Рішення від 09.07.2025 по справі 904/1235/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.07.2025м. ДніпроСправа № 904/1235/25

Господарський суд Дніпропетровської області

у складі судді Дупляка С.А.,

за участю секретаря судового засідання Євтушенка Д.Є.,

представників учасників справи:

від прокуратури: Масенко А.О.;

від позивача-1: не з`явились;

від позивача-2: не з`явились;

від відповідача: Вигулярний І.В.;

розглянувши матеріали справи №904/1235/25

за позовом Слобожанської окружної прокуратури

в інтересах держави в особі:

1. Слобожанської селищної ради

2. Відділу з питань житлово-комунального господарства, благоустрою, розвитку інфраструктури та транспорту Слобожанської селищної ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГІЯ-ТГСВ"

про визнання недійсною додаткової угоди та стягнення штрафних санкцій,

в с т а н о в и в:

1. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Слобожанська окружна прокуратура (далі прокуратура) в інтересах держави в особі: 1. Слобожанської селищної ради (далі - позивач-1), 2. Відділу з питань житлово-комунального господарства, благоустрою, розвитку інфраструктури та транспорту Слобожанської селищної ради (далі - позивач-2) звернулась до господарського суду з позовною заявою від 19.03.2025 за вих. №б/н до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГІЯ-ТГСВ" (далі - відповідач), у якій з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 13.05.2025 просить:

- визнати недійсною додаткову угоду №1 до Договору № 74 від 31.10.2024, укладеного між Відділом з питань житлово-комунального господарства, благоустрою, розвитку інфраструктури та транспорту Слобожанської селищної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГІЯ-ТГСВ";

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ЕНЕРГІЯ-ТГСВ на користь Відділу з питань житлово-комунального господарства, благоустрою, розвитку інфраструктури та транспорту Слобожанської селищної ради 1.276.770,22 грн, з яких: 813.692,94 г грн пені, 463.077,28 грн штрафу.

Судові витрати прокуратура просить суд стягнути з відповідача.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/1235/25 визначено суддю ДУПЛЯКА Степана Анатолійовича, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.03.2025.

Ухвалою від 21.03.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 16.04.2025.

Через систему "Електронний суд" 14.04.2025 від відповідача надійшла заява, у якій просить продовжити відповідачу процесуальний строк для подачі відзиву на позовну заяву.

Через систему "Електронний суд" 14.04.2025 від відповідача надійшла заява, у якій останній просить суд відкласти підготовче засідання на іншу зручну для суду дату та час.

Через систему "Електронний суд" 15.04.2025 від позивача-1 надійшла заява, у якій останній просить суд здійснювати розглянути справи без участі представника Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області. Позовні вимоги позивач -1 підтримує в повному обсязі.

Через систему "Електронний суд" 15.04.2025 від позивача-2 надійшла заява, у якій останній просить суд розглянути справи без участі представника Відділу з питань житлово комунального господарства, благоустрою, розвитку інфраструктури та транспорту Слобожанської селищної ради, за наявними в матеріалах справи документами. Позовні вимоги позивач-2 підтримує в повному обсязі.

Ухвалою від 16.04.2025 продовжено відповідачу строк для подачі відзиву до 25.04.2025. Продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання у справі до 14.05.2025.

Через підсистему "Електронний суд" 24.04.2025 від відповідача надійшов відзив.

Через підсистему "Електронний суд" 30.04.2025 від прокуратури надійшла відповідь на відзив.

Через підсистему "Електронний суд" 02.05.2025 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

Через підсистему "Електронний суд" 12.05.2025 від відповідача надійшло клопотання, у якому останній просить не проводити судове засідання у даній справі без участі відповідача та відкласти підготовче засідання по справі №904/1235/25 призначене на 14.05.2025 на іншу зручну для суду дату та час.

Через підсистему "Електронний суд" 13.05.2025 від прокуратури надійшла заява про збільшення позовних вимог, у якій просить:

- визнати недійсною додаткову угоду №1 до Договору № 74 від 31.10.2024, укладеного між Відділом з питань житлово-комунального господарства, благоустрою, розвитку інфраструктури та транспорту Слобожанської селищної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГІЯ-ТГСВ";

стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ЕНЕРГІЯ-ТГСВ на користь Відділу з питань житлово-комунального господарства, благоустрою, розвитку інфраструктури та транспорту Слобожанської селищної ради 1.276.770,22 грн, з яких: 813.692,94 г грн пені, 463.077,28 грн штрафу.

Судові витрати прокуратура просить суд стягнути з відповідача.

Через підсистему "Електронний суд" 14.05.2025 від позивача-2 надійшли пояснення.

Ухвалою від 14.05.2025 заяву прокуратури про збільшення позовних вимог від 13.05.2025 прийнято до розгляду. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог до 29.05.2025. Відкладено підготовче засідання у справі до 11.06.2025.

Через підсистему "Електронний суд" 28.05.2025 від відповідача надійшов відзив.

Через підсистему "Електронний суд" 04.06.2025 від позивача-2 надійшли додаткові пояснення.

Ухвалою від 11.06.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.07.2025.

В судовому засіданні 09.07.2025 представник прокуратури надав усні пояснення у справі, відповів на запитання суду, просив позов задовольнити.

Представник відповідача надав усні пояснення у справі, відповів на запитання суду, просив відмовити у задоволенні позову.

Представники інших учасників справи в судове засідання 09.07.2025 не з`явились.

Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийняв рішення у справі.

З урахуванням режиму воєнного стану та можливості повітряної тривоги в місті Дніпрі у Господарському суді Дніпропетровської області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. А тому, справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.

Стислий виклад позиції прокуратури

Прокуратура вважає, що укладення спірної додаткової угоди №1 до договору №74 від 31.10.2024, якою сторонами погоджено продовжити строк виконання зобов`язань щодо виконання робіт визначених договором до 30.04.2025 (а строк дії договору продовжено до 31.12.2025), відбулося з порушенням вимог Закону України "Про публічні закупівлі", а саме, за відсутності документального підтвердження об`єктивних обставин для продовження строку надання послуг, що спотворює результати торгів та нівелює економію, яку було отримано під час підписання договору, робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів.

Вказані обставини, на думку прокурора, є підставою для визнання недійсною додаткової угоди №1 до договору № 74 від 31.10.2024 та стягнення з відповідача на підставі пункту 7.2 спірного договору 813.692,94 грн пені та 463.077,28 грн штрафу за прострочення виконання зобов`язання щодо надання послуг з поточного ремонту.

