Постанова від 24.06.2025 по справі 921/110/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2025 року

м. Київ

cправа № 921/110/23(921/327/24)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Васьковський О. В. - головуючий, Білоус В. В., Погребняк В. Я.,

за участю секретаря судового засідання Аліференко Т. В.

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БМБУД"

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 11.03.2025

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІЕРРА"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БМБУД"

про визнання недійсними угод про зарахування зустрічних однорідних грошових вимог

в межах справи № 921/110/23

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІЕРРА"

Учасники справи:

ТОВ "ТІЕРРА": Марчук Г. В.;

ТОВ "БМБУД": Яворський А. В.;

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст заявлених вимог

1.1. Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 14.03.2023 відкрито провадження у справі №921/110/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "ТІЕРРА", а постановою суду від 25.06.2024 ТОВ "ТІЕРРА" визнано банкрутом.

1.2. ТОВ "ТІЕРРА" звернулося до суду з позовом до ТОВ "БМБУД" про визнання недійсними угод про зарахування зустрічних однорідних грошових вимог, зазначаючи про те, що уклавши оспорювані угоди менш ніж за три роки до відкриття провадження у справі про банкрутство, ТОВ "ТІЕРРА" фактично відмовилося від власних майнових вимог до відповідача та завдало шкоди кредиторам, внаслідок порушення пропорційності погашення їхніх вимог.

1.3. Відповідач позов не визнав, зазначаючи про те, що в спірних угодах сторони дійшли згоди про взаємне зарахування зустрічних однорідних грошових вимог, тому така домовленість ніяк не могла вплинути на майновий стан позивача.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції

2.1. Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 16.12.2024 у позові відмовлено.

2.2. За висновком суду першої інстанції оскаржувані угоди повністю відповідають вимогам статті 601 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України та статті 203 Господарського кодексу (далі - ГК) України, а саме: зобов`язання її учасників були зустрічними; зобов`язання сторін є однорідними (зараховувались вимоги про сплату грошових коштів у гривні), строк виконання зобов`язань настав, сторони мали заборгованість одна перед одною, вимоги сторін, розмір заборгованості ніким із контрагентів не оскаржувався та не оспорювався, усі умови таких договорів погоджено та прийнято їх контрагентами. Позивачем не надано доказів, які б підтверджували настання неплатоспроможності боржника саме внаслідок укладення спірних угод.

3. Фактичні обставини, встановлені судом першої інстанції

3.1. 31.10.2022 між ТОВ "БМБУД" (Сторона 1) та ТОВ "ТІЕРРА" (Сторона 2) було укладено три угоди про зарахування зустрічних однорідних грошових вимог (далі - Угоди).

3.2. Зі змісту Угод слідує, що ТОВ "ТІЕРРА" та ТОВ "БМБУД" являлися одночасно кредитором та боржником один до одного, за договірними зобов`язаннями, що виникли на підставі договорів оренди №01/10 від 01.10.2020, №01/07/21 від 01.07.2021, №02/08/21 від 02.08.2021 та договорів переведення боргу №27/09, №26/09 від 01.10.2022, №06/10 від 06.10.2022, №31/10/22, №1/2 та №1/1 від 31.10.2022, укладених між ТОВ "Тіерра" (Первісний боржник), ТОВ "БМБУД" (Новий боржник") та ФОП Юрч В.О., ФОП Олійник І.І., ФОП Волошин В.В., ФОП Пронь М.Т., ФОП Чугай Ю.М.,ТОВ "БСК Трейдинг", ТОВ "Константа Юргруп" (Кредитор). Досягнутими у цих Угодах домовленостями, їхні контрагенти дійшли згоди щодо припинення у повному обсязі зобов`язань один перед одним із заборгованості в сумі 932 270,24 грн, яка виникла за вищевказаними правочинами.

3.3. За умовами Угоди про зарахування зустрічних однорідних грошових вимог №1 (далі - Угода №1) Сторони домовилися про наступне:

- Сторона 1 має перед Стороною 2 непогашене грошове зобов`язання у сумі 7 480,24 грн, яке виникло на підставі Договору оренди №08/08/21 від 02.08.2021, укладеного між цими сторонами (п.1.2.1 Угоди);

- Сторона 2 має перед Стороною 1 непогашене грошове зобов`язання у сумі 71 816,99 грн, яке виникло на підставі Договору переведення боргу №31/10/22 від 31.10.2022, укладеного між цими ж сторонами (п.1.2.2 Угоди);

- Контрагенти підтверджують реальність та обсяг взаємних заборгованостей, зазначених у п. 1.2.1 та п. 1.2.2 (п.1.4 Угоди;

