Рішення від 10.07.2025 по справі 560/2740/25

Справа № 560/2740/25

РІШЕННЯ

іменем України

10 липня 2025 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С. розглянувши адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "ГЕБЕРІТ КЕРАМІК ПРОДАКШН" до Хмельницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "ГЕБЕРІТ КЕРАМІК ПРОДАКШН" звернулось до суду з позовом до Хмельницької митниці, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA400000/2024/000199/2 від 27.08.2024 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400030/2024/000138 від 27.08.2024.

В обґрунтування позову зазначає, що позивачем до митного оформлення було подано електронну митну декларацію №24UA400030004088U0 щодо товару, митна вартість якого визначалась за ціною договору (контракту). За результатами перевірки митним органом було прийняте спірне рішення від 27.08.2024 про коригування митної вартості товару та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів від 27.08.2024. Підставою прийняття рішення є неподання декларантом документів, які підтверджують числові значення складових митної вартості товару відповідно до вимог ст. 53 Митного кодексу України. Позивач вважає, що митному органу були надані усі необхідні документи, що дозволяли визначити та перевірити числові значення складових митної вартості, відтак рішення і картка відмови, на думку позивача, є протиправними.

Відповідач подав відзив, у якому у задоволенні позову просить відмовити. Зазначає, що митний орган діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений Митним кодексом України та іншим законодавством України. Зазначає, що під час митного оформлення у митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо правильності визначення митної вартості товару. Декларанту було запропоновано надати додаткові документи, які б усунули виявлені сумніви та розбіжності. Оскільки позивач не спростував наявні у митного органу сумніви та розбіжності, було прийняте рішення щодо коригування митної вартості товару та картку відмови, які відповідач вважає обґрунтованими.

У відповіді на відзив та запереченнях на відповідь на відзив сторони не погоджуються з доводами один одного.

Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

Оцінюючи правомірність спірного рішення та картки відмови, суд виходить з такого.

Згідно зі ст. 54 Митного кодексу України (далі - МКУ) контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів ( ст. 246 МКУ).

Міжнародні правила митної оцінки товарів визначені в багатосторонній Угоді про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994, до якої приєдналась Україна. Відповідно до статті 1 МКУ якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом та іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору України.

Статтею VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю визначено, що оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару, і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості. Під "дійсною вартістю слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Частиною 2 статті VII Генеральної угоди визначено, що:

a) Оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості,

b) Під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. У тому ступені, в якому на ціну такого чи подібного товару впливає кількість окремої трансакції, ціна, що розглядається, повинна єдиним способом пов`язуватися або і) з порівнюваними кількостями, або і) з кількостями, не менш сприятливими для імпортерів, ніж ті, в яких більший обсяг товарів продається у торгівлі між країнами експорту та імпорту,

c) Якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до підпункту Ь) цього пункту, оцінка для митних цілей повинна ґрунтуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.

Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Статтею 52 МКУ декларанта або уповноважену ним особу, які заявляють митну вартість товару, зобов`язано в тому числі подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Частиною 2 статті 53 МКУ передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У випадку якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) розрахунок ціни (калькуляцію).

У випадку застосування першого (основного) методу визначення митної вартості, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Відповідно до частини 10 статті 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем:

а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів;

б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами;

в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів;

б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів;

в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо);

г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об`єкти права інтелектуальної власності.

Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України;

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

Розрахунки згідно із цією статтею робляться на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Відповідно до ч. 2 статті 58 МКУ метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Стаття 64 МКУ передбачає, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. У разі якщо ця стаття застосовується митним органом, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.

Згідно з частиною 6 ст. 54 МКУ митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу.

Статтею 54 МКУ передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених МКУ, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених МКУ, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.

