Постанова від 08.07.2025 по справі 420/11980/24

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/11980/24

Головуючий в 1 інстанції: Іванов Е.А.

Дата і місце ухвалення 24.01.2025р., м. Одеса

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Лук`янчук О.В.

суддів Бітова А.І.,

Ступакової І.Г.

за участю секретаря - Потомського А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одеса адміністративну справу за апеляційними скаргами товариства з обмеженою відповідальністю «Лінкор Трейд Україна» та Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 січня 2025 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Лінкор Трейд Україна» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2024 року товариство з обмеженою відповідальністю «Лінкор Трейд Україна» звернулось до суду першої інстанції з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області №11649/15-32-07-07-23 від 25 березня 2024 року, яким товариству нарахована пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24.01.2025 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області №11649/15-32-07-07-23 від 25 березня 2024 року в частині що перевищує 12 731 705,50 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог, товариство з обмеженою відповідальністю «Лінкор Трейд Україна» подало апеляційну скаргу, в якій посилалось на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У поданій апеляційній скарзі товариство посилалось на те, що правовий аналіз норм законодавства свідчать про те, що пеня може бути нарахована лише за кожен повний день прострочення виконання зобов`язання, а день фактичного виконання договору (оплати) не включається до періоду часу, за який може здійснюватися нарахування пені.

Також апелянт вказував на те, що пеня за порушення резидентами строку розрахунків в іноземній валюті за період з 01.01.2021р. по 30.06.2023р. не нараховується у зв`язку із запровадженням карантину у зв`язку із короновірусною хворобою (COVID-19).

Крім того апелянт вказував на те, що 28.02.2022 року Торгово-промислова палата України листом № 2024/02.0- 7.1. засвідчила форс-мажорні обставини: військову агресію російської федерації проти України. Апелянт зазначив, що розглядувані в акті перевірки контракти були укладені на виконання договорів комісії №0209/21 від 02.09.2021р., №0209/22 від 02.09.2022р., укладених з естонською компанією GlobalMarineTrade OU. Для розрахунків з контрагентами у GlobalMarineTrade OU відкрито розрахунковий рахунок у банку ЗАТ "МТБанк", зареєстрований в місті Мінськ, Республіка Білорусь. Враховуючи введення санкцій, діяльність зазначеного банку на території України заблокована та перерахунок коштів не здійснюється.

Апелянт зазначив, що товариством були отримані сертифікати Естонської торгово-промислової палати від 23.02.2024р. щодо вказаних контрактів, які підтверджують настання форс-мажорних обставин.

Посилаючись на інформацію, розміщену Державною податковою адміністрацією України, апелянт зазначає, що офіційним підтвердженням виникнення форс-мажорних обставин є оригінал документа уповноваженого органу країни виникнення таких обставин, виконаний на фірмовому бланку організації з відповідними реквізитами, а тому надані до суду Сертифікати Естонської торгово-промислової палати є належним документальним підтвердженням існування обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), які стали причиною несвоєчасності надходження валютної виручки та ненадходження валютної виручки по наведеним в акті перевірки договорам з нерезидентами.

Представник позивача наголошував на тому, що контрагенти позивача запевняли про свої наміри сприяти вирішенню питання, зокрема впливати на Комісіонера з метою здійснення належного платежу. З огляду на це у позивача не було об`єктивних підстав сумніватися в отриманні коштів у визначені строки, оскільки контрагенти підтверджували свою готовність виконати зобов`язання. Однак в подальшому зобов`язання так і не були виконані з незалежних від товариства причин. У зв`язку з невиконанням контрагентами своїх зобов`язань щодо перерахування коштів, ТОВ «Лінкор Трейд Україна» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовними заявами про стягнення заборгованості, що виникла за укладеними зовнішньоекономічними договорами.

Вказане, на думку апелянта, підтверджує добросовісність позивача та вжиття усіх можливих дій для отримання належних йому коштів у встановлені строки.

Апелянт вважає, що судом першої інстанції не були враховані вказані доводи товариства, що призвело до неправильного вирішення справи.

З огляду на викладене апелянт просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24.01.2025р. в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ТОВ «Лінкор Трейд Україна» у повному обсязі.

26.02.2025 року Головне управління ДПС в Одеській області також подало апеляційну скаргу на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24.01.2025 року в частині задоволених позовних вимог ТОВ «Лінкор Трейд Україна».

Апелянт не погодився з твердженням суду першої інстанції стосовно помилковості висновків контролюючого органу про те, що датою повернення товариству коштів вважається дата їх зарахування саме на поточний рахунок, а не розподільчий.

Головне управління ДПС в Одеській області вказало на те, що відповідно до підпункту 2 пункту 9 розділу ІІІ Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої Постановою Правління НБУ від 02.01.2019 року № 7, банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків у разі експорту товару - після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар. На думку апелянта, суд помилково не застосував до спірних правовідносин норму прямої дії, а саме, підпункт 2 пункту 9 розділу ІІІ зазначеної Інструкції.

Контролюючий орган зазначив, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів безпосередньо пов`язані з валютним наглядом, а тому закінчення розрахунку за експортною операцією припиняється після зарахування валютної виручки саме на поточний рахунок.

Головне управління ДПС в Одеській області вважає, що за наслідком проведеної перевірки контролюючим органом було вірно розраховано суму пені за порушення позивачем строку розрахунків у сфері ЗЕД, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним та обґрунтованим.

Зважаючи на зазначене апелянт просив скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24.01.2025 року в частині задоволення позовних вимог та винести постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «Лінкор Трейд Україна» в повному обсязі.

Згідно статті 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне:

Судом встановлено, що у період з 05.02.2024 року по 09.02.2024 року Головним управлінням ДПС в Одеській області на підставі наказу №570-п від 23.01.2024 року була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Лінкор Трейд Україна» з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні операцій за зовнішньоекономічними контрактами Sеа2209/22 від 22.09.2022 р., Sеа2608/22 від 26.08.2022 р., Sеа1810/22 від 18.10.2022 р., №0111/01 від 01.11.2022р, RST/MW-1 від 28.09.2022р, Sea 0612/22 від 06.12.2022 р., Sеа 0602/23 від 06.02.2023р., Sea0512/22 від 05.12.2022 р., Sеа2403/23 від 24.03.2023 р. Sеа0704/23 від 07.04.2023 р., Sеа2905/23 від 29.05.2023 р. за період діяльності з 26.08.2022 року по дату закінчення документальної перевірки.

