Ухвала від 03.07.2025 по справі 916/547/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про розгляд заяви про скасування заходів забезпечення позову

"03" липня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/547/25Господарський суд Одеської області у складі судді Гута С.Ф.,

секретар судового засідання Борисова Н.В.,

за участю представників учасників справи:

від прокуратури: Пендей А.В.,

від позивача: не з`явився,

від відповідача (заявника): не з`явився,

від третьої особи: Кудрявцева О.В., Подолич А.В.,

розглянувши зареєстроване 30.06.2025 за вх. № 2-1008/25

клопотання Плющакова Сергія Миколайовича

про скасування заходів забезпечення позову

у справі № 916/547/25

за позовом: керівника Доброславської окружної прокуратури (67500, Одеська обл., Одеський р-н, смт Доброслав, вул. Центральна, 85) в інтересах держави в особі Південнівської міської ради Одеського району (65481, Одеська обл., Одеський р-н, м. Південне, просп. Григорівського десанту, буд. 18, Код ЄДРПОУ 21018103)

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Плющакова Сергія Миколайовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ),

за участю у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Виробничо-комерційної приватної фірми ВЯЧЕСЛАВА (65481, Одеська обл., м. Южне, вул. Хіміків, буд. 27, Код ЄДРПОУ 20930528),

про припинення володіння правом власності з одночасним закриттям реєстраційного розділу та усунення перешкод у розпорядженні земельною ділянкою шляхом знесення об`єкту самочинного будівництва,

встановив:

Керівник Доброславської окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Одеської області із позовною заявою в інтересах держави в особі Південнівської міської ради Одеського району до Фізичної особи-підприємця Плющакова Сергія Миколайовича, в якій, з урахуванням прийнятої до розгляду заяви про зміну предмету позову, просить:

припинити Фізичній особі-підприємцю Плющакову Сергію Миколайовичу володіння правом приватної власності на кафе-бар загальною площею 79,9 кв. м за адресою: АДРЕСА_2 з одночасним закриттям реєстраційного розділу об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером 1392796851117;

зобов`язати Фізичну особу-підприємця Плющакова Сергія Миколайовича (РНОКПП НОМЕР_1 ) усунути перешкоди територіальній громаді м. Південне в особі Південнівської міської ради Одеського району Одеської області у розпорядженні земельною ділянкою площею 0,0086 га за адресою: Одеська область, Одеський район, м. Південне (до перейменування Южне), вул. Хіміків, 27, шляхом знесення об`єкту самочинного будівництва кафе-бару загальною площею 79,9 кв. м, за адресою: Одеська область, м. Південне (до перейменування Южне), вул. Хіміків, 27 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1392796851117).

Обґрунтовуючи звернення із позовом до господарського суду Прокурор посилається на те, що органом місцевого самоврядування не приймалось рішень про надання Плющакову С.М. у власність чи користування земельної ділянки під об`єктом нерухомого майна, розташованого за адресою: Одеська область, Одеський район, м. Південне (до перейменування Южне), вул. Хіміків, 27.

ОСОБА_1 до подачку будівництва подав до Інспекції державного архітектурного-контролю в Одеській області відповідну декларацію (найменування об`єкту Будівництво кафе-бару СПД Плющакова С.М. за адресою: м. Южне (Південне), вул. Хіміків, 27) із зазначенням, що земельна ділянка, площею 0,0086 га за адресою: м. Южне (Південне), вул. Хіміків, 27, орендована останнім на підставі договору оренди землі, втім вказаний договір визнано недійсним рішенням Господарського суду Одеської області від 12.02.2015 у справі № 916/4869/14.

ОСОБА_1 при наданні документів для відповідної державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна не дотримано вимог законодавства України, зокрема в частині того, що у декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 02.10.2017 зазначено земельну ділянку із кадастровим номером 5111700000:02:007:0103, власником якої є територіальна громада м. Південне в особі Південнівської міської ради Одеського району, проте відсутні докази перебування вказаної земельної ділянку у користуванні Відповідача.

