Рішення від 08.07.2025 по справі 552/2988/25

Київський районний суд м. Полтави

Справа № 552/2988/25

Провадження 2-а/552/65/25

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

08.07.2025 Київський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого - судді Самсонової О.А.,

секретар судового засідання Хрипунова Т.В.,

учасники справи та їхні представники:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

представник відповідача Шутько Андрій Володимирович,

розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

В СТ АН ОВ ИВ :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Позовна заява обґрунтована тим, що 20 березня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 винесена постанова № 1137 у справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП з накладенням штрафу в розмірі 17000 грн.

Зазначав, що правопорушення ним не вчинялося, до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП він притягнутий безпідставно, розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувся з порушенням установленого порядку, оскаржувана постанова ґрунтується на неповному та необ`єктивному розгляді справи про адміністративне правопорушення, за відсутності належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт неправомірних дій позивача, а отже, не підтверджено вчинення ним адміністративного правопорушення.

Тому позивач просив суд скасувати постанову № 1137 від 20 березня 2025 року по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення в розмірі 17000,00 грн. Провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити. Судові витрати просив покласти на відповідача.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Полтави від 01 травня 2025 року відкрито провадження в даній справі, яку вирішено розглядати в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін.

Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_1 надав відзив на позов, у якому проти позовних вимог заперечив.

У відзиві зазначив, що районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, що ведуть персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які хоч не мають статусу юридичної особи, але є суб`єктами владних повноважень, яким законом надано повноваження розглядати справи про адміністративні правопорушення і відповідно їх рішення, дії чи бездіяльність у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути оскаржена до місцевих загальних судів як адміністративних судів.

У такому випадку саме ці районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки повинні виступати як відповідачі в цих справах.

Позивач ОСОБА_1 оскаржує постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 про притягнення до адміністративної відповідальності, який розглядав справу і накладав адміністративне стягнення, і тому належним відповідачем має бути саме цей орган військового управління.

Оскільки ІНФОРМАЦІЯ_5 не приймав будь-яких управлінських рішень у адміністративній справі, він є неналежним відповідачем.

Також зазначив, що відповідно до абз.7 ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» військовозобов`язані у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Позивачу була надіслана повістка рекомендованим листом через оператора «Укрпошта», згідно якої повинен був з`явитись 11.11.2024 р., однак в зазначений час до ІНФОРМАЦІЯ_6 позивач не з`явився про причини неявки не повідомив. За довідкою про повернення рекомендованого листа АТ «Укрпошта» вбачається, що адресат відсутній за вказаною адресою та була невдала спроба вручити повістку позивачу працівниками поштового відділення, та 20.11.2024 р. повернута відправнику за закінченням встановленого терміну зберігання. Повістка направлялась поштою на фактичну адресу проживання АДРЕСА_1 та яка була зазначена в застосунку Резерв + та зазначається в позовній заяві.

За вчинення зазначеного адміністративного правопорушення на позивача був складений протокол № 1137 від 10.03.2025 р., в якому його було ознайомлено з вимогами ст. 268 КУпАП та повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 20.03.2025р. о 10.00 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Твердження позивача, що він не знав про час та місце розгляду адміністративної справи є хибними. Однак зазначений протокол ОСОБА_1 , відмовився підписувати в присутності двох свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , отже правами зазначеними в ст. 268 КУпАП не скористався пояснень, доказів, заяв та клопотань не надав, та не з`явився на розгляд справи про адміністративне правопорушення про причини неявки не повідомив.

Так після розгляду справи про адміністративне правопорушення була складена постанова № 1137 від 20.03.2025р., яка була направлена позивачу засобами поштового зв`язку та підтверджується супровідним листом № 1137/1 від 20.03.2025р. (з додатками)

Таким чином, відповідач вважає, що оскаржувана постанова є законною та обґрунтованою, винесена в межах повноважень та відповідно до норм чинного законодавства.

Тому відповідач просив суд оскаржувану постанову залишити без змін, а позовну заяву без задоволення.

Позивач, не погодившись з доводами відповідача, викладеними у відзиві, надав відповідь на відзив, у якій зазначив, що до відзиву долучено протокол про адміністративне правопорушення від 10.03.2025 р. за № 1137, який складено солдатом ОСОБА_5 , який є неуповноваженою особою.