Стислий виклад позиції позивача-1

Позивач-1 просив суд здійснювати розгляд справи без участі представника Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області та зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Стислий виклад позиції позивача-2

Позивач-2 зазначив, що Відділ на момент укладання спірної додаткової угоди (враховуючи наявність документально підтверджених обставин, а саме надання підрядником листа ТОВ «Аквантіс» про неможливість поставки товару до кінця 2024 року, з вказівкою, що повна поставка товару відбудеться в строк до 15.01.2025, та звернення з листом від 26.12.2024 щодо продовження строку дії договору у зв`язку з затримкою в поставці обладнання, призовом половини робітників до лав ЗСУ та постійними відключеннями світла після обстрілів) діяв в рамках закону та у межах повноважень.

Разом з тим, позивач-2 просив суд розглянути справу без участі представника Відділу з питань житлово комунального господарства, благоустрою, розвитку інфраструктури та транспорту Слобожанської селищної ради, за наявними в матеріалах справи документами, а також зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Стислий виклад позиції відповідача

Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що додаткова угода №1 від 26.12.2024 до договору №74 від 31.10.2024 про продовження строку виконання робіт укладена відповідно до ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», п. 5.4.4 та п. 5.6 договору, без зміни істотних умов. Підписання угоди позивачем-2 підтверджує усвідомлення сторонами підстав продовження строку. Укладення угоди відповідає законодавству та умовам договору.

Також відповідач зазначає, що в матеріалах справи містяться листи ТОВ «Аквантіс» та відповідача про обставини, що унеможливили вчасне виконання робіт (проблеми з постачанням, воєнний стан). Позивач-2 розглянув ці обставини і погодив продовження строку. Закон не встановлює вичерпного переліку доказів таких обставин, їх достатність визначає замовник. Доводи прокуратури про відсутність належних доказів - необґрунтовані.

Прокурором не доведено наявності умислу сторін укласти правочин, що суперечить інтересам держави і суспільства, як того вимагають ст.ст. 215, 228 ЦК України. Метою укладення угоди було забезпечення завершення робіт за договором у період дії воєнного стану. Таким чином, правові підстави для визнання угоди недійсною відсутні.

Щодо недобросовісності підрядника та стягнення штрафу, то жодних зауважень до виконання робіт від позивачів не надходило. Акти за листопад 2024 року підписані. Відповідач сам ініціював зменшення договірної ціни, чим скоротив бюджетні витрати на понад 1,6 млн грн. Доказів порушення строків прокуратурою не надано. Підстави для стягнення пені й штрафу відсутні.

Роботи виконано в повному обсязі, що підтверджено підписаними актами та оплатою в сумі 4.998.835,64 грн після подання позову. Це свідчить про належне виконання договору, правомірність додаткової угоди та відсутність порушень. У матеріалах справи містяться належні та допустимі докази виконання договору (акти, довідки, кошторисна документація), надані обома сторонами. Частина документів тимчасово вилучена у межах кримінального провадження, але ключові докази наявні в справі.

Стислий виклад позиції прокуратури на відзив відповідача

Прокурор зазначає, що відповідно до статей 509, 626, 628, 629 Цивільного кодексу України, договір є домовленістю між сторонами, що встановлює, змінює або припиняє їхні цивільні права та обов`язки, і є обов`язковим до виконання. Істотними умовами договору є предмет, ціна та строк його виконання, а строк виконання робіт є однією з ключових істотних умов договору №74 від 31.10.2024. Зміна цього строку можлива лише за наявності документально підтверджених обставин відповідно до положень законодавства.

Підставою для укладення оскаржуваної додаткової угоди №1 від 26.12.2024 став лист ТОВ «ЕНЕРГІЯ-ТГСВ» №417 про затримку поставки обладнання, призов працівників до Збройних сил України та постійні відключення електропостачання. До цього листа долучено лист ТОВ «Аквантіс» від 19.12.2024, в якому нібито повідомлялося про неможливість поставки товару до кінця року з орієнтовною датою відвантаження до 15.01.2025. Проте договір між ТОВ «ЕНЕРГІЯ-ТГСВ» та ТОВ «Аквантіс» відсутній, а лист ТОВ «Аквантіс» є підробленим, що підтверджується протоколом допиту директора ТОВ «Аквантіс» у межах кримінального провадження. Вказані обставини свідчать про відсутність належних і достовірних доказів, що підтверджують наявність об`єктивних причин для продовження строку виконання робіт.

Календарний графік виконання робіт із зазначенням строку до 30.04.2025 не відповідає фактичній ситуації і не підтверджує обґрунтованість продовження строку. Відповідно, укладення додаткової угоди відбулося без достатніх підстав, а надані документи не можуть вважатися належним підтвердженням обставин, що впливають на строк виконання договору.

Крім того, укладення додаткової угоди №1 відбулося з порушенням вимог ст. 203 Цивільного кодексу України, оскільки волевиявлення замовника було отримано на основі підроблених документів, що вводили в оману Відділ з питань житлово-комунального господарства, благоустрою, розвитку інфраструктури та транспорту Слобожанської селищної ради. Відсутність вільної і свідомої згоди замовника свідчить про недійсність правочину відповідно до ст. 215 ЦК України.

Таким чином, додаткова угода №1 від 26.12.2024 укладена з порушеннями законодавства, без наявності об`єктивних і документально підтверджених підстав для продовження строку виконання робіт, а також із недійсним волевиявленням однієї із сторін. Враховуючи викладене, прокурор просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Стислий виклад позиції відповідача на відповідь на відзив прокуратури

Відповідач наголошує на тому, що прокурор посилається на протокол допиту директора ТОВ «Аквантіс», складений у межах досудового розслідування кримінального провадження. Проте такий протокол не є належним і допустимим доказом у господарському процесі, оскільки: 1) матеріали досудового розслідування самі по собі не є доказами без перевірки їх достовірності судом; 2) протокол допиту є одностороннім документом, отриманим без участі особи, проти якої він використовується, що порушує принципи змагальності і рівності сторін; 3) відсутні преюдиційні рішення (вирок чи повідомлення про підозру), які б встановлювали факт або обставини, викладені в протоколі.

Також прокурор посилається на те, що лист ТОВ «Аквантіс» від 19.12.2024 не надсилався, а договір між ТОВ «ЕНЕРГІЯ-ТГСВ» та ТОВ «Аквантіс» не укладався. Водночас цивільно-правові зобов`язання можуть виникати не лише з письмового договору, а й із фактичних дій сторін, підтверджених іншими документами (ст. 11, 509, 526 ЦК України). Судова практика підтверджує, що наявність господарських відносин може підтверджуватися перепискою, листуванням, актами, рахунками тощо. Відповідач надав лист ТОВ «Аквантіс», календарний графік виконання робіт та фінансовий план, які довготривало погоджувалися замовником і не викликали заперечень. Мовчання сторони при встановленій господарській практиці вважається акцептом (ст. 202 ЦК України).

Наявність кримінального провадження не скасовує презумпцію добросовісності сторін у цивільно-правових відносинах, а думка керівника ТОВ «Аквантіс» не має преюдиційного значення без вироку суду.

Щодо правомірності укладення додаткової угоди №1 відповідач зазначає про те, що навіть якщо окремі документи не є автентичними (що заперечується), це не автоматично робить правочин недійсним. Відповідно до ст. 215 ЦК України, недійсність правочину має бути доведена доказами порушення істотних умов, зокрема вільного волевиявлення. Жодних доказів примусу чи шахрайства не надано.

Навіть у гіпотетичному випадку, якщо лист ТОВ «Аквантіс» є підробкою, позивач не довів причинно-наслідкового зв`язку між цим листом та укладенням додаткової угоди. Відповідальні посадові особи діяли у межах своїх повноважень і виявили волю замовника на внесення змін.

На думку відповідача, доводи прокуратури гуртуються на неприпустимому доказі, не підтверджують порушень вимог ст. 203 ЦК України щодо дійсності правочину, не встановлюють причинно-наслідковий зв`язок між укладенням додаткової угоди та нібито введенням в оману.

Враховуючи викладене, відповідач вважає, що вимога про визнання додаткової угоди недійсною не є обґрунтованою.

2. ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ

Предметом доказування у справі, відповідно до ч. 2 ст. 76 ГПК України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У даному випадку до предмета доказування входять обставини, зокрема що наявності підстав для визнання додаткової угоди недійсною та стягнення штрафних санкцій з відповідача.

Суд встановив, що 07.10.2024 Відділом з питань житлово-комунального господарства, благоустрою, розвитку інфраструктури та транспорту Слобожанської селищної ради оголошено проведення відкритих торгів з особливостями (UA-2024-10-07-002866-a) на закупівлю «Реконструкція системи каналізації в с. Олександрівка Дніпровського району Дніпропетровської області (Коригування. 45454000-4-Реконструкція за ДК 021:2015 Єдиного закупівельного словника).

Відповідно до п. 4.4 розділу «Загальні положення» тендерної документації, строки виконання робіт, надання послуг до 26.12.2024.

Згідно з п. 4 розділу «Результати тендеру та укладання договору про закупівлю» Тендерної документації, Договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин 2-5, 7-9 статті 41 Закону, та цих особливостей. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків визначених пунктом 19 особливостей.

23.10.2024 уповноваженою особою Відділу ЖКГ ССР в електронній системі публічних закупівель «Prozorro» опубліковано повідомлення про намір укласти договір про закупівлю з ТОВ «ЕНЕРГІЯ-ТГСВ».

У подальшому 31.10.2024 між Відділом ЖКГ ССР та ТОВ «Енергія ТГСВ» укладено договір № 74 на закупівлю робіт з реконструкції системи каналізації в с. Олександрівка, ціною 25.146.886.85 грн зі строком виконання робіт до 26.12.2024 (далі - договір).

За умовами укладеного договору підрядник зобов`язується власними силами і засобами, в обумовлений термін у відповідності до замовлення і вимог проектнокошторисної документації, будівельних норм та правил виконати роботи на об`єкті: «реконструкції системи каналізації в с. Олександрівка Дніпровського району Дніпропетровської області (Коригування. 45454000-4 (п. 1.1. договору).

Склад та обсяги робіт, що є предметом Договору, визначаються на підставі проектнокошторисної документації та договірної ціни (додаток 1 до договору) (п. 1.2. договору).

Договірна ціна дорівнює ціні пропозиції Учасника-переможця торгів і становить 25.146.886.85 грн (п. 2.2. договору).

Відповідно до п. 4.2. договору розрахунки замовником проводяться тільки за фактично виконані роботи у термін на протязі 20-ти (двадцяти) календарних днів з моменту підписання замовником представлених підрядником належно оформлених актів виконаних робіт (Форма КБ-2в) та довідки (Форма КБ-3), рахунку на оплату, та тільки в межах бюджетних призначень. У разі затримки бюджетного фінансування розрахунки за виконані роботи здійснюються при отриманні Замовником бюджетного призначення на фінансування цих робіт.

Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє до 31.12.2024 включно, а в частині виконання бюджетних зобов`язань до їх повного виконання (п. 13.1. договору).

Пунктами 1.4 -1.6 договору визначено, що підрядник зобов`язується виконати замовнику передбачені цим договором роботи, якість яких відповідає вимогам будівельних норм, ДСТУ. Якість матеріалів, що використовуються підрядником при виконанні робіт, повинна відповідати державним стандартам, технічним умовам. Підрядник гарантує якість закінчених робіт та можливість їх експлуатації протягом гарантійного строку, який складає десять років від дня прийняття Замовником об`єкта.

Відповідно до п. 7.2. договору за порушення строків календарного графіку виконання робіт чи введення в експлуатацію об`єкту з вини Підрядника, останній сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,1% вартості робіт з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % вказаної вартості.

Пунктом 12.1 договору визначено, що зміни до договору можуть вноситись у випадках, передбачених цим договором, та оформляються у письмовій формі шляхом укладання відповідної додаткової угоди, яка підписується уповноваженими представниками обох сторін, скріплюється печатками сторін (за наявності) та є невід`ємною частиною договору. Пропозицію щодо внесення змін до договору може зробити кожна із сторін договору. (п.12.2 договору).

Відповідно до п. 15.2.2 договору зміна істотних умов договору стосовно продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо виконання робіт у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі.

Додатковою угодою № 1 від 26.12.2024 сторонами погоджено продовжити строк виконання зобов`язань щодо виконання робіт визначених договором до 30.04.2025. Строк дії Договору продовжено до 31.12.2025.

Підставою для укладення вказаної додаткової угоди є лист відповідача № 417 від 26.12.2024 щодо продовження строку дії договору у зв`язку з затримкою в поставці обладнання, призовом половини робітників до лав ЗСУ та постійними відключеннями світла після обстрілів.

Згідно з інформацією, розміщеною на єдиному веб-порталі використання публічних коштів https://spending.gov.ua, Відділом ЖКГ ССР відповідно до актів приймання виконаних робіт, сплачено за виконані роботи на розрахунковий рахунок ТОВ «ЕНЕРГІЯ-ТГСВ» суму у розмірі 18.531.497,08 грн.

Водночас, прокуратура вважає, що додаткова угода №1 до договору укладена в порушення ст. 5 Закону України Про публічні закупівлі та вимог підпункту 4 п. 19 особливостей і відповідно до ст. ст. 16, 203, 215 ЦК України підлягає визнанню недійсною.

Також 30.04.2025 між відділом з питань житлово-комунального господарства, благоустрою, розвитку інфраструктури та транспорту Слобожанської селищної ради та ТОВ «ЕНЕРГІЯ-ТГСВ» укладено додаткову угоду № 2 до договору № 74 на закупівлю робіт з реконструкції системи каналізації в с. Олександрівка, згідно умов якої, сторони погодили зменшити договірну ціну до 23.530.332,71 грн.

Вказана додаткова угода укладена на підставі листа ТОВ «ЕНЕРГІЯ-ТГСВ» №237 від 29.04.2025 щодо неможливості завершення робіт без коригування проекту.

Крім цього, відповідно до довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за квітень, а також акта №4 приймання виконаних будівельних робіт за квітень, складених 30.04.2025 роботи виконані в повному обсязі в межах зменшеної договірної ціни в розмірі 23.530.332,71грн.

Наведені вище обставини і зумовили звернення прокурора до суду з даним позовом.

3. ПОЗИЦІЯ СУДУ

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначаються Законом України "Про публічні закупівлі".

Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції (преамбула).

Відповідно до статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі", закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об`єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Учасник - переможець процедури закупівлі під час укладення договору повинен надати дозвіл або ліцензію на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання такого дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законодавством.

Забороняється укладання договорів, що передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно із частиною першою статті 628, статтею 629 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини сьомої статті 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно з частиною першою статті 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Відповідно до частини першої статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною другою статті 180 Господарського кодексу України визначено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Згідно з частиною першою статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Верховний Суд у постанові від 27.02.2024 у справі № 927/863/23 зазначив, що оскільки факт укладення договору за загальним правилом пов`язується з досягненням сторонами згоди з усіх істотних умов, важливим є визначення, які умови належать до числа істотних.

Істотними слід вважати умови, які є необхідними і достатніми для укладення договору. Перелік істотних умов безпосередньо залежить від виду конкретного договору.

Істотною умовою договору у всіх без винятку випадках є умова про предмет договору.

Істотними умовами також є умови, що прямо визначені в якості істотних нормами чинного законодавства, або хоча й не визначені прямо, однак є необхідними для договорів певного виду.

Крім того, істотними умовами є будь-які інші умови, відносно яких має бути досягнута згода на вимогу будь-якої сторони, тобто такі умови, за відсутності яких сторона, яка на них наполягає, не бажає укладати відповідний договір.

Частиною третьою статті 180 Господарського кодексу України встановлено, що при укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Вказана норма визначає, що предмет, ціна та строк дії договору є істотними умовами, які сторони повинні погодити при укладенні договору. Тобто це правило є загальним у всіх без винятків випадках.

У даному випадку для визначення, які викладені у спірному договорі умови належать до числа істотних, потрібно послуговуватись не лише загальним правилом про істотні умови договору (частина третя статті 180 Господарського кодексу України), а й враховувати, чи є необхідною та чи інша умова для договорів певного виду, чи є умова, відносно якої має бути досягнута згода на вимогу будь-якої сторони тощо.

За наслідками проведення процедури закупівлі послуг між Відділом з питань житлово-комунального господарства, благоустрою, розвитку інфраструктури та транспорту Слобожанської селищної ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГІЯ-ТГСВ" був укладений договір №74 про закупівлю робіт від 31.10.2024.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі / спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Згідно з частиною першою статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Частиною четвертою статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції / пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі / спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції / пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Як вбачається з матеріалів справи, у спірному договорі сторони погодили строк надання послуги, а саме, термін надання послуги до 26.12.2024.

У подальшому, додатковою угодою № 1 від 26.12.2024 сторонами продовжено строк надання послуг до 30.04.2025.

Згідно зі статтями 509, 526 Цивільного кодексу України, статтями 173, 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до статті 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Отже, у разі здійснення підприємницької діяльності особа має усвідомлювати, що така господарська діяльність здійснюється нею на власний ризик. Юридична особа самостійно розраховує ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших її дій та самостійно приймає рішення про вчинення чи утримання від таких дій. Настання несприятливих наслідків в господарській діяльності юридичної особи є її власним комерційним ризиком, на основі якого і здійснюється підприємництво.

Таким чином, відповідач як юридична особа, яка здійснює свою господарську діяльність на власний ризик, підписуючи з відповідачем договір про надання послуг з поточного ремонту (укладений відповідно до відкритих торгів), усвідомлювала, що кінцевою датою надання послуг є дата, визначена сторонами у спірному договорі, з огляду на що повинна була розумно оцінити цю обставину, з урахуванням виду своєї діяльності та можливості виконання зобов`язання у погоджені сторонами строки. Тобто відповідач, підписавши договір, погодив усі його істотні умови, зокрема, щодо кінцевої дати надання послуг з поточного ремонту (виконання робіт).

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Із зазначеного вище та системного тлумачення наведених норм Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про публічні закупівлі" вбачається, що в даному випадку визначена сторонами у договорі така умова як строк надання послуги є істотною умовою договору про закупівлю.

Згідно з частиною першою статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 653 Цивільного кодексу України у разі зміни договору зобов`язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Правові та економічні засади здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг визначені Законом України "Про публічні закупівлі", норми якого є спеціальними та визначають правові підстави внесення змін та доповнень до договорів, укладених за наслідком публічних закупівель, і їх потрібно застосовувати переважно щодо норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, які визначають загальну процедуру внесення змін до договору (така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.11.2023 у справі № 926/3421/22).

Так, особливості укладання договору про закупівлю та внесення змін до нього врегульовано у статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", яка містить загальне правило, що істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю (пункт 4 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі").

Вказана норма передбачає можливість внесення змін до договору про закупівлю (зміна істотних умов) щодо продовження строку виконання зобов`язань у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження (постанови Верховного Суду від 05.09.2018 у справі № 910/21806/17, від 06.06.2023 у справі № 910/21100/21).

Отже, під час дії спірного договору сторони могли змінити таку істотну умову як строк виконання зобов`язань (строк виконання робіт/надання послуг з поточного ремонту) шляхом його продовження, однак виключно лише за наявності виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження (схожа за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.01.2024 у справі № 907/811/21).

Згідно з приписами статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Суд зазначає, що вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Так, продовження терміну надання послуг шляхом укладення оспорюваної додаткової угоди № 1 від 26.12.2024 обґрунтовано затримкою в поставці обладнання, призовом половини робітників до лав ЗСУ та постійними відключеннями світла після обстрілів (лист №417 від 26.12.2024).

Відділом ЖКГ ССР від 07.10.2024 в електронній системі публічних закупівель «Prozorro» опубліковано оголошення про проведення відкритих торгів № UA-2024-10- 07-002866-a на Реконструкцію системи каналізації в с. Олександрівка Дніпровського району, Дніпропетровської області. Коригування.

