Постанова від 02.07.2025 по справі 910/6925/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2025 року

м. Київ

cправа № 910/6925/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Берднік І.С. - головуючого, Багай Н.О., Зуєва В.А.,

секретар судового засідання - Корнієнко О.В.,

Київської міської ради - Веретільник О.С.,

Товариства з обмеженою відповідальністю

«Протасів Яр» - Невмержицького В.П.,

Громадської організації

«Захистимо Протасів Яр» - Никоненко Т.М., Диканя А.П.,

Київського комунального об`єднання зеленого будівництва

та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд» - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Протасів Яр»

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.03.2025 (у складі колегії суддів: Скрипка І.М. (головуючий), Мальченко А.О., Хрипун О.О.)

у справі № 910/6925/22

за позовом Київської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Протасів Яр»,

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Громадської організації «Захистимо Протасів Яр», Київського комунального об`єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд»,

про встановлення земельного сервітуту;

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Протасів Яр»

до Київської міської ради

про визнання частково недійсним рішення,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2022 року Київська міська рада звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Протасів Яр» (далі - ТОВ «Протасів Яр»), у якому просила встановити сервітут на земельних ділянках з кадастровими номерами 8000000000:72:210:0008 площею 0,1045 га, 8000000000:72:213:0031 площею 1,6002 га, 8000000000:72:210:0033 площею 14,8702 га, які належать на праві приватної власності ТОВ «Протасів Яр», для забезпечення функціонування ландшафтного заказника місцевого значення «Протасів Яр» шляхом забезпечення доступу до території відвідувачів заказника місцевого значення «Протасів Яр», визначивши істотні умови сервітуту згідно з переліком, наведеним у позовній заяві.

Позовні вимоги обґрунтовано необхідністю забезпечення доступу відвідувачів до території ландшафтного заказника місцевого значення «Протасів Яр» у Солом`янському районі міста Києва, який було оголошено таким рішенням Київської міської ради від 14.07.2022 № 4907/4948, до складу якого, у тому числі входять території зазначених земельних ділянок, належних на праві приватної власності ТОВ «Протасів Яр».

Київська міська рада також зазначала, що ці земельні ділянки мають важливе природоохоронне та археологічне значення, фактично використовуються мешканцями територіальної громади міста Києва та Солом`янського району для рекреації, проведення особистого дозвілля, задоволення естетичних потреб, вигулу домашніх тварин, а сам відповідач за первісним позовом не здійснює на таких земельних ділянках господарської діяльності, тому втручання в його право шляхом встановлення сервітуту буде мінімальним.

Разом із тим позивачем зауважено, що забезпечення функціонування ландшафтного заказника місцевого значення «Протасів Яр» не може бути здійснено в інший спосіб, ніж встановлення сервітуту, оскільки ТОВ «Протасів Яр» може обмежити доступ відвідувачів до земельних ділянок, здійснити забудову або в інший спосіб перешкодити реалізації рішення Київської міської ради від 14.07.2022 № 4907/4948.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.11.2022 залучено до участі в справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Громадську організацію «Захистимо Протасів Яр» (далі - ГО «Захистимо Протасів Яр»); також протокольною ухвалою від 14.11.2022 залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Київське комунальне об`єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд» (далі - КО «Київзеленбуд»).

У вересні 2022 року ТОВ «Протасів Яр» звернулося до суду із зустрічним позовом до Київської міської ради, який ухвалою суду від 29.09.2022 прийнято до спільного розгляду з первісним позовом, у якому просило:

- визнати недійсним пункт 1 рішення Київської міської ради від 14.07.2022 № 4907/4948 «Про оголошення природної території ландшафтним заказником місцевого значення «Протасів Яр» та додаток до нього в частині включення до меж ландшафтного заказника місцевого значення «Протасів Яр» природної території площею 16,5749 га, а саме: земельних ділянок з кадастровими номерами 8000000000:72:210:0008, 8000000000:72:210:0033, 8000000000:72:213:0031;

- визнати недійсним пункт 3 рішення Київської міської ради від 14.07.2022 № 4907/4948 «Про оголошення природної території ландшафтним заказником місцевого значення «Протасів Яр»;

- визнати недійсним пункт 4 рішення Київської міської ради від 14.07.2022 № 4907/4948 «Про оголошення природної території ландшафтним заказником місцевого значення «Протасів Яр» у частині внесення змін до показників розвитку зеленої зони, затверджених пунктом 1 рішення Київської міської ради від 08.07.2021 № 1583/1624, щодо додавання до переліку територій і об`єктів природно-заповідного фонду природної території площею 16,5749 га, а саме: земельних ділянок з кадастровими номерами 8000000000:72:210:0008, 8000000000:72:210:0033, 8000000000:72:213:0031.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Київською міською радою порушено визначений статтею 52 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» порядок оголошення територій ландшафтним заказником місцевого значення, без отримання погодження ТОВ «Протасів Яр» на включення його земельних ділянок до території ландшафтного заказника місцевого значення «Протасів Яр», у зв`язку із чим зазначене рішення в оспорюваній частині є таким, що порушує право позивача на мирне володіння своїм майном.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.12.2022 у задоволенні позову Київської міської ради відмовлено. Зустрічний позов ТОВ «Протасів Яр» задоволено в повному обсязі. Стягнуто з Київської міської ради на користь ТОВ «Протасів Яр» судовий збір у сумі 2 481,00 грн.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.07.2023 рішення Господарського суду міста Києва від 21.12.2022 скасовано. Ухвалено нове рішення, яким позов Київської міської ради задоволено. Встановлено сервітут на земельних ділянках з кадастровими номерами 8000000000:72:210:0008 площею 0,1045 га, 8000000000:72:213:0031 площею 1,6002 га, 8000000000:72:210:0033 площею 14,8702 га, які належать на праві приватної власності ТОВ «Протасів Яр», для забезпечення функціонування ландшафтного заказнику місцевого значення «Протасів Яр» шляхом забезпечення доступу до території відвідувачів заказника місцевого значення «Протасів Яр», визначивши істотні умови сервітуту: 1.1. Строк сервітуту - безстроковий. 1.2. Площа, на яку поширюється земельний сервітут - 16,5749 га. 1.3. Межі сервітуту - згідно з кадастровим планом земельних ділянок з кадастровим номером 8000000000:72:210:0008, 8000000000:72:213:0031, 8000000000:72:210:0033. 1.4. Плата: звільнення ТОВ «Протасів Яр» від сплати земельного податку на земельні ділянки з кадастровим номером 8000000000:72:210:0008 площею 0,1045 га, 8000000000:72:213:0031 площею 1,6002 га, 8000000000:72:210:0033 площею 14,8702 га. Закрито провадження в частині зустрічної позовної заяви ТОВ «Протасів Яр» на підставі пункту 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) у зв`язку з тим, що спір у цій частині позову не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства. Стягнуто з ТОВ «Протасів Яр» на користь Київської міської ради 2 481,00 грн судового збору за подання позовної заяви, 7 443,00 грн судового збору за подання апеляційної скарги. Стягнуто з ТОВ «Протасів Яр» на користь ГО «Захистимо Протасів Яр» 7 443,00 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.08.2023 відмовлено у задоволенні заяви ТОВ «Протасів Яр» про направлення (передачу) справи № 910/6925/22 у частині зустрічного позову ТОВ «Протасів Яр» до Київської міської ради про визнання частково недійсним рішення Київської міської ради від 14.07.2022 № 4907/4948 «Про оголошення природної території ландшафтним заказником місцевого значення «Протасів Яр» на розгляд до суду за встановленою юрисдикцією - до Київського окружного адміністративного суду.

