Рішення від 11.07.2025 по справі 504/3392/24

Справа № 504/3392/24

Номер провадження 2/504/1251/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.07.2025с-ще Доброслав

Доброславський районний суд Одеської області у складі:

головуючої судді Вінської Н.В.,

за участю секретарів Коцар А.М., Данько Т.В.,

представника позивача адвоката Саінчина О.С.,

представників відповідача адвокатів Рябоконь К.Ю., Жерьобкіна О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія «Техагро» до ОСОБА_1 , про встановлення сервітуту.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія «Техагро» звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 , про встановлення сервітуту, посилаючись на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія «ТЕХАГРО» в межах розвитку індустріального парку «ЕКОПОРТ» реалізує Проект з будівництва причально - технологічного комплексу зі зберігання та перевантаження на березі Аджалицького лиману поблизу м. Южне в Одеській області, який включено до Плану розвитку морського порту «Південний», затвердженого наказом ДП «АМПУ» від 19.03.2024. На замовлення ТОВ Компанія «ТЕХАГРО» виконано та погоджено з АТ «Укрзалізниця» проект примикання під`їзної колії ТОВ Компанія «ТЕХАГРО» до існуючої залізничної колії АТ «Укрзалізниця». Враховуючи обмеження в прокладанні під`їзної залізничної колії на земельних ділянках ТОВ Компанія «ТЕХАГРО» не можливе без перетину земельної ділянки кадастровий номер 5122755400:01:001:0014, яка межує із земельними ділянками, належними ТОВ Компанія «ТЕХАГРО» з кадастровим номером 5122755400:01:001:0267 та з кадастровим номером 5122755400:01:001:0264. За інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку земельна ділянка кадастровий номер 5122755400:01:001:0014 належить ОСОБА_1 ТОВ «Одеська проектувальна землевпорядна група» підготовлено кадастровий план зони сервітуту на земельній ділянці 5122755400:01:001:0014. На адресу ОСОБА_1 направлено лист-пропозицію щодо встановлення сервітуту. Оскільки відповідачка не реагує на звернення позивача, щодо встановлення сервітуту позивач вимушений звернутись до суду.

Представник позивача адвокат Саінчин О.С. у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити посилаючись на те, що розпорядженням КабінетуМіністрів Українивід 19.05.2023№ 442-рдо Реєструіндустріальних (промислових)парків включеноіндустріальний парк«ЕКОПОРТ»,ініціатором створенняякого,у томучислі,є ТОВКомпанія «ТЕХАГРО».Суміжні земельніділянки загальноюплощею 76,7493га,на якихстворюється індустріальнийпарк «ЕКОПОРТ»,розміщуються натериторії смтНові БіляріОдеського районуОдеської області.Відповідно доч.ч.1-3ст.7Закону України«Про морськіпорти» основоюпланування розвиткупортової галузіє Стратегіярозвитку морськихпортів Українина 25років,яка включаєкороткострокові (нап`ять років),середньострокові (на10років)та довгострокові(на25років)плани розвитку.Основою Стратегіїрозвитку морськихпортів Українина 25років єплани розвиткуморських портівта морськихтерміналів,прогнози щодовантажопотоків,завдання,основні напрямита джерелафінансування реалізаціїСтратегії,інші основніпараметри розвитку.Стратегія розвиткуморських портівУкраїни на25років повиннабазуватися наосновних засадахдержавної політикиу сферітранспорту тавраховувати планирозвитку іншихтранспортних галузейУкраїни.Розвиток морськогопорту здійснюєтьсявідповідно доплану розвиткуморського порту,який формуєтьсяз урахуваннямпланів розвиткуморських терміналів,а такожпідприємств,основні продукціята/абосировина якихє об`єктамиекспортно-імпортнихоперацій іобслуговуються яквантажі уморському порту.План розвиткукожного морськогопорту затверджуєтьсяадміністрацією морськихпортів Українита погоджуєтьсяцентральним органомвиконавчої влади,що забезпечуєформування тареалізує державнуполітику усферах морськогоі внутрішньоговодного транспорту.План розвиткуморського портуповинен відповідатиположенням Стратегіїрозвитку морськихпортів Україниу короткостроковійперспективі тамістити деталізованусхему територіїморського порту.Фінансове забезпеченняреалізації Стратегіїздійснюється зарахунок коштівАдміністрація морськихпортів України,суб`єктів господарюваннянезалежно відформи власності,цільових кредитівбанків,міжнародної технічноїдопомоги,інвестиційних коштів,власних коштівзалізниць іпідприємств залізничноготранспорту,інших джерел,не забороненихзаконодавством.Фінансування робітз модернізації,ремонту,реконструкції табудівництва гідротехнічнихспоруд,інших об`єктівпортової інфраструктуризагального користуванняможе здійснюватисяза рахуноккоштів державногобюджету.Планом розвитку морського порту Південний, затвердженого наказом ДП АМПУ від 19.03.2024, передбачений Проект (захід) «Нове будівництво терміналу харчових вантажів у складі Причально-технологічного району ТОВ Компанія «Техагро», яким передбачається, у тому числі, будівництво залізничної станції, комплексу із перевалки зернових культур (короткий опис заходу); суб`єкт, що реалізує захід ТОВ Компанія «Техагро». На замовлення ТОВ Компанія «Техагро» ТОВ «ПІК» виконано Передпроектні розробки проекту «Нове будівництво терміналу харчових та генеральних вантажів у складі «Причально-технологічного району ТОВ КОМПАНІЯ «ТЕХАГРО» за адресою: Одеська область, Одеський район, Южненська територіальна громада, смт Нові Білярі. Залізнична інфраструктура». ТОВ «Компанія «Техагро» отримано технічні умови РФ «Одеська залізниця» на реконструкцію станції Чорноморська з укладенням додаткової приймально-відправної колії у Приймально-відправному парку станції. На замовлення ТОВ Компанія «ТЕХАГРО» виконано та погоджено з АТ «Укрзалізниця» проект примикання під`їзної колії ТОВ Компанія «ТЕХАГРО» до існуючої залізничної колії АТ «Укрзалізниця», що підтверджується Реконструкція перегону станція 24км станція Промислова з облаштуванням колійного посту 29км регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця», витягом з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні умови Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва. ТОВ Компанія «ТЕХАГРО» отримано Містобудівні умови та обмеженнями для проектування об`єкта будівництва залізничної колії, яка проходитиме через земельні ділянки з кадастровими номерами 5122755400:01:001:0264 і 5122755400:01:001:0267, затвердженими Наказом № 19-М від 27.08.2024 управління архітектури та містобудування Южненської міської ради. Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія «ТЕХАГРО» орендує земельні ділянки: з кадастровим номером 5122755400:01:001:0267, з кадастровим номером 5122755400:01:001:0264 з цільовим призначенням 12.01 Для розміщення та експлуатації будівель і споруд залізничного транспорту для будівництва, обслуговування та експлуатації об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури залізничного транспорту. Підстава користування: договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5122755400:01:001:0267 від 24.11.2021 № 2411АЗК, укладений з Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРОЗЕМКУРС» на 49 років; договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5122755400:01:001:0264 від 24.11.2021 № 2411АТІ, укладений з Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРОТРЕЙД ІНВЕСТМЕНТС» на 49 років. Позивач не має можливості нормального використання належних йому земельних ділянок: між належними позивачу земельними ділянками з кадастровими номерами 5122755400:01:001:0264 і 5122755400:01:001:0267 знаходиться земельна ділянка 5122755400:01:001:0014, площа земельної ділянки 7.2027, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_1 ; з огляду обмеження за вимогами перетину аміакопроводу згідно з ВБН В.2.3-06544.319-2003 «Магістральні трубопроводи для транспортування рідкого аміаку (аміакопроводи)», технічних умов примикання під`їзної колії №НЗІ-02/2 від 2.01.19р., виданих регіональною філією «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця», та діючих вимог з проектування залізничних колій ДБН В.2.3-19:2018 «Залізниці колії 1520мм. Норми проектування» п.6.17/табл. 6.4 (6.17. Криві ділянки колії нових залізниць слід проектувати якомога більшого радіусу. Радіуси кривих слід призначати відповідно таблиці 6.4. і приймати: 4000, 3000, 2500, 2000, 1800, 1500, 1200, 1000, 800, 700, 600 для під`їзних колій, 500, 400, 350, 300, 250, 200.) - прокладання під`їзної залізничної колії на земельних ділянках ТОВ КОМАПАНІЯ «ТЕХАГРО» неможливе без перетину земельної ділянки кадастровий номер 122755400:01:001:0014, яка належить відповідачу; за результатами проведення земельно-технічного експертного дослідження та експертного дослідження з питань землеустрою, оформленого висновком № 24-4096, встановлена єдина технічна можливість встановити земельний сервітут. На розгляд запропоновано єдиний варіант встановлення земельного сервітуту, який забезпечуватиме найбільш раціональне використання земельних ділянок та найменше обтяження для землевласника земельної ділянки кадастровий номер 5122755400:01:001:0014.

