Рішення від 19.06.2025 по справі 922/1893/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" червня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/1893/25

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шатернікова М.І.

при секретарі судового засідання Цірук О.М.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вулиця Георгія Тарасенка, 149; ідент. код 00131954)

до Комунального підприємства "Харківський метрополітен" (61052, м. Харків, вул. Різдвяна, буд. 29; ідент. код 04805918)

про стягнення 11370559,55 грн

за участю представників:

позивача не з`явився

відповідача не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Харківобленерго" (позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Комунального підприємства "Харківський метрополітен" (відповідач) про стягнення з відповідача заборгованості у 11370559,55 грн, з яких: 10 534 975,86 грн боргу за надання послуг з розподілу електричної енергії за грудень 2024; 319 280,71 грн за надання послуг з компенсації перетікань реактивної електричної енергії (КРЕ) за грудень 2024; 220 669, 24 грн - 3% річних за період лютий грудень 2023, лютий квітень 2025; 295 633,74 грн інфляційні за період жовтень листопад 2023, квітень 2025. Позов обґрунтовано з посиланням на порушення відповідачем умов договору на умовах діючого на той час договору про постачання електричної енергії між АТ "Харківобленерго" укладеного 01.01.2019.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 04.06.2025 прийнято позовну заяву АТ "Харківобленерго" до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/1893/25, розгляд якої призначено за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовче провадження, призначено підготовче засідання на "19" червня 2025 р. о 12:30.

Відповідач, в обґрунтування своєї правової позиції, у відзиві на позов (вх. 14388) з посиланням на ч. 2 ст. 46, ч. 1 ст. 191 ГПК України, визнав позов у повному обсязі (всі позовні вимоги); зазначив, що процесуальні наслідки, пов`язані із визнанням позову відповідачу відомі та зрозумілі; з посиланням на ч. 1 ст. 130 ГПК України, наголосив, що 50 відсотків судового збору, сплаченого позивачем при поданні позову у сумі 85 279,50 грн підлягає поверненню останньому з державного бюджету.

Крім того, у поданому відзиві з посиланням на приписи ст. 331 ГПК України, викладено клопотання про розстрочення виконання рішення суду у даній справі шляхом встановлення сплати стягнутих грошових коштів згідно наступного графіку:

- до дня набрання рішенням законної сили 10 854 256,57 грн;

- протягом 1 календарного місяця з дня набрання рішенням законної сили 100 263,75 грн;

- протягом 2 календарних місяців з дня набрання рішенням законної сили 100 263,75 грн;

- протягом 3 календарних місяців з дня набрання рішенням законної сили 100 263,75 грн;

- протягом 4 календарних місяців з дня набрання рішенням законної сили 100 263,75 грн;

- протягом 5 календарних місяців з дня набрання рішенням законної сили 100 263,74 грн;

- протягом 6 календарних місяців з дня набрання рішенням законної сили 100 263,74 грн.

Свої доводи відповідач обґрунтовує з посиланням на неможливість сплати боргу (який визнається ним в повному обсязі) через скрутне матеріальне становище підприємства, які виникло через військову агресію російської федерації проти України та пошкодження майна відповідача внаслідок бойових дій. З огляду на викладені обставини, а саме соціальне значення підприємства для міста Харкова, надання підприємством в умовах воєнного стану послуг з перевезення пасажирів на безоплатній основі, відсутність вини відповідача та враховуючи пріоритет бюджетних асигнувань на національну безпеку і оборону, який є очевидним з огляду на тривалу війну із росією, у зв`язку з чим відповідач не може (як зараз так і в майбутньому) отримати кошти, необхідні для виконання зобов`язання перед позивачем в повному обсязі одним платежем, що унеможливлює виконання рішення суду у даній справі без надання розстрочки, відповідач просить надати йому розстрочку у виконанні рішення.

У судове засідання 19.06.2025 представники сторін не з`явились, про дату і час судового засідання учасники процесу були повідомлені належно відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України.

Частинами 3, 4 ст. 185 ГПК України передбачено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 191, 192 цього Кодексу.

Враховуючи визнання позову відповідачем, керуючись частиною 3 статті 185 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку ухвалити рішення у справі за результатами підготовчого провадження у підготовчому засіданні без розгляду справи по суті.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 19.06.2025 підписано скорочене рішення без його проголошення.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП) № 1446 Акціонерне товариство "Харківобленерго" (позивач) є оператором системи розподілу (надалі - ОСР) та здійснює діяльність з розподілу електричної енергії у межах місць провадження господарської діяльності, а саме на території м. Харкова та Харківської області в межах розташування системи розподілу електричної енергії, та не є постачальником електричної енергії.

Доступ до системи розподілу та послуги з розподілу надаються ОСР з 01.01.2019 усім споживачам, електроустановки яких приєднані до мереж ОСР на території його діяльності на підставі публічного договору приєднання - Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (надалі - Договір), який укладається між Товариством та споживачем, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, за формою (типовою формою) договору, що є додатком № 3 до ПРРЕЕ та розміщена на офіційному сайті АТ "Харківобленерго": www.oblenergo.kharkov.ua.

11.12.2018 уповноваженою особою споживача - КП "Харківський метрополітен" підписано заяву-приєднання до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії на умовах діючого договору про постачання електричної енергії від 01.10.2004 №769 (індивідуальні характеристики об`єкта, потужність, клас надійності, ідентифікаційні коди, особливості обліку тощо).

Враховуючи приписи п. 4 Постанови 312, п.п. 1.2.15, п.п. 2.1.6 ПРРЕЕ та той факт, що відповідач підписав заяву - приєднання до Договору на умовах договору про постачання електричної енергії від 01.10.2004 №769 та продовжив споживання електричної енергії після 11.12.2018, а відтак пропозиція АТ "Харківобленерго" відповідачем була прийнята та Договір на умовах діючого на той час договору про постачання електричної енергії між АТ "Харківобленерго" укладений 01.01.2019.

Відповідно до п. 11.1 Договору цей договір набирає чинності з дня приєднання Споживача до умов цього договору і діє протягом 1 року. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Доказів припинення дії договору не надано, а відтак суд визнає його діючим станом на час розгляду справи.

Згідно із пп. 5.1.1 глава V ПРРЕЕ та пп. 1 п.7.1 Договору Оператор системи має право на отримання своєчасної оплати на надання послуги з розподілу електричної енергії та перетікання реактивної енергії відповідно до умов договорів та законодавства України.

Оплата послуг, наданих оператором системи, здійснюється за тарифами (цінами), які встановлюються Регулятором відповідно до затвердженої ним методики. Тарифи (ціни) на послуги оператора системи оприлюднюються операторами систем у порядку та строки, визначені нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

У відповідності до п.1.17 Додатка № 4 від 01.01.2019 Порядок розрахунків до Договору, оплата послуги з розподілу електричної енергії здійснюється Споживачем у термін, що не перевищує 25 робочих днів з дня отримання остаточного рахунку.

За підсумками розрахункового періоду Оператор системи надає Споживачу рахунок для остаточного розрахунку. Сума платежу остаточного розрахунку визначається, виходячи з тарифів на послуги з розподілу електричної енергії та фактичного обсягу розподіленої електричної енергії згідно з даними «Акта приймання-передачі про надання послуг з розподілу електричної енергії» та «Акта про обсяги розподіленої електричної енергії» та з урахуванням сум платежів, що надійшли від Споживача (п. 1.15 Додатку № 4 до Договору).

Згідно п. 3.3 Договору Споживач, що не є побутовим, зобов`язаний протягом трьох календарних днів після закінчення розрахункового місяця надати Постачальнику послуг комерційного обліку (оператору системи) звіт про покази засобів обліку за розрахунковий місяць. У відповідності до п. 1.4 Додатку №4 «Порядок розрахунків» Споживач щомісяця кожного останнього дня розрахункового періоду самостійно проводить зчитування показів лічильника та надає ОСР звіт про прокази засобів обліку за розрахунковий місяць з зазначенням фактичної дати та часу зчитування.

Визначення вартості за надання послуг з компенсації перетікань реактивної електричної енергії проводиться відповідно до додатку 10 «Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії».

Як свідчать матеріали справи, у грудні 2024 року позивач надав відповідачу послугу з розподілу електричної енергії, що підтверджується: звітом про покази засобів обліку електричної енергії за вказаний період, який складено саме споживачем та підписані уповноваженими особами (а.с. 47-50).

Отже Оператор системи належним чином виконав покладені на нього зобов`язання відповідно до вищезазначених умов Договору.

За результатами розрахункового періоду та на підставі узгоджених документів, Оператором системи розподілу надані відповідачу рахунок на оплату послуги з розподілу електричної енергії розподіленої за грудень 2024 року, який отримано представником відповідача Челомбитько І.М. (на підставі Наказу від 28.08.2024 №592) що підтверджується підписом у книзі реєстрації видачі рахунків за послуги з розподілу електричної енергії.

Однак, відповідач свої зобов`язання щодо оплати за надані послуги з розподілу електричної енергії не виконав, в зв`язку з чим утворилась заборгованість у сумі 10 534 975,86 грн (в т.ч. 1 755 829,31 грн. ПДВ)

Крім того, позивачем грудні 2024 року також були надані відповідачу послуг з перетікань реактивної електричної енергії на суму сумі 319280,71 грн (в т.ч. 53 213,45 грн ПДВ)

Позивачем відповідачу направлялись рахунки на оплату коефіцієнта реактивної електричної енергії (далі КРЕ) за грудень 2024, які отримані представником відповідача - Челомбитько І.М. (на підставі Наказу від 28.08.2024 №592), що підтверджується підписом у книзі реєстрації видачі рахунків за послуги з розподілу електричної енергії.

Однак, відповідач свої зобов`язання щодо оплати за надані послуги не виконав.

З огляду на наведене, станом на момент звернення до суду з позовом у даній справі у відповідача перед позивачем наявна заборгованість за договором про постачання електричної енергії від 01.01.2019, укладеного на умовах договору про постачання електричної енергії від 01.10.2004 №769 за надані послуги з розподілу електричної енергії за період грудень 2024 року у розмірі 10 534 975,86 грн та з компенсації перетікань реактивної електричної енергії за грудень 2024 року у розмірі 319 280,71 грн.

Крім того, в зв`язку з простроченням відповідачем виконання своїх зобов`язань з оплати, позивач додатково нарахував відповідачу 220 669,24 грн 3% річних за період за період лютий грудень 2023, лютий квітень 2025 та 295 633,74 грн інфляційних втрат за період жовтень листопад 2023, квітень 2025.

Обставини щодо стягнення наведеного боргу та санкцій стали підставами для звернення позивача до суду з позовом у даній справі.

Як вже зазначалося, відповідачем факт наявності заборгованості, факт прострочення виконання зобов`язання з оплати, та розмір нарахованих санкцій не спростовується.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За приписами ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За доводами позивача, що підтверджується матеріалами справи, останнім виконано зобов`язання за укладеним між сторонами договором постачання електричної енергії від 01.01.2019, укладеного на умовах договору про постачання електричної енергії від 01.10.2004 №769, що підтверджується матеріалами справи, та надано послуги з розподілу електричної енергії за період грудень 2024 року у розмірі 10 534 975,86 грн та надано послуг з компенсації перетікань реактивної електричної енергії за грудень 2024 року у розмірі 319 280,71 грн.

Проте відповідачем вказані нарахування не були оплачені. Строк виконання відповідачем своїх зобов`язань зі сплати цієї заборгованості встановлено умовами договору, та є таким, що настав.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно із частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Факт прострочення відповідачем виконання своїх зобов`язань щодо сплати заборгованості за послуги з розподілу електричної енергії, та послуг з перетікань реактивної електричної енергії у період з лютого 2023 по грудень 2023 року та лютий квітень 2025 підтверджується матеріалами справи та визнається самим відповідачем. Зазначене надає позивачу право на нарахування інфляційних та 3% річних за таке прострочення.

Суд також констатує факт виставлення позивачем відповідачу до сплати рахунків на 3% річних та інфляційні, які містяться в матеріалах справи.

Так, у зв`язку з простроченням відповідачем виконання своїх зобов`язань з оплати, позивачем додатково нараховано відповідачу 220 669,24 грн 3% річних за період за період лютий грудень 2023, лютий квітень 2025 та 295 633,74 грн інфляційних втрат за період жовтень листопад 2023, квітень 2025.