Постановою Верховного Суду від 21.02.2024 касаційну скаргу ТОВ «Протасів Яр» задоволено частково. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.07.2023 у справі № 910/6925/22 скасовано: в частині закриття провадження у справі № 910/6925/22 за зустрічним позовом ТОВ «Протасів Яр» до Київської міської ради про визнання частково недійсним рішення Київської міської ради від 14.07.2022 № 4907/4948 «Про оголошення природної території ландшафтним заказником місцевого значення «Протасів Яр» (пункт 6); в частині стягнення з ТОВ «Протасів Яр» судового збору за подання апеляційних скарг (пункти 8, 9), а справу в цій частині передано до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду. У решті постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.07.2023 у справі № 910/6925/22 залишено без змін.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.03.2025 рішення Господарського суду міста Києва від 21.12.2022 скасовано в частині задоволення зустрічного позову ТОВ «Протасів Яр»; закрито провадження за зустрічним позовом позову ТОВ «Протасів Яр» до Київської міської ради про визнання частково недійсним рішення. Стягнуто з ТОВ «Протасів Яр» на користь Київської міської ради витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 3 721,50 грн. Стягнуто з ТОВ «Протасів Яр» на користь ГО «Захистимо Протасів Яр» витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 3 721,50 грн.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.05.2025 відмовлено у задоволенні заяви представника ТОВ «Протасів Яр» - адвоката Невмержицького В.П. про направлення (передачу) справи № 910/6925/22 в частині зустрічного позову ТОВ «Протасів Яр» до Київської міської ради про визнання частково недійсним рішення Київської міської ради № 4907/4948 від 14.07.2022 «Про оголошення природної території ландшафтним заказником місцевого значення «Протасів Яр» на розгляд до суду за встановленою юрисдикцією - до Київського окружного адміністративного суду (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26).

Не погоджуючись із висновками суду апеляційної інстанції, у травні 2025 року ТОВ «Протасів Яр» подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права та наявність випадків, передбачених пунктами 1, 3 частини 2 статті 287 ГПК, просило скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.03.2025, а справу № 910/6925/22 у частині зустрічних позовних вимог ТОВ «Протасів Яр» до Київської міської ради про визнання частково недійсним рішення Київської міської ради № 4907/4948 від 14.07.2022 «Про оголошення природної території ландшафтним заказником місцевого значення «Протасів Яр» направити на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.06.2025 відкрито касаційне провадження у справі № 910/6925/22 за касаційною скаргою ТОВ «Протасів Яр» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.03.2025 з підстав, передбачених пунктами 1, 3 частини 2 статті 287 ГПК; призначено касаційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 02.07.2025.

18.06.2025 ТОВ «Протасів Яр» через систему «Електронний суд» подало доповнення до касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.03.2025 у справі № 910/6925/22, в яких просить Суд поновити строк на подання цих доповнень та включити до касаційної скарги ТОВ «Протасів Яр» його заперечення щодо ухвали Північного апеляційного господарського суду від 28.05.2025 про відмову у задоволенні заяви про направлення справи № 910/6925/22 за встановленою юрисдикцією - до Київського окружного адміністративного суду.

Зважаючи на приписи частини 2 статті 304 ГПК, надавши оцінку обставинам, що стали причиною пропуску скаржником строку на подання цих доповнень, Суд вважає за можливе поновити строк для подання доповнень та включити заперечення ТОВ «Протасів Яр» щодо ухвали Північного апеляційного господарського суду від 28.05.2025 до його касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.03.2025 у справі № 910/6925/22.

Київська міська рада та ГО «Захистимо Протасів Яр» у відзивах на касаційну скаргу зазначають про правильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні спору, тому просять залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.03.2025 - без змін.

02.07.2025 Київська міська рада через систему «Електронний суд» подала до суду заяву про відвід суддів: Берднік І.С. - головуючого, Багай Н.О., Зуєва В.А. у розгляді справи № 910/6925/22.

Заявляючи зазначений відвід на підставі пункту 5 частини першої статті 35 ГПК, заявник вказує на те, що скасовуючи постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.07.2023 у справі, що розглядається, в частині закриття провадження у справі № 910/6925/22 за зустрічним позовом ТОВ «Протасів Яр» до Київської міської ради про визнання частково недійсним рішення Київської міської ради від 14.07.2022 № 4907/4948 «Про оголошення природної території ландшафтним заказником місцевого значення «Протасів Яр» (пункт 6); в частині стягнення з ТОВ «Протасів Яр» судового збору за подання апеляційних скарг (пункти 8, 9) та передаючи справу в цій частині до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду, судді: Берднік І.С., Багай Н.О., Зуєв В.А. висловили свою правову позицію у цій справі та сформували її у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.02.2024. Зазначені вище обставини, на думку заявника, обґрунтовують упередженість та необ`єктивність цих суддів.

Ухвалою Верховного Суду від 02.07.2025 заяву Київської міської ради про відвід суддів: Берднік І.С. - головуючого, Багай Н.О., Зуєва В.А. у розгляді справи №910/6925/22 залишено без розгляду у зв`язку з пропуском установленого статтею 38 ГПК десятиденного строку на заявлення відводу, про що складено окремий процесуальний документ.

