Рішення від 09.07.2025 по справі 909/496/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.07.2025 м. Івано-ФранківськСправа № 909/496/25

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовської Л. М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГУМ", вул. Авіаконструктора Антонова, буд. 5-А, оф. 320, м. Київ, 03186

до відповідача: Комунального некомерційного підприємства "Міська клінічна лікарня №1" Івано-Франківської міської ради, вул. Матейки, буд. 34, м. Івано-Франківськ, 76018

про стягнення заборгованості в сумі 476340,89 грн,

встановив: Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГУМ" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області із позовом до Комунального некомерційного підприємства "Міська клінічна лікарня №1" Івано-Франківської міської ради про стягнення заборгованості в сумі 476340,89 грн, з яких: 330771,60 грн - основного боргу, 47416,72 грн - інфляційне збільшення, 84125,53 грн - пеня, 9280,32 грн - 3% річних.

Позиція позивача.

Позовні вимоги мотивовані порушенням Комунальним некомерційним підприємством Міський клінічний перинатальний центр Івано-Франківської міської ради, правонаступником якого є відповідач, умов договору №58 про постачання електричної енергії споживачу від 06.02.2024 в частині здійснення оплати за отриману електричну енергію, внаслідок чого утворився борг в сумі 330771,60 грн. За порушення грошового зобов`язання позивачем нараховано 47416,72 грн інфляційних втрат та 9280,32 грн 3% річних на підставі ст. 625 ЦК України та 84125,53 грн пені на підставі п. 9.2. договору.

Позиція відповідача.

Відповідач відзиву на позов або будь-яких заперечень на позов не надіслав.

Обставини справи, дослідження доказів.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд встановив наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю ЕНЕРГУМ (як постачальником) та Комунальним некомерційним підприємством "Міський клінічний перинатальний центр Івано-Франківської міської ради" (як споживачем) укладено договір №58 про постачання електричної енергії споживачу від 06.02.2024 року (надалі договір).

Згідно умов договору, а саме п. 2.1, за договором постачальник зобов`язується постачати споживачу у 2024 році електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії згідно з умовами цього договору.

Відповідно до п. 5.1. договору, загальна сума цього договору становить 4428000,00 грн, в тому числі, ПДВ 738000,00 грн, у тому числі за кошти місцевого бюджету l471258,00 грн, за рахунок господарської діяльність (кошти спеціального фонду) 2956742,00 грн. Ціна за l кВт/год електричної енергії за цим договором становить: 7,38 грн з ПДВ.

Згідно п.5.4. договору, приймання-передача електричної енергії, поставленої постачальником та прийнятої споживачем у розрахунковому періоді оформлюється шляхом підписання сторонами щомісячних актів приймання-передачі, які є підставою для остаточних розрахунків між сторонами. Bci платіжні документи, що виставляються постачальником споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені сторонами цього договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.

Згідно п. 5.5 договору, розрахунковим періодом за договором є календарний місяць.

Відповідно п. 5.7 договору, розрахунки здійснюються на підставі рахунку та акту приймання-передачі, які надаються до бухгалтерії споживача протягом 10-ти календарних днів, з дня закінчення розрахункового періоду. Розрахунки за поставлений товар здійснюються шляхом перерахування коштів на реєстраційний рахунок продавця на підставі п. 1 ст. 49 Бюджетного кодексу України на умовах відстрочки платежу на термін 10 банківських днів з дня виписання рахунку та акту приймання-передачі. У разі затримки бюджетного фінансування розрахунок за поставлений товар здійснюється протягом 10 банківських днів з дати отримання споживачеві бюджетного призначення на фінансування закупівлі на свій реєстраційний рахунок.

Пунктом 5.14 договору передбачено, що за наявності заборгованості зі сторони споживача, кошти зараховуються першочергово в оплату заборгованості минулих періодів з найдавнішим терміном її виникнення.

Пунктом 9.2. договору передбачено, що постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків, а споживач відшкодовує збитки, понесені постачальником, виключно у разі: порушення споживачем строків розрахунків з постачальником в розмірі, подвійної облікової ставки НБУ від вартості товарів, щодо яких є прострочення, за кожен день прострочення.

Між сторонами в межах договору підписано наступні акти прийому-передачі електроенергії: акт приймання-передачі електроенергії №1710 за лютий 2024 року на суму 337066,74 грн; акт приймання-передачі електроенергії №2820 за березень 2024 року на суму 322203,42 грн; акт приймання-передачі електроенергії №3099 за квітень 2024 року на суму 330771,60 грн.

Згідно листа Приватного акціонерного товариства Прикарпаттяобленерго вих. №50011265/372 від 30.05.2024, фактичні обсяги розподіленої електричної енергії споживачу - Комунальне некомерційне підприємство Міський клінічний перинатальний центр Івано-Франківської міської ради, становлять:

- в лютому 2024 45 673 кВт*год;

- в березні 2024 43 659 кВт*год;

- в квітні 2024 44 820 кВт*год.

