Постанова від 01.07.2025 по справі 918/1007/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2025 року

м. Київ

cправа № 918/1007/21(918/979/24)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Білоуса В. В. - головуючого, Васьковського О. В., Погребняка В. Я.

за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;

за участю представників сторін:

скаржника - адвокат Андрійко О. В.

ДП "Рівненський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" - Кантелюк Т-Т. Ю., Гаєнков І. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лік-Мед-Фарм-Сервіс"

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду

від 10.04.2025

у складі колегії суддів: Тимошенка О.М. (головуючого), Крейбух О.Г., Коломис В.В.

у справі № 918/1007/21(918/979/24)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лік-Мед-Фарм-Сервіс"

до Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"

про відшкодування вартості невід`ємних поліпшень в сумі 2 740 594 грн 00 коп.

у межах справи № 918/1007/21

за заявою Дочірнього підприємства "Київський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"

про банкрутство Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України",-

ВСТАНОВИВ:

1. ТОВ "Лік-Мед-Фарм-Сервіс" звернулось до Господарського суду Рівненської області із позовом про стягнення з ДП "Рівненський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" 2 740 594 грн відшкодування вартості невід`ємних поліпшень орендованого майна за договором оренди нерухомого майна № 2 від 20.07.2017.

Короткий зміст рішення судів першої та апеляційної інстанцій

2. Рішенням Господарського суду Рівненської області від 02.12.2024 позов задоволено.

3. Не погоджуючись із зазначеним рішенням місцевого господарського суду, ДП "Рівненський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

4. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.04.2025 апеляційну скаргу задоволено. Рішення Господарського суду Рівненської області від 02.12.2024 у справі № 918/1007/21 (918/979/24) скасовано. Прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено.

Рух касаційної скарги

5. 07.05.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "Лік-Мед-Фарм-Сервіс" звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою від 07.05.2025 на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.04.2025 у справі № 918/1007/21(918/979/24), сформована в системі "Електронний суд" 07.05.2025.

6. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Лік-Мед-Фарм-Сервіс" у справі № 918/1007/21(918/979/24) визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Васьковського О.В., судді - Погребняка В.Я., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.05.2025.

7. Ухвалою Верховного Суду від 26.05.2025 відкрито касаційне провадження у справі № 918/1007/21(918/979/24) за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Лік-Мед-Фарм-Сервіс" від 07.05.2025 на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.04.2025, та призначено розгляд касаційної скарги на 01.07.2025 року о 10:45.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими аргументами особи, яка подала касаційну скаргу.

8. Не погоджуючись із вказаною постановою суду апеляційної інстанції ТОВ "Лік-Мед-Фарм-Сервіс" подало касаційну скаргу в якій останнє просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

9. Касаційну скаргу мотивовано наступним.

9.1 Судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального, а саме статті 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна". При цьому, судом апеляційної інстанції не враховано правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 24.02.2021 у справі № 905/435/19, від 14.11.2018 у справі № 910/4923/14, від 20.02.2020 у справі № 916/685/17. Суд апеляційної інстанції, не надав належної оцінки факту суттєвого зростання вартості орендованого майна після його повернення, що підтверджується висновком суб`єкта оціночної діяльності - ТОВ "Оціночна компанія "Техносервіс" від 31.05.2020, а також не здійснив аналізу зв`язку між поліпшеннями та приростом вартості об`єкта, що є обов`язковим для правомірного застосування статті 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

9.2 Вирішуючи цей спір, суд апеляційної інстанцій обставин щодо збільшення вартості орендованого майна взагалі не встановив, а керувався виключно недоведеності з боку позивача факту проведення ремонтно-будівельних робіт (поліпшень) в орендованому приміщенні під час його користування у період з 31.07.2017 по 20.05.2020, а саме: не надання ним договорів підряду, актів виконаних робіт, документів що підтверджують купівлю будівельних матеріалів, які на думку позивача становлять безпосередньо вартість невід`ємних поліпшень орендованого майна безвідносно до показників вартості орендованого майна.