- Сторони дійшли згоди про зарахування зустрічних однорідних грошових вимог за зобов`язаннями, зазначеними у п. 1.2.1 та п. 1.2.2 цієї Угоди, у сумі 7 480,24 грн, і такими чином з моменту підписання цієї Угоди вважатимуть зобов`язання Сторони 1 таким, що припинено у повному обсязі, заборгованості Сторони 1 перед Стороною 2 за договором оренди №02/08/21 від 02.08.2021, немає; зобов`язання Сторони 2 таким, що припинено частково у розмірі 7 480,24 грн, залишкова заборгованість Сторони 2 перед Стороною 1 за договором переведення боргу №31/10/22 від 31.10.2022, становить 64 336,75 грн (п.1.5.1 Угоди).

3.4. За умовами Угоди про зарахування однорідних грошових вимог №2 (далі - Угода №2) Сторони домовилися про таке:

- Сторона 1 має перед Стороною 2 непогашене грошове зобов`язання у сумі 109 800 грн; яке виникло на підставі Договору оренди №01/01/21 від 01.07.2021, укладеного між Стороною 1 та Стороною 2 (п.1.2.1 Угоди);

- Сторона 2 має перед Стороною 1 непогашене грошове зобов`язання у сумі 502 205,21 грн, яке виникло на підставі наступних Договорів: 32 552,51 грн на підставі Договору переведення боргу №26/09 від 01.10.2022; 76 600 грн на підставі Договору №06/20 від 01.06.2020; 393 052,70 грн на підставі Договору переведення боргу №1/1 від 31.10.2022 (п.1.2.2 Угоди);

- Сторони підтверджують реальність та обсяг взаємних заборгованостей, зазначених у п. 1.2.1 та п. 1.2.2 (п.1.4 Угоди);

- Сторони дійшли згоди про зарахування зустрічних однорідних грошових вимог за зобов`язаннями, зазначеними у п. 1.2.1 та п. 1.2.2 цієї Угоди, у сумі 109 800 грн, і таким чином з моменту підписання цієї Угоди вважатимуть: зобов`язання Сторони 1 за Договором оренди №01/07/21 від 01.07.2021 таким, що припинено в повному обсязі, заборгованості Сторони 1 перед Стороною 2 за Договором оренди №01/07/21 від 01.07.2021, немає; зобов`язання Сторони 2 таким, що припинено на суму в розмірі 109 800 грн, а саме: зобов`язання Сторони 2 за Договором переведення боргу №26/09 від 01.10.2022 таким, що припинено у повному обсязі, заборгованості Сторони 1 перед Стороною 2 за Договором переведення боргу №26/09 від 01.10.2022, немає; зобов`язання Сторони 2 за Договором №06/20 від 01.06.2020 таким, що припинено у повному обсязі заборгованості Сторони 1 перед Стороною 2 за Договором 06/20 від 01.06.2020, немає; зобов`язання Сторони 2 за Договором переведення боргу №1/1 від 31.10.2022 таким, що припинено частково у розмірі 647,49 грн, залишкова заборгованість Сторони 2 перед Стороною 1 за Договором переведення боргу №1/1 від 31.10.2022, становить 392 405,21 грн (п.1.5.1 Угоди).

3.5. За умовами, що викладені в Угоді про зарахування однорідних грошових вимог №3 (далі - Угода №3) Сторони домовилися про наступне:

- Сторона 1 має перед Стороною 2 непогашене грошове зобов`язання у сумі 814 990 грн; яке виникло на підставі Договору оренди №01/10 від 01.10.2021, укладеного між Стороною 1 та Стороною 2 (п. 1.2.1 Угоди);

- Сторона 2 має перед Стороною 1 непогашене грошове зобов`язання у сумі 1 136 549,89 грн, яке виникло на підставі наступних Договорів (п.1.2.2 Угоди): 378 735,85 грн на підставі Договору переведення боргу №27/09 від 01.10.2022; 30 000 грн на підставі Договору переведення боргу №06/10 від 06.10.2022; 31 054,08 грн на підставі Договору переведення боргу №13/10 від 13.10.2022; 64 336,75 грн на підставі Договору переведення боргу №1/10/22 від 31.10.2022; 40 000 грн на підставі Договору переведення боргу №1/2 від 31.10.2022; 592 423,21 грн на підставі Договору переведення боргу №1/1 від 31.10.2022;

- Сторони підтверджують реальність та обсяг взаємних заборгованостей, зазначених у п. 1.2.1 та п. 1.2.2 (п.1.4 Угоди);