За результатами проведення торгів, 23.10.2024 уповноваженою особою Відділу ЖКГ ССР в електронній системі публічних закупівель «Prozorro» опубліковано повідомлення про намір укласти договір про закупівлю № UA-2024-10-07-002866-a з ТОВ «ЕНЕРГІЯ-ТГСВ» зі строком виконання робіт до 26.12.2024.

В подальшому, 31.10.2024 між Відділом ЖКГ ССР та ТОВ «ЕНЕРГІЯ-ТГСВ» укладено Договір про виконання робіт №74.

Також, сторонами затверджено календарний графік виконання робіт, який є додатком до Договору та є його невід`ємною частиною, згідно якого всі роботи мають бути виконані в строк до 26.12.2024.

З огляду на викладене, в даному випадку строк виконання робіт є істотною умовою Договору № 74 від 31.10.2024.

Верховний Суд у постанові від 27.02.2024 у справі № 927/863/23 зазначив, що оскільки факт укладення договору за загальним правилом пов`язується з досягненням сторонами згоди з усіх істотних умов, важливим є визначення, які умови належать до числа істотних.

Істотними слід вважати умови, які є необхідними і достатніми для укладення договору. Перелік істотних умов безпосередньо залежить від виду конкретного договору. Істотною умовою договору у всіх без винятку випадках є умова про предмет договору. Істотними умовами також є умови, що прямо визначені в якості істотних нормами чинного законодавства, або хоча й не визначені прямо, однак є необхідними для договорів певного виду. Крім того, істотними умовами є будь-які інші умови, відносно яких має бути досягнута згода на вимогу будь-якої сторони, тобто такі умови, за відсутності яких сторона, яка на них наполягає, не бажає укладати відповідний договір.

Частиною третьою статті 180 ГК України встановлено, що при укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Згідно з п. 19 особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України Про публічні закупівлі, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою КМУ від 12.10.2022 за №1178, істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, в тому числі, продовження строку дії договору про закупівлю та/або строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Відповідач, підписуючи договір, джерелом фінансування якого є бюджетні кошти, зі встановленим строком виконання, мав оцінити можливість вчасного виконання договору, ризики та негативні наслідки для себе та контрагента по договору у зв`язку з невиконанням зобов`язань в строк. Юридична особа здійснює свою господарську діяльність на власний ризик, а тому, укладаючи договір з вказаним строком виконання, відповідач повинен був оцінити погоджений сторонами строк виконання зобов`язання з надання послуг та відповідно об`єктивно оцінити можливість виконання такого зобов`язання у вказаний строк.

Укладаючи договір замовником визначено кінцеву дату виконання робіт саме до 26.12.2024, оскільки проектною документацією передбачена значна частина земельних робіт, проведення яких в зимовий період, із замерзлим ґрунтом є неможливим. Крім цього, важливість виконанням робіт до 26.12.2024 зумовлена тим, що в замерзлий ґрунт не вбираються стоки, що призводить до їх розтікання по значній частині с. Олександрівка та створює складну ситуацію в екологічному та санітарно епідемічному стані.

В свою ТОВ «ЕНЕРГІЯ-ТГСВ» засвідчило можливість надання послуг у термін визначений договором до 26.12.2024, усвідомлювало, що послуги повинні бути надані протягом майже двох місяців 2024 року та погодилось з відповідальністю за порушення строків надання послуг.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 30.04.2024 у справі № 927/782/23.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Закон України Про публічні закупівлі не містить виключень з цього правила (Постанови Верховного Суду від. 18.06.2021 у справі №927/491/19 від 18.01.2022 у справі 910/15786/21).

При цьому, закон пов`язує можливість внесення змін до договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю чотирьох умов, визначених ч. 2 ст. 652 ЦК України, при істотній зміні обставин (відповідна позиція неодноразово висловлювалася Верховним Судом, зокрема, у Постановах у справах № 911/537/19, № 916/1921/18, №926/708/18, № 910/5573/19, від 21.07.2021 у справі № 912/3323/20).

Тобто, будь-яке внесення змін до істотних умов договору розуміється законодавцем не як правило, а як виняткова, виключна ситуація, зумовлена непередбачуваними для сторін під час укладення договору обставинами.

Виходячи з вищевикладеного, під час укладення договору ТОВ «ЕНЕРГІЯ-ТГСВ» було ознайомлено з проектною документацією, якою передбачено, що значна частина земельних робіт, проведення яких в зимовий період, із замерзлим ґрунтом є неможливим, оскільки в замерзлий ґрунт не вбираються стоки, що призводить до їх розтікання по значній частині с. Олександрівка та створює складну ситуацію в екологічному та санітарно епідемічному стані, а тому у грудні 2024 року була відсутня істотна зміна обставин у розумінні ст. 652 ЦК України.

У відповідності до роз`яснення Міністерства економічного розвитку торгівлі України від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 Щодо зміни істотних умов договору, щодо продовження строку дії договору та виконання зобов`язання, вказано, що форма підтвердження об`єктивних Законом не визначена, оскільки вона залежить від обставин, що спричинили продовження строку дії договору про закупівлю та виконання зобов`язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг. Тому замовник самостійно визначає форму документального підтвердження таких обставин з дотриманням законодавства.

Відповідно до розділу 9 договору сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання договору та виникли поза волею сторін.

Сторона, що не може виконувати зобов`язання за цим договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна протягом 14 днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі.

Доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідні документи, які видаються Торгово-промисловою палатою України та/або іншою установою (органом), уповноваженою засвідчувати факти дії таких форс-мажорних обставин.

Відповідно до ст. 3 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні торгово-промислові палати створюються з метою сприяння розвиткові народного господарства та національної економіки, її інтеграції у світову господарську систему, формуванню сучасних промислової, фінансової і торговельної інфраструктур, створенню сприятливих умов для підприємницької діяльності, всебічному розвиткові усіх видів підприємництва, не заборонених законодавством України, науковотехнічних і торговельних зв`язків між українськими підприємцями та підприємцями зарубіжних країн.

В силу ч. 1 ст. 14-1 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торговопромислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили) визначений Регламентом засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), що затверджений Рішенням Президії Торгово-промислової палати України від 18.12.2014 № 44(5), який набрав чинності 18.12.2014.

Відповідно до пункту 6.2 Регламенту форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за заявою зацікавленої особи по кожному окремому договору, контракту, угоді тощо, а також по податкових та інших зобов`язаннях/обов`язках, виконання яких настало згідно з законодавчим чи іншим нормативним актом або може настати найближчим часом і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.

Отже по кожному окремому договору сторони повинні отримати сертифікат про форс-мажорні обставини. При цьому, за загальним правилом, форс-мажор не звільняє від обов`язку виконати зобов`язання в натурі.

Якщо буде доведено, що порушення зобов`язання відбулось у зв`язку з непереборними обставинами (наприклад, у зв`язку з руйнуванням приміщень, неможливістю доставити товар на певну територію, знищенням майна і т.д.) сторона буде звільнена від відповідальності. Якщо таких обставин сторона довести не зможе, то буде нести відповідальність на загальних засадах.

Підставами для укладення додаткової угоди № 1 до договору є виключно листи ТОВ «ЕНЕРГІЯ-ТГСВ» та ТОВ «Аквантіс».

Будь-які документи, що підтверджують необхідність продовження строку виконання робіт за договором внаслідок виникнення обставин непереборної сили, зокрема сертифікати Торгово-промислової палати України про такі обставини, ТОВ «ЕНЕРГІЯ-ТГСВ» не надавалися.

Таким чином, у даному спорі відсутні підтверджені обставини непереборної сили як об`єктивна обставина звільнення від відповідальності за прострочення зобов`язання.

Додатковою угодою № 1 від 26.12.2024 сторонами продовжено строк виконання робіт за договором до 30.04.2025 та внесено відповідні зміни до календарного графіку виконання робіт.

На обґрунтування необхідності продовження строку виконання робіт за договором ТОВ «ЕНЕРГІЯ-ТГСВ» надало до Відділу ЖКГ ССР лист № 417 від 22.12.2024 щодо продовження строку дії договору у зв`язку з затримкою в поставці обладнання, призовом половини робітників до лав ЗСУ та постійними відключеннями світла після обстрілів. Однак жодних документів на підтвердження доводів щодо відключення світла після обстрілів та кількості їхніх робітників, призваних в період дії договору до лав ЗСУ ТОВ «ЕНЕРГІЯ-ТГСВ» не надано.

На підтвердження фактів, викладених в листі ТОВ «ЕНЕРГІЯ-ТГСВ», надало копію листа ТОВ «Аквантіс» №19.12 від 19.12.2024 щодо неможливості поставки обладнання до кінця 2024 року. Орієнтовна дата відвантаження обладнання в повному обсязі до 15.01.2025. Вказані листи разом із Додатковою угодою № 1 завантажено до електронної системи публічних закупівель «Prozorro».

У листі ТОВ «ЕНЕРГІЯ-ТГСВ» № 417 від 22.12.2024 вказано про неможливість виконання робіт у строк через затримку поставки обладнання контрагентом.

Затримка поставки обладнання контрагентом є одним із ризиків підприємницької діяльності, який ТОВ «ЕНЕРГІЯ-ТГСВ» зобов`язано було та могло передбачити. Вказана обставина не об`єктивною обставиною звільнення від відповідальності за прострочення зобов`язання.

Таким чином, документи, що були надані ТОВ «ЕНЕРГІЯ-ТГСВ» до Відділу ЖКГ ССР не є належним документальним підтвердженням об`єктивних обставин для продовження строку виконання робіт та укладення додаткової угоди №1 до договору.

Відповідно до календарного графіку виконання робіт, який є додатком до договору та є його невід`ємною частиною, строк виконання робіт встановлено до 26.12.2024.

Разом з цим, в останній день строку на виконання робіт передбаченого договором ТОВ «ЕНЕРГІЯ-ТГСВ» надало листа щодо необхідності продовження строку виконання робіт із новим календарним графіком виконання робіт, згідно якого, строк виконання робіт встановлюється до 30.04.2025.

Вказані дії ТОВ «ЕНЕРГІЯ-ТГСВ» є недобросовісними, оскільки роботи, які згідно умов тендерної документації та договору мали бути виконані протягом 2 місяців з дня укладання договору фактично відтерміновано більш ніж на пів року.

Саме короткі строки виконання робіт, зумовили відсутність у ТОВ «ЕНЕРГІЯТГСВ» конкуренції при визначенні переможця публічних торгів «Реконструкція системи каналізації в с. Олександрівка Дніпровського району Дніпропетровської області. Коригування.», а безпідставне їх продовження свідчить про недобросовісність ТОВ «ЕНЕРГІЯ-ТГСВ», котре, погоджуючись з умовами закупівлі, усвідомлювало неможливість її виконання у встановлені строки.

Пунктом 3 Особливостей визначено, що Замовники, що зобов`язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом.

Статтею 5 Закону України Про публічні закупівлі передбачені основні принципи здійснення публічних закупівель, а саме 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.

Передбачені Законом України Про публічні закупівлі процедури закупівель визначені з метою забезпечення добросовісної конкуренції серед учасників, досягнення економії та ефективності, а тому базуються на таких принципах. Максимальна економія публічних коштів та ефективність їх використання забезпечується шляхом конкурентного визначення постачальника товарів і послуг, виконання робіт.

Дії сторін Договору щодо необґрунтованого продовження строку надання послуг шляхом укладення Додаткової угоди № 1 суперечать меті Закону України Про публічні закупівлі. Зокрема, такі дії нівелюють інститут публічних закупівель, як засіб забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвитку добросовісної конкуренції.

Таким чином, укладення додаткових угод про продовження строків виконання зобов`язань, жодним чином не відповідає принципам добросовісної конкуренції серед учасників, максимальної економії та ефективності.

Укладення оспорюваної додаткової угоди до Договору щодо продовження строків виконання зобов`язань за Договором за відсутності для цього документально підтверджених об`єктивних обставин, у т.ч. обставин непереборної сили, спотворює результати торгів та нівелює економію, яку було отримано під час підписання договору.

А можливість зміни строків надання послуг внаслідок недобросовісних дій сторін договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статтею 5 Закону України Про публічні закупівлі.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду, зокрема, від 21.03.2019 у справі № 912/898/18, від 16.04.2019 у справі № 915/346/18, від 15.03.2018 у справі № 910/4474/17, від 25.06.2019 у справі № 913/308/1812, від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18, від 23.01.2020 у справі № 907/788/18, від 01.06.2020 у справі № 913/368/19,від 19.08.2020 у справі № 923/449/18, від 19.08.2020 у справі № 925/47/19, від 09.09.2020 у справі № 921/524/18.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання правочину недійсним.

За ч. ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1 ст. 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Зміст правочину не може суперечити, зокрема, інтересам держави і суспільства (ч. 1 ст. 203 ЦК України). Правомірність є конститутивною ознакою правочину як юридичного факту (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21.11.2018 у справі № 577/5321/17).

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою ст. 203 Цивільного кодексу України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин), ст. 215 ЦК України.

Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ЦК України актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.

