися порушеним та у позивача не виникає права вимагати решти несплаченої відповідачем  продукції, пені, 3 % річних та інфляційних збитків.

Згідно ст. 1 господарського процесуального кодексу України, підприємства мають право звертатись до суду за захистом свого порушеного права.

Виходячи з вищевикладеного, позивач право на таке звернення на момент вирішення спору ще не набув,  правові підстави для задоволення позовних вимог  відсутні.

Керуючись ст. ст. 1, 33, 44, 49, 82 –84  Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Витрати по справі віднести на позивача.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

          СУДДЯ                                                                   Е.В. ОРЄШКІНА

Рішення підписано 21.01.08 року