Рішення від 01.07.2025 по справі 620/2078/25

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2025 року Чернігів Справа № 620/2078/25

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Лукашової О.Б.,

за участю секретаря Костючок В.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Біляєвої Я.В.,

представника третьої особи Передрій В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду за правилами загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Комунальне підприємство "Господар" Варвинської селищної ради Чернігівської області, про визнання протиправним та нечинним рішення,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Виконавчого комітету Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області, в якому просить:

визнати протиправним та нечинним рішення Виконавчого комітету Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області від 29 серпня 2024 року № 119 "Про погодження річного плану".

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що рішення виконавчого комітету Варвинської селищної ради від 29.08.2024 № 119 "Про погодження річного плану" застосоване комунальним підприємством "Господар" Варвинської селищної ради при розрахунку тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення для селища Варва на 2025 рік. Оскільки позивач проживає в селищі Варва і є споживачем послуг централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, тому вважає, що оскаржуваним рішенням порушені його права. На думку позивача, річний план розрахований та складений з порушенням норм чинного законодавства.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 06.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання. Зобов`язано відповідача опублікувати оголошення про оскарження рішення Виконавчого комітету Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області від 29 серпня 2024 року № 119 "Про погодження річного плану".

Обов`язок публікації оголошення про відкриття провадження у цій справі відповідач виконав в порядку та строки, встановлені статтею 264 Кодексу адміністративного судочинства України. До суду відповідач надав докази публікації оскарження рішення Виконавчого комітету Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області від 29 серпня 2024 року № 119 "Про погодження річного плану".

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.03.2025 залучено Комунальне підприємство "Господар" Варвинської селищної ради Чернігівської області, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача до участі у розгляді справи.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.04.2025 відмовлено у задоволенні клопотань представника Виконавчого комітету Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області та представника Комунального підприємства "Господар" Варвинської селищної ради Чернігівської області про зупинення провадження у справі до вирішення справи №620/1868/25.

Відповідач надав до суду відзив у якому заперечує проти задоволення позову та зазначає, що рішення виконавчого комітету є законним.

Третя особа подала до суду пояснення у яких просить відмовити у задоволені позову та вказує, що річний план складений відповідно до норм чинного законодавства.

Позивач у судовому засіданні наполіг на задоволені позову та зазначив, що вказані у річному плані показники не відповідають пункту 10 Постанови №869, зазначені у річному плані показники підйому води (рядок 1) та обсяги реалізації водопостачання (рядок 8) різні, як і обсяг пропуску стічних вод (рядок 9) та обсяг реалізації послуг з централізованого водовідведення (рядок 10) про, що він і зазначав у своїх запереченням до річного плану. Однак його заперечення не були доведені до виконавчого комітету та під час вирішення питання про погодження річного плану не враховані. Також йому досі, незважаючи на числення звернення, не пояснили розбіжність між обсягом пропуску стічних вод (рядок 9) та обсягом реалізації послуг з централізованого водовідведення (рядок 10) у 43,55 тис. куб. м і ця різниця нічим не підтверджена. Окрім того вказує, що всупереч пункту 4.2.10 Регламенту до річного плану, що був винесений на погодження виконавчим комітетом не було додано пояснювальної записки.

Відповідач у судовому засідання наполягав на відмові у задоволені позову, оскільки рішення виконавчим комітетом прийнято у межах наданих повноважень та у спосіб передбачений законодавством. Вказав, що заперечення надані позивачем були розглянуті на засіданні виконавчого комітету також на засіданні був присутній позивач та йому була надана можливість висловити свою думку, представником КП "Господар" надані пояснення і за результатом обговорення виконавчим комітетом було прийнято рішення погодити річний план. Щодо ненадання пояснювальної записки пояснив, що КП "Господар" є підзвітним органу місцевого самоврядування постійно надає необхідні звіти, тому члени виконавчого комітету обізнані щодо діяльності підприємства, а тому відсутність пояснювальної записки не є істотним порушення.

