Рішення від 02.07.2025 по справі 461/3478/25

Справа №461/3478/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2025 року м.Львів

Галицький районний суд міста Львова у складі:

головуючого судді Романюка В.Ф.,

за участю:

секретаря судового засідання Салика С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Відділення поліції №2 (м. Турка) Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області (адреса: 82500, Львівська обл., м. Турка, вул. Стуса, 14), Головного управління Національної поліції у Львівській області (ЄДРПОУ: 40108833, адреса: 79007, м. Львів, пл. Генерала Григоренка) про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до Відділення поліції №2 (м. Турка) Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області та Головного управління Національної поліції у Львівській області, в якому просить суд постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне від 25.04.2025 року серії ЕНА №4576366 відносно ОСОБА_1 скасувати; стягнути з відповідачів на користь позивача судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 (дві тисячі) грн. та судові витрати покласти на відповідачів.

В обґрунтування поданого позову покликається на те, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 25.04.2025 року серія ЕНА №4576366, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. Зазначає, що дана постанова прийнята з порушенням норм чинного законодавства України та містить неправдиві відомості. В оскаржуваній постанові зазначено, що 25.04.2025 року в с. Щебориня, вул. Миколайчука, 12, водій керував ТЗ обладнаним засобами пасивної безпеки та був непристебнутий ременем безпеки, чим порушив п. 2.3. в ПДР - Поруш. правил користування ременями безпеки. Позивач зазначає, що жодних Правил дорожнього руху 25.04.2025 року не порушував, рух транспортного засобу здійснювався виключно в межах таких правил. Першочергова підстава зупинки транспортного засобу, яким керував позивач, була абсолютно відмінною від тої, за якою було складено оскаржувану постанову, що свідчить лише про умисел працівника поліції скласти будь-яку постанову, незалежно від того мало місце адміністративне правопорушення чи ні. На прохання позивача, працівником поліції під час складення адміністративних матеріалів та безпосередньо оскаржуваної постанови, не було пред`явлено жодного доказу вчинення нею будь-якого адміністративного правопорушення. До оскаржуваної постанови не долучено жодного доказу, який би вказував на вчинення позивачем адміністративного правопорушення, не зазначено про те, що під час розгляду адміністративної справи позивач заперечував щодо порушення ним Правил дорожнього руху, мотивів таких заперечень тощо. Крім того, жодних відеоматеріалів, на яких було б зафіксовано порушення позивачем Правил дорожнього руху не додано та не було пред`явлено. Наголошує на тому, що фактично не відбулось жодного розгляду адміністративної справи відносно позивача у порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення. Розгляд справи був обмежений виключно винесенням оскаржуваної постанови, без з`ясування обставин справи. Більше того, в порушення норм чинного законодавства України, позивачу навіть не було надано копію оскаржуваної постанови. Копію постанови такий отримав вже самостійно безпосередньо у відділенні поліції № 2 (м. Турка) Самбірського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області. Таким чином, розгляд справи відбувався формально, без дотримання встановленого чинним законодавством порядку розгляду таких справ та з порушенням і не забезпеченням прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Тому, оскаржувана постанова є такою, що винесена з грубим порушенням норм матеріального і процесуального права, фактично притягнуто до адміністративної відповідальності особу без наявності ознак адміністративного правопорушення та доказів такого правопорушення та підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 02 травня 2025 року у справі відкрито провадження та призначено до судового розгляду з викликом сторін у судове засідання.

Ухвалою суду від 19 травня 2025 року відкладено судове засідання у зв`язку з неявкою сторін.

01 липня 2025 року від представника позивача надійшла заява, в якій просить проводити розгляд справи без участі позивача та його представника. Позовні вимоги підтримують повністю та просять такі задоволити.

В судове засідання представники відповідачів не з`явилися, повідомлялися вчасно та належним чином про час і місце розгляду справи, причини неявки суду не відомі, відзив на позов не надали, що відповідно ч. 1 ст. 205 КАС Українине перешкоджає розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу в на підставі ч. 4 ст.229КАС України не здійснювалося у зв`язку з тим, що всі учасники процесу в судове засідання не з`явилися.

Суд, дослідивши наявні у справі документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, виходить з наступних доводів та мотивів.

Суд встановив, що 25.04.2025 року поліцейським Відділення поліції №2 (м. Турка) Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4576366 відносно ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 121 КУпАП (порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами)водій керувавТЗ обладнанимзасобами пасивноїбезпеки табув непристебнутийременем безпеки,чим порушивп.2.3.в ПДР-Поруш.правил користуванняременями безпеки,накладено адміністративнестягнення увигляді штрафуу розмірі510,00грн.

Частиною 5ст. 121 КУпАПпередбачена адміністративна відповідальність за порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами,- тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно дост. 280 КУпАПорган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 2ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно достатті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Позивач, у поданій до суду позовній заяві заперечує вчинення ним адміністративного правопорушення та вказує, що накладення даного стягнення є неправомірним та порушує права та законні інтереси позивача. Зазначає, що представниками поліції не долучено жодного доказу, який би підтверджував факт порушення ОСОБА_1 правил дорожнього руху, не долучено жодних відеоматеріалів.

В свою чергу представниками відповідачів не спростовано доводи позивача.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно доЗакону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року №3353, встановлюютьПравила дорожнього руху, затвердженіпостановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306(із змінами та доповненнями,ПДРУкраїни).

Згідно з п. 2.3.в)ПДРУкраїни для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів.

Встановлено, що в постанові відсутнє посилання на докази, які підтверджують факт порушення позивачемПравил дорожнього рухуУкраїни, відповідачем не надано судові відеозапису скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, предбаченого ч. 5 ст.121 КУпАП.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на спростування наведених в позові аргументів щодо відсутності самого факту адміністративного правопорушення, сама по собі постанова у справі про адміністративне правопорушення, без обґрунтування її доказами, передбаченимист. 251 КУпАП, не може достовірно свідчити про вчинення позивачем адміністративного правопорушення.

Також відповідачем, не надані докази дотримання вимог процесуальних норм щодо порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, зокрема, роз`яснення позивачу його прав, передбаченихст. 268 КУпАП, дослідження доказів для всебічного і об`єктивного з`ясування обставин справи.

Відзив відповідачем до суду не подано.

За таких підстав, оскільки відповідачем, на якого ч. 2ст. 71 КАСпокладено обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, не доведено належними та допустимими доказами, передбаченимист. 251 КУпАП(в тому числі протоколом про адміністративне правопорушення), факту, вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.121 КУпАП, а позивач оспорює допущене порушення, суд вважає за доцільне постанову про адміністративне правопорушення скасувати.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується положенням частини 1ст. 132 КАС України, за яким судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, та частини 1ст. 139 КАС України, за яким при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління Національної поліції у Львівській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 605 грн. 60 коп.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000,00 грн., суд зазначає таке.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 7ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства Українирозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

У п. 4 ч.1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року №5076-VI закріплено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень підлягають компенсації документально підтверджені судові витрати, до складу яких входять, у тому числі, витрати пов`язані з оплатою правничої допомоги.

Водночас, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчить про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Судом встановлено, що на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу представником позивача подано до суду: 1) ордер серії ВС №1365247 від 30.04.2025; 2) свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №677 від 24.12.2011; 3) договір про надання правової допомоги №28/04-25 від 28.04.2025; 4) акт приймання-передачі від 30.04.2025, відповідно якого вартість правничої допомоги складає 2000,00 грн.; 5) розрахункова квитанція від 30.04.2025 р.

З огляду на викладене, беручи до уваги положення КАС України, враховуючи, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним, суд дійшов висновку про наявність достатніх правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 грн.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст.8,9,14,73-78,90, 132, 139,242-246,286,293КАС України,суд

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Відділення поліції №2 (м. Турка) Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області (адреса: 82500, Львівська обл., м. Турка, вул. Стуса, 14), Головного управління Національної поліції у Львівській області (ЄДРПОУ: 40108833, адреса: 79007, м. Львів, пл. Генерала Григоренка) про скасування постанови про адміністративне правопорушення, - задовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4576366 від 25 квітня 2025 року відносно ОСОБА_1 скасувати.

Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП закрити в зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань із суб`єкта владних повноважень Головного управління Національної поліції у Львівській області (адреса: 79007, м. Львів, пл. Григоренка, 3, код ЄДРПОУ: 40108833) на користь ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплатою судового збору в розмірі 605,60 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань із суб`єкта владних повноважень Головного управління Національної поліції у Львівській області (адреса: 79007, м. Львів, пл. Григоренка, 3, код ЄДРПОУ: 40108833) на користь ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Галицький районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня складеннясудового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Романюк В.Ф.