Рішення від 02.07.2025 по справі 914/684/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.07.2025 Справа № 914/684/25

Суддя Господарського суду Львівської області Король М.Р., за участі секретаря судового засідання Щерби О.Б., розглянувши справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Золочівенергоресурс» АДОР»

до відповідача: Золочівського професійного ліцею

про: стягнення 420 380,00 грн.,

представники

позивача: Чоповський І.В.,

відповідача: Чемеринська Л.Є., Рудий М.Б.,

ВСТАНОВИВ:

12.03.2025р. на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Золочівенергоресурс» до відповідача: Золочівського професійного ліцею про стягнення 420 380,00 грн.

17.03.2025р. Господарський суд Львівської області постановив ухвалу, якою, зокрема, ухвалив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного провадження; судове засідання призначити на 23.04.2025р.; явку представників учасників справи у судове засідання визнано обов`язковою.

Хід справи відображено в ухвалах суду і протоколах судових засідань.

07.04.2025р. на адресу суду відповідачем подано відзив на позов, прохальна частина якого містить клопотання про відстрочення виконання рішення суду на 6 календарних місяців у зв`язку із очікуванням бюджетного фінансування (вх.№8872/25).

11.04.2025р. на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив (вх.№9472/25).

15.04.2025р. на адресу суду від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог (вх.№1620/25), згідно якої позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 1 236 325,90 грн.

15.04.2025р. на адресу суду від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог (вх.№1621/25), згідно якої позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 1 129 532,90 грн.

17.04.2025р. на адресу суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№10022/25).

22.04.2025р. на адресу суду від позивача повторно надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№10299/25).

Протокольною ухвалою від 23.04.2025р. суд ухвалив прийняти до розгляду заяви про збільшення і про зменшення позовних вимог.

09.05.2025р. на адресу суду від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог (вх.№2001/25), згідно якої позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 1 029 532,90 грн.

Протокольною ухвалою від 14.05.2025р. суд ухвалив прийняти до розгляду заяву про зменшення позовних вимог.

22.05.2025р. на адресу суду від позивача надійшли додаткові пояснення у справі (вх.№19579/25).

02.06.2025р. на адресу суду від відповідача надійшли пояснення на додаткові пояснення, які були подані позивачем у справі (вх.№14422/25).

Позиція позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач ствердив, що між сторонами було укладено договір про закупівлю теплової енергії №1 від 23.01.2025р. З 09 грудня 2025 року по 07 лютого 2025 року ТзОВ «Золочівенергоресурс» поставило, а Золочівським професійним ліцеєм спожито 278,7082 Гкал теплової енергії, на загальну суму 1 257 080,00 грн. Відповідачем частково оплачено за спожиту теплову енергію. В процесі розгляду справи позивачем подано заяви про збільшення та про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до яких позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 1 029 532,90 грн.

Щодо клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення суду на 6 календарних місяців заперечив, з огляду на те, що відповідне негативно вплине не тільки на майновий стан позивача, а й на якість підготовки до опалювального сезону загалом.

Позиція відповідача.

Не заперечуючи фактичні обставини справи, викладені в позовній заяві, зводить свою позицію до того, що Золочівський професійний ліцей є державним навчальним закладом, фінансування якого здійснюється за рахунок бюджетних асигнувань. Просить суд врахувати соціальний статус навчального закладу освіти, який є неприбутковою організацією та відстрочити виконання рішення суду на 6 календарних місяців.

За результатами дослідження наданих доказів та матеріалів справи, пояснень учасників справи, суд встановив наступне.

23 січня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Золочівенергоресурс» та Золочівським професійним ліцеєм укладено договір про закупівлю теплової енергії №1 (далі - Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору, предметом цього договору є: теплова енергія за кодом ДК 021:2015 09320000-8 пара, гаряча вода та пов`язана продукція.

За цим договором, Виконавець бере на себе зобов`язання продавати та постачати Споживачу теплову енергію, в обумовлених договором обсягах, а Споживач зобов`язується приймати та оплачувати спожиту теплову енергію за встановленими тарифами і в терміни, передбачені цим договором (п.1.2. Договору).

У відповідності до пп.3 п. 5.2. Договору, Споживач зобов`язаний оплатити всю фактично спожиту теплову енергію за ціною/тарифом, що встановлені відповідно до законодавства у строки, визначені цим договором, а також вчасно проводити закупівлю теплової енергії та укласти договір з Виконавцем для оплати фактично спожитої теплової енергії.

Тривалість розрахункового періоду для визначення обсягу спожитої теплової енергії, здійснення розподілу обсягу спожитої теплової енергії, оплати спожитої теплової енергії виконавцю - не може перевищувати місяць (п.4.6. Договору).