КО «Київзеленбуд» у судове засідання свого представника не направило.

Відповідно до частини 1 статті 301 ГПК у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням положень статті 300 цього Кодексу.

Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначено у статті 202 ГПК.

Так, за змістом частини 1, пункту 1 частини 2 статті 202 ГПК неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав, зокрема неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання.

Явка в судове засідання представника сторони - це право сторони, а не її обов`язок, і відповідно до положень статті 202 ГПК справа, за умови належного повідомлення сторони про дату, час і місце судового засідання, може розглядатися без її участі, якщо нез`явлення такого представника не перешкоджає розгляду справи по суті.

Ураховуючи положення статті 202 ГПК, наявність відомостей щодо повідомлення КО «Київзеленбуд» про дату, час і місце судового засідання, відсутність заяви КО «Київзеленбуд» щодо розгляду справи, у тому числі, клопотань про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, також те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, Верховний Суд дійшов висновку про можливість розгляду касаційної скарги по суті за відсутності представника КО «Київзеленбуд».

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників учасників справи, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд дійшов таких висновків.

При вирішенні справи судами попередніх інстанцій установлено, що відповідно до договору купівлі-продажу від 09.07.2004, укладеного між Сергієнком Олександром Леонідовичем та ТОВ «Протасів Яр», останнє набуло право власності на земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:72:210:0008 площею 0,1045 га, за адресою: м. Київ, Солом`янський р-н, вул. Протасів Яр, 38; цей договір посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юрченком В.В. та зареєстровано за реєстровим № 1421. Відповідне право ТОВ «Протасів Яр» також підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії КВ № 127962 від 19.11.2004.

Згідно з витягами з Державного земельного кадастру від 26.05.2016 та 09.08.2022 земельна ділянка із кадастровим номером 8000000000:72:210:0008 площею 0,1045 га має наступні характеристики: цільове призначення - 02.07 для іншої житлової забудови, категорія земель - землі житлової та громадської забудови; вид використання - для будівництва житлового комплексу з об`єктами соціально-культурного та побутового призначення.

На підставі договору купівлі-продажу від 18.10.2005, укладеного між Київською міською радою та ТОВ «Протасів Яр» та посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В.З. і зареєстрованого за реєстровим № 774, товариство набуло право власності на земельні ділянки кадастровий номер 8000000000:72:213:0031 площею 1,6002 га та кадастровий номер 8000000000:72:210:0033 площею 14,8702 га, місце розташування яких у кварталі вулиць Протасів Яр, Миколи Амосова та Солом`янської у м. Києві, що також підтверджується Державними актами на право власності на земельну ділянку серії КВ № 127962 від 19.11.2004 та серії КВ № 138679 від 16.11.2005.

Згідно з витягами з Державного земельного кадастру від 26.05.2016 та 09.08.2022 земельні ділянки із кадастровими номерами 8000000000:72:213:0031 та 8000000000:72:210:0033 загальною площею 16,4704 га мають наступні характеристики: цільове призначення - 02.07 для іншої житлової забудови, категорія земель - землі житлової та громадської забудови; вид використання - для будівництва житлового комплексу з об`єктами соціально-культурного та побутового призначення.

02.02.2021 ГО «Захистимо Протасів Яр» звернулася до Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) із клопотанням про створення ландшафтного заказника місцевого значення «Протасів Яр» у Солом`янському районі міста Києва, до якого було додано Наукове обґрунтування створення ландшафтного заказника місцевого значення Протасів Яр від 29.01.2021 загальною площею 20,4 га та роздруківки інформації (витяги) з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельні ділянки.

У цьому клопотанні ГО «Захистимо Протасів Яр» просила його погодити та розпочати процес узгодження із власниками і користувачами земельних ділянок; розробити проект ландшафтного заказника місцевого значення «Протасів Яр» у Солом`янському районі міста Києва; оголосити територію, яка розташована в Солом`янському районі, де розміщені, зокрема, земельні ділянки з кадастровими номерами: 8000000000:72:213:0038, 8000000000:72:213:0145, 8000000000:72:213:0146, 8000000000:72:210:0033, 8000000000:72:213:0031, 8000000000:72:210:0008, 8000000000:72:213:0048, територією природно-заповідного фонду місцевого значення та встановити охоронну зону; надати зазначеній вище території статус ландшафтного заказника місцевого значення.

У листі від 31.03.2021 № 077/234-461 Комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Солом`янського району міста Києва повідомило Управління екології та природних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про відсутність заперечень проти створення ландшафтного заказника місцевого значення «Протасів Яр» у Солом`янському районі міста Києва у порядку, встановленому чинним законодавством.

У листі від 01.04.2021 № 077/226-1228 КО «Київзеленбуд» повідомило Управління екології та природних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про відсутність заперечень щодо створення ландшафтного заказника місцевого значення «Протасів Яр» у Солом`янському районі міста Києва за умови дотримання вимог чинного законодавства, статей 51-53 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» та Методичних рекомендацій щодо розроблення проектів створення природних територій та об`єктів природно-заповідного фонду України, затверджених наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 21.08.2018 № 306.

У листі від 01.04.2021 № 077/234-479 Комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Солом`янського району міста Києва повідомило Солом`янську районну в місті Києві державну адміністрацію про відсутність заперечень проти створення ландшафтного заказника місцевого значення «Протасів Яр» у Солом`янському районі міста Києва в порядку, передбаченому чинним законодавством.

У листі від 06.04.2021 № 108-4232 Солом`янська районна в місті Києві державна адміністрація повідомила Управління екології та природних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про відсутність заперечень Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Солом`янського району міста Києва проти створення ландшафтного заказника місцевого значення «Протасів Яр» у Солом`янському районі міста Києва у порядку, передбаченому чинним законодавством.

Згідно з листом від 06.04.2021 № 077-1750 Управління екології та природних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повідомило ГО «Захистимо Протасів Яр» про те, що Управління вважає за можливе створення на вказаній у клопотанні від 02.02.2021 території ландшафтного заказника місцевого значення «Протасів Яр» у Солом`янському районі міста Києва за умови дотримання вимог статей 51-53 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», вирішення майнових питань та обов`язкового погодження з власниками та первинними користувачами природних ресурсів у межах територій, рекомендованих для заповідання.

Відповідно до рішення постійної комісії Київської міської ради з питань екологічної політики від 20.04.2021, оформленого протоколом № 4/7, з питання № 8 порядку денного вирішено підтримати звернення ГО «Захистимо Протасів Яр» щодо створення ландшафтного заказника місцевого значення «Протасів Яр» у Солом`янському районі міста Києва та звернутися до Управління екології та природних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) протягом 45 днів напрацювати та подати на розгляд постійної комісії Київської міської ради з питань екологічної політики проєкт рішення Київської міської ради щодо створення ландшафтного заказника місцевого значення «Протасів Яр» у Солом`янському районі міста Києва.

Управління екології та природних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у листі від 06.09.2021 № 077-4397 проінформувало постійну комісію Київської міської ради з питань екологічної політики про підготовку проєкту рішення Київської міської ради про оголошення ландшафтного заказника місцевого значення «Протасів Яр» у Солом`янському районі міста Києва; про необхідність врахування порядку створення й оголошення територій та об`єктів природно-заповідного фонду, визначеного розділом VII Закону України «Про природно-заповідний фонд України»; розгляд та погодження клопотання ГО «Захистимо Протасів Яр» щодо створення ландшафтного заказника місцевого значення «Протасів Яр» у Солом`янському районі міста Києва; направлення листів ТОВ «Протасів Яр» як власнику та ТОВ «Бора» як первинному користувачу земельних ділянок щодо надання погодження про можливість включення земельних ділянок до територій, рекомендованих для створення заказника.

Управління екології та природних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) направило ТОВ «Протасів Яр» лист від 10.08.2021 № 077-4396, в якому наведено інформацію про надане Управлінню доручення підготувати проєкт рішення Київської міської ради «Про оголошення природної території ландшафтним заказником місцевого значення «Протасів Яр», а також з метою дотримання вимог статті 52 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» запропоновано товариству розглянути клопотання ГО «Захистимо Протасів Яр» від 02.02.2021 щодо створення ландшафтного заказника місцевого значення «Протасів Яр» та повідомити Управління про позицію ТОВ «Протасів Яр» стосовно надання погодження про можливість включення земельних ділянок з кадастровими номерами 8000000000:72:210:0008, 8000000000:72:210:0033, 8000000000:72:213:0031 до територій, рекомендованих для створення ландшафтного заказника місцевого значення «Протасів Яр».

ТОВ «Протасів Яр» у листі від 05.10.2021 № 05/10-21 повідомило Управління екології та природних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про свою незгоду щодо включення власних земельних ділянок до територій, рекомендованих для створення ландшафтного заказника місцевого значення «Протасів Яр».

За дорученням секретаря Київської міської ради від 15.11.2021 проєкт рішення від 15.11.2021 № 08/231-4136/ПР направлений на розгляд Київської міської ради.

У листі від 06.07.2022 № 225-КМГ-2083 Київський міський голова повідомив ТОВ «Протасів Яр» про те, що Київською міською радою планується оголосити ландшафтним заказником місцевого значення «Протасів Яр» у Солом`янському районі міста Києва природну територію, в тому числі в межах земельних ділянок з кадастровими номерами 8000000000:72:210:0008, 8000000000:72:210:0033, 8000000000:72:213:0031, які перебувають у власності ТОВ «Протасів Яр». Також для забезпечення функціонування ландшафтного заказника місцевого значення «Протасів Яр» шляхом забезпечення доступу до території відвідувачів заказника Київським міським головою запропоновано укладення між ТОВ «Протасів Яр» та Київською міською радою безстрокового договору сервітуту щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 8000000000:72:210:0008, 8000000000:72:210:0033, 8000000000:72:213:0031 з встановленням плати за сервітут у розмірі податку на ці земельні ділянки. Проєкт договору про встановлення земельного сервітуту додано до зазначеного листа Київської міської ради, докази надіслання якого наявні в матеріалах справи та не спростовуються відповідачем за первісним позовом.

14.07.2022 Київською міською радою прийнято рішення № 4907/4948 «Про оголошення природної території ландшафтним заказником місцевого значення «Протасів Яр» (далі - рішення від 14.07.2022 № 4907/4948), яким вирішено:

1. Оголосити ландшафтним заказником місцевого значення «Протасів Яр» природну територію орієнтовною площею 21,6859 га у Солом`янському районі міста Києва в межах, зазначених у додатку цього рішення.

2. Київському комунальному об`єднанню зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд»:

2.1. Забезпечити охорону зазначеного об`єкта з оформленням охоронного зобов`язання щодо забезпечення режиму охорони та збереження цього об`єкта.

2.2. Вжити організаційно-правових заходів щодо оформлення права постійного користування земельними ділянками з кадастровими номерами 8000000000:72:213:0145, 8000000000:72:213:0146, 8000000000:72:213:0048, 8000000000:72:213:0038, 8000000000:72:213:0046, 8000000000:72:213:0100 для збереження та використання заказників.

3. Товариству з обмеженою відповідальністю «Протасів Яр»:

3.1. Забезпечити охорону зазначеного об`єкта з оформленням охоронного зобов`язання щодо забезпечення режиму охорони та збереження цього об`єкта.

3.2. Вжити організаційно-правових заходів щодо зміни діючого виду цільового призначення земельних ділянок із кадастровими номерами 8000000000:72:210:0008, 8000000000:72:210:0033, 8000000000:72:213:0031 на цільове призначення «для збереження та використання заказників».

4. Внести зміни до показників розвитку зеленої зони, затверджених пунктом 1 рішення Київської міської ради від 08.07.2021 № 1583/1624, додавши до переліку територій і об`єктів природно-заповідного фонду заказник місцевого значення, зазначений у пункті 1 цього рішення (таблиця 19).

5. Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) проінформувати Товариство з обмеженою відповідальністю «Протасів Яр», Товариство з обмеженою відповідальністю «Холдингова компанія «Енсо Груп» про прийняття цього рішення.

6. Оприлюднити це рішення у спосіб, визначений чинним законодавством України.

7. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію Київської міської ради з питань екологічної політики.

Як свідчить зміст Додатку до рішення Київської міської ради від 14.07.2022 № 4907/4948 «Природна територія, яка оголошується ландшафтним заказником місцевого значення «Протасів Яр» до загальної площі 21,6859 га природної території, яка оголошена ландшафтним заказником місцевого значення «Протасів Яр», увійшли також земельні ділянки з кадастровими номерами 8000000000:72:210:0008, 8000000000:72:210:0033, 8000000000:72:213:0031 площею 16,5749 га, землекористувачем яких є ТОВ «Протасів Яр».

