Ухвала від 04.07.2025 по справі 531/2116/24

Ухвала

Іменем України

04 липня 2025 року

м. Київ

справа № 531/2116/24

провадження № 61-8183ск25

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крат В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощоков Є. В., розглянув

касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана адвокатом Приліпко Іриною Леонідівною, на ухвалу Карлівського районного суду Полтавської області від 28 січня 2025 року в складі судді Попова М. С., та постанову Полтавського апеляційного суду від 22 травня 2025 року в складі колегії суддів Пікуля В. П., Одринської Т. В., Панченка О. О., в частині забезпечення доказів та

касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана адвокатом Приліпко Іриною Леонідівною, на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 29 травня 2025 року в складі колегії суддів Пікуля В. П., Одринської Т. В., Панченка О. О.,

в справі за позовом ОСОБА_2 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Світоч», третя особа - ОСОБА_1 , про витребування майна з чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2024 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Світоч», третя особа - ОСОБА_1 , про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Ухвалою Карлівського районного суду Полтавської області від 28 січня 2025 року:

клопотання представника позивача ОСОБА_2 - адвоката Панченко О. О. про забезпечення доказів, задоволено;

призначено огляд доказу протягом п`яти днів з дати набрання законної сили даної ухвали, за попереднім погодженням між учасниками справи, а саме: автомобіля Mersedes-Benz GL-Class 2015 (CL 350d, 210 к.с., 4 Matic), державний номерний знак НОМЕР_1 , у тому числі двигуна, який встановлений на даний транспортний засіб, за місцем реєстрації власника транспортного засобу - ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , за участі уповноваженого представника Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Світоч» (код ЄДРПОУ 05287874), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) та/або його уповноваженого представника, ОСОБА_1 та/або її уповноваженого представника;

зобов`язано ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) не чинити перешкод позивачу, відповідачу та їх представникам в участі під час огляду автомобіля Mersedes-Benz GL-Class 2015 (CL 350d, 210 к.с., 4 Matic), державний номерний знак НОМЕР_1 , у тому числі двигуна, який встановлений на даний транспортний засіб;

зобов`язано ОСОБА_1 надати уповноваженому представнику Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Світоч» та ОСОБА_2 та/або його уповноваженому представнику, для огляду автомобіль Mersedes-Benz GL-Class 2015 (CL 350d, 210 к.с., 4 Matic), державний номерний знак НОМЕР_1 , у тому числі двигуна, який встановлений на даний транспортний засіб, за місцем реєстрації та проживання ОСОБА_1 , а саме: АДРЕСА_1 ;

зобов`язано учасників огляду скласти протокол про огляд доказів за їх місцезнаходженням та зробити під час огляду фотознімки, електронні копії доказів, відеозаписи тощо;

клопотання представника позивача ОСОБА_2 - адвоката Панченко О. О. про витребування доказів задоволено частково;

витребувано у ТОВ «УКРАВТО ПОЛТАВА» 1) наступну інформацію: 1) чи проводилась ТОВ «УКРАВТО ПОЛТАВА» установка двигуна внутрішнього згорання дизельного з коробкою передач для легкового автомобіля Mersedes-Benz ОМ642 826, бувший у вжитку, рік виробництва 2018, №64282642097481, об`ємом 2987 см3, 190 кіловат, на замовлення СТОВ «Світоч» (код ЄДРПОУ 05287874) на автомобіль Mersedes-Benz GL-Class 2015 (CL 350d, 210 к.с., 4 Matic), державний номерний знак НОМЕР_1 , або на будь-який інший автомобіль. Якщо так, то коли саме проводилась заміна двигуна та/або коробки передач на зазначених автомобілях, хто проводив оплату за виконані роботи; 2) чи зверталось СТОВ «Світоч» протягом 2024 року до ТОВ «УКРАВТО ПОЛТАВА» для зняття двигуна внутрішнього згорання дизельного з коробкою передач для легкового автомобіля Mersedes-Benz ОМ642 826, бувший у вжитку, рік виробництва 2018, №64282642097481, об`ємом 2987 см3, 190 кіловат, з автомобіля Mersedes-Benz GL-Class 2015 (CL 350d, 210 к.с., 4 Matic), державний номерний знак НОМЕР_1 . Якщо так, то коли саме;

