Постанова від 08.07.2025 по справі 200/2320/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2025 року

м. Київ

справа № 200/2320/22

адміністративне провадження № К/990/12095/24

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Гончарової І.А.,

розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Приватного акціонерного товариства «МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНА ІМЕНІ ІЛЛІЧА» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22.06.2023 (суддя - Смагар С.В.) та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 11.10.2023 (суддя-доповідач Блохін А.А., судді: Геращенко І.В., Казначеєв Е.Г.) у справі №200/2320/22.

встановив:

Приватне акціонерне товариство «МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНА ІМЕНІ ІЛЛІЧА» (далі - ПрАТ «ММК ІМ. ІЛЛІЧА») звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 05.11.2021 № 000/388/32-00-07-01-01-27 та № 000/389/32-00-07-01-01-27.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 22.06.2023, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 11.10.2023, позов задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22.06.2023, постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 11.10.2023 та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові повністю.

В обґрунтування підстав оскарження відповідач посилається на те, що судами першої та апеляційної інстанцій до спірних правовідносин в частині реалізації товарно-матеріальних цінностей за цінами, нижчими за їх ринкову ціну, судами попередніх інстанцій не застосовано правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 17.03.2021 по справі №808/2737/13-а. В частині нереальності господарських операцій, судами попередніх інстанцій не застосовано правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 20.02.2020 по справі №804/1361/17.

У доводах касаційної скарги відповідач зазначає, що судами необґрунтовано відхилені посилання на невідповідність господарських операцій рівню звичайних цін, внаслідок чого помилково фактично не застосовано положення пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України; допущено неправильне тлумачення поняття «ділової мети» та, незважаючи на посилання про необхідність перевірки умов і обставин здійснення господарських операцій, такого аналізу не здійснено; встановивши факт збитковості операцій позивача, не здійснено аналізу умов та не встановлено наявності об`єктивних причин, за яких збиткові операції можуть бути віднесені до господарських; необґрунтовано зроблено посилання на відсутність «узгодженості дій» між позивачем та його контрагентами, яка взагалі не передбачена податковим законодавством у якості ознаки господарської діяльності, однак на думку суду свідчить про дійсність господарських операцій; відхилив посилання відповідача на податкову інформацію, право на використання якої у якості підстави для висновку передбачено статтею 83 Податкового кодексу України

У відзиві на касаційну скаргу ПрАТ «ММК ІМ. ІЛЛІЧА» зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Зокрема зазначає, що податковий орган при проведені порівняльного аналізу цін при реалізації металопродукції не досліджував умови договорів, зокрема об`єм поставки, порядок оплати, умови транспортування тощо. Отже, відповідачем не надано жодних доказів та не доведено, що договірна ціна продажу позивачем власної продукції не відповідала рівню звичайних (ринкових) цін, і така невідповідність була встановлена шляхом дотримання суб`єктом владних повноважень процедури та вчинення дій, що визначені законодавством України. Позивачем були долучені до матеріалів справи копії первинних бухгалтерських та інших господарських документів, які підтверджували реальність здійснення господарських операцій ПрАТ «ММК ІМ. ІЛЛІЧА». Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

У додаткових поясненнях позивач наголошує, що при визначенні бази оподаткування податку на додану вартість операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг враховується рівень звичайних цін на таку продукцію та не враховується розмір собівартості такої продукції та посилається на постанову Верхoвного Суду у складі судoвoї палати з рoзгляду справ щoдo пoдатків, збoрів та інших oбoв`язкoвих платежів Касаційнoгo адміністративнoгo суду від 26.03.2024 у справі №200/773/20-а.

Перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції в оскаржуваних судових рішеннях норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, посадовими особами Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків відокремлений підрозділ Державної податкової служби України проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПрАТ «ММК ІМ. ІЛЛІЧА» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за червень 2021 року у податковій декларації з податку на додану вартість від 20.07.2021 № 9199158358 від`ємного значення з податку на додану вартість, з урахуванням уточнюючих розрахунків.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 23.09.2021 № 711 /32-00-07-01-01-27/00191129, в якому відображено висновки про порушення ПрАТ «МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ ЗАВОД ІМЕНІ ІЛЛІЧА» підпунктів 14.1.71, 14.1.231 пункту 14.1 статті 14, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.4 статті 200, статті 201 Податкового Кодексу України, пункту 15 Розділу V» Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 26.01.2016 р. № 21, в результаті чого завищено суму від`ємного значення різниці між сумою податкового кредиту (р.19) на суму ПДВ 322965048грн, в тому числі: завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового періоду (р. 21) за червень 2021 року на суму ПДВ 32296508грн; пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового Кодексу України, пунктів 8, 12, 15 та 16 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 зі змінами та доповненнями, в результаті чого не зареєстровано в ЄРПН податкові накладні на перевищення звичайних цін над ціною реалізації продукції, всього за обсягом постачання (без ПДВ) на суму 830947845грн. та суму ПДВ 166189569грн.

За результатами розгляду заперечень позивача від 11.10.2021 № 33/139 на зазначений акт перевірки, відповідачем залишено висновки, викладені в акті перевірки від 23.09.2021 № 711/32-00-07-01-01-27/00191129 без змін.

05.11.2021 Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків відокремлений підрозділ Державної податкової служби України прийнято податкові повідомлення-рішення № 000/388/32-00-07-01-01-27 щодо завищення від`ємного значення, що враховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду суми податку на додану вартість у розмірі 322965048грн, та № 000/389/32-00-07-01-01-27 щодо відсутності реєстрації в ЄРПН податкових накладних протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 Податкового кодексу України на суму податку на додану вартість 166189569грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 10200 грн.

За результатами адміністративного оскарження вказані податкові повідомлення-рішення залишено без змін.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодилась колегія апеляційного суду, виходив з того, що на підтвердження здійснення господарських операцій позивачем надано до суду рахунки, акти виконання робіт (надання послуг), податкові накладні, звіти до актів виконаних робіт, банківські виписки, тощо. Надані первинні документи відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та у повному обсязі відображають і підтверджують зміст господарських операцій між позивачем та його контрагентами. Щодо реалізації продукції власного виробництва за ціною нижчою собівартості, судами не встановлено, а відповідачем не було доведено, що договірна ціна продажу позивачем власної продукції не відповідала рівню звичайних (ринкових) цін, і така невідповідність була встановлена шляхом дотримання суб`єктом владних повноважень процедури та вчинення дій, що визначені законодавством України.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені у статті 198 Податкового кодексу України.

Пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

За правилами пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно із статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

При цьому наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу.

В той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю.

Відповідно до пунктів, 200.1, 200.2 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Судами встановлено, 24.05.2019 між позивачем та ТОВ «ЗАПОРОЖСПЕЦСПЛАВ» (ЄДРПОУ 32068473) був укладений договір поставки № 1033. Предметом договору є постачання товару, визначеного у специфікаціях та рахунках-фактурах, відповідно до яких позивачем було придбано матеріали феросплаву.

Згідно уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість до податкової декларації з ПДВ за травень 2021 року включено до складу податкового кредиту суму ПДВ 52556892,63грн, та включено до складу податкового кредиту декларації за червень 2021 року суму ПДВ 6769918,32 грн.

19.02.2020 між ПрАТ «ММК ІМ. ІЛЛІЧА» та ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ЕНЕРГОКАБЕЛЬ» (код ЄДРПОУ 43335393) укладений договір № 238. Предметом договору є постачання товару, визначеного у специфікаціях та рахунка-фактурах, видаткових накладних відповідно до яких позивачем було придбано матеріали з алюмінію, на загальну суму 72684915,05грн, у тому числі ПДВ на суму 12114152,51грн.

