Рішення від 03.07.2025 по справі 746/192/25

Справа № 746/192/25

2/746/110/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" липня 2025 р.

Срібнянський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді Нагорної Н.Г.,

при секретарі Гриценко А.М.,

за участі позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача адвоката Бойчук В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження у приміщенні Срібнянського районного суду Чернігівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, виконавчий комітет Срібнянської селищної ради, як орган опіки та піклування, про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ:

25 квітня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Срібнянського районного суду Чернігівської області з позовом до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить позбавити відповідача батьківських прав щодо їхньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,

Позов обґрунтовує тим, що 04 червня 2013 року вони з відповідачем уклали шлюб, зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Срібнянського районного управління юстиції, актовий запис № 12, який розірвано рішенням Срібнянського районного суду Чернігівської області від 24 вересня 2014 року. Під час шлюбу, ІНФОРМАЦІЯ_2 , у них народилася дочка ОСОБА_3 .

Останній раз відповідач відвідував дитину в день її народження, ІНФОРМАЦІЯ_2 , коли їй виповнилось 1 рік, та з того часу більше не бачився з дочкою жодного разу, не цікавився її життям, не приймає участі у житті дитини, у її вихованні, не надає кошти на її утримання. Стягнені на підставі рішення суду аліменти відповідач не сплачує, внаслідок чого утворилася заборгованість зі сплати аліментів.

Позивач стверджує, що вона самостійно піклується про дочку, займається її вихованням, лікуванням та навчанням. Відповідач не має бажання спілкуватися з дочкою, що свідчить про недбале ставлення з його боку до дитини та може розцінюватися як нехтування своїми батьківськими обов`язками.

Враховуючи, що відповідач не спілкується з дочкою вже протягом тривалого часу, з вересня 2014 року, не приймає участі у її вихованні, навчанні та лікуванні, не надає жодної матеріальної допомоги, позивач вважає, що існує достатньо підстав для позбавлення відповідача батьківських прав щодо його малолітньої дочки ОСОБА_3 ,

ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Ухвалою судді Срібнянського районного суду Чернігівської області від 30 квітня

2025 року відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 14 год. 30 хв. 20 травня 2025 року. Сторонам роз`яснено їх процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки.

Ухвалою Срібнянського районного суду Чернігівської області від 20 травня 2025 року відкладено підготовче засідання до 11 год. 00 хв. 11 червня 2025 року у зв`язку з необхідністю надання відповідачеві додаткового строку для подання відзиву на позов ОСОБА_1 , оскільки копію ухвали суду від 30 квітня 2025 року, надісланої разом із копією позовної заяви, відповідач отримав 17 травня 2025 року та не мав достатньо часу для подання відзиву.

21 травня 2025 року до суду надійшла заява ОСОБА_2 , у якій він просить розглядати справу за позовом ОСОБА_1 до нього про позбавлення батьківських прав без його участі. У заяві ОСОБА_2 також вказав, що позовні вимоги не визнає та заперечує проти позбавлення його батьківських прав щодо дочки ОСОБА_4 .

Ухвалою Срібнянського районного суду Чернігівської області від 11 червня 2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 14 год.

30 хв. 26 червня 2025 року.

Цією ж ухвалою задоволено клопотання представника позивача, подане у підготовчому засіданні, про виклик свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

У судове засідання, призначене на 26 червня 2025 року, відповідач ОСОБА_2 не з`явився, раніше подав заяву про розгляд справи без його участі, у якій висловив свою позицію щодо предмета спору, позов не визнав, проти позбавлення батьківських прав стосовно дочки ОСОБА_4 заперечив.

У судове засідання, призначене на 26 червня 2025 року, з`явились позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Бойчук В.М., які підтримали позовні вимоги та просили позбавити ОСОБА_2 батьківських прав щодо малолітньої ОСОБА_3 з підстав, викладених у позові.

Адвокат Бойчук В.М. додатково вказала, що навіть після подання цього позову відповідач не вчинив ніяких дій для налагодження стосунків з дитиною, жодного разу не приїхав до дитини та не зателефонував ні дитині, ні колишній дружині (позивачці), що свідчить про відсутність інтересу до дитини з боку відповідача.