Вартість спожитої Комунальним некомерційним підприємством Міський клінічний перинатальний центр Івано-Франківської міської ради у лютому 2024 року електричної енергії складає: 45 673 кВт*год *7,380000000 (ціна з ПДВ згідно акту прийому-передачі електроенергії за лютий 2024 р.) = 337066,74 грн. з ПДВ.

Вартість спожитої Комунальним некомерційним підприємством Міський клінічний перинатальний центр Івано-Франківської міської ради у березні 2024 року електричної енергії складає: 43 659 кВт*год *7,380000000 (ціна з ПДВ згідно акту прийому-передачі електроенергії за березень 2024 р.)= 322 203,42 грн. з ПДВ.

Вартість спожитої Комунальним некомерційним підприємством Міський клінічний перинатальний центр Івано-Франківської міської ради у квітні 2024 року електричної енергії складає: 44 820 кВт*год *7,380000000 (ціна з ПДВ згідно акту прийому-передачі електроенергії за квітень 2024 р.)= 330771,60 грн. з ПДВ.

Комунальним некомерційним підприємством Міський клінічний перинатальний центр Івано-Франківської міської ради згідно актів приймання-передачі електричної енергії спожито електроенергії загальною вартістю - 990041,76 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, Комунальним некомерційним підприємством Міський клінічний перинатальний центр Івано-Франківської міської ради здійснено платежі на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЕНЕРГУМ на загальну суму 659270,16 грн згідно платіжних доручень: № 31 від 11.03.2024 на суму 154002,14 грн; № 33 від 13.03.2024 на суму 12581,06 грн; № 15 від 01.04.2024 на суму 170483,54 грн; № 25 від 17.04.2024 на суму 322203,42 грн.

Загальна вартість неоплаченої Комунальним некомерційним підприємством Міський клінічний перинатальний центр Івано-Франківської міської ради спожитої електричної енергії згідно вищевказаних актів приймання-передачі електроенергії становить 330771,60 грн.

На підставі п. 5.14 договору, яким передбачено, що за наявності заборгованості зі сторони споживача, кошти зараховуються першочергово в оплату заборгованості минулих періодів з найдавнішим терміном її виникнення, позивачем здійснено зарахування здійснених оплат Комунального некомерційного підприємства Міський клінічний перинатальний центр Івано-Франківської міської ради в оплату заборгованості попередніх періодів.

Таким чином, борг за поставлену електроенергію складається із заборгованості за квітень 2024 року, та становить 330771,60 грн.

Листом №313/01-10/1 від 11.04.2024 Комунальне некомерційне підприємство Міський клінічний перинатальний центр Івано-Франківської міської ради повідомило ТОВ Енергум про необхідність розірвання договору №58 від 06.02.2024 у зв`язку з реорганізацією закладу охорони здоров`я.

Додатковою угодою №1 від 15.04.2025, договір №58 від 06.02.2024 розірвано з 01.05.2024.

Відповідно до рішення Івано-Франківської міської ради від 31.07.2023 №136-37 Про реорганізацію закладів охорони здоров`я шляхом приєднання та Наказу Управління охорони здоров`я Івано-Франківської міської ради Про створення комісії з припинення КНП Міський клінічний перинатальний центр Івано-Франківської міської ради шляхом приєднання до КНП Міська клінічна лікарня №1 Івано-Франківської міської ради - КНП Міський клінічний перинатальний центр Івано-Франківської міської ради припинено шляхом приєднання до КНП Міська клінічна лікарня №1 Івано-Франківської міської ради з 01.05.2024.

Таким чином, КНП Міська клінічна лікарня №1 Івано-Франківської міської ради є правонаступником прав та обов`язків КНП Міський клінічний перинатальний центр Івано-Франківської міської ради.

21.03.2025 на адресу Комунального некомерційного підприємства Міська клінічна лікарня №1 Івано-Франківської міської ради направлено претензію щодо виконання грошового зобов`язання.

Листом №563/01-22/19 від 25.03.2025 Комунальне некомерційне підприємство Міська клінічна лікарня №1 Івано-Франківської міської ради повідомило про неможливість погашення заборгованості у добровільному порядку.

За порушення зобов`язань з оплати отриманої електричної енергії, на підставі ст. 625 ЦК України позивачем нараховано відповідачу 47416,72 грн інфляційних втрат та 9280,32 грн 3% річних, а також 84125,53 грн пені, нарахованої на підставі 9.2. договору.

Норми права та мотиви, якими суд керувався при прийнятті рішення. Висновок суду.

За змістом ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 67 ГК України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, постачанням і використанням енергії, забезпеченням енергетичної безпеки України врегульовані Законом України "Про ринок електричної енергії".

Сторони у цій справі належать до учасників ринку електричної енергії (пункт 96 частини першої статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії").

