Ухвала від 02.07.2025 по справі 521/8584/23

02.07.25

Справа №521/8584/23

№ провадження2-о/521/36/25

УХВАЛА

Іменем України

02.07.2025 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Роїк Д.Я.

за участю секретаря Каліній П.О.

представника заінтересованої особи Дорошенко Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в прядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 провстановлення фактуродинних відносин,заінтересовані особи Департаментохорони здоров`яОдеської міськоїради, Комунальне некомерційне підприємство «Міська клінічна інфекційна лікарня» Одеської міської ради, Комунальне некомерційне підприємство «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 4 » Одеської міської ради, ОСОБА_2 ,

в с т а н о в и в :

В провадженні Хаджибейського районного суду м. Одеси знаходиться цивільна справа окремого провадження за заявою ОСОБА_1 провстановлення фактуродинних відносин,заінтересована особа Департаментохорони здоров`яОдеської міськоїради.

Ухвалою від 21.06.2024 року заява ОСОБА_1 була прийнята до розгляду Малиновським районним судом м. Одеси та призначена до розгляду на 11 год. 30 хв. 11.07.2024 року.

11.09.2024 року ухвалою суду задоволені клопотання заявника про виклик та допит свідків, про витребування доказів.

17.02.2025року ухвалою судузадоволено клопотаннязаявника,та витребуваноз Київськогорайонного судум.Одеси матеріаламицивільної справи№520/50/17за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 провизнання договорударування недійсним-для оглядув судовомузасіданні, залучено до участі у справі заінтересовану особу: ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 31.03.2025 року вирішено питання витребування доказів, оголошено перерву в судовому засіданні до 24.04.2025 року 13:00

Заявник, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання 24.04.2025 року не з`явився, надав до суду заяву ( вх № 26790) в якій повідомив суд, що у зв`язку зі знищенням житла внаслідок атаки дронів позаминулої ночі, а також проведення слідчих дій в правоохоронних органах, позбавлений можливості прибути до суду . В зв`язку із неявкою сторін в судове засідання розгляд справи було відкладено на 11 год 40 хв. 02.06.2025 року.

01.05.2025 року через канцелярію суду заявником ОСОБА_1 подано заяву про відкладення розгляду справи, та долучення до матеріалів справи талона -повідомлення № 13600 від 24.04.2025 року.

29.05.2025 року заявником, через канцелярію суду надано заяву ( вх № 35471) в якій повідомлено суд про те, що через дронову атаку, яка відбулась 21.04.2025 року постраждало житло заявника, він отримав легку форму контузії, в нього погіршився стан здоров`я. У зв`язку з чим, просив суд не проводити за його відсутності процесуальних дій, призначити наступне судове засідання, про що повідомити його згідно чинного законодавства. Доказів на підтвердження зазначених обставин заява не містить.

В зв`язку із неявкою сторін в судове засідання розгляд справи було відкладено на 11 год 40 хв. 02.07. 2025 року.

Заявник, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання 02.07.2025 року не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи або заяви про розгляд справи без його участі не подав.

Згідно ст.128 ЦПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою (ч.2).

Суд звертає увагу, що одержання учасником справи належно надісланої судової кореспонденції перебуває поза сферою контролю суду. В свою чергу особа, яка зареєструвала свої місце проживання за певною адресою, діючи розумно та добросовісно, повинна дбати про те, щоб мати змогу отримувати надіслану їй кореспонденцію своєчасно. У разі виникнення перешкод, адресат міг, зокрема, подати заяву про пересилання або доставку адресованих йому поштових відправлень на іншу адресу. Це передбачено п. п. 118, 123 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 N 270.

Отже, для добросовісного адресата є механізм забезпечення права на отримання офіційної кореспонденції незалежно від того живе він чи ні за певною адресою.

Поштовий лист повернувся до суду без вручення, з відміткою «адресат відмовився»

У суду немає жодного механізму забезпечити вручення судової кореспонденції учаснику справи, який не бажає її отримувати. З огляду на це, неотримання судової кореспонденції відповідачем не може бути перешкодою для розгляду справи.

Відповідно доч.9ст.130ЦПК Україниу разівідмови адресатаодержати судовуповістку особа,яка їїдоставляє,робить відповіднупомітку наповістці іповертає їїдо суду.Особа,яка відмовиласяодержати судовуповістку,вважається повідомленою. Таким чином, суд прийшов до висновку, що заявник по справі повідомлений належним чином про час та місце розгляду даної справи.

В судове засідання 02.07.2025 року заявник не з`явився.

Представники заінтересованих осіб: Комунальне некомерційне підприємство «Міська клінічна інфекційна лікарня» Одеської міської ради, Комунальне некомерційне підприємство «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 4 » Одеської міської ради, та ОСОБА_2 в судове засідання не з`явились, причин не явки суду не повідомили.

В судовому засіданні представник заінтересованої особи Департаментуохорони здоров`яОдеської міськоїради, просив заяву ОСОБА_1 залишити без розгляду, у зв`язку з повторною неявкою заявника.

Суд, заслухавши думку заінтересованої особи, дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Слід зазначити, що у судові засідання призначені 02.06.2025, 02.07,2025 заявник належним чином повідомлений не з`явився не цікавився станом розгляду справи, та не надав жодного доказу або підтвердження поважності причин неявки у судове засідання.

Отже судом було вжито всі можливі заходи, щодо виклику заявника по справі до суду.

Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.

Згідно з частиною третьою статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року, в якому зазначено, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Тому, в зв`язку з наведеним положенням п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, яким передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання без поважних причин, повторно не повідомив про причини неявки та від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до правосуддя.

У своєму рішенні у справі «Калашников проти Росії» від 15.07.2002 року Європейський суд з прав людини зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці Суду, зокрема, складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, та належним чином повідомлена по час і місце розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення у справі «Пономарьов проти України»).

Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що на зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись із подіями процесу (див. серед іншого «Гуржій проти України», заява № 326/3, 01.04.2008, «Олександр Шевченко проти України», № 8771/02, § 27, 26.04.2007).

У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

У рішенні у справі «Тойшлер проти Германії» Європейський Суд наголошував, що обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.

Верховний Суд у складі колегії Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №658/1141/18наголосив на тому, що системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.Заявником по справі навпаки, була подана заява про неможливість розгляду справи без його участі.

З метою дотримання розумних строків розгляду справи та рівноваги інтересів сторін щодо розгляду справи упродовж розумного строку, суд вважає що заявник втратив зацікавленість у розгляді справи.

Враховуючи вищевикладене у суду є підстави вважати, що заявник повідомлений належним чином, повторно (неодноразово) не з`явився до суду, чим зловживає процесуальними правами та затягує розгляд справи тому, вважає за можливе залишити дану заяву без розгляду та роз`яснити заявнику, що залишення заяви без розгляду не перешкоджає повторному звернення до суду, після усунення причин, що були підставою для залишення її без розгляду.

Керуючись ст.ст. 223, 247, 293, 294, 354 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Заяву ОСОБА_1 провстановлення фактуродинних відносин,заінтересовані особи Департаментохорони здоров`яОдеської міськоїради, Комунальне некомерційне підприємство «Міська клінічна інфекційна лікарня» Одеської міської ради, Комунальне некомерційне підприємство «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 4 » Одеської міської ради, ОСОБА_2 ,-залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з моменту її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст складено 07.07.2025

Суддя: Д.Я. Роїк