Постанова від 08.07.2025 по справі 712/11405/24

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/1247/25Головуючий по 1 інстанціїСправа №712/11405/24 Категорія: 311020000 Токова С.Є. Доповідач в апеляційній інстанції Фетісова Т. Л.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2025 року м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів цивільної палати:

суддя-доповідачФетісова Т. Л. суддіСіренко Ю. В., Гончар Н. І.секретар Любченко Т.М.

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача на рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 01.04.2025 (повний текст складено 01.04.2025, суддя в суді першої інстанції Токова С. Є.) у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Української державної льотної Академії про стягнення заборгованості із заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

в с т а н о в и в :

у вересні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом, яким просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі в розмірі 78 851 грн та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі - 65827,50 грн (в редакції заяви про збільшення позовних вимог від 25.12.2024) за період часу з 28.06.2024 по 28.12.2024.

В обґрунтування вказав, що з 27.11.2023 по 27.06.2024 працював у Льотній Академії національного авіаційного університету на посаді професора кафедри права та соціально-гуманітарних дисциплін факультету авіаційного менеджменту на умовах сумісництва. 27.06.2024 був звільнений з роботи відповідно до наказу № 600/0 від 20.06.2024.

У день звільнення відповідач не видав йому копію наказу про звільнення, довідку про виплачені при звільненні кошти та не провів повного розрахунку. На дату звільнення відповідач мав перед ним заборгованість по виплаті заробітної плати в розмірі 78851,53 грн, що підтверджується відповідною довідкою. Після неодноразових звернень позивача відповідач засобами поштового зв`язку надіслав довідку про одержані доходи та утримані податки, а також витяг з наказу про звільнення. На дату подання позову затримка розрахунку при звільненні склала 61 робочий день.

Рішенням Соснівського районного суду міста Черкаси від 01.04.2025 позов у справі задоволено частково та стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість по виплаті заробітної плати в розмірі 74 457,82 грн та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 95 645,47 грн з посиланням на обґрунтованість доводів позивача стосовно неналежного розрахунку з ним при звільненні з боку відповідача.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції в частині вирішення позовних вимог про стягнення компенсації за час затримки розрахунку при звільненні, відповідач подав 30.05.2025 апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на помилковість висновків суду, просить рішення суду скасувати стосовно вказаних позовних вимог та ухвалити постанову з урахуванням позиції відповідача стосовно стягнення компенсації за затримку розрахунку при звільненні.

В обґрунтування вказано на те, що ОСОБА_1 був звільнений від сумісництва з посади професора кафедри права та соціально-гуманітарних дисциплін факультету авіаційного менеджменту у Льотній академії Національного авіаційного університету 27.06.2024, а тому перший день затримки розрахунку при звільненні 28.06.2024, враховуючи день ухвалення рішення у справі 01.04.2025, на користь працівника підлягає сплата виплат в межах максимально дозволеного законодавчого строку, тобто 6 місяців, а отже в цій ситуації строк нарахування середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні сплив 28.12.2024. Таким чином, період час, що охоплений проміжком час від 29.12.2024 по 01.04.2025 для обчислення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не повинен враховуватися в силу прямої заборони, передбаченої ч. 2 ст. 117 КЗпП України.

Суд визначив суду компенсації за затримку розрахунку при звільненні в більшому розмірі, ніж вказав позивач у позові. Чим порушив приписи законодавства про межі судового розгляду.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 підтримав доводи апеляційної скарги щодо зміни рішення суду в частині стягнення на його користь з відповідача середнього заробітку, в решті просив рішення суду залишити без змін, оскільки вважає його законним та належним чином обґрунтованим.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Враховуючи межі апеляційного оскарження за скаргою відповідача, предметом апеляційного перегляду є рішення суду першої інстанції в частині вирішення позовних вимог про стягнення компенсації за затримку розрахунку при звільненні.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.

При розгляді справи встановлено, що позивач ОСОБА_1 відповідно до наказу № 1096/0 від 24.11.2023 "Про прийняття працівника, надання відпустки без збереження заробітної плати" був прийнятий на посаду професора кафедри права та гуманітарно-соціальних дисциплін факультету авіаційного менеджменту за сумісництвом у Льотній академії Національного авіаційного університету.

20.06.2024 позивача ОСОБА_1 було звільнено із займаної посади на підставі п. 2 ст. 36 КЗпП України у зв`язку із закінченням терміну дії трудового договору з виплатою грошової компенсації за невикористану щорічну відпустку, що підтверджується наказом про звільнення від 20.06.2024 № 600/о.

Відповідачем ОСОБА_1 була нарахована, але невиплачена заробітна плата у розмірі 78 851,53 грн, що підтверджується довідкою про доходи № 26 від 22.08.2024.

Як стверджує позивач, до теперішнього часу суми заробітної плати, що йому належать до виплати у зв`язку зі звільненням, відповідачем не виплачені, що обумовило звернення з цим позовом до суду.