Зокрема, відповідно до вимог ст. 215 ЦК України, недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені, частинами першою-третьою, п`ятою, шостою статті 203 цього Кодексу є підставою недійсності правочину.

Відповідно до статей 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Беручи до уваги вищевказані положення законодавства, встановлені судом обставини, зміст доводів учасників процесу та наявних доказів, а також те, що на момент укладення додаткової угоди № 1 від 26.12.2024 до договору № 74 про закупівлю робіт від 31.10.2024 не було документально підтверджено об`єктивних обставин, які зумовили б необхідність та правомірність укладення вказаної додаткової угоди до основного договору, з огляду на те, що сторони спірного договору внесли до нього зміни шляхом укладення оспорюваної додаткової угоди безпідставно, суд вважає, що оспорюванні додаткові угоди, укладені всупереч приписам закону (зокрема, всупереч вимогам Закону України "Про публічні закупівлі"), а, відтак, позовні вимоги в частині визнання її недійсними є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Аналогічних висновків у подібних правовідносинах дійшов Центральний апеляційний господарський суду у постанові від 04.06.2025 у справі №904/2400/24.

Щодо вимог про стягнення пені та штрафу

В силу положень статтей 216, 236 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю Правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

У зв`язку з визнанням судом недійсною додаткової угоди в частині продовження строку виконання робіт, відповідно до умов п. 4.4 розділу «Загальні положення» тендерної документації, строки виконання робіт, надання послуг до 26.12.2024.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до положень статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. За своєю правовою природою, неустойка (пеня, штраф) є видом забезпечення виконання зобов`язання.

Судом встановлено, що 30.04.2025 між відділом з питань житлово-комунального господарства, благоустрою, розвитку інфраструктури та транспорту Слобожанської селищної ради та ТОВ «ЕНЕРГІЯ-ТГСВ» укладено додаткову угоду № 2 до договору №74 на закупівлю робіт з реконструкції системи каналізації в с. Олександрівка, згідно умов якої, сторони погодили зменшити договірну ціну до 23.530.332,71 грн.

Вказана додаткова угода укладена на підставі листа ТОВ «ЕНЕРГІЯ-ТГСВ» №237 від 29.04.2025 щодо неможливості завершення робіт без коригування проекту.

Крім цього, відповідно до довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за квітень, а також акту №4 приймання виконаних будівельних робіт за квітень, складених 30.04.2025, встановлено, що роботи виконані в повному обсязі в межах зменшеної договірної ціни в розмірі 23.530.332,71 грн.

Відповідно до п. 7.2. Договору за порушення строків календарного графіку виконання робіт чи введення в експлуатацію об`єкту з вини підрядника, останній сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання, за кожен день прострочення.

Суд встановив, що згідно з платіжними інструкціями №129 від 22.05.2025 та №130 від 22.05.2025 позивачем-2 було сплачено відповідачу грошові кошти у загальній сумі 4.998.835,64 грн за виконані у 2025 році роботи згідно з актами виконаних робіт №3 за квітень 2025 року та №4 за квітень 2025 року.

Таким чином (згідно з наданими відповідачем копіями актів виконаних робіт №3 за квітень 2025 року та №4 за квітень 2025 року) у період з 27.12.2024 по 29.04.2025 залишалися невиконаними роботи на суму 4.998.835,64 грн.

При цьому суд відхиляє посилання прокуратури на те, що відповідно до п. 3 додаткової угоди №1 від 26.12.2024 річна сума фінансування на 2025 рік становить 6.615.389,77 грн, оскільки суд дійшов висновку про визнання цієї додаткової угоди недійсною, за результатами розгляду відповідної позовної вимоги самої ж прокуратури.

Водночас додаткова угода № 2 від 30.04.2025 до договору №74 є дійсною на час розгляду спору та підлягає врахуванню судом.

Таким чином, станом на 29.04.2025 залишалися невиконаними роботи на суму 4.998.835,64 грн.

З урахуванням вищевикладеного, суд здійснив власний перерахунок пені за загальний період з 27.12.2024 по 29.04.2025 та встановив, що розмір пені за ним складає 619.855,62 грн.

Крім того, пунктом 7.2. договору визначено, що за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % вказаної вартості.

Сума штрафу за розрахунком суду складає 349.918,49 грн.

Відтак, в частині вимог про стягнення 193.837,32 грн пені та 113.158,79 грн 7% штрафу слід відмовити.

Щодо наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави

Відповідно до ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Юридичні особи та фізичні особи підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до ст. 44 ГПК України усі фізичні і юридичні особи здатні мати процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, боржника (процесуальна правоздатність).

Враховуючи особливий процесуальний статус прокурора в господарському процесі, як особи, яка відповідно до ст.ст. 4, 53, 55 ГПК України наділена правом звернення до суду в інтересах іншої особи держави, процесуальна правоздатність у нього настає з моменту виникнення відповідної компетенції або передбачених законом повноважень.

Статтею 131 Конституції України на прокуратуру покладено представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно зі ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Виходячи з положень ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Ключовим для застосування цих норм є поняття інтерес держави.

У рішенні від 08.04.1999 №3-рп/99 Конституційний Суд України визначив, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Оскільки інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація інтересів держави, особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17).

Підґрунтям для зростання економіки будь-якої країни, а також її макроекономічної стабільності є державний та місцеві бюджети. Вони є центром зосередження та розподілу ресурсів відповідно до потреб суспільства та основою позитивного фінансового середовища для динамічного розвитку ринкових відносин, дієвим стратегічним інструментом реалізації державної політики та місцевого самоврядування. Бюджетна політика має бути спрямована на виділення коштів для реалізації програм, що є важливими для суспільства в конкретний період розвитку: витрати на соціальний захист, оборону, науку й освіту, утримання державних органів тощо.

Державний та місцеві бюджети є однією з головних ланок фінансової системи нашої країни, за рахунок якої забезпечується виконання покладених на неї функцій. При цьому виконання державного та місцевих бюджетів за видатками реалізується у більшій своїй частині завдяки здійсненню закупівель товарів, робіт та послуг.

Завдяки чіткому та ефективному функціонуванню бюджетної сфери забезпечуватиметься й належне фінансування господарської та соціальної сфери, зокрема, своєчасно виплачуватиметься заробітна плата, пенсії, стипендії та інші платежі, бюджетні кошти використовуватимуться за цільовим призначенням.

Тільки належне дотримання всіма учасниками бюджетних відносин законодавчих норм та своєчасне поновлення порушених державних інтересів у цій сфері сприятиме ефективному функціонуванню усієї бюджетної системи України.

Крім того, питання дотримання уповноваженими особами вимог законодавства під час витрачання коштів набувають особливої актуальності в умовах збройної агресії російської федерації.

