Ухвала від 08.07.2025 по справі 560/11575/25

Справа № 560/11575/25

УХВАЛА

08 липня 2025 рокум. Хмельницький

Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Салюк П.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Хмельницькій області , Красилівського районного суду Хмельницької області , Державної судової адміністрації України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, в якому просить:

- визнати протиправними дії керівника апарату Красилівського районного суду Хмельницької області щодо винесення наказу від 20.02.2024 №6-к/03-07 у частині встановлення ОСОБА_1 на 2024 рік надбавки за вислугу років на державній службі на рівні 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу станом на 02.02.2024;

- скасувати наказ керівника апарату Красилівського районного суду Хмельницької області щодо винесення наказу від 20.02.2024 №6-к/03-07 у частині встановлення ОСОБА_1 на 2024 рік надбавки за вислугу років на державній службі в розмірі 30 відсотків посадового окладу;

- зобов`язати ТУ ДСА в Хмельницькій області провести ОСОБА_1 , державному службовцю Красилівського районного суду Хмельницької області, нарахування та виплату надбавки за вислугу років з 02.02.2024, відповідно до наказу керівника апарату Красилівського районного суду Хмельницької області від 20.02.2024 №6-к/03-07 про встановлення надбавки за вислугу років ОСОБА_1 , відповідно до статті 52 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII;

- визнати протиправною бездіяльність Державної судової адміністрації України щодо належного фінансового забезпечення діяльності судів в частині дотримання положень частини першої статті 52 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889- VIII відносно ОСОБА_1 за період з 02.02.2024;

- зобов`язати Державну судову адміністрацію України, як головного розпорядника бюджетних коштів, здійснити належне фінансове забезпечення діяльності судів в частині дотримання положень частини першої статті 52 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIІІ відносно ОСОБА_1 виходячи з положень частини першої статті 52 Закону № 889, відповідно до якої надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 3 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 50 відсотків посадового окладу.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Перевіривши матеріали адміністративного позову, судом встановлено, що позовна заява подана без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 КАС України, з огляду на наступне.

Зокрема, частиною 3 статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно до ч.1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до приписів п. 3 ч. 2, ч. 3 ст. 4 Закону України Про судовий збір за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою судовий збір складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За приписами ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір", за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до положень статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" встановлено з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у сумі 3028,00 грн.

Так, у позовній заяві позивач оскаржує наказ керівника апарату Красилівського районного суду Хмельницької області щодо винесення наказу від 20.02.2024 №6-к/03-07 у частині встановлення ОСОБА_1 на 2024 рік надбавки за вислугу років на державній службі в розмірі 30 відсотків посадового окладу, просить зобов`язати ТУ ДСА в Хмельницькій області провести ОСОБА_1 , державному службовцю Красилівського районного суду Хмельницької області, нарахування та виплату надбавки за вислугу років з 02.02.2024, відповідно до наказу керівника апарату Красилівського районного суду Хмельницької області від 20.02.2024 №6-к/03-07 про встановлення надбавки за вислугу років ОСОБА_1 , відповідно до статті 52 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII та зобов`язати Державну судову адміністрацію України, як головного розпорядника бюджетних коштів, здійснити належне фінансове забезпечення діяльності судів в частині дотримання положень частини першої статті 52 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIІІ відносно ОСОБА_1 виходячи з положень частини першої статті 52 Закону № 889, відповідно до якої надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 3 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 50 відсотків посадового окладу.

Тобто, заявлено 3 вимоги немайнового характеру, одна з яких є похідною.

До позовної заяви позивач не додав документ про сплату судового збору, однак вказує, що звільнений від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".

Суд зазначає, що за приписами п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Тобто, пункт 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" закріплює дві категорії справ, за позовні вимоги у яких позивачі звільняються від сплати судового збору, а саме: про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Проте, предметом спору у цьому випадку не є поновлення на роботі та стягнення заробітної плати. Позивач фактично не погоджується з підставами винесення наказу від 20.02.2024 №6-к/03-07 у частині встановлення ОСОБА_1 на 2024 рік надбавки за вислугу років на державній службі на рівні 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу станом на 02.02.2024, а також бездіяльністю Державної судової адміністрації України щодо належного фінансового забезпечення діяльності судів в частині дотримання положень частини першої статті 52 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889- VIII відносно ОСОБА_1 за період з 02.02.2024.

Суд звертає увагу на постанову Верховного Суду в справі № 728/2955/18 від 10 січня 2019 року, де зазначено, що починаючи з 01 вересня 2015 року позивачі в справах за позовними вимогами, що випливають із трудових відносин, не звільняються від сплати судового збору, за винятком позовів про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Тобто, Верховний Суд дійшов висновку, що п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" визначено вимоги, які випливають з норм трудового законодавства, які не підлягають оплаті судовим збором при зверненні до суду.

Таким чином, оскільки позивач не заявляє вимоги про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, то ця позовна заява не належить до категорії, визначеної п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".

Позивачем також не зазначено про наявність у нього інших, передбачених законом підстав для звільнення від сплати судового збору.

З огляду на викладене, позивачем всупереч вимогам ч. 3 ст. 161 КАС України, до матеріалів позову не надано підтвердження сплати судового збору у розмірі, передбаченому Законом України "Про судовий збір" за подання даної позовної заяви.

Крім того, частиною 1 статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 2 статті 122 КАС України).

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина 5 статті 122 КАС України).

Предметом спору є наказ керівника апарату Красилівського районного суду Хмельницької області щодо винесення наказу від 20.02.2024 №6-к/03-07 у частині встановлення ОСОБА_1 на 2024 рік надбавки за вислугу років на державній службі в розмірі 30 відсотків посадового окладу.

До суду позивач звернулась 03.07.2025 року, тобто з пропуском місячного строку для звернення до суду.

Докази існування об`єктивних причин, які перешкодили їй своєчасно звернутись до суду з цими позовними вимогами позивачем не надано.

Відповідно до частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин адміністративний позов належить залишити без руху. Недоліки можуть бути усунені шляхом подання до суду:

- документа про сплату судового збору за дві вимоги немайнового характеру в сумі 2422,40 або доказів звільнення від сплати судового збору відповідно до закону;

- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, оформленої відповідно до вимог статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України/або обґрунтувань за яких позивач вважає, що строк звернення до суду з позовними вимогами не пропущено;

- доказів на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду з позовними вимогами.

Керуючись статтями 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Головуючий суддяП.І. Салюк