Постанова від 08.07.2025 по справі 917/233/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2025 року м. Харків Справа № 917/233/19

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Гребенюк Н.В., суддя Слободін М.М., суддя Шутенко І.А.,

за участю секретаря судового засідання Пляс Л.Ф.,

за участю представників сторін:

прокурора прокурор відділу Харківської обласної прокуратури Горгуль Н.В., службове посвідчення (в залі суду),

від позивача не з`явився,

від 1-го відповідача не з`явився,

від 2-го відповідача адвокатка Магда В.А., на підставі ордера (поза межами приміщення суду),

від 3-го відповідача не з`явися,

від третьої особи не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду у режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Шарай" (вх.№1334П)

на рішення Господарського суду Полтавської області від 01.05.2025 (повний текст судового рішення складений та підписаний 19.05.2025, суддя Погрібна С.В.) у справі № 917/233/19

за позовом Керівника Миргородської окружної прокуратури Полтавської області, м. Мирогород, Полтавська область, в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, м. Полтава,

до 1. Миргородської районної державної адміністрації Полтавської області, м. Миргород, Полтавська область, 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Шарай", с. Харківці, Миргородський район, Полтавська область, 3. Державного реєстратора Шахворостівської сільської ради Миргородського району Полтавської області Телеш Ю.В., с. Шахворостівка, Миргородський район, Полтавська область,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - 2 Миргородська міська рада, м. Миргород, Полтавська область,

про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок, скасування запису про державну реєстрацію права оренди.

ВСТАНОВИВ:

Прокурор в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастру у Полтавській області звернувся з позовом до Миргородської РДА, ТОВ "Шарай" та держреєстратора Телеш Ю.В., в якому просить визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Миргородської РДА №294 від 29.11.2017 "Про надання в оренду земельних ділянок ТОВ "Шарай", визнати недійсними договори оренди земельних ділянок з кадастровими номерами та площею: 5323289200:00:004:0025 площею 107, 7212га та 5323289200:00:013:0102 площею 58, 00га, багаторічні насадження, які розташовані на території Шахворостівської сільської ради Миргородського району за межами населених пунктів, укладені 07.12.2017 та скасувати державну реєстрацію права оренди зазначених земельних ділянок з одночасним припиненням права оренди Товариства з обмеженою відповідальністю "Шарай".

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 02.12.2022, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 07.08.2023, у задоволенні позовних вимог відмовлено з підстав недоведеності прокурором обставин приналежності спірних земельних ділянок до державної власності.

Постановою Верховного Суду від 22.11.2023 касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури задоволено частково; постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.08.2023 та рішення Господарського суду Полтавської області від 02.12.2022 у справі № 917/233/19 скасовано; справу №917/233/19 передано на новий розгляд до Господарського суду Полтавської області.

Як зазначив Верховний Суд, єдиним учасником спірних правовідносин, право якого виникло з прийнятого уповноваженим суб`єктом правочину та було зареєстровано, а відтак і визнано правопорядком, була саме держава. З установлених обставин цієї справи не слідує, що хтось із кола її учасників чи інших осіб оспорювали право власності держави на спірні земельні ділянки у передбачений чинним законодавством спосіб.

Оскільки Миргородська РДА, прийнявши оспорюване розпорядження, поставила під сумнів право власності держави на спірні земельні ділянки, саме вона у спірних правовідносинах несе відповідний тягар доказування, тобто, відмова у задоволенні позовних вимог у цій справі з підстав недоведення прокурором обставин набуття державою права власності на спірні земельні ділянки є помилковою.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 01.05.2025 позов задоволено. Визнано незаконним та скасовано розпорядження голови Миргородської районної державної адміністрації № 294 від 29.11.2017 "Про надання в оренду земельних ділянок ТОВ "Шарай". Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки кадастровий 5323289200:00:004:0025, площею 107, 7212га багаторічні насадження, розташованої на території Шахворостівської сільської ради Миргородського району за межами населених пунктів, укладений 07.12.2017 між Миргородською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю "Шарай", право оренди земельної ділянки зареєстровано 07.12.2017 державним реєстратором Шахворостівської сільської ради Миргородського району, номер запису про речове право - 23842442 (спеціальний розділ). Скасовано державну реєстрацію права оренди земельної ділянки кадастровий номер 5323289200:00:004:0025, проведену 07.12.2017 державним реєстратором Шахворостівської сільської ради Миргородського району, номер запису про речове право - 23842442 (спеціальний розділ), з одночасним припиненням права оренди Товариства з обмеженою відповідальністю "Шарай". Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки кадастровий 5323289200:00:013:0102, площею 58, 00га багаторічні насадження, розташованої на території Шахворостівської сільської ради Миргородського району за межами населених пунктів, укладений 07.12.2017 між Миргородською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю "Шарай", право оренди земельної ділянки зареєстровано 07.12.2017 державним реєстратором Шахворостівської сільської ради Миргородського району, номер запису про речове право - 23842752 (спеціальний розділ). Скасовано державну реєстрацію права оренди земельної ділянки кадастровий номер 5323289200:00:013:0102, проведену 07.12.2017 державним реєстратором Шахворостівської сільської ради Миргородського району, номер запису про речове право - 23842752 (спеціальний розділ) з одночасним припиненням права оренди Товариства з обмеженою відповідальністю "Шарай".

Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що розпорядження голови Миргородської РДА №294 від 29.11.2017, яким ТОВ "Шарай" надано в оренду земельні ділянки з кадастровими номерами 5323289200:00:004:0025 та 5323289200:00:013:0102 прийнято за межами наданих повноважень в галузі земельних відносин, що передбачені статтями 17, 122 Земельного кодексу України, статтею 21 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", статті 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)". Таким чином, розпорядження голови Миргородської РДА №294 від 29.11.2017 є протиправним, порушує права позивача та підлягає скасуванню.