Відповідно до п.4.8. Договору, Споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше 15 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту теплову енергію.

Згідно з п. 10.1 Договору, Договір набуває чинності з моменту його підписання та скріплення печатками Сторін і діє до 31 грудня 2025 року включно, а у частині розрахунків за теплопостачання - до їх повного здійснення. Сторони домовилися, що умови даного Договору застосовуються до відносин між ними з 01 січня 2025 року, відповідно до ч.3 ст. 631 Цивільного кодексу України.

ТзОВ «Золочівенергоресурс» виставило рахунки на оплату Золочівському професійному ліцею та надіслало акти здачі-прийняття робіт (надання послуг):

-рахунок №ZR-0000347 від 17 січня 2025 року на суму 777 066, 77 грн. (поставлено 173,770 Гкал з 09.12.24р. - 17.01.25р.) та акт №ZR-0000347 здачі-прийняття робіт (надання послуг);

-рахунок №ZR-0000374 від 31 січня 2025 року на суму 274 211, 51 грн. (поставлено 61,320 Гкал з 17.01.25р. - 31.01.25р.) та акт №ZR-0000373 здачі-прийняття робіт (надання послуг);

-рахунок №ZR-0000402 від 07 лютого 2025 року на суму 205 801, 72 грн. (поставлено 43,6182 Гкал з 31.01.25р. - 07.02.25р.) та акт №ZR-0000401 здачі-прийняття робіт (надання послуг);

Сторонами (виконавцем та споживачем) підписані зазначені вище Акти здачі- прийняття робіт (надання послуг), а також Акт звірки.

З 09 грудня 2025 року по 07 лютого 2025 року ТОВ «Золочівенергоресурс» поставило, а Золочівським професійним ліцеєм спожито 278,7082 Гкал теплової енергії, на загальну суму

1 257 080, 00 грн.

Відповідачем оплачено за спожиту теплову енергію частково в розмірі 836 700,00 грн.:

07 лютого 2025 року - 636 700,00 грн. Призначення платежу: за теплопостачання за лютий 2025 року, акт №ZR-0000347 від 27.01.2025р. (копія платіжної інструкції №06/02/2025),

12 лютого 2025 року - 200 000,00 грн. Призначення платежу: за теплопостачання за лютий 2025 року, акт №ZR -0000401 від 07.02.2025р. (копія платіжної інструкції №11/02/2025).

Загальна сума боргу відповідача перед позивачем за позовом склала 420 380, 00 грн.

21 лютого 2025 року ТзОВ «Золочівенергоресурс» пред`явило претензію Золочівському професійному ліцею про сплату заборгованості за спожиту споживачем теплову енергію.

Відповіді на претензію не отримано.

15.04.2025р. на адресу суду від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог (вх.№1620/25), згідно якої позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 1 236 325,90 грн., виходячи з наступного.

3 07 лютого 2025 року по 25 березня 2025 року ТОВ «Золочівенергоресурс» поставило, а Золочівським професійним ліцеєм спожито 232,1888 Гкал теплової енергії, на загальну суму 1 095 526, 20 грн.

З 07 лютого 2025 року по 25 березня 2025 року позивачем виставлено наступні рахунки та акти:

-рахунок №ZR -0000434 від 28 лютого 2025 року на суму 704 822, 52 грн. (поставлено 149,382 Гкал з 07.02.25р. - 28.02.25р.) та акт №ZR -0000433 здачі-прийняття робіт (надання послуг);

-рахунок №ZR -0000495 від 20 березня 2025 року на суму 324 710, 38 грн. (поставлено 68,820 Гкал з 28.02.25р. - 20.03.25р.) та акт №ZR -0000492 здачі-прийняття робіт (надання послуг);

-рахунок №ZR -0000496 від 25 березня 2025 року на суму 65 993, 30 грн. (поставлено 13,9868 Гкал з 20.03.25р. - 25.03.25р.) та акт №ZR -0000493 здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Акти №ZR-0000433 та №ZR-0000492 здачі-прийняття робіт (надання послуг) відповідачем не підписані.

Акт №ZR-0000493 здачі-прийняття робіт (надання послуг) з кінцевими показниками лічильника на 25 березня 2025 року сторонами підписаний.

Відповідачем оплачено за спожиту теплову енергію на суму 279 580,30 грн.:

07 березня 2025 року - 140 366,77 грн. (копія платіжної інструкції №06/03/2025),

07 березня 2025 року - 73 220,23 грн. (копія платіжної інструкції №06/03/2025),

28 березня 2025 року - 65 993,30 грн. (копія платіжної інструкції №28/03/2025).

Однак, сума на яку збільшився борг склала 815 945,90 грн.