Згідно п.13 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затверджене постановою КМУ від 23 лютого 2022 р. № 154, керівник районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки визначає функціональні (посадові) обов`язки підлеглого йому особового складу.

Відповідно до наказу Міністерства Оборони України від 01.01.2024 № 3 «Про затвердження Інструкції зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення», (далі по тексту Інструкція № 3), уповноважені посадові особи територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, яким надано право складати протоколи про адміністративні правопорушення (додаток 1), передбачені статтями 210, 210-1, 211 КУпАП, визначаються наказами керівників відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Натомість, як вбачається із тексту протоколу в ньому не зазначено на підставі якого розпорядчого документу в даному випадку діяв солдат ОСОБА_5 при складанні протоколу, копію розпорядчого документу не долучено до адміністративного матеріалу, що позбавляє як позивача, так і суд об`єктивної можливості зробити однозначний висновок про належні повноваження солдата ОСОБА_5 .

Також зазначив, що позивача належним чином не ознайомили про день, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення: відповідної повістки чи копії протоколу ОСОБА_1 не вручали і відповідачем не надано доказів такого оповіщення, внаслідок чого постанова була винесена за відсутності ОСОБА_1 , що вдруге порушує права позивача на захист.

Посилався на те, що відповідачем не надано доказів того, що у поштовому конверті рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0610201618714 містилась саме повістка № 891559 від 30.10.2024 р., оскільки рекомендоване поштове відправлення не містить опису вкладання, форма 107-П.

Матеріали справи, які надані відповідачем на підтвердження нібито належного оповіщення ОСОБА_1 про надходження йому повістки ТЦК є хибними.

Тому просив скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення від 20.03.2025 р. за № 1137, яка винесена начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 , полковником ОСОБА_2 , а провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 201-1 КУпАП закрити. Провести розподіл судових витрат.

Також заперечував проти клопотання відповідача про зменшення судових витрат.

Суд, дослідивши та вивчивши зібрані по справі докази, приходить до таких висновків.

Судом встановлено, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 від 20 березня 2025 року за № 1137 позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000 грн.

Відповідно до вказаної постанови 10 березня 2025 року об 11 год. 20 хв. в ході перевірки документів гр. ОСОБА_1 встановлено, що 30.10.2024 року військовозобов`язаному ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку було направлено повістку, відповідно до якої йому належало з`явитись 11.11.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_6 для уточнення облікових даних та з питань проходження ВЛК. 15.11.2024 року у поштовому повідомленні було поставлено відмітку про повернення у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою, тобто він був оповіщений належним сином.

Військовозобов`язаний ОСОБА_1 на вказану дату не з`явився, про причини неприбуття не повідомив, чим порушив правила перебування військовозобов`язаних на військовому обліку відповідно до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 20.12.2022 року №1487, ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Встановлено, що ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, за що на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 17000 грн.

Оскаржувана постанова підпису позивача про ознайомлення та одержання примірника цієї постанови не містить.

Вказано, що копію зазначеної постанови від 20.03.2025 року №1137 направлено поштою за вих. №1/1137/1 від 20.03.2025 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 286 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Оскільки суду не надано доказів одержання позивачем копії оскаржуваної постанови до одержання адвокатом її копії за адвокатським запитом від 09 квітня 2025 року, суд приходить до висновку про наявність підстав для поновлення позивачу строку на оскарження постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для притягнення позивача ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, суд виходить з такого.

Статтею 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення(далі - КУпАП) визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Ч. 3 ст. 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність у випадку порушеннязаконодавства прооборону,мобілізаційну підготовкута мобілізацію в особливий період.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

На території України особливий період розпочався 17.03.2014 року відповідно до Указу Президента України від 17.03.2014 року «Про часткову мобілізацію».

На разі в Україні, згідно Указу Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022, введено правовий режим воєнного стану, який є результатом фактичного початку воєнних дій, та який продовжено.

Стаття 22 Закону України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку»визначає, що громадяни зобов`язані: з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України).

