Тернопільський окружний адміністративний суд
Новинка
Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.
РеєстраціяТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 500/1551/25
09 липня 2025 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Баб`юка П.М., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Виконувача обов`язків керівника Тернопільської обласної прокуратури, в інтересах держави в особі Південно-Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства до Білецької сільської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
Виконувач обов`язків керівника Тернопільської обласної прокуратури, в інтересах держави в особі Південно-Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду із позовом до Білецької сільської ради, в якому просить:
визнати протиправною бездіяльність Білецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, що полягає у нерозгляді на сесії сільської ради подання Південно-Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства №1261 від 26.10.2023;
зобов`язати Білецьку сільську раду Тернопільського району Тернопільської області вжити заходів у порядку, визначеному ч. ч. 2, 3, 4 ст.57-1 Земельного кодексу України, щодо віднесення земельної ділянки з кадастровим номером 6122687700:01:002:0387 площею 19,6018 га, що знаходиться в адміністративних межах Білецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, до самозалісених.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в ході реалізації представницьких повноважень, визначених ст. 131-1 Конституції України, ст. 23, 24 Закону України "Про прокуратуру", Тернопільською окружною прокуратурою встановлено підстави для вжиття заходів представницького характеру в інтересах держави щодо самозалісених земель та виявлено факт порушення вимог чинного законодавства, що полягає у невжитті Білецькою сільською радою Тернопільського району Тернопільської області заходів щодо віднесення земельної ділянки з кадастровим номером 6122687700:01:002:0387 площею 19,6018 га до самозалісених.
Ухвалою судді від 24.03.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
09.04.2025 до суду від Білецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник просить відмовити в задоволенні позовних вимог та вказує, що на неможливість точно та конкретно визначити на земельній ділянці за кадастровим номером 6122687700:01:002:0387 розташування та площу самозалісеної ділянки, оскільки для прийняття рішення на пленарному засіданні ради, уповноваженим виконавчим органом готується проект рішення, у якому слід зазначити орієнтовне місцезнаходження самозалісеної земельної ділянки та орієнтовної площі, а також результати обстеження цієї ділянки на встановлення факту часткового чи повного заліснення. Після чого проект рішення із доданими документами подається на розгляд постійних комісій, яка за результатами розгляду питань готує висновки і рекомендації, які розглядаються і враховуються при прийнятті остаточного рішення на сесії ради. Просить врахувати, що після складання відповідних актів Білецька сільська рада матиме можливість винести дане питання на розгляд чергової сесії.
11.04.225 представник позивача подав до суду відповідь на відзив, в якій підтримав позовні вимоги, та вказує, що Білецька сільська рада мала можливість провести обстеження земельної ділянки з кадастровим номером 6122687700:01:002:0387 площею 19,6018 га з метою встановлення факту повного чи часткового самозалісення цієї ділянки, підготувати проект рішення, у якому зазначити місце знаходження та площу самозалісення, подати проект рішення на розгляд постійної комісії. Однак Білецька сільська рада вказаних дій не виконала, а натомість рішенням сесії Білецької сільської ради №4273 від 26.09.2024 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки по зміні цільового призначення (кадастровий номер 6122687700:01:002:0387) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, місце розташування: Тернопільська область, Тернопільський район, с. Дітківці за межами населеного пункту (Білецька сільська територіальна громада). Таким чином, на думку позивача, в діях Білецької сільської ради наявні ознаки незаконної бездіяльності щодо віднесення земельної ділянки з кадастровим номером 6122687700:01:002:0387 площею 19,6018 га до самозалісених. Також, зауважує, що у випадку встановлення факту самозалісення земельної ділянки орган місцевого самоврядування повинен прийняти рішення про віднесення вказаної ділянки до самозалісених. Це свідчить про відсутність у Білецької сільської ради дискреційних повноважень щодо вирішення даного питання.
Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.
