Постанова від 08.07.2025 по справі 903/34/25

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2025 року Справа № 903/34/25

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Бучинська Г.Б. , суддя Маціщук А.В.

розглянувши у порядку письмового провадження без виклику сторін апеляційну скаргу Приватного підприємства "ДАВІ БУД" на рішення Господарського суду Волинської області від 01.04.2025р. у справі №903/34/25, ухвалене суддею Шумом М.С., повний текст рішення складено 10.04.2025р.

за позовом Керівника Ковельської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Голобської селищної ради

до відповідача Приватного підприємства "ДАВІ БУД"

про стягнення 291 141,64 грн. безпідставно збережених коштів орендної плати

Ковельська окружна прокуратура в інтересах держави в особі Голобської селищної ради звернувся до Господарського суду Волинської області з позовної заявою до Приватного підприємства "ДАВІ БУД", в якій просить стягнути на користь позивача 291 141,64 грн. безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою з кадастровим номером 0722155300:01:002:0688 без правовстановлюючих документів.

Прокурор зазначає, що несплата відповідачем орендної плати за користування земельною ділянкою є порушенням інтересів держави щодо забезпечення фінансової підтримки місцевого самоврядування, своєчасного і в повному обсязі надходження доходів до бюджетів усіх рівнів з метою їх подальшого використання для забезпечення завдань і функцій держави й місцевого самоврядування.

Рішенням Господарського суду Волинської області від 01.04.2025р. у справі №903/34/25 позов задоволено. Стягнуто з Приватного підприємства "ДАВІ БУД" на користь Голобської селищної ради 291 141,64 грн. безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів. Стягнуто з Приватного підприємства "ДАВІ БУД" на користь Волинської обласної прокуратури 3 493,70 грн. в повернення витрат по сплаті судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Приватне підприємство "ДАВІ БУД" звернулось до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Волинської області від 01.04.2025 р. скасувати. Прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. Витрати по сплаті судового збору покласти на позивача.

Оскільки апеляційна скарга надійшла без матеріалів справи, суд апеляційної інстанції витребував їх у Господарського суду Волинської області.

12.05.2025 р. матеріали справи №903/34/25 надійшли на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.05.2025 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "ДАВІ БУД" на рішення Господарського суду Вінницької області від 01.04.25р. у справі №903/34/25 в порядку письмового провадження. Запропоновано Керівнику Ковельської окружної прокуратури та Голобській селищній раді у строк до 16.06.2025р. надіслати до Північно-західного апеляційного господарського суду письмовий відзив на апеляційну скаргу, в порядку передбаченому ст.263 ГПК України та докази надсилання копій відзиву та доданих до нього документів позивачу.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.05.2025 р. виправлено описку, допущену у резолютивній частині ухвали Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.05.2024 р. у справі №903/34/25. Пункт 1 резолютивної частини ухвали Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.05.2024 р. у справі №903/34/25 викладено у такій редакції: "1. Відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "ДАВІ БУД" на рішення Господарського суду Волинської області від 01.04.2025р. у справі №903/34/25 в порядку письмового провадження."

13.06.2025 р. Керівник Ковельської окружної прокуратури через систему Електронний суд надіслав до апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу в якому просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити рішення Господарського суду Волинської області від 11.04.2025р у справі №903/34/25 без змін.

В свою чергу, Голобська селищна рада не скористалась своїм процесуальним правом та не надіслала до Північно-західного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу Приватного підприємства "ДАВІ БУД", що не перешкоджає розгляду апеляційної скарги відповідача.

Також, колегія суддів наголошує на тому, що відповідно до ч.10 ст.270 ГПК України апеляційна скарга на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За приписами ч.13 ст.8 ГПК України визначено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи (абзац 2 частина 10 статті 270 ГПК України).

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги Приватного підприємства "ДАВІ БУД" на рішення Господарського суду Волинської області від 01.04.2025р. у справі №903/34/25 без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Розглянувши апеляційну скаргу в межах вимог та доводів наведених в них, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши надану юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесені оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, Північно західний апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

1.Зміст рішення суду першої інстанції.

Суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі, оскільки відсутність укладеного договору оренди земельної ділянки має фактичним наслідком набуття відповідачем володіння і користування чужою земельною ділянкою без відповідної грошової компенсації. В результаті відбулося збереження (заощадження) відповідачем належних до сплати за таке володіння і користування коштів у вигляді орендної плати. Перевіривши наданий прокурором розрахунок за період з 01.01.2023 по 31.12.2024 включно, суд першої інстанції вважає його обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам законодавства, сума безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за вказаний період відповідно до заявленого прокурором та дослідженого судом розрахунку складає 291 141,64 грн. та підлягає стягненню з відповідача.

2.Узагальнені доводи апеляційної скарги та заперечення іншим учасників по справі

В апеляційній скарзі скаржник наголошує на тому, що рішення Господарського суду Волинської області в даній справі є незаконним та необґрунтованим через не з`ясування в повній мірі судом обставин, що мають значення для справи, тому повинно бути скасоване з ухваленням нового рішення про відмову у позові в повному обсязі.

Зокрема, скаржник вказує на те, що судом першої інстанції не встановлено факту необхідності оформлення відповідачем правовстановлюючих документів саме на земельну ділянку з кадастровим номером 0722155300:01:002:0688 площею 4,85 га.

Апелянт наголошує на тому, що відповідач самостійно вживав заходів, спрямованих на оформлення правовстановлюючих документів, а відповідне право не було оформлено з вини Голобської селищної ради.

Також, скаржник звертає увагу апеляційного суду на те, що площа нерухомого майна, що належить на праві приватної власності відповідачу, становить 709 кв.м, відтак відсутня потреба в оформленні правовстановлюючих документів на земельну ділянку площею саме 4,85 га.

Відтак, апелянт вказує на те, що оскаржуване рішення суперечить правовим висновкам Верховного суду від 27.07.2023 у справі №918/779/22, від 20.09.2022 у справі №925/1082/20, від 07.09.2022 у справі №925/1081/20, від 16.06.2021 у справі №922/1646/20, від 04.03.2021 у справі №922/3463/19, від 02.06.2020 у справі №922/2417/19, від 29.01.2019 у справах №922/3780/17 та №922/536/18, від 11.02.2019 у справі №922/391/18, від 12.04.2019 у справі №922/981/18, від 25.06.2020 у справі №924/233/18, від 07.02.2019 у справі №922/3639/17, від 06.02.2018 у справі №923/921/17, від 13.02.2019 у справі №922/392/18.

Заперечуючи доводи апеляційної скарги Керівник Ковельської окружної прокуратури у відзиві вказує на те, що нерухоме майно, що перебуває у приватній власності ПП «ДАВІ БУД» знаходиться виключно на земельній ділянці кадастровим номером 0722155300:01:002:0688 площею 4,85 га, оскільки у випадку його розташування на інших двох земельних ділянках, то останні не були б передані у приватну власність особам, що не пов`язані із ПП «ДАВІ БУД», а цільове призначення не було б змінено на землі сільськогосподарського призначення.

Окрім того, відповідні рішення щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером 0722155300:01:002:0657 площею 6,3 га на три інші земельні ділянки, в тому числі на земельну ділянку з кадастровим номером 0722155300:01:002:0688 площею 4,85 га, є загальнодоступними та оприлюднені на офіційному сайті Голобської селищної ради за посиланням https://golobska-gromada.gov.ua/docs.

Також, прокурор наголошує на тому, що відповідач міг скористатись можливостями отримання у порядку, передбаченому Законом України "Про державний земельний кадастр", відомостей з Державного земельного кадастру щодо відповідних земельних ділянок та отримати дані як про поділ земельної ділянки з кадастровим номером 0722155300:01:002:0657 площею 6,3 га так і про утворення нових земельних ділянок, в тому числі земельної ділянки з кадастровим номером 0722155300:01:002:0688 площею 4,85 га..