Відтак, Прокурор зазначає про здійснення Відповідачем самочинного будівництва кафе-бару загальною площею 79,9 кв. м, за адресою: Одеська область, м. Південне (до перейменування Южне), вул. Хіміків, 27. При цьому технічний паспорт та декларація про готовність до експлуатації на спірний об`єкт нерухомості подано Відповідачем у статусі ФОП/СПД (суб`єкт підприємницької діяльності), здійснення видів економічної діяльності якого узгоджується із використанням об`єктів комерційного призначення, тобто Відповідач здійснює господарську діяльність у спірному об`єкті нерухомості, що надає можливість звернення із позовом до господарського суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Одеської області від 17.02.2025 позовній заяві керівника Доброславської окружної прокуратури присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 916/547/25 та визначено суддю Гута С.Ф. для її розгляду.

Одночасно із позовною заявою керівником Доброславської окружної прокуратури пред`явлено заяву про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на нерухоме майно бар загальною площею, 79,9 кв.м, за адресою: АДРЕСА_2 , реєстрація права власності на який за ОСОБА_1 проведена 24.10.2017 державним реєстратором Одеської обласної філії комунального підприємства ЦЕНТР ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ Іскровим О.В. (індексний номер рішення 37841587 від 30.10.2017).

Обґрунтовуючи звернення із заявою Прокурор посилається на викладене у позовній заяві обґрунтування щодо здійснення Відповідачем самочинного будівництва у зв`язку із порушенням приписів законодавства України, зазначаючи при цьому про наявність у відповідача беззаперечного права розпоряджатись власним майном (спірним об`єктом), в т.ч. шляхом його відчуження, що в контексті заявлених позовних вимог зробить неможливим поновлення порушених прав Позивача в межах одного судового провадження за відсутності вжитих заході забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.02.2025 заяву керівника Доброславської окружної прокуратури про забезпечення позову задоволено.

Постановляючи ухвалу про забезпечення позову судом зазначено, що в контексті заявлених позовних вимог про припинення права приватної власності ОСОБА_1 на спірний об`єкт нерухомості (реєстраційний номер в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1392796851117), зобов`язання знести спірний об`єкт нерухомості для усунення перешкод у користуванні відповідною земельною ділянкою, виконання в майбутньому судового рішення, у разі задоволення позову, безпосередньо залежить від тієї обставини, чи перебуватиме спірний об`єкт нерухомості у власності ОСОБА_1 у тому стані, в якому знаходився на момент звернення із позовом, а тому застосування заходів забезпечення позову має бути безпосередньо пов`язане із предметом позову.

Накладення арешту на спірний об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1392796851117), є адекватним, розумним, та співмірним із заявленими позовними вимогами та пов`язаним з ними заходами забезпечення позову.

При цьому попередження можливого порушення прав позивача під час вирішення спору судом перебуває в прямій залежності від збереження суб`єктивного складу власників спірного об`єкту нерухомого майна, так і збереження його в стані, в якому він перебуває на час звернення із позовом, а, отже, на думку суду, цілком співмірним, виправданим та необхідним є саме застосування вищезазначеного заходу забезпечення позову, ніж не застосування, адже наслідки незастосування арешту на спірне майно можуть призвести до більш обтяжливих та негативних наслідків саме для позивача, ніж для відповідача у справі.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.02.2025 прийнято позовну заяву Прокурора до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/547/25, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.05.2025 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 03 червня 2025 року.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.06.2025 відкладено розгляд справи на 03 липня 2025 року.

30 червня 2025 року до господарського суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.02.2025, також заявник зазначає про залучення до участі у справі власника відповідного майна фізичну особу ОСОБА_1 .

Заявник зазначає, що власником відповідного об`єкту нерухомого майна виступає саме фізична особа ( ОСОБА_1 ), у той же час останнього не залучено до участі у справі в якості її учасника. Посилається на те, що справа № 916/547/25 не підсудна господарському суду, що встановлено безпосередньо судом у постановлених ухвалах. Просить врахувати позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 24.02.2021 у справі № 755/5333/20, стосовного того, що підлягає скасуванню арешт на майно особи, котра не є відповідачем у справі. Зазначає про відсутність спірних питань між власником майна та Південнівською міською радою Одеського району, додатково посилається на наявності проекту рішення про продаж власнику майна відповідної земельної ділянки під спірним об`єктом нерухомості.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 01.07.2025 призначено розгляд заяви ОСОБА_1 в судовому засіданні на 03 липня 2025 року.

Відповідно до сформованих автоматизованою системою діловодства Господарського суду Одеської області довідок 02.07.2025 до електронних кабінетів всіх учасників справ доставлено ухвалу про призначення судового засідання для розгляду заяви ОСОБА_1 на 03 липня 2025 року.

Приписами частини 6 статті 242 ГПК України встановлено, що днем вручення судового рішення є, зокрема день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Враховуючи наявні в матеріалах справи сформовані автоматизованою системою діловодства Господарського суду Одеської області довідки про доставку до електронних кабінетів Південнівської міської ради Одеського району (Код ЄДРПОУ 21018103) та Фізичної особи-підприємця Плющакова Сергія Миколайовича (РНОКПП НОМЕР_1 ) ухвали суду від 01.07.2025 останні вважаються повідомленими про призначене засідання.

Окрім того, господарський суд враховує наступне.

Відповідно до частини 1 статті 24 ЦК України людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою.

У статтях 25, 26 цього ж Кодексу передбачено, що здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження та припиняється у момент її смерті. Усі фізичні особи є рівними у здатності мати цивільні права та обов`язки. Фізична особа здатна мати усі майнові права, що встановлені цим Кодексом, іншим законом. Фізична особа здатна мати інші цивільні права, що не встановлені Конституцією України, цим Кодексом, іншим законом, якщо вони не суперечать закону та моральним засадам суспільства. Фізична особа здатна мати обов`язки як учасник цивільних відносин.

Відповідно до частини 2 статті 50 ЦК України фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.

Відповідно до статті 42 ГК України підприємництво це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відтак підприємець це юридичний статус фізичної особи, який засвідчує право цієї особи на заняття самостійною, ініціативною, систематичною, на власний ризик господарською діяльністю з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до частини 3 статті 128 ГК України громадянин може здійснювати підприємницьку діяльність безпосередньо як підприємець або через приватне підприємство, що ним створюється.

Фізична особа, яка в установленому законом порядку набула статус підприємця, не втрачає свого статусу фізичної особи. Натомість згідно з частиною 8 статті 4 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань фізична особа-підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.

Тобто фізична особа, яка бажає реалізувати своє конституційне право на підприємницьку діяльність, після проходження відповідних реєстраційних та інших передбачених законодавством процедур за жодних умов не втрачає і не змінює свого статусу фізичної особи, якого вона набула з моменту народження, а лише набуває до нього нової ознаки підприємця. При цьому правовий статус ФОП сам по собі не впливає на будь-які правомочності фізичної особи, зумовлені її цивільною право- і дієздатністю, та не обмежує їх.

Відтак, повідомлення фізичної особи-підприємця про призначене судове засідання свідчить про відповідне повідомлення фізичної особи.

У призначене на 03.07.2025 судове засідання представники Позивача та Відповідача не з`явились.

В процесі призначеного на 03.07.2025 судового засідання Прокурор та представники Третьої особи виклали усні заперечення проти скасування заходів забезпечення позову.

Статтею 136 ГПК України передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Загальною підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать або дозволяють достовірно припустити, що невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду. Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. При цьому забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його тощо.

Отже заходи забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду за наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Разом з тим, відповідно до частини 1 статті 145 ГПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Як зазначалось, обґрунтовуючи звернення із заявою Прокурор посилається на викладене у позовній заяві обґрунтування щодо здійснення Відповідачем самочинного будівництва у зв`язку із порушенням приписів законодавства України, зазначаючи при цьому про наявність у відповідача беззаперечного права розпоряджатись власним майном (спірним об`єктом), в т.ч. шляхом його відчуження, що в контексті заявлених позовних вимог зробить неможливим поновлення порушених прав Позивача в межах одного судового провадження за відсутності вжитих заході забезпечення позову.