Указом Президента України від 07.06.2021 №228/2021 "Про деякі заходи щодо збереження та відтворення лісів", від 29.09.2022 №675/2022 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 29.09.2022 "Про охорону, захист, використання та відновлення лісів України в особливий період", передбачено проведення ідентифікації самозалісених та придатних для створення лісів земельних ділянок державної та комунальної форм власності.
Згідно даних карти "Геоінформаційна система лісових ресурсів України" та бази даних ВО "Укрдержліспроект" щодо ідентифікації самозалісених земель, Південно- Західним міжрегіональним управлінням лісового та мисливського господарства ідентифіковано як самозалісену земельну ділянку з кадастровим номером 6122687700:01:002:0387 площею 19,6018 га, що знаходиться на території Білецької сільської територіальної громади.
У зв`язку із цим, Південно-Західне МУЛМГ звернулося із поданням №1261 від 26.10.2023 до Білецької сільської ради про віднесення земельної ділянки з кадастровим номером 6122687700:01:002:0387 площею 19,6018 га до самозалісених.
Згідно листа Білецької сільської ради №06-07/1093 від 28.06.2024, який надійшов до Тернопільської окружної прокуратури, лист із Південно-Західного МУЛМГ №1261 від 26.10.2023 до Білецької сільської ради не надходив.
У зв`язку із цим, Тернопільською окружною прокуратурою скеровано лист до Південно-Західного МУЛМГ №50-89-5918вих-24 від 10.07.2024 з проханням надати до окружної прокуратури належним засвідчені копії документів, що підтверджують отримання Білецькою сільською радою подання №1261 від 26.10.2023.
У відповідь на вказаний лист прокуратури Південно-Західне МУЛМГ надало належним чином засвідчену копію подання №1261 від 26.10.2023 із відміткою Білецької сільської ради про отримання вказаного подання 12.07.2024.
Проте, з рішення сесії Білецької сільської ради від 11.04.2024 №3985 встановлено, що у переліку земельних ділянок для підготовки лотів для продажу права оренди на земельних торгах у формі аукціону земельна ділянка з кадастровим номером 6122687700:01:002:0387 відсутня.
Прокуратурою встановлено, що рішенням сесії Білецької сільської ради №4273 від 26.09.2024 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки по зміні цільового призначення (кадастровий номер 6122687700:01:002:0387) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, місце розташування: Тернопільська область, Тернопільський район, с. Дітківці за межами населеного пункту (Білецька сільська територіальна громада).
Також, начальником відділу лісового та мисливського господарства філії "Кременецьке лісове господарство" Колінчуком С.С., помічником лісничого Мшанецького лісництва Максим`юком А.П., за участю спеціаліста І категорії з земельних питань відділу земельних відносин, архітектури та містобудування Білецької сільської ради Грицишина В.Є. 03.07.2024 проведено обстеження земельної ділянки з кадастровим номером 6122687700:01:002:0387 площею 19,6018 га, що знаходиться на території Білецької сільської територіальної громади.
Акт обстеження земельної ділянки надано до Тернопільської окружної прокуратури листом №348/25.2.5-2024 від 05.07.2024 на запит прокурора в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" №50-89-5317вих-24 від 20.06.2024.
Згідно даного акту, при обстеженні земельної ділянки встановлено, що ділянка знаходиться на північно-західному схилі крутизною 20-25 градусів, самозалісена куртинами глоду, груші, горобини, клена ясинолистого, клена гостролистого в північній частині площі самосів сосни звичайної віком від 3 до 10 років.
За наведених обставин, на думку позивача, вбачаються підстави для визнання протиправною бездіяльності Білецької сільської ради, яка триває по даний час та полягає у не розгляді на сесії сільської ради подання Південно-Західного МУЛМГ про віднесення земельної ділянки з кадастровим номером 6122687700:01:002:0387 площею 19,6018 га до самозалісеної та невнесенні даних до Державного земельного кадастру про земельну ділянку як про самозалісену ділянку.
Надаючи правову оцінки встановленим обставинам та спірним правовідносинам сторін суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст.74 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи та посадові особи місцевого самоврядування несуть відповідальність за свою діяльність перед територіальною громадою, державою, юридичними і фізичними особами.