За результатами вказаної перевірки складений акт від 23.01.2024 року №5218/15-32-07-07-18, яким встановлено порушення: пунктів 1, 2 ст.13 Закону України від 21.06.2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» із змінами і доповненнями, п. 14 прим. 2 Постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 року № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», із змінами і доповненнями по експортним договорам/контрактам в частині:

-несвоєчасного отримання валютної виручки на поточний рахунок ТОВ «ЛІНКОР ТРЕЙД УКРАЇНА» в загальній сумі 2 188 556,1 дол. США по договорам, укладеним з SEA TRADE GROUP LTD, Велика Британія: від 22.09.2022 № Sea2209/22 - 85 028,16 дол. США; від 26.08.2022 № Sea2608/22 - 745 273,42 дол. США; від 18.10.2022 № Sea1810/22 - 810 124,80 дол. США; від 05.12.2022 № Sea0512/22 - 26 306,28 дол. США; від 24.03.2023 № Sea2403/23 - 476 000,00 дол. США; від 29.05.2023 № Sea2905/23 - 45 823,44 дол. США;

- ненадходження валютної виручки на поточний рахунок ТОВ «ЛІНКОР ТРЕЙДУКРАЇНА» в загальній сумі 5 771 467,21 дол. США (219 214 176,16 грн.), в т.ч.: по договорам, укладеним з SEA TRADE GROUP LTD, Велика Британія - 5 691 772,21дол.США (216 187 168,79 грн.): від 18.10.2022 № Sea1810/22 - 382 820,0 дол. США; від 06.12.2022 № Sea0612/22 - 76 269,89 дол. США; від 06.02.2023 № Sea0602/23 - 27 928,20 дол. США; від 05.12.2022 № Sea0512/22 - 332 830,80 дол. США; від 24.03.2023 № Sea2403/23 - 1 248 000,00 дол. США; від 07.04.2023 № Sea0704/23 - 3 623 923,32 дол.США; по контрактам, укладеним з Аа Sodrujestvo Limited, ОАЕ - 79 695,0 дол. США(3 027 007,37 грн.): від 01.11.2022 № 0111/01 - 68 166,00 дол. США; від 28.09.2022 № RST/MW-1 - 11 529,00 дол. США.

Згідно висновків акту перевірки, прострочена дебіторська заборгованість (на яку поширюються граничні строки розрахунків) складає 5 771 467,21 дол. США (219 214 176,16 грн.), в т.ч.: по розрахунках з SEA TRADE GROUP LTD, Велика Британія - 5 691 772,21 дол.США (216 187 168,79 грн.) по договорам: від 18.10.2022 № Sea1810/22 - 382 820,0 дол. США (14 540 422,37 грн.); від 06.12.2022 № Sea0612/22 - 76 269,89 дол.США (2 896 913,47 грн.); від 06.02.2023 № Sea0602/23 - 27 928,20 дол.США (1 060 78,06 грн.); від 05.12.2022 № Sea0512/22 - 332 830,80 дол.США (12 641 712,58 грн.); від 24.03.2023 Nє Sea2403/23 - 1 248 000,00 дол. США (47 402 035,2 грн.); від 07.04.2023 № Sea0704/23 -3 623 923,32 дол.США (137 645 305,11 грн.); по розрахунках з Aa Sodrujestvo Limited, OAE - 79 695,0 дол.США (3 027 007,37 грн.) по контрактам: від 01.11.2022 № 0111/01 - 68 166,00 дол. США (2 589 108,28 грн.); від 28.09.2022 № RST/MW-1 - 11 529,00 дол.США (437 899,09 грн.).

За результатами перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №11649/15-32-07-07-23 від 25 березня 2024 року, яким до позивача застосовано штрафні санкції на суму 12 880 044,21 грн.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, ТОВ «Лінкор Трейд Україна» оскаржило його до суду першої інстанції.

В обґрунтування позовних вимог товариство зазначало, що контролюючим органом протиправно при визначенні періоду порушення граничних строків розрахунків включено день оплати, тобто день надходження грошових коштів на поточний рахунок товариства. Позивач посилався на те, що день оплати не може вважатись простроченням і не може зараховуватись у період нарахування пені.

Крім того позивач посилався на протиправність нарахування товариству пені за порушення, допущені у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України короновірусної хвороби (COVID-19).

Так, позивач вказував на те, що пеня, нарахована контролюючим органом за порушення резидентами строку розрахунків в іноземній валюті, з 01.01.2021 (дата набрання чинності Законом України «Про внесення змін до ПК України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 № 466-IX) по 30.06.2023 року (дата завершення карантину на території України відповідно до Постанови Кабміну від 27 червня 2023 р. № 651) є одним із різновидів пені в розумінні приписів підпункту 14.1.162. пункту 14.1. ст. 14 ПК України, та, відповідно, на неї розповсюджується дія положень абз. 11 п. 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, який передбачає, що протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України короновірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Окрім зазначеного позивач посилався на те, що у зв`язку наявністю форс-мажорних обставин штрафні санкції та пеня нарахуванню не підлягали. В якості форс-мажорних обставин позивач посилався на військову агресію російської федерації проти України, що підтверджено Торгово-промисловою палатою України в листі № 2024/02.0-7.1. Позивач також посилався на наявність сертифікатів форс-мажорних обставин, виданих Естонською торгівельно-промисловою палатою.

Враховуючи зазначене позивач просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення 11649/15-32-07-07-23 від 25 березня 2024 року.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно наявності підстав для часткового задоволення поданого ТОВ «Лінкор Трейд Україна» позову, з огляду на наступне:

Щодо посилань позивача на існування мораторію на нарахування пені за порушення законодавства про зовнішньоекономічну діяльність:

18.03.2020 року набрав чинності Закон України від 17 березня 2020 року N 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнено пунктами 521 525.

Відповідно до абз. 11 пункту 521 підрозділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України протягом дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID- 19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Згідно з пунктом 522 підрозділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня по 31 травня 2020 року, крім документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу.

В подальшому до пункту 522 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України вносились зміни в частині граничного строку встановленого мораторію на проведення перевірок.

29 травня 2020 року набрав чинності Закон України від 13 травня 2020 року № 591-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким внесено зміни до пункту 522 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, зокрема, в абзацах першому і дев`ятому слова та цифри «по 31 травня 2020 року» замінено цифрами та словами "2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)".

В свою чергу, 07.03.2022 року був прийнятий Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану», яким, у зв`язку з Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 року № 2102-IX, були внесені зміни до ПК України, зокрема, підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України доповнено пунктом 69, згідно якого установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Таким чином, з урахуванням дії на території України воєнного стану, пунктом 69 ПК України встановлені певні особливості, які підлягають застосуванню до моменту закінчення дії воєнного стану.

27.05.2022 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану», яким внесено зміни до підпункут 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України.

Так, згідно внесених змін податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються, крім, зокрема, документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків та/або з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, та/або документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями.

Крім того зазначено, що у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Таким чином із дня набрання чинності Законом України від 12 травня 2022 року № 2260-IX, тобто із 27.05.2022 року надано право контролюючим органам проводити документальні позапланові перевірки з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, та/або документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями, а також застосовувати штрафні (фінансові) санкції за виявлені порушення Податкового кодексу та інших законів, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно із змінами, внесеними до підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України Законом України № 2719-IX від 03.11.2022 року, податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються, крім, зокрема, документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків та/або з підстав, визначених підпунктами 78.1.2 (в частині контролю за трансфертним ціноутворенням), 78.1.5, 78.1.7, 78.1.8, 78.1.12, 78.1.14-78.1.16, 78.1.21 та 78.1.22 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, та/або документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями, та/або документальних позапланових перевірок з питань оподаткування юридичними особами або іншими нерезидентами, які здійснюють господарську діяльність через постійне представництво на території України, доходів, отриманих нерезидентами із джерелом їх походження з України, та/або документальних позапланових перевірок нерезидентів (представництв нерезидентів).

Як вбачається з матеріалів справи, документальна позапланова перевірка ТОВ «Лінкор Трейд Україна» була проведена у період з 05.02.2024 року по 09.02.2024 року, тобто на момент прийняття наказу про проведення документальної перевірки та на момент її проведення нормами Податкового кодексу України було надано право контролюючому органу проводити, зокрема, документальні позапланові перевірки платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження валютної виручки за експортними операціями.

Враховуючи зазначене на момент проведення перевірки позивача мораторій на проведення документальних позапланових перевірок не діяв.

Документальна позапланова перевірка позивача була проведена Головним управлінням ДПС в Одеській області відповідно до вимог Податкового кодексу України на підставі отриманої від НБУ податкової інформації, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження валютної виручки за експортними операціями, та згідно наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 23.01.2024 № 570-п. Тобто перевірка призначена та проведена у відповідності до вимог ПК України.

Слід зазначити, що Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 23 липня 2024 року у справі №240/25642/22 сформулював висновок, відповідно до якого, з 01.01.2021 року пеня, нарахування якої встановлено частиною п`ятою статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», за порушення строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID- 19), застосовується на загальних підставах і на таку не поширюються положення абзацу 11 пункту 52-1 підрозділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Окрім того, Верховний Суд в вказаній постанові висловив правову позицію стосовно застосування приписів підпункту 129.9.7 пункту 129.9 статті 129 ПК України (яким встановлено, що пеня не нараховується, а нарахована пеня підлягає анулюванню у випадках, передбачених цим Кодексом), до правовідносин з нарахування пені за порушення граничних строків розрахунків в іноземній валюті, згідно якої пеня, як міра відповідальності, яка нараховується за порушення граничних строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, врегульована спеціальним Законом, відповідно на таку (пеню) не розповсюджуються положення підпункту 129.9.7 пункту 129.9 статті 129 Податкового кодексу України, за аналогією з положеннями абз. 11 пункту 52-1 та підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Верховним Судом здійснено відступ від висновку, викладеного в постановах від 15 лютого 2024 року у справі № 420/1538/23, від 28 березня 2024 року у справі № 80/17879/22, від 13 травня 2024 року у справі № 420/11208/23 про неможливість нарахування пені за порушення строків розрахунків в іноземній валюті під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

За таких обставин, враховуючи правові висновки Верховного Суду, які в силу положень ч. 5 ст. 242 КАС України є обов`язковими для судів першої та апеляційної інстанцій, колегія суддів доходить висновку про безпідставність тверджень позивача про неправомірність нарахування контролюючим органом пені за порушення строку розрахунків в іноземній валюті за період по 30.06.2023р. у зв`язку із запровадженням на всій території України карантину у зв`язку із короновірусною хворобою (COVID-19).

Що стосується суті виявлених порушень, колегія суддів зазначає наступне:

Судом встановлено, та не заперечується сторонами у справі, що між SEA TRADE GROUP (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінкор Трейд Україна» (Продавець) було укладено ряд контрактів купівлі-продажу, предметом яких було зобов`язання Продавця доставити товар, зазначений в контракті Покупцеві і передати товар у розпорядження Покупця в строки та на умовах, зазначених в договорі, і зобов`язання Покупця прийняти доставлений товар від Продавця і сплатити обумовлену продажну ціну за такий товар, зокрема: Sea2209/22 від 22.09.2022 р., Sea2608/22 від 26.08.2022 р., Sea1810/22 від 18.10.2022 р., Sea0512/22 від 05.12.2022 р., Sea2403/23 від 24.03.2023 р., Sea2905/23 від 29.05.2023 р., Sea0612/22 від 06.12.2022 р., Sea0602/23 від 06.02.2023 р., Sea0704/23 від 07.04.2023 р.

Крім того, між АА SODRUJESTVO LIMITED (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінкор Трейд Україна» (Продавець) було укладено ряд контрактів купівлі-продажу, за якими Продавець зобов`язувався доставити товар зазначений в контракті Покупцеві і передати товар у розпорядження Покупця в строки та на умовах, зазначених в договорі, а Покупець зобов`язувався прийняти доставлений товар від Продавця і сплатити обумовлену продажну ціну за такий товар, зокрема: 0111/01 від 01.11.2022р., RST/MW-1 від 28.09.2022р.

В ході проведення перевірки було встановлено, що у перевіряємому періоді ТОВ «Лінкор Трейд Україна» (Продавець) відповідно укладених договорів купівлі-продажу, здійснювало відвантаження товару (пшениця, насіння ріпаку, горох, нут, сорго, соєві боби, кукурудза) нерезиденту компанії SEA TRADE GROUP LTD, Велика Британія (Beneficiary's Address: Caxton Close, East Portway Business. Paik, Andоver, United Kingdom, SP10 3FG, Bank: METROPOLITAN COMMERRCIAL BANK, Bank address: 99 Park Avenue 4th Floor, New Yofk, NY 10016, Account: 8799010334, SWIFT: MCBEUS33, ABA: 026013356) в особі уповноваженого підписанта Тигур Генадія, що діє на підставі Статуту - Покупець.

Також встановлено, що умови поставки за укладеними договорами Інкотермс 2010 - FCA місце призначення, зазначене в додатку до договору. Валюта договору - дол. США. Оплата: протягом 30 робочих днів від дати виставлення рахунку Продавцем при наявності у Покупця документів: підписаний комерційний рахунок-фактура Продавця на 100% вартості товарів, надання всіх інших документів, необхідних для митного оформлення. Передплата та часткова оплата дозволяється. Сплата банківської комісії банку Платника та його кореспондентів за рахунок Платника, комісій банку Отримувача та його кореспондентів - за рахунок Отримувача. Арбітраж: будь-який спір, що виникає з або за цим договором, вирішується шляхом арбітражу Міжнародним комерційним Арбітражним судом при ТПП України в м. Київ, Україна, згідно з чинним законодавством України.