З урахуванням вимог діючого законодавства варіант передбачає встановлення сервітуту на площі 0,8632 га. Частина земельної ділянки, на яку пропонується встановлення земельного сервітуту, обмежена на місцевості точками з наступними просторовими координатами:

Номер точкиХY15156936,4293413882,14325156947,3793413936,45135156940,4103413937,64045156931,9403413938,90055156925,8703413939,68065156917,1303413940,65075156795,4683413953,68885156784,2533413898,06795156916,4803413883,890105156923,6603413883,140115156926,5903413882,870125156931,8203413882,45015156936,4293413882,143

Отже, прокласти залізничну колію в обхід земельної ділянки, яка належить відповідачу є технічно неможливим, у зв`язку з чим виникла необхідність встановлення земельного сервітуту щодо вказаної земельної ділянки. Позивач просить встановити оплатний земельний сервітут. Заперечень стосовно визначеного позивачем розміру плати відповідачем не надано. Враховуючи особливості об`єктів будівництва, в даному випадку обґрунтованою є вимога про встановлення саме постійного сервітуту. ТОВ «Компанія «Техагро», попередньо, до звернення до суду із даним позовом, зверталось до власника земельної ділянки з пропозицією про укладення земельного сервітуту. Посилання предсавників відповідача, про невірне зазначення адреси не відповідає дійсності. Також не погоджувався з ствердженням представників відповідача, щодо неналежності висновку експерта, оскільки він не підписаний експертом, вважав висновок належним чином оформленим, та таким, що у повній мірі доводить неможливість встановлення сервітуту іншим шляхом.

Представники відповідача ОСОБА_1 адвокат Рябоконь К.Ю. та адвокат Жерьобкін О.М. від імені відповідачки ОСОБА_1 заперечували проти задоволення позову, оскільки вважали позовні вимоги протиправними, недоведеними, безпідставними та необґрунтованими з огляду на таке. За поясненнями та відзивом вважали, що суть позову у даній справі продиктована тим, що Позивач реалізує Проект з будівництва причально-технологічного комплексу зі зберігання та перевантаження на березі Аджалицького лиману поблизу міста Южне в Одеській області, а фактично, як випливає із позову документів, яке здійснює будівництво об`єкта «Примикання під`їзної колії ТОВ «КОМПАНІЯ ТЕХАГРО» у районі Аджалицького лиману» на підтавав отриманих від ПАТ «Українська залізниця» технічних умов. У цьому контексті зазначали, що пунктом 1 цих технічних умов передбачено, що «До вирішення земельного питання виконання технічних умов, крім проектування, забороняється». З цього представники відповідача зазначали, що позивач перебуває лише на етапі проектування будівництва. З аналізу Технічних умов вбачається, що вони містять лише загальні рекомендації та окремі конкретні вимоги, проте безпосередньо не визначають місце прокладення під`їзної колії. Це місце має бути визначено саме Проектом укладення під`їзної колії, який Позивач не долучив до позову, окрім плану колійного розвитку, який можливо є додатком до Проекту. Як зазначено у позові, прокладення під`їзної залізничної колії на земельних ділянках ТОВ Компанія «ТЕХАГРО» з кадастровим номером 5122755400:01:001:0014, яка межує з земельними ділянками, належними ТОВ Компанія «ТЕХАГРО» з кадастровим номером 51227554000:01:001:0267 та з кадастровим номером 51227554000:01:001:0264. Вважали, що в матеріалах справи відсутній проект будівництва, а ТОВ «ПІК» розглядало лише один варіант прокладення під`їзної колії через ділянку відповідача з кадастровим номером 5122755400:01:001:0014. Крім того, звертали увагу суду на те, що позивачеві окрім зазначених до приймаючої земельної ділянки відповідача, позивачу належить на праві оренди ще декілька ділянок через які можна здійснити будівництво залізничної колії. Підкреслювали, що позивачем не надано доказів, що прокладення його колії та встановлення сервітуту неможливі від ділянки номер 5122755400:01:001:0267 до ділянки номер 5122755400:01:001:0271 через ділянки 5122755400:01:001:0226, 5122755400:01:001:0189, 5122755400:01:001:0027, 5122755400:01:001:0028, 5122755400:01:001:0029. Вважали, що для позивача існує можливість задовольнити свої потреби щодо будівництва колії від ділянки 5122755400:01:001:0067 до ділянки 5122755400:01:001:0271 не перетинаючи ділянку відповідача. Своїм проектом будівництва колії позивач намагається порушити право відповідача на нормальне використання власної землі, яке у випадку будівництва під`їзної колії через всю ділянку відповідача буде неможливе. До позову не було долучено ніяких доказів на підтвердження відсутності альтернативи задоволення потреб позивача, окрім, як встановлення сервітуту на земельній ділянці відповідача. Вважали, що ключовим доказом Позивача, який було долучено ним до матеріалів справи є висновок експерта земельно-технічного експертного дослідження та експертного дослідження з питань землеустрою № 24-4096 від 09.08.2024 року. На 4 сторінці наведеного висновку зазначено, що експерт подала клопотання Позивачу про надання додаткових матеріалів, зокрема експерт просила надати Проект «Нове будівництво терміналу харчових та генеральних вантажів у складі «Причально-технологічного району ТОВ Компанія «Техагро» за адресою: Одеська область Южненська територіальна громада смт. Нові Білярі», в частині залізничної інфраструктури у повному обсязі, з графічними матеріалами, кольоровий на електронному носії. За текстом вказаного висновку врешті експерт так і не отримала окресленого проекту, але позовні вимоги та всі докази позивача зводяться до необхідності встановлення сервітуту на земельній ділянці відповідача кадастровий номер 5122755400:01:001:0014 саме з метою реалізації цього проекту, що без сервітуту нібито неможливо. Простіше кажучи, реалізація зазначеного проекту і є потребою для якої позивач вимагає встановлення сервітуту на землі відповідача. Рішенням Господарського суду Одеської області від 04.07.2024 року у справі № 916/330/24, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.10.2024 року позов Держави в особі КМУ до Южненської міської ради, Одеської райради та ГУ Держгеокадастру - задоволено частково:- скасовано рішення Новобілярської селищної ради від 22.12.2017 № 291-VII «Про затвердження генерального плану смт. Нові Білярі поєднаного з планом зонування території смт. Нові Білярі Лиманського району Одеської області (в частині встановлення меж смт. Нові Білярі Лиманського району Одеської області за рахунок земель водного фонду, що знаходяться в межах акваторії Аджалицького лиману площею 0,8600 га та площею 2,5119 га і яким в подальшому були зареєстровані в Державному земельному кадастрі (кадастрові номери 5122755400:01:002:0286 та 5122755400:01:002:0289 ); - скасовано рішення Лиманської районної ради Одеської області від 03.04.2018 № 372-VII «Про затвердження проекту землеустрою щодо встановлення меж селища міського типу Нові Білярі Новобілярської селищної ради Лиманського району Одеської області» (в частині встановлення меж смт. Нові Білярі Лиманського району Одеської області за рахунок земель водного фонду, що знаходяться в межах акваторії Аджалицького лиману площею 0,8600 га та площею 2,5119 га і яким в подальшому були зареєстровані в Державному земельному кадастрі (кадастрові номери 5122755400:01:002:0286 та 5122755400:01:002:0289- ); - скасовано державну реєстрацію земельної ділянки у Державному земельному кадастрі площею 2,5119 га з кадастровим номером № 5122755400:01:002:0289, з припиненням речових прав територіальної громади смт. Нові Білярі в особі Новобілярської селищної ради Лиманського району Одеської області; - скасовано державну реєстрацію земельної ділянки у Державному земельному кадастрі площею 0,8600 га з кадастровим номером № 5122755400:01:002:0286 , з припиненням речових прав територіальної громади смт. Нові Білярі в особі Новобілярської селищної ради Лиманського району Одеської області;- скасовано рішення Новобілярської селищної ради від 21.12.2018 № 442-VI1 "Про надання ТОВ "Компанія "Техагро" дозволу па розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду строком на 49 років для будівництва, обслуговування та експлуатації об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури морською транспорту із земель комунальної власності, які перебувають у запасі на території смт Нові Білярі Новобілярської селищної ради Лиманського району Одеської області";- скасовано рішення Новобілярської селищної ради від 26.04.2019 № 492-VII "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення ТОВ "Компанія "Техагро" земельної ділянки в оренду строком на 49 років та падання в оренду земельної ділянки розташованої на території смт. Нові Білярі Новобілярської селищної ради Лиманського району Одеської області"; - повернуто у користування та розпорядження держави в особі Кабінету Міністрів України (вул. Грушевського, № 12/2, м. Київ, 01008) земельну ділянку під акваторією Аджалицького лиману площею 0,8600 га, яка зареєстрована у Державному земельному кадастрі за номером 5122755400:01:002:0286 ; - повернуто у користування та розпорядження держави в особі Кабінету Міністрів України (вул. Грушевського, № 12/2, м. Київ, 01008) земельну ділянку під акваторією Аджалицького лиману площею 2,5119 га, яка зареєстрована у Державному земельному кадастрі за номером 5122755400:01:002:0289. Наголошували, що вказані земельні ділянки, рішення щодо відведення яких в оренду позивачу було скасовано судом, знаходяться в акваторії Аджалицького лиману (порт «Південний»). Саме ці дві ділянки Позивач планував використати для будівництва причалу в рамках свого проекту по будівництву терміналу, який так і називається «Нове будівництво» терміналу харчових та генеральних вантажів у складі «Причально-технологічного району ТОВ Компанія «Техагро» у зв`язку з чим очевидно, що будівництво портового терміналу без причалу неможливе. Право оренди вказаних ділянок Позивачем не зареєстровано, іншої землі в акваторії Аджалицького лиману (порт «Південний») у Позивача немає, а причал може бути побудовано виключно в акваторії морського порту. Вищезазначене напряму свідчить про неможливість реалізації позивачем Проекту «Нове будівництво терміналу харчових та генеральних вантажів у складі «Причально-технологічного району ТОВ Компанія «Техагро» за адресою: Одеська область Южненська територіальна громада смт. Нові Білярі». Доводили до відому суду, що в рамках кримінального провадження №12020000000000209 від 28.02.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України ухвалою слідчого суді Печерського районного суду м. Києва від 11.03.2021 року у справі № 757/11926/21 к було накладено арешт на об`єкти нерухомого майна, а саме: земельні ділянки за кадастровими номерами 5122755400:01:002:0289 загальною площею 2,5119 га та 5122755400:01:002:0286 загальною площею 0,86 га , що розташовані за адресою: Одеська область, Лиманський район, Новобілярська селищна рада, смт. Нові Білярі, що на праві комунальної власності належать Територіальній громаді в особі Новобілярської селищної ради Лиманського району Одеської області код ЄДРПОУ 05406037 землекористувачем яких є ТОВ Компанія «Техагро», код ЄДРПОУ 37392684 шляхом заборони відчуження та розпорядження вказаним майном, встановивши заборону державним органам та органам нотаріату вчиняти будь які дії пов`язані з відчуженням, зміною, поділом, заставою або іншого виду зміни власників, щодо земельних ділянок за кадастровими номерами 5122755400:01:002:0289 загальною площею 2,5119 га та 5122755400:01:002:0286 загальною площею 0,86 га шляхом заборони відчуження та розпорядження вказаним майном. Наразі арешт ділянок не скасовано, кримінальне провадження не завершено. Наголошували, що ділянки, які Позивач планував відвести під будівництво причалу арештовані в рамках кримінального провадження проти посадових осіб органу місцевого самоврядування, рішення цього органу щодо відведення Позивачу наведених ділянок скасовано господарським судом, без причалу неможливо реалізувати проект позивача по будівництву терміналу. Враховуючи вищезазначене стверджували, що у позивача відсутні потреби, які не можуть бути задоволені іншим способом окрім як встановленням сервітуту на ділянці відповідача, що, серед іншого, свідчить про необґрунтованість і безпідставність позовних вимог. Щодо відсутності доказів направлення відповідачу пропозиції укласти договір сервітуту. Звертали увагу суду, що відповідно до усталеної актуальної практики Верховного Суду (постанова від 16.11.2023 р. у справі № 442/3106/22) Якщо особа до звернення до суду не вчиняла дій щодо встановлення сервітуту за домовленістю сторін (зокрема, не звернулася до іншої сторони з пропозицією про укладення договору про встановлення сервітуту), то у суду немає підстав для задоволення відповідних вимог у зв`язку з відсутністю у позивача права вимагати встановлення сервітуту за рішенням суду). Як було зазначено у відзиві до позову долучено лист позивача № 27/07 від 04.07.2024 року, який він нібито направляв відповідачу із проектом договору про встановлення постійного платного сервітуту. Відповідач не отримувала вказані лист із договором, вона навіть не отримувала повідомлення ПАТ «Укрпошта» про необхідність забрати поштове відправлення від Позивача. Очевидно, що це обумовлено тим, що адреса Відповідача це АДРЕСА_1 , а відповідно до накладної про відправлення вказаних листа з договором документи було направлено на адресу АДРЕСА_2 . Зрозуміло, що якщо при відправленні листа вказати лише номер будинку та вулицю без вказання конкретної квартири, то відправлення до цієї квартири не дійде. Але у відзиві на позов не було зазначено, що якщо на сайті ПАТ «Укрпошта» перевірити трек-номер 0407325274061, який вказано в накладній про відправлення зазначеного листа із договором, то сайт видає інформацію, що дані про відправлення за номером 0407325274061 на даний час відсутні, тому що не зареєстровані в системі. Отже, відповідач не отримувала листа позивача № 27/07 від 04.07.2024 року із проектом договору про встановлення постійного платного сервітуту, оскільки позивач не направляв ці документи на її адресу. Таким чином, позов необґрунтований, підстав для встановлення земельного сервітуту немає, потреб для задоволення яких позивачу потрібен сервітут у нього немає, Позивач не дотримався досудового порядку направлення пропозиції про встановлення сервітуту, що позбавило його права звертатися із вказаним позовом. Просили суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Судовим розглядом встановлено, що Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 19.05.2023 № 442-р «Про включення індустріального парку «ЕКОПОРТ» до Реєстру індустріальних (промислових) парків» включено до Реєстру індустріальний парк «ЕКОПОРТ», ініціатором створення якого, є, у тому числі, ТОВ Компанія «ТЕХАГРО». Відповідно абзацу 3 пункту 2 вказаного Розпорядження індустріальний парк розміщується на території смт. Нові Білярі Одеського району Одеської області (т. 4 а.с.70).