11.04.2019 між ПрАТ «ММК ІМ. ІЛЛІЧА» та ДОНЕЦЬКИМ МАЛИМ ПРИВАТНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ ПО РЕМОНТУ ТА ОБСЛУГОВУВАННЮ ОБ`ЄКТІВ ОХОРОНИ ЗДОРОВ`Я «РЕМОНТНИК» (код ЄДРПОУ 19380324) укладений договір № 697 та від 24.07.2020 договір № 999. Предметом зазначених договорів є надання послуг, визначених у специфікації, а саме послуг з ремонту промислових будівель. Відповідно до зазначених договорів ремонтні роботи проведені на загальну суму 32656100,53грн, у тому числі ПДВ на суму 6531220,11грн.

05.06.2018 між ПрАТ «ММК ІМ. ІЛЛІЧА» та ТОВ «СЕВЕН РЕФРАКТОРИЗ УКРАЇНА» укладений договір № 1249. Предметом договору є надання послуг, визначених у специфікаціях та актах виконаних робіт, відповідно до яких позивачем були отримані послуги з ремонту промислового обладнання. Ремонтні роботи проведені на загальну суму 24037081,88грн, у тому числі ПДВ на суму 4006180,32грн. ПрАТ «ММК ІМ. ІЛЛІЧА» до податкової декларації з ПДВ за листопад 2020 року, січень, березень, квітень 2021 року включено до складу податкового кредиту суму ПДВ 4006180,32грн. на підставі податкових накладних, складених та зареєстрованих в ЄРПН ТОВ «СЕВЕН РЕФРАКТОРИЗ УКРАЇНА».

Між ПрАТ «ММК ІМ. ІЛЛІЧА» та ТОВ «ЕНЕРДЖИІНДАСТРІСЕРВІС» (код ЄДРПОУ 37903286), укладені договори № 313 від 25.02.2021, №738 від 12.05.2021, № 17 від 1401.2021, №1929 від 27.11.2019, №594 від 15.04.2021, №921 від 07.07.2020. Предметом договорів є постачання товарів та надання послуг, визначених у специфікаціях та рахунках-фактурах, відповідно до яких позивачем було придбано: руду залізну домену; горішоккоксовий; вугілля кам`яне; кокс доменний; брикет металургійний металовмісний; окатки залізорудні не офлюсовані; матеріал оксидний алюмосилікатний; вапняк флюсовий, а також отримано послуги з: збивки вручну реквізиту (піддон-щит); зачистки вагону; робіт вантажно-розвантажувальних; підготовки вагонів під погрузну; послуги з организації перевезення вантажу; послуги по переробці и маркеровці пиломатеріалу; очищення залізничих колій; підготовки вагонів під навантаження; очищення залізничих колій; КР вагонного парку; очищення дорожних шляхів. На виконання умов договорів, ТОВ «ЕНЕРДЖИІНДАСТРІСЕРВІС» всього за період квітень-червень 2021 надано товарів і послуг на 21295908грн, у т. ч. ПДВ 3549318,10грн.

Між ПрАТ «ММК ІМ. ІЛЛІЧА» та ТОВ «ПСМК ОРІС» укладені договори № 1416 від 23.06.2017, №173 від 22.01.2019. Предметом договорів є надання послуг, визначених у специфікаціях та рахунках-фактурах, відповідно до яких позивачем було отримано послуги з ремонту будівель та споруд промислового значення. На виконання умов Договорів ТОВ «ПСМК ОРІС» надано послуг на суму 33003011,27грн, у т. ч. ПДВ 5500501,88грн.

03.09.2019 між ПрАТ «ММК ІМ. ІЛЛІЧА» та ТОВ «ІНДУСТРІАЛЬНІ ТЕХНОЛОГІЇ УКРАЇНИ» (код ЄДРПОУ 36983198) укладений договір №1709. Предметом договору є надання послуг, визначених у специфікаціях, актах виконаних робіт та рахунках-фактурах, відповідно до яких позивачем було отримано послуги з ремонту промислового обладнання.