Як зазначив позивач, зазначені контракти були укладені на виконання договорів комісії №0209/21 від 02.09.2021 р., №0209/22 від 02.09.2022р. укладених з естонською компанією Global MarineTrade OU. 02 вересня 2021 року між Global MarineTrade OU тa SEA TRADE GROUP LTD було укладено договір комісії №0209/21, предметом якого було зобов`язання SEA TRADE GROUP LTD (далі - Комісіонер) здійснювати закупівлю продукції (далі товар) за заявкою Global MarineTrade OU (далі Комітент). Асортимент, кількість, ціна та інші характеристики даного зазначеного товару визначається у специфікаціях, оформлених у вигляді додатків до цього договору або узгоджено усно. Комісіонер самостійно від свого імені, за рахунок Комітента укладає контракти купівлі-продажу товару (далі - Контракт), здійснює транспортування товару відповідно до базису постачання відповідно до зовнішньоекономічного контракту, укладає необхідні договори для митного оформлення товару при відправленні та здійснює всі необхідні митні платежі.

Позивач також вказав, що у зв`язку із укладенням Договору комісії № 0209/21 від 02.09.2021 року між SEA TRADE GROUP LTD та ТОВ «Лінкор Трейд україна» було укладено наступні зовнішньо-економічні Договори: Sea2209/22 від 22.09.2022 р., Sea2608/22 від 26.08.2022 р., Sea 1810/22 від 18.10.2022 р., Sea0612/22 від 06.12.2022 p., Sea 0512/22 від 05.12.2022 р., Sea0602/23 від 06.02.2023 р., Sea2403/23 від 24.03.2023 р., Sea0704/23 від 07.04.2023 р., Sea2905/23 від 29.05.2023 р. До вищевказаних Договорів між ТОВ «Лінкор Трейд Україна» та SEA TRADE GROUP LTD було укладено Додаткові угоди, згідно з якими п. 7.1 Договору викладено у наступній редакції: спосіб оплати: Покупець (або інша особа, за його дорученням) здійснить прямий платіж кількома частинами (траншами) на користь продавця у розмірі контрактної вартості товару, визначеної відповідно до п.6 цього Договору. Покупець повідомляє Продавця, що цей Договір укладено в рамках Договору комісії, згідно з яким оплата за поставлений товар провадиться третьою особою (комітентом) на розрахунковий рахунок Продавця.

02 вересня 2022 року між Global MarineTrade OU тa AA SODRUJESTVO LIMITED було укладено договір комісії №0209/22, предметом якого було зобов`язання AA SODRUJESTVO LIMITED (далі - Комісіонер) здійснювати закупівлю продукції (далі - товар) за заявкою Global Marine Trade OU (далі - Комітент). Асортимент, кількість, ціна та інші характеристики даного зазначеного товару визначається у специфікаціях, оформлених у вигляді додатків до цього договору або узгоджено усно. Комісіонер самостійно від свого імені, за рахунок Комітента укладає Контракти купівлі-продажу товару (далі-Контракт), здійснює транспортування товару відповідно до базису постачання відповідно до зовнішньоекономічного контракту, укладає необхідні Договори для митного оформлення товару при відправленні та здійснює всі необхідні митні платежі.

Позивач вказав, що у зв`язку із укладенням Договору комісії № 0209/22 від 02.09.2022 року між АА SODRUJESTVO LIMITED та ТОВ «Лінкор Трейд Україна» було укладено наступні зовнішньо-економічні договори: 0111/01 від 01.11.2022 p., RST/MW-1 від 28.09.2022р.

До вищевказаних договорів ТОВ «Лінкор Трейд Україна» та AA SODRUJESTVO LIMITED були укладені Додаткові угоди, згідно з якими п.10.2 Договору викладено у наступній редакції: спосіб оплати: Покупець (або інша особа, за його дорученням) здійснить прямий платіж кількома частинами (траншами) на користь продавця у розмірі контрактної вартості товару, визначеної відповідно до п.б цього Договору. Покупець повідомляє Продавця, що цей Договір укладено в рамках Договору комісії, згідно з яким оплата за поставлений товар провадиться третьою особою (комітентом) на розрахунковий рахунок Продавця.

Як зазначило товариство, для розрахунків з контрагентами у Global Marine Trade OU відкрито розрахунковий рахунок у банку ЗАТ "МТБанк", зареєстрований в місті Мінськ, Республіка Білорусь, однак, з огляду на військову агресію російської федерації та введення у зв`язку з цим санкцій, діяльність зазначеного банку на території України заблокована та перерахунок коштів не здійснюється.

У позові товариство посилалось на те, що у зв`язку з вищевикладеним Global Marine Trade OU звернулося до Естонської торговельно-промислової палати з проханням видати підтвердження про настання обставин непереборної сили.

У лютому 2024 року Естонською торговельно-промисловою палатою були видані Сертифікати про настання форс-мажорних обставин від 23.02.2024р. щодо контрактів Sea2209/22 від 22.09.2022 p., Sea2608/22 від 26.08.2022 р., Sea1810/22 від 18.10.2022 р., Sea0512/22 від 05.12.2022 р., Sea2403/23 від 24.03.2023 p., Sea2905/23 від 29.05.2023 p., Sea0612/22 від 06.12.2022 р., Sea0602/23 від 06.02.2023 р., Sea0704/23 від 07.04.2023 р., 0111/01 від 01.11.2022 р., RST/MW-1 від 28.09.2022 р. Крім того були отримані Сертифікати Торгової палати Гемпшира від 15.03.2024р. щодо контрактів Sea2209/22 від 22.09.2022 р., Sea2608/22 від 26.08.2022 р., Sea1810/22 від 18.10.2022 p., Sea0512/22 від 05.12.2022 р., Sea2403/23 від 24.03.2023 p., Sea2905/23 від 29.05.2023 р., Sea0612/22 від 06.12.2022 р., Sea0602/23 від 06.02.2023 р., Sea 0704/23 від 07.04.2023 р.

Перевіркою встановлено, що по договору №Sea2209/22 від 22.09.2022 року граничний термін надходження валютної виручки 24.03.2023року та 09.04.23р., однак валюта на поточний рахунок позивача надійшла з порушенням термінів відповідно: 10.04.2023 року та 31.05.2023року; по договору №Sea2608/22 від 26.08.2022р. граничний термін надходження валютної виручки 04.03.2023 року, 05.04.23р., 31.05.23р., 08.05.2023р., оплата надійшла без порушення термінів - 01.01.2023 року 250000дол.США, з порушенням термінів: 05.04.2023 року, 07.04.2023 року, 31.05.2023року, 22.06.2023 року. По вказаному договору позивач звернувся до господарського суду Одеської області з позовом та ухвалою суду від 23.06.2023 року відкрито провадження про стягнення суми заборгованості;

по договору № Sea1810/22 від 18.10.2022 року граничний термін надходження валютної виручки 29.04.2023 року, однак валюта надійшла з порушенням строків 24.07.2023р., 08.09.2023р., 25.09.2023р. По вказаному договору позивач звернувся до господарського суду Одеської області з позовом та ухвалою суду від 23.06.2023 року відкрито провадження про стягнення суми заборгованості;

по договору №Sea0612/22 від 06.12.2022 року товар відвантажений 04.06.2023 року, граничний термін надходження валютної виручки - 04.06.2023 року). По вказаному договору позивач звернувся до господарського суду Одеської області з позовом та ухвалою суду від 23.06.2023 року відкрито провадження про стягнення суми заборгованості;

по договору № Sea0602/23 від 06.02.2023 року граничний термін надходження валютної виручки 23.08.2023 року, оплата за товар не надійшла. По вказаному договору позивач звернувся до господарського суду Одеської області з заявою про збільшення позовних вимог по справі №916/2662/23 та протокольною ухвалою суду від 23.10.2023 року заява задоволена, продовжено розгляд справи з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог;

по договору № Sea0512/22 від 05.12.2022 року граничний термін надходження валютної виручки 03.09.2023 року, 20.09.2023р., однак валюта надійшла з порушенням строків - 23.10.2023 року. По вказаному договору позивач звернувся до господарського суду Одеської області з позовом та ухвалою суду від 23.06.2023 року відкрито провадження про стягнення суми заборгованості. Також позивач звернувся до господарського суду Одеської області з заявою про збільшення позовних вимог по справі №916/2662/23 та протокольною ухвалою суду від 23.10.2023 року заява задоволена, продовжено розгляд справи з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог. Також позивач звернувся до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення по даному договору 156581.10дол.США та ухвалою суду від 07.02.2024 року відкрито провадження про стягнення суми заборгованості;

по договору №Sea2403/23 від 24.03.2023 року товар відвантажений 10.04.2023 року, граничний термін надходження валютної виручки - 06.10.2023 року. Валюта надійшла з порушенням строків 10.10.2023 року. По вказаному договору позивач звернувся до господарського суду Одеської області з заявою про збільшення позовних вимог по справі №916/2662/23 та протокольною ухвалою суду від 23.10.2023 року заява задоволена, продовжено розгляд справи з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог;

по договору №Sea0704/23 від 07.04.2024 року товар відвантажений з 22.10.2023 року по 13.12.2023р., граничний термін надходження валютної виручки 22.10.2023 року, 04.11.2023р., 18.11.2023 року, 18.11.2023р., 03.12.2023 р., 31.12.23р., 11.03.2024 р. Виручка по цьому договору не надходила. По вказаному договору позивач звернувся до господарського суду Одеської області з заявою про збільшення позовних вимог по справі №916/2662/23 та протокольною ухвалою суду від 23.10.2023 року заява задоволена, продовжено розгляд справи з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог;

по договору №Sea2905/23 від 29.05.2023 року товар відвантажений з 29.05.2023 року по 30.05.23р., граничний термін надходження валютної виручки - 24.11.2023 року та 25.11.2023р.).

По контрактам укладеним ТОВ «Лінкор Трейд Україна» (Продавець) з нерезидентом - компанією Аа Sodrujestvo Limited, OAE перевіряючими встановлено, що:

по контракту №0111/01 від 01.11.2024 року товар відвантажений 09.11.2023 року, граничний термін надходження валютної виручки - 07.05.2023 року. Виручка по цьому контракту на час перевірки не надходила;

по контракту №RST/MW-1 від 28.09.2022р. товар відвантажений 17.11.2022 року, граничний термін надходження валютної виручки - 15.05.2023 року, однак виручка по цьому контракту на час перевірки не надходила.

Позивач не заперечує факт порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту товарів за укладеними договорами та контрактами, про які йдеться в акті перевірки, однак посилається на наявність форс-мажорних обставин, які виключають можливість нарахування товариству пені.

З цього приводу слід зазначити наступне:

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначає Закон України «Про валюту і валютні операції» від 21 червня 2018 року № 2473-VIII (далі Закон № 2473-VIII).

Частиною першою статті 3 Закону № 2473-VIII встановлено, що відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.

Відповідно до частини першої та четвертої статті 11 Закону № 2473-VIII, валютний нагляд в Україні здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду.

Органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства.

Частинами п`ятою та шостою цієї статті Закону передбачено, що Національний банк України у визначеному ним порядку здійснює валютний нагляд за уповноваженими установами.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства.

Згідно з частиною дев`ятою статті 11 Закону № 2473-VIII органи валютного нагляду мають право проводити перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства визначеними частинами п`ятою і шостою цієї статті суб`єктами здійснення таких операцій. Під час проведення перевірок з питань дотримання вимог валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок, надання доступу до систем автоматизації валютних операцій, підтвердних документів та іншої інформації про валютні операції, а також пояснень щодо проведених валютних операцій, а агенти валютного нагляду та інші особи, які є об`єктом таких перевірок, зобов`язані безоплатно надавати відповідний доступ, пояснення, документи та іншу інформацію.

Відповідно до частин першої, третьої, п`ятої, восьмої статті 13 Закону № 2473-VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Положеннями частини 5 статті 13 Закону № 2473-VIII передбачено, що порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Частина шоста статті 13 Закону №2473-VIII встановлює, що у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Згідно ч. 7 ст. 13 Закону №2473-VIII, у разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.

У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про відмову в позові повністю чи частково в частині майнових вимог або про відмову у відкритті провадження у справі чи про залишення позову без розгляду, а також у разі визнання документа про стягнення заборгованості з боржника-нерезидента таким, що не підлягає виконанню, недійсним, незаконним тощо та (або) закриття (припинення) провадження без зарахування грошових коштів на рахунки резидентів у банках України за таким документом строк, встановлений відповідно до цієї статті, поновлюється і пеня за його порушення нараховується за кожний день прострочення, включаючи період, на який цей строк було зупинено.

У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про задоволення позову сплаті підлягає лише пеня, нарахована до дня прийняття позовної заяви до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п`ятою цієї статті (частина 8 статті 13 Закону № 2473-VIII).

Правління Національного банку України постановою № 5 від 02 січня 2019 року затвердило Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті (далі - Положення № 5).

Згідно з пунктами 21, 23 Положення № 5 граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного пунктом 21 розділу II цього Положення, з урахуванням вимог пункту 22 розділу II цього Положення, у повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 22 розділу II цього Положення стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в Україні в банку.

24.02.2022 року, Національний банк України, відповідно до статті 7 Закону України «Про Національний банк України», з метою забезпечення надійності та стабільності функціонування банківської системи прийняв постанову № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (далі - Постанова №18).

За положеннями п. 142 Постанови №18, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року (із змінами, внесеними постановою Правління Національного банку України від 07.07.2022 року № 142).

Відповідно до п. 144, розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного в пункті 14-2 цієї постанови, з урахуванням вимог пункту 14-3 цієї постанови в повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 14-3 цієї постанови стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в банку в Україні.

Таким чином, за загальним правилом експорт товарів має здійснюватися у строки, зазначені у договорах, але не пізніше граничного строку розрахунків, встановленого НБУ, що обчислюється з дня здійснення авансового платежу (попередньої плати). До 05 квітня 2022 року такі граничні строки розрахунків становили 365 календарних днів. З огляду на введення в Україні воєнного стану НБУ змінив граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту. Відповідно до указаних змін у період з 07 липня 2022 року такі строки становили 180 календарних днів. При цьому змінені Постановою №18 строки застосовуються до операцій, що здійснені з 05 квітня 2022 року.

В свою чергу, у разі зупинення виконання господарської операції, яке зумовлене виникненням форс-мажорних обставин, зупиняється як перебіг строку розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, так і нарахування пені на весь період дії форс-мажорних обставин.

Таким чином законодавцем передбачено випадок не застосування фінансової відповідальності у вигляді нарахування пені (зупинення строку нарахування пені) у разі виникнення форс-мажорних обставин, які унеможливлюють виконання контрагентом договору.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. В подальшому строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався і останній триває до теперішнього часу.

Згідно ч.1 ст.617 ЦК, ч.2 ст.218 Господарського кодексу України та ст.14-1 Закону "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами.

Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості.

Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести, а не лише таким, що викликає складнощі, або є економічно невигідним.

Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

У постанові від 23.07.2024 (справа № 240/25642/22) Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду виснував, що саме по собі введення воєнного стану в Україні не можна розцінювати як форс-мажорну обставину для неперерахування контрагентом - нерезидентом на рахунки позивача коштів за поставлений товар в межах зовнішньоекономічних контрактів.

У постановах від 12.12.2024 у справі № 380/839/24, від 14.01.2025 у справі № 440/17191/23 Верховним Судом, з посиланням на постанови Верховного Суду від 16 липня 2019 року у справі №917/1053/18, від 25 січня 2022 року у справі №904/3886/21, від 18 січня 2024 року у справі № 914/2994/22, зазначено, що усталеною є практика Верховного Суду, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного (заздалегідь встановленого) характеру. У разі їх виникнення сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку.

Верховний Суд також неодноразово вказував на те, що обставина форс-мажору має оцінюватись судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об`єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов`язку.

У постановах від 05 жовтня 2023 року у справі №520/14773/21, від 19 серпня 2022 року у справі №818/2429/18, від 17 червня 2020 року у справі №812/677/17, від 03 вересня 2019 року у справі №805/1087/16 Верховний Суд зазначив, що має встановлюватися (доводитися) вплив обставин непереборної сили на неможливість платника податку належним чином виконувати свої зобов`язання і на зміну його економічного стану цими форс-мажорними обставинами. Ці фактори мають перебувати у причинно-наслідковому зв`язку.

З наведених вище підходів слідує, що саме по собі існування форс-мажорної обставини (обставини непереборної сили) ще не є свідченням того, що безпосередньо вона вплинула на неможливість виконання особою певного зобов`язання за договором чи обов`язку, передбаченого законодавчими та іншими нормативними актами. Такий зв`язок має встановлюватись як шляхом надання сертифіката (довідки) Торгово-промислової палати України чи уповноваженої нею регіональної ТПП, довідки уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту), так і оцінкою інших належних доказів, що можуть це підтвердити.

За висновками Верховного Суду, сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом неможливості виконання зобов`язання, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та характеру зобов`язання.

При цьому, ключовою ознакою форс-мажору є причинно-наслідковий зв`язок між форс-мажорними обставинами та неможливістю виконати конкретне зобов`язання. Форс-мажор, або ж обставини непереборної сили, - це надзвичайні та невідворотні обставини, настання яких призвело до об`єктивної неможливості виконати зобов`язання. Водночас сама по собі, зокрема, збройна агресія проти України, девальвація гривні, воєнний стан, не може автоматично означати звільнення від виконання будь-ким будь-яких зобов`язань, незалежно від того, існує реальна можливість їх виконати чи ні. Воєнний стан, як обставини непереборної сили, звільняє від відповідальності лише у разі, якщо саме внаслідок пов`язаних із нею обставин компанія/фізична особа не змогла виконати ті чи інші зобов`язання.

Про обґрунтованість такого висновку свідчить і аналіз частини шостої статті 13 Закону України №2473, яка передбачає можливість зупинення перебігу строків розрахунків та нарахування пені за їх порушення лише у разі зупинення виконання договору, яке відбувається у зв`язку із виникненням форс-мажорних обставин. Іншими словами, неможливість виконання договору, а відповідно, і звільнення від нарахування пені, має місце у разі впливу форс-мажорних обставин на таку можливість.

Для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання необхідним є доведення: 1) наявності обставин непереборної сили; 2) їх надзвичайний характер; 3) неможливість попередити за даних умов завдання шкоди; 4) причинний зв`язок між цими обставинами і понесеними збитками (постанова Верховного Суду України від 10.06.2015 у справі № 904/6463/14 (3-216гс15))

Такі висновки викладено у постановах Верховного Суду від 16 липня 2019 року у справі №917/1053/18, від 25 січня 2022 року у справі №904/3886/21, від 18 січня 2024 року у справі № 914/2994/22, від 05 жовтня 2023 року у справі №520/14773/21, від 19 серпня 2022 року у справі №818/2429/18, від 17 червня 2020 року у справі №812/677/17, від 03 вересня 2019 року у справі №805/1087/16.

Як вже зазначалось вище, позивач в обґрунтування наявності форс-мажорних обставин, які унеможливлювали своєчасне зарахування валютної виручки від операцій з експорту товарів за укладеними договорами, перелік яких наведено в акті перевірки, посилався на введення у зв`язку зі збройною агресією російської федерації проти України санкцій, внаслідок яких заблоковано діяльність банку ЗАТ «МТБанк», який зареєстровано в місті Мінськ, Республіка Білорусь, та в якому у Global Marine Trade OU (яке і повинно було здійснювати оплату за поставлений товар) відкрито розрахунковий рахунок.

У підтвердження вказаних обставин позивач посилався на наявність Сертифікатів про настання форс-мажорних обставин від 23.02.2024р. щодо контрактів Sea2209/22 від 22.09.2022 p., Sea2608/22 від 26.08.2022 р., Sea1810/22 від 18.10.2022 р., Sea0512/22 від 05.12.2022 р., Sea2403/23 від 24.03.2023 p., Sea2905/23 від 29.05.2023 p., Sea0612/22 від 06.12.2022 р., Sea0602/23 від 06.02.2023 р., Sea0704/23 від 07.04.2023 р., 0111/01 від 01.11.2022 р., RST/MW-1 від 28.09.2022 р., а також Сертифікатів Торгової палати Гемпшира від 15.03.2024р. щодо контрактів Sea2209/22 від 22.09.2022 р., Sea2608/22 від 26.08.2022 р., Sea1810/22 від 18.10.2022 p., Sea0512/22 від 05.12.2022 р., Sea2403/23 від 24.03.2023 p., Sea2905/23 від 29.05.2023 р., Sea0612/22 від 06.12.2022 р., Sea0602/23 від 06.02.2023 р., Sea 0704/23 від 07.04.2023 р., які засвідчують факт наявності форс-мажорних обставин, які виключають можливість нарахування пені за порушення валютного законодавства.

