Рішення від 10.07.2025 по справі 520/9298/25

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2025 р. № 520/9298/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитра Волошина, розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради "Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3" до Північно-східного офісу Держаудитслужби у м. Харків про визнання протиправним та скасування висновку

У С Т А Н О В И В :

Комунальне некомерційне підприємство Харківської обласної ради "Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати висновок за результатами моніторингу Північно-східного офісу Держаудитслужби у м. Харків процедури закупівлі № UA-2025-02-06-016514-а, оголошеної позивачем (ідентифікатор моніторингу UA-М-2025-03-11-000059).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про протиправність висновку Північно-східного офісу Держаудитслужби у м. Харків про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2025-02-06-016514-а, оголошеної позивачем КНП ХОР "Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3" (ідентифікатор моніторингу UA-М-2025-03-11-000059). Позивач зазначає, що під час розгляду тендерної пропозиції учасника закупівлі - ПП "ПРЕСТИЖ БУД СЕРВІС", у позивача були відсутні підстави для застосування пункту 43 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України Про публічні закупівлі, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, про що зазначає відповідач в оскаржуваному висновку. За доводами позивача, оскаржуваний висновок Північно-східного офісу Держаудитслужби у м. Харків є протиправним та підлягає скасуванню. Зазначене стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Ухвалою від 12.05.2025 відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України, та запропоновано відповідачу надати відзив на позов. Запропоновано позивачу подати до суду відповідь на відзив, а відповідачу - заперечення протягом п`яти календарних днів з моменту отримання відповідних документів.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження доставлена позивачу та відповідачу до їх електронних кабінетів через підсистему "Електронний суд", що підтверджується довідками про доставку електронних листів.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому виклав свої заперечення проти позову, зазначивши, що оскаржуваний висновок Північно-східного офісу Держаудитслужби у м. Харків про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2025-02-06-016514-а, оголошеної позивачем КНП ХОР "Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3", є правомірним та не підлягає скасуванню. Відповідач зазначив, що за результатами проведеного моніторингу встановлено порушення позивачем законодавства у сфері закупівель, а саме вимог пункту 43 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178. Так, вимогами Замовника, відповідно відомістю ресурсів, передбачалось використання будівельних машин і механізмів , а саме: крани на автомобільному ходу, вантажопідйомність 10 т; підіймачі щоглові будівельні, вантажопідйомність 0,5 т; підіймачі вантажопасажирські, вантажопідйомність 0,8 т; електричний підйомник. Також, вимогами п. 1.1.1 Додатку 1 до тендерної документації передбачено, що учасник повинен надати довідку встановленої форми, що підтверджує наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази, необхідних для виконання договору. ПП "ПРЕСТИЖ БУД СЕРВІС" надав зазначену довідку № 21 від 12.02.2025, однак будівельні машини і механізми , а саме: крани на автомобільному ходу, вантажопідйомність 10 т; підіймачі щоглові будівельні, вантажопідйомність 0,5 т; підіймачі вантажопасажирські, вантажопідйомність 0,8 т; електричний підйомник, зазначені в ній не були. Крім того, замовник вимагав документи, що підтверджують право власності або користування чи залучення зазначеним у довідці обладнання, машинами чи механізмами. Відповідно, документів, що підтверджують право власності або користування надано не було. За доводами відповідача, учасник не підтвердив наявність у процедурі закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази, необхідних для виконання договору (які сам підтвердив в Додатку 1-1). Разом з тим, Замовник не виявив вищезазначених невідповідностей та на порушення пункту 43 Особливостей не розмістив в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей, чим не надав можливість учаснику ПП "ПРЕСТИЖ БУД СЕРВІС" усунути такі невідповідності в інформації та/або документах у складі своєї тендерної пропозиції, що стало підставою для висновку контролюючого органу про порушення позивачем вимог пункту 43 Особливостей. Просить відмовити в задоволенні позову.

Позивач подав до суду відповідь на відзив, згідно якого підтримав свою позицію, викладену в позовній заяві, та заперечив проти доводів відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву.

Відповідач подав до суду заперечення на відповідь на відзив, згідно яких підтримав свою позицію, викладену у відзиві на позовну заяву. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши матеріали справи та пояснення сторін, викладені у відповідних заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини.

Комунальним некомерційним підприємством Харківської обласної ради "Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3" 06.02.2025 оголошено процедуру закупівлі, а саме: Поточний ремонт приміщень для роботи експертних груп будівлі літера "ААА-2" КНП ХОР "Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3" за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 46 (код ДК 021:2015 45450000 - 6 - Інші завершальні будівельні роботи). Протоколом уповноваженої особи № 12/1/25 від 06.02.2025 затверджено тендерну документацію для зазначеної процедури закупівлі. (а.с. 40-64)

За результатами проведення закупівлі між позивачем та учасником закупівлі, ПП "ПРЕСТИЖ БУД СЕРВІС", 04.03.2025 укладено договір про надання послуг № 12/1/25-ВТО на суму 2 974 520,51 грн з ПДВ, що не заперечується сторонами.

Північно-східним офісом Держаудитслужби у м. Харків здійснено моніторинг процедури зазначеної закупівлі.

За результатами моніторингу процедури закупівлі складено висновок № UA-2025-02-06-016514-а від 31.03.2025, який оприлюднено в електронній системі закупівель. (а.с. 13-16)

Із вказаного висновку вбачається, що за результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозиції встановлено порушення вимог пункту 43 Особливостей. З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі», Північно-східний офіс Держаудитслужби зобов`язав здійснити заходи, направлені на недопущення встановлених порушень у подальшому шляхом притягнення до відповідальності осіб, якими допущено порушення та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Вважаючи такий висновок відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначені в Законі України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю)

Згідно пункту 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого Постановою КМУ від 03.02.2016 №43 (далі - Положення № 43), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Підпунктом 1 пункту 3 Положення № 43 передбачено, що основним завданням Держаудитслужби є реалізація державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель (підпункт 3 пункту 4 Положення № 43).

Відповідно до абзацу 8 підпункту 4 пункту 4 Положення № 43 Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі.

Пунктом 7 Положення № 43, передбачено, що Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Частиною 2 статті 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» передбачено, що державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Положеннями статті 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» закріплено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Порядок здійснення моніторингу процедур публічних закупівель врегульований статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі».

За визначенням, наведеним в пункті 14 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі», моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Частинами 1-4 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.

Повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.

Відповідно до частин 6 та 7 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

Частиною 10 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду.

Перевіривши під час розгляду справи обґрунтованість висновків відповідача про порушення позивачем вимог 43 Особливостей, про що відповідачем зазначено в оскаржуваному рішенні, суд зазначає таке.

Згідно з положеннями частин першої-другої статті 16 Закону України «Про публічні закупівлі», замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям.

Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв: 1) наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій; 2) наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; 3) наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів); 4) наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю.

Відповідно до ч.1 ст.22 Закону України «Про публічні закупівлі», тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення конкурентних процедур закупівель в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель. Тендерна документація не є об`єктом авторського права та/або суміжних прав.

Частиною 2 вказаної статті Закону визначено відомості, що мають бути зазначені в тендерній документації.

Згідно з ч.ч. 3 - 5 ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі», тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.

Тендерна документація може містити правила зазначення в договорі про закупівлю грошового еквівалента в національній чи іноземній валюті за офіційним курсом, установленим Національним банком України станом на дату проведення електронного аукціону.

Тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Замовникам забороняється вимагати від учасників засвідчувати документи (матеріали та інформацію), що подаються у складі тендерної пропозиції, печаткою та підписом уповноваженої особи, якщо такі документи (матеріали та інформація) надані у формі електронного документа через електронну систему закупівель із накладанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог Закону України «Про електронні довірчі послуги».

Відповідно до абз. 2 п.1 ч.1 ст. 31 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо учасник не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону та/або наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 цього Закону.

Пунктом 3-7 розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про публічні закупівлі" установлено, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених цим Законом, визначаються КМУ із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз.

Відповідно до пункту 3-7 розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про публічні закупівлі" КМУ Постановою від 12 жовтня 2022 р. № 1178 затвердив особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України Про публічні закупівлі, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, що додаються.