Представники третьої особи у судовому засідання пояснили, що річний план складений на підставі: аналізу фактичних обсягів наданих послуг за попередні періоди; прогнозованих обсягів надання послуг на наступний рік тобто на 2025 рік; технічного стану об`єктів та потреб у капітальних ремонтах чи модернізації; очікуваних змін у законодавстві. Відповідно до Постанови № 869 річні плани господарської діяльності з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення складаються окремо за видами такої діяльності (водопостачання, водовідведення) на підставі фактичних за останні п`ять років та прогнозованих обсягів централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення з урахуванням укладених із споживачами договорів (тобто з урахуванням саме обсягів реалізації послуги) та інших техніко-економічних факторів. Обсяг реалізації послуг це попит послуг який відомий. Саме від попиту послуги прогнозування річного плану на плановий рік найбільш обґрунтований та економічно доцільний. Знаючи об`єми реалізації можна знайти математичним методом витрати та необліковані втрати, а також витрати на власні потреби і аж потім отримати об`єми підйому води.

Наразі нормативно - правовими актами не встановлена форма ПОД 11 та період внесення в неї показників водокористування. Тож для ефективної і зручної роботи підприємства та ведення бухгалтерського обліку КП "Господар" веде первинний облік взявши за основу раніше чинні форми ПОД-11. Кожного місяця знімаються показники по 5 свердловинам та вносяться дані до відповідних журналів. Щокварталу ці об`єми беруться для розрахунку Податкової декларації зі спецвикористання води та декларації з рентної плати. Відповідно до поданих декларацій і сплачуються податки до відповідних бюджетів. Також щороку подається підприємством звіт 2-ТП водгосп. Щодо подання показників через електронний портал надано лист, що ця системи на сьогоднішній день не працює.

Обсяги підйому та постачання води визначаються виключно на основі показників засобів обліку, що перебувають у технічній зоні відповідальності підприємства. Процес підйому води, а також його облік здійснюється підприємством відповідно до чинних норм та технологічних регламентів.

Централізована система водовідведення КП "Господар" за допомогою якої комунальне підприємство надає послуги є здебільшого загально плавною, оскільки селище Варва не має окремої системи відведення дощових вод та окремих очисних споруд для їх очищення. Це унеможливлює окреме відведення та очищення вод, що утворюються внаслідок випадання атмосферних опадів. Ведення первинного обліку здійснюється знімання показників лічильника щодобово та нотується в журнал скидання зворотних (стічних) вод. Далі ці показники щокварталу беруться для розрахунку Податкової декларації з екологічного податку та відповідно річного 2-ТП водгосп.

У Законі України "Про питну воду та питне водопостачання", Правилах надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2019 № 690 (надалі - Правила 690), Правилах приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення та Порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово- комунального господарства України від 01.12.2017 р. №316 (надалі - Правила, Порядок 316). Правилах користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 №190 (надалі-Правила 190) відсутні норми, які б зазначали, що величини обсягу пропуску стічних вод через очисні споруди та величини обсягу реалізації послуги з централізованого водовідведення повинні бути однаковими. При складанні річного плану ліцензованої діяльності на централізоване водопостачання та водовідведення на 2025 рік планові обсяги розраховані на підставі фактичних даних базового періоду. Це є показники лічильників КП "Господар" за попередній період, якими здійснюється облік обсягу стічних вод, що утворилися внаслідок господарсько-побутової та виробничої діяльності. При цьому, обсяг реалізації послуг з централізованого водовідведення запланований на підставі обсягів спожитих послуг водовідведення споживачами, за які КП "Господар" виставлено відповідні рахунки на підставі договірних відносин, з урахуванням показників їх лічильників води або споживання за встановленою нормою за 2023 рік. З цього можна зробити висновок, що вищенаведені величини не є тотожними та не повинні дорівнювати одна одній і відповідно не має бути середніми показниками. Чинне законодавство не містить відповідних норм.

Підсумовуючи зазначене вище, третя особа вважає, що річний план надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення Комунального підприємства "Господар" Варвинської селищної ради Чернігівської області на 12 місяців з 01.01.2025 року складений відповідно до чинного законодавства України та не суперечить вимогам нормативно - правових актів. Планування діяльності підприємства ґрунтується на сукупних даних по всіх споживачах та на нормативно правових актах. Індивідуальні незгоди не є підставою для перегляду річного плану.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, дослідивши докази, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Комунальне підприємство "Господар" листом від 05.08.2024 №336 звернулося до Виконавчого комітету Варвинської селищної ради про погодження річного плану надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення на 12 місяців з 01.01.2025 (а.с.87 т. 1).

Розпорядженням від 14.08.2024 № 149, визначено скликати позачергове засідання виконавчого комітету Варвинської селищної ради 29.08.2024 о 10-00 та внести на розгляд виконавчого комітету Варвинської селищної ради, зокрема, питання про погодження річного плану (а.с.86 т. 1).

Відповідно до Протоколу № 12 засідання виконавчого комітету Варвинської селищної ради 29.08.2024 (а.с.10-11 т.1) на розгляд комітету було винесено, окрім іншого, питання №1 "Про погодження річного плану", по якому виконавчий комітет одноголосно вирішив погодити річний план КП "Господар".

Рішенням Виконавчого комітету Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області від 29.08.2024 № 119 погоджено Річний план надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення Комунального підприємства "Господар" Варвинської селищної ради Чернігівської області на 12 місяців з 01 січня 2025 року.(а.с. 8-9 т.1).

Вважаючи вказане рішення протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає про таке.

Відповідно до частини 3 статті 140 Конституції України місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо так і через органи місцевого самоврядування.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України ( частина 2 статті 19 Конституції України).

За приписами статей 19, 140, 143, 144, 146 Конституції України гарантоване державою місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи і передбачає правову, організаційну та матеріально-фінансову самостійність, яка має певні конституційно-правові межі. Органи місцевого самоврядування, здійснюючи владу і самостійно вирішуючи питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції, та приймаючи рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Дотриманням вимог Конституції та Законів України є обов`язком для кожного, і в тому числі для органів місцевого самоврядування.

З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити, що у демократичній, правовій державі, якою Україну проголошено Конституцією України, загальновизнаними типами правового регулювання є два основоположні, базові принципи: загально-дозвільний та спеціально-дозвільний (чи дозвільний). При цьому, якщо перший принцип зумовлює зміст і спрямованість поведінки людини та всіх інститутів громадянського суспільства, яким гарантується можливість діяти будь-яким чином та у будь-який спосіб, не порушуючи індивідуальну свободу, права інших людей чи законодавчо встановлені заборони, то другий принцип, поширюючи свій нормативний вплив на органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки. Адже вони зобов`язані діяти лише таким чином та у такий спосіб, як це прямо передбачено конституційно-правовими нормами і лише в межах закріпленої за ними компетенції.

Згідно зі ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених Законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Частиною 3 статті 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 № 280/97-ВР (далі Закон № 280/97-ВР) визначено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Згідно з підпунктом 2 пункту "а" статті 28 Закону № 280/97-ВР в галузі бюджету, фінансів і цін до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать (а) до власних (самоврядних) повноважень встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на теплову енергію (у тому числі її виробництво, транспортування та постачання), тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення, на інші комунальні послуги (крім тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, тарифів на комунальні послуги, які встановлюються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг), побутові, транспортні та інші послуги.

Відповідно до підпункту 5 пункту "а" статті 30 Закону № 280/97-ВР в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв`язку до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: а) власні (самоврядні) повноваження: забезпечення соціально-культурних закладів, які належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, а також населення паливом, електроенергією, газом та іншими енергоносіями; вирішення питань водопостачання, відведення та очищення стічних вод; здійснення контролю за якістю питної води.

За приписами пункту 2 частина 3 статті 4 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09.11.2017 № 2189-VІІІ (далі - Закон № 2189-VІІІ) до повноважень органів місцевого самоврядування належить, зокрема, встановлення цін/тарифів на комунальні послуги відповідно до закону.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 12 вересня 2018 року № 239 затверджено Порядок розгляду органами місцевого самоврядування розрахунків тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, а також розрахунків тарифів на комунальні послуги, поданих для їх встановлення (далі Порядок № 239).

Цей Порядок, серед іншого, визначає процедуру розгляду органами місцевого самоврядування розрахунків тарифів централізованого водопостачання та водовідведення (ліцензована діяльність) і в установленому законодавством порядку отримали відповідні ліцензії Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, та суб`єктами господарювання незалежно від форм власності, що надають (або мають намір надавати) комунальні послуги, визначені статтею 5 Закону України Про житлово-комунальні послуги (крім послуг із постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії), для подальшого встановлення тарифів відповідно до повноважень, наданих Законами України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про теплопостачання", "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", "Про житлово-комунальні послуги".

Згідно з пунктом 5 розділу І Порядку № 239 розрахунки тарифів здійснюються суб`єктами господарювання відповідно до вимог Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2011 року № 869, та Порядку формування тарифів на послуги з вивезення побутових відходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2006 №1010.