30.05.2017 між ПрАТ «ММК ІМ. ІЛЛІЧА» та ТОВ «ЮГАМЕТ» (код ЄДРПОУ 24050215) укладений договір № 1339 та додаткову угоду № 2 від 10.05.2019. Предметом договору є постачання товарів, визначених у специфікаціях, видаткових накладних та рахунках-фактурах, відповідно до яких позивачем було придбано алюміній на загальну суму 15501437,63грн, у тому числі ПДВ на суму 2583572,94 грн.

19.09.2019 між ПрАТ «ММК ІМ. ІЛЛІЧА» та ТОВ «НВП ТЕХСЕРВІС» (код ЄДРПОУ 39669647) укладений договір №1586. Предметом договору є постачання товарів, визначених у специфікаціях, видаткових накладних та рахунках-фактурах, відповідно до яких позивачем було придбано комплектуючі обладнання на загальну суму 10375080,00грн, у тому числі ПДВ на загальну суму 1729180,00 грн.

14.08.2017 між ПрАТ «ММК ІМ. ІЛЛІЧА» та ТОВ «ТРАНСТЕХ» (код ЄДРПОУ 39459064) укладений договір №1704. Предметом договору є надання послуг, визначених у специфікаціях, актах виконаних робіт та рахунках-фактурах, відповідно до яких позивачем було отримано такі послуги: очищення споруд та їх складових; очищення та прибирання промислових об`єктів; ТО механічного обладнання ЛПЦ; КР энерг. част. криог. обладнання. На виконання умов Договору ТОВ «ТРАНСТЕХ» надано послуг на суму 12649695,60грн, у т. ч. ПДВ 2108282,60грн.

01.04.2017 між ПрАТ «ММК ІМ. ІЛЛІЧА» та ТОВ «УКРАЇНСЬКА БРИКЕТНА КОМПАНІЯ» (код ЄДРПОУ 35340660) укладений договір №843. Предметом договору є постачання товарів, визначених у специфікаціях, видаткових накладних та рахунках-фактурах, відповідно до яких позивачем було придбано матеріали з алюмінію на загальну суму 8774211,00грн, у тому числі ПДВ на суму 1468993,50грн.

03.07.2019 між ПрАТ «ММК ІМ. ІЛЛІЧА» та ТОВ «БУДВОДРЕСУРС» (код ЄДРПОУ 39649662) укладений договір №1202. Предметом договору є надання послуг, визначених у специфікаціях, актах виконаних робіт та рахунках-фактурах, відповідно до яких позивачем було отримано послуги з ремонту будівель промислового призначення, на суму 6474960,74 грн., у тому числі ПДВ на суму 1079160,12 грн.

02.10.2018 між ПрАТ «ММК ІМ. ІЛЛІЧА» та ТОВ «УКРТОПЛІВО» (код ЄДРПОУ 39552029) укладений договір № 1846, та 07.04.2021 укладений договір № 529. Предметом договору є постачання товарів, визначених у специфікаціях, видаткових накладних та рахунках-фактурах, відповідно до яких позивачем було придбано матеріали з деревини, на загальну суму 2349051,62грн, у тому числі ПДВ на суму 391508,60грн.

21.09.2020 між ПрАТ «ММК ІМ. ІЛЛІЧА» та ТОВ «АМГ ЛТД» (код ЄДРПОУ 19440641) укладений договір № 1225. Предметом договору є надання послуг, визначених у специфікаціях, актах виконаних робіт та рахунках-фактурах, відповідно до яких позивачем було отримано послуги з будівельно-монтажних робіт капітального будівництва на загальну суму 3648000,02грн, у т. ч. ПДВ на суму 608000,00грн.

31.10.2018 між ПрАТ «ММК ІМ. ІЛЛІЧА» та ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «ПРОФАЛЬЯНС» (код ЄДРПОУ 39489895) укладений договір № 1978. Предметом договору є постачання товарів, визначених у специфікаціях, видаткових накладних та рахунках-фактурах, відповідно до яких позивачем було придбано комплектуючі промислового обладнання на загальну суму 2208730,68грн, у тому числі ПДВ на суму 441746,14 грн.

01.06.2021 між ПрАТ «ММК ІМ. ІЛЛІЧА» та ТОВ «УКРЗАПСПЛАВ» (код ЄДРПОУ 44146140) укладений договір № 01/06/2021/921. Предметом договору є постачання товару, визначеного у специфікації, видатковій накладній та рахунку-фактурі, відповідно до яких позивачем було придбано феротитан ФТи70С1 10-50 ГОСТ 4761-91 на суму 1814661,25грн, у тому числі ПДВ на суму 302443,54грн.

10.04.2020 між ПрАТ «ММК ІМ. ІЛЛІЧА» та ТОВ «НВК «ЕЛЕКТРОПІВДЕННОМОНТАЖ» (код ЄДРПОУ 32366707) укладений договір № 556. Предметом договору є надання послуг, визначених у специфікаціях, актах виконаних робіт та рахунках-фактурах, відповідно до яких позивачем було отримано послуги з капітального ремонту трансформаторів на загальну суму 1635427,90грн, у тому числі ПДВ на суму 272571,32грн.

23.08.2019 між ПрАТ «ММК ІМ. ІЛЛІЧА» та ПП «ПЛАСТМАРКЕТ» (код ЄДРПОУ 41259286) укладений договір № 1471. Предметом договору є постачання товару, визначеного у специфікації, видатковій накладній та рахунку-фактурі, відповідно до яких позивачем було придбано промислове обладнання на загальну суму 1410351,77грн, у тому числі ПДВ на загальну суму 235058,63грн.

05.08.2019 між ПрАТ «ММК ІМ. ІЛЛІЧА» та ТОВ «ПРОМСТРОЙЛС» (код ЄДРПОУ 42464996) укладений договір № 1379. Предметом договору є постачання товару, визначеного у специфікаціях, видаткових накладних та рахунках-фактурах, відповідно до яких позивачем було придбано матеріали з деревини на загальну суму 1087591,68грн, у тому числі ПДВ на загальну суму 181265,28грн.

01.03.2016 між ПрАТ «ММК ІМ. ІЛЛІЧА» та ТОВ «ІНКОР ЛТД» (код ЄДРПОУ 37611239) укладений договір № 564. Предметом договору є постачання товару, визначеного у специфікації, видатковій накладній та рахунку-фактурі, відповідно до яких позивачем було придбано матеріали феросплаву на суму 696491,14грн, у тому числі ПДВ на суму 116081,86грн.

07.03.2018 між ПрАТ «ММК ІМ. ІЛЛІЧА» та ТОВ «ДОН ФЕРУМ ГРУПП» (код ЄДРПОУ 36368556) укладений договір № 667. Предметом договору є постачання товару, визначеного у специфікаціях, видаткових накладних та рахунках-фактурах, відповідно до яких позивачем було придбано алюміній на загальну суму 85231338,84грн, у тому числі ПДВ на суму 17046267,77грн.

09.04.2019 між ПрАТ «ММК ІМ. ІЛЛІЧА» та ТОВ «ПРОМБУДМЕХАНІЗАЦІЯ» (код ЄДРПОУ 37702089) укладений договір № 670. Предметом договору є надання послуг, визначених у специфікаціях, актах виконаних робіт та рахунках-фактурах, відповідно до яких позивачем було отримано автопослуги вантажного автотранспорту на загальну суму 11897138,40грн, у тому числі ПДВ на загальну суму 1982856,40грн.