Договори оренди земельних ділянок з кадастровими номерами 5323289200:00:004:0025 та 5323289200:00:013:0102 від 07.12.2017, укладені між Миргородською РДА та ТОВ "Шарай" на підставі розпорядження голови Миргородської РДА №294 від 29.11.2017, яке визнане судом протиправним та підлягає скасуванню, також підлягають визнанню недійсними в судовому порядку. Також підлягає скасуванню державна реєстрація права оренди земельної ділянки кадастровий 5323289200:00:004:0025, проведеної 07.12.2017 державним реєстратором Шахворостівської сільської ради Миргородського району, номер запису про речове право 23842442 (спеціальний розділ) та державна реєстрація права оренди земельної ділянки кадастровий 5323289200:00:013:0102, проведеної 07.12.2017 державним реєстратором Шахворостівської сільської ради Миргородського району, номер запису про речове право 23842752 (спеціальний розділ), з одночасним припиненням прав оренди ТОВ "Шарай".

Товариство з обмеженою відповідальністю "Шарай", не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті судового рішення норм права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, а також невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення Господарського суду Полтавської області від 01.05.2025 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки, зокрема, протоколу 23 сесії 23 скликання Шахворостівської сільської ради від 10.01.2002 щодо затвердження схеми поділу розпайованих земель реформованого КСП "Ленінський шлях" Миргородського район, не взято до уваги, що зміни до державного акту на право колективної власності на землю серії ПЛ №000104 від 15.12.1995, виданого колишньому КСП "Ленінський шлях", не вносилися та відсутні будь-які рішення членів КСП "Ленінський шлях" щодо відмови від частини земель, на який видано державний акт на право колективної власності на землю, відтак, відсутні підстави для висновку про належність цих земель до державної власності.

На думку апелянта, судом першої інстанції не враховано положення Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", висновки постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.11.2019-ц справі №906/392/18 про те, що громадяни та юридичні особи не можуть втрачати раніше наданого їм в установлених законодавством випадках права користування земельною ділянкою за відсутності підстав, встановлених законом; висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 13.09.2022 у справі №925/461/21 щодо відсутності автоматичної зміни форми власності на земельні ділянки; висновки Верховного Суду у постановах від 29.04.2020 у справі №911/1455/19, від 20.05.2020 у справі №911/1902/19, від 28.05.2020 у справі №910/5902/18 реєстраційні дії є похідними від юридичних фактів, на підставі яких виникають, припиняються чи переходять речові права, тобто, сама по собі державна реєстрація не є способом набуття права власності.

Апелянт також посилається на те, що судом першої інстанції не враховано, що розпорядженням Миргородської РДА №47 від 12.03.2019 внесені зміни до розпорядження голови Миргородської РДА №392 від 25.12.2003, а саме, до пункту 2 у частині "земель державної власності" змінено на "вважати землями спільної сумісної власності".

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.06.2025, для розгляду справи №917/233/19 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Гребенюк Н.В., судді Слободін М.М., Шутенко І.А.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.06.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Шарай" на рішення Господарського суду Полтавської області від 01.05.2025 у справі №917/233/19. Призначено справу до розгляду на "08" липня 2025 р. о 12:00 годині.

24.06.2025 від Миргородської окружної прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу, зазначає, що спірні земельні ділянки були виключені із площ земель, що підлягали поділу, і не паювалися, отже, вони до нерозподілених, невитребуваних земельних часток (паїв) чи земель колективної власності не належать, а відносяться до земель загального користування земель державної власності.

Прокурор посилається на те, що державний кадастровий реєстратор відділу у Миргородському районі ГУ Держгеокадастру у Полтавській області повинен був прийняти рішення про відмову у внесенні змін до Поземельної книги за заявою ОСОБА_1 , оскільки на момент звернення останній не набув ні права власності, ні права користування на спірні земельні ділянки.

З огляду на викладене, просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити.

24.06.2025 від Миргородської РДА надійшли пояснення, зазначає, що оскільки матеріали справи не містять доказів щодо прийняття зборами співвласників земельних часток (паїв) чи зборами уповноважених або створеного органу управління в межах реформованого КСП "Ленінський шлях" на території Шахворостівської сільської ради Миргородського району Полтавської області будь-яких рішень, угод щодо відмови від земель колективної власності, зокрема, багаторічних насаджень загальною площею 355, 6га, що були отримані КСП "Ленінський шлях" згідно з державним актом на право колективної власності на землю ІІ-ПЛ №000104 від 15.12.1995, вказаний державний акт не скасовано, відсутні підстави для висновку про належність цих земель до державної власності.

Просить задовольнити апеляційну скаргу ТОВ "Шарай" на рішення Господарського суду Полтавської області від 01.05.2025 у справі №917/233/19.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 04.07.2025 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Шарай" про участь його представниці в судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. Постановлено судове засідання у справі №917/233/19, призначене на "08" липня 2025 р. о 12:00 годині, та усіх наступних судових засідань провести за участю Товариства з обмеженою відповідальністю "Шарай", в особі його представниці - адвокатки Магди Вікторії Анатоліївни в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, за допомогою програмного забезпечення з використанням власних технічних засобів заявника.

У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 08.07.2025 представниця апелянта оголосили доводи апеляційної скарги, просить її задовольнити.

Прокурор проти доводів апеляційної скарги заперечує.

Інші учасники своїм правом на участь у судовому засіданні не скористались, їх представники у судове засідання не з`явились, хоча учасники справи були належним чином завчасно повідомлені про час, дату та місце судового засідання.