За приписами підпункту 4 пункту 7 розділу IІ Порядку №239 у разі встановлення тарифів у сфері централізованого водопостачання та централізованого водовідведення заявником окрім іншого надається: річний план надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення (примірну форму наведено у додатку 28).

Аналіз вищенаведених норм чинного законодавства дає підстави для висновку, що перевірка правильності здійснення суб`єктом господарювання розрахунків річного плану та дотримання ним вимог постанови Кабінету Міністрів України від 01 червня 2011 року № 869 "Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги" покладена на орган місцевого самоврядування, яким, зокрема, є відповідач.

Механізм формування тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення для суб`єктів природних монополій, які провадять або мають намір провадити господарську діяльність з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення визначає Порядок формування тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2011 року № 869 (далі Порядок №869).

Порядок застосовується під час установлення органами місцевого самоврядування (далі - уповноважені органи) тарифів на централізоване водопостачання та/або централізоване водовідведення для суб`єктів природних монополій, зазначених у пункті 1 цього Порядку, та поширюється на таких суб`єктів під час розрахунку зазначених тарифів (пункти 1 та 2 Порядку №869).

Формування тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення здійснюється з урахуванням витрат за кожним видом ліцензованої діяльності, облік яких ведеться ліцензіатом окремо (пункт 4 Порядку №869).

Пунктом 9 Порядку №869 визначено, що формування тарифів на централізоване водопостачання та/або централізоване водовідведення здійснюється ліцензіатами відповідно до річних планів господарської діяльності з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, економічно обґрунтованих планованих витрат, визначених на підставі державних та галузевих нормативів витрат ресурсів, у тому числі галузевих технологічних нормативів використання питної води на підприємствах водопровідно-каналізаційного господарства з урахуванням основних особливостей технологічних процесів відповідного виробництва, техніко-економічних розрахунків, кошторисів з урахуванням ставок податків, зборів, обов`язкових платежів, цін на матеріальні ресурси та послуги у планованому періоді.

Ціни/тарифи на матеріальні ресурси та послуги з підкачування води іншими суб`єктами господарювання можуть бути прийняті під час розрахунку тарифів з урахуванням прогнозу індексів цін виробників промислової продукції на планований період.

Згідно з пп.1, пп. 9 п.3 Порядку №869 базовий період - календарний рік, який передує планованому періоду; планований період - період тривалістю 12 місяців, на який розраховуються та встановлюються тарифи (з 1 січня до 31 грудня, а для ліцензіатів, що вперше встановлюють тарифи, - інший період, узгоджений з уповноваженими органами, тривалістю 12 місяців).

На підставі пункту 11 Порядку №869 розрахунки тарифів на централізоване водопостачання та/або централізоване водовідведення проводяться шляхом ділення суми річних планованих витрат повної собівартості та річного планованого прибутку на планований річний обсяг централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення, визначений річними планами згідно з пунктом 10 цього Порядку.

З огляду на це суд вважає за необхідне окремо зазначити, що визначена річними планами величина планового річного обсягу централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення є тією розрахунковою величиною, що при розрахунку тарифу використовується як дільник (число, на яке ділять) для сум річних планованих витрат повної собівартості та річного планованого прибутку, що є діленим (число, яке ділять).

Отже визначені річними планами числові значення планового річного обсягу централізованого водопостачання та водовідведення є таким, що суттєво впливає на розрахунок розміру тарифу, що є часткою (результат ділення) при розрахунку.

Суд вважає за необхідне звернути увагу, що за приписами пунктів 1 та 2 частини першої статті 4 КАС України передбачено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Публічно-правовий спір - це спір, у якому, зокрема, хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

У статті 4 КАС України визначено терміни "нормативно-правовий акт" та "індивідуальний акт":

нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування;

індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Офіційне тлумачення положенням частин першої, десятої статті 59 Закону №280/97-ВР дано у Рішенні Конституційного Суду України від 16.04.2009 № 7-рп/2009.

Ухвалюючи рішення від 19.04.2009 у справі № 1-9/2009 про скасування актів органів місцевого самоврядування Конституційний Суд України, серед іншого, дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб`єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію.

Отже, до нормативно-правових актів відносяться прийняті уповноваженими органами акти, які встановлюють, змінюють норми права, носять загальний чи локальний характер, розраховані на невизначене коло осіб та застосовуються неодноразово.

