Постанова від 01.07.2025 по справі 120/15958/24

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/15958/24

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Альчук М.П.

Суддя-доповідач - Полотнянко Ю.П.

01 липня 2025 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Полотнянка Ю.П.

суддів: Драчук Т. О. Смілянця Е. С. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Біла О.О.,

представника позивача: Бєлкіна Л.М.,

представника відповідача: Усенко І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕКСПРЕС ФІНАНС" на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 06 березня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕКСПРЕС ФІНАНС" до Національного банку України про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова "ЕКСПРЕС ФІІНАНС" звернулося до суду з адміністративним позовом до Національного банку України, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Національного банку України № 21/526-рк від 27.05.2024 " Про застосування до Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова "ЕКСПРЕС ФІІНАНС" заходу впливу у вигляді анулювання ліцензії на діяльність фінансової компанії".

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 06.03.2025 у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції, з огляду на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити у повному обсязі.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення осіб, що з`явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила таке.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, ТОВ "Фінансова компанія "ЕКСПРЕС ФІНАНС" внесено до Державного реєстру фінансових установ з 27.01.2020 року.

Національним банком з метою забезпечення безпеки та фінансової стабільності фінансової системи і запобігання кризовим явищам у період запровадження воєнного стану було прийнято постанову № 177 "Про особливості застосування процедур реєстрації та ліцензування учасників ринку небанківських фінансових послуг у період дії воєнного стану та внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 06 березня 2022 року № 39" від 12.08.2022 року, вимоги якої є обов`язковими для всіх учасників ринку.

15.08.2022 року Національний банк на сторінці офіційного Інтернет-представництва повідомив всі небанківські фінансові установи про те, що їм відповідно до п. 1 постанов № 177 необхідно подати документи щодо відповідності фінансового та майнового стану їхніх власників істотної участі протягом 90 календарних днів із дня набрання чинності цією постановою

03.12.2022 року згідно з постановою правління Національного банку України "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України" від 01.12.2022 № 237 03.12.2022 року згідно з постановою правління Національного банку України "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України" від 01.12.2022 № 237 внесено зміни до п. 1 постанови № 177 та доповнено цю постанову новим пунктом, відповідно до якого страховики подають інформацію, визначену в п. 1 цієї постанови до 31.03.2023 року. внесено зміни до п. 1 постанови № 177 та доповнено цю постанову новим пунктом, відповідно до якого страховики подають інформацію, визначену в п. 1 цієї постанови до 31.03.2023 року.

Позивач листом від 30.03.2023 року № 30032023/1 подав до Національного банку України запевнення у довільній формі про відповідність прямих та кінцевих власників істотної участі в небанківській фінансовій установі вимогам щодо фінансового/майнового стану, установленим Постановою № 177.

Водночас, у встановлений Постановою №177 строк законодавчо затверджений перелік документів ТОВ "Фінансова компанія "ЕКСПРЕС ФІНАНС" до Національного банку України наданий не був.

Так, листом Національний банк листом від 19.10.2023 року № 27-0008/77403 направив ТОВ "Фінансова компанія "ЕКСПРЕС ФІНАНС" вимогу щодо надання протягом п`ятнадцяти робочих днів Національному банку інформації та документів стосовно з`ясування обставин, які можуть свідчити про наявність/відсутність факту порушення об`єктом нагляду нормативно-правових актів у сфері небанківських фінансових послуг.

Позивач листом від 08.11.2023 року № 08112023/1 повідомило Національний банк, що оцінка фінансового стану власників істотної участі знаходиться в процесі підготовки, надавши до листа товариства копії відповідних договорів з аудиторською компанією.

У зв`язку із невиконання вимоги від 19.10.2023 року № 27-0008/77403 Національним банком складено довідку про порушення від 26.02.2024 року № В/27-0026/24096.

У подальшому Національний банк листом від 08.03.2024 року № 27-0026/18361 надіслав позивачеві запрошення для розгляду питання про застосування заходу впливу у зв`язку із порушенням вимог п. 43 глави 3 розділу ІІ Положення № 199.

Комітет з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг Національного банку України прийняв рішення від 18.03.2024 року № 21/229-рк "Про вимогу до ТОВ "Фінансова компанія "ЕКСПРЕС ФІНАНС" про вжиття заходів, спрямованих на усунення (виправлення) виявлених під час нагляду порушень та приведення діяльності товариства у відповідність з вимогами законодавства України", відповідно до якого позивачеві необхідно було у строк до 15.04.2024 року вжити заходів для усунення (виправлення) виявлених під час нагляду порушень, привести діяльність товариства у відповідність з вимогами законодавства України та не пізніше п`яти робочих днів після закінчення вищезазначеного строку подати до Національного банку звіт про усунення (виправлення) виявлених порушень та приведення діяльності товариства у відповідність з вимогами законодавства України, а також відповідні документи та/або інформацію на підтвердження.

