Ухвала від 07.07.2025 по справі 320/27881/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/27881/24

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

07 липня 2025 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Файдюка В.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДПС у місті Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 06 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Терра Техніка» до Головного управління ДПС у місті Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 06.05.2025 позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних №11121997/39773812 від 28.05.2024.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Терра Техніка» податкову накладну №82 від 17.04.2024, датою її подання на реєстрацію.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025 вперше подану Головним управлінням ДПС у місті Києві (далі - відповідач-1, ГУ ДПС у м. Києві) у травні 2025 року апеляційну скаргу повернуто апелянту у зв`язку із ненаданням документу про сплату судового збору.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням суду першої інстанції, ГУ ДПС у м. Києві вдруге подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Крім того, апелянтом заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.

Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. ст. 295, 296 КАС України, а саме - пропущено тридцятиденний строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Крім іншого, приписи п. 1 ч. 2 ст. 295 КАС України визначають, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення суду першої інстанції від 06.05.2025 відповідач-1 отримав 06.05.2025 о 20:18, тобто у розумінні ч. 6 ст. 251 КАС України 07.05.2025. Отже, останнім днем подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції з урахуванням приписів п. 1 ч. 2 ст. 295 КАС України було 06.06.2025. Проте апеляційну скаргу подано до суду апеляційної інстанції 01.07.2025, тобто поза межами встановленого приписами КАС України процесуального строку.

В обґрунтування причин поважності пропуску строку на апеляційне оскарження ГУ ДПС у м. Києві посилається на постанову Верховного Суду у справі №820/1212/17, наголошує, що ГУ ДПС у м. Києві невідкладно повторно звернулося із апеляційною скаргою, що свідчить про добросовісне ставлення до процесуальних обов`язків. Окремо звертає увагу, що ГУ ДПС у м. Києві є стороною у багатьох судових справах, що з урахуванням військової агресії російської федерації проти України, звільненням працівників та великим навантаженням на новопризначених зумовлює об`єктивні причини неможливості своєчасного подання апеляційної скарги.

Як вбачається з матеріалів справи, вперше подану ГУ ДПС у м. Києві апеляційну скаргу було залишено без руху ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.06.2025 у зв`язку з несплатою судового збору, яку відповідач-1 отримав в електронному кабінеті 06.06.2025 о 18:15, тобто у розумінні ч. 6 ст. 251 КАС України 07.06.2025. Указаним судовим рішенням було надано десятиденний строк для усунення недоліків. У зв`язку з неподанням документу про сплату судового збору у визначеному в ухвалі розмірі в установлений строк суд ухвалою від 18.06.2025, яку відповідач-1 отримав в електронному кабінеті 19.06.2025 о 18:55, повернув ГУ ДПС у м. Києві вперше подану апеляційну скаргу, відмовивши у задоволенні клопотання про продовження строку для усунення недоліків. Тобто, відповідач-1 мав достатній визначений законодавцем строк для забезпечення усунення недоліків вперше поданої апеляційної скарги у повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У постановах від 24.07.2023 (справа №200/3692/21), від 07.09.2023 (справа №120/3679/22) Верховний Суд сформував висновок, відповідно до якого строк на апеляційне оскарження у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов:

- первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;

- повторне подання апеляційної скарги відбулось в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;

- скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою;

- доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об`єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником;

- наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.

Отже, виключно подання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення не може бути підставою для його поновлення без зазначення обставин, які, на переконання заявника, є поважними для прийняття такого процесуального рішення, що, у свою чергу, мають бути підтверджені належними і допустимими доказами.

Суд апеляційної інстанції відхиляє посилання апелянта на постанову Верховного Суду від 15.05.2020 у справі №820/1212/17, оскільки обставини справи №820/1212/17 є відмінними від справи №320/27881/24, адже до поданої ГУ ДПС у м. Києві апеляційної скарги вдруге відповідачем-1 не надано документ про сплату судового збору, тобто фактично не усунуті недоліки, на які наголошував суд апеляційної інстанції в ухвалі від 06.06.2025.

Суд звертає увагу на те, що вдруге апеляційну скаргу було подано 01.07.2025, тобто майже через два місяці з моменту постановлення оскаржуваного рішення та більш ніж через тиждень з моменту отримання 20.06.2025 ухвали від 18.06.2025 про повернення вперше поданої апеляційної скарги.