Глава 2 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби України № 476 від 01.07.2021 (далі - Методичні рекомендації №476) передбачає, що робота посадових осіб з аналізу, виявлення та оцінки ризиків здійснюється, серед іншого, шляхом:

- перевірки повноти інформації, що міститься у документах, які подаються до митного оформлення;

- перевірки товаросупровідних документів щодо наявності достатнього опису товарів, що декларується, їх кількості, ціни за одиницю товару та загальної вартості; ідентифікації цих даних з товарами, що подаються до митного оформлення;

- перевірки документів, що місять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, вивчення маршруту транспортування товарів та перевірки достовірності декларування витрат на транспортування;

- перевірка документів, що містять відомості про страхування;

- перевірки включення/не включення складових митної вартості;

- перевірки наявності розбіжностей у документах, які підтверджують митну вартість;

- вивчення характеристик товарів, які впливають на рівень їх митної вартості;

- порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено;

- перевірки та аналізу документів, додатково поданих митному органу декларантом або уповноваженою ним особою відповідно до ст.53 МКУ;

- порівняння рівня заявленої митної вартості товару з інформацією, наявною в автоматизованій системі митного оформлення «Інспектор» .

Для виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів і транспортних засобів комерційного призначення застосовується автоматизована система митного оформлення (далі - АСМО «Інспектор»).

Згідно зі змістом глави 5 Методичних рекомендацій №476 під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватись, серед іншого, такі джерела інформації як: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби; спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку; інформація отримана з мережі Інтернет.

Митні органи мають право витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено тощо. Водночас, витребувати необхідно саме ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не усі, що передбачені статтею 53 МК України.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за основним методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумніви у достовірності наданої інформації (постанова Верховного Суду від 20.02.2018 у справі №809/1884/16)

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив таке.

15.01.2024 між Приватним акціонерним товариством "ГЕБЕРІТ КЕРАМІК ПРОДАКШН" (покупець) та Geberit Produktions GmbH (продавець) був укладений Договір поставки №106, відповідно до умов якого продавець зобов`язується поставити, а покупець зобов`язаний прийняти товари, вказані в комерційних рахунках, які є невід`ємною частиною Договору. Пунктом 4 Договору визначено, що поставка товару за договором виконується по кожному окремому замовленню покупця на умовах FCA Пфуллендорф, Німечинна (Incoterms 2020). Відповідно до положень розділу 5 Договору асортимент, кількість, термін поставки і вартість продукції, що поставляється, вказуються у комерційних рахунках (інвойсах), які є невід`ємною частиною Договору. Умови оплати - протягом 30 днів з дати виставлення рахунку, валюта Договору Євро, валюта платежів Євро. Загальна вартість Договору складає 600000 Євро.

Позивачем 27.08.2024 було подано до митного оформлення електронну митну декларацію №24UA400030004088U0 на такі товари:

- №1 Вироби санітарно-технічного призначення з пластмас: артикул 115.107.21.1 - Змивна клавіша (кнопка) Geberit Delta01 для подвійного змиву - 672 штуки матеріал: пластик, колір: глянцевий хром. Виробник "Geberit International AG" Швейцарія, торгова марка "Geberit", вагою нетто/брутто 239,23 кг/316,50 кг;

- №2 Вироби санітарно-технічного призначення з пластмас: артикул 895.125.22.2-Duofix-Basic Інсталяція з бачком прихованого монтажу Delta12см до комплекту Idol Delta 20-672 штуки Матеріал: бачок пластиковий, інсталяція металева. Виробник "Geberit Produktions GmbH" Німеччина, торгова марка "Geberit", вагою нетто /бруто 9109,63 кг/11199,76 кг.

Митну вартість товару було заявлено декларантом за першим (основним) методом визначення митної вартості шляхом додавання до фактурної вартості товару 47349,12 Євро витрат на транспортування у розмірі 83865 грн.

До митної декларації були надані такі документи: декларація митної вартості, зовнішньоекономічний договір (контракт) №106 від 15.01.2024, рахунок-фактура (інвойс) №4300448986 від 21.08.2024, договір на транспортно - експедиторське обслуговування №05/10/23 від 05.10.2023, заявка на перевезення №21/08 від 21.08.2024, рахунок на оплату №РТ-0001836 від 21.08.2024, договір на перевезення №047/24П від 06.08.2024, рахунок №987 від 21.08.2024.

За вказаною митною декларацією автоматизованою системою управління ризиками (АСУР) генеровані ризики. Під час перевірки правильності визначення митної вартості оцінюваного товару у митного органу також виникли сумніви щодо правильності визначення митної вартості товарів.