у задоволенні іншої частини клопотання відмовлено.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 22 травня 2025 року:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення;

ухвалу Карлівського районного суду Полтавської області від 28 січня 2025 року в частині забезпечення доказів залишено без змін.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 29 травня 2025 року:

виправлено описку, допущену у скороченому тексті (вступна і резолютивна частини) постанови Полтавського апеляційного суду від 22 травня 2025 року;

у резолютивній частині скороченого тесту (вступна і резолютивна частини) постанови Полтавського апеляційного суду від 22 травня 2025 року правильно зазначити: «Постанова набирає законної сили з дня прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України» замість помилково вказаного «Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення».

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що:

із змісту пункту 2 частини першої статті 353 ЦПК України та пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України вбачається, що постанова суду апеляційної інстанції після перегляду ухвали суду першої інстанції про забезпечення доказів оскарження в касаційному порядку не підлягає.

відповідно до частин першої, другої статті 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала.

Враховуючи, що в скороченому тексті судового рішення (вступна і резолютивна частини) постанови Полтавського апеляційного суду від 22 травня 2025 року допущено описку, яка підлягає виправленню.

30 червня 2025 року до Верховного Суду через Електронний суд подана касаційна скарга ОСОБА_1 , яка підписана адвокатом Приліпко І. Л., на ухвалу Карлівського районного суду Полтавської області від 28 січня 2025 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 22 травня 2025 року в частині забезпечення доказів.

30 червня 2025 року до Верховного Суду через Електронний суд подана касаційна скарга ОСОБА_1 , яка підписана адвокатом Приліпко І. Л., на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 29 травня 2025 року.

Касаційна скарга мотивована тим, що:

обмеження прямо вплинуло на право особи на доступ до оскарження рішення суду в касаційній інстанції, яке є складовою права на справедливий суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та позбавило особу ефективного засобу судового захисту проти рішень, які зачіпають її права та інтереси;

у результаті таких дій суду апеляційної інстанції учасник справи був позбавлений можливості оскаржити постанову в касаційному порядку та дотриматись законності й обґрунтованості рішення, чим було порушено гарантії правової визначеності та правової захищеності учасника справи;

оскільки виправлення формулювання щодо можливості касаційного оскарження безпосередньо обмежує право сторони звернутися до Верховного Суду, то воно суперечить як приписам ЦПК, так і загальним процесуальним гарантіям. Виправлення, яке виходить за рамки «технічної неточності», може розглядатись як незаконний акт, який порушує принцип рівності сторін і принцип забезпечення ефективного засобу правового захисту;

за таких обставин, виправлення описки в резолютивній частині постанови від 22 травня 2025 року фактично змінило її зміст, обмеживши право учасника на касаційне оскарження, що виходить за межі технічного виправлення за статті 269 ЦПК, порушує гарантії ефективного судового захисту та принцип правової визначеності.

У відкритті касаційного провадження на ухвалу Карлівського районного суду Полтавської області від 28 січня 2025 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 22 травня 2025 року в частині забезпечення доказів слід відмовити з таких мотивів.

Ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2, 3 частини першої статті 389 цього Кодексу (частина першої статті 406 ЦПК України).

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку (пункт 2 частини першої статті 389 ЦПК України).

Оскарження ухвали суду першої інстанції щодозабезпечення доказів, відмови в забезпеченні доказів чи скасування ухвали про забезпечення доказів, призначення експертизи та зупинення провадження у справі передбачено пунктами 2, 12 та 14 частини першої статті 353 ЦПК України.

Оскарження ухвал суду першої інстанції щодо забезпечення доказів, відмови в забезпеченні доказів чи скасування ухвали про забезпечення доказів, після їх перегляду в апеляційному суді, у статті 389 ЦПК України, яка є спеціальною нормою процесуального права, що регламентує право касаційного оскарження судових рішень у касаційному порядку, не передбачено. Касаційному оскарженню підлягають постанови суду апеляційної інстанції, постановлені за результатами апеляційного перегляду справи за апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції (чи прирівняне до них судове рішення), а також в інших випадках, прямо передбачених ЦПК України. Таким чином, постанова суду, прийнята за результатами перегляду ухвали суду першої інстанції щодо забезпечення доказів, відмови в забезпеченні доказів чи скасування ухвали про забезпечення доказів, не підлягає оскарженню в касаційному порядку (див., зокрема, ухвалу Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 травня 2022 року в справі № 522/23110/17 (провадження № 61-4609ск22)).

