Герб України

Постанова від 25.06.2025 по справі 910/15808/19

Північний апеляційний господарський суд

Новинка

ШІ-аналіз судового документа

Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.

Реєстрація

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" червня 2025 р. Справа№ 910/15808/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кравчука Г.А.

суддів: Коробенка Г.П.

Тищенко А.І.

при секретарі судового засідання: Нагулко А.Л.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 25.06.2025

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Київмедпрепарат"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.04.2025 (повний текст складено 01.05.2025)

за результатами розгляду заяви Акціонерного товариства "Київмедпрепарат" про відстрочення виконання рішення суду

у справі № 910/15808/19 (суддя Спичак О.М.)

за первісним позовом Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (Товариства з обмеженою відповідальністю "Скай-Девелопмент")

до Акціонерного товариства "Київмедпрепарат"

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб,

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Національний банк України,

третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтакт"

про стягнення 98 600 680,05 грн,

та за зустрічним позовом Акціонерного товариства "Київмедпрепарат"

до Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит"

про визнання недійсним пункту договору,

за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору Акціонерного товариства "Галичфарм"

до Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит"

про визнання недійсним пункту договору,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.04.2025 у справі № 910/15808/19 відмовлено у задоволенні клопотання Національного банку України про повернення без розгляду заяви Акціонерного товариства "Київмедпрепарат".

Відмовлено у задоволенні заяви Акціонерного товариства "Київмедпрепарат" про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 22.11.2023 у справі № 910/15808/19.

Постановляючи вказану ухвалу місцевий господарський суд виходив з того, що рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/15808/19, виконання якого заявник просить суд відстрочити, було ухвалено 22.11.2023, то станом на дату розгляду судом поданої заявником (боржником) заяви строк, встановлений у частини 5 статті 331 Господарського процесуального кодексу України, вже сплив, що є підставою для відмови у задоволенні заяви Акціонерного товариства "Київмедпрепарат" про відстрочення виконання рішення суду у справі №910/15808/19.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги, письмових пояснень та узагальнення їх доводів.

Не погоджуючись із прийнятою ухвалою, Акціонерне товариство "Київмедпрепарат" 02.05.2025 звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.04.2025 у справі № 910/15808/19; прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву АТ "Київмедпрепарат" про відстрочення виконання рішення суду у справі № 910/15808/19.

На думку апелянта, судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали не було враховано наявності обставин, що є підставою для відстрочення виконання рішення та те, що відстрочення уможливить подальшу стабільну роботу підприємства об`єкта критичної інфраструктури з виробництва лікарських засобів, відповідно покращення фінансового стану та отримання прибутку, що забезпечить належне виконання рішення суду.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.05.2025 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Київмедпрепарат" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.04.2025 у справі № 910/15808/19 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Кравчук Г.А. (суддя-доповідач), судді: Коробенко Г.П., Яценко О.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.05.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Київмедпрепарат" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.04.2025 у справі № 910/15808/19, справу № 910/15808/19 призначено до розгляду на 27 травня 2025 року о 16 год 20 хв.

Розпорядженням Керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2025 призначено повторний автоматизований розподіл справи, у зв`язку з перебуванням судді Яценко О.В. у відпустці.

Згідно Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.05.2025 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Київмедпрепарат" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.04.2025 у справі № 910/15808/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г.А., суддів Тищенко А.І., Коробенка Г.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.05.2025 вищезазначеною колегією суддів прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Київмедпрепарат" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.04.2025 у справі № 910/15808/19, повідомлено учасників справи, що розгляд справи № 910/15808/19 відбудеться 25 червня 2025 о 10 год 00 хв.

Явка представників учасників справи.

У судове засідання 25.06.2025 з`явилися представники Акціонерного товариства "Київмедпрепарат" та Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит". Представники Товариства з обмеженою відповідальністю "Скай-Девелопмент", Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Національного банку України, Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтакт" у судове засідання не з`явилися, про час та місце судового засідання повідомленні належним чином.

Враховуючи наведене, висновки Європейського суду з прав людини у рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України, а також те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті за відсутності представників третіх сторін.

Представник Акціонерного товариства "Київмедпрепарат" вимоги апеляційної скарги підтримав, просив апеляційний господарський суд задовольнити апеляційну скаргу, оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду скасувати, прийняти нове судове рішення, яким заяву АТ "Київмедпрепарат" про відстрочення виконання рішення суду у справі № 910/15808/19 задовольнити.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Скай-Девелопмент" у судовому засіданні просив апеляційний господарський суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.11.2023 у справі №910/15808/19 позов Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" задоволено частково; закрито провадження у справі №910/15808/19 в частині позовних вимог про стягнення з Акціонерного товариства "Київмедпрепарат" заборгованості за кредитом у розмірі 6 500 000,00 грн та заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 1 853 745,30 грн. Стягнуто з Акціонерного товариства "Київмедпрепарат" на користь Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" заборгованість за кредитом у розмірі 40 684 941 грн 83 коп., заборгованість за процентами за користування кредитом у розмірі 2 027.866 грн 91 коп., комісію за управління кредитом у розмірі 34 275 000 грн 00 коп., пеню у розмірі 13 259 126 грн 00 коп. та судовий збір у розмірі 615 386 грн 49 коп. Відмовлено у задоволенні зустрічного позову Акціонерного товариства "Київмедпрепарат". Відмовлено у задоволенні позову Акціонерного товариства "Галичфарм".

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.10.2024 рішення Господарського суду міста Києва від 22.11.2023 у справі №910/15808/19 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 22.01.2025 постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.10.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 22.11.2023 у справі №910/15808/19 залишено без змін.

19.03.2025 до Господарського суду міста Києва від Акціонерного товариства "Київмедпрепарат" надійшла заява про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 22.11.2023 у справі №910/15808/19.

16.04.2025 до Господарського суду міста Києва від заявника (боржника) надійшла заява про залишення без розгляду заяви про відстрочення виконання рішення суду у справі №910/15808/19.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.04.2025 залишено без розгляду заяву Акціонерного товариства "Київмедпрепарат" про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 22.11.2023 у справі №910/15808/19.

18.04.2025 до Господарського суду міста Києва від Акціонерного товариства "Київмедпрепарат" надійшла заява про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 22.11.2023 у справі №910/15808/19.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.04.2025 у справі №910/15808/19 відмовлено у задоволенні клопотання Національного банку України про повернення без розгляду заяви Акціонерного товариства "Київмедпрепарат". Відмовлено у задоволенні заяви Акціонерного товариства "Київмедпрепарат" про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 22.11.2023 у справі № 910/15808/19.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови./

Частиною 1 статті 331 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, що підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв`язку з їх витребуванням судом апеляційної чи касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, передбаченої абзацом першим цієї частини, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Невиконання боржником судового рішення про зобов`язання вчинити певні дії щодо майна стягувача або майна, присудженого на користь стягувача, протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження за заявою стягувача є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з боржника суми вартості відповідного майна, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, вартість майна неможливо визначити або майно відповідно до закону не може оцінюватися. Вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (ч. 4 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України).

Тобто, підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк.

При цьому, вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Отже, законодавець у будь-якому випадку пов`язує відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Відстрочення - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Відстрочення виконання рішення спрямоване на забезпечення повного виконання рішення суду та є допоміжним процесуальним актом реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання його рішення.

Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України.

У відповідності до ч. 1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно з частиною першою статті 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція, ратифікована Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 № 475/97-ВР). Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов`язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.

Пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося, на шкоду одній із сторін.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина "судового розгляду".

У зв`язку з тим, що відстрочка та розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача при їх наданні суди, в цілях вирішення питання про можливість їх надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції, згідно з якою "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру", а у системному розумінні даної норми та національного закону суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.

Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання.

Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначені судом.

Стосовно системності виконання Європейський суд з прав людини зазначає, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а, отже, сама можливість надання відстрочки та розстрочки виконання судового акта повинна носити виключний характер.

З урахуванням підстав, умов та меж надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення судом встановлено, що безпідставне надання відстрочки та розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника, порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чіжов проти України" (заява № 6962/02) зазначено, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені у статті 6 Конвенції.

У постанові Верховного Суду від 16.10.2020 у справі №905/2912/15 вказано, що надання відстрочення (розстрочення) виконання судового рішення є процесуальною дією суду, яка регламентована статтею 331 Господарського процесуального кодексу України та вчиняється судом за встановлення обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим. Відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення. При відстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів до забезпечення позову (частини п`ята, шоста статті 331 Господарського процесуального кодексу України). Отже, законодавцем визначено чіткі критерії для застосування відстрочення виконання судового рішення, обмежено строк надання такого відстрочення виконання, передбачено можливість вжиття заходів забезпечення на період дії відстрочки та не передбачено можливості настання наслідків щодо порушення конституційного принципу обов`язковості виконання судового рішення.