При цьому будь-яких доказів, що підтверджує вчинення апелянтом активних дій, спрямованих на апеляційне оскарження судового рішення, матеріали апеляційної скарги не містять. Крім того, ГУ ДПС у м. Києві не наведено аргументів, які б перешкоджали останньому невідкладно подати апеляційну скаргу після отримання ухвали про повернення вперше поданої.

Доводи апелянта про введення воєнного стану в Україні в якості неможливості своєчасної реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення судом оцінюється критично, оскільки, саме по собі введення в Україні воєнного стану з огляду на приписи ч. 2 ст. 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» не може бути самостійною і безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження суб`єкту владних повноважень, а доказів, що такий правовий режим та пов`язані з ним наслідки перешкоджали невідкладно повторно подати апеляційну скаргу відповідачем-1 не надано.

Аргументи ГУ ДПС у м. Києві про збільшення навантаження на працівників не є поважною причиною пропуску строку на подання апеляційної скарги, оскільки така належить до суб`єктивних, а не об`єктивних причин, і свідчить про неналежну організацію роботи контролюючого органу, що узгоджується з позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 19.12.2024 у справі №320/13981/24.

Посилання ГУ ДПС у м. Києві на необхідність поновлення строку на апеляційне оскарження з огляду на те, що за рахунок податкових надходжень формується значна частина доходів Державного бюджету України, суд вважає необґрунтованим, оскільки здійснення відповідних функцій контролюючим органом не може безумовно свідчити про наявність у них права на подання апеляційної скарги без відносно до встановленого законодавцем строку її подання.

Суд звертає увагу, що обмеження строку на апеляційне оскарження не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011). Такі обмеження направлені на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії», справа «Креуз проти Польщі»).

Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку про необґрунтованість твердження апелянта про наявність достатніх правових підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Інших причин поновлення строку звернення до суду ГУ ДПС у м. Києві не зазначено.

Згідно ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Крім того, приписи п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України визначають, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Суд вважає за необхідне зазначити, що правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені положеннями Закону України «Про судовий збір» (далі - Закон).

Відповідно до положень ст. ст. 3 та 4 названого Закону судовий збір справляється за подання апеляційних скарг на рішення суду в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З огляду на те, що предметом позову є визнання протиправним та скасування одного рішення одного суб`єкта владних повноважень та зобов`язання вчинити дії іншого, позовні вимоги є однією вимогами немайнового характеру.

Відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону у редакції, яка діяла на момент подання позову до суду першої інстанції, ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою, складала 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Положеннями ч. 1 зазначеної статті передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01.01.2024 приписами Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3 028 грн.

З огляду на викладене, а також враховуючи те, що відповідно до положень ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи, розмір судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції складає 4 542 грн (3 028 х 150%).

Однак, всупереч вимог КАС України, апелянтом до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору.

Згідно ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до абз. 1 ч. 1, абз. 1 ч. 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Враховуючи, що апелянтом пропущено тридцятиденний строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, а причини його пропуску визнані не поважними, а також до апеляційної скарги не додано документ про доплату судового збору, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без руху та надання ГУ ДПС у м. Києві строку для усунення визначених у вказаній ухвалі недоліків шляхом:

- подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду із зазначенням інших поважних причин для його поновлення, а також надання доказів неможливості подання апеляційної скарги вдруге невідкладно після отримання копії ухвали про повернення вперше поданої;

- надання документу про сплату судового збору у розмірі 4 542 грн на такі реквізити: отримувач коштів - ГУК у м.Києві/Печерс.р-н/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA638999980313171206081026007; код класифікації доходів бюджету - 22030101;

Керуючись ст. ст. 169, 248, 295, 298, 321, 325 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 06 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Терра Техніка» до Головного управління ДПС у місті Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - залишити без руху.

Вказати, що апелянт протягом десяти днів, які обраховуються з моменту отримання копії цієї ухвали, має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших причин для його поновлення, які вважає поважними, а також усунути інші недоліки, викладені у вказаній ухвалі.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, а також не будуть усунуті інші недоліки, викладені в ухвалі, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідачВ.В. Файдюк