Предметом спору у справі, є рішення Виконавчого комітету Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області від 29 серпня 2024 року № 119 "Про погодження річного плану", яким відповідач погодив Комунальному підприємству "Господар" Річний план надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення Комунального підприємства "Господар" Варвинської селищної ради Чернігівської області на 12 місяців з 01.01.2025 року, зокрема, обсяги підйому води (рядок 1), обсяг реалізації послуг централізованого водопостачання (рядок 8), обсяг пропуску стічних вод через очисні споруди (рядок 9) та обсяг реалізації послуг з централізованого водовідведення (рядок 10).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що рішення Виконавчого комітету Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області від 29 серпня 2024 року № 119 "Про погодження річного плану" не є нормативно-правовим актом, оскільки не відповідає ознакам нормативно-правового акту.

Так, оскаржуване рішення, хоча і погоджує числові значення планового річного обсягу централізованого водопостачання та водовідведення, що суттєво впливають на розрахунок розміру тарифу, але стосується конкретного суб`єкта господарювання Комунального підприємства "Господар", тому не встановлює та не змінює норми права.

Натомість, вказане у жодному разі не свідчить про зміну правил, порядку, повноважень і обов`язку органу місцевого самоврядування ухвалювати рішення, зокрема, з питання погодження річного плану, з дотриманням вимог законодавства.

Як слідує з приписів п.10 Порядку №869 річні плани господарської діяльності з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення складаються окремо за видами такої діяльності (водопостачання, водовідведення) на підставі фактичних за останні п`ять років та прогнозованих обсягів централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення з урахуванням укладених із споживачами договорів та інших техніко-економічних факторів, зокрема:

зміни обсягів централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення в результаті економічного розвитку населеного пункту;

здійснення заходів щодо зменшення обсягу витрат на технологічні потреби у питній воді та її втрат у процесі виробництва і транспортування, оснащення приладами обліку використання водних ресурсів, виробництва та реалізації питної води, підвищення вимог щодо якості послуг з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення;

удосконалення технологічних процесів підйому та/або подачі води, транспортування і очищення води і стічних вод у результаті автоматизації та механізації виробництва, заміни мереж і обладнання, застосування енергозберігаючих технологій;

підвищення рівня організації виробництва та поліпшення умов праці у зв`язку з удосконаленням операційно-виробничого планування, систем управління, поліпшенням матеріально-технічного забезпечення господарської діяльності та вимог щодо економії паливно-енергетичних ресурсів.

Загальний обсяг втрат та витрат питної води, що враховується під час складання річного плану, не повинен перевищувати нормативних показників, установлених законодавством.

Річні плани господарської діяльності з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення погоджуються уповноваженим органом в установленому законодавством порядку.

У судовому засіданні представником третьої особи були надані пояснення, що при розрахунку показників річного плану були взяті фактичні обсяги централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення за показниками лічильників за останні 5 років, без даних за 2024 рік, оскільки в серпні 2024 такі показники не сформовані, прогнозованих обсягів централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення, які були розраховані виходячи з укладених із споживачами договорів та інших техніко-економічних факторів.

Пунктом 2 Наказу Міністерства екології та природних ресурсів України 23.03.2016 № 110 "Про затвердження Порядок внесення відомостей про об`єм видобутих підземних вод водокористувачами до автоматизованої системи обліку видобутих підземних вод" (набрання чинності 26.04.2016) встановлено, що водокористувачі, які отримали спеціальний дозвіл на користування надрами та/або дозвіл на спеціальне водокористування до набрання чинності цим наказом, повинні здійснити підключення до автоматизованої системи обліку видобутих підземних вод у тримісячний строк з дня набрання чинності цим наказом.

КП "Господар" має дозвіл на спеціальне водокористування від 24.01.2024 № 4/ЧГ/49д-24, отже зобов`язано здійснити підключення до автоматизованої системи обліку видобутих підземних вод (а.с.157-163 т.1).

Щодо підключення КП "Господар" до автоматизованої системи обліку видобутку підземних вод, то листом від 31.03.2025 №2488/05-1/2-25 Державна служба геології та надр України повідомила, що станом на 31.03.2025 вказана система не створена (а.с.141 т.1).

Отже суд відхиляє доводи позивача, що обсяги підйому вод розраховуються за даними автоматизованої системи обліку видобутку підземних вод.