Також у судове засідання з`явилась представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, виконавчого комітету Срібнянської селищної ради, як органу опіки та піклування, начальник служби у справах дітей селищної ради Соловей С.І., яка підтримала позицію виконавчого комітету Срібнянської селищної ради, як органу опіка та піклування, викладену у висновку щодо доцільності позбавлення батьківських прав батька, ОСОБА_2 , відносно його малолітньої дитини, ОСОБА_3 , 06 вересня 2013 року, затвердженому рішенням виконавчого комітету селищної ради від 25 березня 2025 року № 223. Просила позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно його малолітньої доньки ОСОБА_3 . Звернула увагу суду на те, що ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду питання щодо позбавлення його батьківських прав, на засідання органу опіки та піклування не з`явився, що, на її думку, вказує на те, що ОСОБА_2 не має наміру виконувати батьківські обов`язки щодо ОСОБА_3 , а його заперечення проти позову є голослівними та не ґрунтуються на реальному бажанні бути батьком для дитини.

У судове засідання з`явились викликані за клопотанням представника позивача свідки ОСОБА_5 (подруга позивачки та хрещена мати малолітньої ОСОБА_3 ) та ОСОБА_6 (сусідка і приятелька позивачки).

Свідки, попереджені про кримінальну відповідальність, показали, що останній раз бачили, щоб ОСОБА_2 відвідував свою доньку, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на святкуванні дня народження останньої, коли їй виповнилось 1 рік. З того часу вони не бачили та не чули від дитини чи від матері дитини, позивачки у справі, щоб батько відвідував дитину, телефонував їй чи іншим шляхом приймав участь у її житті. Зі слів позивачки знають, що матеріальної допомоги на утримання дитини ОСОБА_2 також не надає.

Свідок ОСОБА_5 показала, що декілька разів за ці роки (з вересня 2014 року) випадково зустрічала відповідача у селищі Срібному, їх спілкування обмежувалось привітанням, дитиною ОСОБА_2 жодного разу не цікавився. Також свідок ОСОБА_5 вказала, що будучи хрещеною матір`ю дитини, часто спілкується із ОСОБА_4 , однак не пам`ятає, щоб дитина говорила про батька, ставила якісь запитання про нього.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 , її батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_7 , що підтверджується копією свідоцтва про народження ОСОБА_3 від 17 вересня 2013 року, серії НОМЕР_1 , та копією рішення Срібнянського районного суду Чернігівської області від 23 травня 2023 року про розірвання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_8 , в резолютивній частині якого встановлено, що дошлюбне прізвище ОСОБА_1 « ОСОБА_9 ».

Рішенням Срібнянського районного суду Чернігівської області від 14 квітня 2014 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_10 стягнено аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку.

14 квітня 2014 року Срібнянським районним судом Чернігівської області видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини.

Рішенням Срібнянського районного суду Чернігівської області від 24 вересня 2014 року шлюб між ОСОБА_10 та ОСОБА_2 розірвано.

Згідно з довідкою Центру надання адміністративних послуг Срібнянської селищної ради (далі ЦНАП) про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, виданій

ОСОБА_1 , зареєстрованій за адресою: АДРЕСА_1 , за вказаною адресою зареєстровані: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (позивач), ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (син позивача), ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (донька позивача), ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (мати позивача), ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (батько позивача), ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (брат позивача).

Із довідки, виданої ЦНАП ОСОБА_1 , вбачається, що вона фактично проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 , разом із нею за вказаною адресою фактично проживають її дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та син ОСОБА_11 ,

ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Згідно з актом обстеження умов проживання, складеним комісією у складі начальника служби у справах дітей Срібняської селищної ради Соловей С.І., головного спеціаліста служби у справах дітей Фролкової О.В., завідувачки відділення соціальної роботи Мусієнко Ю.В. за результатами обстеження житлового приміщення одноповерхового чотирикімнатного будинку за адресою: АДРЕСА_2 , проведеного за заявою ОСОБА_1 , з метою підготовки висновку органку опіки та піклування, на час обстеження санітарний стан житлового приміщення задовільний, температурний режим у нормі. Сім`я достатньо забезпечена продуктами харчування. У дітей окрема кімната, достатньо умебльована, є місце для відпочинку, навчальної та ігрової діяльності. Діти достатньо забезпечені одягом, взуттям.

Згідно з розрахунком заборгованості зі сплати аліментів, виданим відділом державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції, станом на 04 квітня 2025 року (за період з 30 травня 2018 року до 30 березня 2025 року) заборгованість боржника ОСОБА_2 (ВП № 77701343) становить 246 930,57 грн.

Відповідно до характеристики від 24 січня 2025 року № 01-26/05, виданої Гриціївською гімназією Срібнянської селищної ради Чернігівської області, ОСОБА_3 , учениця 6-го класу Гриціївської гімназії Срібнянської селищної ради Чернігівської області, навчається у гімназії з 2019 року. Мати дівчинки, ОСОБА_1 , бере активну участь у житті дитини, займається її лікуванням, допомагає в організації позакласних заходів, регулярно відвідує батьківські збори, цікавиться життям дитини, організовує правильне проведення вільного часу, моніторить поводження дитини в мережі Інтернет, забезпечуючи інформаційну гігієну, забезпечує дитину всім необхідним. Щодо батька дитини у характеристиці вказано, що ОСОБА_2 із дитиною не спілкується, із сім`єю не проживає, у вихованні дитини участі не приймає, з класним керівником на зв`язок не виходив, на батьківські збори не з`являвся.