У справі, що розглядається, предметом позову Київської міської ради є вимога, заявлена до ТОВ «Протасів Яр», про встановлення сервітуту на земельних ділянках з кадастровими номерами 8000000000:72:210:0008 площею 0,1045 га, 8000000000:72:213:0031 площею 1,6002 га, 8000000000:72:210:0033 площею 14,8702 га, які належать на праві приватної власності ТОВ «Протасів Яр», для забезпечення функціонування ландшафтного заказника місцевого значення «Протасів Яр» шляхом забезпечення доступу до території відвідувачів заказника місцевого значення «Протасів Яр», визначивши істотні умови сервітуту: - строк сервітуту - безстроковий; - площа, на яку поширюється земельний сервітут, - 16,5749 га; - межі сервітуту - згідно з кадастровим планом земельних ділянок з кадастровим номером 8000000000:72:210:0008, 8000000000:72:213:0031, 8000000000:72:210:0033; - плата: звільнення ТОВ «Протасів Яр» від сплати земельного податку на земельні ділянки з кадастровим номером 8000000000:72:210:0008 площею 0,1045 га, 8000000000:72:213:0031 площею 1,6002 га, 8000000000:72:210:0033 площею 14,8702га.

ТОВ «Протасів Яр» проти позову заперечило та зазначило, зокрема, що запропонований Київською міською радою сервітут суперечить статтям 98, 100 Земельного кодексу України (далі - ЗК) та статті 401 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), а також не обґрунтовано наявність права або законного інтересу, які визначають правомірну необхідність встановлення сервітуту на території земельних ділянок, при цьому зазначені позивачем потреби можуть бути задоволені іншим шляхом, ніж встановлення сервітуту. Запропоновані позивачем умови сервітуту щодо земельних ділянок, за твердженням відповідача, є вкрай невигідними та призведуть до порушення прав товариства як законного власника земельних ділянок.

Разом із тим ТОВ «Протасів Яр», вважаючи незаконним рішення Київської міської ради від 14.07.2022 № 4907/4948 «Про оголошення природної території ландшафтним заказником місцевого значення «Протасів Яр», звернулося до суду з зустрічним позовом про визнання недійсним зазначеного рішення в частині включення земельних ділянок з кадастровими номерами 8000000000:72:210:0008, 8000000000:72:210:0033, 8000000000:72:213:0031 до території заказника місцевого значення «Протасів Яр».

Київська міська рада проти зустрічного позову заперечила, оскільки вважає рішення Київської міської ради від 14.07.2022 № 4907/4948 законним та обґрунтованим.

Суди розглядали справу неодноразово.

Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову Київської міської ради та мотивував таке рішення тим, що заявлені умови сервітуту не відповідають законодавчо встановленим вимогам; Київською міською радою не обґрунтовано та не доведено суду належними та допустимими доказами неможливість нормального використання своєї власності та задоволення своїх потреб без обтяження сервітутом земельних ділянок ТОВ «Протасів Яр», а посилання позивача за первісним позовом на необхідність забезпечення функціонування ландшафтного заказника місцевого значення «Протасів Яр» та збереження природно-заповідного фонду не мають жодного взаємозв`язку з неможливістю Київською міською радою користуватися своїм майном, а тому не можуть бути підставою для встановлення сервітуту. Водночас суд першої інстанції дійшов висновку, що Київською міською радою порушено право ТОВ «Протасів Яр» на користування своїм майном, рішення від 14.07.2022 № 4907/4948 прийняте з порушенням порядку оголошення територій ландшафтним заказником місцевого значення, а тому зустрічні позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Суд апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції скасував та ухвалив нове рішення, яким позов Київської міської ради задовольнив із тих підстав, що вид земельного сервітуту, право на який просив встановити позивач за первісним позовом у судовому порядку, відповідно до мети використання чужих земельних ділянок, які належать ТОВ «Протасів Яр», не суперечить вимогам статті 99 ЗК і підпадає під визначення «інші земельні сервітути»; Київською міською радою належним чином доведено та обґрунтовано неможливість ефективного використання власності територіальної громади та задоволення її потреб без обтяження сервітутом земельних ділянок, що належать ТОВ «Протасів Яр», а також доведено площі і межі спірних земельних ділянок, встановлення сервітуту на які вимагає позивач; встановлення земельного сервітуту не є надто обтяжливим способом забезпечення реалізації прав Київської міської ради як розпорядника сусідніх земельних ділянок, оскільки встановлення такого виду сервітуту не веде до позбавлення власника земельних ділянок, які увійшли до складу ландшафтного заказника місцевого значення «Протасів Яр» і щодо яких заявлена вимога про встановлення сервітуту, прав володіння, користування та розпорядження ними, здійснення господарської діяльності на цих земельних ділянках у відповідності та у межах, визначених Законом України «Про природно-заповідний фонд України»; викуп чи відчуження належних ТОВ «Протасів Яр» земельних ділянок для суспільних потреб чи з метою суспільної необхідності є неможливим при оголошенні ландшафтного заказника місцевого значення та не є альтернативою земельного сервітуту, вимога про встановлення якого є предметом первісного позову; не надаючи згоди на укладення договору про встановлення сервітуту, заперечуючи його встановлення в судовому порядку, ТОВ «Протасів Яр» фактично порушує права позивача.

Разом із тим суд апеляційної інстанції зазначив, що з огляду на встановлені обставини справи, предмет і підстави зустрічного позову спір між сторонами виник у зв`язку з недотриманням Київською міською радою як органом самоврядування, наділеним владними управлінськими повноваженнями щодо організації територій і об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення, порядку прийняття рішення від 14.07.2022 № 4907/4948, тобто позовні вимоги у цій справі мають ознаки адміністративного спору, який не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, а має розглядатись за правилами адміністративного судочинства, що і стало підставою для закриття провадження у справі за зустрічним позовом відповідно до пункту 1 частини 1 статті 231 ГПК.

Постановою Верховного Суду від 21.02.2024 касаційну скаргу ТОВ «Протасів Яр» задоволено частково. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.07.2023 у справі № 910/6925/22 скасовано: в частині закриття провадження у справі № 910/6925/22 за зустрічним позовом ТОВ «Протасів Яр» до Київської міської ради про визнання частково недійсним рішення Київської міської ради від 14.07.2022 № 4907/4948 «Про оголошення природної території ландшафтним заказником місцевого значення «Протасів Яр» (пункт 6); в частині стягнення з ТОВ «Протасів Яр» судового збору за подання апеляційних скарг (пункти 8, 9), а справу в цій частині передано до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду. У решті постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.07.2023 у справі № 910/6925/22 залишено без змін.