Відповідачем, у поданому до суду відзиві на позов (вх. 14388 від 18.06.2025), визнано позовні вимоги АТ "Харківобленерго" у повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України в разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Судом також встановлено, що заява відповідача про визнання позову підписана представником відповідача адвокатом Батіг Владиславом Васильовичем, який діє на підставі ордера на надання правничої допомоги серії АХ № 1230041, виданий Адвокатським бюро «АНТОНА МАРТИНЕНКА» 06.01.2025 та не обмежений у повноваженнях на вчинення такої процесуальної дії, а відтак наділений, зокрема, й правом повного або часткового визнання позову, тобто подана заява не суперечить закону та не порушує права чи інтереси інших осіб.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 ст. 13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи те, що визнання позову уповноваженим представником відповідача відповідає вимогам ст. 191 Господарського процесуального кодексу України та такі дії останнього не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору у розмірі 50% на відповідача в порядку ст. 129, ч. 1 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 129 ГПК України, з урахуванням приписів ч. 1 ст. 130 ГПК України, якою визначено право позивача на повернення 50 відсотків судового збору, зокрема, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, яке було реалізоване відповідачем, витрати зі сплати інших 50 відсотків судового збору у розмірі 68 223,36 грн покладаються на відповідача.

Одночасно суд наголошує, що питання про повернення вищезазначених 50 % судового збору буде вирішено судом після набрання рішенням законної сили окремим процесуальним документом.

Щодо клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення, викладене у відзиві на позов, суд зазначає.

Згідно з положеннями ч. ч. 1, 3 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до ч. 4 ст. 331 ГПК України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Таким чином, законодавець у будь-якому випадку пов`язує відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об`єктивними, непереборними, виключними обставинами, що ускладнюють виконання судового рішення.

Отже, підставою для розстрочки у виконанні рішення можуть бути конкретні обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк, встановлений судом.

У рішенні Конституційного Суду України від 26.06.2013 у справі № 5-рп/2013 зазначено, що розстрочка виконання рішення суду має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників.

Таким чином, необхідною умовою задоволення заяви про надання розстрочки виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку відстрочення.

Розстрочка - це спосіб виконання зобов`язання, при якому виконання проводиться не одночасно і в повному обсязі, а частинами і в строки, встановленні наперед.

Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. Отже, питання щодо надання розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

В даному випадку, Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Станом на момент розгляду справи № 922/1893/25 воєнний стан продовжено.

Як свідчать матеріали справи, юридична адреса і фактичне місцезнаходження боржника є: м. Харків, вул. Різдвяна, буд. 29, тобто територія, яка від самого початку широкомасштабного вторгнення РФ на територію України була і лишається територією, що знаходиться під постійними обстрілами та бомбардуваннями зі сторони РФ.

Факт розташування Харківської міської територіальної громади в районі проведення воєнних (бойових) дій є загальновідомим та крім того підтверджується наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 № 75 Про затвердження Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) (із змінами) та наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (із змінами).

Згідно з ст. 32 Кодексу цивільного захисту України захисні споруди цивільного захисту, споруди подвійного призначення та найпростіші укриття складають фонд захисних споруд цивільного захисту і належать до засобів колективного захисту.

Відповідно до Порядку підготовки населення до зайняття об`єктів фонду захисних споруд цивільного захисту, що опублікований Державною службою України з надзвичайних ситуацій, до найбільш поширених споруд подвійного призначення належать підземні станції метрополітену.

Отже, метрополітен відноситься до споруд подвійного призначення, а тому є об`єктом фонду захисних споруд цивільного захисту, порядок використання яких передбачається наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.07.2018 № 579 і Постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 № 138.

З 24.02.2022 та станом на сьогодні метрополітен, як об`єкт цивільного захисту, використовувався та продовжує використовуватись не тільки для цілей перевезення пасажирів, а й для укриття населення від уражень під час збройної агресії рф та функціонував та функціонує відповідно до Кодексу цивільного захисту та Закону України Про правовий режим воєнного стану для забезпечення умов здійснення органами державної влади, військового командування, органами місцевого самоврядування наданих їм повноважень.