Прокурор звертає увагу на те, що ПП «ДАВІ БУД» вперше звернулося до Голобської селищної ради з питанням оформлення правовстановлюючих документів лише 15.05.2023. Водночас, обов`язок сплачувати кошти за користування земельною ділянкою виник ще 23.08.2017 (набуття права власності на нерухоме майно).

Крім цього, той факт, що вищезазначений лист відповідачем скеровувався на адресу Голобської селищної ради після отримання ним листа ГУ ДПС у Волинській області від 30.03.2023 щодо необхідності приведення у відповідність до чинного законодавства права користування земельною ділянкою з кадастровим номером 0722155300:01:002:0688 площею 4,85 га.

Також, прокурор вважає, що доводи відповідача щодо обов`язку оформлювати правовстановлюючі документи виключно на земельну ділянку площею 709 кв.м нічим не обґрунтовані та не заслуговують на увагу.

3.Обставини справи, встановлені апеляційним судом.

З матеріалів справи вбачається, що по вул. Вокзальній, 37 у смт. Голоби, Ковельського району розміщене нерухоме майно, що належить на праві приватної власності Приватному підприємству Давібуд з 23.08.2017р.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ПП Давібуд на праві приватної власності належить будка вагова одностороння з вагою 30 тонн площею 22,1 кв м, сировинна лабораторія площею 431,6 кв м, насосна станція площею 68,7 кв м, будівля контори площею 101,5 кв м, будівля будки браковщиків площею 5 кв м та будівля літньої їдальні площею 87,9 кв м, що знаходяться за адресою: вул. Вокзальна, 37, смт Голоби, Ковельський район, Волинська область.

Право власності на вищезазначені об`єкти нерухомого майна зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 23.08.2017

Підставою для державної реєстрації права власності на вказані вище споруди слугувало свідоцтво про придбання нерухомого майна на аукціоні при продажу майна в провадженні у справі про банкрутство, серія та номер 1555, видане 23.08.2017.

Як вбачається із витягів з Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, земельна ділянка з кадастровим номером 0722155300:01:002:0657 площею 6,3 га припинила існування з 08.07.2020 внаслідок її поділу на три інші земельні ділянки: - земельна ділянка з кадастровим номером 0722155300:01:002:0688 площею 4,85 га; - земельна ділянка з кадастровим номером 0722155300:01:002:0690 площею 1,15 га; - земельна ділянка з кадастровим номером 0722155300:01:002:0689 площею 0,30 га.

Із витягів з Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 0722155300:01:002:0688 площею 4,85 га сформована на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок від 17.03.2020 та зареєстрована в Державному земельному кадастрі 08.07.2020. Ділянка утворена внаслідок поділу земельної ділянки з кадастровим номером 0722155300:01:002:0657 площею 6,3 га.

За цільовим призначенням вказана земельна ділянка належить до земель промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення, категорія земель 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.

Після поділу земельної ділянки з кадастровим номером 0722155300:01:002:0657 площею 6,3 га усі об`єкти нерухомого майна, що належать ПП «ДАВІ БУД», уже стали розміщуватись на земельній ділянці з кадастровим номером 0722155300:01:002:0688 площею 4,85 га.

Право комунальної власності за Голобською селищною радою на земельну ділянку з кадастровим номером 0722155300:01:002:0688 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано 13.04.2021.

Судами встановлено, що з 23.08.2017 по цей час ПП ДАВІ БУД користується земельною ділянкою не оформлюючи ані право власності, ані право оренди, а також не вносить плати за її використання, оскільки 08.07.2020 ( з часу формування земельної ділянки як об`єкта речового права) у ПП Давібуд виник обов`язок щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку, на якій розміщене належне йому на праві приватної власності нерухоме майно.

Оскільки, на думку прокурора, несплата відповідачем орендної плати за користування земельною ділянкою є порушенням інтересів держави щодо забезпечення фінансової підтримки місцевого самоврядування, своєчасного і в повному обсязі надходження доходів до бюджетів усіх рівнів з метою їх подальшого використання для забезпечення завдань і функцій держави й місцевого самоврядування, прокурор в інтересах держави в особі Голобської селищної ради звернувся до Господарського суду Волинської області з позовної заявою до Приватного підприємства "ДАВІ БУД", в якій просить стягнути на користь позивача 291 141,64 грн. безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою з кадастровим номером 0722155300:01:002:0688 без правовстановлюючих документів.

4. Правові норми, застосовані апеляційним судом до спірних правовідносин.

Відповідно до частини 1 статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка.

Згідно із частиною 1 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (стаття 125 Земельного кодексу України), а згідно із статтею 126 цього Кодексу право власності, користування земельною ділянкою оформляється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

У відповідності до статті 377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Перехід прав на земельну ділянку, пов`язаний із переходом права на будинок, будівлю або споруду, регламентований у Земельному кодексі України. Так, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (частина 2 статті 120 Земельного кодексу України). Набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, є підставою припинення права користування земельною ділянкою у попереднього землекористувача (пункт е частина 1 статті 141 Земельного кодексу України).

Частина 1 статті 93 Земельного кодексу України встановлює, що право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт в частина 1 статті 96 Земельного кодексу України).

Статтею 206 Земельного кодексу України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким, за положеннями частини 1 статті 21 Закону України "Про оренду землі", визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (стаття 125 Земельного кодексу України).

Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави регулюються главою 83 ЦК України.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Згідно ст.1214 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна. Особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, має право вимагати відшкодування зроблених нею необхідних витрат на майно від часу, з якого вона зобов`язана повернути доходи.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

5. Правова позиція апеляційного суду стосовно обставин справи і доводів апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, виходячи з аналізу положень чинного законодавства, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для скасування рішення Господарського суду Волинської області, при цьому врахувавши наступне.

Щодо наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Голобської селищної ради, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно зі ст.131-1 Конституції України, прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Частиною 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Аналіз положень ст. 53 ГПК України, у взаємозв`язку зі змістом ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави вважати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: - якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження; - у разі відсутності такого органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст.23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.

В даній справі, прокурор зазначає, що несплата відповідачем орендної плати за користування земельною ділянкою є порушенням інтересів держави щодо забезпечення фінансової підтримки місцевого самоврядування, своєчасного і в повному обсязі надходження доходів до бюджетів усіх рівнів з метою їх подальшого використання для забезпечення завдань і функцій держави й місцевого самоврядування.

На запит Ковельської окружної прокуратури, селищна рада листом від 30.09.2024 повідомила, що ПП "ДАВІ БУД" до селищної ради із заявою про надання ділянки з кадастровим номером 0722155300:01:002:0688 в оренду не зверталось, орендну плату за фактичне її використання не вносило. Крім того, вказаним листом зазначила, що не заперечує щодо застосування заходів представницького характеру окружною прокуратурою .

В подальшому на виконання вимог ст.23 Закону України Про прокуратуру Ковельська окружна прокуратура листом від 27.12.2024 повідомила позивача щодо звернення до господарського суду в його інтересах із позовом.

Відтак, колегія суддів погоджується приходить до висновку, що зі змісту позовної заяви та характеру спірних правовідносин, вбачається, що прокурор навів достатньо суджень і обґрунтувань для звернення до суду за захистом інтересів держави та, відповідно, розгляду його позовних вимог по суті.

Щодо суті позовних вимог колегія суддів зазначає наступне.

Як зазначено вище, предметом позову в цій справі є стягнення з відповідача - власника об`єктів нерухомого майна (нежитлового приміщення) безпідставно збережених грошових коштів у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою, на якій ці об`єкти розміщені.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що з моменту виникнення права власності на нерухоме майно у власника виникає обов`язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, розташовану під цією будівлею.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач зберіг (заощадив) у себе майно (кошти), у вигляді орендної плати, що мала бути сплачена за володіння і користування земельною ділянкою за адресою вул. Вокзальна 37, смт. Голоби, Ковельського району, площею 4,85 га.

Вказане є проявом правової природи нерухомого майна. Набута відповідачем нежитлова будівля, будучи згідно статті 181 ЦК України нерухомим майном (об`єктом, розташованим на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без її знецінення та зміни її призначення), є органічно і нерозривно пов`язаною з цією земельною ділянкою. Тому визнання за відповідачем права власності на будівлю автоматично призвело до фактичного набуття відповідачем і майнових прав володіння і користування земельною ділянкою, на якій розташована ця будівля.