9.3 Відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, що прямо ідентифікують правовий підхід до застосування статті 778 ЦК України у поєднанні з нормами статей 95 ЦК України та 64 ГК України щодо: правової природи письмової згоди на поліпшення майна, наданої філією юридичної особи; обсягу повноважень посадової особи відокремленого підрозділу, яка одночасно є підписантом договору оренди та надає письмову згоду на дії, передбачені цим договором (у т.ч. поліпшення майна); відсутності законодавчих вимог (на момент проведення Позивачем поліпшень) до конкретизації обсягів (проєктно-кошторисної документації, тощо), строків та вартості робіт у письмовому погодженні, якщо такі поліпшення не є самочинними, а здійснюються за погодженням сторін.

10. Представник скаржника в судовому засіданні 01.07.2025 підтримала касаційну скаргу з підстав викладених у ній.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

11. Представники Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в судовому засіданні 01.07.2025 заперечили проти касаційної скарги.

Позиція Верховного Суду

12. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

13. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

14. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

15. Судами попередніх інстанцій встановлено, зокрема, наступне.

15.1 20.07.2017 між ДП "Рівненський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги Україні" (орендодавець) в особі начальника філії "Дубровицький райавтодор" та ТОВ "Лік-Мед-Фарм-Сервіс" (орендар) укладено договір оренди нерухомого майна № 2, згідно п. 1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове (до 20.05.2020) платне користування майно - адміністративну будівлю загальною площею 663,5 м.кв., яка знаходиться за адресою: Рівненська обл., м. Дубровиця, вул. Воробинська, б. 176, що обліковується на балансі філії "Дубровицький райавтодор" ДП "Рівненський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України", вартість якого визначена згідно з незалежною оцінкою і становить станом на 31.12.2016 - 968131 грн. без ПДВ. Згідно п. 2.1. договору, орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору, згідно з актом приймання-передачі вказаного майна за вартістю, визначеною незалежною оцінкою. Відповідно до п. 2.2. договору, передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно. Власником майна залишається ПАТ ДАК "Автомобільні дороги України" (у господарському віданні ДП "Рівненський облавтодор"), а орендар користується ним протягом строку дії договору оренди. У разі припинення договору майно повертається орендарем орендодавцю за актом приймання-передачі в день закінчення дії договору. Майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі (п. 2.2. договору). Пунктом 5.4. договору сторони погодили, що орендар має право з письмового дозволу орендодавця проводити реконструкцію, технічне переозброєння, ремонт, переобладнання інтер`єру приміщень для своїх потреб, не порушуючи цілісності будинку і його інженерних комунікацій. Згідно з п. 5.3. договору, орендар вправі залишити за собою проведені ним поліпшення орендованого майна, здійснені за рахунок власних коштів, та виконані з дозволу орендодавця, якщо вони можуть бути відокремлені від орендованого майна без заподіяння йому шкоди. Поліпшення орендованого майна, які не можуть бути відокремлені від цього майна без заподіяння йому шкоди, стають власністю орендодавця, за умови відшкодування їх вартості. Згідно п. 4.10. договору, вартість поліпшень орендованого майна, зроблених орендарем без згоди орендодавця, які не можна відокремити без явної шкоди для майна, компенсації не підлягає. Договір укладено строком на два роки та 10 місяців та діє з моменту його підписання обома сторонами по 20.05.2020 включно.

15.2 Згодом, 25.07.2018 сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору від 20.07.2017, якою внесено зміни до п. п. 4.13, 6.4, 9.5, 9.6, 9.8, 9.9.

15.3 ТОВ "Лік-Мед-Фарм-Сервіс" слідує, що 21.07.2017 позивач звернувся до філії "Дубровицький райавтодор" ДП "Рівненський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги Україні" з листом № 116, в якому просив надати погодження на проведення робіт з поліпшення орендованого майна.

