Ухвала від 09.07.2025 по справі 160/19563/25

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

09 липня 2025 р. Справа № 160/19563/25 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Дєєв М.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

04.07.2025 року через систему «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати Наказ Міністерства юстиції України №1719/5 від 19.06.2025, яким задоволено скаргу ТОВ «Васильківське-Агро» ЄДРПОУ 41657557.

Дослідивши матеріали адміністративного позову, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України після одержання позовної заяви суд з`ясовує, серед іншого, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства (п. 4 ч.1 цієї статті).

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України, суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Частиною 1 статті 19 КАС України визначена юрисдикція адміністративних судів.

Так, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Зі змісту заявлених позивачем вимог вбачається, що позивач оскаржує наказ Міністерства юстиції України №1719/5 від 19.06.2025 року, яким зокрема:

- скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Васильківське-Агро» від 25.04.2025 року задоволено;

- визнано з прийнятим з порушенням Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та анульовано рішення державного реєстратора Виконавчого комітету Дубовиківської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області Водолазького Олександра Павловича від 31.01.2025 року №76940147.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуваний наказ порушує право власності позивача на земельну ділянку, оскільки 01 січня 2018 року між колишнім власником земельної ділянки з кадастровим номером 1220781100:02:001:0130, площею 6,1711 Га. ОСОБА_2 , був укладений договір оренди земельної ділянки, строком 7 (сім) років. Набувши права власності на вказану земельну ділянку ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 20.05.2024 року (реєстровий номер:1064), 06.06.2024 року, подала до ТОВ «Васильківське-Агро» заяву повідомлення про припинення дії договору оренди землі та повернення земельної ділянки власнику. У вказаній заяві ОСОБА_1 наголосила, що відповідно до ст. 19 Закону України «Про оренду землі», строк дії договору визначається за згодою сторін. Дата закінчення договору оренди землі обчислюється від дати його укладання. В нашому випадку це 01 січня 2025 рік. Крім всього, 28.11.2024 року, ОСОБА_1 повторно було подано ТОВ лист повідомлення про небажання укладати будь-які правочини з вказаним господарством, який вони отримали згідно рекомендованого повідомлення 05.12.2024 року. Закон України «Про оренду землі» імперативно встановлює, що дата укладення договору оренди землі є істотною умовою цього правочину й саме із цієї дати починається перебіг строку його дії. Сторони договору оренди землі не можуть урегулювати свої відносини у спосіб, який суперечить таким імперативним нормам, зокрема на власний розсуд установити інші правила визначення моменту початку перебігу строку дії цього правочину або не зазначати дати його укладення. Умови договору оренди землі, що не відповідають указаним імперативним нормам, не змінюють визначеного в Законі України «Про оренду землі» моменту, з якого розпочинається перебіг строку дії договору оренди землі.

Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною 2 наведеної статті визначені способи захисту цивільних прав та інтересів, якими є, зокрема, відновлення становища, яке існувало до порушення; визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (п. 4, 10 ч. 2 ст. 16 ЦК України).

Виходячи із суті права, за захистом якого звернувся позивач, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі, враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду (у постановах від 29.05.2019 у справі № 826/9341/17, від 19.06.2019 у справі № 802/385/18-а) стосовно юрисдикції спорів, суд дійшов висновку, що спір у цій справі відноситься до юрисдикції загального суду з огляду на таке.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим, приватно-правові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єкта владних повноважень.

Згідно висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 29.05.2019 у справі №826/9341/17, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією майнових або особистих немайнових інтересів особи, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту її цивільних прав та інтересів.

Виникнення спірних правовідносин у цій справі зумовлено незгодою позивача з наказом Мін`юсту про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яким було скасовано рішення державного реєстратора Виконавчого комітету Дубовиківської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області Водолазького Олександра Павловича від 31.01.2025 року №76940147 та ТОВ «Васильківське-Агро» продовжило користуватись земельною ділянкою, яка належить позивачу.

Тобто позовні вимоги у справі заявлено на поновлення порушеного цивільного (майнового) права позивача.

Отже, спірні правовідносини у справі пов`язані з необхідністю захисту права на нерухоме майно, тобто права цивільного, тому спір у цій справі, незважаючи на участь у ньому суб`єкта владних повноважень, не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

З огляду на те, що дана справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, є підстави для відмови у відкритті провадження за даним позовом.

При цьому, на виконання положень частини 6 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України, суд роз`яснює позивачу, що даний спір відноситься до юрисдикції місцевого суду в порядку цивільного судочинства.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170, 248 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до ч.5 ст.170 КАС України повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Відповідно до статті 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 294-297 КАС України.

Суддя М.В. Дєєв