За результатами нового розгляду справи суд апеляційної інстанції рішення Господарського суду міста Києва від 21.12.2022 скасував у частині задоволення зустрічного позову ТОВ «Протасів Яр» та закрив провадження у справі за зустрічним позовом ТОВ «Протасів Яр» до Київської міської ради про визнання частково недійсним рішення з підстав, передбачених пунктом 1 частини 1 статті 231 ГПК, оскільки спір у цій частині позовних вимог не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, а підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Таке рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що правова природа оспорюваного рішення Київської міської ради, коло учасників спірних правовідносин (підприємство та орган місцевого самоврядування), правові наслідки, які виникають у результаті реалізації такого рішення вказують на те, що спір носить характер публічно-правового і підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.

Крім того, суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні заяви ТОВ «Протасів Яр» про передачу справи в частині зустрічних позовних вимог за встановленою юрисдикцією - до Київського окружного адміністративного суду, оскільки, зважаючи на об`єднання у цій справі в одне провадження вимог за первісним і зустрічним позовами, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства, наявні виключення, встановлені частиною 2 статті 231 та частиною 4 статті 278 ГПК, які унеможливлюють постановлення судом апеляційної інстанції за заявою позивача за зустрічним позовом ухвали про передачу справи в частині зустрічного позову до суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд такої справи.

У поданій касаційній скарзі ТОВ «Протасів Яр» в обґрунтування підстав касаційного оскарження судового рішення послалося на те, зокрема, що суд апеляційної інстанції:

- неправильно застосував (не застосував) положення статті 125 Конституції України, частини 6 статті 13, частини 1 та частини 2 статті 17, частини 1 статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та порушив положення частини 1 статті 316 та частини 5 статті 310 ГПК, а саме неправомірно проігнорував вказівки Верховного Суду, викладені у постанові Верховного Суду від 21.02.2024 та ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2023 у даній справі, відносно юрисдикційності зустрічного позову товариства та подібності правовідносин у даній справі № 910/6925/22 (в частині зустрічного позову товариства) правовідносинами у справах № 1340/6162/18, № 826/16328/18 та № 826/11912/17; при цьому наразі відсутній висновок Верховного Суду, в тому числі Великої Палати Верховного Суду, щодо комплексного застосування зазначених норм права саме за спірних взаємовідносин - переоцінка судом апеляційної інстанції висновків та вказівок Верховного Суду у тій же справі у спорі про оскарження рішення органу місцевого самоврядування про віднесення приватної власності до ландшафтного заказника як об`єкту природо-заповідного фонду;

- не врахував висновки Верховного Суду щодо застосування частини 1 статті 316 та частини 5 статті 310 ГПК, викладені у постановах при новому розгляді справи судом касаційної інстанції - правовідносин, які за змістовним критерієм є подібними до даних спірних правовідносин, а саме висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 27.06.2024 у справі № 917/1728/22, від 10.04.2025 у справі № 910/3782/21, від 06.05.2025 у справі № 922/639/23, від 09.04.2025 у справі № 910/1083/23;

- порушив положення частини 1 та частини 2 статті 4, пункту 6 частини 1 статті 20 ГПК та частини 1 статті 2, пункту 7 частини 1 статті 4 та пункту 3 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), а саме неправомірно відніс «спір про право» щодо оскарження рішення органу місцевого самоврядування про віднесення приватної власності до ландшафтного заказника як об`єкту природо-заповідного фонду до категорії спорів, що підлягають розгляду в порядку не господарської, а адміністративної юрисдикції;

- не врахував висновки Верховного Суду щодо застосування частини 1 та частини 2 статті 4, пункту 6 частини 1 статті 20 ГПК, частини 1 статті 2, пункту 7 частини 1 статті 4 та пункту 3 частини 1 статті 19 КАС, викладені у постанові від 21.02.2024 у даній справі № 910/6925/22, а також за результатами розгляду спорів щодо оскарження рішень органів місцевого самоврядування та органів державної влади, зокрема, щодо віднесення території до складу парків - правовідносин, подібних до даних спірних правовідносин, а саме висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 26.03.2020 у справі № 1340/6162/18, від 30.06.2020 у справі № 927/999/19, від 12.10.2022 у справі № 183/4196/21, від 18.09.2020 у справі № 500/1569/15, від 01.09.2021 у справі № 826/16328/18, від 21.05.2020 у справі № 826/11912/17;

- порушив положення статті 4 КАС, оскільки, оскаржуване скаржником рішення Київради, за кваліфікуючими ознаками, є не «нормативно-правовим актом», а «актом індивідуальної дії» («індивідуальним актом»), що вказує на можливість та необхідність його оскарження саме в порядку господарського, а не адміністративного судочинства; при цьому наразі відсутній висновок Верховного Суду, в тому числі Великої Палати Верховного Суду, щодо застосування ст. 4 КАС України саме за спірних взаємовідносин - оскарження рішення органу місцевого самоврядування про віднесення приватної власності до ландшафтного заказника як об`єкту природо- заповідного фонду;

- не врахував висновки Верховного Суду щодо застосування статті 4 КАС, викладені у постановах за правовідносин, які за змістовним критерієм - розмежування «нормативно-правового акту» та «акту індивідуальної дії» є подібними до даних спірних правовідносин, а саме висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 05.02.2020 у справі № 9901/520/19 та від 11.09.2023 у справі № 320/258/19.

Відповідно до статті 300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Верховний Суд, переглянувши судове рішення в межах, передбачених статтею 300 ГПК, та доводів і вимог касаційної скарги, виходить із такого.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово формувала правові позиції, відповідно до яких юрисдикція судового спору визначається за предметом спору, тобто за змістом та дійсним характером спірних правовідносин.

Так, публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 805/4505/16-а). Натомість приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.04.2020 у справі № 804/14471/15).

Розгляду адміністративними судами підлягають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів. Якщо в результаті прийняття рішення особа набуває речове право на земельну ділянку, то спір стосується приватноправових відносин і підлягає розгляду в порядку цивільного чи господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін спору.