15.4 Листом від 21.07.2017 року № 82 надано згоду на виконання відповідних робіт з подальшим погодженням у всіх інстанціях.

15.5 31.07.2017 між сторонами договору підписано акт приймання-передачі об`єкта нерухомого майна - адміністративної будівлі загальною площею 663,5 м.кв., яка знаходиться за адресою: Рівненська обл., м. Дубровиця, вул. Воробинська, б. 176, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв у платне строкове користування відповідне нерухоме майно, вартість якого визначена згідно з незалежною оцінкою і становить станом на 31.12.2016 - 968131 грн без ПДВ. В акті зазначено, що об`єкт обліковується на балансі філії "Дубровицький райавтодор" ДП Рівненський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України".

15.6 Товариство акцентувало, що в період користування будівлею, для здійснення своєї господарської діяльності, позивачем, з дозволу відповідача, здійснено ремонтно-будівельні роботи (поліпшення) в орендованому майні за власний кошт.

15.7 22.05.2020 між сторонами договору підписано акт приймання-передачі об`єкта нерухомого майна, відповідно до якого орендодавець прийняв, а орендар передав орендоване майно - адміністративне приміщення загальною площею 663,5 м.кв., яке знаходиться за адресою: Рівненська обл., м. Дубровиця, вул. Воробинська, 176, вартість якого визначена згідно з незалежною оцінкою і становить станом на 31.12.2016 - 968 131 грн без ПДВ. В акті зазначено, що передане нежитлове приміщення знаходиться в такому ж стані, що відповідає умовам договору та мало використовуватися з метою, передбаченою договором. Також в акті зазначено, що об`єкт обліковується на балансі філії "Дубровицький райавтодор" ДП Рівненський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" та сторони щодо переданого майна претензій одна до одної не мають.

15.8 31.05.2020 на замовлення філії "Дубровицький райавтодор" ДП Рівненський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України", суб`єктом оціночної діяльності ТзОВ "Оціночна компанія "Техносервіс" складено висновок про вартість майна (адміністративна будівля загальною площею 663, 5 м.кв., м. Дубровиця, вул. Воробинська б. 176), відповідно до якого визначено ринкову вартість для цілей оренди - 3 708 725 грн.

15.9 20.09.2024 на замовлення позивача експертом Собуцьким В.О. складено висновок № SV-319.24 про проведення будівельно-технічної експертизи.

15.10 На вирішення експерта, який проводив будівельно-технічну експертизу по досліджуваній будівлі № 176 по вул. Воробинська у м. Дубровиця були поставлені наступні питання: 1. Чи відносяться ремонтно-будівельні роботи, проведені з 31.07.2017 по 20.05.2020 в будівлі загальною площею 663,50 м2 до невід`ємних поліпшень майна, яке було предметом оренди за договором оренди нерухомого майна від 20.07.2017 року? 2. Якщо невід`ємні поліпшення є, то які їх обсяги, перелік та ринкова вартість? 3. Чи є серед виконаних ремонтно-будівельних робіт (поліпшень) орендованого майна, яке було предметом оренди за Договором оренди нерухомого майна № 2 від 20.07.2017 проведених невід`ємних поліпшень, які неможливо відокремити від об`єкта без надання йому шкоди? 4. На яку суму збільшилась вартість орендованого майна, яке було предметом оренди за Договором оренди нерухомого майна № 2 від 20.07.2017, укладеного між сторонами в результаті здійснених невід`ємних поліпшень?

15.11 На підставі проведеної будівельно-технічної експертизи, експерт прийшов до наступних висновків: 1. Ремонтно-будівельні роботи, проведені з 31.07.2017 по 20.05.2020 в досліджуваній адміністративній будівлі № 176 по вул. Воробинська у м. Дубровиця Дубровицької територіальної громади Сарненського району (Дубровицького району Рівненської області), загальною площею 663,50 м2 відносяться до невід`ємних поліпшень майна, яке було предметом оренди за договором оренди нерухомого майна від 20.07.2017. 2.1. Обсяги ремонтно-будівельних робіт (невід`ємних поліпшень) наведені в кошторисній документації. 2.2. Перелік ремонтно-будівельних робіт (невід`ємних поліпшень): - улаштування кроквів з дощок; - улаштування лат [решетування] з прозорами із дощок і брусків під покрівлю з листової сталі; - улаштування прокладної пароізоляції в один шар; - улаштування покрівель шатрових із металочерепиці; - улаштування слухових вікон; - навішування водостічних труб, колін, відливів і лійок з готових елементів; - улаштування жолобів підвісних з оцинкованої сталі; - заповнення віконних проємів готовими блоками; - установлення пластикових підвіконних дощок; - заповнення дверних проємів готовими дверними блоками з металопластику у кам`яних стінах; - установлення металевих дверних коробок із навішуванням дверних полотен; - установлення дверних блоків у зовнішніх і внутрішніх проємах кам`яних стін; - влаштування проємів у цегляних стінах вручну; - мурування окремих ділянок простих зовнішніх стін із цегли; - улаштування теплоізоляції вертикальних будівельних конструкцій з дрібно-штучних стінових матеріалів із застосуванням системи утеплення CERESIT ППС, фінішний шар - штукатурка декоративна; - улаштування основ під тротуари з відсіву; - улаштування покриттів з дрібнорозмірних фігурних елементів мощення [ФЭМ]; - улаштування цементної стяжки по щебеневій та піщаній основі; - улаштування стяжок самовирівнювальних з суміші цементної для недеформівних основ; - улаштування каркасу підвісних стель; - укладання плит стельових в каркас стелі; - монтаж світильників для люмінесцентних ламп, які встановлюються в підвісних стелях; - улаштування обшивки стін гіпсокартонними плитами [фальшстіни] по металевому каркасу; - суцільне вирівнювання штукатурки стін усередині будівлі цементно-вапняним розчином; - шпаклювання стін мінеральною шпаклівкою; - поліпшене фарбування полівінілацетатними акриловими сумішами стін по збірних конструкціях, підготовлених під фарбування; - облицювання поверхонь стін керамічними плитками на розчині із сухої клеючої суміші; - улаштування покриттів з керамічних плиток на розчині із сухої клеючої суміші; - прокладання трубопроводів водопостачання з труб поліетиленових [поліпропіленових] напірних різного діаметру; - ізоляція трубопроводів трубками зі спіненого каучуку, поліетилену; - прокладання трубопроводів каналізації з поліетиленових труб; - установлення котлів опалювальних; - установлення фільтрів для очищення води; - установлення опалювальних радіаторів сталевих; - установлення унітазів з безпосередньо приєднаним бачком; - установлення умивальників одиночних з підведенням холодної та гарячої води; - установлення нагрівачів індивідуальних водоводяних; - улаштування каркасно-фільончастих перегородок у санвузлах; - прокладання кабелю різного перерізу на скобах; - установлення штепсельних розеток герметичних та напівгерметичних; - установлення вимикачів утопленого типу при схованій проводці, одноклавішних; - установлення щитків освітлювальних групових масою понад 3 кг до 6 кг у готовій ніші або на стіні; - установлення вимикачів та перемикачів пакетних 2-х і 3-х полюсних на струм понад 100 А до 250 А; - установлення електролічильників побутових трифазових. 2.3. Ринкова вартість ремонтно-будівельних робіт, проведених з 31.07.2017 по 20.05.2020 в досліджуваній адміністративній будівлі станом на 20.05.2020 становила 4 071 621, 60 грн. 3. Усі виконані ремонтно-будівельні роботи (поліпшення) орендованого майна, яке було предметом оренди за договором оренди нерухомого майна № 2 від 20.07.2017 є такими, які неможливо відокремити від об`єкта без надання йому шкоди. 4. Вартість орендованого майна, яке було предметом оренди за договором оренди нерухомого майна № 2 від 20.07.2017, укладеного між сторонами у справі в результаті здійснених невід`ємних поліпшень, збільшилась на суму 4071621, 60 грн станом на 20.05.2020.

