Ухвала від 26.06.2025 по справі 752/9257/24

Справа № 752/9257/24

Провадження №: 1-кс/752/5347/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2025 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю адвоката ОСОБА_3 , власника майна ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання представника власника майна ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024100000000126 від 04 березня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України,

В С Т А Н О В И В :

16 червня 2025 року представник власника майна ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва з клопотанням в порядку ст. 174 КПК України про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 30 січня 2025 року (справа №752/9257/24, провадження №752/863/25) в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024100000000126 від 04 березня 2024 року та ухвалою Київського апеляційного суду від 26 березня 2025 року (справа №752/9257/24, апеляційне провадження №11-сс/824/2027/2025) в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 42024100000000126 від 04 березня 2024 року.

Клопотання мотивоване тим, що ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 30 січня 2025 року (справа №752/9257/24, провадження №752/863/25) в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024100000000126 від 04 березня 2024 року частково задоволено клопотання про накладення арешту на майно, вилучене 17.01.2025 року під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , відмовлено у задоволенні у накладенні арешту на грошові кошти. В подальшому, ухвалою Київського апеляційного суду від 26 березня 2025 року (справа №752/9257/24, апеляційне провадження №11-сс/824/2027/2025) в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 42024100000000126 від 04 березня 2024 року ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 30 січня 2025 року (справа №752/9257/24, провадження №752/863/25) в частині відмови у накладенні арешту на грошові кошти було скасовано, постановлено в цій частині нову ухвалу, якою накладено арешт на грошові кошти, які були вилучені під час проведення обшуку 17.01.2025 року.

Представник заявника зазначає, що на момент розгляду клопотання власнику тимчасово вилученого майна не повідомлено про підозру в даному кримінальному провадженні, будь яких слідчих дій з ним не проводилось, вилучені грошові кошти мають законне походження, що підтверджуються документами, жодних об`єктивних підстав необхідних для такого тривалого обмеження права власності на вищевказане майно немає.

Таким чином, на думку заявника, на теперішній час відсутні підстави подальшого збереження накладення арешту на майно.

Представник власника майна - адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання про скасування арешту підтримав, просив скасувати арешт та повернути вилучене майно власнику.

Власник майна в судовому засіданні підтримав думку адвоката.

Прокурор ОСОБА_5 в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, в якій просив розгляд клопотання проводити без його участі.

Слідчий суддя, вислухавши думку учасників кримінального провадження, вивчивши клопотання про скасування арешту майна, дослідивши долучені до нього документи, приходить до наступного висновку.

Встановлено, що ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 30 квітня 2025 року частково задоволено клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_5 про накладення арешту на майно, яке вилучене 17.01.2025 року під час проведення обшуку за місцем проживання директора ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Київського апеляційного суду від 26 березня 2025 року ухвалу слічого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 30 січня 2025 року в частині відмови у задоволенні клопотання про арешт майна, а саме грошових коштів - скасовано, постановлено в цій частині нову ухвалу, якою задоволено клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_5 в частині накладення арешту на грошові кошти, вилучені 17.01.2025 під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Арешт накладено на підставі пункту 1 частини 2, частини 11 статті 170 КПК України, тобто задля збереження речових доказів, які відповідають критеріям, визначеним ст. 98 КПК України.

Відповідно до вимог статті 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

У пункті 194 рішення по справі «Узан та інші проти Туреччини» від 05 березня 2019 року (Заяви №19620/05, 41487/05, 17613/08 та 19316/08), Європейський Суд з прав людини дійшов висновку, що утримання майна, вилученого за рішенням суду в рамках кримінального провадження, має розглядатися з точки зору відповідності такого рішення закону держави-учасника, який регулює використання майна відповідно до загальних інтересів суспільства.

Згідно з абзацем 2 частини 1 статті 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до Постанови № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ за наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності у загальному порядку. Після підтвердження цього права зазначена особа, як і титульний власник майна, у тому числі й особа, яка не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов`язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому ст. 174, 539 КПК України.

Відповідно до статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно статтею 2 КПК завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів часників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та упередженого розслідування і судового розгляду.

Згідно з частиною 1 статті 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Так, згідно норм Глави 10 та Глави 17 КПК України, правові підстави, з яких слідчим вноситься клопотання про накладення арешту та, відповідно, накладається арешт слідчим суддею, мають співвідноситися з обставинами кримінального провадження.