Поряд із наведеним, постановляючи ухвалу про забезпечення позову, господарським судом зазначено, що попередження можливого порушення прав позивача під час вирішення спору судом перебуває в прямій залежності від збереження суб`єктивного складу власників спірного об`єкту нерухомого майна, так і збереження його в стані, в якому він перебуває на час звернення із позовом, а, отже, на думку суду, цілком співмірним, виправданим та необхідним є саме застосування вищезазначеного заходу забезпечення позову, ніж не застосування, адже наслідки незастосування арешту на спірне майно можуть призвести до більш обтяжливих та негативних наслідків саме для позивача, ніж для відповідача у справі.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд не має надавити оцінку представленим разом із позовною заявою доказам, обґрунтовуючим, на думку заявника, порушені права позивача, адже факт наявності або відсутності порушених прав на підставі представлених до матеріалів справи доказів встановлюється в процесі розгляду справи шляхом ухвалення судового рішення.

Необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду.

Водночас згідно з висновком об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеним у постанові від 03.03.2023 у справі № 905/448/22, вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.

У той же час, забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

З огляду на те, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, господарський суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.

Таким чином, заходи забезпечення позову скасовуються судом, який їх застосував, якщо відпали підстави, з якими закон пов`язує можливість застосування таких заходів. Вказану правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 15.08.2019 у справі № 15/155-б.

Станом на час розгляду заяви про скасування заходів забезпечення позову розгляд справи не завершено, судом не встановлено обґрунтованість або навпаки відсутність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог, відтак у суду відсутні правові підстави стверджувати про наявність правових підстав для скасування вжитих заходів забезпечення позову.

Господарський суд не надає оцінку викладеному у заяві стосовно правомірності володіння особою майном, законності реєстрації права власності за заявником, оскільки відповідні обставини оспорюються Прокурором в межах справи № 916/547/25.

Втім, наведене відповідачем обґрунтування для скасування заходів забезпечення позову фактично стосується не випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, а стосується переоцінки підстав вжиття господарським судом заходів забезпечення позову за результатами розгляду відповідної заяви позивача, що виході за межі приписів частини 1 статті 145 ГПК України.

Стосовно залучення до участі у справі власника майна фізичну особу ОСОБА_1 , господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 24 ЦК України людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою.

У статтях 25, 26 цього ж Кодексу передбачено, що здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження та припиняється у момент її смерті. Усі фізичні особи є рівними у здатності мати цивільні права та обов`язки. Фізична особа здатна мати усі майнові права, що встановлені цим Кодексом, іншим законом. Фізична особа здатна мати інші цивільні права, що не встановлені Конституцією України, цим Кодексом, іншим законом, якщо вони не суперечать закону та моральним засадам суспільства. Фізична особа здатна мати обов`язки як учасник цивільних відносин.

Відповідно до частини 2 статті 50 ЦК України фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.

Відповідно до статті 42 ГК України підприємництво це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відтак підприємець це юридичний статус фізичної особи, який засвідчує право цієї особи на заняття самостійною, ініціативною, систематичною, на власний ризик господарською діяльністю з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до частини 3 статті 128 ГК України громадянин може здійснювати підприємницьку діяльність безпосередньо як підприємець або через приватне підприємство, що ним створюється.

Фізична особа, яка в установленому законом порядку набула статус підприємця, не втрачає свого статусу фізичної особи. Натомість згідно з частиною 8 статті 4 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань фізична особа-підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.

Тобто фізична особа, яка бажає реалізувати своє конституційне право на підприємницьку діяльність, після проходження відповідних реєстраційних та інших передбачених законодавством процедур за жодних умов не втрачає і не змінює свого статусу фізичної особи, якого вона набула з моменту народження, а лише набуває до нього нової ознаки підприємця. При цьому правовий статус ФОП сам по собі не впливає на будь-які правомочності фізичної особи, зумовлені її цивільною право- і дієздатністю, та не обмежує їх.

В господарського суду відсутні правові підстави для залучення до участі у справі третьою особою фізичну особу, котра виступає в якості фізичної особи-підприємця відповідачем у справі, адже виникне стан юридичною невизначено, коли фактично одна і та сама особа буде в якості двох різних учасників у справі.

Керуючись ст.ст.145,234,235 ГПК України, суд постановив:

У задоволенні клопотання (зареєстроване 30.06.2025 за вх. № 2-1008/25) ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову у справі № 916/547/25 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення і може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня складання повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено 08 липня 2025 р.

Суддя С.Ф. Гут