15.12 ТОВ "Лік-Мед-Фарм-Сервіс" вважаючи, що поліпшення орендованого майна відносяться до невід`ємних, здійснені орендарем за рахунок власних коштів та за згодою орендодавця, посилаючись на наявність передбачених умовами договору та Законом України № 2269-XII "Про оренду державного та комунального майна" підстав для відшкодування вартості здійснених товариством невід`ємних поліпшень орендованого майна, звернулось із відповідним позовом до господарського суду.

16. Аргументи скаржника (пункти 9.1, 9.2 постанови) визнаються колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду безпідставними та необґрунтованими, а тому відхиляються Судом з огляду на таке.

17. Частиною другою статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

18. Відповідно до частини першої статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

18. Статтею 759 Цивільного кодексу України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

19. Згідно статті 776 Цивільного кодексу України, капітальний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймодавцем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом. Капітальний ремонт провадиться у строк, встановлений договором. Якщо строк не встановлений договором або ремонт викликаний невідкладною потребою, капітальний ремонт має бути проведений у розумний строк. Якщо наймодавець не провів капітального ремонту речі, що перешкоджає її використанню відповідно до призначення та умов договору, наймач має право: 1) відремонтувати річ, зарахувавши вартість ремонту в рахунок плати за користування річчю, або вимагати відшкодування вартості ремонту; 2) вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

20. Відповідно до статті 778 Цивільного кодексу України наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця. Якщо поліпшення можуть бути відокремлені від речі без її пошкодження, наймач має право на їх вилучення. Якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю.

21. Відтак, законом закріплено право наймача на проведення поліпшень майна, яке є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця. Поліпшення майна означає проведення в ньому таких змін, завдяки яким суттєво збільшується вартість майна, його корисність, порівняно зі станом, в якому воно було до передачі його наймачу, без зміни функціонального призначення речі.

22. Відповідно, якщо наймодавець дає згоду на проведення таких поліпшень, він зобов`язується прийняти назад в зміненому стані річ, яка має більш високу вартість, і відшкодувати наймачеві понесені ним витрати на невіддільне поліпшення. Цивільне законодавство надає наймачу альтернативне право щодо вибору форми відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю. При цьому право вибору предмета альтернативного зобов`язання належить боржнику, якщо інше не встановлене договором.

23. Як встановлено судами попередніх інстанцій та не заперечується сторонами, пунктом 5.3. договору № 2 від 20.07.2017 сторони також передбачили, що поліпшення орендованого майна, які не можуть бути відокремлені від цього майна без заподіяння йому шкоди, стають власністю орендодавця, за умови відшкодування їх вартості.

24. Орендодавцем та відповідачем у справі є Дочірнє підприємство "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України".

25. Судом апеляційної інстанції встановлено, що договір оренди, від імені орендодавця, підписаний начальником філії "Дубровицький райавтодор" Берестенею М.І.

26. При цьому, 21.07.2017 позивач звернувся до філії "Дубровицький райавтодор" ДП "Рівненський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги Україні" з листом № 116, в якому просив надати погодження на проведення робіт з поліпшення орендованого майна.

27. Судом апеляційної інстанції встановлено, що листом від 21.07.2017 № 82 філія "Дубровицький райавтодор" ДП "Рівненський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги Україні" повідомила про необхідність проведення поліпшення орендованого майна та надала згоду на виконання відповідних робіт з подальшим погодженням у всіх інстанціях.

28. Відтак, судом апеляційної інстанції обґрунтовано зазначено про те, що звернення щодо поліпшень було направлено саме до філії "Дубровицький райавтодор", а не до орендодавця, який є відповідачем у справі та відповідь про погодження робіт було надано саме філією "Дубровицький райавтодор".

29. При цьому, позивачем не доведено а судами не встановлено обставин щодо наявності у начальника філії відповідних повноважень на погодження таких поліпшень від імені орендодавця.

30. Також, судом апеляційної інстанції встановлено, що надані позивачем вищезазначені листи не дають можливості дослідити, які саме роботи були погоджені та які плануються до виконання, не надано доказів погодження проектно-кошторисної документації з орендодавцем в період оренди майна.

31. Суд апеляційної інстанції покликаючись на правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 20.02.2020 у справі № 916/685/17, обгрунтовано зазначив про те, що ключовим для встановлення підстав компенсації різниці між вартістю поліпшеного майна і вартістю цього майна на час його передачі в оренду, є саме наявність погодження орендодавця на проведення поліпшень.

32. Поліпшення орендованого майна орендарем підлягають компенсації орендодавцем лише за наявності згоди орендодавця на їх проведення. Такі поліпшення мають відповідати наступним критеріям: 1. неможливість відокремлення без шкоди - поліпшення не можуть бути фізично відокремлені від орендованого майна без його пошкодження чи погіршення стану; 2. збільшення вартості майна - поліпшення повинні призвести до збільшення вартості орендованого майна, яке може бути підтверджене у встановленому законом порядку (наприклад, через незалежну оцінку); згода орендодавця - якщо орендар виконав поліпшення без отримання згоди, навіть за умови їхньої невідокремлюваності, такі витрати компенсації не підлягають.

33. Погодження з точки зору права, у контексті волевиявлення юридичної особи на проведення поліпшення майна, можна визначити як офіційне вираження згоди, що є юридично значимим актом. Це волевиявлення підтверджує обізнаність юридичної особи щодо характеру, обсягу, виду та умов запланованих ремонтних або інших поліпшувальних робіт.

34. Основними аспектами погодження є: - обізнаність, тобто юридична особа повинна отримати детальну інформацію про заплановані роботи, їх обсяг, вартість, строки виконання та можливі правові наслідки; - добровільність, тобто погодження має бути результатом вільного волевиявлення без примусу чи введення в оману; форма, тобто залежно від законодавчих вимог, погодження може бути оформлене у письмовій формі (наприклад, підписання договору, угоди чи листа-згоди); - мета, як узгодження дій, спрямованих на поліпшення майна, яке може включати підвищення його вартості чи функціональності; - юридична значущість, тобто погодження встановлює обов`язки сторін (наприклад, власника майна і виконавця робіт) та визначає межі допустимих дій, що можуть бути оскаржені у разі порушення.

35. Отже, погодження виступає як юридичний інструмент забезпечення інтересів сторін та регулювання відносин, пов`язаних з поліпшенням майна.

36. Судом апеляційної інстанції також правомірно зауважено, що договір оренди було підписано 21.07.2017, цього ж дня було направлено лист на погодження проведення поліпшень майна, і в цей же день філія "Дубровицький райавтодор" надала згоду на поліпшення без їх обсягу та вартості. При цьому, саме ж майно було передано згідно акту прийому передачі лише 31.07.2017.

37. В ході розгляду справи судом першої інстанції було встановлено, що у акті прийому передачі в оренду зазначено, що передане нежитлове приміщення знаходиться в такому ж стані, що відповідає вимогам умов договору та мало використовуватися з метою, передбаченою договором. Також в акті зазначено, що об`єкт обліковується на балансі філії "Дубровицький райавтодор" ДП Рівненський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" та сторони щодо переданого майна претензій одна до одної не мають.

38. Натомість, як встановлено судом апеляційної інстанції, з матеріалів справи не вбачається підписання акта приймання-передачі від 31.07.2017 орендарем із зазначенням певних зауважень чи застережень, в тому числі щодо незадовільного технічного стану орендованої будівлі на дату її прийняття позивачем в оренду. Будь-які відомості про повідомлення орендодавця, а саме ДП "Рівненський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", про вартість та об`єми поліпшень, в матеріалах справи відсутні. Також, відсутні документи що підтверджують проведення поліпшень в період оренди майна з 31.07.2017 по 22.05.2020.

39. Відтак, судом апеляційної інстанції обґрунтовано зазначено про те, що висновок суду першої інстанції про наявність погодження саме орендодавцем проведення поліпшень ґрунтується лише на припущеннях.

40. Також, звертаючись із позовом ТОВ "Лік-Мед-Фарм-Сервіс" також вказало про те, що в період користування будівлею для здійснення своєї господарської діяльності товариство, з дозволу орендодавця, здійснило ремонтно-будівельні роботи (поліпшення) в орендованому майні за власний кошт та надало кошторисну документацію, яка виконана згідно договору SV-319.24 від 09.09.2024 ФОП Собуцьким В.О.

41. Судом апеляційної інстанції встановлено, що із вказаної кошторисної документацію вбачається, зокрема, що договірна ціна, що входить до її складу, складена по цінах станом на 19.09.2024. Інші докази проведення ремонтних робіт в орендованій будівлі позивачем не надано.

42. Відтак, судом апеляційної інстанції встановлено, що докази проведення ремонтних робіт, зокрема, договори підряду, акти виконаних робіт, документи що підтверджують купівлю будівельних матеріалів, позивачем надано не було, а проектно-кошторисна документація розроблена в 2024 році за цінами на час її виконання, що не підтверджує виконання таких робіт в період з 31.07.2017 по 20.05.2020.

43. Окрім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що як вбачається із висновку експерта, яким позивач обґрунтовує невід`ємність покращень та їх вартість, останній виконаний ФОП Собуцьким В.О. 20.09.2024, яким, у свою чергу, також була підготовлена проектно-кошторисна документація.

44. У своїй постанові від 18.12.2019 у справі № 522/1029/18 Велика Палата Верховного Суду висловила свою позицію щодо відхилення висновку будівельно-технічного експертного дослідження, як неналежного та недопустимого доказу та мотивувала її, зокрема тим, що в експертному висновку не зазначено, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за відомо неправдивий висновок та те, що висновок підготовлено для подання до суду.

45. При цьому, судом апеляційної інстанції встановлено, що хоча наявний в матеріалах справи висновок № SV-319.24 про проведення будівельно-технічної експертизи і має застереження експерта, щодо кримінальної відповідальності, при цьому, у ньому відсутні відомості про те, що останній складений для подання до суду, що виключає кваліфікацію його як належного та допустимого доказу.

46. За таких обставин суд апеляційної інстанції зазначив, що вказаний висновок експерта є сумнівними, оскільки очевидно, що і висновок і проектно-кошторисна документація були замовлені через більше як 4 (чотири) роки після завершення користування майном.

47. Також, судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач не є власником нерухомого майна, вартість поліпшення якого заявляються до стягнення, окрім того, позивач не надав доказів на підтвердження перебування у його користуванні на момент виготовлення проектно-кошторисної документації та проведення оцінки нерухомого майна, яке не є його власністю.

48. Разом з тим, як встановлено судом апеляційної інстанції та вже було зазначено, 22.05.2020 позивачем підписано акт про повернення нерухомого майна, пунктом 1 якого визначено, що орендодавець, відповідно до умов договору оренди нежитлового приміщення № 2 від 20.07.2017, приймає, а орендар передає орендоване майно - адміністративне приміщення загальною площею 663,5 м.кв., яке знаходиться за адресою: Рівненська обл., м. Дубровиця, вул. Воробинська, 176, вартість якого визнана незалежною експертною оцінкою та станом на 31.12.2016 становить 968 131 грн без урахування ПДВ. У пункті 2 вказаного акту зазначено про те, що передане нежитлове приміщення знаходиться в такому ж стані, що відповідає вимогам умов договору та мало використовуватися з метою, передбаченою цим договором. У пункті 4 сторони договору засвідчили, що претензії одна до одної щодо переданого майна не мають.

49. При цьому, як і у випадку передачі майна в оренду, судом апеляційної інстанції встановлено, що з матеріалів справи не вбачається підписання акта приймання-передачі від 22.05.2020 орендарем із зазначенням певних зауважень чи застережень, в тому числі щодо проведення поліпшень майна чи збільшення його вартості з прийняттям позивачем в оренду.

50. Також, як правомірно зазначено судом апеляційної інстанції, із відповідним позовом до господарського суду ТОВ "Лік-Мед-Фарм-Сервіс" звернулось через 4 (чотири) роки після закінчення договору оренди та повернення майна з оренди. При цьому, під час повернення майна та підписання акту прийому-передачі, товариством не заявлялось до відповідача жодних претензій чи вимог щодо компенсації невід`ємних поліпшень, а усі документи якими товариство обґрунтовує позовні вимоги, складені та підписані у вересні 2024 року, що створює сумніви щодо реальності заявлених вимог.

51. Згідно статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

52. Відповідно до частини першої статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

53. Згідно статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

54. Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

55. При цьому, аргументи скаржника (пункти 9.1, 9.2 постанови) фактично зводяться до намагання встановити нові обставини, здійснити переоцінку доказів та прохання надати нову оцінку доказам у справі, що в силу вимог статті 300 Господарського процесуального кодексу України виходить за межі повноважень Верховного Суду.

56. З огляду на викладене, аргументи скаржника (пункти 9.1, 9.2 постанови) визнаються колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду безпідставними та необґрунтованими, а тому відхиляються Судом.

57. Крім того, висновки у наведених скаржником постановах Верховного Суду від 24.02.2021 у справі № 905/435/19, від 14.11.2018 у справі № 910/4923/14, від 20.02.2020 у справі № 916/685/17 не можуть вважатися в цьому випадку подібними через те, що на висновки у вказаних справах скаржник послався, виокремивши їх із контексту вказаних судових рішень, не урахувавши викладених в рішеннях правових позицій Верховного Суду стосовно спірних правовідносин та предмету спору, в контексті досліджуваних судами доказів та встановлених фактичних обставин у вказаних справах та сукупності встановлених обставин у справі № 918/1007/21(918/979/24).

58. При цьому, аргументи скаржника (пункт 9.3 постанови) визнаються колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду безпідставними та необґрунтованими, а тому відхиляються Судом з огляду на те, що правові висновки суду, у тому числі касаційної інстанції, формулюються виходячи з конкретних обставин справи. Тобто, на відміну від повноважень законодавчої гілки влади, до повноважень суду не належить формулювання абстрактних правил поведінки для всіх життєвих ситуацій, які підпадають під дію певних норм права. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц.

59. Разом з тим, у цій справі не встановлено обставин, які б свідчили про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права під час розгляду апеляційної скарги ДП "Рівненський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" у цій справі. Натомість суд апеляційної інстанції обґрунтовано покликався на правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 20.02.2020 у справі № 916/685/17 та зазначив про те, що ключовим для встановлення підстав компенсації різниці між вартістю поліпшеного майна і вартістю цього майна на час його передачі в оренду, є саме наявність погодження орендодавця на проведення поліпшень.

60. Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

61. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, позиція суду касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

62. У справі, що розглядається, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду апеляційної інстанції.

63. Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

64. Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

65. Оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції таким вимогам закону відповідає.

66. Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.

67. Вказані вимоги судом апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови були дотримані.

68. Оскільки підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції немає, то судовий збір за подачу касаційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 304, 308, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 15.01.2020 № 460-IX, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лік-Мед-Фарм-Сервіс" від 07.05.2025 на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.04.2025 у справі № 918/1007/21(918/979/24) залишити без задоволення.

2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.04.2025 у справі № 918/1007/21(918/979/24) залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. В. Білоус

Судді О. В. Васьковський

В. Я. Погребняк