Накладення арешту на майно є тимчасовим обмеженням прав на нього у зв`язку з тим, що відповідні речі містять відомості, які мають значення для кримінального провадження. Відповідні обмеження є розумними і співмірними з огляду на завдання кримінального провадження.

З урахуванням досліджених обставин в цьому кримінальному провадженні станом на час накладення арешту на майно потреби досудового розслідування виправдовували саме такий ступінь втручання у права та свободи особи з метою виконання завдань кримінального провадження

Слідчий суддя зауважує, що утримання органом досудового розслідування речей, правомірно належних особі на праві приватної власності, має бути спрямоване виключно на досягнення завдань кримінального провадження.

Разом з тим, однією з засад кримінального провадження є змагальність сторін та свобода у поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, слідчий суддя вважає доведеною ту обставину, що потреба у арешті майна відпала, оскільки представником органу досудового розслідування та прокурором не надано слідчому судді матеріали кримінального провадження або докази щодо обґрунтованості збереження арешту.

В судовому засіданні представником заявника доведена імовірна законність джерел походження вилучених у ОСОБА_4 грошових коштів, на противагу чому, стороною обвинувачення не було надано жодного доказу того, що грошові кошти були набуті внаслідок злочинної діяльності та мають відношення до обставин, які підлягають доказуванню в межах кримінального провадження № 42024100000000126 від 04 березня 2024 року.

Жодних доказів, які б спростовували доводи представника власника майна та підтверджували обставини, які є підставою для продовження такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, слідчому судді надано не було, у зв`язку із чим слідчий суддя, виходячи з принципу змагальності сторін у кримінальному провадженні, дійшов до висновку, що доводи, зазначені в клопотанні, є обґрунтованими.

В ході розгляду клопотання про скасування арешту майна не встановлена наявність будь-яких фактичних даних (доказів), відповідно до яких є необхідність у подальшому збереженні накладеного арешту на вилучені грошові кошти.

Слідчий суддя приходить до висновку про відсутність в кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у правомірне володіння власником належним йому майном на підставі зазначених обставин, оскільки доведено, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.

Між тим, під час розгляду клопотання про скасування арешту, прокурор не спростував доводи представника власника майна про те, що відсутні докази того, що грошові кошти, які виявлені за місцем проживання ОСОБА_4 , здобуті внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Враховуючи викладене, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що представник власника майна поданим клопотанням довів відсутність у справі обставин, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння заявником власним майном та обумовлювали арешт його майна, оскільки на даний час таке втручання держави не відповідає принципам пропорційності, справедливої рівноваги між інтересами суспільства і правом особи на мирне володіння своїм майном та призводить до невиправданого обмеження права власності ОСОБА_4 у вигляді заборони відчужувати, користуватися та розпоряджатися його власними грошовими коштами, оскільки доведено, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.

Більш того, слідчий суддя звертає увагу і на те, що до теперішнього часу в рамках зазаченого кримінального провадження відсутні відомості про те, що ОСОБА_4 повідомлено про підозру.

Щодо іншого майна, зазначеного у клопотанні, то слідчий суддя не знайшов підстав для скасування арешту на це майно на даному етапі, арешт майна накладено з метою забезпечення збереження речових доказів, досудове розслідування у кримінальному пролвадженні № 42024100000000126 від 04 березня 2024 року триває, доводи клопотання не містять належного обґрунтування та доказів того, що на даній стадії розслідування вищезазначений захід забезпечення щодо вказних документів втратив свою актуальність та які б спростували висновки, викладені в ухвалі слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 30 січня 2025 року.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість клопотання та його часткового задоволення.

Керуючись ст. ст. 170-174, 309, 372, 392 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ :

Клопотання представника власника майна ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024100000000126 від 04 березня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України - задовольнити частково.

Скасувати арешт, накладений ухвалою Київського апеляційного суду (справа №752/8257/24, апеляційне провадження №11-сс/824/2027/2025) від 26 березня 2025 року в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024100000000126 від 04 березня 2024, на майно, а саме: грошові кошти у сумі 2 935 000 (два мільйон дев`ятсот тридцять п`ять тисяч) та 1 300 000 (один мільйон триста тисяч) грн.

В іншій частині клопотання - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1