Пунктом 42 Особливостей визначено, що замовник має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником/переможцем процедури закупівлі, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції.

У разі отримання достовірної інформації про невідповідність учасника процедури закупівлі вимогам кваліфікаційних критеріїв, наявність підстав, визначених пунктом 47 цих особливостей, або факту зазначення у тендерній пропозиції будь-якої недостовірної інформації, що є суттєвою під час визначення результатів відкритих торгів, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника процедури закупівлі.

Пунктом 43 вказаних Особливостей визначено, що якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у тендерній пропозиції та/або подання яких передбачалося тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим, ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель.

Під невідповідністю в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції та/або подання яких вимагається тендерною документацією, розуміється у тому числі відсутність у складі тендерної пропозиції інформації та/або документів, подання яких передбачається тендерною документацією (крім випадків відсутності забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або відсутності інформації (та/або документів) про технічні та якісні характеристики предмета закупівлі, що пропонується учасником процедури в його тендерній пропозиції). Невідповідністю в інформації та/або документах, які надаються учасником процедури закупівлі на виконання вимог технічної специфікації до предмета закупівлі, вважаються помилки, виправлення яких не призводить до зміни предмета закупівлі, запропонованого учасником процедури закупівлі у складі його тендерної пропозиції, найменування товару, марки, моделі тощо.

Замовник не може розміщувати щодо одного і того ж учасника процедури закупівлі більше ніж один раз повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, крім випадків, пов`язаних з виконанням рішення органу оскарження.

Так, згідно висновку відповідача, замовником (позивачем) не було виявлено наявних невідповідностей документів, наданих учасником закупівлі ПП "ПРЕСТИЖ БУД СЕРВІС", та на порушення вимог пункту 43 Особливостей замовник не розмістив в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей, чим не надав можливість учаснику ПП "ПРЕСТИЖ БУД СЕРВІС" усунути такі невідповідності в інформації та/або документах у складі своєї тендерної пропозиції.

З матеріалів справи вбачається, що вимогами п. 4.1.1 Додатку 1 "Перелік документів та/або інформації, які подаються Учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції" до тендерної документації, затвердженої уповноваженою особою протоколом від 06.02.2025 №12/1/25, передбачено, що учасник повинен надати гарантійний лист, в якому учасник гарантує виконання вимог зазначених у Додатку № 1-1 до цієї тендерної документації, за формою встановленою у Додатку №1-1 до цієї тендерної документації. (а.с. 68)

Учасник ПП "ПРЕСТИЖ БУД СЕРВІС" надав гарантійний лист, де гарантував виконання вимог зазначених у Додатку № 1-1, що визначається сторонами.

Також, учасник закупівлі ПП "ПРЕСТИЖ БУД СЕРВІС" надав підписаний Додаток № 1-1 до тендерної документації, де підтвердив наявність у нього можливостей і готовність виконувати усі зазначені в тендерній документації вимоги Замовника. У Додатку 1-1 "Відомість ресурсів (матеріалів)" учасник передбачив, зокрема, залучення для виконання робіт: кранів на автомобільному ходу, вантажопідйомність 10 т в кількості 3,722490453 маш. год, підіймачів щоглові будівельні, вантажопідйомність 0,5 т в кількості 0,597528 маш. год, підіймачів вантажопасажирські, вантажопідйомність 0,8 т в кількості 2,008604835 маш. год та електричного підйомника в кількості 1 шт. (а.с. 117-139)

Суд зазначає, що вимогами замовника (позивача), а саме переліком ресурсів, що викладені в "Інформації про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі та технічній специфікації до предмета закупівлі", передбачалось використання будівельних машин і механізмів, а саме: крани на автомобільному ходу, вантажопідйомність 10 т; підіймачі щоглові будівельні, вантажопідйомність 0,5 т; підіймачі вантажопасажирські, вантажопідйомність 0,8 т; електричний підйомник. (а.с. 80, 93)

Також, вимогами п. 1.1.1 Додатку 1 до тендерної документації передбачено, що учасник повинен надати довідку встановленої форми, що підтверджує наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази, необхідних для виконання договору. (а.с. 65)