- у п.1.5.1 Угоди Сторони дійшли згоди про зарахування зустрічних однорідних грошових вимог за зобов`язаннями, зазначеними у п. 1.2.1 та п. 1.2.2 цієї Угоди, у сумі 814 900 грн, і таким чином з моменту підписання цієї Угоди вважатимуть: зобов`язання Сторони 1 перед Стороною 2 за Договором оренди №01/10 від 01.10.2020 таким, припинено в повному обсязі, заборгованості Сторони 1 перед Стороною 2 за Договором оренди №01/10 від 01.10.2022, немає; зобов`язання Сторони 2 таким, що припинено на суму в розмірі 814 990 грн, а саме: зобов`язання Сторони 2 за Договором переведення боргу №06/10 від 06.10.2022 таким, що припинено у повному обсязі, заборгованості Сторони 1 перед Стороною 2 за Договором переведення боргу №06/10 від 06.10.2022, немає; зобов`язання Сторони 2 за Договором переведення боргу №27/09 від 01.10.2022 таким, що припинено у повному обсязі, заборгованості Сторони 1 перед Стороною 2 за Договором переведення боргу №27/09 від 01.10.2022, немає; зобов`язання Сторони 2 за Договором переведення боргу №13/10 від 13.10.2022 таким, що припинено у повному обсязі, заборгованості Сторони 1 перед Стороною 2 за Договором переведення боргу №13/10 від 13.10.2022, немає; зобов`язання Сторони 2 за Договором переведення боргу №1/2 від 31.10.2022 таким, що припинено у повному обсязі, заборгованості Сторони 1 перед Стороною 2 за Договором переведення боргу №1/2 від 31.10.2022, немає; зобов`язання Сторони 2 за Договором переведення боргу №31/10/22 від 31.10.2022 таким, що припинено частково у розмірі 50 511,22 грн, залишкова заборгованість Сторони 2 перед Стороною 1 за Договором переведення боргу №31/10/22 від 31.10.2022, становить 13 825,53 грн.

3.6. У пунктах 1.6 кожної з перелічених Угод сторони зазначили, що погоджуються з вищевказаними підрахунками, згідно з якими проводять зарахування зустрічних однорідних вимог і претензій одна до одної не мають.

3.7. Угоди набирають чинності з моменту їх підписання та діють до повного виконання Сторонами зобов`язань за ними (п. 4.1 Угод).

3.8. За твердженням ліквідатора, що про факт укладення оспорюваних правочинів йому стало відомо лише в ході розгляду господарським судом справи №921/110/23(921/170/24) за позовом ТОВ "ТІЕРРА" до ТОВ "БМБУД" про стягнення забор.гованості в сумі 300 000 грн за договорами оренди та розірвання договорів оренди. Зокрема, із відзиву на позов розпорядник майна Демчан О.І. дізнався, що дана заборгованість на підставі угод про зарахування зустрічних однорідних грошових вимог погашена.

3.9. За висновком суду, оскаржувані Угоди повністю відповідали як вище переліченим умовам, так і вимогам, що визначались у ст.601 ЦК України та ст. 203 ГК України, а саме: зобов`язання її учасників були зустрічними; зобов`язання сторін були бути однорідними (зараховувались вимоги про сплату грошових коштів у гривні); строк виконання зобов`язань настав, сторони мали заборгованість одна перед одною; вимоги сторін, розмір заборгованості ніким із контрагентів не оскаржувався та не оспорювався; усі умови таких договорів погоджено та прийнято їх контрагентами.

3.10. Зарахування зустрічних однорідних вимог є не формою розрахунків, а однією з підстав припинення зобов`язань. Зарахування зустрічних однорідних вимог регулюється статтями 601-602 ЦК України, ця підстава припинення зобов`язання відрізняється від виконання зобов`язання (стаття 599 ЦК України) або припинення зобов`язання за домовленістю сторін (стаття 603 ЦК України). Наведеним спростовується доводи позивача про те, що у спірних правовідносинах боржник оплачував іншій особі або приймав від неї майно в рахунок виконання грошових вимог на шкоду іншим кредиторам.

3.11. В ході судового розгляду не підтвердився факт безоплатної відмови ТОВ "ТІЕРРА" від власних майнових вимог. Адже, як договори про переведення боргу №27/09, №26/09 від 01.10.2022, №06/10 від 06.10.2022, №31/10/22, №1/2 та №1/1 від 31.10.2022 є чинними та ніким не оспорені у судовому порядку так і заборгованість позивача, що у них була зафіксована перед Кредиторами та Новим боржником жодним доказом ніким не спростована. Таким чином, вчинення спірних правочинів разом із укладенням договорів про переведення боргу фактично мало наслідком зменшення існуючого боргу позивача. Це не могло негативно вплинути на майновий стан останнього та у будь-якому разі не вказує на те, що зобов`язання ТОВ "БМБУД" котрі виникли з орендних правовідносин були припинені не на підставах, що визначені ст.601 ЦК України, в відповідно до 605 ЦК України.

