Рішення від 01.07.2025 по справі 926/1301/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

58601, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 52-47-40, inbox@cv.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2025 року Справа № 926/1301/25За позовом Вижницької окружної прокуратури в інтересах держави, в особі Берегометської селищної ради Вижницького району Чернівецької області

до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю Буковина Індастрі

про стягнення заборгованості з орендної плати за землю в сумі 443 581,32 грн

Суддя Проскурняк О.Г.

Секретар судового засідання Гончар А.Ю.

Представники сторін:

прокурор Балицька Р.С.

від позивача не з`явився

від відповідача не з`явився

СУТЬ СПОРУ: Вижницька окружна прокуратура звернулась до Господарського суду Чернівецької області із позовом в інтересах Держави в особі Берегометської селищної ради Вижницького району Чернівецької області до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Буковина Індастрі" про стягнення заборгованості з орендної плати за землю в сумі 443 581,32 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор посилається на те, що 06 грудня 2013 року між Берегометською селищною радою Чернівецькій області та Українсько-італійським спільним підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю Венето (назва на момент заявлення позову ТзОВ Буковина Індастрі) укладено договір оренди землі № 1, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове, платне користування земельну ділянку площею 2,4512 га для обслуговування (головного корпусу), який знаходиться в смт. Берегомет по вулиці Гагаріна, 7 «Б».

Далі прокурор стверджує, що у відповідності до п.7 Договору орендна плата вноситься орендарем виключно в грошовій формі у розмірі 101 443,40 (сто одна тисяча чотириста сорок три) гривні 40 копійок на рахунок Берегометської селищної ради в розмірі три відсотки від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки в рік за об`єкт оренди. Пунктом 8 Договору визначено, що обчислення орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Згідно п.9 Договору орендна плата вноситься у такі строки щомісячно до 25 числа поточного місяця у розмірі 8453,62 грн. 62 коп.

Проте, у порушення взятих на себе зобов`язань, за ТзОВ Буковина Індастрі , з 01 квітня 2023 року по 31 березня 2025 року виникла заборгованість в сумі 443 581,32 грн, яка підтверджується розрахунком Берегометської селищної ради Вижницького району, що і стало підставою для звернення із позовом до суду.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 квітня 2025 року, судову справу № 926/1301/25 передано на розгляд судді Проскурняку О.Г.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 22 квітня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 13 травня 2025 року; заявлене клопотання про залучення третьої особи розглянути у підготовчому судовому засіданні за участі представників сторін.

13 травня 2025 року через систему Електронний суд від позивача - Берегометської селищної ради надійшли додаткові пояснення у справі, згідно змісту яких останній підтримує позовні вимоги прокурора у повному обсязі та просить суд розглядати справу за відсутності його представника.

Ухвалою суду від 13 травня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання прокурора про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору; відкладено підготовче засідання у справі № 926/1301/25 на 28 травня 2025 року.

28 травня 2025 року через систему Електронний суд від позивача - Берегометської селищної ради надійшли пояснення, згідно змісту яких останній, підтримує позовні вимоги прокурора у повному обсязі та просить суд розглядати справу за відсутності його представника.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 28 травня 2025 року відкладено підготовче засідання у справі № 926/1301/25 на 09 червня 2025 року.

Ухвалою суду від 09 червня 2025 року вирішено закрити підготовче провадження у справі № 926/1301/25; призначено справу до розгляду по суті на 18 червня 2025 року.

13 червня 2025 року через систему Електронний суд від прокурора надійшла письмова заява про уточнення відомостей стосовно нормативно-грошової оцінки спірної земельної ділянки, її коефіцієнтів індексації за 2023,2024 роки та актуальний розрахунок орендної плати на загальну суму 389 553,39 грн за вказаний в позові період.

В той же час, 13 червня 2025 року через систему Електронний суд від позивача - Берегометської селищної ради надійшли додаткові пояснення у справі зі своїм розрахунком стягуваної орендної плати в сумі 443 581,32 грн.

В судовому засіданні 18 червня 2025 року оголошено перерву у розгляді справи по суті на 01липня 2026 року.

В подальшому 01 липня 2025 року через систему Електронний суд від позивача - Берегометської селищної ради надійшли додаткові пояснення у справі, згідно змісту яких останній підтверджено допущену описку в розрахунку, відтак позивач підтримує позовні вимоги прокурора про стягнення з відповідача 389 553,39 грн орендної плати за вказаний в позові період.

В судовому засіданні 01 липня 2025 року прокурор підтримав позовні вимоги про стягнення з відповідача орендної плати в сумі 389 553,39 грн.

Позивач та відповідач явку належних представників в судове засідання 01 липня 2025 року не забезпечили.

Частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно частини 7 статті 6 ГПК України, особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Буковина Індастрі зареєстрований в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі, відтак, усі процесуальні документи суду невідкладно направлялись до його електронного кабінету, а тому нез`явлення відповідача у судове засідання та неподання відзиву на позов не перешкоджає вирішенню спору по суті за наявними в справі матеріалами.

Відповідно до статті 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято 01 липня 2025 року.

Розглянувши матеріали справи, вживши всі передбачені законом заходи для всебічного, повного та об`єктивного встановлення обставин справи, на яких ґрунтуються позовна вимога, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, заслухавши прокурора, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно положень частини 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 Цивільного кодексу України).

Так, 06 грудня 2013 року між Берегометською селищною радою Чернівецькій області (далі - Орендодавець) та Українсько-італійським спільним підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю Венето (надалі - Орендар) укладено договір оренди землі № 1.

Згідно положень частин 1, 2 статті 792 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Статтею 1 Закону України Про оренду землі встановлено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до положень статті 13 вказаного Закону, договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно пункту 1.1 Договору, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове, платне користування земельну ділянку площею 2,4512 га для обслуговування (головного корпусу), який знаходиться в смт. Берегомет по вулиці Гагаріна, 7 «Б».

Згідно п.п. 2 Договору, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 2,4512 га. За кадастровим номером земельної ділянки 7320555300:01:003:1695. На земельній ділянці знаходяться об`єкти нерухомого майна: нежитлові приміщення. Даний договір зареєстрований 17.02.2014, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Вищевказана земельна ділянка передана Орендарю. Факт передачі земельної ділянки підтверджується актом прийому-передачі земельної ділянки від 06 грудня 2013 року.

Статтею 21 Закону України Про оренду землі встановлено поняття та порядок сплати орендної плати. Так, орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Відповідно до пункту 4 Договору, нормативно грошова оцінка земельної ділянки становить 3 381 449,07 грн. У відповідності до п.7 Договору орендна плата вноситься орендарем виключно в грошовій формі у розмірі 101 443,40 (сто одна тисяча чотириста сорок три) гривні 40 копійок на рахунок Берегометської селищної ради в розмірі три відсотки від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки в рік за об`єкт оренди. Пунктом 8 Договору визначено, що обчислення орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Згідно п.9 Договору орендна плата вноситься у такі строки щомісячно до 25 числа поточного місяця у розмірі 8 453,62 грн. 62 коп.

Як вбачається із інформації з Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань рішенням № 30/12/2022 від 30.12.2022 єдиного учасника вищевказаного підприємства здійснено відчуження корпоративних прав, а саме 100 % статутного капіталу на користь ТзОВ «Буковина Індастрі».

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, згідно акту приймання-передачі нерухомого майна №2 серія та номер НСВ179387, виданий 28.11.2022 року, Українсько-італійським спільним підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю Венето / Товариство з обмеженою відповідальністю Буковина Індастрі, останнє набуло прав орендаря вказаної земельної ділянки.

Разом з тим, із розрахунку Берегометської селищної ради та пояснень сторін вбачається, що ТзОВ Буковина Індастрі , з 01 квітня 2023 року по 31 березня 2025 року орендну плату за вказаним Договором не вносило, чим порушило взяті на себе зобов`язання.

Згідно пункту 25 Договору, орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відтак, з огляду на порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань, згідно Договору оренди землі № 1 від 06 грудня 2013 року, в частині оплати орендної плати за землю за період з 01 квітня 2023 року по 31 березня 2025 року, вимога прокурора про стягнення орендної плати є правомірною.

Стосовно розміру, орендної плати, що підлягає стягненню з відповідача за період з 01 квітня 2023 року по 31 березня 2025 року, суд вказує наступне.

Як встановлено судом вище, розмір річної орендної плати встановлений Договором складає 3% від нормативної грошової оцінки землі.

Згідно витягу № НВ-7300834102025 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 12 червня 2025 року, нормативна грошова оцінка земельної ділянки із кадастровим номером № 7320555300:01:003:1698 складає 7 295 036,85 грн.

Разом з тим, з інформації, що міститься на офіційному сайті Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (https://land.gov.ua/derzhgeokadastr-povidomlyaye-pro-indeksacziyu-normatyvnoyi-groshovoyi-oczinky-zemel-za-2024-rik/), коефіцієнт індексації нормативно грошової оцінки земельних ділянок за 2024 рік, для всіх категорії земель, становить 1,12, у 2023 - 1,051.

Відтак, нормативно-грошова оцінка земельної ділянки із кадастровим номером № 7320555300:01:003:1698 у 2024 році складала 6 513 425,76 грн, а у 2023 році 6 197 360,38 грн.

З огляду на викладене, суд вважає арифметично правильним розрахунок орендної плати, поданий прокурором у заяві від 13 червня 2025 року, згідно якого підлягають стягненню з відповідача на користь Берегометської селищної ради Вижницького району Чернівецької області по Договору оренди землі № 1 від 06 грудня 2013 року за період з 01 квітня 2023 року по 31 березня 2025 року 389 553,39 грн орендної плати.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку позов задовольнити частково.

Стосовно звернення прокурора до суду.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про прокуратуру, прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту, зокрема, загальних інтересів суспільства та держави.

У випадках, визначених Законом, на прокуратуру покладається функція з представництва інтересів громадянина або держави в суді (п. 2 ч. 1 ст.2 Закону України Про прокуратуру).

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 року №3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття інтереси держави висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини). Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств. З урахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Таким чином, інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація інтересів держави, особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 року зі справи № 806/1000/17).

За приписами статті 23 Закону України Про прокуратуру представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци перший - третій частини четвертої). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (частина сьома). У Рішенні від 05 червня 2019 року № 4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень. З урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено. Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Аналіз частини третьої статті 23 Закону України Про прокуратуру дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: - якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; - у разі відсутності такого органу.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 45 Закону України Про судоустрій і статус суддів, Велика Палата Верховного Суду у визначених законом випадках здійснює перегляд судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права.

Відповідно до частини 4 статті 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 року у справі №912/2385/18 дійшла висновку, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України Про прокуратуру, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Суд, вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи.

Частиною сьомою статті 23 Закону України Про прокуратуру передбачено, що в разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження. Таким чином, питання про те, чи була бездіяльність компетентного органу протиправною та які її причини, суд буде встановлювати за результатами притягнення відповідних осіб до відповідальності. Господарсько-правовий спір між компетентним органом, в особі якого позов подано прокурором в інтересах держави, та відповідачем не є спором між прокурором і відповідним органом, а також не є тим процесом, у якому розглядається обвинувачення прокурором посадових осіб відповідного органу у протиправній бездіяльності.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України Про прокуратуру, і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності.

Відтак, судом встановлено, що реалізуючи надані законом повноваження, керівник Вижницької окружної прокуратури Чернівецької області правомірно звернувся до суду з позовом, в інтересах держави в особі органу уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Берегометської селищної ради.

Стосовно розподілу судових витрат.

Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно положень пункту 2 частини 1 статті 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку судовий збір покласти на відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 194, 219, 232-241 Господарського процесуального кодексу України суд,

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю Буковина Індастрі (59000, Чернівецька обл., Чернівецький р-н., м. Сторожинець, вул. Якобашвілі, 1, код ЄДРПОУ 44985907) на користь Берегометської селищної ради Вижницького району Чернівецької області (Чернівецька область, Вижницький р-н, селище Берегомет, вул. Центральна, 20, код ЄДРПОУ 04416996) 389 553,39 грн орендної плати по Договору оренди землі № 1 від 06 грудня 2013 року за період з 01 квітня 2023 року по 31 березня 2025 року.

3.Відмовити у задоволенні позову в частині стягнення 54 027,93 грн орендної плати по Договору оренди землі № 1 від 06 грудня 2013 року за період з 01 квітня 2023 року по 31 березня 2025 року.

4.Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю Буковина Індастрі (59000, Чернівецька обл., Чернівецький р-н., м. Сторожинець, вул. Якобашвілі, 1, код ЄДРПОУ 44985907) на користь Чернівецької обласної прокуратури (58001, Чернівецька обл., м. Чернівці, вул. Кордуби Мирона, буд. 21-а, код ЄДРПОУ 02910120, банк ДКСУ м. Київ, код банку 820172, р/р UA378201720343110001000004946, класифікація видатків бюджету 2800) 4 674,64 грн судового збору.

Повний текст рішення складено та підписано 07 липня 2025 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Західного апеляційного господарського суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.Г. Проскурняк