Правовідносини між сторонами у справі, які виникли на підставі вищенаведених фактичних обставин, регламентуються такими правовими нормами.

Згідно ст. ст. 21, 43 Конституції України, ст. ст. 94, 115 КЗпП України, ст. ст. 21, 24 ЗУ «Про оплату праці» кожна людина має право на заробітну плату за виконану роботу та її своєчасне одержання в повному обсязі.

Як передбачено ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівнику при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Частина 1 статті 117 КЗпП України встановлює, що у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначеністаттею 116цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.02.2020 у справі № 821/1083/17 зазначила, що виходячи зі змісту трудових правовідносин між працівником та підприємством, установою, організацією, під «належними звільненому працівникові сумами» необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право станом на дату звільнення згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем (заробітна плата, компенсація за невикористані дні відпустки, вихідна допомога тощо).

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами при апеляційному перегляді, позивачу при звільненні не було виплачено заробітну плату, що в силу приписів ст. 117 КЗпП України є підставою для стягнення з роботодавця на користь працівника компенсації за затримку розрахунку при звільненні у розмірі середнього заробітку.

При цьому, як вірно зауважує скаржник, ч. 1 ст. 117 КЗпП України встановлює максимальний строк нарахувань зазначеної компенсації тривалістю шість місяців.

Отже за обставин цієї справи працівнику має бути сплачена роботодавцем компенсація за затримку розрахунку при звільненні у розмірі середнього заробітку за шість місяців за період часу з 28.06.2024 по 28.12.2024.

Таким чином, нарахувавши зазначену компенсацію з червня 2024 по квітень 2025 року, суд першої інстанції допустив порушення приписів ч. 1 ст. 117 КЗпП України стосовно максимальних строків обчислення компенсації за затримку розрахунку при звільненні.

Визначаючи розмір середнього заробітку позивача, апеляційний суд враховує, що п. 21 постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» від 24.12.1999 №13 передбачено, що при визначенні середньої заробітної плати слід виходити з того, що в усіх випадках, коли за чинним законодавством вона зберігається за працівниками підприємств, установ, організацій, це слід робити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 №100.

Пунктом 32 постанови Пленуму ВСУ №9 від 06.11.1992 «Про практику розгляду судами трудових спорів» передбачено, що у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв`язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи - невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100.

Згідно п.2постанови КМУ«Про затвердженняПорядку обчисленнясередньої заробітноїплати» (далі Порядок)середньомісячна заробітнаплата обчислюєтьсявиходячи звиплат заостанні 2календарні місяціроботи,що передуютьподії,з якоюпов`язанавідповідна виплата.

Пунктами 5 та 8 вказаного Порядку встановлено, що нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати. Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочих (календарних) днів на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Відтак, враховуючи, що згідно довідки Української Державної льотної академії про доходи від 25.03.2025 № 20 (за два місяці, які передували звільненню) середньоденна заробітна плата позивача ОСОБА_1 складає 485,51 грн (а.с.83 на звороті), за період часу з 28.06.2024 по 28.12.2024 було 131 робочий день, отже розмір компенсації за затримку розрахунку при звільненні для позивача у справі має складати 63601,81 грн, як вірно зазначає скаржник.

Відповідно дост.376 ЦПКУкраїни підставоюдля зміничи скасуваннярішення судупершої інстанціїє неповнез`ясування обставин,що маютьзначення длясправи;недоведеність обставин,що маютьзначення длясправи,які судпершої інстанціївизнав встановленими;невідповідність висновків,викладених урішенні судупершої інстанції,обставинам справи;порушення нормпроцесуального праваабо неправильнезастосування нормматеріального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

Отже рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 01.04.2025 у даній справі слід змінити в частині визначення розмірусереднього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, який має стягуватися з відповідача на користь позивача, обрахувавши його в сумі 63601,81 грн, з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права - ч. 1 ст. 117 КЗпП України.

Таким чином подана відповідачем апеляційна скарга підлягає до задоволення.

На підставі ст. 141 ЦПК України у зв`язку із задоволенням вимог апеляційної скарги, пропорційно до відхиленої частки позовних вимог щодо стягнення компенсації за час затримки розрахунку при звільненні (3,4%) з позивача на користь відповідача слід стягнути 61,77 грн судового збору за апеляційний перегляд справи.

Керуючись ст. ст. 141, 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

у х в а л и в :

апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 01.04.2025 у даній справі змінити в частині визначення розмірусереднього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, який має стягуватися з відповідача на користь позивача, та визначити до стягнення з Української державноїльотної Академіїна користь ОСОБА_1 середній заробіток сумі 63601,81 грн.

У решті рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 01.04.2025 у даній справі залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Української державної льотної Академії 61,77 грн судового збору за апеляційний перегляд справи.

Постанова апеляційного суду набирає чинності з дня ухвалення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення в порядку та за умов, визначених цивільним процесуальним законодавством.

Повну постанову складено 08.07.2025 .

Суддя-доповідач

Судді