Відповідно до положень статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

За змістом ч. 1 ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Як визначено в частинах 6, 7 ст. 276 ГК України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

На підставі господарського договору між суб`єктами господарювання виникають господарські зобов`язання (ст. 173 ГК України).

Згідно з приписами ч. 1 ст. 179 ГК України майново-господарські зобов`язання, які виникли між сторонами на підставі господарського договору, є господарсько-договірними.

Частиною 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно з ст. 525, 526, 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як визначено в ч. 7 ст. 276 ГК України оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору.

За приписами ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується, що позивач належним чином виконав свої договірні зобов`язання, а саме поставив відповідачу електричну енергію, однак відповідач, в порушення умов договору не здійснив оплату вартості спожитої електричної енергії в повному обсязі, внаслідок чого утворився борг в сумі 330771,60 грн.

Відповідачем доказів оплати оплату вартості спожитої електричної енергії КНП Міський клінічний перинатальний центр Івано-Франківської міської ради в повному обсязі суду не надано, доводів позивача не спростовано.

Враховуючи вказане, позовні вимоги про стягнення 330771,60 грн основного боргу є обґрунтованими.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України, передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом здійснено перевірку поданого позивачем розрахунку 3% річних та інфляційних втрат та встановлено його арифметичну і методологічну правильність.

За наведеного, позовні вимоги про стягнення 47416,72 грн інфляційних втрат та 9280,32 грн 3% річних є обґрунтованими.

Відповідно до ч.1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ст. 546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

У відповідності до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

З огляду на положення ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Позивачем заявлено до стягнення штрафні санкції у вигляді пені в розмірі 84125,53 грн, нарахованих на підставі п. 9.2. договору.

При цьому, пунктом 9.2. договору передбачено, що постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків, а споживач відшкодовує збитки, понесені постачальником, виключно у разі: порушення споживачем строків розрахунків з постачальником в розмірі, подвійної облікової ставки НБУ від вартості товарів, щодо яких є прострочення, за кожен день прострочення.

Проаналізувавши умову пункту 9.2. договору суд дійшов до висновку про те, що сторони передбачили право постачальника вимагати від споживача відшкодування збитків, а не пені. Однак, позивачем на підставі вказаного пункту договору заявлено до стягнення пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості товарів, щодо яких є прострочення в сумі 84125,53 грн.

Суд зазначає про те, що збитки та пеня є різними видами фінансових санкцій за невиконання зобов`язань. Збитки - це фактичні витрати, понесені потерпілою стороною внаслідок порушення зобов`язання, а пеня - це неустойка, що нараховується за кожен день прострочення виконання зобов`язання, зазвичай у вигляді відсотків від суми боргу.

Згідно ст. 22 ЦК України, збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частиною 2 статті 224 ГК України, передбачено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила правопорушення, в силу ч. 1 ст. 225 ГК України, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Отже, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони за договором, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.

Обов`язковою передумовою задоволення вимог щодо відшкодування збитків є встановлення в діях відповідача складу цивільного правопорушення, складовими частинами якого є: протиправність поведінки винної особи як заподіювача збитків (дії чи бездіяльності особи); причинний зв`язок між діями винної особи та заподіянням збитків; збитків (їх наявності та розміру); вина. Відсутність будь-якої з зазначених ознак виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов`язку з відшкодування збитків.

Таким чином, правова природа збитків та пені не є тотожною.

За наведеного, враховуючи, що п. 9.2. договору сторонами передбачено відшкодування збитків, а не пені, у суду відсутні правові підстави для стягнення пені за умовами договору №58 про постачання електричної енергії споживачу від 06.02.2024.

Статтею 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

У відповідності з п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України та ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідно до ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 ГПК України).

За встановлених судом обставин справи, позов слід задовольнити частково, а саме стягнути з відповідача на користь позивача 330771,60 грн основного боргу, 47416,72 грн інфляційних втрат, 9280,32 грн 3% річних. В частині стягнення пені - відмовити.

Судові витрати.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 123 ГПК України).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи часткове задоволення позову, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 233, 236, 237, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГУМ" до Комунального некомерційного підприємства "Міська клінічна лікарня №1" Івано-Франківської міської ради про стягнення 476340,89 грн задовольнити частково.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства "Міська клінічна лікарня №1" Івано-Франківської міської ради, вул. Матейки, буд. 34, м. Івано-Франківськ, 76018 (ідентифікаційний код 01993322) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГУМ", вул. Авіаконструктора Антонова, буд. 5-А, оф. 320, м. Київ, 03186 (ідентифікаційний код 39568531) 330771 (триста тридцять тисяч сімсот сімдесят одну) грн 60 коп. основного боргу, 47416 (сорок сім тисяч чотириста шістнадцять) грн 72 коп. - інфляційних втрат, 9280 (дев`ять тисяч двісті вісімдесят) грн 32 коп. - 3% річних, 4706 (чотири тисячі сімсот шість) грн 58 коп. судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 09.07.2025.

Суддя Неверовська Л.М.