3.12. Посилання позивача на підозрілий період при укладенні Угод при загрозі неплатоспроможності та наявній заборгованості, не можуть слугувати окремою підставою для визнання угод фраудаторними, оскільки у такому разі має бути намір сторін завдати шкоди кредитору або ухилитися від виконання обов`язку, чого у цій справі місця немає.

3.13. Суд відхилив посилання ТОВ "ТІЕРРА" на ухвали Господарського суду Тернопільської області від 14.03.2024 у справі №921/110/23 як на доказ того, що на кінець 2021 року ТОВ "ТІЕРРА" уже перебувало у стані загрози неплатоспроможності, оскільки постановами Західного апеляційного господарського суду від 24.10.2024 зазначені судові акти суду першої інстанції були скасовані.

3.14. Щодо доводів ліквідатора про те, що при укладенні договорів про переведення боргу, відповідачем умисно обрано "контрагентами" фізичних осіб-підприємців та юридичні особи, що не є платниками ПДВ та унеможливлює перевірку реальності відповідної заборгованості шляхом дослідження відомостей ЄРПН, як і те, що один із кредиторів ФОП Пронь М. Т., вірогідно є братом Проня Д. Т. - попереднього керівника ТОВ "ТІЕРРА", місцевий суд зазначив наступне:

- при виборі контрагента жодного значення немає ні його організаційно - правовий статус ні система оподаткування на якій він перебуває;

- у кожному із договорів про переведення боргу є посилання на угоди, що були укладені між позивачем та третіми особами, на підставі яких у ТОВ "ТІЕРРА" виникла заборгованість. Відповідач учасником цих угод не був, а відтак не міг обирати позивачу контрагентів;

- якщо ФОП Пронь М.Т. являється заінтересованою особою стосовно боржника то це, у встановлених законом випадках, може слугувати підставою для визнання недійсним договору №08/09/21 від 08.09.2021, а не оспорюваних Угод;

- зауважуючи на наявності ознак заінтересованості ТОВ "БМБУД" стосовно ТОВ "ТІЕРРА" ні одного доказу на підтвердження цієї обставини, позивач не навів, та суду для дослідження не надав.

3.15. Окрім висловлених сумнівів щодо виготовлення спірних правочинів, договорів про переведення боргу, та угод, укладених між ТОВ "ТІЕРРА" та третіми особами пізніше від дати , котра у них зазначена, інших належних та допустимих доказів, які б цю обставину засвідчили матеріали справи не містять. Однак самі лише припущення одного з учасників судового процесу щодо фіктивності договорів не можуть слугувати достатньою правовою підставою для визнання їх недійсними.

3.16. Позивачем не надано доказів на підтвердження настання неплатоспроможності боржника внаслідок укладення спірних угод.

4. Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

4.1. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 11.03.2025 скасовано рішення місцевого господарського суду від 16.12.2024 та прийнято нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.

4.2. За висновком апеляційного суду:

- умовами договорів переведення боргу (пункт 4) сторони передбачили, що з моменту укладення цих договорів у Нового боржника виникає право вимоги до Первісного боржника, які Первісний боржник, в свою чергу, зобов`язується сплатити Новому Боржнику;

- майнові права є самостійним реальним об`єктом, який підлягає реалізації в ліквідаційної процедурі для задоволення грошових вимог кредиторів;

- угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог між ТОВ "ТІЕРРА" та ТОВ "БМБУД" укладено у підозрілий період, а саме 31.10.2022, (менше ніж за 5 місяців до відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "ТІЕРРА");

- станом на дату здійснення зарахування зустрічних однорідних вимог у ТОВ "ТІЕРРА" вже була наявна заборгованість по оплаті поставлених на підставі договору поставки нафтопродуктів №19-10/2021 від 19.10.2021 товарів перед ТОВ "Санрайс Логистикс" у розмірі принаймні 858 708,59 грн згідно з рішенням Господарського суду Тернопільської області від 07.12.2022 у справі №921/427/22;

- також станом на дату вчинення оскаржуваних правочинів ТОВ "ТІЕРРА" мало значну заборгованість перед ГУ ДПС у Тернопільській області у розмірі 1 923 128,06 грн, що підтверджується долученими до заяви кредитора із грошовими вимогами документами, зокрема відповідними розрахунками, та перед ТОВ "А.Т. Смарт Трейдинг" у розмірі принаймні 5 621 592,12 грн, що підтверджується актами звіряння взаємних розрахунків між боржником та ТОВ "А.Т. Смарт Трейдинг" за договорами поставки №С_20-09/07 від 07.09.2020, №Щ_20-06/02 від 02.06.2020 та №Б_20-06/01 від 01.06.2020 станом на 30.09.2022.