Неналежне виконання зобов`язань за Договором на закупівлю робіт з реконструкції системи каналізації в с. Олександрівка, Дніпровського району, Дніпропетровської області, порушує інтереси держави та не відповідає інтересам територіальної громади смт Слобожанське.

У даному випадку порушенням інтересів держави та територіальної громади смт Слобожанське є те, що ТОВ "ЕНЕРГІЯ-ТГСВ" порушило строки виконання робіт за Договором з реконструкції системи каналізації в с. Олександрівка, Дніпровського району, Дніпропетровської області, що призвело до незабезпечення органом місцевого самоврядування виконання обов`язків з обслуговування населення, до порушення принципів здійснення публічних закупівель, а саме максимальної економії та ефективності та призвело до неефективного використання бюджетних коштів.

Звернення прокурора до суду спрямовано на задоволення суспільної потреби у встановленні законності при вирішенні такого значимого питання як раціональне та максимально ефективне витрачення бюджетних коштів, що здійснюється з порушенням вимог чинного законодавства.

Правовідносини, пов`язані з використанням бюджетних коштів, становлять суспільний інтерес, а правочини, що порушують інтереси держави та суспільства на підставі якого ці кошти витрачаються, такому суспільному інтересу не відповідають.

Відповідно до ст. 10 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

За приписами ст. 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 143 Конституції України, територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування, зокрема, управляють майном, що є в комунальній власності.

На території смт Слобожанське таким органом місцевого самоврядування є Слобожанська селищна рада.

Враховуючи, що розпорядником бюджетних коштів, є територіальна громада смт Слобожанське в особі Слобожанської селищної ради, а одержувачем бюджетних коштів та Стороною за Договором є Відділ з питань житлово-комунального господарства, благоустрою, розвитку інфраструктури та транспорту Слобожанської селищної ради, то органами, уповноваженим здійснювати функції захисту інтересів територіальної громади у зазначених правовідносинах, є Слобожанська селищна рада та Відділ з питань житлово-комунального господарства, благоустрою, розвитку інфраструктури та транспорту Слобожанської селищної ради.

Згідно з ч. ч. 1, 4 ст. 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Частиною 8 статті 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні передбачено, що право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів.

Згідно з ст. 4 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, місцеве самоврядування в Україні здійснюється на принципах, в тому числі, судового захисту прав місцевого самоврядування.

Статтею 18-1 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні встановлено, що орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.

Варто зазначити, що дійсно інтереси держави повинні захищати насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, в тому числі шляхом оскарження незаконних судових рішень, а не прокурор. Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Проте, щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

З метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави, Слобожанською окружною прокуратурою 26.02.2025 направлений запит, в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», до Слобожанської селищної ради з вимогою надати інформацію про вжиті або заплановані заходи, спрямовані на усунення виявлених порушень законодавства.

Листом від 10.03.2025 №03-07/05/149 Слобожанська селищна рада повідомила, що оскільки рада не була замовником закупівлі робіт та не укладала договір з ТОВ "ЕНЕРГІЯ-ТГСВ" на виконання відповідних робіт, то заходи на усунення виявлених недоліків Слобожанською селищною радою не здійснювались.

Також, Слобожанською окружною прокуратурою 09.01.2025 направлено запит до Відділу з питань житлово-комунального господарства, благоустрою, розвитку інфраструктури та транспорту Слобожанської селищної ради з вимогою надати інформацію про вжиті або заплановані заходи, спрямовані на усунення виявлених порушень законодавства. Листом від 15.01.2025 №01-17/029 Відділ ЖКГ ССР повідомив, що вважає укладення додаткової угоди №1 правомірним.

Тому Слобожанська селищна рада та Відділу з питань житлово-комунального господарства, благоустрою, розвитку інфраструктури та транспорту Слобожанської селищної ради фактично усунулись від реалізації повноважень по захисту інтересів держави, територіальної громади селища, виконання функцій управління об`єктами комунальної власності.

Орган місцевого самоуправління на момент пред`явлення цього позову не повідомив прокурора про наміри ініціювання проведення перевірки, службового розслідування, звернення до суду та про будь-які інші конкретні, дієві заходи з метою недопущення порушення інтересів держави.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 16.04.2019 у справі №910/3486/18 зазначив, що прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.

Норма ст. 23 Закону України Про прокуратуру вимагає від прокурора доведення лише факту нездійснення або неналежного здійснення уповноваженим органом своїх повноважень, а не встановлення причин нездійснення уповноваженими органами своїх функцій щодо захисту інтересів держави.

Таким чином прокурор підставно звернувся з даним позов.

Судові витрати

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог у розмірі 14.059,69 грн (2.422,40 грн за вимогою немайнового характеру та 11.637,29 грн за вимогами майнового характеру).

Керуючись ст.ст. 73 - 79, 86, 129, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 26.12.2024 до договору №74 від 31.10.2024, укладеного між Відділом з питань житлово-комунального господарства, благоустрою, розвитку інфраструктури та транспорту Слобожанської селищної ради (52005, Дніпропетровська область, Дніпровський район, селище Слобожанське, вул. Будівельників, будинок 18, 172; ідентифікаційний код 44432290) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГІЯ-ТГСВ» (51900, Дніпропетровська область, місто Кам`янське, вул. Гайдамацька, будинок 3; ідентифікаційний код 38834994).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГІЯ-ТГСВ" (51900, Дніпропетровська область, місто Кам`янське, вул. Гайдамацька, будинок 3; ідентифікаційний код 38834994) на користь Відділу з питань житлово-комунального господарства, благоустрою, розвитку інфраструктури та транспорту Слобожанської селищної ради (52005, Дніпропетровська область, Дніпровський район, селище Слобожанське, вул. Будівельників, будинок 18, 172; ідентифікаційний код 44432290) 619.855,62 грн (шістсот дев`ятнадцять тисяч вісімсот п`ятдесят п`ять грн 62 к.) пені, 349.918,49 грн (триста сорок дев`ять тисяч дев`ятсот вісімнадцять грн 49 к.) штрафу.

В задоволенні решти позовних вимог (про стягнення 193.837,32 грн пені та 113.158,79 грн штрафу) відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГІЯ-ТГСВ" (51900, Дніпропетровська область, місто Кам`янське, вул. Гайдамацька, будинок 3; ідентифікаційний код 38834994) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (49044, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 38, МФО 820172, р/р №UA228201720343160001000000291 в ДКСУ в м. Київ, код ЄДРПОУ 02909938, код класифікації видатків бюджету 2800) 14.059,69 грн (чотирнадцять тисяч п`ятдесят дев`ять грн 69 к.) судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складене 09.07.2025.

Суддя С.А. Дупляк