Надаючи оцінку вказаним твердженням позивача, колегія суддів враховує, що всі договори, перелік, яких наведено в акті перевірки були укладені позивачем у період з 26.08.2022 року по 29.05.2023 року, тобто вже після введення в Україні воєнного стану та набрання чинності Постанови НБУ №18 Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану від 24.02.2022 року, що свідчить про те, що позивач був обізнаний із ситуацією, яка склалась в країні та певними обмеженнями, пов`язаними з введенням в країні воєнного стану. В свою чергу позивачем у період воєнного стану укладались контракти та здійснювалась поставка товару.

Зі змісту наданих до суду Сертифікатів вбачається, що Естонська торгово-промислова палата вказувала на наявність обставин, пов`язаних із введенням в Україні згідно Указу Президента України № 64/2022, з 24 лютого 2022 року на території України воєнного стану, які можуть вважатись обставиною непереборної сили (форс-мажорними обставинами), які призвели до невиконання Global Marine Trade OU зобов`язань за укладеними з ТОВ «Лінкор Трейд Україна» договорами. У Сертифікатах Естонська торгово-промислова палата зазначила, що унаслідок військової агресії російської федерації проти України, Україна запровадила санкції проти осіб, пов`язаних з російською федерацією та республікою Білорусь. Також зазначено, що постановою Кабінету Міністрів України №187 від 03.03.2022 року «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації» обмежено, з метою захисту національних інтересів України, операції з особами, пов`язаними з державою-агресором. Сертифікати містять посилання і на пункт 15 Постанови № 18 від 24.02.2022 року Правління Національного банку України, відповідно до якого заборонено всі банківські операції з банками, що здійснюють свою діяльність на території Російської Федерації та республіки Білорусь.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №187 від 03.03.2022 року «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації», для забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави України у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації установлено до прийняття та набрання чинності Законом України щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов`язаних з державою-агресором, мораторій (заборону) на: 1) виконання, у тому числі в примусовому порядку, грошових та інших зобов`язань, кредиторами (стягувачами) за якими є Російська Федерація або такі особи (далі - особи, пов`язані з державою-агресором): громадяни Російської Федерації, крім тих, що проживають на території України на законних підставах; юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства Російської Федерації; юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, якої є Російська Федерація, громадянин Російської Федерації, крім того, що проживає на території України на законних підставах, або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства Російської Федерації; юридичні особи, утворені відповідно до законодавства іноземної держави, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, яких є Російська Федерація, громадянин Російської Федерації, крім того, що проживає на території України на законних підставах, або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства Російської Федерації, - у випадку виконання зобов`язань перед ними за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті.

Зазначене обмеження не застосовується до юридичних осіб, утворених та зареєстрованих відповідно до законодавства України: які є банками або за рахунками яких на підставі нормативно-правових актів або рішень Національного банку дозволяється здійснення обслуговуючими банками видаткових операцій.

Згідно п. 15 Постанови Правління Національного банку України № 18 від 24.02.2022 року, зупинено здійснення обслуговуючими банками видаткових операцій за рахунками резидентів Російської Федерації/Республіки Білорусь, за рахунками юридичних осіб (крім банків), кінцевими бенефіціарними власниками яких є резиденти Російської Федерації/Республіки Білорусь, за винятком передбачених цим пунктом випадків.

Крім того, відповідно до п. 151 Постанови Правління Національного банку України № 18 від 24.02.2022 року, заборонено приймати в Україні електронні платіжні засоби (уключаючи перекази, здійснення розрахунків та видачу готівки), емітовані учасниками (учасниками, що здійснюють свою діяльність на території Російської Федерації та Республіки Білорусь) міжнародних карткових платіжних систем (платіжних систем, які зареєстровані Національним банком України та відомості щодо яких унесені до Реєстру платіжних систем, систем розрахунків, учасників цих систем та операторів послуг платіжної інфраструктури).

Пунктом 17 Постанови № 18 передбачено, що уповноваженим установам забороняється здійснювати будь-які валютні операції: 1) з використанням російських рублів та білоруських рублів; 2) учасником яких є юридична або фізична особа, яка має місцезнаходження (зареєстрована/постійно проживає) в Російській Федерації або в Республіці Білорусь; 3) для виконання зобов`язань перед юридичними або фізичними особами, які мають місцезнаходження (зареєстрована/постійно проживає) в Російській Федерації або в Республіці Білорусь.

В свою чергу відповідно до п. 172 Постанови № 18, заборони, визначені в пункті 17 цієї постанови, не поширюються, зокрема, на переказ коштів (крім російських рублів та білоруських рублів) на рахунки резидентів у банках за операціями з експорту товарів, повернення коштів за операціями з імпорту товарів. У разі надходження коштів із-за кордону в російських рублях/білоруських рублях за такими операціями банку дозволяється здійснити обмін цих коштів на міжнародному валютному ринку на іншу валюту (крім російських рублів/білоруських рублів) для її подальшого зарахування на рахунки клієнта.

Колегія суддів звертає увагу на те, що постанова Кабінету Міністрів України №187 від 03.03.2022 року «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації», встановлює мораторій саме на виконання грошових та інших зобов`язань, кредиторами (стягувачами) за якими є Російська Федерація або особи, пов`язані з державою-агресором.

В даному ж випадку розглядувані операції не передбачали виконання таких грошових та інших зобов`язань.

Слід зазначити, що Global Marine Trade OU є естонською компанією.

В свою чергу положеннями п. 15 Постанови Правління Національного банку України № 18 від 24.02.2022 року, зупинено здійснення обслуговуючими банками саме видаткових операцій за рахунками резидентів Російської Федерації/Республіки Білорусь, за рахунками юридичних осіб (крім банків), кінцевими бенефіціарними власниками яких є резиденти Російської Федерації/Республіки Білорусь, за винятком передбачених цим пунктом випадків.

При цьому вказаною постановою окремо вказано на відсутність заборон на переказ коштів (крім російських рублів та білоруських рублів) на рахунки резидентів у банках за операціями з експорту товарів, повернення коштів за операціями з імпорту товарів.

Обмеження встановлено лише на розрахунки в такій валюті, як російські та білоруські рублі, однак при цьому надано право банкам здійснювати обмін такої валюти на міжнародному валютному ринку на іншу валюту для її подальшого зарахування на рахунки клієнта.

З огляду на зазначені положення чинного законодавства колегія суддів вважає, що в даному випадку були відсутні будь-які законодавчі обмеження, які б унеможливлювали належне виконання контрагентом позивача своїх зобов`язань з оплати товару, постановленого на виконання укладених договорів.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в даному випадку не встановлено наявності будь-яких обставин непереборної сили, які призвели або могли б призвести до неможливості розрахунків нерезидента з позивачем.