В результаті опрацювання документів, поданих згідно з ч. 2 та ч. 3 ст. 53 МКУ, митним органом виявлені такі розбіжності, що на думку відповідача впливали на правильність визначення митної вартості, а також ознаки відсутності/ не включення окремих складових митної вартості товару: заявлений декларантом рівень митної вартості товару не відповідає рівню митної вартості ідентичних та подібних товарів того ж виробника, тієї ж торгової марки, митне оформлення яких здійснено раніше; документи, подані для підтвердження заявленої митної вартості товарів, не містять всіх відомостей, щодо числового значення складових митної вартості товарів, визначених ч. 10 статті 58 МКУ, в тому числі комісійної (брокерської) винагороди, витрат на навантаження, витрат на транспортування зі Швейцарії до Німеччини, що підтверджується розрахунком ціни. Заявлена у товарно-транспортній накладній CMR вага нетто не відповідає вазі нетто, заявленій до митного оформлення. Також до митної вартості не додано комісійну винагороду експедитора, визначену рахунком на перевезення, оскільки експедиційні послуги надаються протягом всього маршруту перевезення; у митного органу наявні обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, оскільки митні оформлення ідентичних артикулів товару №1, що поставляються згідно з контрактом, укладеним з виробником товару, здійснюються за ціною 15,83 євро/шт. При цьому, товари згідно з даною митною декларацією ввозяться на рівні ціни 9,88 євро/шт. Інформацію виробника товару щодо знижок до ціни оцінюваних товарів не надано. Також митним органом зроблений висновок про те, що експортер, виробник та імпортер товару пов`язані між собою в розумінні статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, отже до митної вартості мала б бути додана передбачена ч. 10 статті 58 МКУ складова митної вартості (відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця) У зв`язку з цим у митного органу є обґрунтовані сумніви щодо заявленої декларантом митної вартості товарів відповідно до статті VII ГАТТ, що є підставою вважати, що документи, подані до митного оформлення, не містять достовірної інформації щодо дійсної вартості товару, оскільки заявлений рівень митної вартості не підтверджений документально.

Посадова особа митного органу направила декларанту повідомлення такого змісту: документи, подані згідно з ч. 2 ст. 53 МКУ, містять розбіжності та не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Відповідно до ч. 3, 4 ст. 53 МКУ для підтвердження числового значення складових митної вартості товарів необхідно протягом 10 календарних днів надати такі додаткові документи на товари: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про оплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних з виконанням договору (угоди, контракту); 4) виписка з бухгалтерської документації; 5) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс - листи) виробника товару; 6) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 7) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосується відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 8) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам.

У відповідь декларантом додатково надано платіжну інструкцію в іноземній валюті №8579018 від 25.06.2024 на суму 48 632,64 євро (призначення платежу: оплата за товар, контракт №106 від 15.01.2024, інвойс 4300447694 від 06.06.2024) та зазначено, що рахунки про оплату цієї поставки надати немає можливості, оскільки оплата буде здійснена згідно з умовами договору протягом 30 днів з дати винесення рахунку. Також декларантом було надано розрахунок ціни (калькуляцію) на товар.

27.08.2024 Хмельницькою митницею прийняте рішення про коригування митної вартості товарів №UA400000/2024/000199/2 а також картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400030/2024/000138.

У рішенні зазначається, що документи, подані для підтвердження заявленої митної вартості товарів, не містять всіх відомостей щодо числового значення складових митної вартості товару, визначених частиною 10 статті 58 МКУ, в тому числі комісійної (брокерської) винагороди, витрат на навантаження, витрат на транспортування зі Швейцарії до Німеччини, що також підтверджується розрахунком ціни. Також до митної вартості не додано комісійну винагороду експедитора, визначену рахунком не перевезення, оскільки експедиційні послуги надаються на протязі всього маршруту перевезення. Зазначена у товаро - транспортній накладній CMR вага нетто не відповідає вазі нетто заявленій до митного оформлення. Враховуючи те, що використані декларантом метод та відомості для цілей визначення митної вартості не підтверджені документально, відповідно до п.п.2, З статті 58 МКУ застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ. Було проведено процедуру консультації та встановлено, що заявлені декларантом відомості про митну вартість товару та обраний метод її визначення не відповідають наявній у митного органу інформації про вартість товару, відповідно митна вартість буде визначена за другорядним методом відповідно до вимог ст. 59 МКУ. Джерелом числового значення митної вартості товару №1 є вартість ідентичного товару за МД від 02.04.2024 24UА209230078716116 (15,83 євро/шт.* 672шт = 10637,76 євро), подані до митного оформлення документи що містять відомості про витрати на транспортування 49,91 євро. Таким чином, вартість товару складає 10687,67 Євро, або 44,67 євро/кг. Коригування та пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови тощо відсутні у зв`язку з відсутністю інформації про вплив їх на рівень митної вартості. Коригування, визначені частиною 6 статті 59 МКУ, не здійснювалось в зв`язку з відсутністю значної різниці в таких коштах і витратах між оцінюваними товарами та відповідними ідентичними товарами, що зумовлено різницею у відстанях і способах транспортування.

