Ухвала від 07.07.2025 по справі 910/9998/23

УХВАЛА

07 липня 2025 року

м. Київ

cправа № 910/9998/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Случ О. В. - головуючий (доповідач), Волковицька Н. О., Могил С. К.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський БКК»</a>

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 28.05.2025 (головуючий суддя Коротун О. М., судді Майданевич А. Г., Сулім В. В.)

про відмову у відкритті апеляційного провадження

у справі № 910/9998/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Солом Трейд»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський БКК»</a>,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - 1) Державна податкова служба України і 2) Головне управління ДПС у місті Києві,

про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

30.10.2024 скаржник надіслав до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 28.05.2025 у справі № 910/9998/23.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.06.2025 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Случ О. В. - головуючий (доповідач), Волковицька Н. О., Могил С. К.

За результатами перевірки матеріалів поданої касаційної скарги Верховний Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 28.05.2025 у справі № 910/9998/23 і в обґрунтування цієї відмови зазначає про таке.

За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії), згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

28.11.2023 рішенням Господарського суду міста Києва, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2024, позовні вимоги задоволено повністю.

05.06.2024 додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Солом Трейд» про прийняття додаткового рішення задоволено частково.

09.07.2024 додатковим рішенням Господарського суду міста Києва заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Солом Трейд» про ухвалення додаткового рішення задоволено частково.

05.09.2024 постановою Верховного Суду касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський БКК»</a> на рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2023, постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2024 і додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.06.2024 задоволено частково. Рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2024 скасовано в частині задоволення позову про стягнення 1 161 725,20 грн заборгованості, справу № 910/9998/23 в цій частині передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва. В решті рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2023 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2024 року у справі № 910/9998/23 залишено без змін. Додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.06.2024 у справі № 910/9998/23 скасовано.

27.11.2024 ухвалою Північного апеляційного господарського суду прийнято відмову Товариства з обмеженою відповідальністю «Солом Трейд» від апеляційної скарги на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2024 у справі № 910/9998/23, закрито апеляційне провадження у справі № 910/9998/23 на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2024 і ухвалено повернути матеріали справи до суду першої інстанції.

24.03.2025 рішенням Господарського суду міста Києва відмовлено у задоволенні позову в частині, переданій Верховним Судом на новий розгляд. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Солом Трейд» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський БКК»</a> 35 769,95 грн судового збору за подання апеляційної скарги, 27 881,41 грн судового збору за подання касаційної скарги. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський БКК»</a> про поворот виконання рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2023 і додаткової постанови Північного апеляційного господарського суду від 05.06.2024 року у справі № 910/9998/23 задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Солом Трейд» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський БКК»</a> 1 161 725,20 грн частини суми боргу та 17 425,88 грн частини витрат зі сплати судового збору в поворот виконання рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2023 у справі №910/9998/23. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Солом Трейд» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський БКК»</a> 40 250,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката в суді апеляційної інстанції в поворот виконання додаткової постанови Північного апеляційного господарського суду від 05.06.2024 року у справі № 910/9998/23. В іншій частині заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський БКК»</a> про поворот виконання рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2023 та додаткової постанови Північного апеляційного господарського суду від 05.06.2024 відмовлено.

14.04.2025 додатковим рішенням Господарського суду міста Києва заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський БКК»</a> про ухвалення додаткового рішення судом задоволено частково, а у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Солом Трейд» про ухвалення додаткового рішення відмовлено повністю та встановлено, що додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2024 у цій справі набрало законної сили.

На підставі вказаного висновку, Товариство з обмеженою відповідальністю «Солом Трейд» звернулося з заявою про видачу наказу на виконання додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2024 у справі № 910/9998/23 і 21.04.2025 Господарський суд міста Києва видав відповідний наказ про примусове виконання додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2024 у справі № 910/9998/23.

Не погодившись з ухваленим додатковим рішенням від 09.07.2024, Товариство з обмеженою відповідальністю «Київський БКК»</a> 05.05.2025 звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило визнати причини пропуску подачі апеляційної скарги на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2024 поважними, поновити строк для подання зазначеної апеляційної скарги та прийняти її до апеляційного провадження, та скасувати додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2024.

08.05.2025 ухвалою Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський БКК»</a> на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2024 у справі № 910/9998/23 залишено без руху на підставі частини третьої статті 260 Господарського процесуального кодексу України, оскільки апеляційна скарга подана з порушенням вимог статті 256 Господарського процесуального кодексу України після закінчення строків на апеляційне оскарження та без належного обґрунтування причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

28.05.2025 ухвалою Північного апеляційного господарського суду відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський БКК»</a> на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2024 у справі № 910/9998/23 на підставі пункту 4 частини першої статті 261 Господарського процесуального кодексу України.

Вказане судове рішення мотивоване тим, що скаржник пропустив строк на звернення з апеляційною скаргою на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2024 у цій справі майже на 1 рік.