Відсутність укладеного договору оренди земельної ділянки має фактичним наслідком набуття відповідачем володіння і користування чужою земельною ділянкою без відповідної грошової компенсації. В результаті відбулося збереження (заощадження) відповідачем належних до сплати за таке володіння і користування коштів у вигляді орендної плати.

Апеляційний суд наголошує на тому, що передача прав володіння і користування земельною ділянкою згідно статті 206 ЗК України, п.п.14.1.136 п. 14.1. ст.14 ПК України здійснюється за плату, що має вноситися на користь позивача на підставі договору оренди земельної ділянки. Правові підстави для одержання відповідачем прав володіння і користування земельною ділянкою безоплатно в даному випадку відсутні. Так само відсутні правові підстави для ненарахування, несплати орендної плати за землю.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач зберіг майно саме за рахунок позивача. У відповідності до положень пункту "а" частини другої статті 83 ЗК України земельна ділянка по вул.Вокзальній, 37 у смт.Голоби, Ковельського району належить Голобській селищній раді.

Згідно ст. 206 ЗК України, п.п.14.1.136 п.14.1 ст.14 ПК України власником майна фактично збереженого відповідачем (коштів у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою) також є територіальна громада в особі позивача. Таким чином, збереження (заощадження) відповідачем коштів у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою призвело до збільшення (накопичення) цих коштів у відповідача за рахунок їх неодержання позивачем.

Кваліфікація спірних правовідносин як зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави означає необхідність застосування норм передбачених статтями 1212-1214 ЦК України правових наслідків дій/бездіяльності відповідача у вигляді збереження (заощадження) у себе відповідних сум орендної плати.

За допомогою цих норм, навіть за відсутності ознак делікту, тобто при умові правомірної поведінки відповідача у спірних правовідносинах, досягається відновлення справедливої рівноваги між правами та охоронюваними законом інтересами сторін спору, що випливають з принципу платності користування землею.

У даних правовідносинах неотриманні Голобською селищною радою кошти від оренди землі підпадають під визначення Європейським судом з прав людини виправданого очікування щодо отримання можливості ефективного використання права комунальної власності Голобської територіальної громади.

Як вже зазначалось вище, норми ст.ст.1212-1214 ЦК України регламентують кондикційне зобов`язання, яке виникає з набуття або збереження майна без достатньої правової підстави.

Обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Стаття 1212 Цивільного кодексу України досить широко визначає підстави виникнення зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави.

За змістом пункту 4 частини 3 статті 1212 Цивільного кодексу України положення глави 83 ЦК застосовується також до вимог про відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

З урахуванням наведеного вище, до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.02.2020 у справі №913/169/18, від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі №922/3412/17, від 13.02.2019 у справі №320/5877/17.

Апеляційний суд звертає увагу на те що у справах про стягнення на користь органів місцевого самоврядування безпідставно збережених коштів за користування землею без договору оренди необхідна наявність земельної ділянки як об`єкта цивільних прав у розумінні та визначенні земельного законодавства, а також обґрунтованість розрахунку стягуваної суми (збереженого землекористувачем за рахунок територіальної громади майна (коштів)), основою для визначення розміру якої для земель державної і комунальної власності є нормативна грошова оцінка земель, оформлена як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04.03.2021 у справі №922/3463/19, від 08.10.2019 у справі № 904/4737/18, від 11.09.2019 у справі №922/393/18, від 13.02.2019 у справі №922/392/18, від 07.02.2019 у справі №922/3639/17, від 06.02.2018 у справі №923/921/17.

Так, згідно положень частини 1 статті 79 Земельного кодексу України, земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Відповідно до вимог статті 271 Податкового кодексу України, базою оподаткування, зокрема, є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом. Згідно з абзацом 1 пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України, для визначення розміру орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Частиною 2 статті 20 Закону України Про оцінку землі визначено, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Сума безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою, заявлена до стягнення із відповідача, обчислена, виходячи з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, із застосуванням коефіцієнта індексації та враховуючи площу земельної ділянки.

Згідно приписів підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території.

Колегія суддів вказує на те, що в даному випадку прокурором, для обрахунку розміру втрачених коштів, які повинні були надійти органу місцевого самоврядування від ПП "ДАВІБУД" як орендна плата за землю, взято 1,5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на підставі рішення Голобської селищної ради №64/8 від 07.07.2020.

Згідно з витягів нормативна грошова оцінка на земельну ділянку з кадастровим номером 0722155300:01:002:0688 у 2023 році становила 9 463 404,78 грн, а у 2024 році 9 946 038,42 грн.

За період з 01.01.2023 по 31.12.2023 за використання земельної ділянки з кадастровим номером 0722155300:01:002:0688 сума, яка підлягає стягненню, становить 141 951,07 грн.

За період з 01.01.2024 по 31.12.2024 включно за використання земельної ділянки з кадастровим номером 0722155300:01:002:0688 сума, яка підлягає стягненню, становить 149 190,57 грн.

За період з 01.01.2023 по 31.12.2024 включно за використання земельної ділянки з кадастровим номером 0722155300:01:002:0688 сума яка підлягає стягненню становить 291 141,64 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, розрахунок безпідставно збережених коштів за користування ПП ДАВІ БУД" земельною ділянкою, без належного оформлення права користування нею, нарахованих за період з 01.01.2023 по 31.12.2024 включно, у розмірі 291 141,64 грн. орендної плати, здійснено прокурором на підставі даних про нормативно грошову оцінку спірної земельної ділянки.

Перевіривши наданий прокурором розрахунок за період з 01.01.2023 по 31.12.2024 включно, суди вважають його обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам законодавства, сума безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за вказаний період відповідно до заявленого прокурором та дослідженого судом розрахунку складає 291 141,64 грн. та підлягає стягненню з відповідача.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, стосовно того, що Приватне підприємство "ДАВІ БУД", як фактичний користувач земельної ділянки, без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки (позивачу) на підставі ст. 1212 ЦК України.

Відтак, враховуючи вище викладене, колегія суддів приходить до висновку, що прокурором доведено порушення прав позивача щодо безоплатного користування Приватним підприємством "ДАВІ БУД" без укладення договору оренди землі, без оформлення права на землю, використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів для обслуговування нерухомого майна, плату за користування даною земельною ділянкою не здійснювала. Внаслідок цього, Голобська селищна рада була позбавлена можливості отримати дохід від здачі земельної ділянки в оренду в період з 01.01.2023 по 31.12.2024 року.

Щодо доводів апелянта про те, що відповідачем вживались заходи до укладення договору оренди землі, водночас з вини Голобської селищної ради такий договір своєчасно укладений не був, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

У правових висновках Верховного Суду, викладених у постановах від 10.02.2020 у справі №922/981/18 (п.5.25-5.26) та від 02.06.2020 у справі №922/2417/19 (п.47), зазначено, що неналежне виконання своїх обов`язків зі сторони органу місцевого самоврядування не є підставою для звільнення відповідача від обов`язку сплачувати кошти за користування сформованою земельною ділянкою.

За таких обставин, зволікання органів державної влади чи місцевого самоврядування при укладанні договору оренди землі з відповідачем, у даному випадку жодним чином не свідчить про те, що відповідач не повинен був сплачувати кошти за фактичне користування земельною ділянкою з кадастровим номером 0722155300:01:002:0688 площею 4,85 га з урахуванням розташування на цій ділянці нерухомого майна, що належить останньому.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, Приватне підприємство "ДАВІ БУД" вперше звернулося до Голобської селищної ради з питанням оформлення правовстановлюючих документів лише 15.05.2023. Водночас обов`язок сплачувати кошти за користування земельною ділянкою виник ще 23.08.2017 (набуття права власності на нерухоме майно).

Відтак, колегія суддів відхиляє вище зазначений довід апелянта.

Також, в апеляційній скарзі апелянт вказує на те, що площа нерухомого майна, що належить на праві приватної власності ПП «ДАВІ БУД» становить всього лише 709 кв м, а відтак немає необхідності оформлювати правовстановлюючі документи на земельну ділянку площею 4,85 га.

Однак, колегія суддів критично оцінює вказаний довід, оскільки як вбачається з матеріалів справи, на земельній ділянці 0722155300:01:002:0688 розміщене лише нерухоме майно, яке належить відповідачу, інші об`єкти нерухомого майна на цій ділянці відсутні. Вказана земельна ділянка перебуває в комунальній власності та її розпорядником є Голобська селищна рада. В матеріалах справи відсутня інформація стосовно того, що відповідач звертався до органів місцевого самоврядування з клопотаннями щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку меншу за розміром, а передумовою для подання відповідного листа в травні 2023 року, слугувало спонукання останнього контролюючими органами до оформлення правовстановлюючих документів та сплати коштів за користування земельною ділянкою.

Земельна ділянка, на якій розташоване нерухоме майно відповідача, в силу положень ст.79-1 ЗК України виступає єдиним об`єктом речових прав з моменту її формування з 08.07.2020 (земельній ділянці присвоєно кадастровий номер, ділянку зареєстровано у Державному земельному кадастрі, визначено площу земельної ділянки).

Враховуючи наведене, доводи відповідача щодо обов`язку оформлювати правовстановлюючі документи виключно на земельну ділянку площею 709 кв.м нічим не обґрунтовані та не заслуговують на увагу.

Відтак, враховуючи вище викладене, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з відповідача, за поданими до суду доказами, суми безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою, яка належить Голобській селищній раді.

Таким чином, дослідивши доводи апеляційної скарги колегія суддів приходить до висновку, що викладені в апеляційній скарзі доводи фактично свідчать про незгоду апелянта з висновками суду, проте по суті їх не спростовують; підстав для скасування чи зміни рішення не містять, а тому визнаються судом апеляційної інстанції безпідставними.

Судова колегія вважає, що місцевий господарський суд з достатньою повнотою дослідив усі обставини справи, надав належну оцінку представленим доказам, висновки суду не суперечать матеріалам справи, обставини, які мають значення по справі, судом установлені вірно. Порушень норм матеріального та процесуального права не установлено.

Отже, судом першої інстанції за результатами розгляду справи було прийнято законне та вмотивоване рішення, а скаржником в апеляційній скарзі вищенаведені висновки суду першої інстанції не спростовано.

6.Висновки за результатами апеляційного розгляду.

Відтак, у апеляційній скарзі не наведено достатніх та переконливих доводів, на підставі яких колегія суддів могла б прийти до висновку про помилковість рішення суду першої інстанції.

Виходячи з положень статті 11 ГПК України, апеляційний суд виходить з того, що як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Відтак, застосовуючи наведену практику європейського суду, апеляційний суд вважає що, враховуючи зміст статті 269 ГПК України, надавши оцінку основним доводам апеляційної скарги, а також не встановивши у рішенні суду першої інстанції неправильного застосування норм матеріального права в сукупності з відсутніми порушеннями норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, прийшла до висновку про відсутність таких доводів, які б були оцінені як переконливі і достатні для скасування рішення суду.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів за наслідком апеляційного перегляду приходить до висновку, що доводами апеляційної скарги висновків господарського суду не спростовано, підстав скасування чи зміни рішення, передбачених ст.277-279 Господарського процесуального кодексу України не встановлено, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, рішення господарського суду - без змін.

Судові витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта згідно ст.129 ГПК.

Керуючись ст.ст.269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "ДАВІ БУД" на рішення Господарського суду Волинської області від 01.04.2025р. у справі №903/34/25 - залишити без задоволення, рішення Господарського суду Волинської області - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції в порядку ст.284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, окрім випадків, визначених у підпунктах а, б, в, г пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України.

Справу №903/34/25 повернути Господарському суду Волинській області.

Повний текст постанови складений "08" липня 2025 р.

Головуючий суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Маціщук А.В.