Як передбачено ч. 9 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії:

допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік;

призовники - особи, які взяті на військовий облік;

військовослужбовці - особи, які проходять військову службу;

військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави;

резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Також зазначеною нормою передбачено, що призовникам, військовозобов`язаним, резервістам та військовослужбовцям оформлюється та видається військово-обліковий документ, який є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов`язку.

Відповідно до військово-облікового документу №121020201396075800016, яке видано військовозобов`язаному ОСОБА_1 27 вересня 2024 року, його віднесено до складу - рядовий, військове звання солдат, військово-облікова спеціальність 797241 А, рішення військово-лікарської комісії (результати медичного огляду): 25 вересня 2024 року військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_7 він визнаний придатним до військової служби згідно гр. ІІ наказу МОУ від 14.08.2008 року (а.с. 18).

Довідкою військово-лікарської комісії від 25 вересня 2024 року №970 також підтверджується факт проходження ОСОБА_1 медичного огляду ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_8 25 вересня 2024 року (а.с. 16).

З наведеного вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку, вчасно оновив свої особисті дані та пройшов військово-лікарську комісію.

Наведеним спростовується факт неявки позивача до ІНФОРМАЦІЯ_9 для уточнення облікових даних та для проходження ВЛК, що стало підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності.

При цьому чинним законодавством не передбачено необхідність повторного уточнення облікових даних військовозобов`язаного та проходження ВЛК менше ніж через два місяці (11 листопада 2024 року) після того, як він вже уточнив свої дані (25 вересня 2024 року) та пройшов військово-лікарську комісію (25 вересня 2024 року) за відсутності підстав вважати, що відбулися будь-які зміни.

Відповідно до п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженихпостановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487,призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні: 1) перебувати на військовому обліку: 2) прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів.

Підпунктом 10-1 пункту 1 Правил військового обліку призовників і військовозобов`язаних, що є додатком 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, передбачено, що призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану: мати при собі військово-обліковий документ разом з документом, що посвідчує особу, та пред`являти їх за вимогою уповноваженого представника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Держприкордонслужби у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон.

Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови №1137 від 20 березня 2025 року позивач притягнутий до відповідальності саме за те, що не з`явився за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_6 для уточнення обігових даних та проходження ВЛК.

Оскільки судом встановлено, що облікові дані позивачем уточнені та ВЛК пройдено менше, ніж за два місяці до дня, коли його згідно інформації в постанові 1137 викликали до ІНФОРМАЦІЯ_6 , суд приходить до висновку про відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення.

З тексту оскаржуваної постанови вбачається, що ОСОБА_1 притягнутий до відповідальності за порушення правил перебування військовозобов`язаних на військовому обліку.

При цьому адміністративна відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період передбачена ч. 3 ст. 210 КУпАП.

Але позивача притягнуто до відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, що є неправомірним.

Як передбачено приміткою до статті 210 КУпАП України, положення статей 210,210-1КУпАП не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Встановивши, що у вересні 2024 року позивач уточнив свої облікові дані та пройшов ВЛК, суд погоджується з доводами позивача про те, що в подальшому відповідач може отримувати інформацію щодо військовозобов`язаного з офіційних державних реєстрів.

Як ще одну підставу позову, позивачем вказано порушення його прав при розгляді справи, розгляд справи за його відсутності, не надання можливості надати пояснення по суті справи, тощо.

Відповідно до ч.2 ст.77КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.

Згідност.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Але відповідачем не спростовано доводів позивача та не надано суду доказів того, що розгляд справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відбувся з додержанням встановленого законом порядку, в тому числі з додержанням прав позивача та з належним повідомленням його про дату, час та місце розгляду справи.

Статтею 286 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

На підставі викладеного суд приходить до висновку про наявність підстав для скасування постанови № 1137 від 20 березня 2025 року.

Оскільки судом вставлено відсутність підстав вважати, що в діях позивача наявні ознаки складу адміністративного правопорушення, позовні вимоги про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення також підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст. 246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ВИРІШИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк наоскарження постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 № 1137від 20березня 2025року про притягнення його до адміністративної відповідальності як такий, що пропущений з поважних причин.

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 № 1137 від 20 березня 2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний термін з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 , проживаючий: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ,

відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 .

Повний текст рішення виготовлений 08.07.2025 року.

Головуючий О.А.Самсонова