Під час судового розгляду позивач неодноразово вказував, що незважаючи на численні звернення, відповідач не пояснив розбіжність між обсягом пропуску стічних вод (118,09 тис. куб.м - рядок 9) та обсягом реалізації послуг з централізованого водовідведення (70,47 тис. куб.м -рядок 10) і ця різниця нічим не підтверджена.

Суд звертає увагу, що вказані показники річного плану розраховуються у залежності від фактичних обсягів централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення за показниками лічильників за останні 5 років, прогнозованих обсягів централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення, які були розраховані виходячи з укладених із споживачами договорів та інших техніко-економічних факторів.

Отже доводи позивача, що показники річного плану, зокрема обсяги реалізації послуг з централізованого водовідведення та централізованого водопостачання необхідно розраховувати, як середньоарифметичне значення фактичних обсягів централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення за показниками лічильників за останні 5 років без врахування інших показників передбачений пунктом 10 Порядку №869 є безпідставними.

Суд зазначає, що рядок 9 Річного плану на плановий період 2025 року розраховано на підставі фактичних даних показників лічильників КП "Господар" за попередній період, якими здійснюється облік обсягу стічних вод, що утворилися внаслідок господарсько-побутової та виробничої діяльності та внаслідок атмосферних опадів. При цьому, обсяг реалізації послуг з централізованого водовідведення (рядок 10 Річного плану) не може дорівнювати величині, визначеній у рядку 9, оскільки така величина запланована на підставі обсягів спожитих послуг водовідведення споживачами, за які КП "Господар" виставляються відповідні рахунки на підставі договірних відносин, з урахуванням показників їх лічильників води або споживання за встановленою нормою.

Відтак, суд дійшов висновку, що вищенаведені величини не є тотожними та не повинні дорівнювати одна одній, оскільки чинне законодавство не містить відповідних норм.

Вказане питання щодо розбіжності між обсягом пропуску стічних вод та обсягом реалізації послуг з централізованого водовідведення також було зазначене у зауваженнях від 28.08.2024, які позивач надіслав до Варвинської селищної ради.

Судом із дослідженого аудіозапису засідання виконавчого комітету Варвинської селищної ради встановлено, що на засіданні також було обговорено вказане питання, в обговорені також брав участь і позивач, та за результатом обговорення прийнято рішення про погодження річного плану.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що за Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Згідно з позицією Верховного Суду, яка сформована, зокрема, у постановах від 13.02.2018, 03.04.2018, 12.04.2018, 21.06.2018, 14.08.2018, 17.10.2019, 12.08.2020, 30.03.2021, 27.09.2021, 22.09.2022, (справи №№ 361/7567/15-а, 569/16681/16-а, 826/8803/15, 274/1717/17, 820/5134/17, 826/521/16, 826/9181/16, 400/1825/20, 380/8727/20, 380/12913/21, відповідно) дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними); відповідно до завдань адміністративного судочинства, визначених статтею 2 КАС України, адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями визначеними статтею; завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади; принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно - дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право, тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності; перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі адміністративного судочинства; адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесенні до компетенції цього органу.

Водночас повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов, відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку. Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

Під час розгляду справи, розглянувши подані документи і матеріали, дослідивши докази, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено, що суб`єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття рішення за наслідками розгляду наданого КП "Господар" річного плану, судом не встановлено невідповідність рішення виконавчого комітету чинному законодавству.

Стосовно обставин цієї справи, суд вважає, що завдання, покладені на виконавчий комітет Варвинської селищної ради, зокрема щодо прийняття рішень за наслідками розгляду питання про погодження річного плану є їх компетенцією (дискреційними повноваженнями), тобто втручання в таку діяльність є формою втручання в дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень та виходить за межі завдань адміністративного судочинства, а тому незгода позивача з прийнятим рішенням у зв`язку з тим, що йому не були надані пояснення та або незгода з тими поясненнями, що він отримав, щодо розбіжності між обсяг пропуску стічних вод (118,09 тис. куб.м - рядок 9) та обсяг реалізації послуг з централізованого водовідведення (70,47 тис. куб.м -рядок 10), які були обговорені під час засідання виконавчого комітету, не враховуються судом.