ПП "ПРЕСТИЖ БУД СЕРВІС" надав зазначену довідку № 21 від 12.02.2025, однак визначені замовником у тендерній документації будівельні машини і механізми, а саме: крани на автомобільному ходу, вантажопідйомність 10 т; підіймачі щоглові будівельні, вантажопідйомність 0,5 т; підіймачі вантажопасажирські, вантажопідйомність 0,8 т; електричний підйомник, у такій довідці не зазначені. (а.с. 140-141)

Інших документів, що б підтверджували наявність в учасника закупівлі ПП "ПРЕСТИЖ БУД СЕРВІС" визначених замовником у тендерній документації будівельних машин і механізмів, а саме: кран на автомобільному ходу, вантажопідйомність 10 т; підіймачі щоглові будівельні, вантажопідйомність 0,5 т; підіймачі вантажопасажирські, вантажопідйомність 0,8 т; електричний підйомник, та подання відповідних документів під час процедури закупівлі, матеріали справи не містять.

При цьому, необхідність наявності відповідного обладнання на виконання робіт на замовлення КНП ХОР "Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3" учасник тендеру самостійно підтвердив у підписаному ним Додатку № 1-1 "Відомість ресурсів (матеріалів)". (а.с. 125-139)

Крім того, з Додатку № 1 до тендерної документації "Перелік документів та/або інформації, які подаються Учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції" замовник під час проведення процедури закупівлі вимагав документи, що підтверджують право власності або користування чи залучення зазначеним у довідці обладнання, машинами чи механізмами. (а.с. 65)

Учасником, ПП "ПРЕСТИЖ БУД СЕРВІС", відповідних документів, що підтверджують право власності або користування надано не було, про що контролюючим органом зазначено в оскаржуваному в даній справі рішенні. Зазначені обставини не спростовані позивачем.

Доказів наявності відповідних документів, наданих ПП "ПРЕСТИЖ БУД СЕРВІС", щодо підтвердження права власності або користування відповідним обладнанням, зазначеним ПП "ПРЕСТИЖ БУД СЕРВІС" у довідці № 21 від 12.02.2025 (про наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально технічної бази), матеріали справи не містять.

За викладених обставин, суд погоджується з доводами відповідача, викладеними в оскаржуваному висновку про те, що учасник ПП "ПРЕСТИЖ БУД СЕРВІС" не підтвердив під час проведення процедури закупівлі наявність у нього, як в учасника процедури закупівлі, обладнання та матеріально-технічної бази, необхідних для виконання договору з КНП ХОР "Обласна клінічна психіатрична лікарня".

Відомостей щодо встановлення позивачем відповідних обставин та застосування вимог пункту 43 Особливостей щодо надання учаснику процедури закупівлі можливості усунути вказані невідповідності в тендерній документації матеріали справи не містять.

Отже, суд доходить висновку, що контролюючим органом обґрунтовано встановлено порушення позивачем пункту 43 Особливостей.

Аналізуючи зобов`язання, покладені на позивача відповідним висновком контролюючого органу, що оскаржується в межах даної справи, суд зазначає наступне.

Статтею 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» передбачено права органу державного фінансового контролю, зокрема, пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства.

Порядок заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі визначає Порядок, затверджений Наказом Міністерства фінансів України 08 вересня 2020 року № 552, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01 жовтня 2020 р. за № 958/35241 (далі Порядок №552).

Відповідно до пункту 3 розділу ІІІ зазначеного Порядку, у разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення.

Відповідач у висновку зобов`язує здійснити заходи, направлені на недопущення встановлених порушень у подальшому, зокрема шляхом притягнення до відповідальності осіб, якими допущено порушення та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

З аналізу положень пункту 5 частини сьомої статті 8 Закону № 922-VIII та пункту 1 Розділу ІІІ Порядку № 552 слідує, що висновок про результати моніторингу процедури закупівлі повинен обов`язково містити зобов`язання щодо усунення виявлених порушень (порушення) законодавства у сфері публічних закупівель.

Зобов`язальна частина висновку може включати як заходи, направлені на виправлення виявлених порушень та приведення процедури закупівлі у відповідність до встановлених правил та стандартів, так і рекомендації, спрямовані на запобігання вчинення таких порушень у подальшому.

