Рішення від 10.07.2025 по справі 909/319/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.07.2025 м. Івано-ФранківськСправа № 909/319/25 (909/577/25)Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

судді Рочняк О. В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) матеріали справи

за позовом: Дочірнього підприємства "Івано-Франківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України"

76018, вул. Є.Петрушевича, 1, м. Івано-Франківськ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ПБС"

78436, Урочище Центр, буд. 5г, с. Бистриця, Надвірнянський р-н, Івано-Франківська обл.

про стягнення 1 345 438 грн 97 коп. заборгованості

ВСТАНОВИВ: в провадженні Господарського суду Івано-Франківської області знаходиться справа про банкрутство ДП "Івано-Франківський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" №909/319/25.

12.05.2025 ДП "Івано-Франківський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області в межах справи про банкрутство ДП "Івано-Франківський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" із позовом до ТОВ "ПБС" про стягнення 1 345 438 грн 97 коп. заборгованості, з яких: 324 696 грн заборгованості по договору №0901-1 від 09.01.2023, 56 607 грн 88 коп. - інфляційних втрат, 195 019 грн 19 коп. штрафних санкцій; 433 314 грн заборгованості по договору №0901-2 від 09.01.2023, 75 544 грн 47 коп. інфляційних втрат та 260 257 грн 43 коп. штрафних санкцій.

Відповідно до ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 15.05.2025, суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; постановив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановив сторонам строк для надання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечення.

Сторонам ухвалу про відкриття провадження у справі від 15.05.2025 направлено в їхні електронні кабінети, що відповідає приписам ч.11 ст.242 ГПК України.

Відповідно до п.2 ч.6 ст.242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Копії ухвали від 15.05.2025 доставлено до електронних кабінетів сторін - 15.05.2025, що підтверджується довідками про доставку електронного листа від 16.05.2025.

Відповідно до ч.2 ст.252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частиною 3 статті 252 ГПК України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч.4 ст.240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін від учасників справи до суду не надходило.

ПОЗИЦІЇ СТОРІН

Позиція позивача. Позов мотивовано тим, що в порушення договірних зобов`язань, які виникли між сторонами, відповідач не оплатив виконані позивачем роботи, у зв`язку з чим виникла заборгованість в сумі 758 010 грн 00 коп. За несвоєчасне виконання зобов`язань відповідачу нараховано пеню та інфляційні втрати.

Позиція відповідача. Правом на надання відзиву на позов відповідач не скористався.

Як вбачається із ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ч. 9 ст. 165 ГПК України, ч. 2 ст. 178 ГПК України, суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, давши оцінку доказам у відповідності до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, які мають значення для справи, суд встановив таке.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

09.01.2023 між ТОВ "ПБС" (виконавець) та ДП "Івано-Франківський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" (субвиконавець) укладено договори № 0901-1 та №0901-2.

Відповідно до п. 1.1 договору №0901-1, субвиконавець зобов`язався у порядку та на умовах, визначених цим договором, своїми силами і засобами та/або з залученням субпідрядних організацій надати послуги з експлуатаційного утримання та поточного дрібного ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення Коломийського району Івано-Франківської області, в обумовлений цим договором термін. Виконавець зобов`язався прийняти надані послуги, згідно із цим договором, та сплатити повну вартість наданих послуг на розрахунковий рахунок субвиконавця.

Згідно з п. 1.1 договору №0901-2, субвиконавець зобов`язався у порядку та на умовах, визначених цим договором, своїми силами і засобами та/або з залученням субпідрядних організацій надати послуги з експлуатаційного утримання та поточного дрібного ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення Івано-Франківського району Івано-Франківської області, в обумовлений цим договором термін. Виконавець зобов`язався прийняти надані послуги, згідно із цим договором, та сплатити повну вартість наданих послуг на розрахунковий рахунок субвиконавця.

В п. 1.2 договорів визначено найменування послуг: будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів; залізничних доріг; вирівнювання поверхонь (Експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення Івано-Франківської області) в межах району.

Вказані договори укладені на виконання договору № 169 від 30 грудня 2022 року на закупівлю послуг "Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь (Експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення Івано-Франківської області)", що укладений між ТОВ "ПБС" та державним підприємством "Дороги Прикарпаття" (п.1.2.4 договорів).

За змістом п. 2.1 договорів, ціна договору встановлюється згідно із Договірною ціною, що є невід`ємною частиною цього договору.

Термін надання послуг - з моменту укладення договору до 31.03.2023 (п. 3.1 договорів).

Відповідно до п. 4.3 договорів, що за підсумками роботи за місяць субвиконавець визначає обсяги та вартість наданих послуг, що підлягають оплаті, готує відповідні документи та подає для підписання виконавцеві. Виконавець підписує надані акти приймання-передачі наданих послуг протягом 5 робочих днів з моменту одержання, або обґрунтовує причини відмови від його підписання протягом 5 днів з дня одержання. Сторони погодили , що у випадку якщо виконавець не направив письмову відмову від писання акту приймання-передачі наданих послуг чи не повернув підписаний акт приймання-передачі наданих послуг протягом 5- ти робочих днів, такий акт приймання-передачі наданих послуг вважається підписаним виконавцем, а послуги за договором наданими в повному обсязі та прийняті виконавцем без заперечень.

Згідно з п. 4.4 договорів, оплата наданих послуг здійснюється протягом 5 днів з дня підписання актів приймання-передачі наданих послуг.

За змістом п. 4.10 договорів, субвиконавець сплачує виконавцеві 2,0 відсотка, у тому числі ПДВ, від вартості наданих ним послуг за послуги генпідряду.

В п. 7.3 договорів передбачено, що за несвоєчасне або неналежне виконання сторонами своїх зобов`язань за договором винна сторона сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, на який нараховується пеня, від суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов`язання за кожний день прострочення. Сторони погодили, що даним договором продовжують строки встановлені законом нарахування пені та звернення до суду за її стягненням до 3 років.

Відповідно до п. 10.1 договору, цей договір набирає чинності з дати його підписання і діє по 31 березня 2023 року, але в будь якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

16.02.2023 сторони підписали додаткові угоди №1 до договорів, в яких погодили термін надання послуг - до 01.04.2023 та продовжили термін дії договору до 01.04.2023.

29.03.2023 сторони підписали додаткові угоди №2 до договорів, в яких погодили термін надання послуг - до 30.06.2023 та продовжили термін дії договору до 30.06.2023.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи актів приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма №КБ-3), позивач на виконання умов договору № 0901-1 від 09.01.2023 в березні 2023 року виконав роботи на загальну суму 331 322 грн 00 коп.

Відповідно до актів приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма №КБ-3), позивач на виконання умов договору № 0901-2 від 09.01.2023 в березні 2023 року виконав роботи на загальну суму 442 157 грн 00 коп.

За порушення строків оплати виконаних робіт за договором №0901-1 від 09.01.2023, позивач нарахував відповідачу 56 607 грн 88 коп. інфляційних втрат та 195 019 грн 19 коп. штрафних санкцій (пені).

За порушення строків оплати виконаних робіт за договором №0901-2 від 09.01.2023, позивач нарахував відповідачу 75 544 грн 47 коп. інфляційних втрат та 260 257 грн 43 коп. штрафних санкцій (пені).

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД ТА МОТИВИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

Згідно з статтею 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Відповідно до ч.1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 193 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частиною 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (п. 1 ст. 628 ЦК України). Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Згідно з статтею 627 ЦК України та відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (стаття 530 ЦК України).

Стаття 610 ЦК України зазначає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Договори №0901-1 та №0901-2 від 09.01.2023, укладені між сторонами, за своєю правовою природою є договором підряду.

Статтею 837 ЦК України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов`язаний одержати спеціальний дозвіл. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2-4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.

Відповідно до ст. 838 ЦК України, підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов`язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов`язку.

У договорі підряду визначається ціна або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу (ч.ч.1, 3 ст.843 ЦК України).

За змістом статті 846 ЦК України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Статтями 525, 526 ЦК України унормовано, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається; зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Дана норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

За встановлених судом обставин, на виконання умов договору № 0901-1 від 09.01.2023 позивач виконав роботи на загальну суму 331 322 грн 00 коп. та на виконання умов договору №0901-2 від 09.01.2023 - на загальну суму 442 157 грн 00 коп.

В п. 4.10 договорів визначено, субвиконавець сплачує виконавцеві 2,0 відсотка, у тому числі ПДВ, від вартості наданих ним послуг за послуги генпідряду.

З огляду на викладене, заборгованість відповідача перед позивачем за договором №0901-1 від 09.01.2023 становить 324 695 грн 56 коп. (331 322 грн - 2%), а за договором №0901-2 від 09.01.2023 - 433 313 грн 86 коп. (442 157 грн - 2%)

За змістом п. 4.4 договорів, оплата наданих послуг здійснюється протягом 5 днів з дня підписання актів приймання-передачі наданих послуг.

Водночас, з огляду на те, що акти виконаних робіт за березень 2023 року не містять дати їх підписання, а довідки про вартість виконаних будівельних робіт підписані у травні 2023 року (дата підписання довідок теж відсутня), то враховуючи вимоги п. 4.4 договорів, граничним строком оплати відповідачем виконаних робіт за актами приймання виконаних будівельних робіт за березень 2023 року є 05.06.2023.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п. 1 ст. 612 ЦК України).

Згідно з ч. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідно до ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію ст. 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідач доводів позивача не спростував, доказів виконання зобов`язань за договорами суду не надав.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги про стягнення з відповідача 324 695 грн 56 коп. заборгованості за договором №0901-1 від 09.01.2023 та 433 313 грн 86 коп. за договором №0901-2 від 09.01.2023 є обґрунтованими та належать до задоволення.

В задоволенні позовних вимог в розмірі 58 коп. основного боргу належить відмовити у зв`язку з необґрунтованістю.

За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, кредитор вправі вимагати, в тому числі в судовому порядку, сплати боржником сум інфляційних нарахувань, навіть, якщо умовами договору не передбачено стягнення інфляційних.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

У договорах №0901-1 від 09.01.2023 та №0901-2 від 09.01.2023 сторони визначили, що за несвоєчасне або неналежне виконання сторонами своїх зобов`язань за договором винна сторона сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, на який нараховується пеня, від суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов`язання за кожний день прострочення. Сторони погодили, що даним договором продовжують строки встановлені законом нарахування пені та звернення до суду за її стягненням до 3 років (п. 7.3).

За прострочення виконання грошового зобов`язання за період з 12.06.2023 по 06.05.2025 за договором №0901-1 від 09.01.2023 позивачем нараховано відповідачу 56 607 грн 88 коп. інфляційних втрат та 195 019 грн 19 коп. пені; за договором №0901-2 від 09.01.2023 - 75 544 грн 47 коп. інфляційних втрат та 260 257 грн 43 коп. пені.

Суд здійснив перерахунок пені та інфляційних втрат, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду, відповідно до якого за договором №0901-1 від 09.01.2023 розмір пені становить 195 017 грн 61 коп., розмір інфляційних втрат 56 607 грн 81 коп., за договором №0901-2 від 09.01.2023 розмір пені становить 260 255 грн 43 коп., а розмір інфляційних втрат 75 544 грн 45 коп.

Відтак, з відповідача на користь позивача у зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання належить стягнути 455 273 грн 20 коп. пені та 132 152 грн 26 коп. інфляційних втрат.

Таким чином, позов підлягає до задоволення частково.

За змістом п. 5 ч. 1 ст. 237 ГПК України, при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

За подання до Господарського суду Івано-Франківської області цього позову позивачем сплачено судовий збір в розмірі 20 417 грн 02 коп., що підтверджується платіжною інструкцією №332 від 06.05.2025.

Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява подана через систему "Електронний суд".

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Таким чином, за подання цієї позовної заяви позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 16 145 грн 27 коп. (1 345 438,97 х 0,5% х 0,8).

Відтак, за подання позову до суду позивачем зайво судовий збір у розмірі 4 271 грн 75 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

З огляду на відсутність на дату ухвалення рішення у справі клопотання позивача про повернення зайво сплаченого судового збору, судом не вирішувалося питання про повернення позивачу зайво сплаченого судового збору.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно задоволених вимог.

Керуючись статтями 73, 74, 86, 123, 129, 236-238, 241 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПБС" (78436, Урочище Центр, буд. 5г, с. Бистриця, Надвірнянський р-н, Івано-Франківська обл., код ЄДРПОУ 32872788) на користь Дочірнього підприємства "Івано-Франківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України" (76018, вул. Є.Петрушевича, 1, м. Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 31790584) 1 345 434 (один мільйон триста сорок п`ять тисяч чотириста тридцять чотири) грн 88 коп. заборгованості, з яких: 758 009 (сімсот п`ятдесят вісім тисяч дев`ять) грн 42 коп. основного боргу, 455 273 (чотириста п`ятдесят п`ять тисяч двісті сімдесят три) грн 20 коп. пені, 132 152 (сто сорок дві тисячі сто п`ятдесят дві) грн 26 коп. інфляційних втрат в також 16 145 (шістнадцять тисяч сто сорок п`ять) грн 22 коп. судового збору.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено 10.07.2025

Суддя О.В. Рочняк