Водночас, ТОВ "Фінансова компанія "ЕКСПРЕС ФІНАНС" листом від 19.04.2024 року №1904224/1 звернулось до Національного банку з клопотанням щодо продовження строку виконання вищенаведеного рішення на 30 днів у зв`язку із завантаженістю аудиторської компанії.

З огляду на невиконання ТОВ "Фінансова компанія "ЕКСПРЕС ФІНАНС" рішення №21/229-рк, відповідач направив товариству вимогу від 25.04.2024 року № 27-0026/32475 щодо надання інформації та документів стосовно з`ясування обставин, які можуть свідчити про наявність/відсутність факту порушення об`єктом нагляду нормативно-правових актів у сфері небанківських фінансових послуг у триденний строк.

У відповідь на вимогу Національного банку від 25.04.2024 ТОВ "Фінансова компанія "ЕКСПРЕС ФІНАНС" листом від 30.04.2024 року № 30042024/1 повідомило, що вчиняє дії на виконання рішення № 21/229-рк, але через обмежений людський ресурс та дефіцит часу у колег, які задіяні в аудиті, не змогли вчасно виконати дане рішення, а тому просить продовжити строк його виконання.

Національний банк листом від 21.05.2024 року № 27-0026/39245 надіслав ТОВ "Фінансова компанія "ЕКСПРЕС ФІНАНС" запрошення для розгляду питання застосування заходу впливу у зв`язку з невиконанням товариством рішення Комітету № 21/229-рк.

Надалі, у зв`язку із ненаданням позивачем відповідної інформації (документів) комітет з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг Національного банку України прийняв рішення № 21/526-рк, яким ТОВ "Фінансова компанія "ЕКСПРЕС ФІНАНС" анульовано ліцензію на діяльність фінансової компанії, а саме на надання послуг з факторингу та фінансового лізингу.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.

За наслідком з`ясування обставин справи, судом першої інстанції зроблено висновок про відмову в задоволенні позову, так як Національним банком України доведено правомірність оскаржуваного рішення, з чим погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 Закону України від 20.05.1999 року №679-XIV "Про Національний банк України" (далі- Закон № 679-XIV) Національний банк України є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України, цим Законом та іншими законами України.

Відповідно до п. 8-1 ч. 1 ст. 7 та ч. 2 ст.55-1 Закону №679-XIV Національний банк України здійснює державне регулювання та нагляд на індивідуальній та консолідованій основі на ринках небанківських фінансових послуг за діяльністю небанківських фінансових установ, інших осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, та осіб, які надають супровідні послуги, в межах, визначених Законом України "Про фінансові послуги та фінансові компанії" та іншими законами України.

Законом України від 14.12.2021 року №1953-IX "Про фінансові послуги та фінансові компанії" (далі - Закон № 1953-IX) встановлює загальні засади функціонування ринку фінансових послуг, діяльності надавачів фінансових та/або супровідних послуг, державного регулювання та нагляду за такою діяльністю, а також захисту прав клієнтів та визначає правовий статус фінансових компаній та ломбардів, організаційно-правові засади їх створення, діяльності, реорганізації та припинення діяльності з надання фінансових послуг, а також повноваження Регулятора щодо державного регулювання та нагляду за такими установами.

Пунктом 65 частини 1 статті 1 Закону №1953-IX визначено, що фінансова установа - юридична особа, метою створення якої є здійснення діяльності з надання фінансових послуг, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг на підставі відповідної ліцензії, виданої Регулятором. Не є фінансовими установами надавачі супровідних послуг, які одночасно не надають також фінансові послуги, а також інші особи, які отримали ліцензію на здійснення діяльності з надання фінансових послуг без набуття статусу фінансової установи.

Метою державного регулювання та нагляду за діяльністю з надання фінансових та супровідних послуг є забезпечення захисту законних інтересів клієнтів, сталого розвитку і стабільності фінансового ринку, а також створення сприятливих умов для розвитку економіки України і належного конкурентного середовища на фінансовому ринку (ч. 1 ст. 21 Закону №1953-IX).

Частиною 2 статті 21 Закону №1953-IX передбачено, що основними завданнями, які виконує Регулятор для досягнення мети, визначеної частиною першою цієї статті, є: 1) формування та реалізація єдиної та ефективної державної політики щодо державного регулювання та нагляду на ринку фінансових послуг; 2) захист прав та законних інтересів учасників ринку фінансових послуг; 3) забезпечення ефективності та цілісності ринку фінансових послуг, створення сприятливих умов для його розвитку та функціонування; 4) створення умов для ефективної мобілізації і розміщення фінансових ресурсів учасниками ринку фінансових послуг; 5) створення належного конкурентного середовища на ринку фінансових послуг та запобігання монополізації; 6) сприяння створенню рівних можливостей для доступу до ринку фінансових послуг; 7) недопущення конфлікту інтересів у діяльності надавачів фінансових та супровідних послуг та/або врегулювання конфлікту інтересів; 8) забезпечення фінансової стабільності та недопущення накопичення системного ризику у фінансовій системі; 9) додержання учасниками ринку фінансових послуг вимог законодавства України; 10) контроль за прозорістю та відкритістю функціонування ринку фінансових послуг; 11) сприяння інтеграції в європейський та міжнародний ринки фінансових послуг; 12) сприяння просвітницькій роботі з метою забезпечення обізнаності споживачів, отримання ними навичок, знань та впевненості щодо розуміння ризиків, відповідальності та можливостей, пов`язаних із отриманням фінансових послуг; 13) забезпечення відкритих та прозорих відносин з учасниками ринку фінансових послуг у межах законодавства України, у тому числі своєчасного взаємного обміну необхідною інформацією.

Суд зауважує, що згідно частини 3 стаття 21 Закону № 1953-IX Регулятор при здійсненні державного регулювання та нагляду за діяльністю з надання фінансових та супровідних послуг керується принципами:

1) законності, який передбачає, що державне регулювання та нагляд за діяльністю з надання фінансових та супровідних послуг здійснюється Регулятором відповідно до законодавства України;

2) співмірності (пропорційності), який передбачає, що державне регулювання та нагляд за діяльністю з надання фінансових та супровідних послуг мають здійснюватися пропорційно, виходячи з мети державного регулювання та нагляду і необхідності забезпечення розумного балансу між приватними та публічними інтересами, з урахуванням ризик-орієнтованого підходу, а також обставин та умов конкретної ситуації (включаючи розмір надавача фінансових або супровідних послуг, види здійснюваної ним діяльності та притаманні їй ризики, фінансовий стан такого надавача фінансових або супровідних послуг і власників істотної участі в ньому);

3) гарантування прав і законних інтересів учасників ринку фінансових послуг (зокрема прав споживачів);

4) відкритості та прозорості процесу нагляду;

5) оцінювання Регулятором правочинів, операцій, обставин та подій з урахуванням їх економічного та фактичного змісту;

6) об`єктивності та неупередженості здійснення нагляду, у тому числі інспектування, у порядку, визначеному законом та нормативно-правовими актами Регулятора;

7) плановості, пропорційності і системності нагляду, його орієнтованості на запобігання правопорушенням на ринку фінансових послуг.

Відповідно до частини 4 частини 3 стаття 21 Закону №1953-IX державне регулювання та нагляд за діяльністю з надання фінансових та супровідних послуг здійснюються Регулятором, зокрема шляхом нормативно-правового регулювання діяльності з надання фінансових та супровідних послуг та нагляду за такою діяльністю; здійснення пруденційного нагляду та нагляду за ринковою поведінкою учасників ринку фінансових послуг; застосування коригувальних заходів, заходів раннього втручання та заходів впливу; нагляду за додержанням надавачами фінансових послуг, а також посередниками та колекторськими компаніями законодавства про захист прав споживачів фінансових послуг, включаючи додержання вимог щодо взаємодії із споживачами при врегулюванні простроченої заборгованості (вимог щодо етичної поведінки).

Частиною 1 статті 48 Закону №1953-IX передбачено, що Регулятор має право застосовувати до фінансової компанії, ломбарду коригувальні заходи або заходи впливу.

Відповідно до частини 3 статті 48 Закону №1953-IX Регулятор адекватно вчиненому порушенню та/або рівню загрози, у разі порушення фінансовими компаніями, ломбардами, їх посадовими особами, керівниками, власниками істотної участі вимог цього Закону та/або інших законів та/або нормативно-правових актів, вимог, рішень та/або розпоряджень Регулятора; та/або здійснення ризикової діяльності, яка загрожує інтересам клієнтів чи кредиторів фінансової компанії, ломбарду та/або застосування іноземними державами або міждержавними об`єднаннями, або міжнародними організаціями санкцій до фінансової компанії, ломбарду чи власника істотної участі у них, що становлять загрозу інтересам клієнтів та кредиторів фінансової компанії, ломбарду та/або стабільності фінансової системи, застосовує один чи декілька заходів впливу, до яких належать:

1) вимога до фінансової компанії, ломбарду, їх керівників про вжиття заходів, спрямованих на усунення (виправлення) виявлених під час нагляду порушень та приведення діяльності фінансової компанії, ломбарду у відповідність з вимогами законодавства;

2) письмове застереження про вчинення порушення фінансовою компанією, ломбардом чи виявлення недоліків у діяльності фінансової компанії, ломбарду або їх посадових осіб, керівників, власників істотної участі;

3) скликання засідання органів управління фінансової компанії, ломбарду;

4) встановлення для фінансової компанії, ломбарду додаткових пруденційних вимог;

5) обмеження, зупинення чи припинення окремих видів фінансових, супровідних або інших послуг чи операцій, що надаються або здійснюються фінансовою компанією, ломбардом та/або їх відокремленими підрозділами, або обмеження кола осіб, яким можуть надаватися такі послуги чи операції;

6) зупинення виплати дивідендів чи розподілу капіталу в будь-якій іншій формі фінансовій компанії, ломбарду, до діяльності яких застосовуються пруденційні вимоги або у випадку тимчасової заборони права голосу відповідно до частини одинадцятої цієї статті;

7) накладення штрафів;

8) накладення штрафів відповідно до статті 28 цього Закону;

9) тимчасова, до усунення порушення, заборона використання власником істотної участі у фінансовій компанії, ломбарді права голосу (тимчасова заборона права голосу);

10) тимчасове, до усунення порушення, відсторонення посадової особи фінансової компанії, ломбарду від посади;

11) вимога припинення повноважень керівника фінансової компанії, ломбарду;

12) обмеження, припинення реклами фінансових послуг;

13) відкликання ліцензії фінансової компанії, ломбарду.

Пунктом 47 частини 1 цієї статті визначено, що регулятором є Національний банк України або Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку згідно з розподілом повноважень, визначеним цим Законом.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 22 Закону № 1953-IX регламентовано, що державне регулювання та нагляд за діяльністю з надання фінансових послуг здійснює Національний банк України щодо діяльності з надання фінансових послуг щодо страхування, надання коштів та банківських металів у кредит, залучення коштів та банківських металів, що підлягають поверненню, фінансового лізингу, факторингу, надання гарантій, торгівля валютними цінностями, фінансових платіжні послуг та супровідних до них послуг.

Проаналізувавши наведені норми законодавства, суд зауважує, що до повноважень Національного банку України щодо розробки і затвердження нормативно-правових актів, які є обов`язковими до виконання учасниками ринків фінансових послуг, контролю за їх виконанням, здійснення нагляду (контролю) за додержанням небанківськими фінансовими установами умов провадження діяльності з надання фінансових послуг та застосовування заходів впливу визначені на законодавчому рівні.

Пунктом 6 Положення про авторизацію надавачів фінансових послуг та умови здійснення ними діяльності з надання фінансових послуг, затвердженого постановою Правління Національного банку від 29.12.2023 року №199 (далі - Положення №199) визначено порядок та процедури авторизації діяльності осіб, які мають намір здійснювати/право здійснювати діяльність з надання фінансових послуг, та умови здійснення ними діяльності з надання фінансових послуг, включаючи, зокрема вимоги, обов`язкові для виконання надавачами фінансових послуг, державне регулювання і нагляд за якими здійснює Національний банк, під час здійснення ними діяльності з надання фінансових послуг.

Відповідно до підпункту 13 пункту 41 Положення №199 юридична особа, яка має намір здійснювати / здійснює діяльність, зазначену в пункті 36 глави 3 розділу II цього Положення, на день звернення для отримання ліцензії / протягом усього строку дії ліцензії / на день звернення для зміни обсягу ліцензії повинна відповідати, зокрема вимозі щодо того, що фінансовий / майновий стан учасників, які здійснили внески до статутного (складеного) капіталу заявника, незалежно від їх розміру, та всіх власників істотної участі в заявнику / небанківській фінансовій установі відповідають вимогам законів України, цього Положення, інших нормативно-правових актів Національного банку, якими визначено вимоги до фінансового / майнового стану власників істотної участі в небанківських фінансових установах.

Колегія суддів звертає увагу, що згідно пункту 43 Положення №199 надавач фінансових послуг зобов`язаний протягом усього строку дії ліцензії дотримуватися вимог законодавства України з питань регулювання ринків небанківських фінансових послуг, виконувати вимоги цього Положення, а також виконувати вимоги, розпорядження, рішення Національного банку (включаючи ті, що стосуються усунення виявлених порушень вимог, визначених цим Положенням), надавати на вимогу Національного банку інформацію, документи і звітність у встановлений Національним банком строк.

Положенням №199 встановлюються умови, яким повинні відповідати власники істотної участі небанківських фінансових установ, у тому числі вимоги до фінансового стану юридичних осіб і майнового стану фізичних осіб, які є власниками істотної участі або мають намір набути або збільшити істотну участь в надавачах фінансових послуг (крім кредитних спілок), а також критерії і методики оцінки їх фінансового/ майнового стану.

Виходячи з повноважень, наділених законодавством України, Правлінням Національного банку України прийнято постанову від 12.08.2022 року №177 "Про особливості застосування процедур реєстрації та ліцензування учасників ринку небанківських фінансових послуг у період дії воєнного стану та внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 06.03.2022 року №39" (далі - Постанова №177), вимоги якої у силу вищенаведених норм законодавства, є обов`язковими для всіх учасників ринку.

Пунктом 1 Постанови №177 (у редакції від 12.08.2022 року, що набрала чинності 16.08.2022) зобов`язано небанківські фінансові установи протягом 90 календарних днів із дня набрання чинності цією постановою подати до НБУ: письмове запевнення в довільній формі про відповідність прямих та кінцевих власників істотної участі в небанківській фінансовій установі вимогам щодо фінансового/майнового стану, установленим у пункті 5 (щодо власників істотної участі юридичних осіб) та пункті 6 (щодо власників істотної участі фізичних осіб) цієї постанови (далі - запевнення); документи згідно з главами 38, 39 розділу V Положення № 153 для оцінки фінансового/майнового стану прямих і кінцевих власників істотної участі в небанківській фінансовій установі станом на дату подання запевнення.

Згодом строки подання документів щодо оцінки фінансового та майнового стану власників істотної участі відповідно до Постанови № 177 було продовжено.

03.12.2022 року згідно з Постановою правління НБУ "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного байку України" від 01.12.2022 року № 237 було внесено зміни до пункту 1 Постанови № 177 та доповнено цю постанову новим пунктом 1-1, відповідно до якого небанківські фінансові установи подають інформацію, визначену в пункті 1 цієї постанови, до 31.03.2023 року.

Тобто, колегія суддів зауважує, що позивач зобов`язаний був подати до 31.03.2023 року документи відповідно до глав 38, 39 розділу V Положення про ліцензування та реєстрацію для оцінки фінансового/майнового стану прямих і кінцевих власників істотної участі в небанківській фінансовій установі станом на дату подання заповнення.

Разом з тим, позивач листом від 30.03.2023 року №30032023/1 подав до Національного банку України про відповідність прямих та кінцевих власників істотної участі в небанківській фінансовій установі вимогам щодо фінансового/майнового стану, установленим Постановою №177.

Однак, відповідно до матеріалів справи у встановлений Постановою №177 строк до Національного банку від позивача не надійшли документи, визначені пунктом 1 Постанови №177, а саме документи згідно з главами 38, 39 розділу V Положення №153 для оцінки фінансового/майнового стану прямих та кінцевих власників істотної участі товариства.

З огляду на неподання позивачем вищезазначеної інформації, відповідачем було складено вимогу від 19.10.2023 року № 27-0008/77403 про надання протягом 15 днів інформації та документів стосовно з`ясування обставин, які можуть свідчити про наявність/відсутність факту правопорушення.

У відповідь позивач листом від 08.11.2023 року № 08112023/1 повідомило Національний банк, що оцінка фінансового стану власників істотної участі знаходиться в процесі підготовки, надавши до листа товариства копій відповідних договорів з аудиторською компанією.

Колегія суддів зазначає, що для оцінки майнового стану фізичної особи до НБУ подаються документи, визначені в пунктах 335, 337 глави 39 розділу V Положення №153 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), а саме: інформація аудитора, складена згідно з вимогами, визначеними в розділі VI Положення №153; інформація про майновий стан фізичної особи, підготовлена та складена за формою та згідно з вимогами, визначеними в додатку 9 до Положення №153; письмове запевнення про те, що немає підстав для погіршення майнового стану, визначених у пункті 336 глави 39 розділу V Положення №153.

Разом з тим, суд зауважує, що інформація аудитора є основним документом, необхідним Національному банку України для здійснення оцінки відповідності фінансового/майнового стану власника істотної участі в небанківській фінансовій установі вимогам пунктів 5,6 Постанови №177.

Водночас, колегією суддів враховано, що відповідно до наданих договорів підготовка аудиторських висновків мала бути здійснена до 23.10.2023 року.

Отже, усі надавачі фінансових послуг, у тому числі і ТОВ ФК ЕКСПРЕС ФІНАНС, повинні були дотримуватись установлених законодавством України вимог до діяльності з надання фінансових послуг, а власники істотної участі в надавачі фінансових послуг повинні були враховувати зазначені вимоги, як визначальні для самої можливості ведення такого виду діяльності.