При цьому спосіб, у який замовник повинен усунути виявлені порушення, не визначений ні Законом України «Про публічні закупівлі», ні Порядком №552. З цього слідує, що орган державного фінансового контролю має певну свободу розсуду щодо визначення способу усунення виявлених порушень.

Водночас, реалізація таких повноважень повинна здійснюватися органом державного фінансового контролю з урахуванням контексту допущених порушень та вагомості їх впливу на процедуру закупівлі з метою обрання пропорційного та ефективного заходу для їх усунення та/або недопущення у подальшому.

Крім того, визначаючи спосіб усунення порушень, з метою попередження вчинення замовником нового порушення вимог законодавства, контролюючий орган повинен чітко зазначити конкретний захід (варіант поведінки), який слід вжити замовнику для їх усунення.

В оскаржуваному висновку, з урахуванням конкретних обставин, зобов`язано позивача здійснити заходи, направлені на недопущення встановлених порушень у подальшому, зокрема шляхом притягнення до відповідальності осіб, якими допущені порушення та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Отже, контролюючий орган чітко визначив, які саме дії повинен здійснити позивач, зокрема «здійснити заходи, направлені на притягнення до відповідальності осіб, якими допущені порушення та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів».

Суд зазначає, що орган державного фінансового контролю (в спірному випадку Північно-східний офіс Держаудитслужби у м. Харків) згідно з положеннями пункту 15 частини першої статті 10 Закону №2939-XII наділений повноваженнями порушувати перед керівниками відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій розгляд питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у допущених порушеннях.

При цьому, визначений спосіб усунення виявлених порушень у цій конкретній ситуації (зважаючи на завершення процедури торгів, визначення переможця, укладання з ним договору про закупівлю) є пропорційним із виявленими порушеннями, відповідає завданню здійснення державного фінансового контролю та направлений на усунення причин, які призвели до виявлених порушень та недопущення їх вчинення у подальшому.

Суд зазначає, що застосований органом державного фінансового контролю спосіб усунення виявлених порушень «здійснити заходи щодо недопущення виявлених порушень у подальшому», є превентивним заходом, що не вимагає розірвання договірних відносин. Така вимога відповідача скерована на дотримання в подальшому вказаних правових норм під час проведення закупівель.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 30.03.2023 у справі № 420/11945/21, від 12.09.2024 у справі № 320/2335/23 та від 08.05.2025 у справі № 160/17368/21.

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Окрім того, суд наголошує, що зобов`язання органом державного фінансового контролю позивача щодо розгляду питання про притягнення винних працівників до відповідальності саме по собі не створює жодних негативних наслідків для позивача, оскільки не зобов`язує його прийняти конкретне рішення. У силу вимог пункту 15 частини першої статті 10 Закону №2939-XII орган державного фінансового контролю наділений лише правом ініціювання питання щодо притягнення до відповідальності винних у допущених порушеннях осіб. Водночас, питання виявлення осіб, винних у порушеннях, зазначених в спірному висновку, та встановлення достатності підстав для притягнення їх відповідальності є прерогативою позивача.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30 листопада 2023 по справі № 160/20791/22.

Підсумовуючи все вищевикладене, суд вважає, що висновок Північно-східного офісу Держаудитслужби у м. Харків про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2025-02-06-016514-а від 31.03.2025 є обґрунтованим та таким, що ухвалений у відповідності до вимог чинного законодавства.

Суд також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів позивача), сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу в судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Так, позивачем не надано до суду належних доказів оскаржуваного рішення (висновку) відповідача. Судом таких обставин також не встановлено.

Дослідивши обставини справи та подані сторонами документи, суд дійшов висновку про залишення позовних вимог позивача без задоволення.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради "Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3" (вул. Академіка Павлова, буд. 46, м. Харків, 61068, ЄДРПОУ 02003675) до Північно-східного офісу Держаудитслужби у м. Харкові (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 4 під., 10 пов., м. Харків, 61022, ЄДРПОУ 40478572) про визнання протиправним та скасування висновку - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Дмитро ВОЛОШИН