Адміністрація морського пору Південний листом від 24.04.2024 року № 1250/27-02-01 в рамках інформаційної взаємодії надало ТОВ Компанії «Техагро» План розвитку морського порту Південний на коротко (до 2028 року), середньо (до 2033 року) та довгострокову (до 2048 року) перспективу, затверджений наказом ДП «АМПУ від 19.03.2023 № 56/10, який погоджений Мінінфроструктури України 15.04.2024 р. (т. 4 а.с.71).

Відповідно до п. 8 План розвитку морського порту Південний на коротко (до 2028 року), середньо (до 2033 року) та довгострокову (до 2048 року) перспективу ТОВ Компанія «ТЕХАГРО», як суб`єкт, що реалізує захід проект «нове будівництво терміналу харчових вантажів у складі «причально-технологічного району ТОВ Компанія «ТЕХАГРО» має здійснити будівництво залізничної станції; комплексу із перевалки зернових культур; днопоглиблювальні роботи з організації операційної акваторії; гідротехнічні споруди у вигляді пірсу з двома причалами № 38/2 та № 38/3 (т. 4 а.с.75).

РЕГІОНАЛЬНА ФІЛІЯ «ОДЕСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» 02.01.2019 року вих. № Н31-02/2 видала ТОВ Компанія «Техагро» технічні умови, щодо інженерного забезпечення укладення під`їзної колії ТОВ Компанія «ТЕХАГРО» у районі М. Аджалицького лиману (т. 5 а.с.1-7); технічні умови на реконструкцію станції Чорноморська з укладенням додаткової приймально відправної колії у Приймально відправному парку станції від 28.02.2019 року вих. № Н31-02/114 (т. 2 а.с. 21-22); зміни до технічних умов щодо інженерного забезпечення укладення підїздної колії ТОВ Компанія «Техагро» від 02.01.2019 № Н31-02/2, а саме пункти 18.1, 18.2, 19.1, 20.1,20.2 від 27.03.2019р. вих. № Н/31-02/173 (т. 5 а.с.8-9).

Наказом управління архітектури та містобудівної діяльності від 10.08.2023 року № 21-М затверджено містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва «Нове будівництво терміналу харчових та генеральних вантажів у складі «Причально- технологічного району ТОВ Компанія «Техагро» за адресою Одеська область, Одеський район, Южненська міська рада, смт. Нові Білярі. Гідротехнічна споруда. З загальними даними: нове будівництво , 67550, Одеська область, Южненська територіальна громада сщ. Нові Білярі, кадастрові номери 5122755400:01:002:002:0113, 5122755400:01:002:0162 (т. 3 а.с.217-222, 231-236).

Наказом управління архітектури та містобудівної діяльності від 27.08.2023 року № 19-М затверджено містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва «Нове будівництво терміналу харчових та генеральних вантажів у складі «Причально- технологічного району ТОВ Компанія «Техагро» за адресою Одеська область, Одеський район, Южненська міська рада, смт. Нові Білярі. Залізнична інфорструктура. З загальними даними: нове будівництво , 67550, Одеська область, Южненська територіальна громада сщ. Нові Білярі, кадастрові номери 5122755400:01:001:0353, 5122755400:01:001:0268, 5122755400:01:001:0280, 5122755400:01:001:0262, 5122755400:01:001:0263, 5122755400:01:001:0270, 5122755400:01:001:0271, 5122755400:01:001:0265 5122755400:01:001:0267, 5122755400:01:001:0264 (т. 4 а.с.25-47).

Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма Транспроект» виготовлено:

- проект реконструкції перегону станції 24 км станція Промислова з облаштування колійного посту 29 км регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця» том 1 книга 1 ( т. 2 а.с.111- 186);

- проект реконструкції перегону станції 24 км станція Промислова з облаштування колійного посту 29 км регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця» том 1 книга 2 ( т. 2 а.с.42- 111);

- проект реконструкції перегону станції 24 км станція Промислова з облаштування колійного посту 29 км регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця» том 1 книга 4 (т. 3 а.с.31-196).