Також митним органом встановлено, що засновником підприємства отримувача товару є ТОВ Славута холдінг, яке в свою чергу засноване швейцарською корпорацією Геберіт холдінг, і яке входить до групи компаній Геберіт, отже у митного органу є підстави вважати, що експортер, контрагент, виробник та імпортер товару пов`язані між собою в розумінні статті 15 Угоди про застосування статті VІІ Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, отже до митної вартості має бути додана передбачена частиною 10 статті 58 МКУ складова митної вартості.

Карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 27.08.2024 №UA400000/2024/000199/2 повідомлено, що у митному оформленні (випуску) товарів відмовлено на підставі ч. 6 ст. 54 МК України, а саме: неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч. 2 - 4 ст. 53 МК України, відсутність у документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МК України. Митним органом винесене рішення про коригування митної вартості від 27.08.2024 №UA400000/2024/000199/2"

Вважаючи оскаржувані рішення та картку відмови протиправними, позивач звернувся до суду.

Що стосується доводів про наявність обґрунтованих підстав вважати, що взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість товару, суд виходить з такого.

Згідно з правовим підходом, застосованим Верховним Судом у постанові від 13.03.2018 у справі №804/5688/16 щодо аналогічного питання, той факт, що продавець і покупець пов`язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для висновку про те, що митна вартість визначена невірно. У таких випадках необхідно розглядати усі обставини продажу товару та прийняти вартість операції за умови, якщо взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Відповідно до ч. 13 статті 58 МКУ за наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у ч. 12 цієї статті, вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний орган повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі письмові обґрунтування того, що такий вплив мав місце. У разі відсутності обґрунтувань митного органу вважається, що взаємовідносини між такими особами не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Письмовими доказами у справі не підтверджується та обставина, що митним органом декларанту надавалось письмове обґрунтування наявності впливу пов`язаних осіб на ціну оцінюваних товарів. Зі змісту доказів безпосередній вплив вказаної обставини на формування вартості оцінюваного товару не встановлений.

Верховний Суд у постанові від 25.06.2020 у справі №826/3096/16 зазначає, що саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснене, не є достатньою підставою для висновку про недостовірність або непідтвердження відомостей щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості. У постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі №804/2061/17 зазначається, що розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, однак не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, відображеною у постанові від 16.07.2020 у справі № 815/6833/17, наявність в базах митного органу інформації про те, що ідентичні або подібні товари розмитнені у попередні періоди за іншою митною вартістю, не може бути підставою для відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості за ціною контракту.

Стосовно тверджень відповідача про те, що документи, подані до митного оформлення, не містили визначених ч. 10 статті 58 МК України числових значень складових митної вартості, у тому числі вартості комісійної (брокерської) винагороди, витрат на навантаження, витрат на транспортування зі Швейцарії до Німеччини, а також комісійної винагороди експедитору, суд враховує таке.

Згідно з п. 4.1 контракту поставка товару виконується за кожним окремим замовленням покупця на умовах FCA Пфуллендорф Німеччина (Інкотермс 2020). Відповідно до умов FCA (Free Carrier) пpoдaвeць викoнує cвoї зoбoв`язaння, кoли пepeдaє вaнтaж пepeвізнику, якoгo oбpaв пoкупeць, у зaзнaчeнoму міcці. З цьoгo мoмeнту вcі pизики тa витpaти пepexoдять нa пoкупця, і він нece відпoвідaльніcть зa пoдaльшe тpaнcпopтувaння тoвapу. Отже, витрати на навантаження відносяться на рахунок продавця та включаються в ціну товару, який поставляється на умовах FCA.