Відповідно до наказу Департаменту інфраструктури Виконавчого комітету Харківської міської ради від 24.02.2022 р. № 30/1 Про закриття регулярних перевезень КП Харківський метрополітен, з 24.02.2022 припинено регулярні перевезення лініями метрополітену до особового розпорядження.

На виконання наказу Департаменту інфраструктури Харківської міської ради № 37 від 19.05.2022 Про поновлення регулярних перевезень КП Харківський метрополітен та п. 5 рішення Виконавчого комітету Харківської міської ради № 163 від 08.06.2022 Про деякі питання оплати житлово-комунальних послуг та транспортних послуг в умовах воєнного стану, метрополітен з 24.05.2022 відновив перевезення пасажирів лініями харківського метрополітену на безоплатній основі до відповідного розпорядження міського голови, так як місто має продовжувати жити і метрополітен є найбезпечнішим способом долати відстані аби забезпечувати життєдіяльність міста при постійних обстрілах, які не зупиняються.

Доходи від перевезення пасажирів з 24.02.2022 на підприємстві відсутні.

Як зазначає боржник, запровадження в державі воєнного стану істотно погіршило його фінансовий стан.

Як свідчать матеріали справи, станом на дату ухвалення даного рішення, Комунальне підприємство "Харківський метрополітен" перебуває в скрутному матеріальному становищі, яке, зокрема, зумовлене відсутністю сплати від населення за проїзд, що в свою чергу і призвело до прострочення виконання зобов`язання перед стягувачем зі сплати вартості спожитої електроенергії та нарахування останнім за допущені прострочення відповідних санкцій, які підлягають стягненню у даній справі.

Таким чином, відповідач з початку повномасштабної військової агресії, всупереч власних фінансових та економічних інтересів здійснює свою діяльність не отримуючи від цього прибутку, віддаючи пріоритет наданню жителям міста Харкова можливості безпечно пересуватися містом в умовах постійної небезпеки їх життю та здоров`ю через постійні обстріли з боку військ РФ.

При цьому доходи від перевезення пасажирів з 24.02.2022 на підприємстві відсутні. Збитковість підприємства відповідача підтверджується копіями балансів (Звітів про фінансовий стан):

на 31.12.2024, з якого вбачається, що збиток відповідача на 31.12.2024 становить 2928628000,00 грн;

на 31.03.2025, з якого вбачається, що збиток відповідача на 31.03.2025 становить 3104789000,00 грн.

Враховуючи відсутність прибутків від здійснення боржником суспільно-необхідної господарської діяльності, така діяльність забезпечується виключно за рахунок бюджетних асигнувань.

Разом з тим, 11.03.2022 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 252 (надалі Постанова), якою визначив особливості формування та виконання місцевих бюджетів у період воєнного стану.

Відповідно до пп. 4 п. 1 Постанови, Державна казначейська служба забезпечує розрахунково-касове обслуговування місцевих бюджетів та складення звітності про виконання місцевих бюджетів із застосуванням електронних носіїв під час обміну інформацією та з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 09.06.2021 № 590 Про затвердження Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану.

Пунктом 19 вищезазначеного Порядку № 590 визначено черговість здійснення платежів. Вказаним пунктом всі видатки розділено на три черги. Зокрема, у першу чергу здійснюються платежі за видатками на національну безпеку і оборону та на здійснення заходів правового режиму воєнного стану, а також розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів, залучених до вирішення завдань, пов`язаних із запровадженням і здійсненням заходів правового режиму воєнного стану, розпорядників (одержувачів) коштів державного бюджету, які забезпечують обладнання робочих місць для виконання функціональних обов`язків оперативним складом пунктів управління у можливих місцях розгортання Ставки Верховного Головнокомандувача та здійснюють матеріально-технічне, транспортне, соціально-побутове та інше забезпечення діяльності Президента України, Ради національної безпеки і оборони України, Офісу Президента України.

Відтак, враховуючи пріоритет бюджетних асигнувань на національну безпеку і оборону, який є очевидним з огляду на тривалу війну із РФ, вбачається, що Відповідач не може (як зараз так і в майбутньому) отримати кошти, необхідні для виконання зобов`язання перед Позивачем в повному обсязі одним платежем.