Зазначену позицію Національного банку підтвердив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у пунктах 73-77 постанови від 18.02.2025 у справі № 420/31415/23 та у пункті 49 постанови від 05.03.2025 у справі № 320/13809/23.

У подальшому, згідно з постановою Правління Національного банку від 02.02.2024 року №13 "Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 12.08.2022 року №177", Постанову №177 було доповнено, зокрема, пунктами 10-1 та 10-2, відповідно до яких Національний банк з 01.01.2024 року надалі здійснює оцінку фінансового/майнового стану юридичних/фізичних осіб, які є власниками істотної участі в небанківській фінансовій установі на підставі інформації/документів, визначеної(их) у пункті 1 Постанови №177, з урахуванням вимог Положення № 199.

Відповідно до п. 10-2 Постанови № 177 небанківські фінансові установи відповідно до рішення Національного банку про застосування заходу впливу/письмової вимоги Національного банку, прийнятого/надісланої у зв`язку з неподанням до Національного банку в строки, визначені в пункті 1-1 цієї постанови, інформації/документів для оцінки фінансового/майнового стану прямих та/або кінцевих власників істотної участі в небанківській фінансовій установі, повинні після набрання чинності цією постановою подати в строки, визначені таким рішенням/письмовою вимогою Національного банку, такі документи:

1) письмове запевнення в довільній формі про відповідність прямих та/або кінцевих власників істотної участі в небанківській фінансовій установі вимогам щодо фінансового/майнового стану, установленим у підпунктах 2, 3 пункту 5, підпунктах 2, 3 пункту 6 та пунктах 10-5, 10-6 цієї постанови;

2) документи згідно з главами 39, 41 розділу V Положення про авторизацію для оцінки фінансового/майнового стану прямих та/або кінцевих власників істотної участі в небанківській фінансовій установі, стосовно яких подано письмове запевнення, визначене в підпункті 1 пункту 10-2 цієї постанови, станом на дату подання такого запевнення.

Як підтверджується матеріалами справи, позивачем не надано у встановлений Постановою № 177 строк до Національного банку документів відповідно до пункту 1 Постанови № 177, чим у свою чергу, не виконано й вимогу Національного банку України від 19.10.2023 року № 27-0008/77403. Вказане підтверджується, зокрема довідкою Національного банку України про порушення від 26.02.2024 року № В/27-0026/24096.

У відповідності до п.1 ч.4 ст.48 Закону №1953-IX та Положення про застосування Національним банком України коригувальних заходів, заходів раннього втручання, заходів впливу у сфері державного регулювання діяльності на ринках небанківських фінансових послуг, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2023 року №199 (далі- Положення №199) Комітетом з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових установ було прийнято рішення № 21/229-рк від 18.03.2024 року про вимогу до ТОВ "Фінансова компанія "ЕСПРЕС ФІНАНС" про вжиття заходів, спрямованих на усунення (виправлення) виявлених під час нагляду порушень та приведення діяльності фінансової компанії у відповідність з вимогами законодавства України у строк до 15.04.2024 року.

Відповідно до пункту 268 Положення № 183 фінансова компанія, ломбард не пізніше п`яти робочих днів після закінчення строку для усунення (виправлення) виявлених порушень та приведення діяльності фінансової компанії, ломбарду у відповідність з вимогами законодавства України, встановленого Національним банком, зобов`язані подати до Національного банку:

1) звіт про усунення (виправлення) виявлених порушень та приведення діяльності фінансової компанії, ломбарду у відповідність з вимогами законодавства України;

2) документи (їх копії) та/або інформацію, що підтверджують усунення (виправлення) фінансовою компанією, ломбардом, їх керівниками виявлених порушень та приведення діяльності фінансової компанії, ломбарду у відповідність з вимогами законодавства України.

З огляду на це, виконанням рішення Національного банку про усунення порушення вважається повне усунення учасником ринку небанківських фінансових послуг, виявленого порушення.

Водночас, особа (уповноважений представник такої особи / відповідальної особи небанківської фінансової групи), до якої було застосовано захід впливу, у разі неможливості виконання рішення про застосування заходу впливу у встановлений Національним банком строк не пізніше 20 календарних днів до дня закінчення строку, встановленого в такому рішенні Національного банку, має право подати обґрунтовану заяву про продовження строку виконання рішення про застосування заходу впливу разом із документами (їх копіями) щодо неможливості виконання рішення про застосування заходу впливу у встановлений Національним банком строк (пункт 23 Положення № 183).

Пунктом 26 Положення №183 регламентовано, що Національний банк не пізніше останнього дня строку для виконання рішення про застосування заходу впливу має право продовжити строк його виконання, якщо особа (уповноважений представник такої особи / відповідальної особи небанківської фінансової групи), до якої було застосовано захід впливу, подала до Національного банку в строк, зазначений в пункті 23 глави 8 розділу II цього Положення:

1) обґрунтовану заяву про продовження строку виконання рішення про застосування заходу впливу; та 2) документи (їх копії та/або інформацію про неможливість виконання рішення про застосування заходу впливу в установлений Національним банком строк.

До того ж колегія суддів бере до уваги той факт, що Національним банком України було надіслано позивачеві ще одну вимогу № 27-0026/32475 від 25.04.2024 року щодо надання інформації та документів у триденний строк № 27-0026/32475 від 25.04.2024 року.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у своїй постанові від 18.02.2025 у справі № 420/31415/23 проаналізував приписи Постанови № 177 та Положення № 153 й зазначив, що усі небанківські фінансові установи, у тому числі позивач, зобов`язані були подати до 31.03.2023, зокрема документи відповідно до глав 38, 39 розділу V Положення № 153 про для оцінки фінансового/майнового стану прямих і кінцевих власників істотної участі в небанківській фінансовій установі станом на дату подання запевнення (пункт 41 постанови від 18.02.2025). При цьому, Верховний Суд підтримав позицію Національного банку, що ненадання учасником ринку в установлені строки звіту про усунення порушення та відповідних документів та/або те, що в Національного банку немає іншої інформації, що свідчить про усунення учасником порушення, є підставою для складання Національним банком акта про правопорушення щодо невиконання рішення Національного банку… Національний банк обирає та застосовує заходи впливу на основі аналізу даних та інформації стосовно порушення, враховуючи наслідки порушення та наслідки застосування таких заходів (пункти 43 і 45 постанови від 18.02.2025).

Проте ТОВ ФК ЕКСПРЕС ФІНАНС не виконало Рішення № 21/229-рк, оскільки у строк до 15.04.2024 товариством не були подані до Національного банку звіт про усунення (виправлення) виявлених порушень та приведення діяльності фінансової компанії у відповідність з вимогами законодавства України, а також документи (їх копії) та/або інформація, що підтверджують усунення (виправлення) товариством виявлених порушень та приведення діяльності товариства у відповідність з вимогами законодавства України.

Так, колегією суддів враховано, що позивач листом від 19.04.2024 року № 1904224/1 та листом від 30.04.2024 року звернулось до Національного банку з клопотанням щодо продовження строку виконання рішення № 21/229-рк у зв`язку з завантаженістю аудиторської компанії.

Разом з тим, такі клопотання подано поза межами законодавчо встановленого строку, оскільки такий, у контексті цієї справи, містить темпоральне обмеження до 01.04.2024 року.

Більше того, колегія суддів вважає за доречне зауважити, що неналежна організація процесу діяльності товариства, виникнення організаційних труднощів для своєчасного подання документів, зокрема через невиконання стороною договору аудити замовлених послуг у встановлений строк, - не свідчить про наявність об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру для порушення товариством вимог законодавства.

Окремо суд наголошує, що позивач мав достатній час (понад два роки) для надання відповідачеві відповідного переліку документів.

До того ж визначений пакет документів відсутній і у матеріалах справи.

Відтак, колегія суддів резюмує, що позивачем не виконано Постанови № 177, рішення Регулятора, що призвело до порушення товариством вимог пункту 43 Положення № 199.

Як уже було зазначено судом, у силу приписів статті 48 Закону № 1953-IX, Національний банк України має право застосувати застосовує такий захід впливу як відкликання ліцензії фінансової компанії, ломбарду.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 50 Закону №1953-IX невиконання фінансовою компанією, ломбардом вимоги Регулятора про усунення виявлених порушень або вимог, встановлених цим Законом та нормативно-правовими актами Регулятора, що регулюють умови ліцензування діяльності з надання фінансових послуг.

Вибір адекватних заходів впливу, які застосовуються до фінансової компанії, ломбарду, їх посадових осіб, керівників, власників істотної участі, має здійснюватися з урахуванням характеру допущених порушень, повторності та/або систематичності їх здійснення; причин, які зумовили виникнення виявлених порушень; особливостей виду діяльності на ринку фінансових послуг, характеру і обсягів послуг, які надаються; загального фінансового стану фінансової компанії, ломбарду, їх посадових осіб, керівників, власників істотної участі; ступеня відповідальності фінансової компанії, ломбарду, рівня співпраці з Регулятором, наявності чи відсутності у фінансової компанії, ломбарду випадків притягнення до відповідальності за вчинення порушення законодавства України, а також заходів, вжитих фінансовою компанією, ломбардом з метою запобігання повторному вчиненню порушення; оцінки можливих негативних наслідків для клієнтів і кредиторів фінансової компанії, ломбарду або для фінансової стабільності (частина 5 статті 48 Закону № 1953-IX).

Так, колегія суддів зауважує, що оцінка, зокрема, майнового стану власників істотної участі та визнання відповідності майнового стану в небанківській фінансовій установі вимогам законодавства України, здійснюється за результатами розгляду та аналізу поданих небанківськими фінансовими установами усіх документів, передбачених пунктом 1 Постанови №177. Неподання всіх документів унеможливлює розгляд НБУ питання про відповідність власників істотної участі у небанківській фінансовій установі вимогам законодавства України.

Неможливість здійснення оцінки НБУ відповідності фінансового/майнового стану прямих і кінцевих власників істотної участі в небанківській фінансовій установі створює суттєві ризики несвоєчасного або невиконання небанківською фінансовою установою власних зобов`язань перед клієнтами та іншими кредиторами, а відтак з метою досягнення мети державного регулювання ринку фінансових послуг НБУ повинен реагувати на такі порушення.

На думку колегії суддів, під час перебування країни у військовому стані, на державу покладено подвійний та посилений обов`язок захищати права, свободи громадян, які активно звертаються до компаній для захисту майнового інтересу, шляхом витребування у засновників таких компаній докази фінансової стабільності, є цілком обґрунтованими, що, у свою чергу, підтверджує адекватність та співмірність застосованого заходу впливу.

Беручи до уваги обставини даної справи та позицію Національного банку, суд апеляційної інстанції вважає, що Рішення про анулювання ліцензії ТОВ ФК ЕКСПРЕС ФІНАНС прийнято із дотриманням принципу співмірності (пропорційності), а також з урахуванням положень частини п`ятої статті 48 Закону про фінансові послуги, зокрема щодо характеру (обставин) та причин вчиненого Позивачем порушення.

Окрім того щодо доводів апелянта у частині не застосування відповідачем Закону України від 03.03.2022 року № 2115-ІХ "Про захист інтересів суб`єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни", суд зауважує таке.

Пунктом 4 частини 1 цього Закону регламентовано, що у період дії воєнного стану або стану війни будь-які перевірки щодо своєчасності та повноти подання будь-яких звітів чи документів звітового характеру уповноваженими органами не здійснюються.

Водночас пункт 6 цієї статті містить чітку вказівку на те, що дія підпунктів 1 і 4 цього пункту не поширюється на подання до Національного банку України банками, іншими фінансовими установами, особами, які здійснюють діяльність на ринках фінансових послуг, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Національний банк України, та іншими особами, діяльність яких перевіряється Національним банком України відповідно до закону (далі - піднаглядні Національному банку України особи), звітності (іншої, ніж фінансова звітність та аудиторські звіти за результатами обов`язкового аудиту річної фінансової звітності (консолідованої фінансової звітності, якщо відповідно до законодавства України необхідно складати консолідовану фінансову звітність) та іншої інформації і документів, на оприлюднення такої звітності, а також на перевірку своєчасності та повноти її подання.

Піднаглядні Національному банку України особи: подають до Національного банку України звітність (іншу, ніж фінансова звітність та аудиторські звіти за результатами обов`язкового аудиту річної фінансової звітності (консолідованої фінансової звітності, якщо відповідно до законодавства України необхідно складати консолідовану фінансову звітність) та оприлюднюють її відповідно до вимог щодо складання, подання та оприлюднення звітності, встановлених Національним банком України; зобов`язані подавати до Національного банку України (у тому числі на його запит або вимогу) іншу інформацію та документи відповідно до встановлених законодавством України вимог.

Водночас частиною 1 статті 3 Закону № 1953-IX встановлено, що відносини, що виникають на ринку фінансових послуг, регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", цим Законом, спеціальними законами та нормативно-правовими актами Регулятора.

Отже, положення Закону № 2115-IX щодо відтермінування або неподання звітності у період дії воєнного стану в Україні не стосуються піднаглядних Національному банку України осіб.

Відтак, у ході розгляду справи колегією суддів не встановлено протиправності прийнятого комітетом з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг Національного банку України прийняв рішення № 21/526-рк, яким ТОВ "Фінансова компанія "ЕКСПРЕС ФІНАНС" анульовано ліцензію на діяльність фінансової компанії, а саме на надання послуг з факторингу та фінансового лізингу, тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позову.

Відтак, доводи апеляційної скарги жодним чином не спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕКСПРЕС ФІНАНС" залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 06 березня 2025 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 10 липня 2025 року.

Головуючий Полотнянко Ю.П. Судді Драчук Т. О. Смілянець Е. С.