Верховний Суд зазначає, що необхідність перегляду судового рішення, що набрало законної сили та чинне майже 1 рік, має бути зумовлена виключними обставинами (оскільки може мати наслідком порушення прав інших осіб, які покладаються на чинність рішення, здійснюючи свої права та обов`язки протягом усього часу чинності цього рішення), наявність яких є очевидною та безспірною, що обґрунтовувало би порушення принципу правової визначеності, який вимагає поваги до остаточного рішення суду, та виправдовувало таке порушення необхідністю відновлення прав та охоронюваних законом інтересів особи, яка звернулася до суду за таким переглядом, а також неможливістю цієї особи відновити свої права шляхом використання передбачених законом інших способів захисту.

Фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється суть чіткого встановлення законодавцем кожного з процесуальних строків.

Також, колегія суддів апеляційної інстанції, розглянувши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження додаткового рішення місцевого господарського суду встановила, що скаржник був обізнаним щодо оскаржуваного додаткового рішення, водночас, у строк, встановлений законом, не скористався правом на апеляційне оскарження.

Також, суд апеляційної інстанції зазначив, що скаржник не оскаржив ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2024, якою було прийнято відмову Товариство з обмеженою відповідальністю «Солом Трейд» від апеляційної скарги на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2024 та закрито апеляційне провадження у справі № 910/9998/23 на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2024.

Тобто, суд апеляційної інстанції закрив апеляційне провадження вже після ухвалення судом касаційної інстанції постанови за результатом касаційного перегляду.

Доводи скаржника про те, що позивач і відповідач у справі № 910/9998/23 до проголошення повного тексту додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 14.04.2025 вважали додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2024 таким, що втратило силу з огляду на аналогічні висновки Верховного Суду у цій справі, а також те, що після ухвали Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2024 та до прийняття додаткового рішення Господарським судом міста Києва від 14.04.2025, сторони у справі очікували на новий розподіл судових витрат за результатами нового розгляду справи не визнано судом апеляційної інстанції поважними та обґрунтованими.

Скаржник у касаційній скарзі зазначає, що суд апеляційної інстанції безпідставно відмовив у відкритті апеляційного провадження, зазначивши про неповажність причин пропуску строку на оскарження.

Відповідно до частини першої статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з положенням пункту 1 частини другої статті 256 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно з частиною четвертою статті 260 Господарського процесуального кодексу України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 261 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Відповідно до частини другої статті 261 Господарського процесуального кодексу України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки; пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

З приписів частини другої статті 261 Господарського процесуального кодексу України не вбачається безумовного обов`язку суду відкрити апеляційне провадження у випадку подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки. Натомість, як випливає з системного аналізу положень даної статті, суд у такому випадку надає оцінку наведеним апелянтом причинам пропуску строку апеляційного оскарження на предмет їх поважності.

Згідно з частиною першою статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Статтею 119 Господарського процесуального кодексу України не передбачено конкретного переліку обставин, що відносяться до поважних і можуть бути підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.

У кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити, чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з урахуванням балансу суспільного та приватного інтересу.

При цьому поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними і пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій. Поновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яке він використовує виходячи з поважності причин пропуску строку на оскарження.

Питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні статті 86 Господарського процесуального кодексу України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд апеляційної інстанції, розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський БКК»</a> про поновлення строку на апеляційне оскарження (після усунення недоліків), оцінивши доводи, які наведені у клопотанні та надані на їх підтвердження докази, дійшов висновку, що скаржник не довів поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2024 у справі № 910/9998/23, у зв`язку з викладеним вище.

Відповідне право апеляційного оскарження не є абсолютним, і у будь-якому разі на суд покладено обов`язок надавати оцінку обґрунтованості причин пропуску строку оскарження судового рішення, у тому числі суд має звернути увагу на те, наскільки швидко й сумлінно діяв скаржник з метою оскарження судового рішення та, відповідно, чи є в його діях ознаки зловживання правом на оскарження судового рішення, і мотивувати підстави поновлення цього строку.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.10.2018 у справі № 5/452/06.

Доводи скаржника зводяться до незгоди з висновками суду апеляційної інстанції, необхідності переоцінки доказів у справі та безпосередньо пов`язані із встановленням фактичних обставин справи, тоді як суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно частини другої статті 293 Господарського процесуального кодексу України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

З урахуванням наведеного, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський БКК»</a> на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 28.05.2025 про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі № 910/9998/23 на підставі частини другої статті 293 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку з її необґрунтованістю, оскільки правильне застосування норм права (зокрема, статті 256, частини четвертої статті 260, пункту 4 частини першої статті 261 Господарського процесуального кодексу України) судом апеляційної інстанції є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Керуючись статтями 234, 235, 287, частиною другою статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський БКК»</a> на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 28.05.2025 про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі № 910/9998/23.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Случ

Судді Н. О. Волковицька

С. К. Могил