Відповідач, в свою чергу, отримавши кошти на виконання зобов`язань перед Позивачем за рахунок бюджетних асигнувань, враховуючи цільовий характер, не може розпорядитися коштами іншим чином, ніж перерахувати Позивачу в рахунок виконання зобов`язання.

З урахуванням викладеного, фактично, існує залежність між виконанням боржником зобов`язань за господарськими договорами та отриманням відповідних бюджетних коштів. При цьому, як стверджує боржник, затримання його фінансування зумовлюється пріоритетністю бюджетних асигнувань на національну безпеку і оборону.

Таким чином, у випадку покладання на відповідача обов`язку одноразово виплатити всю суму заборгованості за судовим рішення, це може призвести до вкрай негативних наслідків для відповідача, оскільки, скрутне фінансове становище підприємства боржника створює реальну загрозу повного зупинення виробничої діяльності, доведенням його до стану банкрутства, і як наслідок, до неспроможності виконання покладених на нього обов`язків забезпечення мешканців та гостей міста Харків послугами з перевезення підземним видом транспорту (метро), а також забезпечення нормального функціонування єдиної технологічної системи укриттів під час дії воєнного стану, що в свою чергу може спричинити надзвичайні наслідки соціального характеру для всього міста, особливо в умовах воєнного стану.

Враховуючи викладене, а також те, що розстрочка оплати стягнутої судовим рішенням суми дасть можливість боржнику здійснити погашення заборгованості без негативного впливу на діяльність та фінансовий стан підприємства (без зупинення та/або обмеження здійснення господарської діяльності), з урахуванням ступені вини боржника в виникненні спору та з урахуванням балансу інтересів сторін, суд приходить до висновку про необхідність надання боржнику розстрочки у виконанні рішення.

Згідно з ч. 5 ст. 331 ГПК України, розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Враховуючи викладені обставини, врахувавши оголошену в судовому засіданні позицію представників сторін, враховуючи необхідність забезпечення балансу інтересів сторін щодо спірного питання, суд вважає за необхідне викладене у відзиві на позов клопотання задовольнити, та надати відповідачу розстрочку у виконанні рішення суду згідно з запропонованим графіком.

Керуючись ст. 73-74, 76-80, 123, 126, 129, 238-241, 247, 331 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов АТ "Харківобленерго" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Харківський метрополітен" (61052, м. Харків, вул. Різдвяна, буд. 29; ідент. код 04805918) на користь Акціонерного товариства "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вулиця Георгія Тарасенка, 149; ідент. код 00131954) 10 534 975,86 грн боргу за надання послуг з розподілу електричної енергії; 319 280,71 грн за надання послуг з компенсації перетікань реактивної електричної енергії (КРЕ); 220 669, 24 грн - 3% річних; 295 633,74 грн інфляційних збитків та 68223,36 грн судового збору сплаченого при подачі позову.

3. Видати наказ після набранням рішення законної сили.

4. Розстрочити виконання рішення Господарського суду Харківської області від 19.06.2025 у справі № 922/1893/25 про стягнення з Комунального підприємства "Харківський метрополітен" на користь Акціонерного товариства "Харківобленерго" заборгованості в загальному розмірі 11370559,55 грн та витрат по сплаті судового збору у розмірі 68 223,36 грн, за наступним графіком з дотриманням таких строків та сум оплати:

- до дня набрання рішенням законної сили сплатити 10 854 256,57 грн;

- протягом 1 календарного місяця з дня набрання рішенням законної сили сплатити 100 263,75 грн;

- протягом 2 календарних місяців з дня набрання рішенням законної сили сплатити 100 263,75 грн;

- протягом 3 календарних місяців з дня набрання рішенням законної сили сплатити 100 263,75 грн;

- протягом 4 календарних місяців з дня набрання рішенням законної сили сплатити 100 263,75 грн;

- протягом 5 календарних місяців з дня набрання рішенням законної сили сплатити 100 263,74 грн;

- протягом 6 календарних місяців з дня набрання рішенням законної сили сплатити 83207,59 грн.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України).

Відповідно до ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено "30" червня 2025 р.

СуддяМ.І. Шатерніков