У ст.1 Лісового кодексу України надано визначення терміну самозалісена ділянка це земельна ділянка будь-якої категорії земель (крім земель лісогосподарського призначення, природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення) площею понад 0,5 гектара, вкрита частково чи повністю лісовою рослинністю, залісення якої відбулося природним шляхом.
Відповідно до ст.4 Лісового кодексу України до лісового фонду України належать усі ліси на території України незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, у тому числі лісові ділянки, захисні насадження лінійного типу площею не менше 0,1 гектара, інші лісовкриті землі.
Статтею 7 Лісового кодексу України передбачено, що ліси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України. Ліси можуть перебувати в державній, комунальній та приватній власності. Суб`єктами права власності на ліси є держава, територіальні громади, громадяни та юридичні особи.
У ч.2 ст.57-1 Земельного кодексу України зазначено, що рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування щодо віднесення земельної ділянки до самозалісеної ділянки приймається за поданням відповідного територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства.
При цьому віднесення земельної ділянки, сформованої як об`єкт цивільних прав, відомості про яку внесені в Державний земельний кадастр, до самозалісеної ділянки здійснюється без розроблення документації із землеустрою (ч.4 ст. 57-1 Земельного кодексу України).
Згідно із Положенням про Державне агентство лісових ресурсів України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2014 № 521, Держлісагентство є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства і відповідно до покладених на нього завдань у межах повноважень, передбачених законом, організовує та контролює виконання в його територіальних органах Конституції та законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, наказів Міндовкілля; має право одержувати безоплатно від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та їх посадових осіб, а також громадян та їх об`єднань інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на нього завдань.
Наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 09.11.2022 № 1008 затверджено Положення про Південно-західне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства (надалі Положення).
Пунктами 1, 3 Положення встановлено, що Південно-Західне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства підпорядковується Держлісагенству, є його територіальним органом та здійснює реалізацію повноважень Держлісагенства у сфері лісового та мисливського господарства на території Тернопільської області. Воно є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в органах ДКС України, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.
Південно-Західне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства забезпечує, зокрема, ведення моніторингу лісів; організовує збір інформації для ведення лісовпорядкування, обліку лісів, державного лісового кадастру та державного кадастру мисливських тварин, що перебувають на території України; в межах повноважень бере участь у розроблені та виконанні загальнодержавних, регіональних (місцевих) програм з охорони, захисту, використання, відтворення лісів та розвитку мисливського господарства; здійснює інші повноваження, визначені Законами України.
Згідно з ч.3 ст.57-1 Земельного кодексу України земельна ділянка вважається самозалісеною ділянкою з дня внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру.
Відповідно до ч.4 ст.21 Закону України "Про Державний земельний кадастр" відомості про угіддя земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру, зокрема, на підставі заяви власника земельної ділянки або за рішенням органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування, який відповідно до статті 122 Земельного кодексу України приймає рішення про передачу земельних ділянок державної чи комунальної власності у власність, - щодо зміни угідь на угіддя самозалісеної ділянки.
Пунктом 121 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051, передбачено, що внесення до Державного земельного кадастру змін до відомостей про склад угідь земельної ділянки на угіддя самозалісеної ділянки здійснюється державним кадастровим реєстратором на підставі заяви за формою згідно з додатком 12 власника земельної ділянки або за рішенням органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування, який відповідно до статті 122 Земельного кодексу України приймає рішення про передачу земельних ділянок державної чи комунальної власності у власність, без розроблення документації із землеустрою.
Відповідно до ч.5 ст.57-1 Земельного кодексу України віднесення земельної ділянки, несформованої як об`єкт цивільних прав, а також земельної ділянки, сформованої як об`єкт цивільних прав, але відомості про яку не внесені до Державного земельного кадастру, до самозалісеної ділянки здійснюється відповідно до документації із землеустрою, на підставі якої відомості про земельну ділянку вносяться до Державного земельного кадастру.