5. Короткий зміст касаційної скарги

5.1. ТОВ "БМБУД" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просило скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 11.03.2025 та залишити в силі рішення Господарського суду Тернопільської області від 16.12.2024 у цій справі.

6. Узагальнені доводи касаційної скарги

6.1. Оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції не відповідає вимогам статті 236 ГПК України.

6.2. Наведене у позові обґрунтування недійсності оспорюваних угод не узгоджується з положеннями частини першої та другої статті 42 КУзПБ та статті 203 ЦК України, адже сама по собі обставина вчинення спірних правочинів у "підозрілому періоді" не є достатньою підставою для їх недійсності без надання доказів, які б свідчили про недійсність угод або умисне порушення інтересів кредиторів внаслідок укладення цих угод.

6.3. Оспорювані угоди відповідають як вимогам статей 601 ЦК України та 203 ГК України, так і положенням статті 203 ЦК України. Позивачем не доведено, що сторони оспорюваних угод діяли свідомо та переслідували мету уникнення від виконання зобов`язань перед кредиторами та завдання шкоди ТОВ "ТІЕРРА".

6.4. Докази афілійованості товариств "БМБУД" із "ТІЕРРА", вплив ТОВ "БМБУД" на органи управління боржника та наявність критеріїв заінтересованості відсутні, у зв`язку з чим посилання апеляційного суду на "створення переваг дружньому кредитору" внаслідок укладення спірних правочинів є безпідставним.

6.5. Такий спосіб захисту, як визнання угоди недійсною без вимоги про застосування наслідків недійсності є неефективним, оскільки не призводить до реального відновлення прав позивача, які могли бути порушені, що в свою чергу є окремою підставою для відмови у задоволені позову ТОВ "ТІЕРРА".

7. Позиція інших учасників справи щодо касаційної скарги

7.1. Ліквідатор ТОВ "ТІЕРРА" Демчан О. І. у відзиві просив Суд відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити ухвалену судом апеляційної інстанції постанову у даній справі без змін, зазначаючи наступне:

- ТОВ "ТІЕРРА", уклавши угоди про зарахування зустрічних однорідних грошових вимог, менше ніж за 3 роки до відкриття провадження у справі про банкрутство та у період, коли у боржника уже існувала заборгованість перед ТОВ "Санрайс Логистикс", ТОВ "А.Т. Смарт Трейдинг" та ГУ ДПС у Тернопільській області, прийняло виконання грошового зобов`язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, та, фактично, відмовилось від власних майнових вимог до ТОВ "БМБУД" за договорами оренди №01/10 від 01.10.2020, №01/07/21 від 01.07.2021 та №02/08/21 від 02.08.2021 на загальну суму 932 270,24 грн, внаслідок чого втратило можливість стягнути відповідні кошти та погасити пропорційно вимоги кредиторів за їх рахунок, та при цьому прийняло в рахунок виконання наявного грошового зобов`язання право вимоги до третіх осіб;

- суд апеляційної інстанції, належним чином дослідивши наявні в матеріалах справи докази, дійшов до правомірного висновку про те, що боржником порушено принцип пропорційності задоволення вимог кредиторів, у період, коли коштів для погашення всіх вимог кредиторів ТОВ "ТІЕРРА" було недостатньо;

- викладені в касаційній аргументи про відсутність заінтересованості ТОВ "БМБУД" щодо ТОВ "ТІЕРРА" є безпідставними;

- обраний позивачем спосіб захисту порушеного права є ефективним;

- в ході розгляду справи відповідачем не доведено реальності виникнення у ТОВ "ТІЕРРА" заборгованості перед третіми особами, яка стала підставою для зарахування зустрічних однорідних вимог за оскаржуваними правочинами, та, відповідно, реальності подальших договорів з переведення такого боргу та зарахування зустрічних однорідних вимог;

- аргументи скаржника є безпідставними, а оскаржувана постанова - такою, що прийнята із правильним застосуванням норм матеріального права, що свідчить про відсутність підстав для її скасування.

8. Касаційне провадження

8.1. Ухвалою Верховного Суду від 21.05.2025 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "БМБУД" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 11.03.2025 у цій справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 17.06.2025 - 15:00. Крім того, витребувано у Господарського суду Тернопільської області та/або Західного апеляційного господарського суду матеріали справи №921/110/23(921/327/24).

8.2. 03.06.2025 до Верховного Суду на запит з Господарського суду Тернопільської області надійшли матеріали справи №921/110/23(921/327/24).

8.3. До початку судового засідання на адресу Верховного Суду надійшли:

- 13.06.2025 клопотання від ТОВ "БМБУД" еро відкладення розгляду справи на іншу дату у зв`язку з неможливістю забезпечити явку повноважного представника у судове засідання 17.06.2025;

- 16.06.2025 клопотання розпорядника майна ТОВ "БМБУД" Різник О. Ю. про розгляд справи за наявними у ній матеріалами.

8.4. В судове засідання 17.06.2025 з`явився представник ТОВ "ТІЕРРА", який заперечував проти задоволення касаційної скарги, а також вказав про відсутність підстав для відкладення розгляду справи.

8.5. Зважаючи на нез`явлення представника ТОВ "БМБУД" та подане останнім клопотання, про яке зазначалося вище, колегія суддів оголосила в судовому засіданні перерву до 24.06.2025 - 16:00.

8.6. 19.06.2025 до Верховного Суду від ТОВ "БМБУД" надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

8.7. Ухвалою Верховного Суду від 19.06.2025 вказану заяву задоволено та вирішено проводити судові засідання у справі №921/110/23(921/327/24) за участю представника ТОВ "БМБУД" адвоката Яворського А.В. в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку.

8.8. В судовому засіданні 24.06.2025 представник ТОВ "БМБУД" підтримав касаційну скаргу з викладених у ній підстав, просив Суд скаргу задовольнити. Представник ТОВ "ТІЕРРА" підтримав надані у попередньому судовому засіданні пояснення, просив ззалишити касаційну скаргу без задоволення.

9. Позиція Верховного Суду

9.1. Відповідно до частини першої статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

9.2. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).

9.3. У силу приписів статті 202 ЦК України під правочином розуміють дії, спрямовані на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

9.4. Згідно з частиною третьою статті 203 ГК України господарське зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування.

9.5. Аналогічні положення закріплені також у статті 601 ЦК України, відповідно до якої зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

9.6. Отже, зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов`язань: в одному - одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов`язанні є кредитором у другому). Також можливе часткове зарахування, коли одне зобов`язання (менше за розміром) зараховується повністю, а інше (більше за розміром) - лише в частині, що дорівнює розміру першого зобов`язання. У такому випадку зобов`язання в частині, що залишилася, може припинятися будь-якими іншими способами.

9.7. Відповідно до положень статті 601 ЦК України вимоги, які підлягають зарахуванню, мають відповідати таким умовам:

- бути зустрічними (кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов`язанням є кредитором за другим);

- бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, наприклад, грошей). При цьому правило про однорідність вимог поширюється на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення таких вимог. Отже допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо);

- строк виконання таких вимог має бути таким, що настав, не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги.

9.8. Згідно з встановленими судами попередніх інстанцій у цій справі обставинами 31.10.2022 між ТОВ "БМБУД" та ТОВ "ТІЕРРА" було укладено три угоди про зарахування зустрічних однорідних грошових вимог, зі змісту яких слідує, що ТОВ "ТІЕРРА" та ТОВ "БМБУД" являлися одночасно кредитором та боржником один до одного за договірними зобов`язаннями, що виникли на підставі договорів оренди та договорів переведення боргу, укладених між ТОВ "Тіерра" (первісний боржник), ТОВ "БМБУД" (новий боржник") та ФОП Юрч В. О., ФОП Олійник І. І., ФОП Волошин В. В., ФОП Пронь М. Т., ФОП Чугай Ю. М., ТОВ "БСК Трейдинг", ТОВ "Константа Юргруп" (кредитори).

9.9. За досягнутими у вищезгаданих Угодах домовленостями їх контрагенти дійшли згоди про припинення у повному обсязі зобов`язань один перед одним із заборгованості в сумі 932 270,24 грн, яка виникла за вищевказаними правочинами.

9.10. Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "ТІЕРРА" звернулося до суду з позовом до ТОВ "БМБУД", в якому просило визнати недійсними укладені між сторонами угоди про зарахування зустрічних однорідних грошових вимог.

9.11. Суд першої інстанції в позові відмовив, зазначивши про те, що оспорювані правочини відповідають вимогам статті 601 ЦК України та статті 203 ГК України, а також вказав про відсутність доказів на підтвердження настання неплатоспроможності боржника саме внаслідок укладення спірних угод.

9.12. Суд апеляційної інстанції не погодився з такими висновками та скасував рішення місцевого господарського суду, ухваливши нове рішення про задоволення позову. При цьому апеляційний суд зазначив, що оспорювані угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог були укладені у підозрілий період, тобто менше ніж за 5 місяців до відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "ТІЕРРА". Крім того, на дату здійснення зарахування зустрічних однорідних вимог у ТОВ "ТІЕРРА" була наявна заборгованість у значному розмірі перед іншими особами, а саме: ТОВ "Санрайс Логистикс", ГУ ДПС у Тернопільській області та ТОВ "А.Т. Смарт Трейдинг".

9.13. ТОВ "БМБУД" в касаційній скарзі доводить, що апеляційним судом невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, не спростовано висновків місцевого господарського суду щодо відповідності оспорюваних угод вимогам чинного законодавства, а також залишено поза увагою обрання позивачем неефективного способу захисту своїх прав.

9.14. Оцінивши доводи касаційної скарги та заперечення на неї, здійснивши перевірку правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених судами у цій справі обставин, Верховний Суд дійшов наступних висновків.

9.15. Згідно з положеннями статті 162 ГПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. Позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

9.16. Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду із вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

9.17. Предметом позову як вимоги про захист порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу є спосіб захисту цього права чи інтересу.

9.18. Предмет спору - це об`єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

9.19. Підстава позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Підставу позову становлять фактична й правова підстава.

9.20. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача.

9.21. Предмет і підстава позову сприяють з`ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов`язку.

9.22. Як вбачається з матеріалів справи, розглядаючи позов ТОВ "ТІЕРРА", суди першої та апеляційної інстанцій вказали, що заявлені вимоги про визнання недійсними угод про зустрічне зарахування однорідних грошових вимог обґрунтовані тим, що уклавши ці угоди менш ніж за три роки до відкриття провадження у справі про банкрутство, ТОВ "ТІЕРРА" фактично відмовилося від власних майнових вимог до відповідача та завдало шкоди кредиторам, внаслідок порушення пропорційності погашення їхніх вимог.

9.23. Водночас, за змістом наведеного у позовній заяві обґрунтування, окрім твердження про укладення оспорюваних угод в період наявності у ТОВ "ТІЕРРА" невиконаних грошових зобов`язань у значному розмірі перед іншими кредиторами та менш ніж за три роки до відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "ТІЕРРА", позивач зазначав наступне:

- надані ТОВ "БМБУД" угоди про зарахування зустрічних однорідних грошових вимог мають ознаки недостовірності та створення цих угод вже після подання ТОВ "ТІЕРРА" позову про стягнення боргу по орендній платі з метою введення в оману учасників справи та суду і уникнення сплати наявної заборгованості;

- ТОВ "БМБУД" не надано доказів на підтвердження реальності та правомірності набуття ним права вимоги до ТОВ "ТІЕРРА" за договорами про переведення боргу та доказів існування заборгованості ТОВ "ТІЕРРА" перед ТОВ "БМБУД";

- договори переведення боргу, які фігурують в оспорюваних угодах про зарахування зустрічних однорідних вимог, ніколи не існували, вони ґрунтуються на недостовірних даних, що доводить недостовірність самих угод про зарахування;

- надані відповідачем угоди про зарахування зустрічних однорідних грошових вимог були сфабриковані ТОВ "БМБУД" та колишніми посадовцями ТОВ "ТІЕРРА";

- угоди про зарахування зустрічних однорідних грошових вимог вчинені "про людське око".

9.24. З наведеного слідує, що зазначаючи про наявність ознак фраудаторних у спірних правочинів, позивач водночас вказує про укладення угод про зарахування зустрічних однорідних грошових вимог "про людське око", без наміру створення правових наслідків, за відсутності як доказів існування боргу позивача перед відповідачем, так і набуття останнім права вимоги до позивача, тобто фіктивності згаданих угод.

9.25. Місцевий господарський суд обмежився посиланням на те, що доводи позивача відносно фіктивності правочинів є лише припущеннями. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення місцевого господарського суду, взагалі не надав оцінки наведеним підставам позову ТОВ "ТІЕРРА".

9.26. Посилання у позові про те, що оспорювані угоди є сфабрикованими та укладеними "заднім числом" по суті зводяться до того, оспорювані позивачем правочини є підробленими.

9.27. З цього приводу колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. Відповідно до частини третьої та четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

9.28. Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

9.29. Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

9.30. Згідно з положеннями частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

9.31. В статті 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

9.32. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

9.33. Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

9.34. Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що на суд покладено обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

9.35. Верховний Суд неодноразово зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (подібні висновки наведені у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

9.36. Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

9.37. Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

9.38. Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні ЄСПЛ від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України" ("BENDERSKIY v. Ukraine"), в якому суд, оцінюючи фактичні обставини справи, звертаючись до балансу вірогідностей, вирішуючи спір виходив з того, що факти, встановлені у експертному висновку, є більш вірогідними за інші докази.