Щодо доводів позивача про відсутність пояснювальної записки до проєкту рішення "Про погодження річного плану", як це передбачено пунктом 4.2.10 Регламенту виконавчого комітету Варвинської селищної ради, затвердженого рішенням виконавчого комітету Варвинської селищної ради від 11.02.2021 № 12 (а.с. 209-215 т.1), то суд зазначає, що за приписами пунктом 4.2.10 Регламенту у разі потреби автор проєкту рішення готує пояснювальну записку до проєкту рішення, яка повинна містити необхідні обґрунтування і прогнози реалізації рішення. До пояснювальної записки можуть додаватися необхідні розрахунки, інформаційно-довідкові матеріали. Загальний обсяг пояснювальної записки, як правило, не повинен перевищувати одного аркуша. Подання пояснювальної записки до проектів нормативних та регуляторних актів є обов`язковим.

У цій справі суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення не є нормативним актом, отже подання пояснювальної записки є необов`язковим.

Також суд вважає слушними є доводи відповідача, що КП "Господар" є підконтрольним підприємством і виконавчий комітет обізнаний про стан справ підприємства, а тому не позбавлений права прийняти рішення без надання пояснювальної записки.

Окрім того, суд звертає увагу, що регламентом не передбачено скасування рішення, у разі відсутності пояснювальної записки. Отже саме по собі ненадання пояснювальної записки до проєкту рішення не може бути підставою для скасування такого рішення, оскільки судом не встановлено невідповідність рішення вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав оскаржуване рішення.

Також суд звертає увагу, що відповідно до Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого постановою КМУ від 02.09.2015 №667, Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який реалізує державну політику, в тому числі у сфері дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін: здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням вимог формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; здійснює державний нагляд (контроль) за достовірністю інформації, зазначеної у документах про формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; надає у випадках, передбачених законодавством, висновки щодо економічного обґрунтування витрат під час формування цін (тарифів) на товари, роботи і послуги, щодо яких запроваджено державне регулювання цін (тарифів); надає органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, суб`єктам господарювання обов`язкові до виконання приписи про усунення порушень вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

Відповідно до пункту 1 Постанови КМУ "Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану" від 13.03.2022 року №303 (далі Постанова №303) припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 "Про введення воєнного стану в Україні".

Водночас, згідно з пунктом 4-1 Постанови №303 (в редакції Постанов № 261 від 08.03.2024) протягом періоду воєнного стану за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, позапланові заходи державного нагляду (контролю) за дотриманням суб`єктами господарювання вимог законодавства щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, захисту прав споживачів та метрологічного нагляду у сфері надання житлово-комунальних послуг здійснюються за рішенням Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Відповідно до абзацу 5 частини 1 статті 6 Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" підставою для здійснення позапланових заходів є: звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

Отже, позивач не позбавлений права оскаржити до суду рішення органу місцевого самоврядування про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення, або звернутись до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів із зверненням щодо перевірки дотримання суб`єктами господарювання вимог законодавства щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, захисту прав споживачів та метрологічного нагляду у сфері надання житлово-комунальних послуг.

Згідно з частиною 1 статті 73, статтями 75, 76 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

За частинами 1, 7 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78цього Кодексу. Докази суду надають учасники справи.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (частина 1 статті 9 КАС України).

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч.1 ст. 90 КАС України).

За наслідками розгляду цієї справи, судом встановлено дотримання органом місцевого самоврядування вимог чинного законодавства, щодо порядку розгляду річного плану. Твердження позивача щодо можливого завищення тарифів на послуги централізованого водопостачання та централізованого водовідведення на 2025 рік не є предметом розгляду у цій справі, оскільки, позивач у цій справі не оскаржує рішення про встановлення тарифів.

Отже, відповідачем доведена правомірність оскаржуваного рішення, відповідно відсутні підстави для визнання незаконними та нечинними рішення Виконавчого комітету Варвинської селищної ради від 29.08.2024 № 119 "Про погодження річного плану", отже відсутні підстави для задоволення позову.

За приписами статті 139 КАС України, у зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Комунальне підприємство «Господар» Варвинської селищної ради Чернігівської області, про визнання протиправним та нечинним рішення відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Виконавчий комітет Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області (вул. Шевченка, 38, с-ще Варва, Прилуцький р-н, Чернігівська обл., 17600, код ЄДРПОУ 41510040).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Комунальне підприємство "Господар" Варвинської селищної ради Чернігівської області (вул. Шевченка, 18, с-ще Варва, Прилуцький р-н, Чернігівська обл., 17600, код ЄДРПОУ 35074998).

Повний текст рішення складено 10.07.2025.

Суддя Олена ЛУКАШОВА