Товариством з обмеженою відповідальністю «ПІК» виготовлені ПРЕДПРОЕКТНІ РОЗРОБКИ нове будівництво терміналу харчових та генеральних вантажів у складі «Причально технологічного району ТОВ Компанія «Техагро» Одеська область, Одеський район, Южненська територіальна громада, смт. Нові Білярі. Залізнична інфраструктура том ІІ книга 1 ( т. 2 а.с. 182-250, т. 3 а.с.1-30).

Листом від 25 червня 2024 року № ПК 22/06-05 ТОВ «ПІК» на адресу ТОВ «Компанія «Техагро» повідомлено, що перед виконанням проектних робіт по під`їзній колії на замовлення ТОВ Компанія «Техагро» виконані та погоджені інженерно-геодезичні вишукання в результаті яких на земельній ділянці , кадастровий номер 5122755400:01:001:0268 виявлено магістральний аміакопровод у зв`язку з чим прокладення залізничної колії ТОВ «Компанія «Техагро» не можливо без перетину земельної ділянки кадастровий номер 5122755400:01:001:0014 (т. 1 а.с.27).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна земельної ділянки кадастровий номер 5122755400:01:001:0014 є ОСОБА_1 (т. 1 а.с.38).

04.07.2024 року вих. № 27/07 ТОВ Компанія «Техагро» надіслало на адресу ОСОБА_1 лист із пропозицією на укладення договору сервітуту із проектом договором сервітуту (т. 1 а.с.29-33).

В матеріалах справи наявні три висновки експертизи:

1.Висновок судового експерта Арашина Олександра Леонідовича (свідоцтво № 15-21/П від 20 квітня 2021 року видане на підставі рішення Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України) від 04.08.2022 р. за результатами проведення судової експертизи з питань землеустрою у справі № 504/4850/21за позовом ТОВ Компанія «Техагро» до ОСОБА_2 (колишній власник земельної ділянки 5122755400:01:001:0014) про встановлення земельного сервітуту з висновком, що використання земельної ділянки з кадастровим номером 5122755400:01:001:0014 площею 7,2027 га у разі встановлення в її межах земельного сервітуту площею 2,6850 га для будівництва залізничної колії, за визначеним для неї цільовим призначенням «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва» буде неможливим (т. 1 а.с.113 136).

2.Висновок експерта Одеського науково-дослідницького інституту судових експертиз № 24-4096 від 07.10.2024 року (т. 1 а.с.143-174, оригінал долучено до справи т. 5 а.с. 91-13 ) з висновком: 1) Технічна можливість виконання технічних умов наданих РФ «Одеська залізниця» без використання земельної ділянки кадастровий номер 5122755400:01:001:0014 відсутня. 2) На розгляд пропонується один варіант встановлення земельного сервітуту, який забезпечуватиме найбільш раціональне використання земельних ділянок та найменше обтяження для землевласника земельної ділянки кадастровий номер 5122755400:01:001:0014. З урахуванням вимог діючого законодавства варіант передбачає встановлення сервітуту на площі 0,8632 га. Частина земельної ділянки, на яку пропонується встановлення земельного сервітуту, обмежена на місцевості точками з наступними просторовими координатами:

Номер точкиХY15156936,4293413882,14325156947,3793413936,45135156940,4103413937,64045156931,9403413938,90055156925,8703413939,68065156917,1303413940,65075156795,4683413953,68885156784,2533413898,06795156916,4803413883,890105156923,6603413883,140115156926,5903413882,870125156931,8203413882,45015156936,4293413882,143

3.Висновок судового експерта Коваленко Людмили Анатоліївни (Український незалежний інститут судових експертиз свідоцтва № 74-22/П, № 75-22/П, № 76 22/П від 14.06.2022 року видане на підставі рішення Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України) від 13.01.2025 р. № 382/11-2024 ( т. 1 а.с. 192-211- оригінал долучено до справи т. 5 а.с. 34-73 ) з висновком: 1) використовувати за цільовим призначенням (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ) земельну ділянку з кадастровим номером 5122755400:01:001:0014, що розташована за адресою Одеська область, Одеський (колишній Лиманський) район, Южненська територіальна громада у разі встановлення на нійй земельного сервітуту для будівництва залізничної колії ТОВ Компанія «Техагро», не можливо, оскільки запропонований сервітут для прокладення залізничних колій проходить по середині земельної ділянки з кадастровим номером 5122755400:01:001:0014, яким дана ділянка розділена на окремі частини, що унеможливлюватиме використовувати її за цільовим призначенням. 2) Технічно можливо встановити земельний сервітут для будівництва залізничної колії ТОВ Компанія «Техагро» на земельних ділянках з кадастровими номерами 5122755400:01:001:0267, 5122755400:01:001:0064, 5122755400:01:001:0238, 5122755400:01:001:0226, 5122755400:01:001:0189, 5122755400:01:001:0027, 5122755400:01:001:0028, 5122755400:01:001:0029, 5122755400:01:001:0271 при умові розроблення та затвердження у встановленому порядку норм, проектно-технічної документації, якими будуть визначені розміри земельних ділянок, з урахуванням розміщенням споруд та інших об`єктів транспорту на землях , наданих в користування підприємствам транспорту, здійснюється за погодженням з місцевими органами влади і самоврядування з урахуванням особливостей, передбачених спеціальними законами, а також відповідно до ст. 50 Закону України «Про землеустрій» повинен бути здійснений розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів.

За клопотанням представників відповідача під час розгляду справи був допитаний у якості спеціаліста ОСОБА_3 , який приймав технічну участь експертному дослідженні судового експерта Коваленко Людмили Анатоліївни (висновок експерта від 13.01.2025 р. № 382/11-2024). Пояснив суду, що виконував технічні завдання по геодезичній зйомці земельної ділянки ОСОБА_1 , які у подальшому експерт використовував у своєму експертному дослідженні. Пояснив суду, що не являється експертом, але його особиста думка така, що при встановленні сервітуту на земельній ділянці 5122755400:01:001:0014 у запропонованому варіанті ТОВ Компанія «Техагро» земельна ділянка буде розділена навпіл внаслідок чого, до тієї частини земельної ділянки, яка підходить до лісосмуги у власника не буде доступу, оскільки під`їзна ґрунтова дорога залишиться на іншій стороні земельної ділянки. Крім того, функціонування залізничної колії на земельній ділянці фактично змінить цільове призначення земельної ділянки і унеможливить її повноцінне використання у сільськогосподарських цілях.

Розглянувши поданий позов, матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, пояснення спеціаліста, суд приходить до висновку про задоволення позову у повному обсязі виходячи з того, що судовим розглядом справи встановлена необхідність встановлення сервітуту, неможливість його встановлення іншим шляхом, запропонований позивачем варіант прокладення сервітуту є найменше обтяжливим для власника, власник земельної ділянки обізнаний належним чином, щодо пропозиції на укладення договору сервітуту у досудовому порядку.

При ухваленні рішення суд приймає до уваги Висновок експерта Одеського науково-дослідницького інституту судових експертиз № 24-4096 від 07.10.2024 року з якого вбачається, що технічна можливість виконання технічних умов наданих РФ «Одеська залізниця» без використання земельної ділянки кадастровий номер 5122755400:01:001:0014 відсутня, запропонований один варіант встановлення земельного сервітут забезпечуватиме найбільш раціональне використання земельних ділянок та найменше обтяження для землевласника земельної ділянки кадастровий номер 5122755400:01:001:0014. З урахуванням вимог діючого законодавства варіант передбачає встановлення сервітуту на площі 0,8632 га. (т. 1 а.с.143-174).

Задовольняючи позов, суд відхиляє експертний висновок від 04.08.2022 року № 24/10.20/2022, оскільки: - він здійснений в рамках іншої справи, хоча і стосується тієї ж земельної ділянки; - дослідження було здійснено на базі висновку експерта судової земельно-технічної експертизи від 30.05.2022 року № 22-1675, який відсутній у матеріалах справи, яка слухається (т. 1 а.с.113 пункт 6); - дослідження було здійснено без врахування технічних умов, щодо інженерного забезпечення укладення під`їзної колії ТОВ Компанія «ТЕХАГРО» у районі М. Аджалицького лиману, виданих РФ» Одеська залізниця» (т. 5 а.с.1-7); - предметом дослідження не була інформація, щодо магістрального аміакопроводу у зв`язку з чим з чим прокладення залізничної колії ТОВ «Компанія «Техагро» є не можливим без перетину земельної ділянки кадастровий номер 5122755400:01:001:0014 (т. 1 а.с.27).

Суд відхиляє висновок судового експерта Коваленко Людмили Анатоліївни від 13.01.2025 р. № 382/11-2024 ( т. 1 а.с. 192-211) оскільки даний висновок здійснено на підставі висновку експерта від 04.08.2022 року № 24/10.20/2022, який вже не прийнято до уваги судом (див. абзац вище).

Крім того, експертні дослідження, здійснювались у межах першого питання « Чи можливо встановити земельний сервітут для будівництва залізничної колії ТОВ Компанія «Техагро» на земельних ділянках з кадастровими номерами 5122755400:01:001:0267, 5122755400:01:001:0064, 5122755400:01:001:0238, 5122755400:01:001:0226, 5122755400:01:001:0189, 5122755400:01:001:0027, 5122755400:01:001:0028, 5122755400:01:001:0029, 5122755400:01:001:0271?», однак питання сформовано без урахування інформації, щодо встановлення сервітуту за умови наявності поблизу діючого магістрального аміакопроводу та особливості здійснення будівництва навколо нього, які врегульовані нормами діючого законодавства.

Висновок експерта не містить відповідей навіть на поставленні запитання. Так на перше запитання експерту « Чи можливо встановити земельний сервітут для будівництва залізничної колії ТОВ Компанія «Техагро»…» експерт відповів, що «Використовувати зацільовим призначенням(дляведення товарногосільськогосподарського виробництва)земельну ділянку з кадастровим номером 5122755400:01:001:0014… у разі встановлення на ній земельного сервітуту для будівництва залізничної колії ТОВ Компанія «Техагро», не можливо, оскільки запропонований сервітут для прокладення залізничних колій проходить по середині земельної ділянки з кадастровим номером 5122755400:01:001:0014, яким дана ділянка розділена на окремі частини, що унеможливлюватиме використовувати її за цільовим призначенням».

Питання можливості чи не можливості використання земельної ділянки за цільовим призначенням перед експертом у даному питанню не порушувалось. Крім того, відповідь експерта по першому питанню не містить категоричних заперечень щодо неможливості встановлення земельного сервітуту на вказаній ділянці.

На друге питання порушене перед експертом було «Чи можливобуде використовуватиза цільовимпризначенням (дляведення товарногосільськогосподарського виробництва)земельну ділянку площею 7,2027 га з кадастровим номером 5122755400:01:001:0014, що розташована… у разі встановлення на ній земельного сервітуту для будівництва залізничної колії ТОВ Компанія «Техагро»» було надано відповідь про технічну можливість встановлення земельного сервітуту на інших земельних ділянках, при умові розроблення та затвердження проектно технічної документації (?).

Що стосується запропонованого експертом у висновку земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою 382/11-2024 альтернативного розміщення залізничної колії, суд зауважує, що в такому випадку, облаштування колії буде цілком здійснюватися на земельних ділянках, які не належать позивачу, тоді як позивач в межах даного спору наводить неможливість використання саме належних йому земельних ділянок.

Таким чином, суд вважає даний висновок експерта неналежним доказом, оскільки жодна відповідь на поставлені запитання не містить зрозумілої відповіді для висновку, щодо предмету позову та предмету доказування. Крім того з загального змісту відповідей не вбачається, що земельний сервітут для будівництва залізничної колії ТОВ Компанія «Техагро» на земельній ділянці площею 7,2027 га з кадастровим номером 5122755400:01:001:0014 не можливо встановити.

Суд не приймає до уваги пояснення представників відповідача, щодо рішення Господарського суду Одеської області від 04.07.2024 року у справі № 916/330/24, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.10.2024 року та Постановою Верховного суду від 29.04.2025 року (http://reyestr.court.gov.ua/Review/127021000), оскільки суду не надано належних та допустимих доказів про те, що ці земельні ділянки знаходяться у причинно-наслідковому зв`язку з предметом позову. За матеріалами трьох наданих суду сторонами експертиз, дані земельні ділянки взагалі відсутні, а значить не мають відношення до даної справи.

При ухваленні рішення суд не приймає до уваги посилання представників відповідача, щодо інформації про накладення арешту в рамках кримінального провадження №12020000000000209 від 28.02.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України ухвалою слідчого суді Печерського районного суду м. Києва від 11.03.2021 року у справі № 757/11926/21 к на земельні ділянки за кадастровими номерами 5122755400:01:002:0289 загальною площею 2,5119 га та 5122755400:01:002:0286 загальною площею 0,86 га , що розташовані за адресою: Одеська область, Лиманський район, Новобілярська селищна рада, смт. Нові Білярі, що на праві комунальної власності належать Територіальній громаді в особі Новобілярської селищної ради Лиманського району Одеської області код ЄДРПОУ 05406037 землекористувачем яких є ТОВ Компанія «Техагро», оскільки графічні та теоретичні матеріали даної справи не містять відомостей про зазначені земельні ділянки, а від так вони не мають значення для суду.

Суд відхиляє позицію представників відповідачів, щодо того, що з боку позивача ТОВ Компанія «Техагро» не вчинено дій щодо встановлення сервітуту за домовленістю сторін та відсутнє звернення до ОСОБА_1 , оскільки на поштовому відправлені не зазначено номеру квартири, а лише вулиця та номер будинку, що унеможливлювало отримання листа.

Оскільки з матеріалів справи вбачається, що позивач вживав дії щодо встановлення сервітуту за домовленістю сторін (т. 1 а.с. 35 на звороті) із представлених суду доказів вбачається, що інформація зазначена у описі вкладення у лист повна та достатня для доставлення її адресату (повністю зазначено індекс, місто, вулиця та квартира) відсутність зазначення квартири у накладній № 0407325274061 не свідчить про те, що позивач не здійснював заходи досудового врегулювання питання і те що УКРПОШТА не здійснювала доставку листа адресату.

Суд приймає до уваги поведінку сторони позивача в частині відмови від врегулювання спору за участю судді, відповідно до ст. 201 ЦПК України та відсутність будь-якого інтересу, щодо ціни оплатного сервітуту у даній справі.

Задовольняючи позов у повному обсязі та визначаючи суму сплати за обмежене користування земельною ділянкою (земельний сервітут) на користь власника ОСОБА_1 плату у розмірі 50 000 за один календарний рік, суд виходив із принципу диспозитивності, враховуючи відсутність будь-яких заперечень з цього приводу з боку сторони відповідача.

Ухвалюючи рішення суд приймає до уваги інформацію про обмеження, встановлені ВБН В.2.3-06544.319-2003 «Магістральні трубопроводи для транспортування рідкого аміаку (аміакопроводи)», та те, що прокладання під`їзної залізничної колії на земельних ділянках ТОВ Компанія «ТЕХАГРО» не можливе без перетину земельної ділянки кадастровий номер 5122755400:01:001:0014, яка межує із земельними ділянками, належними ТОВ Компанія «ТЕХАГРО» з кадастровим номером 5122755400:01:001:0267 та з кадастровим номером 5122755400:01:001:0264 (т. 1 а.с.29). Крім того, суд звертає увагу, що представлені експертизи стороною відповідача жодним чином це питання не порушували та воно не досліджувалось.

Суд не приймає до уваги посилання представників відповідача, щодо того, що спірна земельна ділянка втратить своє цільове призначення, оскільки належних та допустимих доказів суду не надано.

Також суд критично сприймає інформацію, щодо неможливості використання за цільовим призначенням земельної ділянки у разі встановлення сервітуту та неможливості потрапити до земельної ділянки з боку лісосмуги, оскільки експертне заключення від 13.01.2025 року не містить повноцінного дослідження ймовірного прокладення залізничної колії та її ймовірних негативних наслідків для зазначеної земельної ділянки. Щодо пояснень спеціаліста ОСОБА_3 , суд наголошує, що дана особа не є експертом з даного питання, а його особиста думка не може бути сприйнята судом, оскільки є припущенням.

Крім того, суд враховує, що площа земельної ділянки, зайнята сервітутом складає 0,8632 га, а отже власник земельної ділянки може використовувати земельну ділянку, яка не зайнята сервітутом за цільовим призначенням.

Дані висновки узгоджуються з висновком судового експерта № 24-4096 у якому експерт у відповіді на 3-тє питання вказує, що «використання земельною ділянки кадастровий номер 5122755400:01:001:0014 за цільовим призначенням у випадку встановлення сервітуту для можливості виконання технічних умов, наданих РФ «Одеська залізниця», із влаштування під`їзної залізничної колії, можливе» .

Як вбачається з наявних топографічних матеріалів, проектне положення проєктуємої колії надає можливість використання земельних ділянок з обох боків залізниці, проектно-кошторисною документацією передбачено будівництво керованого переїзду без чергового працівника для можливості під`їзду автомобільного транспорту до розділеної земельної ділянки. Також безпосередньо на проєктуємій станції проектна документація передбачає будівництво технологічного проїзду в парній горловині та проектною мережею автомобільних проїздів. Дані рішення дозволяють проїзд до земельної ділянки 5122755400:01:001:0014 з двох сторін від автомобільної дороги М28, що знаходиться на схід від ділянки.

Згідно ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном; ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Статтею 41Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності; право приватної власності є непорушним.

Аналогічні положення містяться і у ст.ст. 317, 321 ЦК України, згідно яких власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном; право власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні; особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону.

Відповідно до ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно частини першої статті 401 ЦК України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.

Відповідно до ст. 98 Земельного Кодексу України право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки чи іншої заінтересованої особи на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками). 2. Земельні сервітути можуть бути постійними і строковими. Строк дії земельного сервітуту, що встановлюється договором між особою, яка вимагає його встановлення, та землекористувачем, не може бути більшим за строк, на який така земельна ділянка передана у користування землекористувачу. 3. Встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею. 4. Земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений.

Згідно частини 1 статті 100 Земельного Кодексу України сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій конкретно визначеній особі (особистий сервітут).

Земельний сервітут підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно.

Згідно ч. 1 ст. 101 Земельного Кодексу України дія земельного сервітуту зберігається у разі переходу прав на земельну ділянку, щодо якої встановлений земельний сервітут, до іншої особи.

У постанові Верховного Суду від 26 січня 2022 року у справі №592/4818/17 вказав, що чинним законодавством визначено порядок встановлення земельного сервітуту, який, у тому числі, передбачає ініціювання заінтересованою особою питання щодо встановлення сервітуту перед іншою особою. У разі недосягнення сторонами домовленості про його встановлення спір вирішується в судовому порядку (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського від 20 листопада 2018 року у справі № 920/1121/17).

Таким чином, з системного аналізу наведених вище норм та аналізу практики Верховного Суду у відповідній категорії справ суд зазначає, що земельний сервітут може бути встановлений судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту, у разі недосягнення домовленості між цією особою та власником (володільцем) земельної ділянки. Умовою встановлення є неможливість задоволення такої потреби в інший спосіб.

Щодо строку дії земельного сервітуту суд відзначає, що відповідно до частини 2 статті 98 ЗК України, земельні сервітути можуть бути постійними і строковими. Строк дії земельного сервітуту, що встановлюється договором між особою, яка вимагає його встановлення, та землекористувачем, не може бути більшим за строк, на який така земельна ділянка передана у користування землекористувачу.

Враховуючи особливості об`єктів будівництва, суд робить висновок, що в даному випадку обґрунтованою є вимога про встановлення саме постійного сервітуту.

Таким чином, суд вважає, що в даному випадку має місце відповідність заходу втручання у право власності відповідача шляхом встановлення на користь позивача земельного сервітуту критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном, сформованим у сталій практиці ЄСПЛ, та дотримання справедливого балансу між інтересами позивача та відповідача.

Спосіб встановлення сервітуту впливає на можливість обрання способу захисту і, як вбачається, якщо законом передбачено можливість встановлення сервітуту як договором, так і рішенням суду, то, відповідно, і способами захисту в цьому випадку можуть бути звернення до суду як з вимогою про визнання договору укладеним, так і з вимогою про встановлення сервітуту за рішенням суду.

Зазначене підтверджується практикою Верховного Суду відповідно до якої переглядались рішення у справах з вимогами як про визнання укладеним договору сервітуту (постанови Верховного Суду від 20.09.2018 у справі № 918/370/17, від 03.12.2020 у справі № 925/27/18), так і про встановлення сервітуту судом без укладення відповідного договору (постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 911/2701/17, Верховного Суду від 21.03.2019 у справі № 915/483/17, від 29.01.2020 у справі № 920/1204/17). Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 15.12.2021 у справі № 918/303/21, від 13.01.2022 у справі № 921/591/20.

У даному випадку, позивач звернувся до суду з позовом про встановлення сервітуту за рішенням суду, що узгоджується з положеннями чт. 402 ЦК України.

Стосовно інших доводів сторін суд зазначає про таке.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та, зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 р. (заява №4909/04), відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

При цьому, судом ураховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain, п. п. 29 - 30).

Відповідно до ч. ч. 1 - 3 ст. 7 Закону України «Про морські порти» основою планування розвитку портової галузі є Стратегія розвитку морських портів України на 25 років, яка включає короткострокові (на п`ять років), середньострокові (на 10 років) та довгострокові (на 25 років) плани розвитку. Основою Стратегії розвитку морських портів України на 25 років є плани розвитку морських портів та морських терміналів, прогнози щодо вантажопотоків, завдання, основні напрями та джерела фінансування реалізації Стратегії, інші основні параметри розвитку. Стратегія розвитку морських портів України на 25 років повинна базуватися на основних засадах державної політики у сфері транспорту та враховувати плани розвитку інших транспортних галузей України. Розвиток морського порту здійснюється відповідно до плану розвитку морського порту, який формується з урахуванням планів розвитку морських терміналів, а також підприємств, основні продукція та/або сировина яких є об`єктами експортно-імпортних операцій і обслуговуються як вантажі у морському порту. План розвитку кожного морського порту затверджується адміністрацією морських портів України та погоджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і внутрішнього водного транспорту. План розвитку морського порту повинен відповідати положенням Стратегії розвитку морських портів України у короткостроковій перспективі та містити деталізовану схему території морського порту. Фінансове забезпечення реалізації Стратегії здійснюється за рахунок коштів Адміністрація морських портів України, суб`єктів господарювання незалежно від форми власності, цільових кредитів банків, міжнародної технічної допомоги, інвестиційних коштів, власних коштів залізниць і підприємств залізничного транспорту, інших джерел, не заборонених законодавством. Фінансування робіт з модернізації, ремонту, реконструкції та будівництва гідротехнічних споруд, інших об`єктів портової інфраструктури загального користування може здійснюватися за рахунок коштів державного бюджету.

Згідно статті 1 Закону України «Про залізничний транспорт» під`їзні колії - залізничні колії, які призначені для транспортного обслуговування одного або кількох підприємств, організацій та установ у взаємодії із залізничним транспортом загального користування.

Законом України «Про правовий режим земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів» визначено організаційні та правові засади встановлення та дотримання правового режиму земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів з метою забезпечення їх безперебійного функціонування, раціонального використання земель у межах встановлених охоронних зон, режиму ведення господарської та іншої діяльності, охорони довкілля та екологічної безпеки, а також безпечної життєдіяльності та захисту населення, господарських об`єктів від впливу можливих аварій (аварійних ситуацій).

Відповідно до ч. 5, 6, 8 ст. 1 вказаного закону, магістральний трубопровід - технологічний комплекс, що функціонує як єдина система і до якого входить окремий трубопровід з усіма об`єктами і спорудами, зв`язаними з ним єдиним технологічним процесом, або декілька трубопроводів, якими здійснюються транзитні, міждержавні, міжрегіональні поставки продуктів транспортування споживачам, або інші трубопроводи, спроектовані та збудовані згідно з державними будівельними вимогами щодо магістральних трубопроводів; охоронна зонаоб`єктів магістральнихтрубопроводів -територія,обмежена умовнимилініями уздовжназемних,надземних іпідземних трубопроводівта їхспоруд пообидва бокивід крайніхелементів конструкціїмагістральних трубопроводівта попериметру наземнихспоруд навизначеній відстані,на якійобмежується провадженнягосподарської таіншої діяльності; правовий режим земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів - установлений законодавством особливий режим використання земель власниками та користувачами земельних ділянок, а також підприємствами магістральних трубопроводів, що встановлюється в межах земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів для забезпечення належних умов їх експлуатації, запобігання їх ушкодженню та для зменшення можливого негативного впливу на людей, суміжні землі, природні об`єкти та довкілля в цілому.

Основні принципирегулювання відносинв охороннихзонах об`єктівмагістральних трубопроводіввизначені ст.6Закону України«Про правовийрежим земельохоронних зоноб`єктів магістральнихтрубопроводів»,відповідно доякої такими принципами є:

комплексність заходів, спрямованих на забезпечення дотримання технологічних режимів постачання продуктів транспортування споживачам та безаварійного функціонування і розвитку магістральних трубопроводів;

поєднання інтересів забезпечення енергетичної безпеки держави та захисту навколишнього природного середовища;

пріоритет безпечної життєдіяльності населення та довкілля;

гарантування відшкодування шкоди, що може бути заподіяна підприємствами магістральних трубопроводів власникам і користувачам земельних ділянок;

заборона встановлення на об`єктах магістральних трубопроводів обладнання, устаткування, пристроїв, не передбачених вимогами норм проектування, будівництва та експлуатації;

забезпечення населення достовірною інформацією про імовірні ризики, пов`язані з функціонуванням магістральних трубопроводів, у разі порушення правового режиму їх охоронних зон та про можливі дії в охоронних зонах під час ліквідації аварійних чи інших небезпечних ситуацій на магістральних трубопроводах;

відповідальність осіб, винних у створенні перешкод підприємствам магістральних трубопроводів при здійсненні ними контролю за технічним станом та виконанні планових і аварійно-відновлювальних робіт, у спричиненні аварій, створенні аварійних ситуацій чи інших ускладнень у функціонуванні магістральних трубопроводів, що заподіяли шкоди життю і здоров`ю населення, його майну, а також майну підприємств магістральних трубопроводів, власників та користувачів земельних ділянок, довкіллю;

встановлення обмежень на використання земельних ділянок та обґрунтованих розмірів відшкодування шкоди, що може бути заподіяна підприємствам магістральних трубопроводів власниками та користувачами земельних ділянок в охоронних зонах об`єктів магістральних трубопроводів.

Система заходівщодо дотриманняправового режимуземель охороннихзон об`єктівмагістральних трубопроводів встановлена відповідно до ст. 7 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів» та включає:

визначення охоронних зон у документації із землеустрою і внесення їх до державного земельного кадастру;

встановлення обмежень на використання власником або користувачем земельних ділянок у межах охоронних зон;

державний контроль за використанням та охороною земель в охоронних зонах об`єктів магістральних трубопроводів.

Обмеження прав на земельні ділянки в межах охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів, встановлені вимогами ст. 8 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів», відповідно до якої:

1. На використання власником або користувачем земельної ділянки чи її частини в межах земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів встановлюються обмеження в обсязі, передбаченому цим Законом.

2. Обмеження на використання земельних ділянок у межах земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів встановлюються і діють з дня введення відповідного об`єкта магістрального трубопроводу в експлуатацію.

3. Перехід права власності чи користування земельною ділянкою не є підставою для припинення дії обмежень на використання земельної ділянки в межах земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів.

Відповідно ч.7ст.11Закону України«Про правовийрежим земельохоронних зоноб`єктів магістральнихтрубопроводів» длязабезпечення безпечноїексплуатації об`єктівмагістральних аміакопроводіввстановлюються охороннізони такихрозмірів: вздовжмагістральних аміакопроводівз обохбоків відїх осізалежно відумовного діаметра: до300міліметрів включно-500метрів; понад300міліметрів -1000метрів; навколо наземних споруд насосних та роздавальних станцій аміакопроводу (від огорожі) - 200 метрів.

Статтею 25 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів» встановлена відповідальність за порушення законодавства України про правовий режим земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів, відповідно до якої юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про правовий режим земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Щодо встановлення охоронних зон, судом враховується, що відповідно до ч. 3-5 ст. 6 Закону України Про залізничний транспорт для забезпечення у межах смуги відведення нормальної експлуатації залізничних колій, ліній електропостачання та зв`язку, інших пристроїв та об`єктів залізничного транспорту загального користування, а також у місцях, де є небезпека зсувів, обвалів, розмивів, селей, снігозанесень та інших небезпечних впливів, встановлюються охоронні зони.

Охоронні зони ділянки землі, прилеглі до земель залізничного транспорту загального користування і необхідні для забезпечення збереження, міцності та стійкості споруд пристроїв та інших об`єктів залізничного транспорту. На землях охоронних зон залізничного транспорту забороняється діяльність, яка може спричинити перешкоди для нормального та безпечного використання цього виду транспорту.

Порядок встановлення охоронних зон, їх розміри і режим користування визначаються Кабінетом Міністрів України, який наразі, затверджено не було.

З матеріалів справи не вбачається, що запропонований варіант сервітуту розроблений із порушенням санітарних смуг, що відповідають нормативним актам у сфері залізничного транспорту. Відповідного висновку представлене відповідачем дослідження не містить.

Відповідно до ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам загалом, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який є у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 89 ЦПК України).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 401,402 ЦК України, ст. ст.4,8,10,15,18,57-60,64,88,209,213-215,224 - 226,228 ЦПК України, ст. ст. 99,100 ЗК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія «ТЕХАГРО», код ЄДРПОУ 37392684 до ОСОБА_1 , про встановлення земельного сервітуту задовольнити.

2.Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю Компанії «ТЕХАГРО» (04136, м. Київ, вул. Маршала Гречки, буд. 3, каб. 314, код ЄДРПОУ 37392684) право земельного сервітуту щодо земельної ділянки площею 2,6850 га, яка розташована за адресою: смт Нові Білярі Новобілярської селищної ради Лиманського району Одеської області, загальна площа земельної ділянки складає 7,2027 га, кадастровий номер земельної ділянки 5122755400:01:001:0014, власником якої є ОСОБА_1 , на умовах, визначених договором про встановлення постійного платного земельного сервітуту наступного змісту:

1. ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ:

1.1. Сервітут встановлюється відносно земельної ділянки:

- загальною площею 7.2027 га, кадастровий номер 5122755400:01:001:0014, площа встановлення земельного сервітуту 0,8632 га, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_1 .

Межі частини Земельної ділянки, на яку встановлюється земельний сервітут визначені та погоджені Сторонами відповідно до плану Земельної ділянки, що становить невід`ємну частину Договору (додаток 1 до Договору).

1.2. Сервітут встановлюється в інтересах Сервітуарія на право прокладання, експлуатації та обслуговування залізничної колії на Земельній ділянці.

Види сервітутів (обмежень) щодо використання Земельної ділянки відповідно до ст.99 п. а), б), 3) Земельного кодексу України та згідно з додатком №6 до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051:

- Код (07.10. інші земельні сервітути: право прокладання та експлуатації залізничної колії.

1.3. Предметом Договору є встановлення:

(І) права Сервітуарія та уповноважених ним осіб (відповідальність за дії чи бездіяльність яких несе Сервітуарій) на обмежене користування Земельною ділянкою для прокладання, експлуатації та обслуговування залізничної колії з необхідними інженерними мережами та спорудами (погодженими з Землекористувачем);

(II) обсягу та меж розповсюдження прав користування Земельною ділянкою Сервітуарієм та уповноваження ним осіб, що вони матимуть у зв`язку із встановленням сервітуту (надалі разом «Обсяг сервітутних прав»), визначеного п. 1.4. Договору, без порушення прав Власника з питань вільного та безперешкодного користування ним Земельною ділянкою однак з урахуванням обмежень, що встановлюються Договором.

1.4. Обсяг сервітутних прав:

1.4.1. використовувати Земельну ділянку для проходу по, над, під і через Земельну ділянку, для доступу, проведення земляних робіт, прокладання, експлуатації та обслуговування залізничної колії, а також мати право входу і виходу та проїзду (в тому числі автомобільним транспортом) в будь-який час по, вздовж, упоперек, під та над Земельною ділянкою. Сервітуарій вправі здійснювати будь-які роботи на Земельній ділянці.

1.4.2. у випадках несанкціонованого втручання в роботу залізничної колії та/або її обладнання, необхідності попередження або усунення аварій, ліквідації інших надзвичайних ситуацій, мати право входу і виходу із Земельної ділянок в будь-який час по, вздовж, упоперек, під та над Земельною ділянкою Власника, але виключно з метою ліквідації/зупинення несанкціонованого втручання в роботу та експлуатацію (використання) залізничної колії та/або її обладнання, необхідності попередження або усунення аварій, ліквідацій інших надзвичайних ситуацій;

1.4.3. складати та зберігати будівельні матеріали виключно в межах Земельної ділянки, не створюючи при цьому перешкод для ведення діяльності Власником;

1.4.4. вчиняти всі інші дії, що можуть бути необхідними для роботи Сервітуарію у зв`язку із зазначеним вище.

1.5. Укладення договору про встановлення постійного платного земельного сервітуту не позбавляє Власника права володіння і користування Земельною ділянкою, зазначеною в п.1.1. цього Договору, з урахуванням обмежень, що встановлюються за даним Договором.

1.6. Сервітуарій зобов`язаний не чинити перешкод Власнику в реалізації мети та задач своєї діяльності за виключенням обмежень, встановлених цим договором щодо прокладання, експлуатації та обслуговування залізничної колії.

2. ТЕРМІН ДІЇ ДОГОВОРУ, УМОВИ ЗМІНИ, ПРИПИНЕННЯ І РОЗІРВАННЯ ДОГОВОРУ:

2.1. Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами.

2.2. Право земельного сервітуту виникає у Сервітуарія з моменту його державної реєстрації Договору відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (зі змінами та доповненнями) та Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру» від 17.10.2012 № 1051, але з урахуванням положень п.7.3. Договору.

2.3. Після припинення або розірвання Договору Сервітуарій зобов`язаний повернути Власнику Земельну ділянку, у стані не гіршому у порівнянні з тим, у якому він її отримав.

2.4. Зміна умов Договору, його дострокове розірвання можливі за взаємною згодою Сторін. Зміна істотних умов Договору і дострокове розірвання оформлюється додатковою угодою до цього Договору і підлягає державній реєстрації. У разі недосягнення згоди, щодо змін умов Договору, чи його розірвання спір вирішується у судовому порядку.

2.5. Цей Договір припиняється у разі настання однієї із наведених нижче обставин:

- переходу права власності та/або користування на Земельну ділянку до Сервітуарія;

- достроково за рішенням суду про скасування сервітуту;

- достроково за взаємною згодою Сторін;

- відмови Сервітуарія від подальшої реалізації Обсягу сервітутних прав;

- набуття чинності рішення суду, господарського суду про скасування сервітуту у разі припинення підстав для його встановлення, порушення Сервітуарієм умов користування Обсягом сервітутних прав.

- в інших випадках передбачених цим Договором та чинним законодавством України.

3. ПЛАТА ЗА ОБМЕЖЕНЕ КОРИСТУВАННЯ ЗЕМЕЛЬНОЮ ДІЛЯНКОЮ ТА ПОРЯДОК ЇЇ ВНЕСЕННЯ:

3.1. За обмежене користування Земельною ділянкою (земельний сервітут) Сервітуарій сплачує на користь Власника плату у розмірі 50 000 (п`ятдесят тисяч) гривень 00 коп. за один календарний рік.

Оплата в розмірі 100 % річної плати за користування земельними сервітутом, здійснюється шляхом перерахування Сервітуарієм коштів на рахунок Власника до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим роком, з моменту виникнення права користування (сервітуту).

Розмір плати за сервітут автоматично змінюється (підлягає автоматичній індексації, без укладення додаткової угоди до цього Договору) на розмір індексації розміру плати за землю (податку на землю) на підставі коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка Земельної ділянки на поточний рік, але в будь-якому разі не пізніше першого лютого кожного року. Плата за встановлення земельного сервітуту розраховується Сервітуарієм самостійно та вноситься незалежно від результатів його господарської діяльності.

3.2. Умови Договору про розмір плати можуть переглядатися у наступних випадках:

погіршення стану Земельної ділянки ;

збільшення розмірів плати за землю, які сплачує Власник;

в інших випадках, передбачених законодавчими актами України.

У разі зміни плати на вимогу однієї із Сторін, зацікавлена Сторона повинна повідомити про те іншу Сторону не пізніше, ніж за 15 робочих днів. Умови Договору про розмір плати можуть бути змінені лише шляхом підписання додаткової угоди до цього Договору.

4. ПРАВА ТА ОБОВ`ЯЗКИ СТОРІН:

4.1. Власник Земельної ділянки, щодо якої встановлюється сервітут, має право:

вільно володіти та користуватись Земельною ділянкою з урахуванням обмежень, встановлених цим Договором; вимагати здійснення Обсягу сервітутних прав Сервітуарієм у найменш обтяжливий спосіб відповідно до положень цього Договору;

на відшкодування збитків/шкоди, завданих Власнику в результаті господарської діяльності Сервітуарія;

отримувати плату за цим Договором та наполягати на його припиненні у випадку невиконання Сервітуарієм умов Договору або виникнення заборгованості по сплаті за право сервітуту протягом 6-х послідовних місяців;

ініціювати внесення змін та доповнень до Договору;

вимагати від Сервітуарія дотримання санітарних, екологічних, протипожежних норм, правил охорони праці та техніки безпеки та підтримки Земельної ділянки у належному стані;

відвідувати Земельну ділянку з метою контролю за станом Земельної ділянки та її використанням Сервітуарієм без втручання в господарську діяльність останнього.

4.2. Власник Земельної ділянки , щодо якої встановлюється сервітут, зобов`язаний:

виконувати умови цього Договору;

не перешкоджати належному використанню Земельної ділянки в межах встановленого сервітуту;

не втручатися у господарську діяльність Сервітуарія;

відшкодувати збитки, завдані Сервітуарію у результаті невиконання або неналежного виконання Землекористувачем своїх зобов`язань за цим Договором.

4.3. Сервітуарій має право:

реалізовувати Обсяг сервітутних прав, встановлених цим Договором, в тому числі використовувати залізничну колію на власний розсуд та без будь-яких обмежень;

приступати до реалізації Обсягу сервітутних прав, встановлених цим Договором, після державної реєстрації права сервітуту;

вільно та безперешкодно здійснювати прокладання, експлуатацію та обслуговування залізничної колії на Земельній ділянці;

вимагати усунення з боку Власника будь-яких перешкод в реалізації Обсягу сервітутних прав, наданих за цим Договором;

вимагати відшкодування збитків, шкоди, що завдання внаслідок обмеження або не надання прав за цим Договором.

4.4. Сервітуарій зобов`язаний:

своєчасно вносити плату за встановлення сервітуту, відповідно до умов цього Договору;

виконувати умови цього Договору та належно використовувати встановлений сервітут відповідно до Обсягу сервітутних прав та видів встановленого сервітуту;

дотримуватись правил екологічної безпеки, вимог захисту земель, державних стандартів, норм та правил відповідно до чинного законодавства та проектних рішень погоджених Сторонами;

дотримуватись санітарних норм та підтримки Земельної ділянки в належному стані (не допускати складування / виникнення сміття на Земельній ділянці, а також шляхом вжиття інших дій з метою дотримання санітарних норм та правил);

дотримуватися принципів добросусідства та взаємоповаги;

не допускати складування вантажів та стоянку / зупинку транспортних засобів у спосіб чи іншим шляхом, що обмежує права Власника щодо користування земельною ділянкою;

виконувати інші обов`язки, що передбачені чинним законодавством України і випливають із суті зобов`язання;

здійснити процедуру державної реєстрації права сервітуту відповідно до чинного законодавства, самостійно та за свій рахунок.

5. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СТОРІН, ПОРЯДОК ВИРІШЕННЯ СПОРІВ:

5.1. За порушення умов Договору Сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України.

5.2. У разі несвоєчасного внесення плати за сервітут Сервітуарій, в інтересах якого його встановлено, сплачує пеню у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

5.3. Усі спори, що виникають з цього Договору або пов`язані з ним, Сторони будуть намагатися вирішувати шляхом переговорів. Якщо відповідний спір неможливо вирішити шляхом переговорів, він вирішується в судовому порядку.

6. ФОРС-МАЖОР:

6.1. Жодна із Сторін цього Договору не несе відповідальності перед іншою Стороною за несвоєчасність або неможливість виконання своїх зобов`язань внаслідок дії обставин непереборної сили.

6.2. Використане у п. 6.1 поняття обставин непереборної сили означає випадки, які не піддаються розумному контролю Сторони, яка проголошує форс-мажорні обставини, в тому числі, але не обмежуючись цими, такі події, як війна, блокада, ембарго, випадки громадянської непокори працівників або будь-які закони, декларації, норми, вказівки та декрети, що видані державними органами та знаходяться під їх контролем.

6.3. У випадку настання обставин непереборної сили строк виконання зобов`язань за цим Договором відкладається на той час, на протязі якого будуть діяти такі обставини. Якщо такі обставини та їх наслідки будуть тривати більше трьох місяців, то кожна із Сторін має право відмовитися від подальшого виконання зобов`язань за цим Договором, і у цьому випадку жодна із Сторін не буде мати права на відшкодування іншою Стороною можливих збитків.

6.4. Сторона, для якої настала неможливість виконання зобов`язань за цим Договором, повинна невідкладно повідомити про настання таких обставин іншу Сторону, а також у п`ятнадцятиденний термін надіслати поштою зареєстроване повідомлення, видане Торгово-промисловою палатою або іншим компетентним органом.

6.5. Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення позбавляє відповідну Сторону права посилатися на будь-яку вищезазначену обставину, як на підставу для звільнення від відповідальності за невиконання зобов`язань за цим Договором.

7. ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ:

7.1. Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами.

7.2. Право сервітуту виникає з дати державної реєстрації цього Договору.

7.3. Державна реєстрація цього Договору в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно може бути здійснена тільки після розроблення, погодження та затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частин Земельної ділянки , на які поширюється право сервітуту, та внесення відомостей про такі частини до Державного земельного кадастру. Витрати, пов`язані із розробленням технічної документації та внесенням відомостей до Державного земельного кадастру покладаються на Сервітуарія.

7.4. Цей Договір укладено українською мовою у двох примірниках, які мають однакову юридичну силу, по одному примірнику для кожної із Сторін Договору.

7.5. Усі зміни, Додатки та Додаткові угоди до цього Договору є дійсними, якщо вони викладені у письмовій формі, підписані Сторонами та скріплені печатками Сторін.

7.6. Усі правовідносини Сторін, що виникають з цього Договору та не врегульовані ним, регламентуються відповідними нормами чинного законодавства України.

8. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ:

8.1. Якщо будь-яке з положень даного Договору з будь-якої причини втрачає чинність, силу, стає недійсним або незаконним, така обставина не впливає на чинність або силу будь-якого або всіх інших положень даного Договору. У такому разі Сторони щонайшвидше розпочнуть переговори з позицій взаємної доброзичливості для заміни такого положення таким чином, щоб після такої заміни воно стало чинним і законним, і в максимально можливому ступені відбивало початковий намір Сторін стосовно суті питань, що розглядаються в цьому Договорі.

8.2. Невід`ємними частинами договору є:

- додаток 1 погоджений сторонами план земельної ділянки загальною площею 7.2027 га, кадастровий номер 5122755400:01:001:0014, з позначенням меж частини земельної ділянки площею 0,8632 га, на яку встановлюється земельний сервітут.

8.3. Будь-яке повідомлення, що вимагається або необхідне у зв`язку з цим Договором, надається у письмовій формі. Повідомлення Сторонам мають направлятися за адресами та місцезнаходженням, що наведені у цьому Договорі.

8.4. У випадку, якщо положеннями даного Договору передбачено отримання згоди та/або погодження, та/або попереднього погодження та/або згоди однієї зі Сторін, така Сторона зобов`язана надати таку згоду та/або погодження, та/або попереднє погодження та/або згоду протягом 14 днів з дня отримання відповідного запиту від іншої Сторони або надати в цей же строк обґрунтовану відмову, якщо інше прямо не передбачено відповідними положеннями даного Договору.

8.5. Даний Договір тлумачиться відповідно до законодавства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Роз`яснити сторонам, що відповідно до п. 15.5 перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя : Вінська Н. В.