Враховуючи, що представниця апелянта та прокурор висловили доводи і вимоги щодо апеляційної скарги, матеріалів справи достатньо для розгляду скарги, неявка у судове засідання представників позивача, 1-го та 3-го відповідачів, третьої особи не перешкоджає розгляду скарги, про що учасники справи були повідомлені ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.06.2025, судова колегія вважає можливим здійснити розгляд скарги в даному судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, доводи прокурора, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, а також доводи 1-го відповідача, викладені у поясненнях, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Як встановлено місцевим господарським судом, розпорядженням голови Миргородської РДА №135 від 19.06.2017 надано дозвіл ОСОБА_1 на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки площею 107, 7212га та земельної ділянки площею 58, 00га в натурі (на місцевості) для ведення садівництва, які розташовані за межами населеного пункту на території Шахворостівської сільської ради Миргородського району Полтавської області і належать до земель колишнього КСП "Ленінський шлях".

Розпорядженням голови Миргородської РДА від 28.11.2017 №292 затверджено ОСОБА_1 технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки площею 107, 7212га з кадастровим номером 5323289200:00:004:0025 та земельної ділянки площею 58, 00га з кадастровим номером 5323289200:00:013:0102 в натурі (на місцевості), які розташовані за межами населених пунктів на території Шахворостівської сільської ради Миргородського району Полтавської області і належать до земель колишнього КСП "Ленінський шлях" з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Розпорядженням Миргородської РДА №294 від 29.11.2017 ТОВ "Шарай" надано в оренду земельні ділянки площею 107, 7212га з кадастровим номером 723289200:00:004:0025 та площею 58, 00га з кадастровим номером 5323289200:00:013:0102, які розташовані за межами населених пунктів на території Шахворостівської сільської ради Миргородського району Полтавської області і належать до земель колишнього КСП "Ленінський шлях" з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, терміном на 49 років.

У подальшому 07.12.2017 між Миргородською РДА та ТОВ "Шарай" на підставі зазначеного розпорядження було укладено договори оренди земельних ділянок:

- площею 107, 7212га багаторічні насадження, кадастровий номер 5323289200:00:004:0025. Право оренди земельної ділянки зареєстровано 07.12.2017 державним реєстратором Шахворостівської сільської ради Миргородського району, номер запису про речове право 23842442;

- площею 58, 00га багаторічні насадження, кадастровий номер 5323289200:00:013:0102. Право оренди земельної ділянки зареєстровано 07.12.2017 державним реєстратором Шахворостівської сільської ради Миргородського району, номер запису про речове право 23842752.

Згідно з пунктом 2 укладених договорів оренди, в оренду передаються земельні ділянки - багаторічні насадження із земель сільськогосподарського призначення, нерозподілені (невитребувані) земельні частки (паї), що належали до земель колишнього КСП "Ленінський шлях".

Перевіркою, проведеною ГУ Держгеокадастру у Полтавській області під час передачі Миргородською РДА в оренду ТОВ "Шарай" спірних земельних ділянок, були встановлені порушення вимог Земельного кодексу України, про що складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки №180-ДК/256/АП/09/01/-18 від 02.03.2018.

У ході проведення перевірки встановлено, що земельні ділянки площею 58га та 107, 7217га багаторічні насадження входили до складу земель колективної власності, що посвідчено державним актом на право колективної власності на землю серії ПЛ№000104 від 15.12.1995, виданого колишньому колективному сільськогосподарському підприємству "Ленінський шлях".

Так, рішенням 23 сесії 23 скликання Шахворостівської сільської ради від 10.01.2002 вирішено передати із земель резервного фонду адміністративного підпорядкування Шахворостівської сільської ради до складу земель, що підлягають поділу земельну ділянку площею 39, 9га ріллі; виключити із земель, що підлягають поділу та вважати їх землями спільної сумісної власності: багаторічні насадження площею 355, 6га, сіножаті площею 89, 5га, пасовища площею 175, 7га, земельні ділянки загальною площею - 368, 04га, що підлягають залуженню.

Розпорядженням голови Миргородської РДА №392 від 25.12.2003 погоджено схему організації території реформованого КСП "Ленінський шлях", розроблену ДП "Полтавський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", виключено із раніше розпайованих земель та віднесено їх до земель загального користування (земель державної власності) багаторічні насадження площею 355, 6га.

У 2005 році ДП "Полтавський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" виготовлено проєкт землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) на території Шахворостівської сільської ради Миргородського району Полтавської області (далі Проект землеустрою).

Згідно проєкту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) на території Шахворостівської сільської ради Миргородського району Полтавської області вищевказані спірні земельні ділянки не паювалися, і до нерозподілених (не витребуваних) часток паїв не відносяться.

Згідно пояснювальної записки до Проєкту землеустрою, Схемою поділу розпайованих земель у минулому КСП "Ленінський шлях" (далі - Схема поділу) на земельні частки передбачено розміщення 1384 земельних ділянок, загальна площа земель, які підлягають поділу становить 3 490, 96га, з них: під`їзні шляхи 33, 48га, крім того, передбачено залуження рільних земель площею 368, 04га.

На час складання Проєкту землеустрою уточнена в натурі площа рільних земель, поділу підлягали 3423, 71га, з них під`їзні шляхи 38, 14га. Площа зменшилась на 67, 25га, з них посвідчили право на земельні ділянки 15 громадян на 36, 14га та 31, 11га за рахунок уточнення площ.

Схема поділу, якою передбачено загальну площу земель, які підлягають поділу - 3 457, 48га, місце розташування та розмір кожної з 1 384 земельних ділянок, створення мережі під`їзних шляхів 33, 48га, залуження земельних ділянок площею 368, 04 га, погоджена протоколом загальних зборів громадян, які мають право на земельну ділянку в розмірі земельної частки (паю) на території Шахворостівської сільської ради Миргородського району Полтавської області (архівна ксерокопія від 21.05.2019, додаток до рішення Шахворостівської сільської ради від 10.01.2002) та рішенням 23 сесії 23 скликання Шахворостівської сільської ради від 10.01.2002 "Про затвердження схеми поділу розпайованих земель реформованого КСП "Ленінський шлях" Миргородського району".

Отже, згідно Проєкту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) на території Шахворостівської сільської ради та Схеми поділу розпайованих земель бувшого КСП "Ленінський шлях" на земельні частки, які затверджені та погоджені рішеннями Шахворостівської сільської ради, загальними зборами власників земельних часток (паїв) КСП "Ленінський шлях", розпорядженнями голови Миргородської РДА, багаторічні насадження, з яких у подальшому були сформовані спірні земельні ділянки з кадастровими номерами 5323289200:00:004:0025 та 5323289200:00:013:0102 були виключені із площ земель, що підлягали поділу та були віднесені до земель загального користування - земель державної власності.

Земельна ділянка площею 58га багаторічні насадження, розташована на території Шахворостівської сільської ради, була сформована 20.04.2007 з присвоєнням кадастрового номера 5323289200:00:013:0102.

Відповідно до даних Державного земельного кадастру, вказана земельна ділянка обліковувалася як землі державної форми власності.

Раніше, згідно з пунктами 4, 4.1 розпорядження голови Миргородської РДА №89 від 20.03.2007 "Про прийняття та надання земель в оренду, надання дозволу на розробку технічних документацій" приватному підприємцю Кривчуну Сергію Васильовичу було передано в оренду терміном на 10 років земельну ділянку площею 58га багаторічні насадження, із земель державної власності розташовану на території Шахворостівської сільської ради.

На підставі вказаного розпорядження Миргородською РДА та приватним підприємцем Кривчуном С.В. 19.03.2008 укладено договір оренди земельної ділянки площею 58га багаторічні насадження, розташованої на території Шахворостівської сільської ради, та підписано акт приймання-передачі земельної ділянки.

У зв`язку з закінченням строку дії вказаного договору оренди, 20.11.2017 Кривчун С.В. згідно акту приймання-передачі (до договору оренди від 19.03.2007), повернув Миргородській РДА земельну ділянку площею 58га багаторічні насадження, кадастровий номер 5323289200:00:013:0102.

Земельна ділянка площею 107, 7217га багаторічні насадження, розташована на території Шахворостівської сільської ради була сформована 14.01.2008 з присвоєнням кадастрового номера 5323289200:00:004:0025.

Відповідно до даних Державного земельного кадастру вказана земельна ділянка обліковувалася як землі державної форми власності.

Відповідно до розпорядження голови Миргородської РДА №418 від 26.12.2007, договору оренди та акту приймання передачі від 20.12.2007 вказана земельна ділянка площею 107, 7217га багаторічні насадження, розташована на території Шахворостівської сільської ради, передавалася в оренду ДП "Фермер", ТОВ "Роял Фрут Гарден" як землі державної власності.

У подальшому розпорядженням голови Миргородської РДА №135 від 19.06.2017 надано дозвіл ОСОБА_1 на розробку технічної документації із землеустрою на земельні ділянки площею 107,7212 га та 58,00 га, які розташовані на території Шахворостівської сільської ради та належали до земель колишнього КСП "Ленінський шлях".

Між тим, на підставі заяв ОСОБА_1 21.11.2017 державним кадастровим реєстратором Відділу у Миргородському районі ГУ Держгеокадастру у Полтавській області Чвалою Д.С. внесено виправлені відомості до Державного земельного кадастру про форму власності на вищевказані земельні ділянки, а саме: державну форму власності замінено на невизначену форму власності та про власників (користувачів).

Згідно листа ГУ Держгеокадастру у Полтавській області №10-16-0.2-7174/2-18 від 23.11.2018, державним кадастровим реєстратором Відділу у Миргородському районі ГУ Держгеокадастру у Полтавській області Чвалою Д.С. помилково внесені виправлені відомості до Державного земельного кадастру про форму власності земельних ділянок з кадастровими номерами 5323289200:00:004:0025 та 5323289200:00:013:0102.

На момент звернення з заявою про внесення змін до Поземельної книги щодо форми власності земельних ділянок з кадастровими номерами: 5323289200:00:004:0025 та 5323289200:00:013:0102, Шарай В.М. не набув ні права власності, ані права користування на спірні земельні ділянки.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції виходить з такого.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зазначене конституційне положення встановлює обов`язок органам державної влади, органам місцевого самоврядування та їх посадовим особам дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень.

Як підкреслив Конституційний Суд України у своєму рішенні від 01.04.2008 №4-рп/2008, неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.

Відповідно до пункту 3 статті 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про прокуратуру, прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту, зокрема, загальних інтересів суспільства та держави.

Статтею 53 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до частини 4 цієї статті, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (абзаци перший і другий частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (абзаци перший - третій частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

Конституційний Суд України у рішенні від 08.04.1999 №3-рп/99, з`ясовуючи поняття "інтереси держави" дійшов висновку, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорони землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (частина 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України).

Як вказує прокурор, Миргородська РДА неправомірно розпорядилася згаданими земельними ділянками, оскільки ці ділянки, які колись входили до колективної власності КСП "Ленінський Шлях" у 2003 році згідно розпорядження РДА були виключені із розпайованих, передані до державної власності та належно за державою зареєстровані.

Перевіркою, проведеною Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області, було встановлено порушення вимог Земельного кодексу України під час передачі Миргородською РДА в оренду ТОВ Шарай земельних ділянок з кадастровими номерами 5323289200:00:004:0025 та 5323289200:00:013:0102, про що складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки №180-ДК/256/АП/09/01/-18 від 02.03.2018.

Відповідно до положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою КМУ від 14.01.2015 №15 (у редакції, що діяла на момент звернення прокурором з позовом), державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастру) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Відповідно до підпункту 25-1 пункту 4 даного Положення, Держгеокадастр організовує та здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за дотриманням вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових договорів, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок, дотримання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю.

Згідно з підпунктом 31 пункту 4 Положення, Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи.

Тобто, розпорядником земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Полтавської області є Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області.

Матеріали справи містять листування прокуратури та Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, яке передувало зверненню до суду з цим позовом, зокрема, лист Миргородської місцевої прокуратури Полтавської області від 12.11.2018 №100/4148вих.18 (яким прокурор просив повідомити правові підстави внесення виправлення відомостей в Державному земельному кадастрі про форму власності спірних земельних ділянок та повідомити чи являються вказані земельні ділянки землями державної власності), відповідь Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 23.11.2018 №10-18-0.2-7174/2-18 на лист прокурора (в якій позивач повідомив про те, що державним реєстратором було помилково внесено виправлені відомості до Державного земельного кадастру про форму власності спірних земельних ділянок; в ході проведення перевірок було виявлено розпорядження Миргородської РДА від 25.12.2003 №392, де у пункті 2 земельні ділянки виключено із раніше розпайованих земель та зазначено вважати їх землями загального користування (землями державної власності).

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №333 від 29.09.2016 затверджено Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, згідно з підпунктом 30 пункту 4 якого (у редакції, що діяла на момент звернення прокурором з позовом) Головне управління Держгеокадастру області здійснює державний нагляд (контроль) в агропромисловому комплексі у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, в тому числі за дотриманням вимог земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, в тому числі за дотриманням вимог земельного законодавства з питань передачі земель у власність та надання у користування, у тому числі в оренду, зміни цільового призначення, вилучення, викупу, продажу земельних ділянок або прав на них на конкурентних засадах.

Як зазначає прокурор, враховуючи, що від імені держави повноваження власника вищевказаних земельних ділянок згідно з положеннями частини 4 статті 122 Земельного кодексу України на території Полтавської області виконує ГУ Держгеокадастр у Полтавській області, та те, що вказаним органом державної влади не вживались заходи щодо їх повернення до державної власності, зазначений позов пред`являється прокурором.

При цьому, встановлена Законом України "Про прокуратуру" умова про необхідність звернення прокурора до компетентного органу перед пред`явленням позову, спрямована на те, аби прокурор надав органу можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18). За позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Тобто, визначений частиною четвертою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" обов`язок прокурора перед зверненням з позовом звернутись спершу до компетентного органу стосується звернення до органу, який надалі набуде статусу позивача. У цій статті не йдеться про досудове врегулювання спору і, відповідно, вона не покладає на прокурора обов`язок вживати заходів з такого врегулювання шляхом досудового звернення до суб`єкта, якого прокурор вважає порушником інтересів держави і до якого як до відповідача буде звернений позов.

Іншими словами, прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта лише тоді, коли той має повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, але не здійснює чи неналежно їх здійснює. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача (постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 826/13768/16, від 15.01.2020 у справі №698/119/18, пункти 26, 27; від 11.02.2020 у справі № 922/614/19, пункти 57, 58; від 28.09.2022 у справі №483/448/20, пункт 7.18; від 08.11.2023 у справі № 607/15052/16-ц, пункт 8.18).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.06.2024 у справі №925/1133/18 дійшла таких висновків:

1) прокурор звертається до суду в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, якщо: орган є учасником спірних відносин і сам не порушує інтересів держави, але інший учасник порушує (або учасники порушують) такі інтереси; орган не є учасником спірних відносин, але наділений повноваженнями (компетенцією) здійснювати захист інтересів держави, якщо учасники спірних відносин порушують інтереси держави;

2) прокурор звертається до суду в інтересах держави як самостійний позивач, якщо: - відсутній орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах; - орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, є учасником спірних відносин і сам порушує інтереси держави

ГУ Держгеокадастру у Полтавській області ще 02.03.2018 було встановлено порушення вимог земельного законодавства при передачі у користування спірних земельних ділянок.

Зважаючи на наявне листування прокуратури та позивача, яке спрямоване на отримання документів та інформації щодо можливого порушення, повідомлення прокурором про ініціювання звернення з позовом в інтересах ГУ Держгеокадастру у Полтавській області, звернення прокурора до суду 08.02.2019, тобто майже через рік після обізнаності позивача про наявність правопорушення, представництво прокурором здійснено з дотриманням вимог статті 23 Закону України Про прокуратуру.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.10.2019 у справі №903/129/18 висловила правову позицію про те, сам факт не звернення до суду уповноваженого органу з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси держави (територіальної громади), свідчить про те, що вказані органи неналежно виконують свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави, та звернення до суду з таким позовом.

Відтак, судова колегія доходить висновку, що прокурором доведено підстави представництва у спірних правовідносинах.

Щодо суті спору судова колегія зазначає таке.

Відповідно до частини першої статі 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. При цьому, згідно з частиною другою цієї статті право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Частиною першою статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як вбачається із матеріалів справи та не заперечується учасниками справи, земельні ділянки площею 58га та 107, 7217га багаторічні насадження входили до складу земель колективної власності, що посвідчено державним актом на право колективної власності на землю серії ПЛ№000104 від 15.12.1995, виданого колишньому колективному сільськогосподарському підприємству "Ленінський шлях".

Розпорядженням голови Миргородської РДА №392 від 25.12.2003 було погоджено схему організації території 1384 земельних часток (паїв) реформованого КСП "Ленінський шлях", розроблену ДП "Полтавський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", загальною площею 3457,4 га, виключено із раніше розпайованих земель та віднесено до земель загального користування (земель державної власності) багаторічні насадження площею 355, 6га.

20.04.2007 земельна ділянка площею 58га - багаторічні насадження, розташована на території Шахворостівської сільської ради була сформована з присвоєнням кадастрового номера 5323289200:00:013:0102 та відповідно до Архівної довідки Відділу культури і архіву Миргородської РДА та поземельної книги обліковувалася як землі державної форми власності.

Земельна ділянка площею 107, 7217га - багаторічні насадження, яка розташована на території Шахворостівської сільської ради була сформована 14.01.2008 з присвоєнням кадастрового номера 5323289200:00:004:0025 і відповідно до Архівної довідки Відділу культури і архіву Миргородської РДА та поземельної книги також обліковувалася як землі державної форми власності.

Статтею 5 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" (у редакції від 05.06.2003) було врегульовано повноваження сільських, селищних, міських рад та районних державних адміністрацій щодо виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв).

Так, згадана стаття визначила, що сільські, селищні, міські ради та районні державні адміністрації в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості):

- розглядають заяви власників земельних часток (паїв) щодо виділення їм в натурі (на місцевості) земельних ділянок і видачі документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку;

- приймають рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості);

- уточняють списки осіб, які мають право на земельну частку (пай);

- уточняють місце розташування, межі і площі сільськогосподарських угідь, які підлягають розподілу між власниками земельних часток (паїв);

- укладають із землевпорядними організаціями договори на виконання робіт із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та виготовлення технічної документації, яка необхідна для складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку, якщо такі роботи виконуються за рахунок місцевого бюджету;

- сприяють в укладанні договорів на виконання землевпорядними організаціями робіт із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та виготовлення технічної документації, яка необхідна для складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, якщо такі роботи виконуються за рахунок осіб, які мають право на земельну частку (пай), або за рахунок коштів підприємств, установ та організацій, що орендують земельні частки (паї), проектів технічної допомоги тощо;

- надають землевпорядним організаціям уточнені списки осіб, які мають право на земельну частку (пай);

- розглядають та погоджують проекти землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв);

- організовують проведення розподілу земельних ділянок між особами, які мають право на виділення їм земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), в порядку, визначеному цим Законом;

- оформляють матеріали обміну земельними частками (паями), проведеного за бажанням їх власників до моменту видачі державних актів на право власності на земельну ділянку;

- приймають рішення про видачу документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку, власникам земельних часток (паїв).

При цьому, сільські, селищні, міські ради приймають рішення щодо виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) у межах населених пунктів, а районні державні адміністрації - за межами населених пунктів.

Звідси єдиним учасником спірних правовідносин, право якого виникло з прийнятого уповноваженим суб`єктом правочину та було зареєстровано, а відтак і визнано правопорядком, була саме держава.

З установлених обставин цієї справи не слідує, що хтось із кола її учасників чи інших осіб оспорювали право власності держави на спірні земельні ділянки у передбачений чинним законодавством спосіб.

Про таке зазначено Верховним Судом у постанові від 22.11.2023 у даній справі.

Про це свідчать і обставини передачі спірних земельних ділянок в оренду як землі державної власності у період 2007 2017 роки.

Апелянт посилається на те, що матеріали справи не містять доказів прийняття зборами співвласників земельних часток (паїв) в межах реформованого КСП "Ленінський шлях" на території Шахворостівської сільської ради Миргородського району Полтавської області рішення щодо відмови від земель колективної власності - багаторічних насаджень загальною площею 355, 6га, що були отримані КСП "Ленінський шлях" згідно з державним актом на право колективної власності на землю ІІ-ПЛ №000104 від 15.12.1995 та передачу їх у державну власність.

Судова колегія зазначає, що статтею 13 "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" передбачено, що нерозподіленою земельною ділянкою є земельна ділянка, яка відповідно до проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) увійшла до площі земель, що підлягають розподілу, але відповідно до протоколу про розподіл земельних ділянок не була виділена власнику земельної частки (паю).

Невитребуваною є земельна частка (пай), на яку не отримано документа, що посвідчує право на неї, або земельна частка (пай), право на яку посвідчено відповідно до законодавства, але яка не була виділена в натурі (на місцевості).

Нерозподілені земельні ділянки, невитребувані частки (паї) після формування їх у земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до дня державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участі у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення або шляхом вручення відповідного повідомлення особисто, якщо відоме їх місцезнаходження. З моменту державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку договір оренди припиняється, а державна реєстрація припинення права оренди проводиться одночасно з державною реєстрацією права власності.

Статус невитребуваних та нерозподілені земельні ділянки набувають вже після проведення зборів стосовно розподілу земельних ділянок.

У спірних правовідносинах, як зазначено вище, розпорядженням голови Миргородської РДА №392 від 25.12.2003 було погоджено схему організації території 1384 земельних часток (паїв) реформованого КСП "Ленінський шлях", розроблену ДП "Полтавський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", загальною площею 3457,4 га, виключено із раніше розпайованих земель та віднесено до земель загального користування (земель державної власності) багаторічні насадження площею 355,6 га.

Згідно проєкту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) на території Шахворостівської сільської ради Миргородського району Полтавської області вищевказані земельні ділянки не паювалися, і до нерозподілених (не витребуваних) часток паїв не відносяться.

Отже, згідно Проєкту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) на території Шахворостівської сільської ради та Схеми поділу розпайованих земель КСП "Ленінський шлях" на земельні частки, які затверджені та погоджені рішеннями Шахворостівської сільської ради, загальними зборами власників земельних часток (паїв) КСП "Ленінський шлях", розпорядженнями голови Миргородської РДА, багаторічні насадження з яких у подальшому були сформовані спірні земельні ділянки з кадастровими номерами 5323289200:00:004:0025 та 5323289200:00:013:0102, були виключені із площ земель, що підлягали поділу та були віднесені до земель загального користування - земель державної власності.

При цьому, безпідставними є доводи апелянта, що зміни до державного акту на право колективної власності на землю серії ПЛ №000104 від 15.12.1995 не вносились, оскільки у подальшому, у 2003 році відповідним органом було прийнято розпорядження про погодження схеми організації території 1384 земельних часток (паїв) реформованого КСП "Ленінський шлях", розроблену ДП "Полтавський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", загальною площею 3457,4 га та виключення із раніше розпайованих земель та віднесено до земель загального користування (земель державної власності) багаторічні насадження площею 355,6 га.

Розпорядження є чинним і було виконано, внаслідок чого відбулись відповідні правові наслідки у вигляді, зокрема, формування спірних земельних ділянок та віднесення їх до земель державної власності.

Апелянт посилається на те, що з відповіді Відділу культури і архіву Миргородської РДА від 26.02.2019 вбачається, що в січні 2002 року у Шахворостівській сільській раді відбулась одна сесія 23 сесія 23 скликання від 10.01.2022, отже, посилання у розпорядженні голови Миргородської РДА №392 від 25.12.2003 на 23 сесію 23 скликання Шахворостівської сільської ради від 30.01.2002 є безпідставним.

При цьому, апелянт не зазначає, яким чином помилкове зазначення іншої дати у розпорядженні впливає на спірні правовідносини.

Разом з тим, апелянт зазначає, що розпорядженням Миргородської РДА №47 від 12.03.2019 були внесені зміни, а саме пункт 2 розпорядження №392 від 25.12.2003 у частині "земель державної власності" змінено на "вважати землями спільної сумісної власності".

Однак, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що, по-перше, зазначене мало місце вже після виникнення спірних правовідносин; і по-друге, суперечить обставинам набуття державою права власності на спірні земельні ділянки, оцінка яким надана судом вище.

При цьому, як зазначено вище, на підставі заяв ОСОБА_1 21.11.2017 державним кадастровим реєстратором Відділу у Миргородському районі ГУ Держгеокадастру у Полтавській області Чвалою Д.С. внесено виправлені відомості до Державного земельного кадастру про форму власності на вищевказані земельні ділянки, а саме: державну форму власності замінено на невизначену форму власності та про власників (користувачів).

Згідно листа ГУ Держгеокадастру у Полтавській області №10-16-0.2-7174/2-18 від 23.11.2018 державним кадастровим реєстратором Відділу у Миргородському районі ГУ Держгеокадастру у Полтавській області Чвалою Д.С. помилково внесені виправлені відомості до Державного земельного кадастру про форму власності земельних ділянок з кадастровими номерами 5323289200:00:004:0025 та 5323289200:00:013:0102.

Статтею 26 Закону України "Про Державний земельний кадастр" (в редакції на час внесення виправлених відомості до Державного земельного кадастру про форму власності спірних земельних ділянок) передбачено, що при відкритті Поземельної книги відомості до неї вносяться на підставі документації, яка подана для державної реєстрації земельної ділянки (крім відомостей про власників та користувачів земельної ділянки). Зміни до відомостей про земельну ділянку (крім випадків, визначених у частині другій цієї статті) вносяться до Поземельної книги за заявою власника або користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності на підставі документації, передбаченої цим Законом. Відмова у внесенні до Поземельної книги змін до відомостей про земельну ділянку надається у разі, окрім іншого, якщо: із заявою звернулася неналежна особа.

Статтею 125 Земельного кодексу України (в редакції на час внесення виправлених відомості до Державного земельного кадастру про форму власності на земельні ділянки) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Таким чином, зміни до відомостей про земельну ділянку вносяться до Поземельної книги за заявою власника або користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності на підставі документації, передбаченої Законом України "Про Державний земельний кадастр".

Проте, на момент звернення з заявою про внесення змін до Поземельної книги щодо форми власності земельних ділянок з кадастровими номерами: 5323289200:00:004:0025 та 5323289200:00:013:0102, ОСОБА_1 не набув ні права власності, ані права користування на спірні земельні ділянки.

Отже, за результатами розгляду вказаної заяви, державний кадастровий реєстратор повинен був прийняти рішення про відмову у внесені змін до Поземельної книги за заявою ОСОБА_1 .

Відповідно до положень статті 122 Земельного кодексу України (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: ведення водного господарства; будівництва об`єктів, пов`язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті; індивідуального дачного будівництва.

Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Статтею 21 Цивільного кодексу України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Розпорядження голови Миргородська РДА №294 від 29.11.2017, яким ТОВ "Шарай" надано в оренду земельні ділянки з кадастровими номерами: 5323289200:00:004:0025 та 5323289200:00:013:0102 прийнято за межами наданих повноважень в галузі земельних відносин, що передбачені статтями 17, 122 Земельного кодексу України, статтею 21 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", статті 13 Закон України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)".

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що розпорядження голови Миргородська РДА №294 від 29.11.2017 є протиправним, порушує права позивача та підлягає скасуванню.

При цьому, судова колегія зазначає, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №469/1044/17 вказано, що оскарження незаконного рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування спрямоване не на втрату ним юридичної сили, а на захист інтересу в юридичній визначеності на майбутнє. Такий інтерес порушується, допоки існує незаконне рішення (триваюче порушення). Тому це рішення можна оскаржити впродовж усього часу тривання порушення зазначеного інтересу.

Аналогічні висновки наведені у постанові Верховного Суду від 22.06.2022 у справі №752/3093/19.

Оскарження будь-яких рішень органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договорів або інших правочинів, на підставі яких відбулася передача у приватну власність/користування обмежених у обороті об`єктів, можливе протягом усього часу тривання відповідного порушення прав законного власника майна, оскільки їх чинність порушує інтерес у юридичній визначеності.

У даній справі Миргородська РДА, прийнявши оспорюване розпорядження, поставила під сумнів право власності держави на спірні земельні ділянки.

У зв`язку із чим, з метою захисту інтересу держави в юридичній визначеності на майбутнє щодо спірних земельних ділянок, вимога прокурора про визнання незаконним та скасування розпорядження голови Миргородської РДА №294 від 29.11.2017 "Про надання в оренду земельних ділянок ТОВ "Шарай" підлягає задоволенню.

Стаття 203 Цивільного кодексу України закріплює, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, є підставою недійсності правочину (статті 215 Цивільного кодексу України).

Оспорювати правочин можуть не лише сторони, а й заінтересована особа, яка не була його стороною, проте її власний інтерес полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість заінтересованої особи законно реалізувати свої права.

Відповідно до положень статті 1 Закону України "Про оренду землі", оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 792 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них.

Судом встановлено, що Миргородська РДА передала спірні земельні ділянки в оренду за межами наданих повноважень в галузі земельних відносин.

На підставі оспорюваних договорів оренди земельної ділянки ТОВ "Шарай" отримало в користування земельні ділянки з порушенням вимог законодавства.

Таким чином, договори оренди земельних ділянок з кадастровими номерами 5323289200:00:004:0025 та 5323289200:00:013:0102 від 07.12.2017, укладені між Миргородською РДА та ТОВ "Шарай" на підставі розпорядження голови Миргородської РДА №294 від 29.11.2017, яке визнане судом протиправним та таким, що підлягає скасуванню, є такими, що суперечать положенням частини 2 статті 203 Цивільного кодексу України, та порушують права та законні інтереси держави, у зв`язку з чим, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність задовольнити позовні вимоги щодо визнання договорів оренди недійсними.

Статтею 26 Закону України "Про держану реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень.

Враховуючи зазначене та керуючись статтею 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", статтею 152 Земельного кодексу України та статтею 16 Цивільного кодексу України, для забезпечення державі реальної та безперешкодної можливості реалізувати усі правомочності власника щодо спірних земельних ділянок, оскільки реєстрацію права оренди земельних ділянок здійснено на підставі договорів оренди землі від 07.12.2017, визнаних судом недійсними, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимоги про скасування та припинення державної реєстрації речового права оренди, яке зареєстроване за ТОВ "Шарай": 07.12.2017 на земельну ділянку кадастровий номер 5323289200:00:004:0025, державним реєстратором Шахворостівської сільської ради Миргородського району, номер запису про речове право 23842442 (спеціальний розділ); 07.12.2017 на земельну ділянку кадастровий 5323289200:00:013:0102, державним реєстратором Шахворостівської сільської ради Миргородського району, номер запису про речове право 23842752 (спеціальний розділ) є похідними і підлягають задоволенню.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні за змістом висновки викладено у постановах від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі №487/10132/14-ц, від 16.06.2020 у справі №145/2047/16-ц).

У спірних правовідносинах прокурор звернувся з позовом, вимоги якого в цілому забезпечують ефективний спосіб захисту порушеного права держави.

Відтак, позов прокурором заявлено обґрунтовано та правомірно, у зв`язку із чим, місцевий господарський дійшов вірного висновку про його задоволення повністю.

Колегія суддів відхиляє доводи апелянта, що місцевим господарським судом не враховано висновки Великої Палати Верховного Суду від 05.11.2019 справі №906/392/18 про те, що громадяни та юридичні особи не можуть втрачати раніше наданого їм в установлених законодавством випадках права користування земельною ділянкою за відсутності підстав, встановлених законом; висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 13.09.2022 у справі №925/461/21 щодо відсутності автоматичної зміни форми власності на земельні ділянки, оскільки правовідносини у вказаних справах не є подібними до спірних правовідносин.

Як і висновки Верховного Суду у постановах від 29.04.2020 у справі №911/1455/19, від 20.05.2020 у справі №911/1902/19, від 28.05.2020 у справі №910/5902/18, на які посилається апелянт щодо того, що реєстраційні дії є похідними від юридичних фактів, на підставі яких виникають, припиняються чи переходять речові права, тобто, сама по собі державна реєстрація не є способом набуття права власності, не впливають на правову кваліфікацію спірних правовідносин.

З огляду на викладене, враховуючи, що місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження усіх фактичних обставин, що мають значення для справи, та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, а доводи апелянта не є підставою для скасування рішення суду, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Шарай" слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Полтавської області від 01.05.2025 у справі № 917/233/19 залишити без змін.

Відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 129, 256, 269-270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, ст.ст. 282-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Шарай" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Полтавської області від 01.05.2025 у справі № 917/233/19 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення. Порядок і строки оскарження постанови передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 11.07.2025.

Головуючий суддя Н.В. Гребенюк

Суддя М.М. Слободін

Суддя І.А. Шутенко