Згідно з висновком органу опіка та піклування Срібнянської селищної ради, затвердженим рішенням виконавчого комітету селищної ради від 25 березня 2025 року

№ 223, орган опіки та піклування вважає доцільним позбавити ОСОБА_2 батьківських прав стосовно його малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у зв`язку з тим, що він ухиляється від виховання та утримання дитини. При цьому орган опіки та піклування врахував рішення комісії з питань захисту прав дитини від 19 березня 2025 року, протокол № 3.

Частиною третьою статті 51 Конституції України визначено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Частиною сьомою статті 7 СК України передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Статтею 9 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Згідно зі статтею 18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11 червня

2021 року у справі № 758/9706/18 (провадження № 61-17898св20) та від 15 квітня

2021 року у справі № 243/13192/19-ц (провадження № 61-2237св21).

У рішенні у справі «Хант проти України» (№ 31111/04) від 07 грудня 2006 року Європейський суд з прав людини наголосив, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (пункт 54). Вирішення питання позбавлення батьківських прав має ґрунтуватися на оцінці особистості відповідача, його поведінки (пункт 58).

Згідно із частинами першою-четвертою статті 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

Відповідно до частини першої статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Частиною першою статті 164 СК України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Згідно зі статтею 166 СК України позбавлення батьківських прав є винятковою мірою, яка тягне за собою надзвичайні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини.

Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування необхідно вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених статтею 164 СК України.

Згідно з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постанові від 17 червня 2021 року у справі № 466/9380/17 9 (провадження № 61-2175св20), ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Частиною четвертою статті 19 СК України визначено, що при розгляді судом спорів щодо позбавлення батьківських прав обов`язковою є участь органу опіки та піклування.

Відповідно до частини п`ятої статті 19 СК України орган опіки і піклування подає до суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Права батьків і дітей, які засновані на спорідненості, становлять основоположну складову сімейного життя, а заходи національних органів, спрямовані перешкодити реалізації цих прав, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У рішенні у справі «Мамчур проти України» (заява № 10383/09) від 16 липня 2015 року Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. При цьому основні інтереси дитини є надзвичайно важливими.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доведення обставин свідомого, умисного ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків, які можуть бути підставою позбавлення останнього батьківських прав, покладено на позивача.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року). Оскаржувані судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.

Ураховуючи встановлені судом обставини, оцінюючі надані суду письмові докази, покази свідків, пояснення позивача, представника позивача, представника третьої особи, суд дійшов висновку, що відповідач без поважних причин та свідомо не виконує свої батьківські обов`язки щодо виховання малолітньої дочки та щодо її утримання, не проявляє інтересу до дитини, до її внутрішнього світу та її подальшої долі, що свідчить про його нехтування покладеними на нього правами та обов`язками щодо виховання та утримання власної дитини. Відповідач не знайшов можливості з`явитись в судове засідання та на засідання комісії органу опіки та піклування, особливо враховуючи його заперечення проти позову, у яких він не навів суду будь-яких доводів з приводу відсутності підстав для позбавлення його батьківських прав та не надав відповідних доказів. Дізнавшись про порушення його колишньою дружиною питання про позбавлення його батьківських прав, не вчинив жодних дій, спрямованих на усунення ситуації, яка склалась у нього з участю у житті та вихованні власної дитини, що також свідчить про легковажне ставлення ОСОБА_2 до своїх батьківських обов`язків та байдужість по відношенню до життя своєї дитини.

Проаналізувавши наведені вище обставини, суд дійшов висновку про наявність всіх законних підстав для позбавлення відповідача ОСОБА_2 батьківських прав щодо малолітньої дитини ОСОБА_3 .

Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений позивачем при поданні позовусудовий збір у розмірі 1 211,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись Конвенцією про права дитини від 20 листопада

1989 року, Конституцією України, Законом України «Про охорону дитинства», статтями 19, 150, 155, 164, 165 СК України, статтями 81, 89, 141, 259, 263 265, 274, 279, 280, 353 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, виконавчий комітет Срібнянської селищної ради, як орган опіки та піклування, про позбавлення батьківських прав задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Повний текст рішення суду виготовлено 09 липня 2025 року.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 , фактично проживає за адресою:

АДРЕСА_6 .

Суддя Н.Г. Нагорна