08.08.2018 між ПрАТ «ММК ІМ. ІЛЛІЧА» та ТОВ «АМЗ ГРУП» (код ЄДРПОУ 39371603) укладений договір № 1548. Предметом договору є постачання товару, визначеного у специфікаціях, видаткових накладних та рахунках-фактурах, відповідно до яких позивачем було придбано алюміній на загальну суму 103079945,7грн, у тому числі ПДВ на суму 17179990,95грн.

21.05.2019 між ПрАТ «ММК ІМ. ІЛЛІЧА» та ТОВ «ПРОМТЕХНОСПЛАВ-КР» (код ЄДРПОУ 41398184) укладений договір № 965. Предметом договору є постачання товару, визначеного у специфікаціях, видаткових накладних та рахунках-фактурах, відповідно до яких позивачем було придбано алюміній на загальну суму 63695316,62грн, у тому числі ПДВ на суму 10615886,10грн.

22.01.2020 між ПрАТ «ММК ІМ. ІЛЛІЧА» та ТОВ «УКРКОЛЬОРМЕТ» (код ЄДРПОУ 37378848) укладений договір № 131. Предметом договору є постачання товару, визначеного у специфікаціях, видаткових накладних та рахунках-фактурах, відповідно до яких позивачем було придбано матеріали з феросплаву на загальну суму 35887001,68 грн, у тому числі ПДВ на суму 5981166,96 грн.

13.04.2021 між ПрАТ «ММК ІМ. ІЛЛІЧА» та ТОВ «ПРОТОН ЕНЕРГО XXI» (код ЄДРПОУ 43498188) укладений договір № 580. Предметом договору є надання послуг, визначених у специфікації, акті виконаних робіт та рахунку-фактурі, відповідно до яких позивачем було отримано послуги з розробки та погодження проектної документації на загальну суму 67200,00грн, у тому числі ПДВ на загальну суму 11200,00 грн.

Господарські операції між ПРАТ «ММК ІМ. ІЛЛІЧА» та зазначеними контрагентами підтверджується рахунками-фактурами, актами приймання-передачі на ремонт/з ремонту обладнання, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, платіжними дорученнями, актами наданих послуг, сертифікатами якості тощо, які містяться у матеріалах справи.

Представлені позивачем документи відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» до первинних документів, не викликають у суду сумнівів щодо їх достовірності та в сукупності з іншими доказами підтверджують реальність здійснення господарських операцій позивача з контрагентами.

Відповідачем, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені наданими позивачем документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться у цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Поряд з цим судами враховано, що в акті перевірки вказано, що всі операції, пов`язані з придбанням у постачальників товарів/робіт/послуг, найшли своє відображення на відповідних рахунках бухгалтерського обліку комбінату. Даний факт свідчить про те, що господарські операції створили реальні зміни майнового стану позивача.

Розбіжностей між податковими зобов`язаннями постачальників та податковим кредитом позивача не виявлено. Тобто постачальники виконали свої обов`язки перед бюджетом України щодо реєстрації та декларуванню податкових зобов`язань з податку на додану вартість при здійсненні поставок на адресу Комбінату.

На момент здійснення спірних господарських операцій позивач та його контрагенти були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість, установчі документи недійсними в судовому поряду не визнавалися.

Посилання контролюючого органу на податкову інформацію щодо контрагентів позивача як на підставу для відмови в задоволенні позову, правомірно не взято до уваги судами попередніх інстанцій, оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від дотримання його контрагентами податкової дисципліни та правильності ведення ними податкового або бухгалтерського обліку, зокрема, від фактичної сплати контрагентами податків до бюджету, від перебування постачальників за юридичною адресою, а також від їх господарських та виробничих можливостей.

Верховними Судом сформована стала та послідовна практика щодо застосування наведених норм права. Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.07.2022 у справі №160/3364/19, вказала наступне.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат, що враховуються при визначені об`єкта оподаткування, та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у власній господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат чи податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не було встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, необхідно враховувати, що відповідно до вимог частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать про те, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, що враховуються при визначені об`єкта оподаткування, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

У справі, що розглядається, контролюючий орган на порушення вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України не довів та не надав належні докази, які б свідчили про наявність фактів протиправної поведінки позивача та про обізнаність платника податків щодо можливої протиправної поведінки його контрагентів і злагодженості дій між ними, що встановлені судами, однак не були враховані під час прийняття рішення судами першої та апеляційної інстанцій.

Стосовно доводів контролюючого органу щодо реалізації продукції власного виробництва за ціною нижчою собівартості, слід зазначити наступне.

Відповідно до абзацу 2 пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції.

Згідно з підпунктом 14.1.71 пункт 14.1 статті 14 Податкового кодексу України звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін. Це визначення не поширюється на операції, що визнаються контрольованими відповідно до статті 39 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 14.1.219 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України ринкова ціна - ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах.

Верховний Суд в постанові від 16.12.2019 по справі № 200/12345/18-а зазначив, що в таких справах особливо важливе значення має факт доведення реалізації самостійно виготовлених товарів/послуг за цінами, які не відповідають ринковим. Цей факт має доводити особа, яка вважає, що ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, не відповідає ринковим.

Аналогічна правова позиція міститься в постановах Верховного Суду від 28.09.2022 в справі №200/14542/19-а, від 17.07.2023 в справі №640/16890/20, від 03.10.2023 в справі №300/15635/22.

Також у постанові від 25.05.2023 у справі №200/465/21-а Верховний Суд висловив позицію про те, що відсутність доказів звернення податкового органу до уповноваженого державного органу про отримання необхідної інформації свідчить про порушення відповідачем визначеної процедури з`ясування рівня звичайних цін. Використання іншої інформації до встановлення відсутності офіційних статистичних даних про рівень цін на окремі товари свідчить про передчасність використання результатів досліджень, використаних податковим органом для визначення звичайної ціни у межах спірних відносин.

Верхoвний Суд у складі судoвoї палати з рoзгляду справ щoдo пoдатків, збoрів та інших oбoв`язкoвих платежів Касаційнoгo адміністративнoгo суду у постанові від 26.03.2024 у справі № 200/773/20-а підтримав правову позицію про те, що суб`єкти гoспoдарювання реалізують прoдукцію за цінами, самoстійнo визначеними стoрoнами дoгoвoру. Відповідно до тлумачення нoрм Податкового кодексу України звичайнoю цінoю для здійснення рoзрахунку бази oпoдаткування ПДВ oперацій з пoстачання самoстійнo вигoтoвлених тoварів/пoслуг є ціна, визначена зацікавленими стoрoнами у цивільнo-правoвoму дoгoвoрі, яка, свoєю чергoю, відпoвідає ринкoвій ціні (ціні, щo склалася на ринку тoварів/пoслуг). Факт дoведення реалізації самoстійнo вигoтoвлених тoварів/пoслуг за цінами, які не відпoвідають ринкoвим, пoкладається на oсoбу, яка вважає, щo ціна тoварів (рoбіт, пoслуг), визначена стoрoнами дoгoвoру, не відпoвідає ринкoвим. Тoбтo, oбoв`язoк дoведення невідпoвіднoсті ціни дoгoвoру рівню звичайних цін пoкладається на кoнтрoлюючий oрган.

Судами враховано, що ПрАТ «ММК ІМ. ІЛЛІЧА» є виробничим підприємством, яке засновано на приватному акціонерному капіталі, та не містить у складі свого капіталу державної частки підприємство при здійсненні своєї господарської діяльності керується власними інтересами спрямованими на погашення зобов`язань та отримання прибутку з безумовним урахуванням кон`юнктури діючих у відповідному періоді ринкових цін на товари/послуги. При укладанні договорів на постачання виробленої продукції ПрАТ «ММК ІМ. ІЛЛІЧА» враховує отримані пропозиції покупців. Ціни варіюються в залежності від умов оплати, строків поставки, умов реалізації, об`ємів, пакування, тощо. Відповідно ціни на готову продукцію ПрАТ «ММК ІМ. ІЛЛІЧА» формуються на ринкових умовах шляхом прямих переговорів з покупцями. Ключові складові ціни: - ринковий бенчмарк (ринкова ціна) на відповідний вид продукції яка складається на дату проведення переговорів. У деяких випадках на дату підписання договору; - умови поставки згідно Інкотермс, умови оплати; - інші умови, які мають вплив на комерційну діяльність підприємства.

Також враховано доводи позивача, що головною діловою метою господарювання для ПрАТ «ММК ІМ.ІЛЛІЧА» є як отримання доходу, так і утримування позицій на ринках збуту, збереження персоналу, гідного рівня заробітної плати та існуючих виробничих потужностей. З метою збереження ринків збуту продукції комбінату та отримання прибутку у майбутньому, при визначенні ціни товарів під час укладення договорів у періоді, що перевірявся, ПРАТ «ММК ІМ. ІЛЛЛІЧА» виходило із оцінки ситуації на відповідному ринку та інформації про такі товари та ціни, які склалися на ринку ідентичних товарів з наявності розумних економічних, соціальних та інших причин (ділової мети) укладення угод купівлі-продажу.

Судами не встановлено, а відповідачем не доведено, що договірна ціна продажу позивачем власної продукції не відповідала рівню звичайних (ринкових) цін, і така невідповідність була встановлена шляхом дотримання суб`єктом владних повноважень процедури та вчинення дій, що визначені законодавством України.

Контролюючим органом під час перевірки не наведено жодного доказу того, що ціни реалізації продукції позивача є нижче звичайних цін. При цьому нормами Податкового кодексу України не передбачена умова, при якій у разі відсутності інформації щодо звичайних цін на продукцію, при визначенні бази оподаткування ПДВ продукції власного виробництва до уваги має братися собівартість такої продукції.

За таких обставин колегія суддів погоджується із висновком судів першої та апеляційної інстанцій щодо безпідставності висновків контролюючого органу в частині заниження бази оподаткування операцій з постачання продукції на території України за цінами, що є нижчими за її собівартість та відсутністю складених та зареєстрованих накладних.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Отже, враховуючи, що спірні господарські операції здійснені позивачем з метою подальшого їх використання в оподатковуваних операціях у межах своєї господарської діяльності, спричинили реальну зміну його майнового стану, а також наявні в матеріалах справи документи бухгалтерського та податкового обліку є достатніми, належними та допустимими доказами для підтвердження реальності здійснення господарських операції з вищезазначеними контрагентами позивача, тоді як контролюючим органом під час перевірки не наведено жодного доказу того, що ціни реалізації продукції позивача є нижче звичайних цін, суд касаційної інстанції погоджується з висновком судів попередніх інстанцій щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень 05.11.2021 № 000/388/32-00-07-01-01-27, № 000/389/32-00-07-01-01-27.

У касаційній скарзі скаржник обґрунтував наявність підстави для касаційного оскарження, передбаченої у пункті 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, яка обґрунтування полягає у неврахуванні судом апеляційної інстанції під час ухвалення оскаржуваної постанови висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду.

Доводи відповідача щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства, зводяться здебільшого до посилань на необхідність переоцінки вже оцінених судами доказів.

Однак, суд касаційної інстанції не вправі здійснювати переоцінку обставин, з яких виходили суди при вирішенні справи, а повноваження суду касаційної інстанції обмежуються виключно перевіркою дотримання судами норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та виключно в межах доводів касаційної скарги (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі №925/698/16).

За правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Як встановлено пунктом 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22.06.2023 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 11.10.2023 у справі №200/2320/22 залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття , є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіВ.В. Хохуляк Л.І. Бившева І.А. Гончарова