Крім того, з постанови Верховного Суду від 03.10.2024 у справі №824/50/22 вбачається, що норма про строк відстрочення виконання рішення суду містить імперативну вимогу про неможливість відстрочення виконання судового рішення більше ніж на один рік з дня його ухвалення, яка не підлягає двоякому тлумаченню.

Так само, у постанові Верховного Суду від 07.11.2024 у справі №824/11/22 суд зазначив, що "рішення, виконання якого просив відстрочити заявник, а саме ухвалу Київського апеляційного суду у справі №824/111/22, постановлено 01 грудня 2022 року, а з відповідною заявою АТ "НАЕК "Енергоатом" звернулося до суду лише 11 липня 2024 року, тобто більше ніж через один рік з дня ухвалення судових рішень, то суд першої інстанції у цій справі дійшов правильного висновку про відмову в її задоволенні з мотивів того, що положення частини п`ятої статті 435 ЦПК України містить імперативну вимогу про неможливість відстрочення виконання судового рішення більше ніж на один рік з дня його ухвалення, яка не підлягає двоякому тлумаченню. До подібних висновків дійшла Об`єднана палата Касаційного господарського суду уи складі Верховного Суду у постанові від 16 жовтня 2020 року у справі №905/2912/15 та Верховний Суд у складі Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 02 жовтня 2024 року у справі № 824/50/22".

Отже, так як рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/15808/19, виконання якого заявник просить суд відстрочити, було ухвалено 22.11.2023, то станом на дату розгляду судом поданої заявником (боржником) заяви строк, встановлений у частині 5 статті 331 Господарського процесуального кодексу України, вже сплив, що є підставою для відмови у задоволенні заяви Акціонерного товариства "Київмедпрепарат" про відстрочення виконання рішення суду у справі №910/15808/19.

Згідно з частиною 7 статті 331 Господарського процесуального кодексу України про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.

Проаналізувавши доводи скаржника щодо розстрочення виконання судового рішення та надані в їх обґрунтування докази, колегія суддів апеляційного господарського суду не вбачає підстав для розстрочення виконання рішення суду у даній справі. Обставини, на які посилається скаржник у апеляційній скарзі не спростовують правильних висновків суду першої інстанції у даній справі, оскаржуване судове рішення ухвалено з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваної ухвали Господарського суду міста Києва від 30.04.2025 у справі № 910/15808/19, за наведених скаржником доводів апеляційної скарги.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд погоджується із висновками місцевого суду як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятої ухвали наведено місцевим судом, підстав для її скасування не знаходить. Доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують викладених в ухвалі висновків.

Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що ухвала Господарського суду міста Києва від 30.04.2025 у справі №910/15808/19 обґрунтована, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже, підстав для її скасування не вбачається, у зв`язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Київмедпрепарат" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.04.2025 у справі №910/15808/19 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.04.2025 у справі №910/15808/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено 07.07.2025.

Головуючий суддяГ.А. Кравчук

СуддіГ.П. Коробенко

А.І. Тищенко

СудПівнічний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення25.06.2025
Оприлюднено10.07.2025
Номер документу128719804
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі банківської діяльності, з них кредитування, з них забезпечення виконання зобов’язання

Судовий реєстр по справі —910/15808/19

Ухвала від 16.07.2025

Господарське

Господарський суд міста Києва

Спичак О.М.

Ухвала від 09.07.2025

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Кравчук Г.А.

Постанова від 25.06.2025

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Кравчук Г.А.

Ухвала від 03.07.2025

Господарське

Господарський суд міста Києва

Спичак О.М.

Ухвала від 23.06.2025

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Кравчук Г.А.

Ухвала від 16.06.2025

Господарське

Господарський суд міста Києва

Спичак О.М.

Ухвала від 29.05.2025

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Кравчук Г.А.

Ухвала від 14.05.2025

Господарське

Господарський суд міста Києва

Спичак О.М.

Ухвала від 14.05.2025

Господарське

Господарський суд міста Києва

Спичак О.М.

Ухвала від 12.05.2025

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Кравчук Г.А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні