Постанова від 09.07.2025 по справі 922/2954/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2025 року м. Харків Справа № 922/2954/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Тихий П.В., суддя Гребенюк Н.В. , суддя Слободін М.М.

за участю секретаря судового засідання Голозубової О.І.

та представників учасників справи:

позивача В.С. Годунов (в режимі відеоконференції);

відповідача М.Ю. Кітченко;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради (вх.№1149Х/1-43) на рішення Господарського суду Харківської області від 07.11.2024 (повний текст складено 08.11.2024, суддя Трофімов І.В.) у справі №922/2954/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Мішем, 43016, Волинська обл., Луцький р-н, м.Луцьк, вул. Богдана Хмельницького, 47, офіс №201,

до Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради, 61003, м.Харків, м-н. Конституції, 7,

про стягнення 5302986,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Мішем звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради, в якій просило суд стягнути з останнього заборгованість у сумі 5302986,00 грн за неналежне виконання договору про закупівлю робіт №726 від 03.09.2021.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 07.11.2024 року у справі №922/2954/24 позов задоволено.

Стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за договором про закупівлю робіт №726 від 03.09.2021 року в сумі 5302986,00 грн та 63635,83 грн судового збору.

Суд першої інстанції виходив із того, що позивач виконав роботи за договором про закупівлю робіт від 03.09.2021 № 726 на суму 5 302 986,00 грн; акт виконаних робіт на суму 5 302 986 грн разом із супровідним листом від 25.12.2023 вх.№ 275-25/12/23 28.12.2023 вручено безпосередньо відповідачу; цей акт недійсним відповідно до частини 4 статті 882 Цивільного кодексу України недійсним не визнано, доказів про повернення (направлення) 29.12.2023 на адресу позивача цього акта немає.

Господарський суд також визнав необґрунтованими заперечення відповідача про те, що позивач роботи за договором виконав не в повному обсязі, а тому у відповідача не виник обов`язок зі сплати цих робіт. Суд першої інстанції встановив, що вартість виконаних позивачем робіт за актом становить 5 302 986 грн, водночас ціна договору становить 6 231 367,20 грн, в тому числі ПДВ 1 038 561,20 грн; жодною умовою договору про закупівлю робіт від 03.09.2021 № 726 не передбачено застереження, що оплата робіт здійснюється лише після виконання підрядником всього комплексу робіт, передбачених договором. Як зазначив суд першої інстанції, за змістом умов пунктів 4.1, 4.2, 6.1.2 договору про закупівлю робіт від 03.09.2021 № 726 оплата робіт здійснюється за відповідним актом приймання-передачі протягом 90 (дев`яноста) календарних днів з моменту підписання такого акта. Крім того, як зауважив суд першої інстанції, ціна цього договору про закупівлю робіт від 03.09.2021 № 726 може бути зменшена за взаємною згодою сторін. Водночас суд першої інстанції також зазначив, що відсутність укладеної між сторонами додаткової угоди щодо зменшення обсягів виконання робіт за договором про закупівлю робіт від 03.09.2021 № 726 не може бути підставою для звільнення відповідача від обов`язку оплатити фактично виконані позивачем роботи. Суд першої інстанції також установив, що згідно з умовами договору про закупівлю робіт від 03.09.2021 № 726 розрахунки проводяться шляхом оплати замовником на підставі актів виконаних робіт (№ КБ-2в, № КБ-3), підписаних уповноваженими представниками сторін; акти виконаних робіт вручено відповідачу, проте виконані позивачем роботи на суму 5 302 986,00 грн за договором відповідачем не оплачені.

Департамент будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 07.11.2024 у справі №922/2954/24; ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ "Мішем" відмовити у повному обсязі; судові витрати покласти на позивача.

В обґрунтування апеляційних вимог заявник вказує про таке:

- оскільки будь-яких додаткових угод до договору про закупівлю робіт № 726 від 03.09.2021 між Департаментом будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради та ТОВ "Мішем" не укладалося, предметом укладеного між сторонами договору будівельного підряду є результат роботи закінчені роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, виконані у відповідності до вимог будівельних норм та правил, графіків виконання робіт, узгодженого переліку робіт, визначеному як 1 робота на загальну вартість 6 231 367,20 грн.

- при порівнянні об`ємів робіт, що вказані в Локальному кошторисі на будівельні роботи №02-001-001до Договору та Акті приймання виконаних будівельних робіт, що міститься в додатках до позовної заяви, було виявлено розбіжності у виконанні робіт, що, на думку скаржника, свідчить про те, що роботи виконано не в повному обсязі; з огляду на те, що роботи, передбачені в акті приймання виконаних будівельних робіт на загальну суму 5 302 986 грн, є лише частиною робіт, передбачених пунктами 1.1, 1.2, 5.3 договору № 726 від 03.09.2021, позивач не може вважатися таким, що належним чином виконав свій обов`язок щодо передачі виконаних робіт, а відповідач, відповідно, не є таким, що зобов`язаний оплатити відповідну частину виконаних робіт;

- для підтвердження виконання робіт позивачем не надано документів з проведення випробування якості асфальтобетонного покриття згідно з ДСТУ-Н Б Д.1.1 3:2013;

- наданий до матеріалів справи акт приймання виконаних будівельних робіт за договором про закупівлю робіт від № 726 03.09.2021 не містить обов`язкових реквізитів для первинних документів, передбачених ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а саме, дати складання документу та номеру, що відповідно до п. 6.2 договору є підставою для повернення підряднику актів виконаних робіт (№ КБ-2в, КБ-3) без проведення оплати;

- положення договору підряду (п. 4.1), які визначають проведення розрахунків між сторонами на підставі актів виконаних робіт (КБ-2в, КБ-3), враховуючи норми ст.ст. 854, 875, 879 Цивільного кодексу України, не кореспондують обов`язку замовника оплатити відповідну частину робіт. Обов`язок щодо сплати виконаних робіт у замовника виникає після виконання підрядником всього переліку робіт, передбаченого проектно-кошторисною документацією, за умови їх прийняття замовником або відсутності обґрунтованих заперечень щодо їх прийняття.

- в матеріалах справи відсутні належні докази на підтвердження здійснення відповідачем приймання виконаних робіт відповідно до умов договору про закупівлю робіт № 726 від 03.09.2021, одержання замовником повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, як підстави для негайного початку їх прийняття. Відтак, надані до матеріалів справи акти форми КБ-2в, КБ-3 не є належними доказами на підтвердження відмови відповідача від прийняття виконаних робіт, з огляду на передчасність їх складання.

- у зв`язку з тим, що акти виконаних робіт з технічного нагляду до Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради не надходили, причини недоліків на об`єкті "Капітальний ремонт б-ру Грицевця, 9, 11", що виявлені під час візуального обстеження відповідачем, встановити не можливо, а визначення відповідності якості, обсягу виконаних робіт будівельним нормам та правилам, матеріалів, виробів і конструкцій державним стандартам і технічним умовам потребують спеціальних знань, спір між сторонами, на думку скаржника, неможливо вирішити без призначення у справі комісійної судової будівельно-технічної та дорожньо-технічної експертизи роботи на вказаному об`єкті. Таким чином, скаржник вказує про позбавлення Господарським судом Харківської області Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради права на забезпечення доказів, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування у справі, за наслідками відмови в задоволенні клопотання про призначення експертизи у даній справі.

Одночасно скаржником подано клопотання про призначення у справі експертизи (вх.№15432 від 03.12.2024), в якому відповідач просить:

1.Призначити проведення комісійної будівельно-технічної та дорожньо-технічної експертизи роботи Капітального ремонту б-ру Грицевця, 9, 11 (внутрішньоквартальні дороги та тротуари) у справі №922/2954/24.

2. На вирішення експертів поставити наступні питання:

- Чи відповідають фактичні види, обсяги і вартість виконаних робіт та фактично використаних матеріалів та їх якості за договором про закупівлю робіт від 03.09.2021 № 726 за об`єктом Капітального ремонту б-ру Грицевця, 9, 11 (внутрішньоквартальні дороги та тротуари), укладеним між Департаментом будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради та ТОВ "Мішем", видам, обсягам, вартості робіт, використаних матеріалів та їх якості, передбачених проектно-кошторисною документацією, договірною ціною, нормативно-правовим актам у галузі будівництва, а також даним, зазначеним в актах приймання виконаних робіт, складених ТОВ "Мішем", у т.ч., враховуючи гарантійний строк та строк експлуатації? Якщо не відповідають, то в чому полягає невідповідність?

- Чи відповідають фізико-хімічні властивості кернів (вирубок) отриманих із верхнього шару асфальтобетонного покриття, використаного в процесі робіт по об`єкту Капітального ремонту б-ру Грицевця, 9, 11 (внутрішньоквартальні дороги та тротуари), враховуючи гарантійний строк та строк експлуатації дороги, вимогам ДСТУ Б В.2.7-119-2011, зазначених в актах приймання виконаних робіт, складених ТОВ "Мішем"? Якщо не відповідає, то в чому полягає невідповідність?

Вилучення зразків верхнього шару асфальтобетонного покриття (кернів) по об`єкту Капітального ремонту б-ру Грицевця, 9, 11 (внутрішньоквартальні дороги та тротуари) провести із залученням судових експертів, спеціалістів експертних та/або лабораторних установ відповідно до вимог ДБН В.2.3-4:2015 та ДСТУ Б В.2.7-319:2016.

- Яка вартість фактично виконаних ТОВ "Мішем" робіт та використаних матеріалів на підставі договору від 03.09.2021 № 726, відповідно до акту приймання виконаних будівельних робіт б/н та б/н?

- Чи не завищена вартість виконаних ТОВ "Мішем" робіт та використаних матеріалів на підставі договору від 03.09.2021 № 726, відповідно до акту приймання виконаних будівельних робіт б/н та б/н

3.Проведення комісійної судової будівельно-технічної та дорожньо-технічної експертизи роботи з Капітального ремонту за адресою: м. Харків, б-ру Грицевця, 9, 11 (внутрішньоквартальні дороги та тротуари) у справі № 922/2954/24 доручити експертам Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. професора М.С. Бокаріуса".

4.Зупинити судове провадження у справі № 922/2954/24 до отримання висновків експертів.

Розглянувши клопотання відповідача про проведення судової експертизи, Східний апеляційний господарський суд постановою від 04.02.2025 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Здоровко Л.М., суддя Крестьянінов О.О.) відмовив у його задоволенні. За результатами розгляду апеляційної скарги постановою Східного апеляційного господарського суду від 04.02.2025 у справі № 922/2954/24 рішення Господарського суду Харківської області від 07.11.2024 у справі № 922/2954/24 скасовано. Прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ "МІШЕМ" відмовлено.

У вказаній постанові суд апеляційної інстанції зазначив, що умовами укладеного між сторонами договору не передбачені авансові чи поетапні проміжні платежі, а також не передбачено обов`язку замовника прийняти окремі етапи та/або окремі види робіт; такий обов`язок виникає у замовника (відповідача у справі) після виконання підрядником всього обсягу робіт, визначеного проектно-кошторисною документацією, за умови їх прийняття замовником, відтак суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність у відповідача зобов`язання прийняти роботи, зазначені в акті (№ КБ-2в, КБ-3), та обов`язку щодо оплати виконаних в ньому робіт з боку Департаменту будівництва та шляхового господарства. Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку про передчасність звернення позивача до суду з позовними вимогами про стягнення з відповідача 5 302 986,00 грн заборгованості за договором про закупівлю робіт від 03.09.2021 № 726.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду прийняв постанову від 29.04.2025, якою постанову Східного апеляційного господарського суду від 04.02.2025 року у справі №922/2954/24 скасував; справу №922/2954/24 постановив передати на новий розгляд до Східного апеляційного господарського суду.

Суд касаційної інстанції зазначив, що висновки суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення позову є передчасними, оскільки реальний обсяг виконаних позивачем робіт та їх вартість судом достовірно не встановлена.

19.05.2025 року матеріали справи №922/2954/24 надійшли до Східного апеляційного господарського суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.05.2025 року для розгляду справи №922/2954/24 сформовано наступний склад суду: головуючий суддя-доповідач Хачатрян В.С., суддя Гетьман Р.А., суддя Россолов В.В.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю Мішем надійшла заява (вх.№6327 від 19.05.2025 року) про відвід судді Хачатрян В.С. та судді Россолова В.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.05.2025 року визнано необґрунтованим заявлений Товариством з обмеженою відповідальністю Мішем відвід судді Хачатрян В.С. та судді Россолову В.В. від розгляду справи №922/2954/24. Ухвалено передати матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Мішем про відвід судді Хачатрян В.С. та судді Россолова В.В. від розгляду справи №922/2954/24 для вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, у порядку, встановленому частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.05.2025 відмовлено у задоволенні заяви ТОВ Мішем про відвід судді Хачатрян В.С. та судді Россолова В.В. від розгляду справи №922/3874/24.

З матеріалів справи вбачається, що суддею Хачатрян В.С. подано заяву про самовідвід у даній справі.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 26.05.2025 задоволено заяву судді Хачатрян В.С. про самовідвід у справі №922/2954/24. Ухвалено передати справу №922/2954/24 для повторного автоматизованого розподілу.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.05.2025 для розгляду справи №922/2954/24 визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Тихий П.В, суддя Слободін М.М., суддя Гребенюк Н.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.06.2025 прийнято справу №922/2954/24 до провадження та призначено її до розгляду на "09" липня 2025 р. о 10:30 у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, пр. Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань. № 132. Запропоновано учасникам справи надати апеляційному суду письмові пояснення із викладенням своєї правової позиції по справі з урахуванням висновків, викладених в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.04.2025 у справі №922/2954/24.

04.06.2025 позивач через систему «Електронний суд» подав клопотання (вх.№ 7066 від 05.06.2025), в якому просить прийняти до розгляду та долучити до матеріалів справи документи, додані до клопотання, а саме: тристоронні акти підтвердження виконаних робіт, які були підписані з боку підрядника, технічного нагляду замовника та затверджені самим замовником; витяг з експертного дослідження, в якому вказано про неможливість дослідження об`єкта після 3 років його експлуатації. В обґрунтування неможливості надання цих доказів до суду першої інстанції заявник посилається на те, що у лютому 2022 року ТОВ «МІШЕМ» вивільнило своє офісне приміщення для розташування в ньому бомбосховища, робоча документація була передана до ТОВ «ТМП ТРАНСБУД» на зберігання, для підготовки позову документація була запитана та у травні 2024 року передана ТОВ «МІШЕМ», водночас виявлено, що через недбалість працівників ТОВ «ТМП ТРАНСБУД» частина документації, а саме акти підтвердження виконаних робіт, не були повернуті ТОВ «МІШЕМ». Позивач також просить врахувати позицію Східного апеляційного господарського суду, яка викладена у постанові в повністю тотожній справі 922/2955/24, де апеляційний суд розглянув справу з урахуванням висновків Верховного Суду у справах 922/1834/24, 922/1836/24, 922/2954/24 та надав належну правову оцінку як обставинам виконання робіт, так і недобросовісній поведінці замовника, так і недоцільності проведення експертизи по справі як з правової, так і з технічної точки зору.

24.06.2025 до суду надійшли пояснення відповідача (вх.№7944), в яких Департамент будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради зазначає, що згідно з укладеним між сторонами договором (п.1.2) кінцевим результатом закупівлі є одна робота; при порівнянні об`ємів робіт, що вказані в Локальному кошторисі та Акті приймання виконаних будівельних робіт, було виявлено розбіжності; отже, за твердженням відповідача, роботи виконано не в повному обсязі. Відповідач також наполягає на задоволенні клопотання про проведення комісійної будівельно-технічної та дорожньо-технічної експертизи, зазначаючи про наявну потребу у спеціальних знаннях для встановлення відповідності/невідповідності виконаних робіт за своїми видами та обсягами умовам договору будівельного підряду, проектно-кошторисній документації. Департамент будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради просить задовольнити апеляційну скаргу, оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ «МІШЕМ» відмовити в повному обсязі; судові витрати покласти на позивача.

30.06.2025 позивач через систему «Електронний суд» подав додаткові пояснення (вх.№8039), в яких наголошує на недоцільності та технічній неможливості проведення експертизи у даній справі, зазначаючи, що відповідність робіт вимогам щодо обсягу та якості, відповідність застосованих цін вимогам ДСТУ та ДБН перевірив сертифікований технічний нагляд, який залучений замовником.

30.06.2025 позивач через систему «Електронний суд» також подав клопотання (вх.№ 8080), в якому просить долучити до справи докази понесених витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції та в суді апеляційної інстанції (під час нового розгляду справи); стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати на професійну правничу допомогу відповідно до доказів, які перебувають в матеріалах справи, в т.ч. у касаційному суді 15000 грн., в суді апеляційної інстанції (під час нового розгляду справи) - 15000 грн.

Від представника ТОВ Мішем адвоката Годунова В.С. надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (вх.№8037 від 30.06.2025). Ухвалою суду від 01.07.2025 вказане клопотання було задоволено.

08.07.2025 відповідач подав клопотання (вх.№ 8413), в якому просить:

1. Призначити у справі № 922/2954/24 комісійну судову будівельно-технічну та дорожньо-технічну експертизу виконаних TOB «МІШЕМ» будівельних робіт за Договором про закупівлю робіт № 726 від 03.09.2021, укладеного між Департаментом будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради та TOB «МІШЕМ» по об`єкту: «Капітальний ремонт б-ру Грицевця, 9, 11 (внутрішньоквартальні дороги та тротуари); ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013 (за відповідним кодом СЗС: ДК 021:2015: 45233000-9 - Будівництво, влаштовування фундаменту та покриття шосе, доріг)» (далі - Об`єкт).

2. На вирішення експертів поставити наступні питання:

1)Чи відповідає первинна звітна документація (форми КБ-2в, КБ-3 тощо), складена TOB «МІШЕМ» за Договором про закупівлю робіт № 726 від 03.09.2021, за порядком складання і наведеними розрахунками вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва? Якщо не відповідає, то в чому полягають невідповідності?

2)Чи відповідають фактичні обсяги, перелік та вартість виконаних робіт по Об`єкту обсягам, переліку та вартості, визначеним складеною TOB «МІШЕМ» первинною звітною документацією (форми КБ-2в, КБ-3 тощо).

3)Чи відповідають фактичні обсяги, перелік та вартість виконаних робіт по Об`єкту обсягам, переліку та вартості, визначеним умовами Договору про закупівлю робіт № 726 від 03.09.2021, договірною ціною, проектно-кошторисною документацією та вимогами нормативно-правових актів у галузі будівництва (ДБН, ДСТУ, тощо)? Якщо не відповідають, то в чому полягають невідповідності?

4)Чи відповідають фізико-хімічні властивості кернів (вирубок), отриманих із асфальтобетонного покриття, створеного в процесі виконання робіт по Об`єкту (у т.ч. враховуючи гарантійний строк та строк експлуатації дороги) вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва (ДБН, ДСТУ, тощо)? Якщо не відповідають, то в чому полягають невідповідності?

5)Яка вартість фактично виконаних робіт по Об`єкту?

6)Яка різниця між вартістю робіт, зазначеною в складеній TOB «МІШЕМ» первинній звітній документації (форми КБ-2в, КБ-3 тощо) та вартістю фактично виконаних робіт по Об`єкту?

7)Чи відповідають фактично виконані роботи по Об`єкту проектно-кошторисній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва (ДБН, ДСТУ, тощо)? Якщо не відповідають, то в чому полягають невідповідності?

Перевірку виконаних робіт умовам Договору про закупівлю робіт № 726 від 03.09.2021, діючим правилам визначення вартості будівництва до Договору про закупівлю робіт № 726 від 03.09.2021, проектно-кошторисній документації, державним стандартам та діючим нормативним документам, які регулюють порядок та вимоги до виконання такого виду робіт, провести шляхом контрольних обмірів фактично виконаних TOB «МІШЕМ» робіт по Об`єкту з проведенням кернування асфальтобетонного покриття у відповідності до встановлених вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва, із залученням судових експертів, спеціалістів експертних та/або лабораторних установ.

3.Проведення комісійної судової будівельно-технічної та дорожньо-технічної експертизи виконаних робіт з капітального ремонту Об`єкту за адресою: м. Харків, б-р Грицевця, 9, 11 (внутрішньоквартальні дороги та тротуари) у справі № 922/2954/24 доручити експертам Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. професора М.С. Бокаріуса».

4.Зупинити судове провадження у справі № 922/2954/24 до отримання висновків експертів.

До клопотання додано копію листа від 16.05.2025 № 3794/4/1433-4-25-6/25 Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса, в якому зазначено, що можливість застосування встановлених таблицею 21.1. ДБН В.2.3-4:2015 параметрів під час оцінювання фактичного стану дорожнього одягу в термін більше ніж шість місяців після улаштування відповідних шарів може бути встановлена судовим експертом з урахуванням положень Закону України «Про судову експертизу», а також методик або інших керівних документів з проведення судових експертиз, розроблених та затверджених у встановленому порядку.

В обґрунтування вказаного клопотання відповідач наводить посилання на висновки, викладені Верховним Судом у постанові від 29.04.2025 у цій справі № 922/2954/24 щодо необхідності здійснення всебічного, повного і об`єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, встановлення усіх фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а також на аналогічні висновки, наведені у постановах Верховного Суду у справах № 922/1836/24 та № 922/1834/24 (а саме, стосовно необхідності встановлення обставин щодо реального виконання робіт відповідно до умов договору).

09.07.2025 від Департаментом будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради через канцелярію суду подано заяву про відвід судді Слободіна М.М. та судді Гребенюк Н.В. від розгляду справи №922/2954/24 (вх.№8425 від 09.07.2025).

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 09.07.2025 у задоволенні вказаної заяви було відмовлено (з підстав, наведених у вказаній ухвалі).

У судовому засіданні 09.07.2025 представники сторін підтримали викладену ними письмово правову позицію.

Розглянувши клопотання позивача (вх.№ 7066 від 05.06.2025) про долучення до матеріалів справи нових доказів, які не були надані до суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до приписів частин 2, 3 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Отже учасник справи має право на стадії апеляційного перегляду подавати нові докази, якщо доведе неможливість їх подання до суду першої інстанції з причин, які не залежали від нього (аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом, зокрема, у постанові від 22.11.2022 у справі №922/751/20).

Як було встановлено вище, в обґрунтування неможливості надання цих доказів до суду першої інстанції заявник посилався на недбалість працівників ТОВ ТМП ТРАНСБУД, яким відповідну документацію було передано на зберігання. Проте, на думку суду апеляційної інстанції, наведені обставини стосуються взаємовідносин ТОВ МІШЕМ та ТОВ ТМП ТРАНСБУД і не можуть бути визнані об`єктивними й такими, на які ТОВ МІШЕМ не могло вплинути.

Згідно зі ст. 13, 74 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні вищевказаного клопотання позивача про долучення до матеріалів справи та врахування під час апеляційного провадження додаткових доказів.

Розглянувши клопотання апелянта про проведення судової експертизи у справі №922/2954/24, колегія суддів зазначає таке.

Судова експертиза, в розумінні ст. 1 Закону України "Про судову експертизу", це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Призначення експертизи судом регулює ст. 99 ГПК України. Так, відповідно до цієї статті суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмету доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Відповідно до ч.2 ст.98 ГПК України, предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що призначення експертизи є правом, а не обов`язком господарського суду, при цьому, питання призначення експертизи вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням предмета, підстав позову та обставин справи (постанови Верховного Суду від 27.04.2021 у справі № 927/685/20, від 12.05.2021 у справі № 922/1791/20, від 28.01.2025 у справі №922/304/24 тощо).

В обґрунтування підстав для призначення експертизи відповідач посилається на потребу в спеціальних знаннях для того, щоб визначити якість, обсяги, відповідність виконаних робіт будівельним нормам і правилам, а матеріалів, виробів і конструкцій - державним стандартам і технічним умовам.

Судова колегія, дослідивши матеріали справи, встановила, що експертиза, про призначення якої ставить питання відповідач (як у клопотанні, що міститься в апеляційній скарзі, так і у клопотанні від 08.07.2025) спрямована на встановлення обставин щодо якості виконаних робіт, відтак, не пов`язана із визначеною частиною 2 статті 98 ГПК України підставою, оскільки це не входить до предмету доказування в даній справі.

Як вбачається з матеріалів справи та не спростовано апелянтом, якість робіт не заперечувалась відповідачем, з цього приводу не було рекламацій на час прийняття робіт, акти про виявлені недоліки (недоробки та дефекти) не складалися, а на час вирішення спору можливість заявлення відповідачем рекламації за якістю вже втрачена, в силу чого колегія суддів не вбачає підстав для проведення експертного дослідження з цих питань.

У клопотанні від 08.07.2025 (вх.№ 8413) про проведення експертизи відповідач посилається на акт візуального обстеження об`єктів капітального ремонту внутрішньоквартальних доріг та тротуарів № 3/21-08 від 21.08.2024, а також на висновки проведених ним подальших додаткових обстежень, здійснених, як вказує сам відповідач, з метою перевірки викладених у позовній заяві обставин.

Тобто вказані документи, створені відповідачем уже після того, як ТОВ «Мішем» надіслало до господарського суду позов від 21.08.2024 у даній справі, на думку колегії суддів, не свідчать про взаємну суперечливість наявних у справі доказів та, відповідно про наявність підстав для проведення судової експертизи.

Колегія суддів зазначає, що наявні у матеріалах справи докази дозволяють встановити види, обсяги і вартість виконаних робіт (про що буде зазначено нижче), а обставина імовірного завищення вартості робіт не входить до предмету доказування у даній справі.

Крім того, пропонуючи поставити на вирішення експертів питання щодо відповідності фактичних видів, обсягів і вартості виконаних робіт та фактично використаних матеріалів проектно-кошторисній документації, відповідач не надав до матеріалів справи відповідної документації, якій, за його твердженням, не відповідають фактично виконані позивачем роботи.

У клопотанні відповідач також просить врахувати позицію Верховного Суду щодо необхідності проведення експертизи у справі № 922/2954/24.

Проте, як вбачається зі змісту постанови Верховного Суду від 29.04.2025 у даній справі №922/2954/24, вона не містить вказівки щодо обов`язкового проведення експертизи при новому апеляційному розгляді справи. У постановах Верховного Суду у справах № 922/1836/24 та №922/1834/24, на які посилається заявник, також не зазначено, що обставини, які мають значення для розгляду спору, можуть бути встановлені виключно шляхом проведення експертизи. Натомість, як уже зазначалося, призначення судової експертизи є правом, а не обов`язком суду.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні клопотань відповідача про проведення судової експертизи з огляду на необґрунтованість таких клопотань.

Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши в судовому засіданні представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, зазначає про таке.

03.09.2021 між Департаментом будівництва та шляхового господарства та ТОВ "МІШЕМ" укладено договір про закупівлю робіт № 726.

Відповідно до пункту 1.1 цього договору підрядник зобов`язався виконати роботи з капітального ремонту бульвару Грицевця, 9, 11 (внутрішньоквартальних доріг та тротуарів); ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 (за кодом ЄЗС: ДК 021:2015: 45233000-9 Будівництво, влаштування фундаменту та покриття шосе, доріг) відповідно до проектно-кошторисної документації та тендерної документації, а замовник прийняти ці роботи та оплатити їх.

Ціна договору про закупівлю робіт від 03.09.2021 № 726 становить 6 231 367,20 грн, в тому числі ПДВ 1 038 561,20 грн (пункт 3.1 договору).

Відповідно до пункту 4.1 договору про закупівлю робіт від 03.09.2021 № 726 розрахунки проводяться шляхом оплати замовником на підставі актів виконаних робіт (№ КБ-2в, КБ-3), підписаних уповноваженими представниками сторін.

Пунктом 4.2 цього договору передбачено, що розрахунки здійснюються у формі післяплати протягом 90 календарних днів з моменту підписання документів, зазначених у пункті 4.1 договору, у разі якщо відповідні бюджетні кошти надійшли на рахунок замовника.

Згідно з пунктом 4.7 договору про закупівлю робіт від 03.09.2021 № 726 замовник приймає виконані роботи на підставі акта виконаних робіт (№ КБ-2в, КБ-3), підписаного уповноваженими представниками сторін, та документа про проведення випробування якості асфальтобетонного покриття. Акт виконаних робіт передається підрядником уповноваженому представнику замовника.

Відповідно до пункту 4.8 цього договору розрахунки за виконані роботи здійснюються замовником в міру надходження коштів. Такі умови фінансування виключають пред`явлення штрафних санкцій щодо оплати робіт.

Пунктом 5.3 договору про закупівлю робіт від 03.09.2021 № 726 передбачено, що підрядник зобов`язаний виконувати роботи відповідно до вимог будівельних норм та правил, графіків виконання робіт та положень Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 № 668.

Відповідно до пункту 5.5 договору про закупівлю робіт від 03.09.2021 № 726 замовник або залучена замовником особа здійснює контроль та технічний нагляд за якістю, обсягами та вартістю ремонту об`єкта, відповідністю виконаних робіт будівельним нормам та правилам, а матеріалів, виробів і конструкцій державним стандартам і технічним умовам.

Згідно з пунктом 5.7 цього договору приймання-передача в експлуатацію закінчених робіт (об`єкта ремонту) буде виконуватися згідно з вимогами загальних умов, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 № 668, постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 13.04.2011 та інших нормативних актів, що регламентують приймання закінчених об`єктів в експлуатацію.

Підпунктами 6.1.1, 6.1.2, 6.1.3.1 договору про закупівлю робіт від 03.09.2021 № 726 встановлено, що замовник зобов`язаний: своєчасно та в повному обсязі сплачувати за виконані роботи; приймати виконані роботи згідно з актом виконаних робіт (№ КБ-2в, КБ-3); своєчасно та в повному обсязі сплачувати за виконані роботи тільки після підписання замовником актів виконаних робіт (№ КБ-2в, КБ-3).

Пунктом 6.2 цього договору передбачено, що замовник має право, зокрема:

- зменшувати обсяги виконання робіт та загальну вартість цього договору залежно від реального фінансування видатків. У такому разі сторони вносять відповідні зміни до цього договору (підпункт 6.2.3);

- повернути підряднику акти виконаних робіт (№ КБ-2в, КБ-3) без здійснення оплати в разі неналежного оформлення документів (відсутність печатки, підписів тощо) (підпункт 6.2.4).

Згідно з пунктом 6.3 цього договору підрядник зобов`язаний забезпечити виконання робіт у строки, встановлені цим договором.

Відповідно до пункту 6.4 цього договору підрядник має право, зокрема:

- на дострокове виконання робіт за письмовим погодженням замовника (підпункт 6.4.2);

- своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за виконані роботи тільки після підписання Замовником актів виконаних робіт (№ КБ-2в, КБ-3) (підпункт 6.4.4.1).

Пунктом 10.1 договору про закупівлю робіт від 03.09.2021 № 726 передбачено, що договір про закупівлю укладається та набирає чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2022, а в частині розрахунків до повного виконання зобов`язань за цим договором.

Пунктом 11.2 договору про закупівлю робіт від 03.09.2021 № 726 встановлено, що зміни договору здійснюються згідно з чинним законодавством України з обов`язковим складанням письмової додаткової угоди.

Як вбачається з матеріалів справи, додатковими угодами до договору про закупівлю робіт від 03.09.2021 № 726 строки виконання робіт та інші умови договору неодноразово змінювалися.

Позивач в суді першої та апеляційної інстанції посилався на те, що на виконання умов договору про закупівлю робіт від 03.09.2021 № 726 роботи з капітального ремонту на бульварі Грицевця, 9, 11 (внутрішньоквартальних доріг та тротуарів) на суму 5 302 986 грн виконані. 28.12.2023 акт виконаних робіт на суму 5 302 986 грн разом з іншими актами вручено безпосередньо замовнику, а також додатково 29.12.2023 направлено йому засобами поштового зв`язку. Відповідач будь-яких заперечень на вказаний акт не надавав.

На думку позивача, 90-денний строк оплати за договором почав свій перебіг на наступний день після отримання актів виконаних робіт, тобто з 29.12.2023 (оскільки жодних заперечень щодо актів відповідач не висловлював та ще до їх вручення роботи прийняті представником технічного нагляду, тому відповідач не потребував додаткового часу на опрацювання документів). Відтак, за твердженням позивача, строк оплати за договором настав 28.03.2024.

08.04.2024 позивач направив запит щодо підтвердження факту виконання робіт та обґрунтування причин непідписання актів. 25.04.2024 аналогічний запит позивач направив повторно.

Натомість, обидва запити відповідач проігнорував, а кошти в сумі 5 302 986 грн не сплатив, що і стало підставою для звернення ТОВ «Мішем» до господарського суду із позовом у даній справі, який було задоволено оскаржуваним рішенням суду першої інстанції.

Переглядаючи у апеляційному порядку оскаржуване судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.

Відповідно до ч.1 ст.316 ГПК України, вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Як уже зазначалося, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 29.04.2025, передаючи справу на новий розгляд до Східного апеляційного господарського суду, вказав, що висновки суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення позову є передчасними, оскільки реальний обсяг виконаних позивачем робіт та їх вартість судом достовірно не встановлена. Також судом касаційної інстанції вказано, що під час нового розгляду справи апеляційному господарському суду слід урахувати наведене, дослідити та об`єктивно оцінити аргументи учасників справи і всі зібрані у справі докази в їх сукупності, всебічно і повно з`ясувати фактичні обставини справи та, залежно від встановленого, прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Отже, колегія суддів зазначає, що під час нового розгляду справи має бути встановлено реальний обсяг та вартість виконаних позивачем робіт.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлена обов`язковість договору до виконання.

Спірні правовідносини виникли між сторонами у справі у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань із прийняття виконаних позивачем робіт згідно надісланих на адресу відповідача актів виконаних робіт (форма КБ-2в, КБ-3).

Частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Підрядник зобов`язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором (стаття 839 Цивільного кодексу України).

Статтею 853 ЦК України передбачено, що замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі (ч.1).

Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки) (ч.2).

Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов`язаний негайно повідомити про це підрядника (ч.3).

У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв`язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну (ч.4).

Наведені норми містять презумпцію обов`язку замовника здійснювати приймання роботи із засвідченням актом або іншим документом, що фіксує факт прийняття роботи. Крім того, на замовника покладається обов`язок оглянути виконані роботи. Значення такого огляду полягає в тому, що він дозволяє виявити можливі недоліки виконаної роботи. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 20.04.2021 у справі №905/411/17, від 16.04.2025 у справі №922/1834/24.

Частиною 1 статті 854 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, достроково.

Статтею 857 Цивільного кодексу України передбачено, що робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру.

Відповідно до частин 1, 2 статті 882 Цивільного кодексу України, замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, етапу робіт, зобов`язаний негайно розпочати їх прийняття. Замовник організовує та здійснює прийняття робіт за свій рахунок, якщо інше не встановлено договором. У прийнятті робіт мають брати участь представники органів державної влади та органів місцевого самоврядування у випадках, встановлених законом або іншими нормативно-правовими актами.

Частиною 4 статті 882 Цивільного кодексу України встановлено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Як зазначено вище, відповідно до пункту 4.1 договору про закупівлю робіт від 03.09.2021 № 726 розрахунки проводяться шляхом оплати замовником на підставі актів виконаних робіт (№ КБ-2в, КБ-3), підписаних уповноваженими представниками сторін. Пунктом 4.2 цього договору передбачено, що розрахунки здійснюються у формі післяплати протягом 90 календарних днів з моменту підписання документів, зазначених у пункті 4.1 договору, у разі якщо відповідні бюджетні кошти надійшли на рахунок замовника.

Підпунктами 6.1.1, 6.1.2, 6.1.3.1 договору про закупівлю робіт від 03.09.2021 № 726 встановлено, що замовник зобов`язаний: своєчасно та в повному обсязі сплачувати за виконані роботи; приймати виконані роботи згідно з актом виконаних робіт (№ КБ-2в, КБ-3); своєчасно та в повному обсязі сплачувати за виконані роботи тільки після підписання замовником актів виконаних робіт (№ КБ-2в, КБ-3).

Відповідач в апеляційній скарзі стверджує, що обов`язок зі сплати виконаних робіт у Замовника виникає лише після виконання Підрядником всього переліку робіт, передбачених проектно-кошторисною документацією, за умови їх прийняття Замовником або відсутності обґрунтованих заперечень щодо їх прийняття.

Однак, на думку колегії суддів, зазначені твердження не узгоджуються з умовами договору. А саме, відповідно пунктів 4.1., 4.2., 6.1.2. Договору, оплата робіт за цим Договором здійснюється по факту їх виконання підрядником, яке оформлене відповідним актом приймання-передачі протягом 90 (дев`яноста) календарних днів з моменту підписання такого акту. При цьому, жодною умовою Договору не передбачено застереження, що така оплата здійснюється лише після виконання підрядником всього комплексу робіт, передбачених договором.

Отже, у разі відмови Замовника підписати акт приймання-передачі виконаних робіт підставою для нездійснення оплати виконаних за цим актом робіт може бути лише наявність недоліків (недоробок та дефектів) таких робіт при їх прийнятті, про що складається акт відповідно до пункту 4.9. Договору або ж акт приймання-передачі виконаних робіт може бути визнано недійсним в порядку 4 статті 882 ЦК України, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акту визнані судом обґрунтованими.

У постановах Верховного Суду від 14.07.2021 у справі №911/1981/20, від 20.04.2021 у справі №905/411/17, від 17.03.2021 у справі №910/11592/19 зроблено правовий висновок про те, що передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акту і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором.

Окрім того, Верховний Суд у постанові від 18.08.2021 у справі №910/18384/20 про стягнення плати за виконані підрядні роботи за аналізом норм статей 837, 882 Цивільного кодексу України дійшов висновку, що нормами чинного законодавства передбачено обов`язок замовника здійснити оплату фактично виконаних підрядником робіт.

Верховний Суд у вказаній постанові у справі №910/18384/20 також дійшов висновку: якщо позивач як підрядник фактично виконав відповідні роботи і надіслав замовнику акти приймання - виконання будівельних робіт, які останній отримав під час розгляду справи про стягнення з нього коштів за виконані за цими актами роботи (до винесення рішення у справі) і під час розгляду справи не надав доказів їх оплати чи мотивованої відмови від їх підписання, а строк здійснення оплати за ними настав, то заявлена позивачем вимога про стягнення коштів за виконані роботи за вказаними актами повинна розглядатись судами, на підставі чого суди повинні ухвалити рішення про стягнення чи відмову у стягненні коштів за виконані роботи, в залежності від наявних у справі доказів щодо фактичного виконання робіт підрядником, зазначених ним у відповідних актах.

Також Верховний Суд у постановах від 24.10.2018 у справі № 910/2184/18, від 16.09.2019 у справі №921/254/18, від 15.10.2019 у справі № 921/262/18 дійшов висновку про те, що статтю 882 Цивільного кодексу України треба розглядати у системному зв`язку з іншими положеннями Цивільного кодексу України, які регулюють правовідносини підряду, зокрема з положеннями частини 1 статті 853 Цивільного кодексу України, яка визначає, що замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник у порушення вимог статей 853, 882 Цивільного кодексу України безпідставно ухиляється від прийняття робіт, не заявляючи про виявлені недоліки чи інші порушення, які унеможливили їх прийняття, то нездійснення ним оплати таких робіт є відповідно порушенням умов договору і вимог статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Отже, колегія суддів зазначає, що для здійснення відповідачем оплати виконаних позивачем робіт за договором, позивач (підрядник) повинен був направити відповідачу (замовнику) визначені умовами договору документи, зокрема, акти форми КБ-2в, КБ-3, а замовник повинен був їх підписати та/або надати вмотивовану відмову від їх підписання.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав роботи за договором на суму 5302986,00 грн, що підтверджується:

- актом виконаних робіт, який було вручено особисто відповідачу 28.12.2023, а також направлено засобами поштового зв`язку;

- відсутністю протягом тривалого строку будь-яких заперечень на вказаний акт, в тому числі вказані заперечення не надані на запити адвоката, які були направлені на адресу Відповідача;

- відсутністю акту про виявлені недоробки та дефекти в порядку пункту 4.9 Договору;

- ненаданням відповіді на запити адвоката позивача щодо підтвердження факту виконання робіт та обґрунтування причин не підписання актів, які були направлені на адресу замовника;

- загальним журналом робіт на об`єкті, актами на закриття прихованих робіт, які підписані в тому числі представником технічного нагляду відповідача;

- накладними на придбання товарів для проведення робіт по договору.

Як вже зазначалося, 28.12.2023 акт виконаних робіт на суму 5302986,00 грн разом із супровідним листом вх.№275-25/12/23 від 25.12.2023 вручено безпосередньо відповідачу, що не заперечується останнім.

Поряд з цим, у супровідному листі від 25.12.2023 міститься повідомлення про виконання підрядником робіт по Договору такого змісту: "Підрядник виконав передбачені Договором роботи".

Натомість, відповідач зі своєї сторони отримані документи не підписав і, як правильно встановлено місцевим господарським судом, матеріали справи не містять доказів повернення (направлення) 29.12.2023 на адресу Позивача спірного акту із запереченнями щодо його підписання.

Судова колегія також зазначає, що акт приймання виконаних будівельних робіт відповідно до ч.4 ст.882 ЦК України недійсним не визнавався.

Також, згідно з п. 5.5 договору про закупівлю робіт від 03.09.2021 № 726 замовник або залучена замовником особа здійснює контроль та технічний нагляд за якістю, обсягами та вартістю ремонту об`єкта, відповідністю виконаних робіт будівельним нормам та правилам, а матеріалів, виробів і конструкцій державним стандартам і технічним умовам.

Пунктом 6.2.2. Договору встановлено, що Замовник має право контролювати виконані роботи у строки, встановлені договором.

Крім того, пунктом 4.9 Договору встановлено, якщо роботи виконані підрядником з недоробками та дефектами, що зафіксовано відповідним актом при прийомі виконаних робіт, Замовник може відстрочити оплату цих робіт. На протязі встановлених цим актом строків підрядник повинен усунути виявлені порушення і після цього Замовник перераховує утримані суми.

Як вбачається з матеріалів справи, замовник здійснював нагляд за підрядними роботами, фіксував відсутність зауважень до них шляхом підписання актів прихованих робіт, однак під час судового розгляду справи за позовом підрядника про стягнення оплати за виконані роботи наполягав на призначенні експертизи з метою встановлення їх якості та обсягу. При цьому відповідач у суді першої та апеляційної інстанції не навів обґрунтування, в чому саме полягають його претензії до виконаних робіт.

Східним апеляційним господарським судом встановлено, що наявні в матеріалах справи акти на закриття прихованих робіт окрім підпису представника позивача містять підписи представника технічного нагляду відповідача - Лихолітова В.О.

В актах безпосередньо зазначено про відсутність при виконанні робіт відхилень від проектної документації та міститься дозвіл на виконання наступних робіт, стоїть дата початку і закінчення.

Загальний журнал робіт, копія якого наявна в матеріалах справи, також містить підпис інженера технічного нагляду відповідача Лихолітова В.О.

На останньому аркуші акта приймання виконаних будівельних робіт КБ-2в міститься прізвище, підпис інженера технічного нагляду Лихолітова Віктора Олександровича, скріплені печаткою, що свідчить про відповідність зазначених в акті робіт фактично виконаним роботам по об`єкту та про відповідність таких робіт затвердженій проектно-кошторисний документації, державним стандартам України.

З огляду на викладене, колегія суддів також вважає необґрунтованими твердження відповідача про не надання позивачем документів з проведення випробування якості асфальтобетонного покриття згідно з ДСТУ-Н Б Д.1.1-3:2013, оскільки, як правильно вказав місцевий господарський суд в оскаржуваному рішенні, належним способом перевірки якості асфальтобетонного покриття є відповідні відмітки технічного нагляду замовника, який мав відповідні повноваження та ресурси на перевірку виконаних робіт.

Відтак, за висновками судової колегії, обсяг, якість та ціна фактично виконаних позивачем робіт підтверджені технічним наглядом замовника.

Однак, незважаючи на підтвердженість факту здійснення відповідного технічного нагляду, відповідач заперечує проти факту прийняття робіт (щодо їх якості та обсягу). Така позиція, на переконання суду апеляційної інстанції, є проявом несумлінності та суперечливої поведінки відповідача.

До того ж, саме на замовника покладається відповідальність за дії його технічного нагляду, тому, на думку колегії суддів, висловлення заперечень щодо обсягу виконаних робіт (у тому числі прихованих робіт) після їх прийняття технічним наглядом та закриття прихованих робіт порушує баланс інтересів сторін.

Твердження відповідача про можливу невідповідність виконаних позивачем робіт проектно-кошторисній документації є недоведеними припущеннями і не можуть бути підставою для скасування рішення господарського суду, ухваленого при повному дослідженні матеріалів справи, якими підтверджуються обставини щодо виконання позивачем робіт за договором на суму 5302986,00 грн.

Апелянт також зазначає, що акт приймання виконаних будівельних робіт за договором про закупівлю робіт від № 726 від 03.09.2021 не містить обов`язкових реквізитів для первинних документів, передбачених ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а саме, дати складання документу та номеру, що відповідно до п. 6.2 договору є підставою для повернення підряднику актів виконаних робіт (№ КБ-2в, КБ-3) без проведення оплати.

Проте колегія суддів вважає такі посилання відповідача необґрунтованими, оскільки відповідно до абзацу 2 частини 4 статті 882 ЦК України акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акту визнані судом обґрунтованими.

Разом з цим, відповідач під час його отримання вказаного акту не висував мотивованих заперечень проти нього, і цей акт не визнавався недійсним судом в порядку вищенаведеної норми матеріального права.

Крім того, як вже зазначалося, оскільки відповідач після повідомлення про виконання позивачем підрядних робіт не заявив про жодні недоліки таких робіт в порядку абзацу частини 1 статті 853 Цивільного кодексу України то, враховуючи абзац 2 частини 1 статті 853 Цивільного кодексу України, він втратив можливість посилатися на жодні недоліки виконаних робіт в подальшому, в тому числі щодо оформлення їх приймання-передачі.

Окрім цього, наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій (такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленій, зокрема, у постанові від 12.06.2018 у справі №825/3419/14, у постанові від 17.03.2025 у справі № 910/628/20 тощо).

В апеляційній скарзі відповідач також зазначає, що при порівнянні об`ємів робіт, що вказані в Локальному кошторисі на будівельні роботи №02-001-001 до Договору та Акті приймання виконаних будівельних робіт, що міститься в додатках до позовної заяви, було виявлено розбіжності у виконанні робіт, що, на думку скаржника, свідчить про те, що роботи виконано не в повному обсязі; з огляду на те, що роботи, передбачені в акті приймання виконаних будівельних робіт на загальну суму 5 302 986 грн, є лише частиною робіт, передбачених пунктами 1.1, 1.2, 5.3 договору № 726 від 03.09.2021, позивач не може вважатися таким, що належним чином виконав свій обов`язок щодо передачі виконаних робіт, а відповідач, відповідно, не є таким, що зобов`язаний оплатити відповідну частину виконаних робіт.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, сторонами в договорі було погоджено його ціну, а саме, зазначено, що ціна договору про закупівлю робіт від 03.09.2021 № 726 становить 6231367,20 грн, в тому числі ПДВ 1038561,20 грн (пункт 3.1 договору), а також позивачем був наданий локальний кошторис на будівельні роботи № 02-001-001 з додатками до нього.

При цьому, пунктом 3.3 Договору передбачено, що структура договірної ціни є динамічною, а згідно з положеннями частини 2 статті 844 Цивільного кодексу України кошторис, погоджений сторонами у спірних правовідносинах, не є твердим.

Поряд з цим, відповідачем не надано жодного доказу висунення ним претензій щодо якості виконаних робіт на зазначену суму як в процесі здійснення ним контролю та нагляду за виконанням Підрядником робіт в порядку пунктів 5.5 та 6.2.2 Договору, так і при передачі таких робіт Підрядником за відповідним актом приймання-передачі (зокрема, шляхом складання акту про виявлені недоліки (недоробки та дефекти) виконаних робіт або звернення до суду з вимогою про визнання акту недійсним в порядку статті 882 Цивільного кодексу України.

Отже встановлений пунктом 4.2 Договору перебіг 90-денного строку оплати по договору розпочався наступного дня після отримання акта виконаних робіт, а оскільки жодних заперечень щодо актів відповідач не висловлював, то строк оплати виконаних за Договором робіт на суму 5302986,00 грн настав.

Тобто, під час апеляційного провадження, на виконання вищенаведених вказівок Верховного Суду, на підставі дослідження вищевказаних матеріалів справи було встановлено реальний обсяг та вартість виконаних позивачем робіт.

Оскільки доказів оплати зазначеної суми відповідач не надав, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про наявність фактичних та правових підстав для задоволення позову.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли своє підтвердження при перегляді оскаржуваного судового рішення та не є підставою для його скасування.

З огляду на викладене, враховуючи, що місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, а також те, що доводи апелянта не є підставою для скасування рішення суду, ухваленого з дотриманням норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Розглянувши клопотання позивача (вх.№ 8080 від 30.06.2025) про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, понесених ТОВ «Мішем» в суді апеляційної та касаційної інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України):

- подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи;

- зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі статтею 123 зазначеного Кодексу, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч.4 ст.126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач 30.06.2025 (тобто до судових дебатів), звернувся до Східного апеляційного господарського суду з клопотанням про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. До клопотання додано договір про надання правової допомоги №29/03 від 29.03.2024, укладений між АО «Богомолов та партнери» (виконавець) та ТОВ «Мішем» (клієнт).

Відповідно до пункту 2.3. вказаного договору остаточна вартість наданих виконавцем послуг встановлюється в актах про надання правової допомоги, які підписуються сторонами або їх уповноваженими представниками. В Актах вказується обсяг наданої виконавцем правової допомоги і її вартість.

За умовами 3.1 договору, відповідно до ч.6 ст.15 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» виконавець може залучати до виконання укладених договорів про надання правничої допомоги інших адвокатів на договірних засадах, в тому числі адвоката Годунова Віталія Сергійовича.

Також заявник надав акт від 30.06.2025 про надану правову допомогу №5/2 до договору про надання правової допомоги №29/03, відповідно до якого виконавець надав (в тому числі із залученням на договірних засадах адвоката Годунова В.С. відповідно до п.3.1 договору) послуги за вказаним договором:

в суді касаційної інстанції на загальну суму 15000 гривень (кількість витраченого часу на правничу допомогу 6 годин), а саме:

- надання усних консультацій по справі, в тому числі щодо правової позиції, вчинених учасниками справи, в тому числі судом, процесуальних дій та прийняття рішень;

- аналіз документів, підготовка та подання касаційної скарги, в тому числі вивчення доказів, аналіз норм законодавства та судової практики, подання додаткових пояснень;

- участь в судових засіданнях;

- підготовка заяви про долучення доказів щодо правничої допомоги та подання її до суду;

в суді апеляційної інстанції (під час нового розгляду справи) на загальну суму 15000 гривень (кількість витраченого часу на правничу допомогу 6 годин), а саме:

- надання усних консультацій по справі, в тому числі щодо правової позиції, вчинених учасниками справи, в тому числі судом, процесуальних дій та прийняття рішень;

- аналіз документів, підготовка та подання додаткових пояснень після направлення справи на новий розгляд;

- участь в судових засіданнях;

- підготовка заяви про долучення доказів щодо правничої допомоги та подання її до суду.

Як вбачається з матеріалів справи, під час нового розгляду справи в суді апеляційної інстанції інтереси позивача представляв адвокат Годунов В.С. згідно з ордером серії ВІ №1208812 від 29.03.2024, в якому зазначено, що правова допомога (зокрема, у Східному апеляційному господарському суді) надається на підставі договору про надання правової допомоги №29/03 від 29.03.2024.

В ході нового розгляду справи представник позивача адвокат Годунов В.С. надавав додаткові письмові пояснення, клопотання, брав участь у судовому засіданні 09.07.2025.

Отже, матеріалами справи та наданими позивачем доказами підтверджуються обставини щодо надання позивачу в суді апеляційної інстанції під час нового розгляду справи правової допомоги за договором №29/03 від 29.03.2024, укладеним між АО «Богомолов та партнери» та ТОВ «Мішем».

Суд апеляційної інстанції також зазначає, що заявлена позивачем до відшкодування сума 15000,00 грн витрат на правову допомогу в суді апеляційної інстанції під час нового розгляду справи відповідає вимогам щодо реальності, розумності та є співмірною зі складністю даної справи та наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на надання послуг, їх обсягом, ціною позову.

Отже, враховуючи, що за результатами апеляційного провадження Східний апеляційний господарський суд залишив без змін рішення господарського суду про задоволення позову, в силу вищенаведених норм процесуального законодавства, такі витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Суд не розглядає вимоги позивача щодо розподілу судових витрат, понесених ним в суді касаційної інстанції, оскільки зазначене питання має бути розглянуто господарським судом Харківської області, що розглядав справу як суд першої інстанції, у той час, як Східний апеляційний господарський суд лише переглядав справу в апеляційному порядку. Отже, в цій частині заява позивача не підлягає задоволенню у даному апеляційному провадженні.

Відповідно, заяву позивача (вх.№ 8080 від 30.06.2025) про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, понесених ТОВ «Мішем» в суді апеляційної та касаційної інстанції підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. 129, 269, 270, п. 1 ст. 275, ст. 276, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 07.11.2024 у справі №922/2954/24 залишити без змін.

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "МІШЕМ" (вх.№8080 від 30.06.2025) про стягнення з Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної та касаційної інстанції задовольнити частково.

Стягнути з Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради (61003, місто Харків, Конституції Майдан, будинок, 7, код ЄДРПОУ 34861610) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МІШЕМ" (43016, Волинська обл., Луцький р-н, м. Луцьк, вул. Богдана Хмельницького, 47, офіс № 201; ідент. код 40121960) 15000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених в суді апеляційної інстанції.

Видати наказ.

В решті вимог заяви відмовити.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку, передбаченому статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 11.07.2025.

Головуючий суддя П.В. Тихий

Суддя Н.В. Гребенюк

Суддя М.М. Слободін