Зміст пунктів 12, 14 частини першої статті 353 та частини першої статті 389 ЦПК України, яка є спеціальною нормою процесуального права та регламентує право касаційного оскарження судових рішень, свідчить про те, що оскарження ухвали суду першої інстанції про призначення експертизи та зупинення провадження у справі, а також постанови суду апеляційної інстанції, якою така ухвала залишена без змін, у касаційному порядку не передбачено (див. ухвалу Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 січня 2025 року в справі № 750/5369/24 (провадження № 61-17396ск24)).

За змістом статті 389 ЦПК України, яка є спеціальною нормою процесуального права, що регламентує право касаційного оскарження судових рішень, вбачається, що ухвали суду першої інстанції про зупинення провадження у справі, переглянуті апеляційним судом, не можуть бути оскаржені у касаційному порядку (пункт 14 частини першої статті 353 ЦПК України) (див. ухвалу Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 листопада 2023 року в справі № 753/11502/22 (провадження № 61-15914ск23), ухвалу Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 січня 2024 року в справі № 396/1471/23 (провадження № 61-18050ск23)).

Право на апеляційне оскарження окремо від рішення суду ухвали про зупинення провадження у справі передбачене пунктом 14 частини першої статті 353 ЦПК України, водночас, відповідно до вимог пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України право на касаційне оскарження такої ухвали після її перегляду в апеляційному порядку не передбачене. Оскільки пунктом 2 частини першої статті 389 ЦПК України не передбачено право касаційного оскарження ухвали суду першої інстанції про зупинення провадження у справі, то у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга подана на судове рішення, а саме на постанову суду, прийняту за результатами апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції про зупинення провадження у справі, яке не підлягає касаційному оскарженню (див. ухвалу Верховного Суду в складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 січня 2024 року в справі № 545/779/22 (провадження № 61-18119ск23)).

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитись з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов`язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховною Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (ZUBAC v. CROATIA, № 40160/12, § 122, ЄСПЛ, від 05 квітня 2018 року).

Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню (пункт 1 частини другої статті 394 ЦПК України).

Таким чином, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити, оскільки оскаржена ухвала Карлівського районного суду Полтавської області від 28 січня 2025 року та постанова Полтавського апеляційного суду від 22 травня 2025 року в частині забезпечення доказів не підлягають касаційному оскарженню відповідно до пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України.

У відкритті касаційного провадження на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 29 травня 2025 року слід відмовити з таких мотивів.

Суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки (частина перша статті 269 ЦПК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 листопада 2020 року в справі № 300/765/15-ц (провадження № 61-7654св20) вказано, що «судове рішення повинно бути точним. Помилки у тексті судового рішення, зумовлені арифметичними помилками або граматичними помилками (описками), що стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення, можуть бути усунуті судом, який ухвалив рішення або ухвалу. Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Особливо це стосується резолютивної частини рішення. В резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може утруднити виконання рішення. Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, неправильні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо. Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його прав осудності».

Встановивши наявність підстав для виправлення описки суд апеляційної інстанції обґрунтовано вирішив питання про виправлення описки у скороченому тексті (вступна і резолютивна частини) постанови.

Аналіз змісту касаційної скарги та оскарженої ухвали Полтавського апеляційного суду від 29 травня 2025 року свідчить, що правильне застосовування апеляційним судом норм права є очевидним, а касаційна скарга - необґрунтованою.

У разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення (частина четверта статті 394 ЦПК України).

Керуючись статтями 260, 389, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження за касаційними скаргами, які підписані адвокатом Приліпко Іриною Леонідівною, на ухвалу Карлівського районного суду Полтавської області від 28 січня 2025 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 22 травня 2025 року в частині забезпечення доказів, ухвалу Полтавського апеляційного суду від 29 травня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Світоч», третя особа - ОСОБА_1 , про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: В. І. Крат

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков