Ухвала від 03.07.2025 по справі 922/3936/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

03 липня 2025 року м. Харків Справа № 922/3936/24 (922/2547/24)

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя ОСОБА_1 , суддя ОСОБА_2 , суддя ОСОБА_3

за участю секретаря ОСОБА_4

за участю представників:

позивача - ОСОБА_5 , ордер серії АХ №1244660 від 03.07.2025;

відповідача - ОСОБА_6 , ордер серії АХ №1197290 від 09.07.2024;

розглянувши матеріали апеляційної скарги відповідача-Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (вх. № 1133Х/2) на рішення ІНФОРМАЦІЯ_2 від 15.04.2025 у справі № 922/3936/24(922/2547/24) (ухвалене у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 суддею ОСОБА_7 , повний текст складено 25.04.2025)

за позовом Приватного акціонерного товариства " ІНФОРМАЦІЯ_3 ", Харківська обл., Сахновщинський р-н., с. Сугарівське

до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство " ІНФОРМАЦІЯ_1 " , м. Харків

про стягнення грошових коштів в сумі 6098499,65 грн в межах справи про банкрутство Приватного акціонерного товариства " ІНФОРМАЦІЯ_3 "

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство " ІНФОРМАЦІЯ_3 " звернулось до ІНФОРМАЦІЯ_2 із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство " ІНФОРМАЦІЯ_1 " про стягнення 6098499,65 грн, в тому числі:заборгованості з оплати поставленого за договором поставки № К0610 від 06.10.2020 № К0610 товару у розмірі 2 375 925,42 грн та нарахованих на неї 3 % річних у розмірі 2 523 635,25 грн, інфляційних втрат у розмірі 1 198 938,98 грн, пені у сумі 2 295 311,50 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором поставки від 06.10.2020 № К0610 в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений товар за видатковими накладними №241 від 07.10.2020, №242 від 08.10.2020, №243 від 09.10.2020, №244 від 10.10.2020, №245 від 12.10.2020, №260 від 16.11.2020, №68 від 04.11.2020 .

Рішенням ІНФОРМАЦІЯ_2 від 15.04.2025 у справі № 922/3936/24(922/2547/24) позов задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство " ІНФОРМАЦІЯ_1 " на користь Приватного акціонерного товариства " ІНФОРМАЦІЯ_3 " 623810,85 грн, з яких: сума основної заборгованості - 2 375925,12 грн., 3% річних - 253635,25 грн., інфляційні нарахування - 1198938,98 грн., пеня - 2295 311,50 грн, та стягнуто витрати зі сплати судового збору у розмірі 91 857,16 грн.

В решті позову відмовлено.

Рішення обгрунтовано доведеністю факту поставки позивачем відповідачу на виконання умов договору поставки від 06.10.2020 № К0610 товару на суму 2 375 925,42 грн наявними у матеріалах справи видатковими накладними, які підписані сторонами та скріплені їх печкатками та податковими накладними за відповідними господарськими операціями, які виписано позивачем-продавцем та направлено ним на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних, а також формами державної статистичної звітності позивача щодо наявних у нього обсягів посівних площ та об`ємів сільськогосподарського виробництва кукурудзи.

При цьому суд відхилив посилання відповідача щодо того, що Договір поставки від 06.10.2020 К0610 ним не підписувався та печаткою підприємства не скріплювався, пославшись на те, що зі змісту наданих суду видаткових накладних та Договору поставки вбачається, що з боку відповідача Договір та видаткові накладні підписані ОСОБА_8 , який згідно з даних ЄДРЮОФОПГФ є уповноваженою особою відповідача - керівником юридичної особи, який може вчиняти дії від імені юридичної особи та у спірних правовідносинах наявний відбиток печатки відповідача - ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " як на Договорі поставки, так і на накладних, що за відсутності доказів протиправності використання печатки чи доказів її втрати та/або доказів звернення відповідача до правоохоронних органів у зв`язку з втратою чи викраденням печатки, є додатковим аргументом на користь того, що підписання видаткових накладних відповідало волі особи, від імені якої підписано документ та проставлено печатку,в той час як зазначені господарські операції з поставки товару відображено в податковому обліку постачальника (сторін спору) на підставі видаткових накладних, які містяться в матеріалах справи і відповідачем не надано доказів того, що ним надавалися до центрального рівня ІНФОРМАЦІЯ_4 уточнювальні декларації щодо безпідставного нарахування податкового кредиту Приватним акціонерним товариством " ІНФОРМАЦІЯ_3 " в межах Договору поставки.

Разом з цим суд зазначив, що факт перебування у розпорядженні позивача достатнього об`єму сільськогосподарського виробництва кукурудзи на дату здійснення поставок товару вдповідачу підтверджується долученими до матеріалів справи формою државного статистичного спостереження (річна) "Звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду та алами вагової", "Звіт про збирання врожаю сільськогосподарських культур" форми 37-сг (місячна)на 1 жовтня 2020 року та 1 листопада 2020 року, журналами вагової (75-а), відомостями руху зерна та іншої продукції (СГ ф.80), СГ ф.87, що в сукупності з підписаними сторонами та скріпленими їх печатками первинними документами та зареєстрованними продавцем податковими накладними підтверджує те, що зазначені у видаткових накладних господарські операції з поставки товару в межах Договору поставки від 06.10.2020 №К0610 є реальними, та знаходять своє відображення в бухгалтерському і податковому обліку, в той час як у матеріалах справи відсутні та відповідачем не надано доказів, які б свідчили про сплату суми заборгованості за вказаним Договором або спростували суму заявлену до стягнення.

Разом з цим суд зазначив, що з наданого позивачем розрахунку суми основної заборгованості вбачається, що такі нарахування здійснено арифметично невірно, а саме, арифметично правильним є сума основної заборгованості у розмірі 2 375 925,12 грн, а в решті нарахованої суми основної заборгованості у розмірі 0,30 грн слід відмовити як безпідставно нарахованої.

Також суд зазначив про обгрунтованість нарахування позивачем на суму основного боргу на підставі ч. 2 статті 625 Цивільного кодексу України інфляційних втрат та 3% річних в заявлених розмірах та про задоволення позовних вимрг в цій частині.

Щодо позовних вимог про стягнення пені суд зазначив про їх задоволення через обгрунтованість, враховуючи що пеню нараховано у відповідності до п.4.2 Договору, яким встановлено обов`язок покупця у випадку несвоєчасної оплати товару сплатити постачальнику на вимогу останнього пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ , що діяла в період, за який вона нараховувалась, від загальної вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення до моменту фактичного виконання покупцем свого зобов`язання за цим Договором та пункту п.4.11 Договору, яким сторони відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України збільшили строк нарахування штрафних санкцій з шести місяців до трьох років від дня коли зобов`язання мало бути виконаним.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство " ІНФОРМАЦІЯ_1 " подало на зазначене рішення до ІНФОРМАЦІЯ_5 апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить це рішення в частині задоволених позовних вимог скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Також в апеляційній скарзі заявлено клопотання про призначення у справі технічної експертизи документів, проведення якої скаржник просить доручити ІНФОРМАЦІЯ_6 ( АДРЕСА_1 ), на вирішення якої поставити наступні питання:

- Яким способом (пишучим пристроєм чи із застосуванням копіювально-множинної техніки, шляхом монтажу, з попередньою технічною підготовкою за допомогою факсимілє) виконані підписи на: Договорі поставки від 06.10.2020№ К0610, укладеному між Приватним акціонерним товариством ОСОБА_9 та Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", та на оформлених на його підставі видаткових накладних №241 від 07.10.2020, №242 від 08.10.2020, №243 від 09.10.2020, №244 від 10.10.2020, №245 від 12.10.2020, №260 від 16.11.2020, №68 від 04.11.2020, зі сторони Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від імені підписантів ОСОБА_8 та ОСОБА_10 ?

- Чи відповідають підписи вчинені зі сторони Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від імені підписантів ОСОБА_8 та ОСОБА_10 на Договорі поставки № КО610 від 06.10.2020, укладеному між Приватним акціонерним товариством ОСОБА_9 та Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство " ІНФОРМАЦІЯ_1 " та на оформлених на його підставі видаткових накладних №241 від 07.10.2020, №242 від 08.10.2020, №243 від 09.10.2020, №244 від 10.10.2020, №245 від 12.10.2020, №260 від 16.11.2020, №68 від 04.11.2020 підписам ОСОБА_8 та ОСОБА_10 , які містяться у інших документах (договорах, накладних, інше), які Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство " ІНФОРМАЦІЯ_1 " оформляло у власній господарській діяльності ?

- Яким способом нанесено зображення відтиску печатки Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство " ІНФОРМАЦІЯ_1 " на Договорі поставки № КО610 від 06.10.2020, укладеному між Приватним акціонерним товариством ОСОБА_9 та Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство " ІНФОРМАЦІЯ_1 " та на оформлених на його підставі видаткових накладних №241 від 07.10.2020, №242 від 08.10.2020, №243 від 09.10.2020, №244 від 10.10.2020, №245 від 12.10.2020, №260 від 16.11.2020, №68 від 04.11.2020?

- Чи відповідає час нанесення відтиску печатки Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство " ІНФОРМАЦІЯ_7 , вказаній на Договорі поставки № КО610 від 06.10.2020, укладеному між Приватним акціонерним товариством ОСОБА_9 та Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство " ІНФОРМАЦІЯ_1 " та на оформлених на його підставі видаткових накладних №241 від 07.10.2020, №242 від 08.10.2020, №243 від 09.10.2020, №244 від 10.10.2020, №245 від 12.10.2020, №260 від 16.11.2020, №68 від 04.11.2020, та в який проміжок часу нанесений на них відтиск печатки Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство " ІНФОРМАЦІЯ_1 ?

- Чи нанесений відтиск печатки, здійснений на Договорі поставки № КО610 від 06.10.2020 укладеному між Приватним акціонерним товариством ОСОБА_9 та Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство " ІНФОРМАЦІЯ_1 " та на оформлених на його підставі видаткових накладних №241 від 07.10.2020, №242 від 08.10.2020, №243 від 09.10.2020, №244 від 10.10.2020, №245 від 12.10.2020, №260 від 16.11.2020, №68 від 04.11.2020 відповідає наданому зразку відтиску печатки, яку Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство " ІНФОРМАЦІЯ_1 " використовує у власній господарській діяльності?

- Чи відповідає час виконання друкованого тексту даті, вказаній у Договорі поставки № КО610 від 06.10.2020, укладеному між Приватним акціонерним товариством ОСОБА_9 та Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство " ІНФОРМАЦІЯ_1 " та на оформлених на його підставі видаткових накладних №241 від 07.10.2020, №242 від 08.10.2020, №243 від 09.10.2020, №244 від 10.10.2020, №245 від 12.10.2020, №260 від 16.11.2020, №68 від 04.11.2020, в який проміжок часу надрукований текст?

В обгрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив про безпідставність висновку суду щодо доведеності факту укладення спірного Договору та здійснення на його виконання позивачем відповідачу поставки товару на спірну суму основного боргу, оскільки у відзиві на позов відповідач заперечував факт підписання з його боку підписантами ОСОБА_8 та ОСОБА_10 договору поставки від 06.10.2020№ К0610 та видаткових накладних №241 від 07.10.2020, №242 від 08.10.2020, №243 від 09.10.2020, №244 від 10.10.2020, №245 від 12.10.2020, №260 від 16.11.2020, №68 від 04.11.2020 і скріплення цих документів печаткою підприємства через наявність ознак підробки відповідних підписів та печатки, проставлення в розділі Договору щодо реквізитів сторін в графі, де передбачений підпис директора ОСОБА_8 , підпису не у рукописний спосіб, а за допомогою факсимілє, за відсутністю між сторонами домовленостей про його використання, з чого в свою чергу вбачається, що зазначений Договір та видаткові накладні містять недостовірну інформацію в частині узгодження з боку відповідача змісту таких документів у спосіб проставлення на них підпису та печатки повноважних осіб, у зв`язку з чим суд неправомірно прийняв ці документи в якості належних та допустимих доказів.

З огляду на наведене скаржник зазначає, що доведення імітації справжності підписів та відтиску печатки на спірному Договорі поставки від 06.10.2020№ К0610 та видаткових накладних №241 від 07.10.2020, №242 від 08.10.2020, №243 від 09.10.2020, №244 від 10.10.2020, №245 від 12.10.2020, №260 від 16.11.2020, №68 від 04.11.2020 входить у предмет доказування у даній справі з боку відповідача під час розгляду справи у спосіб реалізації своїх процесуальних прав, в тому числі шляхом заявлення клопотання про призначення відповідної судової експертизи, оскільки вирішення відповідних питань потребує спеціальних знань, що ним було зроблено шляхом подання до суду 20.03.2025 відповідного клопотання, в якому суд безпідставно відмовив ухвалою від 20.03.2025, пославшись на відсутність потреби у її проведенні з огляду на доведеність позивачем реальності господарських операцій з поставки товару за Договором, які зафікосвані у наведених видаткових накладних, враховуючи, що зазначені господарські операції відображені у податковому обліку постачальника і відповідачем не надано доказів того, що ним надавалися до центрального рівня ІНФОРМАЦІЯ_4 уточнювальні декларації щодо безпідставного нарахування податкового кредиту позивачем і матеріали справи не містять доказів того, що печатка ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " була загублена відповідачем, викрадена, або в інший спосіб вибула з його володіння, через що нею могла скористатися інша особа, доказів звернення відповідача до правоохоронних органів із заявами про викрадення чи підробки печатки.

Зазначена відмова суду у задоволенні клопотання про призначення у справі судової експертизи за твердженням скаржника є безпідставною з огляду на те, що сама по собі реєстрація відповідачем як продавцем податкових накладних щодо зазначених у наданих до позовної заяви видаткових накладних господарських операцій з поставки товару не є беззаперечним доказом їх вчинення (реальності), оскільки така реєстрація відповідно до положень п. 187.1, п. 201.7 Податкового кодексу України є похідною від здійснення господарських операцій, через те, що складається за її наслідками та виключно у випадку оформлення її учасниками завершення такої операції первинними документами у відповідності до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а згідно з п. 44.1 ст 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та /або податкових зобов`язань на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, тобто законодавець чітко визначив, що за наслідком виключно реальної господарської операції суб`єкт господарювання складає податкові накладні, які в подальшому впливають на об`єкт оподаткування та сплату податків, а тому спір, за наслідками якого будуть встановлено підробку підписів та печатки первинних документи , якими оформлені господарські операції,одночасно свідчитиме про неправомірну реєстрацію податкових накладних.

Разом з цим скаржник зазначив, що посилання суду першої інстанції на відсутність у відповідача розрахунку коригування щодо безпідставного нарахування позивачем податкового кредиту за спірними господарськиим операціями з поставки не грунтуються ні на матеріалах справи, ні на вимогах чинного законодавства, оскільки за положеннями п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України відповідний розрахунок складається саме продавцем, яким у спірних правовідносинах виступає позивач, та реєструється в залежності від зменшення або збільшення компенсації вартості товару або постачальником або покуупцем, а оскільки позивачем не надано доказів того, що ним складались та надсилались на адресу відповідача розрахунки коригування до податкових накладних, у відповідача на момент отримання таких розрахунків відсутній механізм самостійно уточнити свої податкові зобов`язання.

Також скаржник зазначив про безпідставність наведення в якості мотивів відмови у призначенні у справі судової експертизи на наявність на Договорі та видаткових накладних печатки відповідача, за відсутності доказів її втрати чи викрадення та звернення до правоохоронних органів щодо її втрати чи викрадення, оскільки вони стосуються ситуацій, коли учасниками спірних відносин не заперечується автентичність відтиску печатки на відповідних документах, в той час як відповідач заперечує у спірних правовідносинах як підписання Договору та видаткових накладних, так і проставлення на них своєї печатки.

Крім цього скаржник зазначив, що у матеріалах справи знаходиться ухвала ІНФОРМАЦІЯ_8 від 17.12.2024 у справі № 626/2840/24, провадження № 1 -кс/626/1877/2024 про задоволення клопотання слідчого про тимчасовий доступ до речей та документів в рамках кримінального провадження № 12024221090000697 від 07.07.2024 за ч. 1 ст 382 КК України, яка свідчить про наявність кримінального провадження, в рамках якого здійснюється досудове розслідування, в тому числі з епізодом можливої підробки договору поставки від 06.10.2020 № К0610 та оформлених на його підстав видаткових накладних №241 від 07.10.2020, №242 від 08.10.2020, №243 від 09.10.2020, №244 від 10.10.2020, №245 від 12.10.2020, №260 від 16.11.2020, №68 від 04.11.2020, що спростовує висновки суду щодо відсутності реакції з боку відповідача на протиправні дії позивача щодо підробки підписів та печатки на офіційних документах та, як наслідок, звернення з цього приводу до правоохоронних органів.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.05.2025 для розгляду справи № 922/3936/24(922/2547/24) сформовано склад колегії суддів: головуючий суддя ОСОБА_1 , суддя ОСОБА_11 , суддя ОСОБА_3 .

Ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_5 від 30.05.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача-Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (вх. № 1133Х/2) на рішення ІНФОРМАЦІЯ_2 від 15.04.2025 у справі № 922/3936/24(922/2547/24) та призначено її до розгляду в судове засідання з повідомленням сторін на 03.07.2025 о 10:30.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.07.2025 у зв`язку з відпусткою судді ОСОБА_11 для розгляду справи № 922/4647/23 сформовано склад колегії суддів: головуючий суддя ОСОБА_1 , суддя ОСОБА_2 , суддя ОСОБА_3 .

В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги та клопотання про призначення у справі технічної експертизи документів.

Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги та клопотання відповідача про призначення у справі технічної експертизи документів заперечив.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін колегія суддів дійшла висновку, що дана справа не може бути розглянута в даному судовому засіданні, враховуючи наступне.

Як зазначено вище, спір у даній справі виник у спорі з договору поставки , а саме щодо сплати вартості поставленого товару, на підтвердження чого позивачем надано копії договору поставки від 06.10.2020 та оформлених на його підстав видаткових накладних №241 від 07.10.2020, №242 від 08.10.2020, №243 від 09.10.2020, №244 від 10.10.2020, №245 від 12.10.2020, №260 від 16.11.2020, №68 від 04.11.2020, на яких містяться підписи від імені представників сторін та печатки з найменуванням відповідних підприємств, а також податкові накладні з відображенням в них вказаних господарських операцій позивачем як постачальником із здійснення ним їх реєстрації в реєстрі податкових накладних.

Відповідач заперечує як факт проставлення на вказаних документах підпису від імені його повноважних представників-директорів ОСОБА_8 та ОСОБА_10 , так і належність йому печатки, відтиск якої міститься на вказаних документах

Згідно з усталеною практикою Верховного Суду, зокрема викладеною у постанові ІНФОРМАЦІЯ_9 від 29.06.2021 у справі № 910/23097/17, постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.06.2022 у справі 922/2115/19, постановах Верховного Суду у складі ІНФОРМАЦІЯ_10 від 20.12.2018 у справі № 910/19702/17, від 04.11.2019 у справі № 905/49/15 та від 29.01.2020 у справі № 916/922/19:

- визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів, отже, судам у розгляді справи належало дослідити, окрім обставин оформлення первинних документів, наявність або відсутність реального руху такого товару, зокрема, обставини здійснення перевезення товару поставленого за спірними видатковими накладними, обставини зберігання та використання цього товару у господарській діяльності покупця;

- у разі дефектів первинних документів та невизнання стороною факту постачання спірного товару, сторони не позбавлені можливості доводити постачання товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару;

- наявність відбитку печатки на первинних документах за відсутності доказів її втрати чи викрадення та вибутя її в інший спосіб з володіння юридичної особи , через що печаткою могла б протиправно скористатися інша особа свідчить про участь такої особи в господарських операціях;

- підставою для виникнення в платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст. Встановлюючи правило щодо обов`язкового підтвердження сум податкового кредиту, врахованих платником ПДВ при визначенні податкових зобов`язань, законодавець, безумовно, передбачає, що ці документи є достовірними, тобто операції, які вони підтверджують, дійсно мали місце;

- як доказ податкова накладна може оцінюватися судом лише у сукупності з іншими доказами у справі, проте не може буди єдиним доказом на підставі якого суд встановлює факт постачання товару покупцю та його прийняття ним. Оцінюючи податкові накладні у сукупності з іншими доказами у справі господарські суди повинні враховувати положення Податкового кодексу України та фактичні дії як постачальника так і покупця щодо відображення ними в податковому та бухгалтерському обліку постачання спірного товару);

- якщо сторона заперечує факт передачі товару за договором поставки за видатковими накладними, але одночасно реєструє податкові накладні на придбання товарів від постачальника та формує як покупець податковий кредит за фактом поставки товару на підставі спірних видаткових накладних, і жодним чином не пояснює свої дії та правову підставу виникнення в платника права на податковий кредит з ПДВ за цими накладними, то така поведінка сторони не є добросовісною та розумною і в такому випадку дії сторони з реєстрації податкових накладних засвідчують волю до настання відповідних правових наслідків, тому податкова накладна, виписана однією стороною в договорі (постачальником) на постачання послуг на користь другої сторони (покупця), може бути допустимим доказом факту прийняття товару від контрагента на визначену суму, якщо покупець вчинив юридично значимі дії, зокрема, відобразив податковий кредит за вказаною господарською операцією з контрагентом.

Відповідач, заперечуючи підписання з боку його керівників спірного Договору та видаткових накладних та проставлення на цих документах відтиску належної йому печатки зазначає, що відображені в цих накладних господарські операції не відображолись в його бухгалтерському та податковому обліку через відсутність реального руху товару за підробними документами, й відповідно ним не вчинялись дії, спрямовані на формування податкового кредиту, не надаючи при цьому доказів відсутності в його податковій звітності відомостей про вчинення вказаних дій.

Разом з цим, позивач з метою підтвердження обставин щодо того, що відповідач вчинив дії з реєстрації отриманих від продавця і зареєстрованих останнім податкових накладних та формування на їх підставі податкового кредиту, звертався до ІНФОРМАЦІЯ_11 із запитом про надання належним чином завірених копій податкових декларацій з податку на додану вартість з додатками, поданими відповідачем до контролюючого органу за жовтень 2020 року, листопад 2020 року, грудень 2020 року, у вдповідь на який ІНФОРМАЦІЯ_11 листом від 30.08.2024 (вих. № 39449/6/20-20-75-03-12 ) відмовила в задоволенні цього запиту, пославшись на те, що відповідно до п.п. 17.1.9 п. 17.1. ст. 17 ПК України відповідна інформація як конфіденційна може надаватися лише за дорученням ТОВ ВКП " ІНФОРМАЦІЯ_1 ".

З огляду на наведене, 03.09.2024 позивач звернувся до суду першої інстанції з клопотанням про витребування вказаної інформації від ІНФОРМАЦІЯ_11 , в задоволенні якого було відмовлено протокольною ухвалою суду від 04.09.2024 через необгрунтованість та безпідставність.

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

З огляду на вищенаведені обставини, на які сторони посилаються в обгрунтування своїх вимог і заперечень та усталену судову практику Верховного Суду у подібних правовідносинах щодо відповідних доказів на підтвердження таких обставин , предмет доказування у даній справі передбачає насамперед з`ясування обставин щодо вчинення відповідачем, який заперечує підписання та скріплення печаткою спірного Договору та видаткових накладних, й відповідно отримання товару, дій з реєстрації отриманих від продавця податкових накладних щодо відповідного товару та формування як покупцем на їх підставі податкового кредиту.

При цьому, з огляду на вищенаведені висновки Верховного Суду, до з`ясування вказаного питання, яке має першочергове значення, дослідження питання щодо справжності підписів з боку вдповідача та автентичності його печатки на спірному Договорі та видаткових накладних, в тому числі щодо необхідності призначення судової експертизи, є передчасним.

Відповідно до статті 2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Основними засадами (принципами) господарського судочинства є:

1) верховенство права;

2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом;

3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами;

4) змагальність сторін;

5) диспозитивність;

6) пропорційність;

7) обов`язковість судового рішення;

8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи;

9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках;

10) розумність строків розгляду справи судом;

11) неприпустимість зловживання процесуальними правами;

12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено принцип змагальності та розкрито його зміст.

Так, відповідно до цієї статті, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість:

1) керує ходом судового процесу;

2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами;

3) роз`яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій;

4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом;

5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Статтями 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено обов`язок кожної сторони довести ті обставини, які мають значення для справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Статтею 42 Господарського процессуального кодексу України передбачено право учасників справи подавати докази та встановлено обов`язок сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, а також подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

При цьому колегія суддів зазначає, що змагальність та рівність сторін передбачає, що кожній стороні має бути надано можливість представляти справу та докази в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справі "Домбо ОСОБА_12 проти Нідерландів" ("Dombo Beheer B. V. v. The Netherlands") від 27.10.1993, заява № 14448/88, § 33).

Разом з цим Суд враховує, що дана справа розглядається у позовному провадженні в межах основної справи №922/3936/24 за заявою Товариства з обмеженою відповдальністю " ІНФОРМАЦІЯ_12 " про банкрутство Приватного акціонерного товариства " ІНФОРМАЦІЯ_3 ".

У частині першій статті 45 КУзПБ передбачено, що конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_2 від 24.12.2024 відкрито провадження у справі про банкрутство ПрАТ " ІНФОРМАЦІЯ_3 ", введено мораторій на задоволенні вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого ОСОБА_13 , призначено попереднє засідання суду на 20.02.2025.

25.12.2024 здійснено офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство № 74944.

Не погодившись із ухвалою суду від 24.12.2024, ПрАТ " ІНФОРМАЦІЯ_3 " звернулося до суду з апеляційною скаргою.

Судове засідання, призначене на 20.02.2025, не відбулося, у зв`язку з направленням справи на виконання ухвали ІНФОРМАЦІЯ_5 від 10.01.2025 до суду апеляційної інстанції.

Постановою ІНФОРМАЦІЯ_5 від 25.02.2025 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства " ІНФОРМАЦІЯ_3 " залишено без задоволення; ухвалу ІНФОРМАЦІЯ_2 від 24.12.2024 у справі №922/3936/24 залишено без змін.

Під час перебування справи в суді апеляційної інстанції до ІНФОРМАЦІЯ_2 від Товариства з обмеженою відповідальністю виробничокомерційне підприємство " ІНФОРМАЦІЯ_1 " надійшла заява з грошовими вимогами до боржника (вх. № 2054 від 23.01.2025), в якій заявник просить суд визнати його грошові вимоги до боржника в розмірі 65965362,08 грн (з яких: 32964989,86 грн - основний борг, 17 143 412,53 грн - 3% річних, 15 856959,69 грн - інфляційні втрати), які включити до 4 черги погашення вимог кредиторів, а також 4844,80 грн витрат зі сплати судового збору.

11.02.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_2 від розпорядника майна надійшло повідомлення (вх.№3757) про результати розгляду грошових вимог ТОВ ВКП " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", в якому арбітражний керуючий ОСОБА_13 зазначив про те, що грошові вимоги ТОВ ВКП " ІНФОРМАЦІЯ_1 " ним визнаються повністю на загальну суму 65 965 362,08 грн як такі, що підлягають включенню до 4 черги задоволення вимог кредиторів; судовий збір за подання заяви кредитора у справі про банкрутство підлягає включенню у першу чергу задоволення вимог кредиторів.

Враховуючи повернення справи до ІНФОРМАЦІЯ_2 , ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_2 від 21.04.2025 у справі № 922/3936/24 призначено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю виробничокомерційне підприємство " ІНФОРМАЦІЯ_1 " з грошовими вимогами до боржника (вх. № 2054 від 24.01.2025) до розгляду в попередньому засіданні суду на 30.04.2025.

Ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_2 від 23.06.2025 призначено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю виробничокомерційне підприємство " ІНФОРМАЦІЯ_1 " з грошовими вимогами до боржника (вх. № 2054 від 24.01.2025) до розгляду в попередньому засіданні суду на "09" липня 2025 р. об 10:00

Статтею 7 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що справи, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (частина перша).

ІНФОРМАЦІЯ_13 , у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення. У разі якщо відповідачем у такому спорі є суб`єкт владних повноважень, суд керується принципом офіційного з`ясування всіх обставин у справі та вживає визначених законом заходів, необхідних для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів, з власної ініціативи (частина друга вказаної статті).

За змістом статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства, нею встановлено правило концентрації у межах справи про банкрутство спорів, стороною в яких є боржник, а тому, в даному випадку ухвалене судом за результатами вирішення в позовному провадженні рішення, стосуються інтересів як боржника в основному провадженні у справі про його банкрутство, який одночасно є позивачем в даному позовному провадженні, щодо формування ліквідаційної маси (активів), так і кредиторів, зокрема, ТОВ ВКП " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", який одночасно є відповідачем в даному позовному провадженні та конкурсним кредитором в основному провадженні у справі про банкрутство позивача .

Разом з цим колегія суддів зазначає, що згідно з усталеною практикою Верховного Суду

для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, запобігання необґрунтованих вимог до боржника та порушень цим прав його кредиторів до доведення обставин у справах про банкрутство пред`являються підвищені вимоги, тобто передбачено підвищеного стандарту доказування, що передбачає, зокрема розгляд судом таких справ із застосуванням засад змагальності сторін у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог, їх характеру, розміру та моменту виникнення. (постанови Верховного Суду від 07.10.2020 у справі № 914/2404/19, від 28.01.2021 у справі № 910/4510/20, від 22.12.2022 у справі № 910/14923/20).

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає за необхідне для забезпечення всебічного, повного та об`єктивного розгляду справи витребувати у ІНФОРМАЦІЯ_14 належним чином засвідчені копії податкових декларацій Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) з податку на додану вартість за жовтень 2020 року, листопад 2020 року та грудень 2020 року з поданими контролюючому органу додатками, копії розрахунків-коригувань до податкових накладних за господарськими операціями з поставки товару за Договором поставки від 06.10.2020 № КО610 за видатковими накладними №241 від 07.10.2020, №242 від 08.10.2020, №243 від 09.10.2020, №244 від 10.10.2020, №245 від 12.10.2020, №260 від 16.11.2020, №68 від 04.11.2020 (за наявності), а також інформацію щодо того, чи формувався Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство " ІНФОРМАЦІЯ_1 "(код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) податковий кредит з податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентом-Приватним акціонерним товариством " ІНФОРМАЦІЯ_3 "(код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) за Договором поставки від 06.10.2020 № КО610 щодо господарських операцій з поставки товару за видатковими накладними №241 від 07.10.2020, №242 від 08.10.2020, №243 від 09.10.2020, №244 від 10.10.2020, №245 від 12.10.2020, №260 від 16.11.2020, №68 від 04.11.2020, а також щодо того, чи складалися Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство " ІНФОРМАЦІЯ_1 " розрахунки-коригування до податкових накладних щодо вказаних господарських операцій.

З урахуванням вищенаведеного, розпочавши розгляд справи по суті, з урахуванням того, що спір не може бути вирішено у даному судовому засіданні, з метою забезпечення прав учасників справи на справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спору у даній справі, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, підвищений стандарт доказування, який застосовується судом під час розгляду справ про банкрутство , враховуючи завдання господарського судочинства, особливості конкретних обставин справи, необхідність витребування доказів, колегія суддів дійшла висновку про оголошення перерви у судовому засіданні.

Керуючись ст.ст. 216, 234, 235, 252, 270 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Оголосити в судовому засіданні перерву до "07" серпня 2025 р. о 14:00 год. у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_5 за адресою: АДРЕСА_2 , зал засідань № 104.

2.Витребувати у ІНФОРМАЦІЯ_14 ( АДРЕСА_3 ,код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) у строк до 22.07.2025 належним чином засвідчені копії податкових декларацій Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) з податку на додану вартість за жовтень 2020 року, листопад 2020 року та грудень 2020 року з поданими контролюючому органу додатками, копії розрахунків-коригувань до податкових накладних за господарськими операціями з поставки товару за Договором поставки від 06.10.2020 № КО610 за видатковими накладними №241 від 07.10.2020, №242 від 08.10.2020, №243 від 09.10.2020, №244 від 10.10.2020, №245 від 12.10.2020, №260 від 16.11.2020, №68 від 04.11.2020 (за наявності), а також інформацію щодо того, чи формувався Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство " ІНФОРМАЦІЯ_1 "(код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) податковий кредит з податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентом-Приватним акціонерним товариством " ІНФОРМАЦІЯ_3 "(код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) за Договором поставки від 06.10.2020 № КО610 щодо господарських операцій з поставки товару за видатковими накладними №241 від 07.10.2020, №242 від 08.10.2020, №243 від 09.10.2020, №244 від 10.10.2020, №245 від 12.10.2020, №260 від 16.11.2020, №68 від 04.11.2020, а також щодо того, чи складалися Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство " ІНФОРМАЦІЯ_1 " розрахунки-коригування до податкових накладних щодо вказаних господарських операцій.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Суддя ОСОБА_2

Суддя ОСОБА_3