9.39. Розглядаючи дану справу, як місцевий господарський суд, так і суд апеляційної інстанції належним чином не перевірили наведені позивачем підстави позову та обставини, якими обґрунтовано заявлені вимоги, а також не надали оцінку та не перевірили надані до матеріалів справи докази.

9.40. Як зазначалося вище, позивач в обґрунтування заявлених вимог, серед іншого, стверджував про підроблення оспорюваних правочинів.

9.41. За змістом статті 91 ГПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

9.42. Згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 237 ГПК України при ухваленні рішення суд зокрема вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

9.43. В матеріалах справи наявні копії угод про зарахування зустрічних однорідних грошових вимог та договорів переведення боргу, які не містять жодних відміток про засвідчення цих копій.

9.44. Зі змісту ухвалених у цій справі рішень вбачається, що як суд першої інстанції, так і апеляційний господарський суд по суті не перевірили і не надали належної оцінки доводам позивача щодо підробки наданих відповідачем документів (договорів) та протилежним аргументам відповідача, що свідчить про порушення судами принципу змагальності сторін та не відповідає вимогам ГПК України щодо необхідності дослідження і оцінки судом зібраних у справі доказів з наведенням відповідних мотивів їх відхилення або врахування.

9.45. Водночас, Верховний Суд позбавлений можливості самостійно усунути вказані порушення з огляду на межі розгляду справи судом касаційної інстанції, встановлені у статті 300 ГПК України, згідно з якою суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

9.46. Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами (рішення ЄСПЛ у справі "Ван де Гурк проти Нідерландів").

9.47. Якщо подані стороною доводи є вирішальними для результату провадження, такі доводи вимагають прямої конкретної відповіді за результатом розгляду (рішення ЄСПЛ у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" та у справі "Руїз Матеос проти Іспанії").

9.48. У рішенні Європейського суду з прав людини від 19.04.1993 у справі "Краска проти Швейцарії" вказано, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути "почуті", тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами.

9.49. Відповідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

9.50. Однак, прийняті у даній справі рішення судів попередніх інстанцій наведеним вимогам не відповідають, оскільки суди не визначилися з підставами позову, виокремивши по суті лише одну з наведених у позовній заяві підстав, не врахувавши і не спростувавши інші, а також не дослідили наявні у справі докази, у зв`язку з чим неможливо дійти беззаперечного висновку про належність та допустимість доказів, які покладено в основу ухвалених у цій справі судових рішень, а відповідно і перевірити правильність застосування судами попередніх інстанцій норм законодавства, зокрема статей 11, 16, 203, 215, 601 ЦК України, статті 203 ГК України, статті 42 КУзПБ.

9.51. Дійшовши вказаного висновку, колегія суддів визнає обґрунтованими та такими, що знайшли своє підтвердження доводи касаційної скарги про порушення норм процесуального права, а саме статті 236 ГПК України.

9.52. Разом з цим, відсутність у Верховного Суду процесуальної можливості з`ясувати дійсні обставини справи перешкоджає прийняттю рішення по суті справи, тому колегія суддів дійшла висновку про те, що як рішення суду першої інстанції, так і оскаржувана постанова апеляційного суду підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

9.53. З огляду на викладене, аргументи касаційної скарги, які стосуються суті спору, колегією суддів не розглядаються і зважаючи на вимоги касаційної скарги, остання підлягає частковому задоволенню.

10. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

10.1. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

10.2. За результатами касаційного розгляду колегія суддів дійшла висновку про те, що ухвалені судами першої та апеляційної інстанцій рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції, а касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

10.3. При новому розгляді справи суду першої інстанції необхідно врахувати викладене, визначити підстави заявлених позовних вимог, здійснити належну перевірку доказами обставин, на які посилаються сторони, надати цим доказам та доводам учасників справи належну правову оцінку і вирішити спір відповідно до закону.

10.4. Оскільки справа направляється на новий розгляд до суду першої інстанції, розподіл судових витрат Верховним Судом не здійснюється.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БМБУД" задовольнити частково.

2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 11.03.2025 та рішення Господарського суду Тернопільської області від 16.12.2024 у справі № 921/110/23(921/327/24) скасувати.

3. Справу № 921/110/23(921/327/24) передати до Господарського суду Тернопільської області на новий розгляд.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. В. Васьковський

Судді В. В. Білоус

В. Я. Погребняк