Предметом вимог за зустрічним позовом ТОВ «Протасів Яр» є визнання недійсним пункту 1 рішення Київської міської ради від 14.07.2022 № 4907/4948 «Про оголошення природної території ландшафтним заказником місцевого значення «Протасів Яр» та додаток до нього в частині включення до меж ландшафтного заказника місцевого значення «Протасів Яр» природної території площею 16,5749 га, а саме: земельних ділянок з кадастровими номерами 8000000000:72:210:0008, 8000000000:72:210:0033, 8000000000:72:213:0031; визнання недійсним пункту 3 рішення Київської міської ради від 14.07.2022 № 4907/4948 «Про оголошення природної території ландшафтним заказником місцевого значення «Протасів Яр»; визнання недійсним пункту 4 рішення Київської міської ради від 14.07.2022 № 4907/4948 «Про оголошення природної території ландшафтним заказником місцевого значення «Протасів Яр» у частині внесення змін до показників розвитку зеленої зони, затверджених пунктом 1 рішення Київської міської ради від 08.07.2021 № 1583/1624, щодо додавання до переліку територій і об`єктів природно-заповідного фонду природної території площею 16,5749 га, а саме: земельних ділянок з кадастровими номерами 8000000000:72:210:0008, 8000000000:72:210:0033, 8000000000:72:213:0031, обґрунтовані як порушенням відповідачем статті 52 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» у частині порядку оголошення територій ландшафтним заказником місцевого значення, без отримання погодження ТОВ «Протасів Яр» на включення його земельних ділянок до території ландшафтного заказника місцевого значення «Протасів Яр», так і порушенням прав позивача на мирне володіння своїм майном.

ТОВ «Протасів Яр» зазначало, що цей спір стосується приватноправових відносин і не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а має вирішуватися судами за правилами ГПК, оскільки зустрічні позовні вимоги спрямовано на відновлення порушеного права власності товариства на земельні ділянки.

Верховний Суд, скасовуючи постанову суду апеляційної інстанції в частині закриття провадження у справі в частині зустрічних позовних вимог і направляючи справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції, у постанові від 21.02.2024 у цій справі зазначив, що з огляду на висновки Великої Палати Верховного Суду, наведені в ухвалі від 09.11.2023 у цій справі, спір у частині вимог за зустрічним позовом віднесено до юрисдикції господарських судів.

При цьому Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 09.11.2023 у цій справі чітко зазначила про відсутність «конфлікту юрисдикції» між касаційними судами різних юрисдикцій щодо юрисдикції спору у подібних правовідносинах та віднесення такого спору до юрисдикції господарських судів.

За змістом статті 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом. Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України.

Аналогічні положення закріплено і у статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до якої судоустрій будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності. Найвищим судом у системі судоустрою є Верховний Суд.

У частині 1 статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» зазначено, що Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом, а у частині 6 статті 13 зазначеного Закону унормовано, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Водночас частиною 5 статті 310 ГПК передбачено, що висновки суду касаційної інстанції, у зв`язку з якими скасовано судові рішення, є обов`язковими для суду першої чи апеляційної інстанції під час нового розгляду справи.

Відповідно до вимог статті 316 ГПК вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Отже, здійснюючи розгляд справи в касаційному порядку за результатами нового розгляду у цій справі, Верховний Суд у першу чергу звертає увагу на дотримання судом апеляційної інстанції вказівок, які містилися у постанові суду касаційної інстанції, якою цю справу було направлено на новий розгляд (такі висновки наведено у постановах Верховного Суду від 27.06.2024 у справі № 917/1728/22, від 10.04.2025 у справі № 910/3782/21, від 06.05.2025 у справі № 922/639/23, від 09.04.2025 у справі № 910/1083/23, на які послався скаржник в обґрунтування підстави касаційного оскарження судового рішення).

Як свідчать матеріали справи, Верховний Суд при первісному розгляді цієї справи за касаційною скаргою ТОВ «Протасів Яр» дійшов висновку про необхідність передачі справи № 910/6925/22 разом із касаційною скаргою ТОВ «Протасів Яр» на розгляд Великої Палати Верховного Суду відповідно до частини 6 статті 302 ГПК, проте ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2023 справу № 910/6925/22 повернуто відповідній колегії Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду.

При цьому Велика Палата Верховного Суду зазначила, що «…Касаційний господарський суд не врахував, що Касаційний адміністративний суд у постановах від 26 березня 2020 року у справі №1340/6162/18, від 01 вересня 2021 року у справі № 826/16328/18, від 21 травня 2020 року у справі № 826/11912/17 (на які послався Касаційний господарський суд в ухвалі від 04 жовтня 2023 року), у протилежність висновкам суду апеляційної інстанції, викладеним у постанові від 05 липня 2023 року у справі № 910/6925/22, виснував, що спори у правовідносинах, подібних цій справі, віднесенні до юрисдикції господарських судів та мають розглядатись за правилами, встановленими ГПК України. Отже, відсутні висновки іншого касаційного суду щодо юрисдикції спору у подібних правовідносинах, які б відрізнялись від висновків Касаційного господарського суду, тобто відсутній «конфлікт юрисдикції» між касаційними судами різних юрисдикцій».

Верховний Суд у постанові від 21.02.2024 у цій справі зазначив, що Велика Палата Верховного Суду, повертаючи справу для розгляду відповідній колегії Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, хоч і дійшла висновку про відсутність підстав для розгляду цієї справи Великою Палатою Верховного Суду, однак в ухвалі від 09.11.2023 чітко зазначила про відсутність «конфлікту юрисдикції» між касаційними судами різних юрисдикцій щодо юрисдикції спору у подібних правовідносинах та віднесення такого спору до юрисдикції господарських судів.

Оскільки відповідно до положень статті 45 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Велика Палата Верховного Суду є спеціально створеним колегіальним органом Верховного Суду, метою діяльності якого є забезпечення однакового застосування судами норм права, і у своїх рішеннях відповідно до статті 315 ГПК наводить висновок про те, як саме повинна застосовуватися норма права, то суд касаційної інстанції урахував такі висновки Великої Палати Верховного Суду, скасував постанову суду апеляційної інстанції в частині закриття провадження у справі за зустрічним позовом і передав справу в цій частині до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Проте суд апеляційної інстанції, обмежившись цитуванням в оскаржуваному судовому рішенні постанови Верховного Суду від 21.02.2024 у цій справі, у порушення наведених норм права взагалі не врахував як висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в ухвалі від 09.11.2023, так і висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 21.02.2024 у цій справі, та повторно закрив провадження у справі за зустрічним позовом з огляду на непідвідомчість цього спору судам господарської юрисдикції.

При цьому суд апеляційної інстанції, зазначивши про неподібність правовідносин у справі, що розглядається, з правовідносинами у справах № 1340/6162/18, № 826/16328/18 та № 826/11912/17, проігнорував висновки Великої Палати Верховного Суду стосовно того, що спори у цих правовідносинах подібні правовідносинам у справі № 910/6925/22, і віднесені до юрисдикції господарських судів та мають розглядатись за правилами, встановленими ГПК.

Водночас, суд касаційної інстанції наголошує, що процесуальний закон передбачає, що «висновки суду касаційної інстанції, у зв`язку з якими скасовано судові рішення, є обов`язковими для суду першої чи апеляційної інстанції під час нового розгляду справи» (частина 5 статті 310 ГПК), а «вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи» (частина 1 статті 316 ГПК), тому оскільки і ці висновки, і вказівки є обов`язковими для суду апеляційної інстанції у цій справі, надалі остаточні рішення, ухвалені за результатами нового розгляду з урахуванням таких висновків і виконанням таких вказівок, не можуть бути скасовані судом касаційної інстанції; тобто касаційний суд, як правило, не може відступити від висновку, який він сформував у справі, направляючи її на новий розгляд. Виняток з цього правила становить ухвалення палатою, об`єднаною палатою відповідного касаційного суду у складі Верховного Суду або Великою Палатою Верховного Суду судового рішення, в якому сформульована правова позиція у подібних правовідносинах із відступом від висновку щодо застосування цих норм права, який був раніше сформульований Верховним Судом у справі, яку було передано на новий розгляд (подібні висновки наведено у постанові Верховного Суду від 07.11.2023 у справі № 922/3928/20, на яку послався скаржник в обґрунтування підстави касаційного оскарження судового рішення).

У контексті наведеного, суд апеляційної інстанції також не врахував положення частини 6 статті 31 ГПК, за змістом якої спір щодо юрисдикції, як правило, не допускається.

Крім того, суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові на підтвердження своїх висновків щодо юрисдикції цього спору за зустрічним позовом ТОВ «Протасів Яр», послався на висновки щодо юрисдикції спору, викладені у постановах суду апеляційної інстанції в адміністративних справах № 640/16006/20, № 160/8226/20, проте поза увагою суду апеляційної інстанції залишилися наведені вище положення законодавства щодо законодавчо визначеного судового органу, який наділений повноваженнями забезпечувати сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом, та висновки якого щодо застосування норм права, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм. При цьому суд апеляційної інстанції не відноситься до того судового органу, який формує обов`язкові для застосування судами висновки щодо відповідних норм права.

Апеляційний господарський суд під час нового розгляду справи всупереч вимогам статті 316 ГПК залишив поза увагою наведені вище вказівки суду касаційної інстанції та не розглядав спір за зустрічним позовом по суті. Відповідно, господарський суд апеляційної інстанції не надав правової оцінки висновкам місцевого господарського суду та не перевірив правильність і повноту встановлених ним обставин щодо вирішення зустрічного позову, що є істотними для правильного вирішення цього спору.

Отже, суд апеляційної інстанції під час нового розгляду цієї справи не дотримався вимог статей 74, 86, 236, 269, 316 ГПК щодо всебічного, повного і об`єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, із належним дослідженням зібраних у справі доказів, а також застосуванням усіх наданих їм процесуальним законом повноважень, у зв`язку з чим порушив норми процесуального права, не врахувавши висновків щодо їх застосування, викладених у постановах Верховного Суду, а також вказівок, що містяться у постанові суду касаційної інстанції. Такі порушення не можуть бути усунуті Верховним Судом самостійно в силу встановлених статтею 300 ГПК меж розгляду справи.

Разом із тим Верховний Суд не розглядає доводи касаційної скарги, що стосуються суті спору, оскільки спір за зустрічним позовом остаточно вирішений не був, тому в силу положень статті 300 ГПК Верховний Суд позбавлений можливості надати оцінку відповідним доводам касаційної скарги.

Водночас суд касаційної інстанції ще раз зауважує, що у справі, яка розглядається, ані суд касаційної інстанції, ані суд апеляційної інстанції не може ігнорувати позицію органу, на який Законом України «Про судоустрій і статус суддів» і ГПК покладено завдання щодо вирішення юрисдикційних конфліктів, та який фактично висловився як про відсутність суперечливої практики між касаційними судами різних юрисдикцій з відповідного питання, так і про неправильне застосування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду з питань застосування статей 20 ГПК та 19 КАС щодо правил предметної (суб`єктної) юрисдикції справи за позовом в частині вимог про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування.

З огляду на викладене, підстава касаційного оскарження судового рішення, передбачена пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК щодо порушення апеляційним судом положень статті 20 ГПК, статті 19 КАС та правил предметної (суб`єктної) юрисдикції знайшла своє підтвердження під час розгляду касаційної скарги ТОВ «Протасів Яр».

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 308 ГПК суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

У частині 6 статті 310 ГПК визначено, що підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Зважаючи на те, що висновок суду апеляційної інстанції про закриття провадження у справі є передчасним і таким, що зроблений без з`ясування та урахування всіх обставин щодо наявності підстав для застосування положень пункту 1 частини 1 статті 231 ГПК, без урахування вказівок Верховного Суду, викладених у постанові від 21.02.2024 у цій справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку про задоволення касаційної скарги ТОВ «Протасів Яр» та скасування постанови Північного апеляційного господарського суду від 24.03.2025 у справі № 910/6925/22 з передачею справи в цій частині до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Оскільки ухвала Північного апеляційного господарського суду від 28.05.2025, якою відмовлено в передачі справи № 910/6925/22 у частині зустрічного позову ТОВ «Протасів Яр» на розгляд до суду за встановленою юрисдикцією, не підлягає оскарженню окремо від постанови суду апеляційної інстанції, є похідною від цього рішення, тому підстави для її скасування відсутні.

За результатами нового розгляду справи має бути вирішення й питання розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Протасів Яр» задовольнити.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.03.2025 у справі № 910/6925/22 скасувати.

3. Справу № 910/6925/22 передати до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.С. Берднік

Судді: Н.О. Багай

В.А. Зуєв