Ухвала від 10.07.2025 по справі 320/11604/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/11604/23

УХВАЛА

10 липня 2025 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: судді-доповідача Парінова А.Б., суддів: Беспалова О.О., Грибан І.О., перевіривши матеріали апеляційної скарги та клопотання Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 травня 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТИЦІЙНА БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "АРТЕМ" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві , Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 19 травня 2025 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач - Головне управління ДПС у м. Києві звернуось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2025 року апеляційну скаргу було залишено без руху, оскільки до неї не додано документ про сплату судового збору. Судом надано строк для усунення недоліків - десять днів з моменту отримання копії зазначеної ухвали, яку було отримано відповідачем в електронному кабінеті 25 червня 2025 року о 18:25, тобто у розумінні ч. 6 ст. 251 КАС України 26 червня 2025 року.

Апелянтом до суду направлено клопотання про відстрочення сплати судового збору. Зазначене клопотання обґрунтоване неналежністю органів ДПС України до розпорядників бюджетних коштів та тривалою процедурою сплати судового збору.

Надаючи оцінку заявленому клопотанню, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Водночас, згідно ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Порядок відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регламентовано статтею 8 Закону України «Про судовий збір», приписи якої не містять підстав та умов для звільнення суб`єктів владних повноважень від сплати судового збору, зменшення його розміру, відстрочення або розстрочення. Будь-яких змін щодо порядку сплати судового збору суб`єктом владних повноважень у зв`язку із введенням воєнного стану в України до Закону України «Про судовий збір» та/або КАС України не внесено.

Посилання апелянта на с тривалість процедури сплати судового збору в якості підстави для відстрочення сплати судового збору є безпідставним з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів поданого клопотання, апелянтом не надано доказів того, що станом на момент завершення розгляду справи його майновий/фінансовий стан зміниться і належна до сплати сума судового збору буде сплачена. При цьому доводи апелянта в частині направлення подання до Державної казначейської служби відхиляються судом, оскільки доказів на підтвердження відповідних дій апелянтом суду не надано.

Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14.05.1981 № R (81) 7: «В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати» (підпункт 12 пункту D).

Колегія суддів звертає увагу, що сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.

Разом з тим, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

При цьому жодних доказів вчинення дій, спрямованих на забезпечення сплати судового збору на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, апелянтом не надано. У свою чергу, будь-яких змін щодо порядку сплати судового збору суб`єктом владних повноважень до Закону України «Про судовий збір» не внесено.

Колегія суддів звертає увагу, що тривала процедура сплати коштів або їх відсутність не може вважатися поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, адже не є об`єктивною та непереборною причиною пропуску процесуального строку.

Відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Суб`єкт владних повноважень, який діє від імені держави, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.01.2021 у справі № 500/2544/19.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення заявленого клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Таким чином, зважаючи на викладене, станом на час прийняття ухвали про повернення апеляційної скарги недоліки в частині необхідності надання документу про сплату судового збору усунуті не були.

Пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України передбачено, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Відповідно до ч. 5 ст. 298 КАС України питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає поверненню, у зв`язку з невиконанням вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху.

Керуючись ст. ст. 121, 169, 248, 298, 321, 325 КАС України, суд,

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Головного управління ДПС у м. Києві про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 травня 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТИЦІЙНА БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "АРТЕМ" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві , Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії - повернути особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст. ст. 328-331 КАС України.

Головуючий суддя А.Б. Парінов

Судді: О.О. Беспалов

І.О. Грибан