В свою чергу відомості, які зазначені в наданих позивачем сертифікатах, спростовуються законодавчими нормами, які не містили заборон щодо переказу коштів (крім російських рублів та білоруських рублів) на рахунки резидентів у банках за операціями з експорту товарів.

Таким чином, наведені в наданих позивачем сертифікатах носять загальний інформаційний характер, без доведення причинно-наслідкового зв`язку у конкретному зобов`язанні/обов`язку.

Неможливість виконання зобов`язання/обов`язку особа повинна підтверджувати документально в залежності від її дійсних обставин, що унеможливлюють виконання на підставі вимог законодавства. Обставини військової агресії на території України не є автоматичною, безумовною підставою, яка підтверджує відсутність можливості виконання зобов`язання/обов`язку.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що надані позивачем сертифікати Естонської торгово-промислової палати не є достатніми доказами існування форс-мажорних обставин у даному випадку та як наслідок не звільняють суб`єкта господарювання від обов`язку доводити існування причинно-наслідкового зв`язку між настанням форс-мажорних обставин (введення воєнного стану в Україні) і невиконанням (несвоєчасним виконанням) зобов`язань за укладеними договорами.

Таким чином за даних обставин суд першої інстанції вірно встановив відсутність форс-мажорних обставин для невиконання контрагентами позивача своїх зобов`язань щодо проведення розрахунків за поставлений з території України товар, а тому нарахування відповідачем пені за порушення валютного законодавства є правомірним та обґрунтованим.

В свою чергу частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про невірність розрахунку контролюючим органом періоду несвоєчасного отримання валютної виручки, з огляду на не зарахування дня надходження коштів (валютної виручки) на розподільчий рахунок позивача як дня виконання зобов`язань, за який не нараховується пеня.

Контролюючий орган в обґрунтування своєї позиції посилався на те, щозгідно підпункту 2 пункту 9 розділу ІІІ Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої Постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 7 (далі Інструкція № 7), банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків у разі експорту товару - після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар.

З огляду на викладене відповідач вважає, що закінчення розрахунку за експортною операцією припиняється після зарахування валютної виручки саме на поточний рахунок.

В свою чергу згідно п. 7 Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, що затверджена Постановою Правління Національного банку України 02.01.2019 №9, банк розпочинає відлік установлених Національним банком граничних строків розрахунків з дати:

1) оформлення МД типу ЕК-10 Експорт, ЕК-11 Реекспорт на продукцію, що експортується (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню), або підписання акта або іншого документа, що засвідчує поставку нерезиденту товару відповідно до умов експортного договору (якщо товар згідно із законодавством України не підлягає митному оформленню), - за операціями з експорту товарів;

2) здійснення платежу (списання коштів з рахунку клієнта), а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - здійснення банком платежу на користь нерезидента (списання коштів з рахунку банку) - за операціями з імпорту товарів.

Датою здійснення платежу на користь нерезидента - постачальника товару вважається дата здійснення банком платежу на користь нерезидента - постачальника товару, якщо оплата зобов`язань резидента за операцією з імпорту товару здійснюється за рахунок коштів, отриманих від банку на підставі кредитного договору без зарахування цих коштів на поточний рахунок такого резидента в банку.

За положеннями п.9 Інструкції, банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків: у разі експорту товару - після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за експорт товару здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за товар), або від банку (резидента або нерезидента) за документарним акредитивом, відкритим на користь резидента за операцією з експорту товару, або в порядку, визначеному пунктом 16-2 розділу IV цієї Інструкції.

В свою чергу відповідно до положень п. 52 Інструкції №9, банк зобов`язаний зарахувати кошти в іноземній валюті на поточний рахунок клієнта без його доручення не пізніше ніж на наступний банківський день після дня їх зарахування на розподільчий рахунок. Зазначена вимога не поширюється на кошти, які згідно із законодавством України підлягають продажу на валютному ринку України.

Згідно пункту 108 Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою НБУ від 02.01.2019 року № 5, зарахування коштів в іноземній валюті на поточні рахунки клієнтів здійснюється банками через розподільчі рахунки у визначених цим Положенням випадках.

Відповідно до п.110 Інструкції зарахування коштів, зазначених у підпунктах 15-21, 25 та 27 пункту 109 розділу X цього Положення, здійснюється безпосередньо на поточні рахунки юридичних осіб-резидентів (крім коштів, що надходять з власних рахунків юридичних осіб-резидентів, відкритих за межами України). Зарахування інших надходжень здійснюється через розподільчий рахунок.

Враховуючи положення зазначених нормативно-правових актів колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що зарахування коштів по операціям за зовнішньоекономічними контрактами (договорами, угодами) здійснюється через розподільчий рахунок.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що датою зарахування валютної виручки вважається зарахування її на розподільчий рахунок. Подальший рух коштів з валютного на поточний рахунок юридичної особи, в тому числі і з використанням розподільчого рахунку, свідчить про використання коштів вже на території України і не може вважатись первинним надходженням коштів внаслідок виконання зовнішньоекономічних контрактів.

Таким чином датою виконання вимог статті 1 Закону України «Про валюту і валютні операції» є дата зарахування коштів на розподільчі рахунки позивача в уповноваженому банку.

Судом встановлено, що кошти в сумі 85028,16дол.США, 257287,20 дол.США, 158822,72 дол.США 33790,40 дол.США., 295373,10 дол. США, 476000 дол. США., 11450,92 дол. США, 11450,92 дол. США., 11470,68 дол. США., 11450,92 дол.США, були перераховані спочатку на розподільчий рахунок, а тмоу датою повернення вказаних коштів слід вважати відповідно: 09.04.23р., 04.04.23р., 04,04.23р., 06.04.23р., 30.05.23р09.10.23р., 26.11.23р., 26.11.23р., 26.11.23р. 26.11.23р.

З огляду на все вище викладене обґрунтованим є висновок суду першої інстанції стосовно помилкового обрахунку контролюючим органом терміну прострочення повернення валютної виручки, за який позивачу нараховано пеню, що призвело до завищення її суми на 148 338,71 грн.

За таких обставин колегія суддів оскаржуване податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області №11649/15-32-07-07-23 від 25 березня 2024 року, яким товариству нарахована пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, в частині нарахування пені в сумі 148 338,71 грн. не може вважатись законним та обґрунтованим, а тому в цій частині підлягає скасуванню, як вірно встановлено судом першої інстанції.

Доводи, викладені в апеляційних скаргах, не впливають на правильність висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на все вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно встановлено обставини у справі, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а наведені в апеляційних скаргах доводи не дають підстав для висновку про незаконність чи необґрунтованість судового рішення.

За таких обставин підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційних скарг не вбачається.

З огляду на залишення судового рішення суду першої інстанції без змін, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Лінкор Трейд Україна» та Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 січня 2025 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання сторонами копії судового рішення.

Повний текст постанови складено та підписано 08.07.2025 року.

Суддя-доповідач: О.В. Лук`янчук

Суддя: А.І. Бітов

Суддя: І.Г. Ступакова