Відповідно до умов п. 3.1. договору поставки №106 від 15.01.2024 товар має бути запакованим, упаковка повинна забезпечувати збереження товару від будь-яких пошкоджень під час транспортування та складування.

Отже, до обов`язків продавця відноситься пакування товару. Виконання продавцем цього обов`язку підтверджується пакувальним листом №602336687 від 21.08.2024, відповідно до якого упаковані 60 позицій по виду пакування «європіддон» вагою брутто 11.516,257 кг. Цей пакувальний лист був наданий до митного оформлення. Водночас, інвойс №4300448986 від 21.08.2024 містить аналогічні дані про пакування товару: 60 позицій по виду пакування «європіддон» загальною вагою брутто 11,516,257 кг.

Що стосується документів, наданих для підтвердження такої складової митної вартості товару, як вартість транспортування, судом встановлено, що з метою митного оформлення позивачем наданий договір на транспортно-експедиторське обслуговування №05/10/23 від 05.10.2023, укладений позивачем (замовник послуг) та приватним підприємством "РІО-ТРАНС" (експедитор) з заявкою на перевезення №21/08 від 21.08.2024, рахунком на оплату №987 від 21.08.2024. Зі змісту рахунку на оплату вбачається вартість транспортних послуг окремо за межами та в межах України, а також обсяг експедиційної винагороди. Також був наданий договір на перевезення №047/24П від 06.08.2024, укладений приватним підприємством "РІО-ТРАНС" та ФГ АВВО-93, причому ПП "РІО-ТРАНС" та ФГ АВВО-93 вказані у транспортній накладній CMR в графах "Перевізник".

Судом зі змісту досліджених документів не встановлені такі розбіжності в цій частині, які б прямо впливали на правильність визначення митної вартості товарів за основним методом.

Враховуючи це, суд не погоджується з тим, що документи, подані до митного оформлення, не містили підтверджених числових значень складових митної вартості. Позивач під час митного оформлення надав документи, які ідентифікували оцінювані товари, містили об`єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів за ціною договору (контракту) згідно з вимогами частин 4 та 5 статті 58 Митного кодексу України. У митного органу, враховуючи зазначене, не було достатніх підстав для висновку про не підтвердження числових значень складових митної вартості.

Відтак, судом зі змісту наданих до митного оформлення документів не встановлені такі розбіжності або недоліки документів, які б перешкоджали митному органу підтвердити митну вартість товару за обраним декларантом основним методом або спростувати сумніви щодо достовірності визначення митної вартості за цим методом.

Верховний Суд у постанові від 05.05.2022 у справі №2040/6019/18 зазначив, що неподання декларантом запитуваних митним органом документів за відсутності належного обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за основним методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом резервного методу.

Водночас відповідач, приймаючи рішення про коригування митної вартості придбаного позивачем товару за резервним методом, не обґрунтував належними доказами, чому митна вартість була визначена ним саме у такому розмірі, які складові вплинули на формування цієї вартості, не навів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого була взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про недотримання вимог статті 55 Митного кодексу України щодо обґрунтованості рішень.

Враховуючи це суд вважає, що спірне рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови не є обґрунтованими та підлягають скасуванню, тоді як позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

адміністративний позов - задоволити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Хмельницької митниці про коригування митної вартості товарів №UA400000/2024/000199/2 від 27.08.2024 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400030/2024/000138 від 27.08.2024.

Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства "ГЕБЕРІТ КЕРАМІК ПРОДАКШН" судовий збір в розмірі 3028 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Хмельницької митниці.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 10 липня 2025 року

Позивач:Приватне акціонерне товариство "ГЕБЕРІТ КЕРАМІК ПРОДАКШН" (вул. Козацька, 136,м. Славута,Хмельницька обл., Шепетівський р-н,30000 , код ЄДРПОУ - 32285199) Відповідач:Хмельницька митниця (вул. Пілотська, 2,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29010 , код ЄДРПОУ - 43997560)

Головуючий суддя І.С. Козачок