15.04.2025р. на адресу суду від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог (вх.№1621/25), згідно якої позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 1 129 532,90 грн., виходячи з того, що відповідачем було здійснено наступну оплату:

09 квітня 2025 року 106 793,00 грн. (копія платіжної інструкції №07/04/2025 від 09.04.2025 року).

09.05.2025р. на адресу суду від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог (вх.№2001/25), згідно якої позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 1 029 532,90 грн., виходячи з того, що відповідачем було здійснено наступні оплати:

29 квітня 2025 року - 94 198,28 грн. (оригінал платіжної інструкції №28/04/2025 від 29.04.2025 року),

29 квітня 2025 року 5 801,72 грн. (оригінал платіжної інструкції №28/04/2025 від 29.04.2025 року).

Оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Відповідно до ст.1 Закону України «Про теплопостачання» № 2633-IV від 02.06.2005р. (з наступними змінами та доповненнями) виробництво теплової енергії - господарська діяльність, пов`язана з перетворенням енергетичних ресурсів будь-якого походження, у тому числі альтернативних джерел енергії, на теплову енергію за допомогою технічних засобів з метою її продажу на підставі договору; об`єкти у сфері теплопостачання - теплогенеруючі станції чи установки, теплові електростанції, теплоелектроцентралі, котельні, когенераційні установки, теплові мережі, які призначені для виробництва і транспортування теплової енергії, а також об`єкти та споруди, основне і допоміжне обладнання, що використовуються для забезпечення безпечної та надійної експлуатації теплових мереж; постачання теплової енергії (теплопостачання) - господарська діяльність, пов`язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору.

Згідно з ч.1 ст.19 Закону України «Про теплопостачання», діяльність у сфері теплопостачання може здійснюватись суб`єктами господарської діяльності у сфері теплопостачання всіх організаційно-правових форм та форм власності, зокрема, на основі договорів оренди, підряду, концесії, лізингу та інших договорів.

Відповідно до ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ст. 903 ЦК України).

Відповідачем не заперечено факт поставки теплової енергії на спірну суму.

Згідно з п.4.8 Договору, Споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше 15 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідачем оплачено за спожиту теплову енергію частково, що підтверджується платіжними інструкціями, що знаходяться в матеріалах справи. Доказів погашення заборгованості у розмірі 1 029 532,90 грн. матеріали справи не містять, відповідне відповідачем не заперечено і не спростовано, відтак заявлена до стягнення сума заборгованості підлягає до задоволення.

Що стосується доводів відповідача щодо причин неоплати заборгованості, у зв`язку із відсутності фінансування з бюджету на оплату поставленої теплової енергії, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.4 ст.236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відносини, які виникли між сторонами, засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні та майновій самостійності їх учасників і регулюються актами цивільного законодавства України. Відсутність у відповідача необхідних коштів або взяття ним зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, не звільняє його від обов`язку виконати свідомо взяте ним зобов`язання за договором (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.04.2018р. у справі №915/13/17).

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, які є джерелом права згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд у справі Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» від 18.10.2005р. та у справі «Бакалов проти України» від 30.11.2004р. зазначив, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

З наведеного, суд вважає клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення суду на 6 календарних місяців таким, що не підлягає задоволенню, як необгрунтоване та таке, що суперечить балансу інтересів сторін.

У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Відповідно до ст.77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи те, що позивачем подано достатньо об`єктивних, допустимих та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, які відповідачем не спростовані, виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення повністю і до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 1 029 532,90 грн.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне:

Сплачена позивачем сума судового збору за подання до суду позовної заяви підтверджується платіжною інструкцією №4395 від 06.03.2025р. на суму 6 305,70 грн. та платіжною інструкцією №4496 від 09.04.2025р. на суму 12 239,19 грн.

Пунктом 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача у розмірі 15 442,99 грн. у співвідношенні до ціни позову, з врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Керуючись ст.ст.13, 73-74, 76-79, 86, 129, 236, 238, 240-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Золочівського професійного ліцею (місцезнаходження: Україна, 80700, Львівська обл., Золочівський р-н, місто Золочів, вул.Коновальця Є., будинок 72; ідентифікаційний код 02545365) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Золочівенергоресурс» (місцезнаходження: Україна, 80700, Львівська обл., Золочівський р-н, місто Золочів, вулиця Шашкевича, будинок 28, ідентифікаційний код 38108799) 1 029 532,90 грн. основного боргу, 15 442,99 грн. судового збору.

3.Відмовити Золочівському професійному ліцею у задоволенні клопотання про відстрочення виконання рішення суду на 6 календарних місяців.

4.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в порядку та строки, визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.

Повне рішення складено 07.07.2025 р.

СуддяКороль М.Р.