Як слідує з матеріалів справи, а саме відповідно до інформації Білецької сільської ради, наданої на запит прокурора Тернопільської окружної прокуратури у межах кримінального провадження №42024212050000148, питання віднесення земельної ділянки з кадастровим номером 6122687700:01:002:0387 площею 19,6018 га до самозалісених на порядок денний сесії сільської ради не виносилось, а також рішення за результатами розгляду подання Південно-Західного МУЛМГ №1261 від 26.10.2023 не приймалося, а отже дані про віднесення зазначеної земельної ділянки до самозалісеної до Державного земельного кадастру не вносились.
Таким чином, суд вважає, що Білецька сільська рада Тернопільського району Тернопільської області, маючи можливість вчинення нагально необхідних та законодавчо визначених дій з метою віднесення земельної ділянки комунальної власності до самозалісеної, не розглянула на сесії сільської ради подання Південно-Західного МУЛМГ №1261 від 26.10.2023 про віднесення земельної ділянки з кадастровим номером 6122687700:01:002:0387 площею 19,6018 га до самозалісеної.
На думку суду, законодавчо встановлена процедура віднесення земель до самозалісених передбачає, що для земельних ділянок, сформованих як об`єкт цивільних прав, власнику земельної ділянки достатньо подати до Державного земельного кадастру заяву про зміну угідь на угіддя самозалісеної ділянки, а органу місцевого самоврядування рішення про віднесення земель до самозалісених.
Разом з тим для земельних ділянок, межі яких не визначені в натурі (на місцевості), законодавець визначив іншу процедуру, за якою орган місцевого самоврядування приймає рішення щодо віднесення земельних ділянок до самозалісених за поданням відповідного територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства.
Білецька міська рада відповідно до ст.122 Земельного кодексу України є органом місцевого самоврядування, який уповноважений розпоряджатися землями комунальної власності територіальної громади, зокрема приймати рішення про віднесення земельних ділянок до самозалісених земель.
За таких обставин, бездіяльність Білецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, що полягає у нерозгляді на сесії сільської ради подання Південно-Західного МУЛМГ №1261 від 26.10.2023, є протиправною.
Суд вважає, що ефективним способом захисту інтересів держави у сфері охорони самозалісених земель є зобов`язання Білецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області розглянути подання Південно-Західного МУЛМГ про віднесення земельної ділянки з кадастровим номером 6122687700:01:002:0387 площею 19,6018 га, що знаходиться в адміністративних межах Білецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, до самозалісених.
Відповідно до ст.131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно з ч.3 ст.53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
У ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" встановлено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
"Інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (п.4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99).
У постановах Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 826/2793/18 та від 06.02.2019 у справі № 810/3046/17 сформульовано визнання "інтересу держави" ("публічного інтересу") як важливої для значної кількості фізичних і юридичних осіб потреби, які відповідно до законодавчо встановленої компетенції забезпечуються суб`єктами публічної адміністрації. Тобто публічний інтерес є не чим іншим, як певною сукупністю приватних інтересів.
Відтак, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.
У справі, що розглядається, Тернопільською окружною прокуратурою у порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" листом №50-89-1129вих-25 від 28.01.2025 повідомлено Державне агентство лісових ресурсів України про протиправну бездіяльність Білецької сільської ради та про вжиття Тернопільською окружною прокуратурою заходів представницького характеру шляхом пред`явлення позовної заяви до Тернопільського окружного адміністративного суду.
Згідно з інформацією Південно-Західного МУЛМГ № 06-05/143 від 31.01.2025, заходи для усунення порушень закону в судовому порядку ними не вживалися, самостійно звертатися із позовною заявою до суду Управління не буде.
Таким чином, Південно-Західне МУЛМГ як орган державної влади, уповноважений на захист інтересів держави у сфері охорони самосійних лісів, не здійснювало захист таких інтересів, що свідчить про його бездіяльність та наявність підстав для вжиття прокурором заходів представницького характеру в інтересах держави в особі цього органу.
З огляду на вказане у ході листування з Південно-Західним МУЛМГ, яке здійснювалося на підставі ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурором встановлено порушення інтересів держави та невжиття вказаним компетентним органом заходів, спрямованих на захист цих інтересів.
Оскільки підстави для представництва інтересів держави були встановлені, Тернопільською окружною прокуратурою на виконання вимог абз. 3 ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" повідомлено Південно-Західне МУЛМГ про звернення прокурора з цим позовом до суду в його інтересах.
Верховний Суд в постанові від 09.02.2023 у справі № 160/7640/20 дійшов висновку, що прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст.23 Закону України "Про прокуратуру" і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх на обґрунтування підстав для представництва, яке міститься в позові, однак якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
З огляду на зазначене, суд вважає, що прокурор в повній мірі довів невжиття вказаними компетентними органами заходів, спрямованих на захист інтересів держави у сфері охорони лісових ресурсів, що надало йому у спірних правовідносинах право на звернення до суду в інтересах держави з позовом.
Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 17.11.2022 у справі №640/16767/21, від 09.10.2023 у справі № 640/4637/21, від 30.01.2024 у справі №420/10218/22.
Водночас Верховний Суд у постанові від 05.07.2023 № 380/15396/22 зробив висновок, що підстави для представництва інтересів держави (які охоплюють у цій справі й суспільні інтереси) у суді виникли у прокурора з того моменту, коли він дізнався або повинен був дізнатися про невжиття протягом розумного строку органами, уповноваженими на здійснення функцій контролю заходів щодо усунення виявленого у відповідних сферах порушення.
Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.90 КАС України та аналізуючи наведені положення законодавства, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, а отже підлягають до задоволення шляхом зобов`язання відповідача розглянути подання Південно-Західного МУЛМГ про віднесення земельної ділянки з кадастровим номером 6122687700:01:002:0387 площею 19,6018 га, що знаходиться в адміністративних межах Білецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, до самозалісених та прийняти рішення у порядку ст.57-1 Земельного кодексу України.
В силу приписів ч.2 ст. 139 КАС України у разі задоволення позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, відповідно, судовий збір, сплачений Тернопільською обласною прокуратурою не стягується.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Білецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, що полягає у нерозгляді на сесії сільської ради подання Південно-Західного МУЛМГ №1261 від 26.10.2023.
Зобов`язати Білецьку сільську раду Тернопільського району Тернопільської області розглянути подання Південно-Західного МУЛМГ №1261 від 26.10.2023 про віднесення земельної ділянки з кадастровим номером 6122687700:01:002:0387 площею 19,6018 га, що знаходиться в адміністративних межах Білецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, до самозалісених та прийняти рішення у порядку ст.57-1 Земельного кодексу України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 09 липня 2025 року.
Реквізити учасників справи:
прокурор: Виконувач обов`язків керівника Тернопільської обласної прокуратури (місцезнаходження: б-р.Т.Шевченка, 7, м.Тернопіль, 46001, код ЄДРПОУ:02910098)
позивач:
- Південно-Західне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства Державного агенства лісових ресурсів України (місцезнаходження/місце проживання: вул. Кам`янецька, 55, м. Хмельницький, Хмельницький р-н, Хмельницька обл., 29005, код ЄДРПОУ 45029517);
відповідач:
- Білецька сільська рада Тернопільського району Тернопільської області (місцезнаходження/місце проживання: вул. Молодіжна, 19, с. Біла, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 47707, код ЄДРПОУ 14029160).
Головуючий суддяБаб`юк П.М.
Суд | Тернопільський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 09.07.2025 |
Оприлюднено | 11.07.2025 |
Номер документу | 128736563 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері землеустрою; державної експертизи землевпорядної документації; регулювання земельних відносин, з них з питань здійснення публічно-владних управлінських функцій з розпорядження земельними ділянками |
Адміністративне
Тернопільський окружний адміністративний суд
Баб'юк Петро Михайлович
Адміністративне
Тернопільський окружний адміністративний суд
Баб'юк Петро Михайлович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні