Герб України

Ухвала від 08.07.2025 по справі 460/200/25

Касаційний адміністративний суд верховного суду

Новинка

ШІ-аналіз судового документа

Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.

Реєстрація

УХВАЛА

08 липня 2025 року

м. Київ

справа № 460/200/25

адміністративне провадження № К/990/28682/25

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Ханової Р. Ф.

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області

на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 10 березня 2025 року

та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2025 року

у справі №460/200/25

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФРЕШ ЕКСПРЕС»

до Головного управління ДПС у Рівненській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

04 липня 2025 року на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 10 березня 2025 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2025 року у справі №460/200/25, предметом спору в якій є визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області №1912017000701 від 13 грудня 2024 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «ФРЕШ ЕКСПРЕС» зменшено розмір від`ємного значення податкового кредиту з податку на додану вартість за декларацією з ПДВ за червень 2021 року, що зараховується до наступного звітного (податкового) періоду на суму 1209353 гривень; визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області №1911917000701 від 13 грудня 2024 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «ФРЕШ ЕКСПРЕС» збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 161605 гривень.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 10 березня 2025 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2025 року, позов задоволено.

При вирішенні питання про наявність підстав до відкриття касаційного провадження за означеною скаргою, Верховний Суд виходить з такого.

Статтею 328 КАС України передбачено право на касаційне оскарження.

Частиною першою статті 328 КАС України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Стаття 330 КАС України містить вимоги щодо форми та змісту касаційної скарги.

Так, відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України в касаційній скарзі зазначається в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Зокрема, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України.

У поданій касаційній скарзі, скаржник, як на підставу для касаційного оскарження судового рішення, посилається зокрема на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми пункту 185.1 статті 185, підпункту «а» пункту 198.1, пункту 198.3 статті 198, пункту 201.10 статті 201, пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 12 квітня 2023 року у справі № 520/3336/19, від 24 жовтня 2024 року у справі №160/4504/23 тощо.

Верховний Суд зауважує, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; висновку судів, який суперечить позиції Верховного Суду; обґрунтування, в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).

При цьому недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.

Подібність правовідносин означає, зокрема подібність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи. При цьому, обставини, які формують зміст таких правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, самі по собі не формують подібності правовідносин, важливими факторами є також доводи і аргументи сторін, які складають межі судового розгляду справи.

Посилання на практику Верховного Суду (без аналізу та врахування обставин справи, за яких судом касаційної інстанції було зроблено відповідні висновки, без доведення подібності правовідносин у справах) щодо оцінки того чи іншого аргументу контролюючого органу, які зроблені на підставі встановлених фактичних обставин конкретної справи і наявних в матеріалах справи доказів, не є свідченням застосування судом попередньої інстанцій у цій справі норм матеріального права без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування.

У разі посилання на висновки Верховного Суду, які на думку скаржника не були враховані судами першої та апеляційної інстанцій, необхідно посилатися на ті висновки, які були зроблені на підставі дослідження норм, що підлягають застосуванню у спірних правовідносинах за однакових умов.

Суд звертає увагу на те, що у випадку, якщо скаржник вважає, що судами попередніх інстанцій порушено норми процесуального права, скаржник зобов`язаний обґрунтувати зазначене порушення з відповідним посиланням на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України у поєднанні з відповідним пунктом частин другої або третьої статті 353 цього Кодексу. Касаційна скарга у справі №460/200/25 не містить посилання та обґрунтування пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України, як підстави касаційного оскарження у цій справі.

У випадку, якщо скаржник дійде до висновку, про визначення визнання підставами касаційного оскарження пункт 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України у поєднані з пунктом 1 частини другої статті 353 цього Кодексу, Суд наголошує на необхідності також обґрунтувати підстави касаційного оскарження визначенні пунктами 1, 2, 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

В цілому доводи заявника зводяться до цитування норм права, що регулюють спірні правовідносини і опису встановлених судами у цій справі обставин та їх переоцінки, із загальним посиланням, що судом апеляційної інстанції рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України та виходить за межі повноважень касаційного суду.

Загальне посилання на ухвалення судом апеляційної інстанцій рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Також слід зауважити, що з урахуванням внесених до КАС України змін, які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

При цьому, такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу колегією суддів дотримання решти вимог, визначених статтею 330 КАС України.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга Головного управління ДПС у Рівненській області підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 243, 328, 330, 332, 359 КАС України, Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 10 березня 2025 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2025 року у справі №460/200/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФРЕШ ЕКСПРЕС» до Головного управління ДПС у Рівненській області про скасування податкового повідомлення-рішення-повернути заявнику.

Роз`яснити заявнику касаційної скарги, що її повернення не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддяР.Ф. Ханова

СудКасаційний адміністративний суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення08.07.2025
Оприлюднено09.07.2025
Номер документу128708282
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них бюджетного відшкодування з податку на додану вартість

Судовий реєстр по справі —460/200/25

Ухвала від 08.07.2025

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Ханова Р.Ф.

Постанова від 05.06.2025

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Гудим Любомир Ярославович

Ухвала від 19.05.2025

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Гудим Любомир Ярославович

Ухвала від 29.04.2025

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Гудим Любомир Ярославович

Ухвала від 14.04.2025

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Гудим Любомир Ярославович

Рішення від 10.03.2025

Адміністративне

Рівненський окружний адміністративний суд

Н.В. Друзенко

Ухвала від 07.01.2025

Адміністративне

Рівненський окружний адміністративний суд

Н.В. Друзенко

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні